автореферат диссертации по электротехнике, 05.09.02, диссертация на тему:Хроматографическое разделение компаундов при пропитке высоковольтной изоляции

ХАРК1ВСЫОТИ ДЕРЖАВШИ ШШТЕХШЧНШ УН1ВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

АЛЬ Б1ШТ1 АБДЕЛЬ НАС1Р

ХР0МАТ0ГРАФ1ЧНЕ РОЗШАРУВАННЯ КОМПАУНДУ ПРИ ПРОСЯКНЕНН1 ВИСОКОВОЛЬТНО! 130ЛЯЦП

05.09.02 - електро1золяц1йна та кабельна твхя1ка

Автореферат дисертацИ на здобуття наукового ступеня

кандидата техн1чних наук

Харк1в - 1995

Дисертац1ею <з рукошс .

Робота виконана у Харк1вському державному

пол1техн!чному ун1верситет1.

Науковий кер1вник : кандидат Т9хн1чних наук., доцент Набока Борис Григорович .

0фициальн1 опоненти: доктор технХчних наук

Шум1лов Юр1й Миколайович ;

кандидат техн1чних наук Ейстрах Леон1д Аронович .

Пров1дне п1дприемство: Харк1вський електромехан1чний

папод .

Захист в1дбудеться 'Мб " "б^р^-ЯчЛ995 р. в аудитор!.! ¿(34

в 14_годин хв. на зас1данн1 спец1ал1зовано'1 ради

К 068.39.04 у Харк1вському державному пол1техн1чному ун!верситвт1 ( 310002, Харк1в, вул.Фрунзе,21).

3 дисертац1ею можно ознайомитися в б1бл!отец1 ун1верситету. Автореферат роз1сланий 'у|М " ^оТР ЪО 1995 р_

Бчений секретар специал1зовано"1 вчвно!

ради

бгоров Б.О.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

АКТУАЛЬНЮТЬ ТЕМИ

Сучасна високовольтна 1золяц1я електричних конденсатор1в, машин, трансформатор!в, ввод1в та 1нших влемент1в електротехн1ки базуеться , як правило, на вакуум$,тискогн!тних технолог!ях просякнення. Т1льки так1 технологи забезпечують досягнення найвищо'1 якост1 вироб1в, для чого необх1дне повне заповнення вс1х щ1лин в тверд1й 1золяц1'1 просякнуючим компаундом.

Просякнуюч! компаунда - багатокомпонентн1 системи. Кр1м смоли та затверджувача вони можуть м1стити в соб1 ряд добавок -пластиф1катор, стаб!л1затор, ггрискорювач, 1нг!б1тор та 1нш1. Нов1 просякнуюч1 сум!ш! можуть включати два р1зних ол1гомера, що не взаемод1ють один з одним 1 створюють при пол1меризац11 взаемоперетижвсн1 просторов! молекулярн1 ланцюги . Це зменшус внутр1шн! механ1чн! напруження 1 зб1льшуе ресурс !золяц!'1.

При просякненн1 пористо! твердо! !золяц!1 багатокомпонентними сум!шами може статися хроматограф1ч*не роэшарування 1х на окрем1 фракц11. Це явшце ще не знайшло г1дного висв1тлення в л1тератур1. Л м!ж 1ншим нехтувашя ним може привести до ноодинаковост! властивостей затвердженого кошюунду по ьсьому об'ему 1аол)щП - макрогетерогенност1. В результат! не будутъ досягнут1 висок! електро!золяд1йн! характеристики, потенциально притаманн1 пол1мерним композиц!йним д1електрикам. Так, тангенс кута д!електричних втрат б ) слюдопапероепоксидного д!електрика часто виявляеться 1стотно вищим( в 2-4 раза), н!ж можно було б оч1кувати, виходячи з параметр!в компаунду, характерных для в1льного простору.

МЕТОЮ Д0СЛ1ДЖЕНВД являсться визначення умов виникнення хроматограф1чних явищ при просякненн1 слюдом!стко! !золяц!1 та обгрунтування рекомендац1й щодо послабления 1х негативного впли-ву на р!вном!рн!сть розпод!лу компонента компаунду по всьому об'ему д1електрика.

. Для досягнення поставлено! мети вир!тен! допом1жн1 питашя.

1. Проведений анал!з к1нетики просякнення слюдом!стко'1 !золяц1! ромпаундами на основ! ряду смол ( епоксидно!, епоксиц1аново'1 та пол!сульфоново"! ).

2. Проведений анал!з к1нетики пол1меризац1'1 конденсатор-них секц!й, просякнених вказаними компаундами.

ц

3. Знят1 1Ч-спектри просякнених шар1в слюдопаперу, вилучених з центральных та перифер1йних ланок кондвнсаторних секц1й.

4. Проведен! розрахунки к1летик просякнення та пол1меризац1'1, моделювання хроматограф1чного розшарування в ход1 просякнення.

НАУКОВА НОВИЗНА РОБОТИ полягае в тому, що вперше доведена наявн!сть хроматограф1чних явщ при вакуум-тискогн!тних процесах просякнення високовольтно! слюдом!стко! 1золяц11.

ПРАКТИЧНА ЩНШСТЬ полягае в тому, що знайден1 поб!чн! прикмети згаданих явщ, доступы! для поточного контролю, а такой обгрунтрван! рекомендац!'! щодо досягнення б!лып р!вно-м1рного розпод1лу компонент1в компаунду по вс!й 1золяц11.

НА ЗАХИСТ ВИНОСЯТЬСЯ наступн1 результата.

1. Три поб!чн! прикмети наявност1 хроматограф!чних явищ при просякненн! 1золяц!1:

а) випереджаючий р1ст tg8 на початку просякнення, пов'язаний з великою початковою довжиною л1н11 фронту просякнення та селективною абсорбц!ею тут затверджувача слюдопапером;

б) аоь1льне знижешш наприк1нц1 просякнопш*, об^моьлон» скороченням довжини л1н11 фронту 1 зменыпенням вм1сту тут затвед-жувача внасл1док виб1ркового поглинання його попередн1ми д1лянками слюдопаперу;

в) стрибкоподЮний спад г^ф при форсуванн! просякнення, зв'я-заний з проскоком прифронтових зон в щ!линах пом!ж шарами слюдопаперу в!дносно под1бних зон в глибин! останн1х.

2. Розгорнута схема зам1щення слюдонаповнено! 1золяц!'1, в як1й прийнято до уваги, що частина ( а ) силових л1н1й електрич-ного^поля протикае листи наскр1зь т1льки по лускам слюда, оСминаючи прогалини, заповнен! компаундом.

3. Спос1б знахождення дол1 перекриття ( а ) лусок слюда

листах слюдопаперу по величин! максимуму tgS просякне-

ДйоляцИ, що контролюеться п!д час пол1меризац11 компаунду.

4. Математична модель процесу просякнення багатошарово! 1золяц11,в як1й враховаю гетерогенну структуру прифронтово! облает! компаунду.

; 5. Математична модель процесу формування гетерогвнно'1 структури прифронтово! облает! компаунду ( модель хроматогра-

ф1чного розшарування), за допомогою яко'1 можно визначати вплив на цей процес р1зних технолог1чних чинник1в.

АПР0БАЦ1Я РДБОТИ

Результата роботи допов1дались на сем1нар1 секцИ електрично! 1золяц1! Харк1вського в1дц1лу науково-техн1чного това-риства енергетик1в та елвктротехн1к1в (м.Харк1в, 1992 р.), науко-во-техн1чн1й нарад1 "Становище та перспективи розвитку електрично! 1золяц1!" (м.Москва, 1992 р.), сем1нар1 кафедри електро1золяц1йно! та кабельно! техн1ки ХДПУ (м.Харк1в, 1993 р.).

ПУБЛ1КАЦП

Результата роботи осв1тлен1 у двох публ1кац1ях, одна стаття знаходится в друку.

СТРУКТУРА ТА ОБСЯГ РОБОТИ

Дисертац1я складаеться з вступу, чотирьох розд1л1в, виснов-ку. Викладена на 163 стор., м!стить 70 рисунк1в та 5 таблиць. Список використано'1 л1тератури включае 62. найменувань.

У периюму розЭШ виконаний анал1тичний огляд ф1зико-х!м1чних заоад процес1в компаундування 1золяцГ1. При розробц! технологи виготовлення Оьругься до.уьш'и, в основному, три групи питань: забезпечення м1н1муму пов1тряних вкраплин в готовому вироб1, зменшення внутр1шн1х механ1чних напружень та з01льшення адгез11 компаунду до наповнювача. Пом1чаеться, що поблизу меж1 з наповнювачем властивост1 компаунду 1нш1, н1ж у в1льному простор!.. Явшце л1крогетерогенност1 компаунду таким чином приймаеться до уваги технологами 1золяц1'1. Вказ1вок же на необх1дн1сть запоб1ганню макрогетерогенност1 компаунду внасл1док хроматограф!чних явищ при просякненн! в литератур1 не знайдено. На цю обставину сл1д наголосити окремо з огляду на те, що саме по соб! хроматограф1чне розшарування - явище добре в1доме 1 широко застосовуеться для анализу сум!шей. Огляд його природа дае змогу припустити, що при просякненн1 1золяц1'1 повинне спостер1гатися одне з його розгалуджень - так зване фронталъне адсорбц1€не хромтограф1чне розшарування. Тод1 для пригн1чення такого розшарування сл!д би використовувати засоби, приме протилежн! тим, що використовуються в анал1тичн1й хроматографП (там створшть умови для найб!льш повного розпод1лу компонент1в). Формулюються задач! досл!дження.

б

Рис.1. Схематично зобра-ження конденсаторних сек-ц1й, частково просякнених трикомпонентним компаундом (смола, затверджувач, 1нг1б1тор).

Умови просякнення секц!й: 100% запресовка, вакуум-тискогн1тнв просякнення при надм1рному тиску 0.8 МПа.

На фронт1 просякнення пом!тн1 хроматограф1чн! смута А,В,С.

А -св1тло-жовта (л1нетол);

В - зона, зб1днена на затверджувач.

Рис.2. Типов1 залежност1 приросту емност1 АС та тангенсу кута д!електричних втрат ЪеО в!д тривалост! просякнення секц!й.

У другому роэд1л1 проведений анал1з к!нетик просякнення та пол1меризац!1 компаундовано1 1золяц11. Типов! залежност1 приросту емност1 АС та тангенсу кута д1електричних втрат tgô в1д тривалост1 просякнення подан! на Рис.2. Тут виразно пом1тн1 три характеры! особливост! к1нетики зм!ни tgô, вказан! вшце, як поб1чн1 прикмети наявност1 хроматограф1чного розшарування. [ Коли б поблизу фронту просякнення властивост1 компаунду лишались сталими, крив! АС(т) та tgô(x) буж б подобн1 ]. Bel три особливост1 в залежностях tgô(t) пов'язуються з процесами на л1н1! фронту компаунду, що рухаеться в глибину секц11 вздовж шар!в слюдопаперу (Рис.1):

а) велика довжина л1н1! фронту на початку просякнення та пов'язаний з цим високий темп приросту tgô ( в два раза вищий, н1ж для АС ) зумовлений, напевне, виб1рковою абсорбц1сю затверджувача; через те л1н!я фронту на початку просякнення - зона з п1двищеним bmIctom затверджувача, а, значить, 1 з б1льшими д1електричними втратами;

б) наприк1нц! просякнення л1н1я фронту скорочусться, а окр1м того з01днюотьоя на ьм1ст затьирджуьнча (ьнисл1док того иириышниго поглинання попередн1ми ланками слюдопаперу); тому tgô пов1льно зменшусться;

! в) форсування просякнення шляхом зб1льшення тиску в котл1 призводить до в1дриву прифронтових зон компаунду в зазор1 м!ж Шарами слюдопаперу в1д аналог1чних зон в глибин! останнього (Рис.3); tgô !золяц1! стрибкопод!бно зменшусться [спричинюеться це також ще 1нверсним характером залежност! величини tgô 1золяц11 в1д тангенсу кута втрат компаунду tgÔK в порах 1золяц1! - див. уижче!.

! На Рис.4 показана проста схема зам!щення слюдонаповнено! )1золяц!1, яка в!дтворюе посл1довний характер вмикання емност1 само! слюда (Сс ) та прошарку компаунду ( Ск ) . Там же представлен Залежност! tgô( tgôK ), як! вит!кають з тако! схеми. /Пропорц!ональн1сть величин tgô та tgÔK спостер!гаеться т1льки при |gôK < 100%. При tgôK>100% починасться !нверсний характер зв'язку цих величин: кож tgôK зростас, tgô - зменшусться.

Кож п!л'я форсування просякнення напроти зони А1, зб1днено'1 затверджувачем, з'являсться зона В, ним збагачена, то тангенс кута

с' в1 ; а'

Рис.3. Схематичне зобра-ження прифронтових зон компаунду в зазор1 м1ж шарами (А,В,С) и в гли-бин1 останн1х (А1,В1,С1)

С* 1 В* ' а' I в П0Р1од вакуумного (а)

чул. ч .>, "-'У- ^ ^ та тискогн1тного (б) про-

сякнення.

Рис.4. Двухланкова схема зам1щення слюдом1стко1 1золяц11 та вДдпов1дн1 до не1 залежност1 композицП в1д тангенса кута д!електричних втрат компаунду tgб .

втрат в зазор! зросгас, а цьому в!дпов!дае (при !нверсному

характер! зв'язку м!ж tgб та

зменшення tgS

дано! д!лянки 1золяц1!. Для сус!дньо! непросякнено! д1лянки . tg5 зростае п!сля проскоку компаунду в зазор!, але емн1сть '11 менша, н1ж просякнуто! д!лянки, тому на загальних втратах це не позначаеться. Зауважимо, що це - як1сне пояснения стрибкопод1бного зменшення tgB при форсуванн! просякнення. В робот! е також 01льш коректн! к!льк!сн! оц1нки з використанням розгорнуто! схеми зам1-щення.

На Рис.5 представлена розгорнута схема зам!щення

,слюдонаповнено! 1золяц!1. В н!й зважено на те, що якась частина (а) силових л1н!й електричного поля протикае листи слюдопаперу т!льки по зщепленим м!ж собою лускам слюди, обминаючи сус!дн1 пори з компаундом. Внасл1док контрактацГ! компаунду з'являються пов!трян1 вкрашшни, що також знайшло в!дображення в схем!. Для визначення параметру а слюдопаперу (який пов'язаний з перекриттям лусок слюди) скористаемося C-tg5 д!аграмою процес1в пол1меризац!1 просякнених секц!й. На Рис.6 представлено с1мейство кривих СМйб, до якого приводить розгорнута схема зам1щення з параметром а=0.3 .

(>1МО И ЦЬОМУ 11ШШДКУ иНииТОри'ИиТЬЦМ уЛ'иДЖОШ1>1 11 дсол 1ДИИМИ дп

ними ( пом1чен1 знаком * ). Тому зроблено висновок щодо перекриттн лусок слюда в слюдопапер! НС-20 : воно складае близько 30% . Тобто майже 30% поверхн! цього паперу - суц1льна слюда, а рвшта - посл!-довне розташування слюди та компаунду.

и

Свз ^

/ь

х т

Рис.5 Розгорнута схема зам1щення слюдонаповнено! 1золяц1"!

с

вк

с

Лс

(1 -¿)Сс

X

а-и.)

■Л

л

к

Ю

^ а/°

Рис.6. G-tgS д1аграма процесу пол1меризац1-1 слюдопаперу, прооякненого термореактивним компаундом.

ПмрММИТрИ [1'К'Г(1рПуТп'1 ПХПМИ ППМ1ЩОШ1Я ГШ.ЧХОДЛТЬПЛ чороп

в!дом1 д1електричн1 характеристики компаунду ( та е^

-в1дносну д!електричну прониклив1сть), величину його контрактацИ при пол1миризац11 ( ек ), порист!сть слюдопаперу % :

Сс - £се03 / ( 1-% № Ск - еке03 / ( 1-ек)х1г

вк

1*8дЗ / ек % Ъ

сз = ек£03 7 г

свз= ^ 7 ^ ' ;

Ьд = ( 1/Кд-1 )*1г

- товщина зазору;

К3 - коеф1ц!снт запресовки;

С - емн1сть зазору, заповне-ного компаундом;

С , С__ - смност1 пов1тряних прошарк1в, що утворюються внасл1док контрактац!! (усадки) компаунду.

На в1дм1ну в1д найпрост1шо! двухланково! схеми зам1щення розгорнута схема (Рис.5) правильно в!дображае частота! характе-

де Ь - товщина листа ; Б - площа листа ; С - смн1сть слюда ; С - емн!сть компаунду;

Рис.7 Крив1 к1нетики пол!мвризац11, як1 вит1кають з розгорнуто! схеми зам!щення 1золяц11.

В

мм

8 (':>-(

II 8 -7-1 -. 1- А ■ V /

1в'

8 (."

'а1'. 1 - 1

д.

б' А'

1

( е- 1 А •

( V

Рис.8 Можлив! взаемн1 положения прифронтових зон в зазор1 м1ж шарами д1електрика та в глибин1 останн!х.

iz

ж:

л ~ - ч.

С ¿00

5o

0.4 к Гу

i Гад) О

i

îoî)

O

=

*Kt -- 8

-i T, ?o?. O

loi,

1 6")

Рис.9 Крив! к1нетики просякнення компаундом ТРАСП (а) та результата моделювання под!бного процесу (ö).

1Ъ

ристики просякнутого слюдопаперового д!електрика ( принайми!

у д!апазон1 частот в!д 0.1 до 10 кГц). На Рис.7 представлен!. залежност1 tgS(tgSк)> в!дпов1дн! ц1й розгорнут1й схем1 зам1щення для трьох ф1ксованих частот - 0.1 ,1-0 та 10 кГц. Вони як1сно в1дпов!дають експериментальним даним. Тому розгорнута схема зам1-щення була використана для математичного моделювання просякнення.

В модел1 процесу просякнення (Рис.8) враховуються вс1 можлив1 взаемн! розм1щення прифронтових зон в зазор1 пом1ж шарами та в 1хн1й глибин1. Залежност1 С (г) та як1сно в1доов!дають експериментальним, якщо прийняти, що в зон! А затверджувача менше, н!ж в зон! В (завершальна стад1я просякнення) На Рис.9 приведен! модельн1 та експериментальн! крив1 к!нетики просякнення, як!сна в!дпов!дн1сть яких с ще одним доказом правиль-ност! прийнятих тут положень щодо структури прифронтових зон компаунду. Правда, цей доказ теж поб!чний.

ТретШ розди присв>ячений одержанню прямих доказ1в хроматограф!чних явищ у слюдонаповнен1й 1золяц11. Для цього застосовувалась 1Ч-спектроскоп!я лист1в слюдопаперу, вилучених з центрально! то иьрифор1йно1 чьотин оокцИ. Кр1м цього ставилися спец!альн1 досл!ди по продовжному та поперечному просякненн1 лист1в слюдопаперу.

Для 1дентиф1кац11 компонент1в компаунду на зразках слюдопаперу використовувалась область прозорост! останнього для 1нфрачервоних промен!в: 1800 - 1500 1/см.

Епоксидна смола ЕД-22 якЮно 1дентиф1куеться:

а) по смуз1 1508 1/см , обумовлен!й валентними коливаннями зв'язк1в -С -<§>- в скелет1 молекули;

б) по смугам 1587 та 1612 1/см, остання з яких най01льш зручцэ також 1 для к1льк1сного анал1зу.

Затверджувач 1МТГФА 1дентиф1кусться по трьом характерним п!-*ай поглинання 1850, 1785 и 1755 1/см, обумовленим валентними коливаннями карбон!льно! групи С=0 в анг1дридн!й ланц1. При розкритт1 ц!с'1 лэнки утворюеться складноеф!рна ланка, карбон1льна група яко! 1дентиф1куеться по самотн!й смуз1 1730-1720 1/см.

1нг1б!тор л1нетол як!сно !дентиф1куеться по самотн1й глибок!й смуз!' 1765 1/см, яка м!ститься м1ж характерними смугами затверджувача Зтв1=1755 та Затв2=1785 1/см.

{к

Зм1ни 1Ч-спектр1в при поперечному просякненн! спостер1гають-ся вже п1сля того, як компаунд пройде к1лька шар1в слюдопаперу загальною товщиною близько 1 мм. Вони св1дчать про випереджаюче проникнення в глибину слюдопаперу маслопод1бного 1нг!б1тора, а та-кож про зм1ну становища функц!ональних груп затверджувача -перех1д анг!дридно! групи в складноеф!рну, напевне, через погли-нання затверджувачем залишково! вологи в слюдопапер!.

При продовжному просякненн! ч1тко ф1ксуеться менший вм1ст затверджувача поблизу фронту пор1вняно з хвостовою частиною зразк1в. Цей же висновок п1дтверджуеться також на реальних секц!ях розм1ром 100x200 мм2, в центр! котрих вм!ст затверджувача виявився на 40% менший, н1ж на периферИ. (В останньому випадку для непрозорих зразк!в. застосовувався метод спектрального анал1зу на в!дбитих променях ).

Таким чином були одержан! прям1 докази наявност1 хроматогра-ф!чного розшарування компаунду п!д час продовжнього та поперечного просякнення слюдонаповнено! 1золяц!1.

Четвертый роэд1л присвоений анал1зу способ!в пригн!чення хромнтогрмф1ч1)И* яиищ при проиикноин1 слюдаишюшюно! 1аоляц11.

В основ1 анал1зу - математична модель вказаного явища, в як1й врахован! к1нетичн1 законом1рност! просякнення, встановлен! в розд1л1 2. Чинниками, що впливають на розшарування, являються: ступ!нь запресовки !золяц!'1 перед просякненням К3, тиск примусово! стад!1 просякнення, коефф!ц1ент розпод1лу сум1ш! а^, температура просякнення.

Показано, що при Э|=0.3 та К3=0.85 в!дносно р!вном1рний розпод1л компонент1в компаунду при довжин1 просякнення 50 мм не досягасться нав1ть при надлишковому тиску до 0.2 МПа. Якщо ж застосувати уварку компаунду, при як!й а^ зменшиться до 0.1, то задов!льний результат досягаеться нав!ть для майже повн!стю запресовано! секц1'1 ( К3=0.95 ).

У висновках приведен! основн! результата роботи.

1.Доведено, що при типовому вакуум-тискогн1тному просякненн! злюдонаповнено! 1золяц!1 в!дбуваеться фронтально адсорбЩйне эозшарування просякнуючого компаунду.

2.Поб!чними ознаками його являються три характерн! особли-

Рис.11 В1дносний BMlcT затверджувача по довжин! секцИ.

#ост1 в залежностях tgб в1д тривалост1 просякнення, вказанЗ. вшце.

3.Прямими ознаками його являються зм1ни 1Ч-спектр1в при продовжному та поперечному просякненн! лист1в слюдопаперу.

4.Хроматограф1чн1 явшца можуть бути суттево пригн1чен1 шляхом зменьшення запресовки 1золяц1'1 перед просякненням, зб1ль-шенням тиску та температури , а також завчасною "уваркою" компаунду.

5.Хроматограф1чн1 явища повинн1 спостер1гатися також при просякненн1 р1дкими сум1шами целюлозно! 1золяц1'1 силових конденсатор^, кабел1в, ввод1в. Для л1кв1дац11 шк1дливих насл1дк1в цього . явища може виявитись достатньою деяка витримка вироб1в п1сля виго-товлення, поки вс1 компоненти просякнуючо'1 сум1ш1 не розпод!ляться б!льш-менш р1вном!рно по активному об'ему 1золяц11.

ПУБЛИКАЩ! по тем1 роботи.

1. Б.Г.Набока, А.В.Беспрозванных,Аль Бишти Абдель Насир. Анализ структуры слюдосодержащей изоляции по C-tgб диаграмме процесса полимеризации.- В зб. Тези доп. Рос1йсько'1 н.-т. конференц11 по ф1зиц1 диелектрик1в з м1жнародною участю "Д1електрики-93",ч.1,

Олнкт Пптпр(1ург, 1093 р., о.1КП-1Р9.

2. Б.Г.Набока, Аль Бишти Абдель Насир. Математическое моделирование процессов хроматографического разделения компаунда в ходе пропитки слоистой изоляции.- В сб. Тези доп. м1жнар. н.-т. конф. Комп'ютер: наука, техн!ка, технолог!я, здоров'я.-Харк1в, М1школьц, 1993 р., с.131-132.

ABSTRACT

A1 Bishti AMel Nasir. The chromatographic separation of resins during Impregnation of high voltage Insulation. 05.09.02. - electrical Insulation and cable technic. Kharkov state polltechnlcal university. Kharkov. 1995.

It Is shown, that partial separation of resins is always exist during high voltage electrical insulation impregnation. Some of specific properties of tgS(x) curves may be used as the three chromatographic phenomena pointeres. The direct provide of chromatographic phenomena is resived by Infrared Spectra anallsls of impregnated mica-paper samples. It's discussed some technological methods to reduse phenomena, that was shown.

АННОТАЦИЯ

Аль Бишти Абдель Насир. Хроматографическое разделение компаундов при пропитке высоковольтной изоляции. Рукопись. 05.09.02 - электроизоляционная и кабельная техника. Х.чрькопсжиИ т'опудпротппшшй ГТГМШ'ГОХНИЧМПКИХ упиноргитпт. Хярмспн, 1995 Г.

Показано, что в ходе пропитки высоковольтной слюдосодержащей изоляции электроизоляционными компаундами происходит их частичное разделение на составляющие - хроматографическое разделение. Установлены три косвенных признака этого процесса, связанных с характерными особенностями зависимости tgQ(^:), снимаемой в ходе пропитки. Прямые доказательства наличия хроматографического разделения получены методами ИК-спектроскопии. Рассмотрены методы подавления указанных явлений.

Ключов! слова

просякнення 1золяц11, хроматограф1чне розшарування, електро-1золяц1йний компаунд, тангенс i кута д!електричних втрат, 1Ч-спектроскоп1я. д

ГИдписано до друку 1.02.05

Замовлення Tipn« т00 прм.

Чадруковано на poTanpiHTi XapKiяськиго тракторного иэтюду 1М.0рджошюдзе. ЗТ0007, Харкхв.прЛЛоскожи.киП.Г.^о.ХТЗ. Ротапргнт.