автореферат диссертации по безопасности жизнедеятельности человека, 05.26.01, диссертация на тему:Исследование и разработка унифицированной системы очистки от пыли аспирационных выбросов горнорудных предприятий

3 ОА

А \цр ^д/.

'кеивойзьш пршнорудшй 1нстиаут •

На правах рукопису

ШЕВЧЕНКО Леоя!д Тимофеевич

Д0СЛ1ДНЕЕНЯ ТА Р03Р0БМ'ЛЙФЙЮВАШ! СИСТЕИИ ОЧИСТКИ В1Д ПИЛУ АШ1РАЩЙШК ВИВДЩВ ГШОНОРУДНИХ ШДПРИбМСГВ

Спец1альнгсть- 05.35.01 Охррона прац! 1 покеана безнога

Автореферат

дисертпци на здобуэтя наукового'-ступенв кандидата технпших наук

Нривий Рхг - 1994 р.

Дисертацхя ерукопис.

-Робота виконана в Украхнському Державному науково-досяадноыу хнститутх безпеки працг I вколог11 в Нрни-чорудн1й та кеталург1йн1й дромисловочтх

Ыауковий кергвкмк, .

кавдидат технхчних наук В.1. Стуканов

0фхц1йн1 опоненти:

доктор техн1чнмх наук, Ф.Г. Гагауз

кандидат техничних наук, доцент Л.и. Могилевський

Цровхдна органхзяцхя - хнстптут "Кривбаспроскт", IIIсто Кривий Р1г.

Загнет дисертацх1 вхдбудеться сЭЗ 19Э4р.

о ^ 3. годин! на засхданш спецхалхзованох ради Д 068.II.01 Криворхзького г1рничорудного шституту за адресов: 324027 и.Нривий Рхг, вул. ХХП партз'хзду, II.

3 дисертацхею ыояна оанайокитись в бхблготецг хнституту за адресов: 324002, вул. Пущина, 37.

Автореферат розхсланай " ¿32. Х95-1 р.

Вч(№Й со;сре?цр . сдсяхаяхвованох ради кандидат теийчних наук,

црофас

О Г.Т. Фаустов

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСГШ РОБОТИ •

Актуальн1сть роботи. Одним 13 наКбгльэ позиреннг фактор забруднення пов1тря, явяяеться лромиеловий пяд, цо зкаходить-ся в викидах. Значним вид!лекням пилу хсрактеризуеться тех-нолоНя гхрничох промисловост1. Пил тагдлнво д1е на орге-Н1зм людини, поНршуе уиови прац:, за5рудн»в повхтря, грунт I водойш, поруиуе екологхчкнй баланс в прпродх.

Проблема очищения аспграцгйних х технологхчних виккдхв на .гпрничих пвдприемствах, особливо В1д тонкодисперсного пилу, заяигаеться актуальной 1 мае ряд нерозв'язаних пнтань.

Бхльшхсть кнуочих способгэ очищения повхтря пов'пзано з застосуванням води як в процес1 осадження пилових частинок, так I при виведен1 ос1вшого пилу. Застосузання искрнх аларатхв очищения потребуе велино1 кхлькост1 води I приводить до вт^лти цх-. ннох сировини. Серед вхдоккх способ1в } васобхв, по дозволясть проводит суху очистку х утил1зац1Е уловленого пилу - електрич-ний являеться найбхльт прийнятнин, в зв'язку з малики енерге-тичниыи затратеш х високин ступеней очистки пов1тря вхд пилу. Разом з тим основною перезкодою для бхлья широкого ■ застосу-вання електрофЬчьтр 1в являсться: нестабхльнхсть роботи при вло-

о

влсванн1 пилу з питомим електричшш опором бхлыгзЮ Он.и I

р

менше 10 Ом.ы ; вплив втсринного унесення пилу ; скледнхсть ре-генерацх1 осаджувальних електродхв ; в и сока коталоеизисть х трудоемкхсть налагодкення. Усунення вхдзначвнннх недолхгив " дасть можливхсть пхдвищити стушнь очищения еапиленого псу^тря I хнтенсиф1кувати роботу електрофпгьтрхв.

Мета роботи. Дослхдження i розробка сухого електроспльтрг- с форсованиы. режимом осадження пилу I неперерзшш виведекилг Гг з поверхнх осадаувального електроду для очищения асп1рац1Йк1;г

вакад1в,Еключаючиочищення повхтря ввд аерозоля, що утворю-еться при зварювальних роботах.

■ 1дея роботи. Заключаеться в високоефективнхй очистцг по-зхтря В1Д тонкодисперсного пилу з будь-яким електричним опоро за ратунок застосування потухного коронного роэраду I неперер внох регенерад11 осаджувальних елементхв.

Методи дослгдкень.Теоретичн! та експериментальнх дослхд-ження виконанх 13 застосуванням методхв кореляцхйного I технх ко-економ1чного аналхзу.Експериментальнх дослхдження проведен в лабораторних та промислових умовах.як за загальновхдомими к тодйками.так I розробленими автором.

- Науковх положения,якх захищаються в дисертади автором:

- потужнхсть електричного поля, а значить пиловлоалююча ефективнхсть електрофгльтра, залежить ввд форми, геокетричних параметр1В I просторового положения коронуючих електродхп ввд носно осадаувалънох поверхн!, а максимальна пиловловлюгача ефе тивнхсть електрофгльтра досягаеться при розыщен1 коронуючих електродхв шд кутом п"'ять градусгв до наб1гаючого потоку; -•-

- неперервна регенерация осаджувальних електродгв шляхом мехашчного впливу на них за межами аони'Д11" електричних г &е-рОДИНаМХЧНИХ си л, ДОЗВОЛЯС ВИКЛЮЧИТИ БТОрИННИЙ ВИКИД ПИЛу та 3!

лежнхсть ефективностх осадкення 11 частинок ввд IX питоыого е. тричногоопору.

Вхрогхднхсть наукових положень.висновкхв 1 рекомендатпй пвдтверджуеться:

- теоретичними дослхдженнями.що базуються на фундаментам них основах гхдроаеродинам1ки х механхки аерозолхв з використг ням числових методхв та ЕОМ; •

-результатами експериментальних досл1джень динамхки вхдо! реилёння дисперсно! фази при сп1льн1й дИ на дисперсне середо! ¡це електричних та хнерц1Дних сил;

- розробкою та впровадженням електроф1льтра з неперервою регенерацгев осаджувальних електрод1в,що забезпечуе зниження пилових викидхв асп1рац1йних систем г1рничорудних пхдприеыств до ГДВ.

Наукове значения роботи:

I. Встановлеш . геометричш параметри та форма консольного коронуючого електрода у взаемозв'язку з його вольт-амперними характеристиками.

2.3найдено оптимальний кут нахилу коронуючого електрода

ввдтосно осаднувально1 поверхн1 при якому ефективнхсть пиловлов-

v:

лювання максимальна.

3: Зизначенх умови р1вномгрного розподму газопилового потоку по осаджувальним каналам електрофхльтра.

4. Бизначен1 умови,що виключають повторив втягнення влов-леного пилу в очищувальний noTÍK.

5. Зикористання неперервно'1 регенерацп осаджувальних елек-тродхв для виключення впливу електричного•опору шару пилу на вольт-амперну характеристику коронуючо! системи електрофгльтра.

Практичне значения роботи.

Створен1 високоефективнх cyxi електрофыьтри для очищения пов1тря В1Д пилу асп1рац1Йиих та технолог1чних викядхв, включа-ючи очищения повхтря пхд аерозолй, що видхлчеться при зварюваннх.

Розроблен1 конструкцы електроф1льтр1в продуктивнхстю 100, 50, 10 тис. м3/г,а також пересувний вентиляц1йний агрегат продук-тивн1стю Зти'с.мэ/г. Застосовування таких апаратхв на Г1рничих -шдприемствах та шдприемствах,що пов'яэанх.з зварювальниыи роботами, дають можливхсть понизити кап1тальн1 та експлуатац1йнх ... витрати на очищения повхтря, що аспгруеТься з вузл1в та механхз-мхв при робот? яких видхляеться значна кхлькхсть пилу, в '

залежностх вхд конкретних умов на 25+40%.

Результата роботи

Розроблено и здано в експлуатацхю електроф!льтра 5ЕУ-10 продуктивнхств 10 тис.м3/^ на завод: по виробництву корундо-иул1тових вогнетривхв.

Електроф1льтри ФЕУ-50 i 4ЕУ-100 використан1 Д01 "Казсан-техпроект" при розробц1 проекту реконструкци систем acnipa-yii i очистки цеху корундо-мулхтових вогнетривхв.

Консольнг коронуючх електроди аастосованх на дхючхй системх двоступенево1 очистки пов1тря вхд пилу, бентон1ту i вапняку на Соколово-Сарбайському гхрничозбагачувальному ком-б1натх.

Апробацхя роботи

Основыi положения працг викладенх, обговорен: i схваленх на науково-технхчних радах ВНД1БПГ I989-1991 p.p., а також на нарадi при головних 1нженерах ССПЮ i заводу "Каэогнеупор".

Публхкацхя

За темою дисертацп i результатами дослгджень опублгко-вано 5 статьей i одержано I авторське свхдоцтво.

Обеяг роботи

Дисертащя складаеться 13 вступу, 4 роздглхв, висновку., перелхку л1тератури, що М1стить 122 джерел i викладена на сторхнках машинописного тексту. В пращ вмшено 19 таблиць.

51 рисункхв.. 1 додатк!в.

ОСШВНИЙ ЗМ1СТ РОБОТИ

В дисертацп подано огляд i аналхз po6ii, що присвячвн! сучасним методам очистки ввд пилу acnipayitoMix i технолог1ч-них викидхв в г1рничо-переробя1й промисловостх.

Значний вклад в розв'язок цроблени захисту атмосфер» i оздоровления умов драц! робхтю1к1в, в тому числ1 бороть41 з

пилом. як з професхйною шк1длив1стю внесли Ско^шнськ^й A.A., Бойко В.А., Гордон Г.Ы., Гершценков А.Ф., Вадьдберг A.B., Неди В.В.; Нейков О.Д., Híkítíh B.C. Пейсахов 1.Ф., Шруыов Л.1., Ушаков К.Е., Фукс М.А., Янов О.П. i-iraii вчен1.

Значении електрично1 очистки ra3ÍB В1Д пилу присвятили cboí npaqi як з1тчизнян1 тан i заруб1жн1 вчен1. Серед них: Ал1ев Г.М., Верецагш 1.П., Гребенщиков JI.C., Гурьев B.C., брмыов П.З., Новтуха Г.А., Зимон А.5., 1дельчик I.E., Коп-цов H.A., KipÍH Б.Ф., JlesiTOB B.I., Попков B.I., Рашдов ÍJC., ,_Стуканов B.Í., Уяов З.Н., а також Арчбольд М., Фейг В., JlapÍH С, Швидкий M.I., Шнхупер Г. та ircni. Дослвдження цих вчених являються наукозою базою основ електрогазоочнетки.

Анал13 Л1тературних джерел i патентних HaTepianis, а такок дан1 практики експлуатацн електрофЬгьтр1в показали, цо пей enoeiö очистки викид1в мае ряд переваг порхннквчи з»хнеи- . ми. Електрофхльтри ыають високу ступшь очистки пов:тря в!ц пилу, невеликий аеродикашчний onip, цо "гдпов1дас основнкк вимогаы, якi ставляться до пилеочистки пристро1в. Однак су-чаекг електроф1льтри мають ряд недол1К1в, спивагть на роботу системи в ц i л ому, гдо обумовлюе збтльшення витрат на установку, наладку та експлуатацн.

Аналгз npoqeciB, rao вгдбуваются в сухих одноэоких елок-трофмьтрах показав, г?о 1нтенсиф1кашя осадгеккя пилових частинок може бути здхйснена шляхом збхльшення питоко! ииль-hoctí струму коронного резряду, стпсренням максимально кож-лиео1 напруженност! електричного поля по висотх розряднрго промхжку i bcící довтани активно! зони, П1дсиленняы цН на частинку поряд з електричними, 1керц1йнюс та гравпаглйн::?

сил.Запобхгання Еторинного зиносу пилу можливо досягти пляхом використання багатьох пол1в/або секц1й/ в апарат!¿под1-лу'функвдй накопичення I руйнування пилового шару, а також ви-носу зони регенерацп осаджувальних електрод1в за межг впливу електричних та- аеродинамгчних сил.

В щй робот I в вадпов1дност1 з викладеним, розв'язуеться ряд задач:

Дослвдити спосгб ефективного використання електричних сил для 1нтенсиф1кад11 осадження пилових частинок в канал1 електрофхльтра з використанням нових коронуючих електрод1в.

Розробити принципову схему електрофхльра з неперервною регенерацгею осадаувальних електрод1в.'

Даслвдити аЕродинам1чн1 характеристики пов1тряного потоку на моделях електрофхльтра. .

Створити 1провести досл1дно-промислов1 випробовування та зпровадити в виробництво електроф1льтр э неперервнос регенера-цхбю осаджувальних еле'Ментхв.

Розробити пересувний вентшшцйний агрегат для очистки повхтря В1Д аерозоля.що утворюеться при зварювальних роботах.

Зизначальною особливхстю таких електроф1льтр1в являеться 1х багатоканальн1сть. Кхлькхсть осаджувальних канал1в зм1ню-еться в залежност1 В1Д заданих параметр1в / продуктивн1сть, оптимальна швидк1сть фхльтрацН, вйсота активно": зони, напру-жешисть розрядного пром1х«су/.

Одним ¿а шлях1в досягнення високоефективно! роботи електро-фхльтр1н,являеться створення високо1 напруженост1 в М1желект-родному цром1жну для пздвищення швидкост1 зарадки та осздания частинок пилу на осаджувальну поверхнв.Це можливо досягай за умов' ствррення нових конструкций систем корОнуючих електро-

Д1В. .. •

Для розрахунку електростатичного поля систеыи "проввдкия розташований П1Д кутом до площишГ, використовували иетод зеркальних в1добратень. При пьогу розглядаеться поле двох сиыет-ричних провгдникхв одинаково! довжини i розташоввних лхд кутом ¡f до ос i симетри.

Природньо допустити, що розподхл 1Д1льност1 заряд1в на пров1Дниках буде Л1н1йним:

z/ = .

де Zf - щхльнхсть зарядгв яа провхднлку I в точцх, розталзо-ванхй на вхдцалх £ вхд початку провадника I ;

V0 - цхлыйсть заряд1в на цровхднику при i

- Ц1льн1сть зарядхв на проводнику 2 ; л

К - деякий постхйний коефхцгент.

Задача сводиться до визначення емкостей системи двох гтровхдникхв. Ця задача розв'язана для системн двох пгралель-них провхдникхв кшечно! довтшни,. методом середшх потенц1ал1в. Б!.гк1сть система парал&льких гтров1днкк1в као вид:

'С- <

де > a2¡>Q/,- потеиц1ЙН1 коефщхенти. Кефхцхснт <Х„ зв 'язус потенцхал верхнього проводника. з його я заредоа ;Oj,-3B'a3ye потенщал никнього проводника о його потенцхалон. При уыовх • що ¿, *= ¿z-¿- ¡ - >' а'г ~ Q2Z . Коефщхент а

зв'язуе потешцал верхнього провхдника з заредоя нижнього ;

U¿/ - зв'язуе потешцал нихнього дровОднкка з асращоз верхнього.

Для випадку сиыетричного розташування &,г = тод1'' (о

л - ' «' СР

' /з/

д'е Ф- середне значения потенщалу на поверхш верхнього проводника ; -

Розв'кзання ц1е! задачI для паралельних провгдникгв приведено Попковим А.П. :

де 2На - вгдстань ьаж паралельними вщрхзкаш.

Тод: заряд конденсатора визначатиметься формулою ;.

<?о -Гг) • # /5/

Якщо проводники розташованх пвд кутоы /рисЛ/, то в цьому випадку буде змшюватись тхльки коеф1гцемт £2/2 . Цю задачу анал1тично розв'язати не можливо. Току у>Ср обчис-лювався при зацаному лхнгйному розподхлу зарядгв на нижньому проводнику та для ряду точок на верхньому проводнику при кутах ¡С =5° ; 10° ; 15° та Но* 0,03 ; 0,06 ; 0,09 к I /=0,1; 0,15; 0,2 м. Цри у =0 обчислення проводили по наближеннм формул! для заряда конденсатора :

__яе.(р,-Я,)__. ■

3 хилого боку^ • 2 £

Рис. I.

Схема для розрахунку середнього°потенц1алу поля.що створюеться коронуичим електродоы.розтало-ваним гпд кутом ^ до'осадкувальнот поверхн!.

Визначквши /С , для розподхлу зарядхв на верхньоыу проводнику будеыо ыати формулу:

т-ь-М^Ы:*'. /8/

Користуючись формулою для визначення потенхцалу поля, створвваного двома вздэхзками дровгдникхв можна розрахувати траектор!1 частинок за формулою:

де - радхуе частники,м ; Ц1льн1сть ыатерхалу час-

тники, кг/ы3 ; - динашчна в'язкхсть пов1тря, Па.с ; ^ -- заряд частинки,' кл ; £ - напружены 1сть поля в точщ, де знаходиться частника, В/ы'; У - швидк1сть частинки,м/с ;

^ о

II - шввдк1сть потоку в точцг, де знаходиться частника,м/с.

Траекторй' частинок х коефхцшгг захвату розраховувались для руху в площинх, в якхй-лежать провадники при умовх у>/С. При розрахунках не враховувався вплив краевих ефектхв. Результата обчислень на ЕОМ показали, цо коефхщент захвата в за-ленност1 ввд параметров поля змхнюеться в кеяах ввд 6,6$ до 84%. При цьому, максимальний коефхщент захвата мае мхсце при ^ = 0,08727 ; ^О.бтЫ^м ; р =0,555-Ю"14кл.

1Ц дши добре погоджуються. з експериментальними ,досл1д-яеннями по визначенню ефэкту очистки пилу для описанох систему коронупчих електродхв. Як показали експерименти система таких електродхв дозволяв створити середнв нопруженгсть поля 8+10 кВ/сы, дри цьому струм коронного розраду склада с 1,2-2,5 ыА/м. Так! параметри система вигадно в щи аняитьск

ввд параыетрхв 1снуючих систем, що працюгугь"при середа1Й нап-руженостх 3+5 кВ/сн I питоюй ц1льност1 струма коронного роз-ряду 0,2+0,5 ик/ы.

Слвд ввдштити також, що консольна форма крхплення коро-нуючого електрода дозволяв встановлваати його пвд певниы ку-том до осаджувально! поверхнх 1 бхлып ефективно використову-вати електричний В1тер, як один хз фактор1в, що прийыае участь в ггроцесх електроосадження тонкодисперсного пилу.

Так система консольних коронуючих електродхв розмгаена в газохода круглого перергзу Д1аыетроы 0,5 м, при середой напруженост 1.8,3 кВ/см дозволяе перемщати повхтряну масу з шввдкхстю 0,42 м/с.

Ефективнхсть лиловловлювання визначалась також в залеж-ност1 ввд кута розташування коронуючй1 системи. Експерименти проводились при ^=0° ; -10°. ввдносно осадяувально! по-" верхн1. При швидкостях запиленного потоку ввд I до 3 м/с х подаваем^ напруз1 ввд 30 до 45 кВ, найбыьша ефективн1сть пи-лоосадження досягалось при нахилу коронуючих електродхв р1в-ному 5 1радусам.

Загальним недолхком 1снуючих електроф1льтр1в, як В1тчиз-няних, так I зарубхжних конструкщй, являеться ввдсутнхсть неперервно1 регенерацх1 осаджувальних електродхв, як таяих, котр1 сприйыають основну пилову навантажен1сть. Кр1м цього наявнхсть вторинного виносу пилу внаслвдок дх! аэродинашч-них сил впливае на ефективну роботу електрофхльтра в цыоцу. Тому був розроблений електрофмьтр /а.с. * 1494305 СССР/-, прин-ципова схема якого зображена на рис.2.Вхн складаеться 13 корпусу, вйконуючого механ13»»у, осаджувального блоку, систеш коронуючих електродхв, системи скребк!в. В ниюий.частин! кор-

Рис. 2.

9

Принципова схема влектроф1льтра. I-корпус; 2-осаджувальний блок; З-ысханхзк обертання; 4-система скребк1в; 5-коронуючий електрод; 6-7-пов1т-реводи; 8-бункер; 9-ые'хан1зм вигрузки пилу; 10-осад-жувалып електроди; П-труба з пропускники в!кнами;' 12-площина пхджпття.

пусу розмщаеться бункер-накопичувач. Пхдведе^я I еиведення запиленого повхтря здгйснюеться через однойменнг патрубки.

Для визначення по$ракц1Йно1 стеленI очистки електрофгльтра за приведеною принциповою схемою,зд1йснен1 аналхтичн1 розрахун-ки виходячи з к1льк1Сного розподхлу пилу за розмхрами. Знаючи

штервалхв /мкм/кожнох фракцН, визначимо серецини хнтер-валхв як серецньокуб!чн! вгд '¿х границы

¿еп + т*1

/ю/

де/^ =1,16: ,#»=1,8

Обчислення даних частинок кожного роз»/гру ■=3—.

де кхльклсть частинок кокно? фракцП,^ =1,8.Вкзначе(/о масу частинок / —тот фракцШ:

щ = % ЖирЫ^ , /п/

де^)- Щ1льн1сть частинки.

ГПсля визначення вагово1 долх частинок I -то! фракцы

_ %яг){>Ы(

I

чи ^ ■ У /12/

. _ ГГЦ

ч

£.

де - величина заряду частники роцхусоы ? , гизначаемо ефективнхсть вловлюванкя пилу ко*но"1 £ -то'1 фракци за ° формулою: "

3,/-ыркп;. /13/

1 ^иу,^ '

де £ - коефщхент, тцо залегать ввд часу заряцження частники I параметр 1в повиряного потоку; п~ число каналхв-елек-' т?

трофхльтра ; £0 =8,85.10 Ф/ы - дгелектрична незмшна ; - £Д1електрична проникненшсть материалу частники ^/И - вязкхсц» пов 1тря Па ;. и - напруга електричного поля В/и; И - висссга цилхвдра через який проходить лотхк частияон ^-щвидк1сть повхтря на вхдцая1 Рг -/?/ в1д осх цилхндра.

Загальна ефективн1сть електростатичного фхльтра визна-чаеться за формулою;

Э; Щ

. ----/14/

Для ефективно1 роботи пиловловливач!в необхщю забез-печити рхвном1рн1сть розподхлу газоповхтряного навантаження на вех осаджувальнх канали. Дослхдяення проводились при двох рекимах руху повхтря..Досягти пропорц1йного розподхлу по'вхтр. по аеродинашчши каналам вдалося шляхом внесения розподшьч пристро1в I' змхнення. кута розкригтя робочих площин. Таким чином змхна кута розкриття шхо!цин дае мокливгсть перекривати входах перорхзи каналIв на певну величину, яка мае практично лш1йну залежн1сть х зкхнюеться в1д 0 до 73 %.

Зменшупчи згавий перерхз вх1дних отворхв аеродинашчних каналхв I створвичй р1зн1 по величинг опори в кокному 13 низ утворгшться уыоаи для р:вно'м1рного-перетоку повхтря по всхм каналам.-

Теоретичн1 и експерименталыи досладження дозволили ро: робити•1н*енерну методику розрахунку рекимних х конструктив!

параыетрхв сухих електрофгльтрхв з неперервноп ^регенёрацгес осадкувальнях електродхв.

Практичним виходом пропонованоЗЕ методики являеться ство-рення електрофхльтра 5ЕУ-10, продуктивнхстю 10 тис.м3/г, для сухо1 очистки асп1рац1йних викид1в вц пилу /рис.3/. Розроблений електрсф1льтр складаеться хз двох сещдй, для двоступене-во1 очистки. Кожна секцхя включас хзоляторн1 коробки, блок зарядки I блок осадження. Блок осаджешя спорвдженний механхэмом обертання, що дозволяе перемхщувати його В1дносно осх, створью-

тим самим укоЕИ для неперервно1 регенеращ! осаджувальних електродхв. Це дало можливхсть виключити вплив питомого елек-ричного опору пилу на вольтамлерну характеристику коронуючсх систегги електрофхльтра. Габарити ф!пьтру складають: висота -5 м ; ширина - 3,4 м ; довжина - 4,6 ы.

Пробелов! випробовування показали, що розроблений електро-' фьчьтр забеопечуе стаб1льнхсть I високу стушнь очистки пов1тря /99,7%/ вхд пилу при неперервн1й регенервцП осаджувальних елементхв, а також дозволяе повернути вловлений матерхал безпо-середньо в технологхчний цикл. При вхуцай концентраихг пилу 7+10 г/м3 I овидкост1 очищения потоку 2м/с, концентрац1я пилу на биход1 з електрофхльтра складае 24+27 мг/м3, при норм! ГДК--60 кг/к3. Оптимальна напруженнхсть елёктричного ноля складае -величину 8 кЗ/см.

Установка сухого електрофхльтра 2ЕУ-10 зам1сць хснуючих меня ефективних апаратхв, дозволяе одеркати-щорхчннй економ1ч-ний ефект 1500 тис.рублхв, з .урахуванням повернення вловле°но-го мат£р!алу в технологхчний цикл.

Рис.3.

Електричний фгльтр ££У-Ю. 1-корпус; 2-осаджувальний електрод; З-влускнх в:кнз, 4-коронуюча система, 5-130Лятор; 6-систеыа скребглв; 7-бункер; 8-1эоляторн1 коробки; 9-пов1треводи.

Техн1чна характеристика 2ЕУ-Ш

Твбдшця I

Найменування характеристики!Розм:рн1сть! Значения хврактеркс-

1 ! тики

Продуктивнхсть Ыэ/ч 10 ООО •

Пдравлхчний onip Па 600

Робоча напруга В 5.I04

Сложивання струму иА. 50

Температура газу, що °С до 100

пвдлягае очистц1

Стешнъ очистки 99,7

Почвткова кокцентращя пилу г/м3 до 10

На ochobí теоретичних i експериментальних дослхдхень електрофгльтра з неперервною регенерац!ею осаджувальнкх електрод1в, а тако» лхтературного та патентного anauiisy ро-6ít по нейтра^зацп газопод1бних речовин, що утворюиться при електродуговому зварпвашй, розроблена нова конструкц1я агрегату вентиляцхйного пересувнбго АВП /рис. 4/. АВП складасться з двопольного еавктростатичного фхльтра, блокхв високовольтного живлення, вбудованного вентилятора, касет для нейтрал1зад11 шквдливих rasiB, механ1зыу регенерацН осаджувальних електрод1в i пересувний- bísok. Bei ochobhí вузли вмщенгв цшйндричний корпус дхаметром 1,25 к, що

о .

складаеться э 4- bíacxkíb.

TexHÍ4Ha характеристика АВП Максимальна продуктивно», и*/г -3000 .

Пдравличний onip, Па - 1000

Напруга на коронувч1й систем!, В - 15.10®

Рис.4.

Агрегат вентилшцйний пересувний АВП. 1-корпус; 2-осадкувальний блок; 3-коронуючий електрод; 4-гзоляторна штанга; 5-механ1зы обертання; б-вентилятор 7-нейтрал:зуюча касета; 8-тангенц1йний пгдвхд; 9-вир0К0' вольтний блок;. 10-бункер, 11-рама.

. Споживання струму яорони першим полем, ык Споживання струму корони другим полем, иА Степхнь очистки, ' %

%

-,25+20

- 30+40

- 98+99,4

виснозки

На основI результатов досл1джень дано нове ршення актуально! зада41 по знияенню хнтенсивност1 викид1в пилу проыисло-вими пхдприемстваш за рахунок використання нових електркчних пиловловлювачхв.

1. Розроблена нова конструкщя консольного коронуючого електрода,яка.дозволяе витримувати високу напруяенхсть електри-чного поля завдяхи наявностх плазменого пару / ештера елент-рон1з / 1 градхента напруяено'ст1.

2. Ветановлено, що коефдц1ент захвату часткнки пилу в електричному полх консольного коронувчого електрода в 1,5+2 рази вищий при нутовх розэтщешя п'ять градус хв, нхж при г:-ралель-_ ноцу його розтепуваши вхдносно зазеилено! пло!циня.

3. Бстановлено, що система консольних коронуючих електро-дхз видеряуе середню напруяеншсть електричкого поля 6+10 кВ/см при гктошй щ1льност1 струму 1,2+2,5 1¡к/и, що вигхдко в!др1з-нкеться в1д гснуючих систем, яхт працшть при напруженостх поля 3+5 кВ/см I питом1й щ1льност1 струну 0,2+0,5 ьА/и.

4. Встановлено, що максимальна значения пввдкост! електрич-ного в¿тру досягав величини 0,6 м/с при д1аметр! коронувчого електрода 0,002 и 1 кутов1 нахилу п'ть граду^в.

5. Встановлено,цо максимальна пилозловлгоча ефективнхсть "розроблено! коронуючо! системи становить 97- % при кутов1 дахи-лу вхдносно осаджувальнох поверхнх п'ять градус!в.

6. Експериментально встановлено,{до' р!вномхрний розподхл повпреного потоку по аеродинаыхчним каналам модея! мае" пря-

ыояропорщйну эалежнхсть величини перекригтя вххдних пере-рхз1в канал1в .вщ дошаиш осаджувального блоку.

7. Роэроблена цринципова схема електрофЪштра • з не-пёрз]йГвно0 регенеравдею осаджувальних електродхв, цо доз-воляе застосовувати електрофхльтр для вловлювання пилу з любим питомим;е'лектричним опором, а розподи функщй -осад-ження I регенерацп виключае вт&ринний викид пилу.'

8. Одержано р1вняння для ррзрахунку пофракц1йно1 ефек-тивностх вловлювання пилу в електрофхтрх. •

9. Проыисловими випробовуваннями електрофоьтра 2ЕУ-10 остановлено, ¡цо ефектившсть очистки становить 99,6+99,7%, а фактична концентравдя пилу пгсля очистки не перевищуе

30 ыг/м3 при норм! ГДВ - 60 мг/м3. Високий питомий ,"ОП1р влов-

тс

люванного пилу 3.10 Ом.м не являеться перешкодои для вив

сокоефективно! роботи електрофЪзьтра.

♦г

10. Встановлено, що застосування елпктрофхльтра 12У дозволяв знизиги питом! приведен1 витрати на 1000 мэ очи-щувального повиря на 25% порхвнюючи з ф1льтраш ЕГА, що серхйно випускаюгься.

11. Економ1чннй ефект ввд'рпровадження 2ЕУ-10 складас 1,5 млн. рублхв в цшах 1991 р., з врахуваннш, почернения вловленпго пилу в виробничий цикл.

12. Розроблено пересувний -вентиляцхйнкй агрегат для вловлювання аерозолю, що вид1ляеться при зварювальнкх роботах. Стендовиш дослвдшш-гяки експорик.енталько1 моделх продуктов-Н1стю 300 м3/г встановлено, що при початков1й запиленост1

130 иг/ч5, концентрацхя твердах частнок пилу пхсля очищения не перевищуе 2,2 кг/м3.

Основний зм1ст дисертацх1 опубл1ковано в слгдувчих працях:

коронирущего электрода. - В кн.: Защита рабочих горнорудной промышленности от производственных опасностей и вред-

2. Шевченко Л.Т., Черкасова О.Г. Агрегат вентиляционный передвижной. - В ян.: Охрана труда на горнорудных предприятиях. Ы.: Недра, 1991, с. 72-76.

3. Стуканов В.И., Шевченко Л.Т., ПоДдубный В.Л., Разработка электрофильтра с непрерывной регенераций осадитель-ных електродов. - В кн.: Повышение безопасности при добыче и переработке железной руды. М.; Недра, 1992, с. 74-75.

4. Стуканов В.М., Шевченко Л.Т. Разработка консольного коронирущего электрода. - В ж.: Повышение безопасности при добыче и переработке железной руда. М., Недра, IS92,

с.80-66.

5. A.C. 1494305 /СССР/. Пылеуловитель./ В.И. Стуканов, Л.Т. Шевченко. - Опубл. в 1989.

I. Шевченко Л.Т. Исследование и разработка якорного

ностей. М., Недра, 1990, с. 78-81.

Аспирант