автореферат диссертации по инженерной геометрии и компьютерной графике, 05.01.01, диссертация на тему:Геометрический аппарат формирования неискаженных голографических изображений

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ УКРАЇНИ КИЇВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ З БУДІВНИЦТВА

І АРХІТЕКТУРИ

На правах рукопису

БАЙДАБЕКОВ Ауез Кенесбекович

ГЕОМЕТРИЧНИЙ АПАРАТ ФОРМУВАННЯ НЕСПОТВОРЕНИХ ГОЛОГРАФІЧНИХ ЗОБРАЖЕНЬ

05.01.01 — Прикладна геометрія і інженерна графіка

Автореферат дисертації на здобуття вченого ступеню кандидата технічних наук

Роботу виконано в Київському Державному Технічному Університеті з будівництва і архітектури............. . .

Науковий керівник — кандидат технічних наук, професор Євстифеєв М. Ф.

Офіційні опоненти: доктор технічних наук, професор Рассоха О. О., кандидат технічних наук, доцент Бугайов В. І.

Провідна організація — Харківське виробниче об’єднання «Завод ФЕД».

Захист відбудеться 20 жовтня 1993 року о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 068.05.03 в Київському Державному Технічному Університеті з будівництва і архітектури за адресою: 252037, Київ-37, Повітрофлотсь-кий проспект, 31, аудиторія 319.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Київського Державного Технічного Університету з будівництва і архітектури.

Автореферат розіслано « о і

1993 р.

Вчений секретар спеціалізовано?' ради Д 068.05.03 кандидат технічних наук, доцент

ПЛОСКИП В. О.

^ЯГЛЛЬЧЛ Характерне ТИК': роботи.

Лидина ітргд-їуеться, дине га працює п трк.чимірноиу ояігі,

І тому в ом а дооканало володіє просторовим баченням предметів', чо II оточупть. чя просторового баченим зображень об'єктів та предметів Існує кілька розроблених геометрами методів, Так метол спостереження сгереонс.р, посуповамні) па використанні поляризованого опіглх І спостереження здІЛонгсться за дояомогов спеціальній окулярів, по дозволяє спостерігати зображення об'ємно. Однак понної просторової картини, яку можна спостерігати з будь-якої точки зору, стереозображення ме дає. '

Такі можливості відкриває голографічний зааис, фізичні принципи якого суттєво відрізняються під тих, ідо лежать в понові утворення зосіриійи-;ний стереоефектом чи фотографій). інтенсивність та фаза світлової хвилі, по направлена від об'єкта, фіксується при голографічному запису на фотопластинку. Коливання хкиль, по направлені від зображуваного об’єкту, Інтер-'{іеруь з когерентним до них хвиль допоміжний коливанням, що зветь-опорнии або референтним. Інтерференційна картина, ио виникає .іри цьочу , записана на фотоаластинку I е голограма. Голографічне зображення, на відміну її а стгреозсбра»щння та фотографії гтчорге повну Ілюзіє реального об’єкту. Холи змінгьтьоч точка, з якої розглядається голограма, то ножна побачити зооракуві’-ни.і оо чит в різних ракурсчх та побачити ТІ деталі, чо по були пили кил з ІкіЛч точок зору. 1

Робота, що реферується, присвячена вирівеніш задач удосконалення та створення нових геометричних моса.ігм для яизначен-ня зони чеспоТііореного бічєння голограмних зображень та створення голографічних схем взаємного розніження об'єктів голографії для одержання максимально розгсире-ної зони ігеспоглоре-аоі'о бачення голограм. ' ’

С^чісні дослідження та розробки в області голографії масть четоо створення якісіїого ззбра.*гні<ятобгрунгозаиного на геометричних закоконірностях зображень та їх розии*,ро.чхи. Методи оаеркаячя голограмм, по касгь місце зараз, визначились »'ало«',іектимикк, "іо зобов'язує сучасних дослідників зайнятись удосконаленням схем одерніння' зображень та сгаорєчняя вояих якісних схем, яхі дозволятимуть сдериаги голографГінІ зображення з сугзч зо пирики діалазоноя нес/югяорбнсго бачення голограм. НоьІ мзтоам мзггь дозволити вирівузати задачі

< '

'io імонці нссіїотпорених зоиракїнь та визначений раціональних голографічних'схем а використанням сучасної обчислювцль-ноІ іехніки.

одержання голограм є досить складної) роботою. Спочатку ')д«.р*уіть зображення в довільному положенні об’єкту, а яки о голограмна має значні спотворення, то змінюють геоложення об’єкту або відстань між об’єктам га пластинкою I так доти, поки не одержать зображення потрібної якості. Крім того, якщо одержана голограма з однієї точки зору виявляється не-спотвореною, то при заміні точки бачення спотворення мойв ииягіигися небажаним I досить значним.

Робота, то реферується, грунтується на теоретичних дослідженнях геометрії неспотворених зображень та геометрії голографічних схем, присвячена дослідженню геометричних аспектів процес» визначення зон наЛменіяого спотворення голограм та створення голографічних схем для розширення зон иеспотвореного бачення голограм, що дозволяє позробити рекомендації по вза<миому положенню елементів голографії для розширення таких зон.

Дослідження геометричних методів аналіза голограм для одержання зони видимості невикриплених голограм при загальному положені об’єкта I {шгоплпетини, а також розробка рекомендацій по взаємному положення елементів голографії для розширениядіапазояа зони видимості невикривлених зображень.

Для реалізації цієї мети в роботі.вирішені певні теоретичні та практичні задачі.

1. Досліджені можливі варіанти одержання Інтерференційних полів та картин для створення геометричної основи голо-' графі І.

2. Запропоновані геометричні методи визначення зони бачення неспотвореного зображення.

3. Запропонований стосіб побудови геометричних схем для

одерадння голограм з максимально розширеною зоною бачення не-спотвореної голограми. ,

4. Розроблені алгоритми а^точатизоьлного вкрівєняя цих

задач. .

Иетодика_^ослІджень^ Лрк розв'язанні задач роботи засто-

сопу вались методи нарисної, аналітичної та ди^ФеренцІйиоІ геометрі.'., теорії геометричних перетворень, обчислювальної ге о-

« метрІІ, автокатизаЩІ проекту г ,ня. .

Теоретичної» базой для отвореинн методики геометричних дш; лідаень автора і роботи: * області прикладної геометрії та тео pH зображень - д. Гільберта, К.І. ііалькова, И.г. Єно ти ['еева, С.И. Болотова, 3.0. Ниха^ленка, О.Л. .ІІдгорного, О.А. Фролова, С.М. Ковальова, Н.5. Четверухіна та їх учнів; в області голографії - Я.А. Абрамсона, Р. Аээама, М. ьерна, Н. ііести, II.?. ГнусарзвбІ, О.д. Міхно, и.О. Розсохи та Інших; ао перетворити) лІнІД та поверхонь - А. 1:руоа, А.А. Оавьолова, Г.1. Уснченко та інших; по автоматизованому проектув.інии - А.І1. Павлова, К.А. Сазонова, А. Фокса. Б.І. Якуніна та Інших.

е детальний геометричний аналіз Інтерференційних картин -три різному положенні елементів, то беруть участь в створенні голограми, внаслідок чого одержані голографічні зображення окладних кривих ліній ь викоркотаиняк геометричних нерет иорень, ко дозволило елективно визначити зони бачення неспотвороних зображень. Крім того, про-веденил аналіз дозволив автору дати чималі рекомендації по «заемному і’юзиіценнр об’їкта, джерела овігла га фотопластинки дл оуттівого розширення зони бачення неегютворених голограм. Азто рои визначені алгоритми розв'язуванні цих чпаач на Ё0Ц.

[І2а!ії!ГіМ ЦІннІсть__роі1оти полягає в розробці методики та рсонетркчних алгоритмів Для об’єктів та способів. геометрії елем голографічного зображення, цо цознолні ьнгчно аниьити трудніи-ггіоть та зекономити ,”.орагІ {іогоплао тинки.

Р^алідація^обо-Тік Наслідки теоретичних досліди пиь'орч-стаїїі у Кзилордицоькоху педагогічному Інституті мри проведенні лабораторних аалять о ту дентін спеціальності "Теоретична фІ?Ш(а" їі'при розробці методичних вказівок на тему "Оптична голографія". .

222огих ОзнойіікД іні'.т хисергації Оііуйліковіиий

' я чотирьох наукових статтж, дохла,ієни.! на Двох науково-ге хні-*;аих ленргрйчціях та на засіданнях наукового пьпірнніського Г. еяіч.пр/ кафедри іиц-исної гпоиетрТ І; Інженерної та'мініииіїоі грі-■)1ки К І БІ.

Дисертація ьмГдуі І У.! сторінок нчвин синового тексту, Уі рисунків, 2 таблиці, має п;,іл, чотири глави, висновок, описом яикоркстяної літератури.

і ■

, t

•.'.МІС ї рО.ІОТИ.

/ 1\С гу ПІ ОбГрунГОн ;iia UKry.'WlLKlC ГЬ ДіЛ-ЛІДієнЬ, .IplijU'beil I аналіз літератури по пьиОаенІ дисертації, сформульовані иетм та задачі роботи, II наукові; нопиміа та фактичне значипня.

b nepalii rjaal розглянуто Геоиитричні закв.'окірнссті одержання голографічного ::апису під елементарних геометричних фігур та угиорєішл зони баченій; нанмениого спотворення зобраиінь. ПростороічіЛ pounoaIjt амплітуд та физ Інтер;еруїічих хвиль ;hj-цачас специфічний ііиглпд І її тер и яці-! її нх пилі». Ял нанб-Ільк прости.1 ти наочнкЛ приклад роцглячуто Інтерференції плоских і;. сферичних хниль.

;Іри дослідженні геометричних аиконокірноопм ;ч>ри/ і' іІІІІЯ голограм елементарних геометричних .фігур мікорис.тшіі ортогональні проекції Монад. Лр:< цьому площина голограми Н роамі'.чч-етьсфронтально та використовується одночасно як площина ортогональних проекцій. Олoj.itиіі промінь, за винятком деяких особливих випадків, має. фронтально- ироекціиче полонення. Ягури, «і о голографу ьться, з:ч'шлї)гь окреме положення, зручне н.ла ьияндел«н потрібних особливостей формуіинії'і голограм. О.іорний «гчугок сиі-тла иід точєчного д горем, ао роаиіадно на иеликіи відстані від фотопластинки, склаца*. плоску хнилс оиігла. .'.ронг сферичних та плоских хвиль утаорис ІнтерМіренцІЛиІ поли, я'лі окладні:ти;л а сІи'І темних та сьіглих сніьфокусних параболоїдів обертанні!

» просторі, фокус яких знаходиться в джерелі світла. *.>б иі,крил ти з цього синтетичну голограму, треба роя'Мїзаги задачу на епврі Монжп. лоли Інтерференційні поля з-іфікоунаги на оогонії-стинці.то створюється поьерхкі ниоільи та найменм темні. Це < наслідком перерізу плоцини з ипіибилоі.іами обертаним, для яких електричне поле иас. на.ібільду Інтенсивність І току int. місце абіг сяітлових хміль.

Гікио розглянути синтетичну голограму ній поли, то кишіа побачити, цо світлові хвилі, які t наслідком відбиті лід коді при довільному іашрік'І ош-рного .іроиени, фирмуїл'ьої у ьиглядї екеїдистантних циклоїд г.іпд з Інтсрвал-іни А . І слогрампми хелз в цьому випадку с рІ?иІ перерізи циклід линина, доли напрям ОЛ орних "рСУсПІгі .іСр.ІЄ.4 дику ЛЯріі Иіі ПЛОЩИНІ кола, ТО Іі0і.;-гі-хкі хміль міглядаї ть , кк окремі B:':rcW ци-'/.І., ,*• єна та t сім'вг крипих Іерсеи. Яке;о площина кола перпендикулярна плг^и-

■і

: Ш • Иазба прибии Мозба ирибих [Ьпярференцшно портимо)

криб/ 3-го порядку

1. ШЬыбиш параболо. / Кардю)да 2 шмах Паскаля.

2. Пот Ант '1 1 КриЗа Уатта. 2 Лемшспоти Вернулл/ / дута.

3 ДекартоЗ лист 1 бетската бернушн 1 Ариб/ Уатта.

к Строфтда 1 Сп1ралц Га/!'шея 2 Конхада Н!комеоа.

приЫ 4-го порядку .

1 Сшак Паскаля. 1 Пемшската бернцпт г ОЗали Косс/Ш з брио! Уатта.

г КйрбюиЗа 1 П/Ьпибична парэбсиа г Лриба Уатта

3 Лемме ката берщт 1 бриб/ Персея. / Уатта. 2 /!енн1скзта бута '

4 Лстрсида 1 С п/5 оку ем кола / Лемме пата бута.

трансиендент /// яриб/

■ 1 -Смупенева у*х° ' / ПриЗ! Уотта. -2 Лемме кати Вермут / бута

2 Поназоба у? а" • 1 Леишската берну/гл/ 2 Пемшсяата бута. ■

3 Логорифт</#о У- 1*3,* 1 Цикла да - г Трактриса, з Трохо/ди

4 . С им у сен да 1. Шбиудична парабола • - 2. Г трофс/да

5 Тангенса да 1 Кард! ада 2. П/бяуб/чно парабола

6 ботащенсо/да 1 Леммсявта бума 2 бардю'/да.

.у

І *

н] голограми, то II синтетичне зображення буде пімчи овалі»

Р-ТІ-." ІКІ .

Синтетичні голограми »Ід кривих другого порядку с криві четвертого порядку. Наприклад, коли площини таких кривих перпендикулярні плоиикі голограми, то синтетичні голограми утвориться у вигляді сім’ї омлів КасоїнІ.Коли опорним проміні перпендикулярний площині, тоді голограма для еліпса с циклїда Лїшена т® лемніскати Бернуллі, для парабол - криві Персея, для гіпербол - криві Уатта.

ІІч ос коні досліджень голограмних зображень були визначені оингетичні голограми для алгебраїчних крипих З-го, го порядків ті для трансцендентних кривих. інтерференційні картини для цих кривих показані на таблицях 1,.коли опорний промінь перпен--ликулярни.і до плоуіши голограм. Нони дозволяють віатвириьати ■ ой'с.мне зображення просторового об'єкту. /Таблиця іЛ

Складність [юрми Інтерференційних полів гизначаеться [юр-мои об’єкта. Відбиті від об'єкта поверхні хвилі утморппть ек-мідіі:г;штн1 поверхні обертання. Кр1>' того, на од.'ект направляються опорний промінь з конкретного дкерела світла /лазера/,

«О роЗШИреіІИ.І до необхідної величини за допомогоп ОПТИЧНИХ ліня. ,1ого хвилеві поверхні і часто паралельні площини, цо перпендикуляри до напряму променя з Інтервалами иі* ними, цо дорівнп-ить довккні електромагнітних хвиль.

При перерізі цих поверхонь з хвилевими поверхнями обертання, і:о відбиті від об'єкта, здобувається Інтерференційні поля в просторі, цо звуться обвідними поверхнями, Дхцо опорний промінь розмістити перпендикулярно цо плоцини голограми, то сліди хвилевих поверхонь будуть концентричними колами зі змінними інтервалами. Голограми у вигляді кіл визначаитьг.ч І в деяких інших випадках.

Проекція сегмента буде колон па горизонтальній пнощиві проекцій, а слідами паралельних плоаин на горизонтальній площині проііКЦІД (. паралельні прямі лінії. ЛІ лінії. перетинаючи йоло, утвори гь декілька точок- перетину. В просторі від них точзч. утворі >тьЬп їфонт сферичних хг.^ль, Інакае кі*учи, ці точки с та->точ лзч'редаии вм.іуоніпгтння. Л хвилі інтгф’.еругчи пяоекміи утаор іїть так з папі стоячі хьчлі. оЗвІдвп крг.,у. лінія

1 54 Ч :» » Г'"Р » «КЯХІТКЧПОЧГ ВИДІ.

ь

...

її! а параметричному виді . .

X = і R‘ СОЬ [ *■ { Cos ! ;

У ■- 2Я Юі>1 S/nt г /і,/,' /

!1рк перегині обвідних крииих а плотинами проницЬі її anofiy у.аїться множна гичок. 9 просторі обаїдмі криві t обьідчї поверхні ооертшшя, уо в іьіоцині голограми низімчать Інтерфейси -цінні карглни.

Дослідхення Інтерференційних картки дало змогу визначити зони на.шеншого спотворення /з.н.с./ голографічного зображення ари запису голограм. Геометричне обгрунтування вибору взаємного розміщення об'єкта^ д-ерела світла та площини голограми визначає потрібні наслідки. Перегин.з.н.с. з площиною голограми визначає концентричні кола, що утвориють форму цієї зони, і, віддаленням площини голограми від об'єкта концентричні кола наближаються одна до одної. Обвідні поверхні обертання визначені променем, «о підбивається І тому відбиття поверхні спотворено. Чим більша обвідна поверхня обертання, тим менше спотворення голографічного зображення. Тому розміщення фотопластинки мусить бути в тему КІСЦІ, z,t* спотворення або кривина обвідних поверхонь иаб'їикено збігається а крнни.чо» об'єкта. Таким чином визначення з.н.с. утворім найбільш раціональне місце фотопластинки. Крім того, такІ^они з'являються на бічних сторонах об'єкта, однак їх діапазон мениил, ніж в передній та задній частинах. ЦІ зони с наслідком відбиття опорного променя перпендикулярно від обхкта.

В другій главі розглянуто задачі створення геометричного апарату для перетворення 1нгер(еренціаних полів за допомогои проективних відповідностей, а таком визначення параметрів створення голограм. ■

Основою створення такої методики с методи проективних перетворень в просторі. ГГрактичнкЛ Інтерес має гомологічне перетворення сфери в інші ловерхні, в тому числі в різні нелініїї-чаті позерхні обертання другого порядку. Це досягається п тону випадку, коли с^іера не є жорсткою, а мо*е деформуватися разом .8 геометричним простором, де вона знаходиться. Дри цьому мі* образом та прообразом зберігається відповідність, ао зв'язана з характером гомологічних перетворень I не суперечить закономірностям фізичних процесів голографічного зображення. ■

Розгляжио колінеарну відповідність, ідо перетворім сферу в Іньї поверхні o6epTaKHHtзручні для аналітичного їх опису.

Нехай центр гомології S та плоцина гомології А відповідно збігаються з дослІ4»уваі(ое точкой Р та площино)' горизонту /7 , при цьому точка Р заввди належить площині // .

Тоді площина гомології /\в П визначаться трьома подвійними точками. Далі допустимо, ко перетворена точка /1 н і*о и підборідних точок А тл А1 зчв*дк невлчена, а початкг А

3nleD£. сьое пояо#еимя no но), :ал1 К к' no плоциии гориаонтм ;|, нк* одночасно t віоси оііерганни прообразу, що калемить точці V із протилежна I .

За основу прообраза гомологічного перетиорення візьмемо офвру. і> залежності від положении точки А нп АА^моада одержати овЦько завгодно множин вліпооідііі обертання, різних »ч форм on Та положенням в пролторі відносно п.юциии гомоюгП К.

) Аио

і

о

Коли точка к‘£ мсвдаснои при Ясізміниих 5 та А тс сфері. перетворссться б параболоїд обертання, оскільки гірк будь-якому колінеарному перетворенні дотична до кривої в заданиму положенні заливається дотичною до кривої I після перетворення. Б тому випадку, коли «лощина, що перетинає сферу, гомологісь перетвориться в невласну площину, то сфера перетворьч.тьси ь гіперболоїд обертання. Практично зображення, цо порівняться, розрізняються за оптичними та геометричними параметрами. .Діапазони їх можливих змін різні. ИалбІльшиЛ вилив на процес визначення мас зміна зображення, цо аналізується за геометричними перетвореннями. Гудемо ііваадтч, у відповідності а прийнятими £ теорії знания положеннями, цо всї]момливІ зображення будь-якого об'єкта мцжка одержати шляхом перетворення певного иесютиоре-кого зображення.

В роботі розглядаються такі перетворення, які можуть характеризуватися параметрами, цо залежать гід умов формування зображення.

З третій главі розглядаються ІнтерфзргнцІЯнІ омуги, ь залежності від оптичної різниці ходу ка визначення компоновки геометричних схем з максимальної) зоною бачення неспотворенкх зображень.

Смуги це с геометричне місце точок постійної рівниці ходу

0 при одній зиінки К. "Таким чином, якцо псслідоіло змінювати напрям к, то виконується вк|ява.

^ и к у

а різниця ііоду В ь постійною. ‘ліїна напряму, при яхо«у і5ачиїі.с! точка Р , визначає переміценкя смуги по круговому ко.іус^ , вісь якого амі^іу&ться пс'Фактору и . Снуги , цо г ііеі-ег;- :?г;ііи коаусів з площиною голограми 'вианачаигь кила, елі,;:г;і, пай-: бо;5;!, гіперболи. ^ля назначения смуги треба перемінити йІа»рагку ю аоверхаї об’єкти вК іочии Р одаочасии лічити см/га, яні проходять через точки Сачв(ііія іС.- кількість коалиинх «шірпгіїь Сіїоотерйаййкп пай ті а плие«-.«яя, *о зп де лат і- пі4 рпгкіріз голограми І К ниилдку , КСЛЙ Через І-. рі.ї-у г . ііОПра-Д-’ііК.Ч об'єкту. Для точного иааньче;!г.я мгярора гсувенпн гриЗа декілька гологрші. Видір оптимальної геометрії голпгр.чМчної гхеав аозг»івс с1>орау"вагй рекомендації кохлоиог.ки гснігі'пї.ічпііх гхгк

1 точки гору одерЕдик.і »еспотйоревкх зооралаяч.

' «

ЯЛІЛ'С / , яги!’ буд'ип лаЗИГЛТИ еліпсом чутливості голо-рлМчноІ сує.чи, ;ч!ш-чно прямокутник, сторони якого яаролель-

I дякпрговим осад X , У та тють допиту 2 сох +^-)то - -'£■) . ’Ь'.кІ Ііггерпаліп яміни п/ірадогріп и> тл Я.

іі?нлчаі-*гь с.'ро.т-'ні випадки. Так при «>*•(? в рівнянні еліпсі / , отюаниП прямокутник переходить в ккадртт з дов),сипся 'ГО!''Ч /і05 у- • іік ;о еліпс Г пирод-ху^тьел р діпгонпль годр-т, то г? ;'н:'чить, г;о голограма иІдцалона від об’єкту на плішу РІдстачь. . "•

„ідя сичптричшх голографічних схем кут 3 по визначення іорірк^- !іу;г'т. РІшіяі'ня еліпсу / в нпромвтрігшому вигляді

' І - СС$ Ш [І +Л * І); .

V - ґ:г< ~ гоі({ - & - £) .

ІЬ рк'. і'о ч'пяіпл о геомртрії'їні побудрри для визначення

•'мі; 'гу і sioi.-i! -а ссьй $гц еліпса F чутливості ГОЛОГІ»-$ІЧІШХ < -кіч,'.гь> пролодені координатні осі X, У потім п ціп де-,t.ч іп "истемі координат побудовано чотирикутник з вершинами = і, . II» Н,. П,. • '

' ‘ч О J м

ІЬотавлотій n Bbjciitiin Иг описаного п]шмокушикл поривіїди-i'v-мир Пг S до діигоналі П^П^, поки він не перетинається р точці S ■: другою діагоналлю іі^ П3 , II довжина дорівнюй»

ntS їЩРірг fltPIli

U f

COS т‘

дчлі точку 5 проведено коло З цзнтіюм в точці , Якщо

продовжити сторону до по|*ггину О' колом, то таким чином

^найдеться точка- С . Далі, якщо відкласти на відрізку кут -^г- , годі ото[>оі;а куга, перетинаючи'* з відрізком РБ , визначить точку Н0 . Через цю точку проведено коло з центром В ТОЧЦІ С . Пв-рітин цього' кола п відрізком 5 позначено точкою Н . Увідси видно, що Оісвктрисд Р £ кут'а 11г5 с шуканим напрямом максимальної чутливості по ооі ^ , оскільки

і хР\ = 4-[і уРЗ + *Рн) - -£-(/ + к) =■ у.

При компоновці схеми розміри об’єкта будемо вваляти заданими при дослідженні голографічної схеми для виявлення максимальної чутливості. Спочатку знаходять оптимальний напрям освГглгчня для точіад. 0 в центрі об'єкта при довільному положенні точки 5 на промені зору. Спостерігач в точці 6 має бачити на поеср*нГ частину площини голограми всередині області МрМ->,М^. Тому раціонально віддаляти джерело світла на вогику відстань, гяб омсішити розміри видної ділянки голограми.

Таким чином, можно зросити висновок, що фотопластинка, т якій реєструється зображення, мусить бути розмірена на схемі так, тцоб більша сторона сО’скту була паралельною тій дотичній вектору переміщення, котра мусить вІміргпатись з воликом точність. Можлива ситуація, коли Інтересною є тільки одна дотична компонента.

'Годі точки спостереження X, коада обирати розмінними поряд з однією прямою, яка паралелі па шуканій дотичній. В 1нгі:их випадках оптимальним треба прийняти розміщення точок спостереження по кутам.

//

об'єкту та фотопластинки, вік звертається до підарог рами РАІЇАІЗОї / При перевірці розмічання об'єкту І .фотопластинки на голографічній схемі запису голграм, використовується підпрограма ІіІРЕІЇВОіА.

Головнім монітор комплексу задач виконує побудову креслень. Створити кресленик практично можливо на будь-якій стадії прогнозування, в залежності від побакдішк дослідника. Задача побудови виконується на розв • язу вальному пристрої у відповідності з граничним стандартом ГКС, після чого за допомогою перекоду ч.чльїіика дослідник може одержати кресленії» па ;іеш<ои> типі графопобудувлчи.

Лрогр.шшл комплекс реалізовано на АРН-0 на основі СМ-І4І0 в операційному середовищі ОС-РіЗ. З організації графічного виводу викориотзмо плкет прикладних програм ІТАї СН / ГгІГЗ.

■ Висновок.

і) роботі дослідкені та запропоновані геометричні способи визначення зон найбільш раціонального бачення голографічних зобра-вень при відносно довільному положенні складових частин голографічної схеми, тобто зон, звідкіля голограми спостерігаються а найменшими спотвореннями. Крім того, дослідження .геометрії утворення голографічних зображень дозволяє рекомендувати такі взаємні положення складових частик голографічної схеми, які приведуть до максимального бачення зображень. Дослідження закіичуить-ся утворенням схеми автоматизованого проектування для вирішення їх на ЕОМ. Одержані результати дозволяють розробити рекомендації по розширенні) утворення голографічних зображень, а тому числі з використанням ЕОМ, збільшити діапазон бачення неспогворених голограм, ио призведе до ефективного використання голограм в різних галузях науки та техніки.

Розробленій! комплекс автожатизоііаноі'о визначення зони Оа- . чеаня голограм з на.імекиили спотвореннями, а також автоматизована побудова голографічних схем а максимальним розширенням зони бачення неспогвореких зобраіепь дозволяють розн’язунати представлені » роботі злдачі з каймениим використанням м«ючв покнлеж м спроб, скоротити процес виробництва голограм га .іокрацити їх якість.

СКвоваІ положення дисертації опубліковані в слілугчих роботах;

І. Евстифееіі И.5. , Ьалдабеков А.ІС. Ияїерференцииаиая нарги-ва при построекий голограммного изобрлдения плгебраических к трансцеаденгних кривих лиакй. // Лрикдаккая геокетрня ►; икііє-ьгрьая графіка.- К.: Іч9'і г. 'іЯм.55. - 1

t

2. ГаГ'длбш сов Л.К. Геометричнії!* акал 1.1 Ііггер^ренцІГних полів

в гологріМІ, 11 Прикладна геометрія та Інженерна гріфІка.-К.: І99о. Вил. 54. с. I40-I4S. '

3. ЬаїЧдабеков Л.К. Интервенционные каргини для исслодова -няя геометрических основ голографических изображений. Тезисі: докладов региональной научно - методической конференции. - Кара ray, 1992. с. 74.

4. БаЛдабеко': Л.К, Геометрические исслодованіш интерференционных картин при построении синтетических голограмм. Межвузовская научно - техническая конференция. - Полтава; 1993. с.101.

/Иссергационная работа поспяаена исследованию геометрических методов анализа голограмм для получения зоны видимости не -искаженных голограмм при общем положении объекта изображения относительно источника света и фотопластинки,а также разработке рекомендация по взаимному положению элементов голографии для расширения диапазона зон вздимости неискаженных изображений.

В работе исследованы и предложены геометрические способы определения зон наиболее благоприятного восприятия голографических изображений при относительно произвольном положении соотав-ляюирпс частей голографической схемы, т,е. зон откуда голограммы наОлпдаотся с наимепь^иуи искажениями. Кроме того, исследование Геометрии образования голографических изображений позволило установить такие положения составлявши голографии, которые максимально расширяют зону неискаженного видения изображений. .:!с-следоваНия завершены созданием схем автоматизированного проектирования для решения тех же задач на ЗВМ.

Полученные результаты позволили разработать рекомендации, псзБоля?гие расшгрсть 'вэзможносги образования голографических изобргтениГ, в тол числе с использованием СЬМ, расширить диапазон видимости неискаженных голограмм, что Судет способствовать элективному использованию голографии в различных отраслях. ■