автореферат диссертации по машиностроению и машиноведению, 05.02.02, диссертация на тему:Прочность и надежность крупногабаритных вращающихся агрегатов непрерывного действия

доктора технических наук
Кузьо, Игорь Владимирович
город
Львов
год
1995
специальность ВАК РФ
05.02.02
Автореферат по машиностроению и машиноведению на тему «Прочность и надежность крупногабаритных вращающихся агрегатов непрерывного действия»

Автореферат диссертации по теме "Прочность и надежность крупногабаритных вращающихся агрегатов непрерывного действия"

Державний утверсигет "Льв1вська поштехшка"

С Г.

На правах рукопису

КУЗЬО 1гор Володимирович

УДК 666.940.41

М1ЦН1СТБ I НАДШШСТЬ ВЕЛИКОГАБАРИТНИХ ОБЕРТОВИХ АГ'РЕГ'АТШ НЕПЕРЕРВН01 ДН

Спещальшсть 05.02.02 - машинознавство

Автореферат

дисертацн на здобуття наукового ступеня доктора техшчних наук

Л ь в 1 в - 1995

Дисертацш представлена у цигляда рукопису

Робота виконана у Державному утверситетт " Льв1аська

пол1техшка"

Оф1щйш опоненти:

доктор техтчних наук, професор ВОЛЬЧЕНКО ОХ

доктор техтчних наук, професор ГЕВКО Б.М.

доктор техтчних наук, професор СЕМЕНИШИН С.М.

Провщна оргатзацш - Акщонерне товариство вщкритого типу "Укрцемремонт", м. Здолбушв, Ивненсько! обл.

Захист вщбу деться. 27 грудня 1995 р. о 14 год. на заоданш спе-хдалпзовано! вчено! ради Д 0406.04 у Державному ушверсите-п "Льв1вська полггехшка" за дресою: 290013, м. Льв1в, вул. С Банде-ри, 12

3 дисертащею можна ознайомитись у б^Сшотещ Державного ушверситету "Льв1вська палггехнжа".

Вщгуки на автореферат у двох пришрниках, зав1рених гербо-. вою печаткою, просимо надсилати за вищевка заною а дресою.

Автореферат рсгасланий листопада 1995 р.

' Вчений секретар спёщатзовано! вчено! ради, професор

«рЬ^клал^ ВЛШавлище

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальтсть теми. На сучасному еташ велика увага придшя-еться проблем! шдвищення якосп, надШноеп та довгов^чносп ство-рюваних машин. Ця проблема мае комплексний характер 1 торка-еться встх галузей народного господарства. Вир1шення П вщносить-ся до першочергових задач, яга мають державне значения.

Перехзд за останш десятир1ччя промислових тдприемств на переважно интенсивной метод розвитку зджстовався на основ! щц-

V .

вищення продуктивносп обладнання, якого можна досягнути або в . результат! замши його бшьш високопродукгивним або тдвищен-ням над1йносп ¡снуючого. Тому хйдвищення кадойносп великогаба-ритних обертових -агрегатов як сукупшсть 1х иластовостей зберц-ати в чаа роботоздатшсть - першочергова Проблема наукозо-техшчного професу. Техшчна д1агностика - один з метода розз'язку ще! про-блеми.

В розвитку конструкций обертових агрегата, до яких вадно-сяться, в першу чергу, обертов1 печ1, трубт млини, сушилью бара-бани, гранулятори, 1 яга широко використовуються як основне тех-нолопчне обладнання в багатьох галузях промисловоеп, поштна тенденшя до постшного збшьшення 1х габаритних розшр^в. За останш два десяпф1ччя вони зросли приблизно в 1,5... 2 рази. Одно-часно з тим зросли 1 вимош до виробничо! надойносп самих агрегат. На жаль, зростання габаритних розм1р!в не супроводжува-лось тдвищенням технолош виготовлення афегатав, вдосконален-ням метод1в 1х монтажу 1 контролю, що зменшило очжуваний ефект В1Д 1х використання. Менш надшно стали працювати окреш вузли та детал^ збшыиились раптов! зупинки, значно зросли енергозатрати на обертання. Важливого значения при цьоиу набу-вас науково обгрунтоване призначення допусгав на зношувадня

деталей, установку окремих вуашв, машин i агрегатов техноло пчких лЬай. Зростають вимоги до точносп даагностування текло лопчкого стану обладнання, яке дозволяс ощнити його потенщйв моясливоеп, заздалегщь тдготуаати дефекта ewomoctí i необхдаз GiiiHiri деталь В той "jîïs час в нормативхшх документах допуски н; установку i цантрування полагаться без Ерахування конструктив них особливостей, мехатчних характеристик матер1алш тощо. Тому досить важливим е вивчення суп вщмоа i несправностей arpe-rario та встановлення чиннигав, я;а визначають ïx поязу. Не ыенн вагхлшзим е уточнения розрахушав на шцшсть, яга спряшоп досягненню агрогатаыи оптимальиих конструктивних i експлуата-щйних якостей.

В цьолу плат слщ в1дзначити роботи Асташенкова Г.Г., Башт; Ф.Г., Богансза ОХ,. Богомолова Б.М., Бонахевкча 3., Верича С.Д. Власова В.З., Герика М., Гоысщццезського L, Гусева IO.L, Дешкс ЮХ, Дроздова М.Е., Жураковського С., Калупна Ю1Д., КантороЕИ-ча З.Б., Людери X, Маркшша Я.Б., Мшгольського ЮЖ., Мурськогс О.Д., ЕесзЬкського .О.А., Раевського ГЛЗ., Розанблада Г., Рояка ДА. Сильонка СТ., Шевченка ТТ., Шнайдера В., Щербакова Ф.К. та í:-l у яких розглядаються лише дежа пигання разрархунку окремих вузл1в, монтазну, експлуатацн, реконту та вкгдрки павних шщк обладнання. Однак bcí роботи иас-пльки е1др1знлються, що ввдцл:*-ти яку-небудь матод!ку комплексного розрахунку з врахуЕаяняи сучасних SH.Mor надто Еажко. ' -

Аналопчно, кнукг-ц класлчш Teopiï, Hayicoci i прикладщ дос-лвдження з питань техшчко! диагностики, кадйшоеп, контактна"! míhhoctí, язшц тертя без додаткоЕо! обрсбки дузке ванско аба й на-мозкливо застосувати щодо обертових агрегатш.

Расой з тиы, шзкенерт кетоди розрахунку та техшчного дааг-ностувашш Еаллкогабарктного промыслового обладнання з точки

>ру мехашкп ще не одержали налеяжого розвитку. '¿енукга шд-)ди' часто дуксе складт в техтчному виконагао. До цього часу ¡оркю 1 практикою не запропонозано в багатьох випадках ефек-1ВНОГО виркиення проблем техгачио5 даагаоетики, яка с одним з иШезшшх засоб1в тдвшцення надИгаосп промкслового облад-шня в тому чист 1 веллкогабаритпих машин 1 агрегат неперерв-Э1 до. Тому дослвджання, напразлеш на розв'язання цих питань, е эрспективними 1 актуалы-шни.

. Мета роботи - розробга тгорепгашх основ розрахунгсу на

v ^

щгасть та техшчно! даапгостшси, створення на 1х осном 1 запро-1докення у виробнмцтво ефектзнкх методов та засоб1в тахшчного ¡агностування великогабаритних обертових агрегаиз кеперерзно! ¡1 для гадвшдения 1х кадшкссп.

©спаши аада^п роботк

1. Досвдження пружло-дефсртдованого стану Та ьацност! ксре-их зузл1в великогабаритпих сбертозж агрггата кеперерзно! да 1 створеныя теоретичних основ 1х розраггушсу.

2. Комплексне дослда:-кння привода агрегатов кеперерлно! ди..

3. Теоретичнз та експериментальга дослщксепня техгачгапг па-акетртз стану окремих вуаетз та розробка системи допустаз на ¡дхилення 1х вщ ношнальних значень.

4.. Розробка системи техтчно! д1йгностк;п!, стЕорегшя на цш особ! 1 запровадксення у виробаицтво ефегстинш-гх методов та засоб!в октролю техн1чш!х параметр1в стану.

5. Розробка ефегстквких технологи ремонту агрега-пв кепе-ерпно! дп та створення конструкций окремш: вузл1в гадвищено! адайност!

6. Оптиайзацш та прегаозувания техгачпого стану обертових гргга-пв 1 розробка метсдов тдтяцеияя Ь; показякюв радайросп.

" Теоретичш дослдакдення проводились нз оснош положень класичних теорШ ьпцносп, пружносг та пластичности натвмо-ыентно! теорп оболонок, пдродинашчно! теорп мащення, теорп мехатзмав 1 машин. При цьому використовувались сучасш метода математичшй обробки шженерних розрахушав з використаншш обчислювально! техшки.

Результата теоретичвих досладжевь, виконаш автором, поля-гають у насту иному:

- розроблено теоретичш основи розразунку на шцшсть окре-,иихвузл1в великогабаритних обертових агрегатов:

-- проведен^ теоретичне дослвдження пружно-деформованого стану елемен-пв опорних вузл!в та привод1в:

- теоретично обгрунтовано та розраховано систему допусгав на шдхиленыя техщчних параметров стану агрегата вгд номшальних значень:

- проведено дослдакення .энергозатрат на обертання агреГат1в:

- створено систему техтчно! даагностики окремих вуал1в 1

э

агрегатов у щлому:.

- розв'язано задачу оптиадзацп та прогнозування техшчного стану агрегатов за д1агностичвдши параметрами.

Експерименталыи досддджения проводились на двох спещ-ально розроблених та вигощвлених установках для доопдження процеав тертя ковзання 1 кочспня, як: е характеристиками для . опорного вузла та приводу, 1 тдтвердили результата дослщжень на дшчих обертових агрегатах. Експериментальиа перев1рка розроблених метода 1 засоб1в д1агностування на даючих обертових агрегатах дозволила провести 1х широке запровадження на виробництв!.

Науаова поаизна. Створено теоретичш основи розрахунку на мщшсть окремих вузлгв обертових агрегата. Залропоновано мето-

в

у щженерного розрахунку на мщшстъ корпусу, як основно! части обертового агрегата. При цьому кр1м мехашчних чиннигав .ховано 1 дда змшно! по довжиш температури. Розроблено сис-[у допусюв на ввдхилення геометрично! ос\ обертання корпусу прямолшшноеп для р1зних типорозм!р!в агрега-лв з врахуван-4 мехашчних характеристик !х матер1ал1В.

Проведено теоретичш 1 експериментадьт дослвдження пруж-деформованого стану елемент!в опорних вузл1в. Розв'язана за-ш внутршшього контакту пружно! гадбандажно! обичайки 1 рсткого бандажа як цилшдр1в близьких рад!упв. З'ясовано як Швае довзльне положения у простор! осей опорних ролигав 1 (даж1в на ¡х контактну мщшсть, визначено величину макси-пыю допустимих перекоав, яга повинш встановлюватись 1 прикатись для кожного типорозм!ру зокрема. Розраховано коеф1-нт приведено! жорсткосп опор для обертових агрегатов з 1хуванням географ1чного 5х положения 1 складеко !х пор1в-дьну характеристику.

Розроблено методику розрахунку енергозатрат приводу на фтання агрегапв. На специально розроблених 1 виготовлених :периментальних установках змодельовано процеси тертя ков-шя 1 кочення, що мають м'1сце в опорному вузл! обертового агре-■а. . Виходячи з умов контактно! мщнос"п ! враховуючи можлив! нам^чш перевантаження визначейо меж! вщхилень зазоров у [критш зубчастШ передач! Приводу.

Створено систему техшчно! диагностики обертових аГреГаив шого техшчного призначення. Розроблено для них форми, методй засоби д^агностувания техшчних параметр!в стану опорних вуз!, привод1в та корпуав.

Теоретично1 досладжено задач! ойПйпзащГ та прогноауваш техничного стану обертових агрегатов за> !х даагностйчними пар метрами. , .. *

Для тдвшцення окремих шказник1в: надШносй запропонова: 1 рорзраховано кояструкцп опорних 1 упорннх вузл1в, приводив використанням пружних елементш, розроблено ефективт технол* гп ремонту корпуав обертових агрега-пв з використанням спец ально створених для щс! мети пвдймально-транспортних засобгв.

Сукуптсть отриманих результата можна квал1фжувати я перспективний напрямок прикладно! мехашки та машинознавства

Практична цшшсть роботи полягае у розробцд шженерних ме тод1в розрахунку та техшчно! д1агяостики великогабаритних обе? тових агрептв неперервко! ди. До основнкх практичних результа •пв можка-вдаесга наступи:

1. Розроблено методики, шженерного розрахунку на мщшст корпуав обертових агрегатов з врахуванням впливу температур

та з1.пки взаеыного положения опорних ролишв: дос.-идження де

л

формащй та зношування деталей опорних ву?шв, зокрема гад банда жгшх обичайок, визначення величини доаметрального зазору дослщзкення енергозатрат на' обертання агрегата: призначенн допусюв на вхдхиленкя техшчних параметр1в ввд номшальни: значень.

2. Створено банк даних-для реал1зацп розробленлх методи для обертових агрегатха р1зния~типороз1пр1 в.

3. Розроблено методики техшчно! диагностики та засоби кон тролю окремих техшчних параметра стану обертових печей, труб них млишв, сушильнях барабашв та гранулятор1в.

4 Проведено експериментальш вштробування розроблених за соб1в та конструкций окремих вузл!в обертових агрегаттв 1 запро ваджено !х на вмробництв1

5. Розроблено та запровадокено методики епткшзаэд та тгрог-ування техгачкого стану агрегатов за результатами техничного востування.

Результата досвджень, розроблеш системи техшчио! даагнос-и, и методи i засоби, а та кож рекомендацП а практичного 1х ви-истання аапровадясеш майже иа Ecix заводах промисловос-п двельних MaTepianiB Украйчи i багатьох кра!н СНД. Крш того, ьяади для Д1агностики корпусу обертових агрегатов, контролю гогкення опорних ралжетв, зааемяого полоктекня деталей опор-' с вуз.*йв ycijiiirao шжориетозухоться иа Новолютецькому мета-эпйному завода (м. Лллецьк), Шкальовськсму глиноземному ,i6iH2Ti (Леншградська обл.), ВО "Союзценрггюнт" (м. Москва), I "Спецремонт" (и. Мшсыс), сб'сднашя "Оргайндобрива" (м. Ми-ИЗ Московсько! обл.), ВО "Xir.mpoi.i" (и. Сугли), ВО "Укрцемре-кт" та iH.

Результата робота вщобрагкатоть' досзпдження, rati вмконува-сь на замовлення вирсбтщтв у 40 вауково-дослщккх госпдого->них роботах i в бшьпхосп з них автор був ¡здпошдальшш ви-навцем або кер1вником. Bapricrb викоканих робгг в цшах 1990 р. ановила понад 1 млн. крб., а еконошчний ефект вщ використання зульта-лв на виробшщтв1 перешяцив 3 шгн. icp6.

Пристрж для контролю фор ми поперечного nepepisy цилшд-гчних оболонок (а.с. 408140) вщзначено дипломом третього сту-:ня ВДНГ СРСР (1983 р.), ср]бною медаллю uiei ж виставки в 190 р. вданачено пристриЧ для вишрювання взаемного розташу-1ння великогабаритних машин (а.с. 1392333). Комплект прилад1в ш контролю геометричних параметр1в корпусу обертово! печ! в1д-1ачено дипломом другого ступеня ВДНГ УРСР (1987 р.).

Апробащя робота Основш теоретичщ та практичш результа-1 дослдакень доповщались на наукозо-техшчних сешнарах при

Республдаанському будинку еконошчно! та науково-техшчнсп п

паганди товарисгва "Знания" УРСР (м. Киш, 1984...1987 р.р.), М:

народному симпошуш по цементу (и. Черкеськ, 1986 р.), Все

юз них науково-техшчних конференциях "Стан i методи гадвище!

якосг! машин та обладнання для виробнидтва цементу" (м. Толь.

tí, 1986, 1988 р.р.), Всесоюзных конференщях "Фундаментальш д

лщження i hobí технологи в буд!вельному матер1алознавствГ

Белгород, 1989-1991 p.p.), нарадах головних спецдалк™ Всесок

ного ВО "Союзцемремонт" (м. Москва, 1981-1988 p.p.), щор1чних :

сячних курсах тдвищення квал1фжацп шженерно-техтчних щ

UÍbhmkíb промисловосп буд1зельн;гх матер1ал1в, чорно! та кольо{

во! металургп (м. JIbbíb, 1980...1992 p.p.), Першому та Другому mí:

народному симпозиумах украхнських шженер1в-мехашмв у Льв>

(м. JlbBÍB, 1993, 1995 pp.), науково-техючних конференщях ДержЕ

ного университету "Льв^вська палггехшка" (м. Льв1в, 1975...1995 p.j

Публ1кащ1. За материалами дисертаци oпyблiкoвaнo понад 1

наукових праць, в т.ч. отримано 87 авторських евщоцтв. Ochoi с

результата теоретичних та експериментальних доавджень в1дс ражеш у 4 монограф1ях, дв! з яких дегтонозаш, 20 наукових ста тях та 26 авторських св1доцтвах. Обсяг матер1алу особисто азто', складае приблизно 25 друкованих аркуцдв.

Структура та обсяг робота. ДисертацШна робота викладена j 500 сторшках, складаеться Í3 вступу, шести ррздйпв та загальш висновюв i мзетить 139 рисунки на 105 стор., 23 табихд на 17 сто; список лггератури Í3 322 найменувань на 26 стор. i 5 додатгав на ! сторшках

ЗМ1СТ РОБОТИ

У встуга подаеться загальна характеристика роботи , обгрун-товано актуальгасть теми, П наукова новизна, практична цштсть, сформульовано основнз положения, яю розглядаються у роздьпах дисертацШно! роботи та найбьлыл вагома результата, яю виносять-ся на захист.

У першому роздш - "Метода досладження мщносп 1 надойноеп агрегат" - проведено анал1з сучасного стану проблем нщност!, на-дШносп та контролю велико габаритних обертових агрегата непе-рервно! да!. Встановлено основт вимоги до розроблюваних конструкций машин 1 агрегата, яга повияш враховувати найбшьш важлив! тенденцп розвитку вщповщяих галузей промисловосп.

В теперштй час для агрегаив неперервно! да», яю використо-вуються у промисловосл будавелышх Матер1ал1в, хнячних вироб-ництвах на щцст^ проведеного анализу та вщповщних норматив-них документа можна видалити тага показники:

1, Продуктившсть. 2. Паливна ощадлив1сть. 3. Матер1ало- 1 енергосмгасть. 4. Надхйшсть.

Якщо перцп три показшпси суттево залежать вщ технологичного призначення самого агрегата, то забезпечення певно5 надай-коеп можна досягнути сукушпстю оргашзащйно-техгпчних 1 нау-ково-методичних заходав, направлених на гадтримання в заданих межах техтчних параметров стану обладнання на вах стадоях вщ створення до експлуатацп. Розв'язувати цю проблему можна в багатьох напрямках Та найб1льш эдалим тут може бути розробка 1 створення вшповздних методав та засоб1в техтчно! д1агностики.

Надайшсть роботи машин 1 агрегатов у значшй мхр! залежать В1д дотримання правил техтчно! експлуатацп, що регламентують-ся вцркшгдними нормами, шструквдями 1 положениями. Вивчення

останюх засшдчуе, що вони не завжди базуються на глибокому теоретичному анал1з1 Кр1м того, значне збшьшення габаритних розм1р1в не супроводжувалось полшшенням конструкщй самих агрегата та технологи !х виготовлення, вдосконаленням метод1в монтажу 1 контролю. Все це не дало бажаного ефекту. Менш надшно стали працювати окрем! детал1 та вузли агрегата, збшьшились не планов! просто!, р1зко зросли енергозатрати на обертання.

До цього часу теор!ею 1 практикою наукових дослщжень та ш-женерно-техшчних вим^рювань не запропоновано ефективних методов вирщення проблем шдвищення надшност! великогабаритних обертових агрегпв неперервно! да. Виходячи з цього, обгрунтовано методи тдвищення надшностг вкаоаних агрегата ! вибрано обсяг основних дослщжень, лад проведен! у наступних розд!лах.

У другому роздип - "Доыйдження пружно-деформованого стану опорних вузл1в" - рчзглянуто вплив геометричних та динам!ч-них чинниюв на деформатившсть ! м!цн!сть елемента опорних вуз-лгв обертових агрегата.

При розрахунках обертових агрегата на мщшсть !х опори приймаються, як правило, абсолютно жорсткими конструкциями. Проте в дгйсногл пружнЗ деформацп опор ыожуть досягати величин, стврозм!рних з допуском на вщхилення ос! обертання вщ прямолшишости Врахування деформативносп опор при розрахунках обертових агрегата можливе тпсля досуадження пружних вла-стивостей вс!х складових елемента опорного вузла. Особливе г.исце тут мае контактна задача пружно! тдбандажно! обичайки з жорстким бандажом.

Радаальна деформащя гадбандажно! обичайки туУ, тепловий д1аметральний зазор £ ! навантаження на опору О е тими параметрами опори,за допомогою яких можна прогкозувати мехащчний стан не тшьки опори але й агрегата в щлому. Залежшсп» мгж

¡казаними параметрами при часткових випадках навантажень (ослвджувалась Гериком М., Рояком ДА., Мурським О.Д., Маркма-юм Я.Б., Щербаковим Ф.К. В данш робот1 ця задача розглянута гри кайбшьш загальному випадку навантаження, яке враховуе iary корпусу i футер1вки i випалювального матер1алу. Д1ю чин-iiíkíb на тдбандажну обичайку можна подати у вигляд! розподше-tiix нормального Т i дотичного X навантажень.

СО

<о(<р) = т0 + £t¡ cosí?,

i=i С1)

'т<ф) = ~Pk sin«?, te

• j

ГЬ=^12Рт(г3 -b9)(ane0-a0Cosa0) + p/(5 + -y-)];

Ti =^-í2pm(r¡ -bf)(a0 -О.Зяпао)*^ +2pf)]

¿71

r - 2pm (п ~ hf) fsin(2i■+ l)ap , sin(2i-l)aQ- sin2iao cosap, . 21 я 2(2i + l) 2(2i -1) 2i n(4i2 -1)

["2Í+1 =

2pm(ri-hf)

sin2(i + l)gp sin2iotQ sin(2i + l)aocosaQ 4(i + 1) + 4i 2i +1

2i + l

я

Гут р - вага одинивд довжини екв1валентного гальця корпусу по ;уз1 кола: рщ I а0 - вщповщно питома вага I кут завантагкення :ипучим матер1алом: рг вага одинищ довжини прогшно! частини |зутер!вки по дуз! кола: Ьг - товщина футер1вки: -внутришпй зад1ус корпусу: ф - б1жучий кут, який вщрахований В1Д нижнього зертикального положения проти годинниково] строки.

Розв'язуючи контактну цю задачу тд Д1е:о зусиль (1) знайдемо :тввщношення, що характеризуе залежшсть кута контакту р В1д гавантаження 1 теплового зазору е

аре2 + 2фо(ар + Ьр > + ] ч-арг0 = 0, (2)

ар, Ьр, <1р -величини, що е функциями кута контакту.

Осюльки теплозий зазор е гад час експлуатацп агрегата за захунок деформацп гадбандажно! обичайки змшюеться на величи-.

ну радаального перемещения W II верхньо! точки, то повний (робо-

чий) зазор 5 буде доргвнювати

£=e+-w, ' (3)

де W = 0,5e(I-(5sin3-cosf5) + e-~2—iPsinр + cos р +1 --Jsinр- Дялсо

2ro + е ^

pk[cos2 Р + cos Р - ¿sin2 р + - i-^-sin pcos 3 - Др (Зяп 3 о

м

- р){1 + 2cos2 р))] + ЗДк(ж - р)2 - sin2 Р) -

1 »

4 STk • 2k=2

2

+

- Др (sin р cos р + я - р) ■ к2 +1 2 „„. , 2

К?«-

-' „ sin Р sin кр +-—-r"cos Р^в кР +---г-cos Р cos I

_к(к -1) (к2 - I)2 (к2 - I)2

, ,чк .J2 ' . .. sin(k - 1)Э • (к-ьПР4)]]

(-1)* + дш-cospsmkp--^Ti _sm к + 1 J Г

(к2-!)2

р ~ апЗ + (я-)созр ' '

Залежносгп (2) 1 (3) представляють собою систему трансден-девтних р!внянь, яка розв'язувалась числовими методами. На рис.

1 1 рис. 2 приведено ц? залежнос-п для опори обертово! печ1 розМром 5x285 м. 3 наведених графшв можна встановити величину критичного навантаження <зь в залежносгп В1Д критично! радшльно! деформаци.

При малих зазорах (£<30 мм) залежшсть вщ е май-

же лшШна, а тому для практичних розрахунюв можна прийняти •97=0,87е , а 4=1,87е.

При дослвдкенш взаемода! бандажа з опорнлми роликами роз-глянуто задачу зовшшнього контакту двох тш з довшьним розьп-щенням !х осей. Запропоновано просту 1 точну методику розрахуы-ку при перекос! осей цилшдричних -пл у нормальшй площиш, яка полягае у замш едштично! епюри напружень на кошчну. Встанов-лено, ща перегас опорних ролшав обертово! печ1 розшром 5x185 м в межах 50' , що дор1внюе допуску, встановленому вцщов!дними

>рмативами, приводить до збшьшення контактних напружень у .7 раз.

Для визначення пружно-деформованого стану опорного вузла щлому, розрахункова схема якого представлена на рис. 3, прове-гно теоретичне домпдження податливостей окремих складових яемегспв. Приведена податлив1сть опори визначиться за 1лежн1стю

Уор = У И +0,5(уЬг +У1ь) + 0,5(уф +Гкр) + ГгГ +Г0Г; (4)

е У и - ?ро ' податливиггь тдбандажно! обичайки у випадку бкнда-са вольно! посадки: уц =уь ~ подалиисть вварного бандажа: уЪг -одатлитсть бандажа I ролика при 1х контакта»! взаемоди: А>,Угр>У)ср>УгТ ,ГоГ-п°латЙив1сть вщповщко ролика з вюсю, радо-

льних шдшипнигаз, корпуяв тдшишшюв, рами з фундаментом I снови фундаменту.

Податлив1сть бандажа 4е идношення змццення центра >андажа до навантаження на опору, що викликае це змццення. 1ля цього використаемо епюру перемицень бандажа у вертикаль-пй площит шд дкю навантаження 1 реакщй вщ опорних ролишв.

У випадку В1Льно1 посадки можна вважати, що жорстгасть 5андажа набагато б1льша в:д жорсткост! тдбандажно! обичайки. Гому в цьому випадку податливкто бандажа нехтують.

Податливость тдбандажно! обичайки буде дор!втовцти г„,=До / О. Зшна положения центра ваги д„ тдбандажноГ обичайки визначасться використовугочи вирази (3).

Теоретичним дослщженням контактно! взасмодп оапдалга з опоршшн роликами для визначення лолатливост! у„, отримано залежксть -

V?, мм

О

1-0*3»!/, -5

2-а -5м//,

-6,5»Й.

■Ю

Л/2.

Ж Р, Рад

Рис. 1. Задежгасть кута контакту (3 В1Д диаметрального зазору е.

■в

-Л?

Р.Р

к

Р2

5ч ч ч

|

Рис. 2. Залежшсть радиального перемицення У/ ввд кута контакту ¡}.

Рис 3. Схема поперечного перер1зу обертового агрегата.

rr Ib - ширина бандажа: Rfe i Rp - вщповцдао рад^у.си бандажа i ро~ nía: й i коефвденги Ляме матергатв бандажа i ролика, а податливость oci опорного ролика суттево впливае запресований i Heï барабан ролика. Тому гпд flicro навантаження Bicb ролика з фабаном розглянуто як стугаячастий стержень, при визначенга ротону якого використано метод змши початкових параметр1в.

с

одатлив1сть oci ролика при цьому визначиться як

,е V(1q / 2) - прогин середини oci ролика: Qu - навантаження на андаж. 6

Ihiiií податливост1 визначимо за допомогок). вирьз'в

„ _ 2(ST] +bt2) _ Qb

(8)

ае Sf| - рад1альна деформация в контакт! найбщьш навантаженого тгла кочення з дорожкою кочення: Sl2 - рад!альна деформашя в контакт! юльця тдшипника з поверхнями цапфи i корпусу: bip i Skp - вщпов1дно висота корпусу гадшипиика i площа

опирання його на раму: Sbf - площа основи фундаменту: 1С -коефвдект пружного стиску основи фундаменту.

Податливкть рами з фундаментом с дуже малою, ? тому

7 £ш к 0.

На рис. 4 приведено залежшсть вертикального перешщенйя д, центра опорного перер!зу навантаження на опору Q . За рахунок меншо5 жорсткоста опори деформативтсть опорних вузлгв оберто-

вих печей МикодаТвського ЦГК (МЦГК) е значяо бшыиою кЪ доля печей Карачаево-Черкеського цемзаводу (КЧЦЗ).

В табл. 1 наведено величшш деформащй опорних вузлш обер тових печей КЧЦЗ I МЦГК з прямолшшною вксю обертання. Я видно, найбишшу деформаций мае опора 2. Неважко при цьому та кож помтгги, що пружш змкцення опор майже не змшюють свог вза емкого положения. Картина р:зко змшюсться при вщхиленю ос обертання в1д прямо! лшп.

Проведет досдщжекня пружно-деформованого стану опорни: ауал1а дають ыожливкяъ стверджувати, що деформацп як окреми елемен'пв, так 1 опори в щлому слщ враховувати при в1дгюв1дни: розрахуннах самих афегатов 1 при виконанш монтажно-налагод жувальних та доашостичних робгг:

Таблица 1. Пружш деформацй опор обертових печей 05x185 м

Номер опори' 1 2 3 4 5 6 7

Навантаження на опору, мН 4,0 5,2 3,0 3,9 ЗД 5,7 1 4,2

КЧЦЗ

Жорстисть опори, мН/м-103 2,6' 2,6 . 2,6 2,6 2,6 3,3 2,6

Деформация опори, мм 1,5 2,0 1;1 1,5 1,4 1,7 1,6

м- Ц Г К

Жорсткасть опори, мН/м-Ш! 1,3 1,3- . 1,3 1,3 1,3 1,7 1 А,О

Деформацдя опоои, мм 3,0 4,0 2,2 3,0 2,8 3,3 3,2

У третьму роздш - "Досладження мщнос-п корпуав обертови: афеГГатав" - подано теоретичт оскови розрахунку на мщшсгь кор пус1в обертових афега-пв. Це стосусться, в першу черту, обертови; печей, корпуси яких довжиною 100-230 м опираються на 5_Э опор

щшсть яких залежить в1д маси випалювального в них материалу, >угершки тощо. Значний вплив при цьому адшсиюс сам техноло-чний процес, головним чинником якого у даному вкладку с теп-ова Д1Я. Кожен з прогошв агрегата деформуючись, призводить до иникнення внутр1шшх еилових чиннигав, домшуючими серед яких згинакга момента Розглядаючи корпус як довгу оболонку, нехту->чи крайовими ефектами, можна дШти висновку, що основними :апруженнями будуть поздовяст 1 юльцевь

Числов! розрахунки х експерименталью достдження на дшчих .грегатах стверджують, що напруження, яга виникають В1д дЛ ■емпературних чинншав ойного порядку з мехаючкими напружен-1ями, а тому 1х врахування необхщне починаючи вщ проектування закшчуючи експлуатацзею 1 ремонтом. "

Для створення методики розрахугесу корпуслв обертових агре-■аттв будемо базуватись на таких плоте зах:

1. Корпус \ футершка'с 1зотропшши ыатерхалаьш з вдоюш фнзико-мехаючними характеристиками.

2. Корпус вважаеться цилгадричною сболонрбью, а футеровка щшьно пристае до нього по всьому периметру. Ця суперечлива на перший погляд гшотеза гпдтверджуеться'практичними спостере-женнями, якими встановлено 1снування тако5 початково! темпера-тури То, при яюй вибираються вс! зазори шж корпусом 1 футер1в-кою.

3. Футеровка працюе тгльки на стиск.

4. Температура стала по товхцит корпусу 1 с меншою вщ тем-ператури футер1вки на зовтшнш поверхш (не!деальни^ контакт),

5. М^ж фугергвкою 1 корпусом у нагретому стат виникають тшьки стискаючз радаалып зусилля.

Базою для створення методики розрахунну е загальновдамп методи визначення опорних моментов та реакхдйопор для багато-

опорних балок на жорстких або пружних опорах. Нормалып балоч ш напруження о3 при цьому (рис. 5) визначаються ¡з залежносп

де г0 1 6о- вщповдао радоус серединно! поверхш I товщин: соолонки корпусу.

Екасл1док симетрп 0 < (3 5 х.

Ей дп вагових чишшгав, деформуючись- у поперечному пере Р'31 зпдно з теор^ею оболонок В. Власова отримаемо

151"ч (1.332со.<>213 1,0672соя. жг ,,.

тг- -~---р--ЯП—

414af 15.9S4cos2ti 256,1280034^ . от ,.„

e* -ci--c3-ГТ (12

С1 = я4 + 12^; = И+4800^1. ' ro r0

Тут q - штенсившсть розподшеного навантаження.

При зизначент напружень в!д температурное до у футер1вщ i оболошд виходимо з piaKKiib осесиметрично! навантажено! оболон-ки, що дае змогу визначити рахцалът г шльцев! напруження у са-мШ футер!вц1, а такая: перемвдення П зовншшього краю.

Розглядаючи металеву оболонку агрегата маемо значения, ра-даального тиску р на не! футе^ки, а також умову piBHoeri рад1-альних перемвдень у зош ix контакту

Р = Ч<Г1>- (13)

W0 = W(n). (14)

При цьому caMi раддалып перемццення оболонки i корпусу визначаються як

У777,-мцгк кчцз - 1 ! [ г""

у//

ф. у

1 1

'о 2 А в <з)МН

Рис. 4. Вертикальяе перемвдення центра опорного перер!зу обертово! печ!

Рис. 5. Схема напружень в корпус! обертового агрегата.

бобо-

зв1Дки легко з найти умову дотикання футер(вки з оболонкою. К1чьдев1 напруженяя в корпуа можна записати у вигляда

=Рг0/8о-

(16)

Поздовжш напруженяя вщ тиску нагрото! футер!вки на корпус визначимо з вираз1в

де

«и = Ео««о

Т2-Тй-^(Т3-Т0) + Т аю

01 -Т2)

т = -

4Ео5оГ() 1аХ

М^ск2 -1)+1пК + В

2 Ег2(Т1-Т2)

А = Т2-Т0-^2-(ГЗ-Т0) <4

В = А+2(Т1~Т2);К=г1/г3,

(18)

Ео)Е1а10,ас- вщповадно модул1 пружноеп 1 коефкрент температур- ■ ного розщирення матер1алхв корпусу 1 футер!вки, Т^Тз - вдакяздко зовшшня температура футеровки 1 середня температура корпусу. Згхдно з енергетичною теоркю мшносгп отримуемо приведет напруженяя

в £ » + +а0 )2 +.(в, + ■)2 + ■(аго +с* + ■а 0 )(о 5 + ). (18)

Результата обчислень вказаних напружень подано в табл. 2.

Таблица 2. Напруження в корпус! обертово! печ 05x185 м.

Напружен на, кПа-ю5

Прогони 1 2 3 4 5 6

О» 419 284,5 244.2 291,7 238,5 262,3

°*> 309 209,8 146,1 257.3 209,1 264.8

п0 122 49.6 69,4 82.9 43 103.7

арг 767 484 417 555 437 543

360 360 486 '486 336 336

< 65 65 120 120 95 „95

1050 791 834 975 678 631

Користуючись розровпеною методикою проведено розрахунок корттуав обертових печей 1 в табл. 3 подано значения максимально допустимих вадхилень вщ прямолшиптсп 1х осей обертання 5Ш, виходячи з умов мщност! магер1алу, 1 б„, виходячи з умови наяв-носй додатнього навантаження на в ах опорах.

Табяяця 3. Допустим! значения вдаилень о я обертаняя

Розмзр леш, м К-тъ опор 5Ш при Еиготоглешя корпуса зх сталей, мм**

1 2 3 4 5 6 7 8

5x185 7 5,0 0 0 0 0 1,5 4,5 7,0 7.5*

5x185 8 3.5 0 0 0 0 ' 0 1,0 2,5 6.0*

4.5x170 7 6,0 0 0 0 1,5 3,0 5,5 6,5 | 8,0*

7x230 8 4.0 1,5 2,0 2,5 3,0 4,0 5,0 6,0 | 8.5*

4/3,6/4x150 7 6,0 0 0 0 1.0 2.0 4.0 6.0 | 7.0* !

4/3,6/4x150 9 3,0 0 0 0 0 2.5 3,5 5.5* ) 5.5*

3.6/3,3/3,6x150 9 3,5 2,5 3,0 3,5 4,0 5,0 | 5,5 __ 6.0* I 6.0*

Пршштка: •*1-ВстЗ,М16С; 2-14Г, 09Г2, 18Г; 3-24Г, 14Г2,12ХГ; 4-15ГС, 14ХГС; 5-18Г2С; 6-25Г2С; 7-20ХГСА; 8-25ХГСА.

» При цих вщхиленнях корпус провисае на вс±х опушених опарах.

Анашз результатов дае можлив1сть стверджувати, що допустим вщхилення ос1 обертання для р1зних агрегатов 1стотно ввдр1з-нянлъся вщ встаковленого вдаювщними нормативами ±3 мм для вах обертових печей. Отже, в техшчних умовах та положениях, що регламентують точшсть установки агрегатов, критерп призначення цього допуску необгрунтоваш.

Допустим! аЦхилення ос! обертання повинш встановлюватись заводом-виготовлювачем для кожного агрегата зокрема з враху-ванням його конструктивах особливостей, технологи виготовлення, матер;алу самого корпусу, умов експлуатаци та прийнятого методу контролю.

У четвертому роздал! - "Комплексне досл!дження привод!в"-розроблено • теоретичш оскови розрахунку екергозатрат на обертання агрегатш ! з'ясовано 1х залёжшсть в!д окремих чинншов.

Потукамсть приводу обертового агрегата витрачаеться в основному на перемидення, п'ерешшування ! подр1бнення матер!алу, на подолання сил тертя, а такоя; пруясш деформаци окремпх елемен-тов. Отож, загальну потузгспеть прводу моисна отрикати сумуван-шш окремих силозах складоппс При цьсму и визиачення проводиться з врахузаншпл чгшшааа, яга не брались до уваш шшиыи авторами.

На подалакня момшту, ствсрюзаного Бипалювальшши ыатер1-алами (Бис. 3), буда аатрачатась потугашеть приваду, яка визна-читься з залежашло:

= д~^1КсыЦРпит1Гт15тПь (19)

де п - швихцасть обзртання агрегата,. Ц! т, - ввдтовщно довжина ! коефцдент заповнеяня ¡-г теплатехтчно! зоии: к' - юльюсть тепло-техшчних зон: т] -K.itд. привода.

Лерекочування бандаяав по опорних роликах обумовлене зтратами мехатчно! енерги як ка зовтшнс тертя в зот контакту, гак i ка внутрщшс тертя, тобто пружний пстерезис у матор;алах доторкуваних tLt. 3 урахуванням вказаних явищ отримано вирази

nft. П°А

Nb = IiQiRbi(Rbi +Rpi)/Rpicose,]. (20)

П 2nOA

Nb IlQib.a^Rbi -RpiVRpiCOStti], (21)

Тут 4- коефшдент опару кочеггпя; По-, галыаеть опор; Ьг твширина смута контакту; otj - коефщ1ент петгрезисних зтрат.

При визначент потужносгп привода, пгса еятрачаеться на тертя в подшипниках ковзання спсряих ролигаз на тдстав] лдродинам^чно! тгорП мащення з'псогано, що умови рвдинного тертя можуть мати гпсце лише при певнмх поеднаннях наван-тажень,. швидкостей, в'язкосп мастила та вдаюсного зазору. У Guibmocri випадгав опори обертових агрегатов гграцюють в умовах змшганого тертя, коли тж цапфою i вкладишем вщбувасться безпосередюй контакт. При цьому, використовуючи фушэдю 1.Я.Штасрмана розподшу тиску при внутр!шньому контакта двох циЕлшдричнлх тгл близьких pafliyciB, отримусмо

Np = ITjdifiDbiCi / Dpi j, (22)

1У-1Т1 3-i

де (¿- коеф1щент тертя ковзання; Q - коефвдент, значения якого визначаеться в залежноеп в1д кута контакту цапфи i вкладиша.

Розрахунками встановлено, що для рухомих посадок 7-го квартету кут контакту в навантажених з'еднаннях близький до 60, а

при рухомих посадках 12...14 квалптепв sin не перевищуе 25°. При цьому значения коефвдента С знаходиться в межах 1,02-1,13.

У бшьшоеп випадкш oci опорних ролишв е непаралельними до oci бандажа, а тому виникае додаткове ковзання у зот ix контакту. Додаткоз! затрати потужност при цьому становитимуть

ПОА

^ь.р«г=-5ТГ- Е(0^ыЛм«8»в1/«»2а1), (23)

де п0 - юльюсть перекошених ролиюв; i'b - коефгшент тертя ковзання у контакт! бандажа з роликом.

При розрахунку потужносп • приводу «пд враховувати i те, що корпус самого агрегата тд д1«о ваги i прикладених до нього навантажень деформуеться як у поздовжньому, так i поперечних перерезах. Щ деформацп зростають при викривленнях oci обер-тання. Потужшсть приводу, яка затрачуеться при цьому на обер-ташхя пружно-деформованого корпусу станоаитиме

No = 1 ,_2Шр (cosy, - cos Vo )• (24)

^SSRanVIo^ + ajuax)

У цьому виразх: Iq , Ipi R - вадпозщно осьозий та .поляриий момента шерцп i радаус внкрквлешш оболонки корпусу; с^- макси-мальне нормальна напрулгення в оболонгц; Уо * VI - кути закручу-

вання початкового i капдевого nepepisic.

При вихривлгнш геометрично! oci, коли неправильно змон-тований корпус встаковденпй на правильно виставлеш роликов! опори, центр його переразу зшщусться ввдносно oci обертання, потужшсть, яка затрачуеться на обертання ексцентрично розмцце-ного зафутерованого корпусу i матер1алу, що знаходиться у ньому, визначиться за залежшст»

9,55г| 30

;e ¿Arf - вага втсривлено! частини корпусу з футер1вкого; дОш -ara випалювального материалу в дашй частит корпусу; 5т - вели-ина викривлення геометрично! oci корпусу.

Для обертово! ne4Í розапром 5x185 м, яка експлуатуеться у ¡щповщност! з Правилами техтчно! експлуатацп при визиаченш ютужносй приводу отримусмо тага значения окремих ïï складо-!их у квт: N„=481; N,= 200 при f = 0,03; Nb= 600 при f„= 0,03 i i,= 50' ; Nb= 21; N,= 29.

У подат вище вирази (20)...(25) входять стал! i змшш парамет-эи, яга. в значшй Mipi залежать ввд умов роботи окремих вузлдв. Гак порушення тгльки нормально! роботи одного шдшипника опорного вузла soijibinye потужшсть приводу на 50-80 квт, а зростання коеф1щента тертя f на acix опорах всього на 0,01 спричиняе пере-вантаження приводу до 12%. Перегас одарите ролшав у межах 0,5...1° збитьшуе витрати поту:киосп на 5._15%, а вцршлення кута

о

опирання бандаксз на. опорш ралгеог в- межах 1 змжгое потузгапсть приводу на 2fo. При одзостсронньому .викривленнг геометричноь oci корпусу з прогонах у ksíiíctí допуску, калигашт потуж-icctí за один сбс-рт станоалята S4 кет.

Проведен:пс1 Teopenrnnsr.tu 'дослдокгннямн.- зстановлено, що найбмьший вшита на потужшсть приводу зддйсиюе зглна коеф1щ-ghtíb тертя. Для вязиаченпя be дай cans -'зкачень врахупаниям спецнф^чклк умов • роботи- стпйраго еаспержла^ггаяып . устапокси, hkí ií.TíTyioTb роботу-опорного: пуз ла, Прсокчуааняя та виготоалеаня устновок здайстовалсеъ та- оеяов!" мехасячногсг- меделмдаияя, - яке обумовлгавало геометричгд, кшематнчт-.' та дкнакачт- критерп подабност!

Результата проведет» доетджа1я>. даш1.-йожлив1сть встанови-ти, що момент тертя кочення. з -ростом- наваятаженпя зкаходиться у липйшй залежноеп в!д нього на зсьому даапазога. розглядуваних

швидкостей. Коефщдент опору кочення при цьому змешпуеться

~4

знаходиться в межах (2,5_11) 10 в залежносгп В1Д швидкося (Рис.6).

Ыаявшсть вщносного перекосу ролигав по р1зному впливас н: ошр коченню. Так перегас у . дотичюй площиш на кут р,=3 зЫльшус момент опору тертя кочеиня в 3_4 рази при мали: навантаженнях ! у 8_10 раз1в - при великих.

Перегас у нормальшй гахощши на та кий же кут приводить дс збшьшення моменту тертя всього в 1,2-1,4 рази. Це с результатов бихьш значного додаткового проковзування в зош контакту пру переюоа в дотичгай плотик!

При досладжент процесу тертя ковзання з'ясовано вплив на момент 1 коефодент тертя основних чинниюв, яга можуть змшю-ватись у процесс робота. Зх збшьшенкям питомого навантаження момент тертя зростас, що особлива характерно для випадгав вико-ристання малов'язких мастил. Коефидснт тертя при цьому змен-шуеться. Причалу рхзка змша спостер!гасться при тиску до 1250 кПа. Числов1 значения коефнрента тертя ковзання в залежыосп В1Д поеднання швидкосгп, навантаження 1 в'язкос-п мастила колива-ються е:д 0,05 до 0,11 (Рис.7). Мшшальне значения коефццента тертя мае млсце при робой з використанням мастил з в'язистю 120-220 сст.

Бплив вщносного зазору стверджуе, що щцвишення точност; виготовлення шдшипниив зменшус коефццент тертя ковзання при вйх шших однакових чинниках.

Проведет досл1дження дають можлив1сть стврджувати, що основний вплив на потужтсть приводу здшснюють конструктивт особливосп 1 чинники, яю е насл!ЦКом порушення правил техшчно! експлуатацп опорних вуал1в.

Рис. 6. Залешпсть коеф1щепта тертя кочення вщ навантаження.

1 ■ - ро ~ 450 к Па, ---ра од - 1Г*0.{м/с. о V - LÍ = 0,2.5 м/с.

1

V

i >

~л\ \Ък --- é __,иг

o iOO 200 300 £сст

Рис. 7. Залежшсть коефщкнта тертя ковзашш ai« в'язкосп мастила.

У п'ятому роздип - "Розробка системи техшчно! диагностики великогабаритних обертових агрегатов" - сформульовано основт положения розроблено! системи техшчно! диагностики (СТД) обертових агрегатов, в основу яко! покладено принцип планово-попе-реджувальаих ремонтов, пер1одичну переюрку обладнання на "точ-шсть установки", яка повинна проводитесь в ггроцем монтажу, еке-плуатацп i ремонту.

Враховуючи сучасю тенденцп у розвитку конструкцш i умови експлуатацн обертових агрегат!в на щцлриемствах багатьох галу-зей промисловосгп треба видошти три етапм в системи ix техшчно! даагностики:

1. Позмшний техшчний огляд (НТО);

2. Перюдичне дхагностування гад час роботи - експрес-даагнос-тика (ЕД);

3. Повна техшчна Hiaгностика (ПТД).

Bei три формм взаемозв'язат та доповнюють' одна одну i •пльки в сукупносто представляють собою загальну СТД обертових агрегайв.

ПТО повинен проводитись машишетом, який приймае змшу, а також доповюоеться шформащею про техшчний стан агрегата за попередню змшу.

ЕД поеднуе в co6i Bei роботи, пов'язат з ПТО, а також додат-KOBi роботи, що проводить оператор по вимхрюванню д!аметр!в бан-даж1в, опорних ролиьав i д!аметральних зазор!в. За результатами ДД визначають положения oci -обертання i величину перемицень опорних ролшав, а також встановлюють необхвдюсть ремонту агрегата з зупинкою. Контрольно вигпрювання i роботи пов'язат з ЕД проводиться як в процеа роботи агрегатов, так i ход час зупинки Ъ на ремонт.

ПТД проводиться в процесс ремонту агрегаттв, так як в значшй ipi вона пов'язана з розбиранням иехатзмгв та вузлгв. ПТД охоп-юе Bei робота, яга прово дяться при ЕД, а та кож включае роботи о визначеннга геометр ично! oci корпусу i положения фундамент-их рам. .

Деяга даагностичш робота рекомендуеться проводите за допо-югою стандартних вгаярювальних праладав, а для контролю б1ль-uocTi техтчних napawerpis розроблено спещальш методи та асоби.

Для реатзаца СТД розроблено пакет . прикладних програм Шч", призначених для автоматизовано! обробки результа-пв вим1->ювань i видач! рекомендаций по необхдаому регулюванню окре-щх параметрш.

Схема ПТД обертового агргата приведена на рис. 8.

, Вказаш форми розроблено! СТД посднують в co6i sei роботи по цагностувашш окремих зузлш обертових агрегатов, зокрема кор-тусу, опорного вузла i приводу.

Корпус - головна частина обертового агрЬгата. Ввд його жорст-socTi, глцносгп та прапялькссп геоиетричтсс параметр!в в 'значшй üipi зал ежить надайтсть технолопчпо! лшп в щлому. Його тех-йчний стан можна характеризувати пряними i непрямими параметрами. Для вишрювання пржях nspaswrpiB розроблет i рекомендован! для лракгячгето вягоряятшяя спещальш засоби контролю. Бшышсть неяргпзпх napai^rrpüs висаачааоться визуально, а ix значения отримують на працаяо'иязу аГреГатй

Найб1льш. складним щода забезпечення оптгаяалышх умов екс-плуатацп oSeprcnix arpefturis е опорний вузол, техтч1шй стан якого необх^дно Еизначати за параметрами з максимальною шфор-матишпетю i noBHoroso. Ежоздогчл з цызго розроблено процеси ПТО, ЕД i ПТД опсрпого вузла. Bei три форми взасмопов' язаш i

РОБОШИ. ЩО БКЛЮЧЕН1 В ЕД

ГЕМШЛАШ1 ПО РЕГУЛЮШ-1 ИГО 0КРЕ)Ш !Ш1Е Г

НЕШ1ДШС!1Ь МШИ GVE-Ш ГШ1» Î ДЕЖАДЕЙ

намнпаження нл агоеч

НШУДЕНМ i КПК1

UKin.œi (Мм.'гижя sju 7JLHJ 0П5;».М mi.î

ОПЕРАПЮР

здсогл д!агносшуваиня

I

ПРЯМ! ПАРАМЕШРИ

ПОЛОЖЕНИЯ ОПОРНИХ РОЛЯМ 1 ПОЛОЖЕНИЯ ramtmmHoi 0Ci КОРПУСУ t ФОРМА ОБИ-ЧАСК

СГШЩДРШ ГЕОДЕ ЗИЧШ шсшгшнти ШЗЦР-4

; ШЦ-16 яшц-з

ПОЛОЖЕНИЯ ТУНДАМШ-Ш РАМ

стщшн!

ГЕОДЕЗИЧН! ШСШРУМЕИтИ

ПВФР-4

ЛОПЧННЙ БЛОК --*

В13УШИК КОКГП'ОЛЬ 3 ЧЯШСВНМ ГОЗВШНШ

ЙЕППШ ПАГДМЕП1ГИ

JE

СШАН ОПОРНИЛ i -УПОГННД

шдшипниш

сшан ПДГОУПОР15 i

Г ) ДРОСИСШЕХ

X

т

ciï1ahi ележен1п*е

приводу

Е

SiflMOBA

ШОРЕСУРС ПО ПДРАЫЕШМХ ста НУ «о шькос-ni ЦИКЛ1В

решеяддци

ПО РЕГШШ НЮ OK.pf.WHX В У з л i э

X

НЕ0БЩН1СЯ1>

ЗАМ1НИ ОКГЕМИХ 5УЗ-ЛИЦЕЛШЕИ

ПЕ.'ЮДИЧН1СЯ1! ЛАГНОЖЗД H я

представлять загальну СТД опорного вузла, що, в свою чергу, с невщ'емною частиною СТД обертового агрегата в голому.

Маючи значения прямих параметр1в стану I ,пор1внюючи 1х з критичними значениями, визначають моторесурс опорного вузла.

Для устпгао! реал1зацп результатов техшчно! диагностики кр!м висновгав щодо техшчного стану розроблено рекомендацп по виве-денню обертових агрегаттв у найбшьш оптимальний режим роботи. Як вище було з'ясовано, на кожея параметр стану е певний допуск. який' в реальних умовах не завжди витримуеться, а певним чином коригуеться. А тому для логичного завершення техшчно! диагностики розв'язано задачу охгггаазащ! налагоджувальних 1 ре-гулювальних роби- з метою отримання найб!льш оптимальних умов ■ роботи самого обладнання.

У шостому роздЫ - "Шдвищення показшоав надайносп вели-когабаритних обертових агрегатов" - на гадстав! розроблено! системи техшчно! диагностики розглянуто метода тдвшцення робото-здатносто, безвщмовност1, довгошчностГ та Ьпфюс показнигав надай-носп окремих вузл1в обертових агрега-пв у цшому.

Запропоновано конструкгц! бандаяса л опорного ролика з шдви-щеною ремонте-! контролездаттстхо.

Вхф1шенню названо! проблеми сприяе внесения принципових змш в сам1 констругад! окреиих вузлхв. 3 хцехо метою створеш ! за-проваджен! у вхфоблицтво метода та засоби автоматизащ! ! меха-тзащ! процеав регулюзання взаемного положения елементлв опорних вузл1в.

Для спрощення процееу регулювання опорних ролигав, заб'ез-печення стало! зщдал1 1 паралельносп ьпж ними запропоновано конструкгц!, в ягай корпуси гадшвпншав попарно з'еднуються вад-поввдними тягами, що можуть змшювати свою довжину.

У тагай конструкцп горизонтальне зусилля повнхстю сприйма-еться тягами 1 на фундаментну раму не передаеться.

Попередшми дослщженнями встановлено, що навантаження на опорт вузли в реальних умовах можеть значно зростати. Це приводить до р1зкого збшьшення осьових зусиль, яга сприймаються як окремими упорними вузлами, так 1 тдшипниковими вузлами самих оопорних ролшав. Для тдвищення !х роботоздатносп роз-роблено конструкцП тдшгашикових вузлхв, у яких переванта-ження зведено до мипмуму. Це досягаеться за рахунок пружних елеменпв, яю додатково ветановлююгься м!ж шдшипниками (Рис.9). У тагай конструкщ! номшальне зусилля сприймае один шд-шипник, а перевантаження через пружний елемент передаеться на шший. Така констругаря на вщмшу в1д ¡снуючо!, передас зусилля в обох напр ямках.

Найбшыд рацюнальним методом тдвищення надайносп роботи 1 довгов1чност1 приоду е розробка конструхцШ, яга були б невраз-

ливими в1д похибок-при монтаж! 1 збирант. Найбьльш простою 1

*

рациональною по в1дношенню до 1снук>чо! вщкрито! зубчасто! передач! приводу е конструкция, де шдвшцева шестерня встановлена на важел1, вкь обертання якого розмщена на лип! зачеплення (Рис.10), тобто л1ш! да! р^внодойно! вад тангенциального 1 нормального зусиль. Завдяки тому, що р1Внодайна К сприймасться вк-сю i рамою, пружний елемент розвантажений, тобто для забез-печення нормально! роботи зубчасто! передач! достатньо мйи-мального зусилля стискування пружин, необхщного для сприйман-ня власно! ваш шегпрш з важелем.

Щоб • з'ясувати позитивна якосп \ недолжи розроблениз конструкций, проведено силовий анал1з елемевгпв зачеплення : дано 1м комплексну оцшку. Злдно ¡з запропонованою методикок оцшки моокна вибрати найкращий варгант приводу для певного

Рис. 0. Опорний ролик з пруяспш елементом в упорному вузли

Рис. 10. Схема приводу з встановленням-гадвшцево! шестерт на важел!.

типу агрегата. Необидно зауважити, що ефективмсть застосуван-ня приводу в значнш ьпрх визначаеться зниженням затрат при ексллуатацП, монтаяа та ремонт!. Тому деяке подорожчання кон-струкцп не може бути визначальним чинником при ви6ор1 оптимального вар1анту.

Значного збшьшення моторесурсу агрегатов можна досягнути використовуючи розроблею ефективш методи ремонтно-налагод-жувальних 1 ввдновлювальних робгг.

За ¿снуючою технолопсю ремонту 13 замшою окремих частин корпусу у аварних з'еднаннях та в основному метал! з'являються додатков1 напруження, викликаш впливом поздовжнього згинаючо-го моменту. Розроблений метод лнсвадуе негативна явища.

Для прискорення темтв ремонтних роб1т, зменшення галькосто допом1жного устаткування 1 оснастки розроблено слехдальний т-даймально-транспортний зааб, використання якого дае можлшнсть шдтмати на висоту до 17 и 1 транспортувати монтажш блога: корпусов масою до 1000 т.

Особливого значения гад час монтажу треба надавати темпера-турному розширенню окремих деталей опорних вузл1в. Для вим!-рговання геометрично! ос! 1 ост обертання аапропоновано метод суть якого полягае у попередньотлу змшленш по вертикал! олорниэ перер!з!в на величину р!зниц! температурних деформацШ. П( закшченш ремонту опорн! ролики пересувають до випрямлення ос обертання в робочому режим! агрегата.

Непаралелыпсть осей обертання опорних ролимв 1 бандажг приводить до передчасного надм!рного зношування робочих повер хонь. А це зменшуе моторесурс опорного вузла ! агрегата в голом) Поновити ! зб1лыиити хц показники можливо за рахунок в1д новлення форми робочих поверхокь в межах допустимих д!аметрн 3 щсю метою розроблено спещальну методику, яка дозволяе н

вдмшу вщ юнуючих методав проводити вдогавлення фории робочо! говерхш бандажа 1 ролика на працюючому агрегата без його 5упинки I розбиранш-' Займае така операщя одну-дв1 робоч! зтни.

Для реатзаци дано! методики розроблено токарний верстат, який встановлюеться базпосередньо на опор! працюючого агрегата.

основн1 висновкк та результат!! роботи

1. Прооведено досладження основних показнигав роботи обертових агрегаттв, вибрано основш критерп оцшки !х якосп. Створено теоретична основи розрахунку на ищшсть окремих Тх вузлгв та деталей. Розроблено методику розрахунку на мщтсть корпусов обертових аГрегапв з врахуванням температурно! дп. Встановлено, що додатков! напруження, яга при цьому виникають сшврозмхрш з мехашчними 1 1х обов'язково треба враховувати при розрахунках на мщтсть.

2. Розв'язано задач! зошлшнього контакту з довшьним розьн-щенням осей доторкуваних тгл, що мае шсце у взаемодп бандажа з опорними роликами; Встановлено, що значения перекосу опорних ролишв повинно задаватись виходячи з умов контактно! г.ицноеп матер1ал1в 1 не тгайною, а кутовою величиною.

Розв'язано задачу внутршшього контакту цшпндр^в близьких радоуив, у результат чого встановлено емгаричш залежностз для визначення товщини тдбандажних прокладок.

3. Проведено досладження пружно-деформованого стану окремих деталей опорних вузлш та опор обертових агрегатов у щлому.

Встановлено умови, за яких при розрахунку на мщшсть корпус опори можна вважати абсолютно жорсткими конструюаями.

Теоретичним дослщженням вщкрито! зубчасто! передач! встг новлено умови найбшьш оптимально! íx роботи.

4. Теоретично обгрунтовано i розраховано систему допусюв и вгдхнлення техючних параметров стану В1Д номшальних для Haí бьтьш типових великогабаритних обертових arperatíb, а саме обер тових печей розм1рами 4x150 и, 4,5x170 ы, 5x185 м, 7x230 м та íh.

5. Проведено доавдження енергозатрат на обертання обертс вих arperaTÍB. Теорётичними розрахунками з'ясовано вплив окре мих чиннигав на загальну потужгасть приводу.

Експериментальшши дослцркеннями встановлено найбшы сприятлив! умови та геометричш розшри тдшипниюв ковзання кочення, яга використовуються в опорах обертових агрегатов.

3 метою створення найбшьш над1йно) та економ!чно1 робот приводу рекомендусться застосування мастила з в'язюстю при рс боч1й температур! не менше як 120 сст.

6. Створено систему техтчно! д!агностики обертових агрегата

0

розроблено алгоритм i программ техшчного ¿здагностування окреми вузл1в, яке можна проводити гад час зупинки i роботи arperaTÍB.

Однозначно визначеш техшчш параметри i функцп стан опорних вузл1в, корпусу i приводу. Встановлено в!дпов1дн!сть м!> вказаними параметрами i функщями стану. Запропоновано метод i засоби контролю параметр!в техн!чного стану, ефективн!сть Я1си тдтверджуеться використанням íx в!д моменту проектування д експлуатацп та ремонту arperatíb.

7. Розроблено комплекс спещальних прилад!в для вим!рюванн д1аметр!в, форми, зазор!в, биттп, температури, сшвосност!, пара лельност!, перпендикулярност! окремих деталей, вузл!в та г поверхонь.

Методи для контролю геометрично! oci, oci обертання, поло-зння опорних ролишв, фундаментних рам базуються на безкон-ктних методах вим1рювань мехашчних величин з використанням •часно! лазерно! та обчислювально! техннси.

Методика техшчнох диагностики великогабаритно! зубчасто! гредач1 дозволяе контролювати геометрга i дефекти зачеплення i працюючому arpefari i може бути за croco вана до будь-якого Зладнання неперервно! до.

8. Запропоновано прогнозування техшчного стану велихогаба-итних обертових агрегатов в щлому i íx вугшв зокрема на шдстав1 еаультатав техшчного д1агностування. Теоретично розв'язано за-ачу i стЕорено програму опттязацп параметр1в стану, зокрема oci бертаняя обертово! печ! за дзагностичнимя параметрами в межах юзроблено! системи допусгав.

9. Для гадвищення роботоздатносп, безвгдмовносп, дозгов!ч-ioctí розроблено конструкцп гадвищено! ремонто- i контролездат-joctí зокрема бандаже, опорних ролишв, зубчастих колгс.

Пщвихцення роботоздатносгп агрегатов в щлому можна досягну-ги оапровадивши розроблеш конструкцп з пружними елементами, яга використовуються на обертових печах розздром 5x185 м, а та-кож конструкцй приводив, у яких тйдвшцева шестерня може само-встановлюватись в необх1дних межах по вщношенню до вхнцевого колеса.

10. Для вщновдення робочих поверхонь опорютх ролишв i бан-даяав, а разом з тим i моторесурсу, запропоновано конструкцию верстата, mam завод "Волгоцеммаш" козиплектуе обертов! песа розм1ром 5x185 м.

11. Розроблено передову технологао ремонту обертових агрегата, яка полягае у вирщнговашп i зменщенш робочих напружень у поперечних nepepi3ax корпуаз, що приводить , до гадвищення

роботоздатносто i збшьшення ьпжремонтних перюдов. Запропон вана методика використовусться при ремонтах обладнання на бьл шосто цементних аавод1в Украши.

12. Розроблеш систама техтчнсй д!агнастики, П методи i зас би, а також рекомендацП з практичного ïx використання, запрова, жеш майзке на bcíx заводах промисловосто будавельних матер1ал Укра1ни i багатьох краш СНД.

Майже bcí методи i засоби контролю, а також запропонова конструкцй захшцеш авторськими свщоцтвами.

На протяз! больше 10 роиз гад кер1вництвом автора пров( дились щор1чш курси шдвищення квалхфжацй шженерно-технг них прагдвкиюв промисловасгп будавельних матер1ал1в, чорно! кольорово! металурги, як займаються питаниями розрахунк монтажу i налагодокуванням великогабаритного промислового Ы ладнання.

13. Результата вдабражають досладження, яга виконувалис на замовленвя виробництв у 40 науково-дослвдних госпдогов1рни та бюджетних роботах i в бцгыдосп з них автор був ввдповхдальки виконавцем або кершником.

BapTicxb po6ÍT B цшах 1990 р. становила понад 1 млн крб., економгчний ефект вщ використання результатов на виробниц-п перевжцив 3 млн крб.

Ochobhí пу&шиир! за матер1алааш дисертацхйно! робота:

1. Кузьо КВ., Мккольский ЮЛ., Шевченко ТХ. Современны методы контроля установки оборудования. Львов, 1982, 144 с

2. Куаьо ÜB-, Шевченко ТТ. Расчет и контроль установк агрегатоз непрерывного производства, Львов,"Вища школа", 198' 176 с.

3. Белоус БД, Зинько Я.А., Кузьо И.В., Куриленков В.И., Па-ютый В.А., Лозовой И.С., Баушев КЕ. Алгоритм и программа для ;бора оптимального положения оси вращающейся печи по диаг-стическим параметрам. Деп. з УкрНИИНТИ 716-УкВ7 от 11.02. 87, 140 с.

4. Кузьо КВ., Пашистый В.А., Пономаренко А.Н. Жесткость орного узла вращающейся печи. Деп. в УкрНИИНТИ, 58~Ук90,

18.01.1990 г., 52 а

5. Кузьо 1.Б., Микальський Ю.Н. До питания про положения 1 обертання обертово! печи В1сник ЛШ "Деяга питания дияампси

технологи машин". Вид-во Льшвського ун-ту, Льв1в, 1973, N 69, 6Э..74.

6. Кузьо И.В., Кычма А.А., Микольский ЮЛ. О динамических 1Грузках в зацеплении открытой зубчатой передачи привода )ащающейся печи. Сб. ЛПИ "Доклады и научные сообщения" Изд. ¡ъед,"Вища школа" при Львовском ун-те, Львов, 1974, 134, с. 5...25.

7. Кузьо 1.В., Микольсыстй Ю.Н., Фиатов Л.П. Про вплив пе-экоав опорних рояигав на напружений стан деталей опорного ?зла. 36. ЛГО "Деяга питания динамите машин". Вид. об'ед. "Вища [кола" при Льтвсысогду ун-п, Львш, 1376^ N 104, а 8-. 12.

8. Кузьо И.В., Микольский Ю.Н., Кравченко В.М. Влияние заимного положения деталей опорного узла на мощность привода раздающейся печи. Сб. ЛПИ "Доклады и' научные сообщения". [зд.объед. "Вища школа" при Львовском ун-те, Львов; 1977, N8 27/ с. 39.-42.

9. Кузьо И.В., Кычма А.А., Микольский Ю.Н. Об оптимальных араметрах открытой зубчатой передачи призсда вращающейся ечи. Вестник ЛШГ "Технология машиностроения и динамическая

прочность машин". Изд. объед. "Вщца школа" при Львовском ун-' Львов, 1981, N 156, с. 50-52.

10. Микитин МЛ.,Кузьо ИЗ. Влияние температуры на напр женное состояние корпуса и футеровки вращающейся пе> Вестник ЛПИ "Динамическая прочность машин и приборо Изд.объед. "Вища школа" при Львовском ун-те, Львов, 1986,N 21 с.86_.89.

11. Кузьо И.В., Панкевич Б.В. Техническая диагностика бар банных мельниц. Вестник ЛПИ "Динамическая прочность машин приборов". Изд-во при Львовском ун-те. Изд. объед. "Вища школ; Львов, 1987, N 210, с. 57-59.

12. Кузьо И.В., Покомаренко АЛ. Определение жесткое опорного узла вращающихся печей. Вестник ЛПИ "Динамика прочность машин и приборов". Изд-во при Львовском ун-те. И: объед."Вища школа", Львов, 1988, N 220, с. 59..61.

13. Кузьо ИВ., Пашистый В.А., Зинько ЯА., Ванкевич П. Проектирование и изготовление оборудования с учетом требован! технической диагностики. Труды ин-та "ВНИИЦЕММАШ", вы XXXI, Тольятти, 1988, с. 11_.13.

14. Зинько Я.А., Кузьо ИВ. Техническая диагностика вращ ющихся печей. Труды ин-та "ВНИИЦЕММАШ", вып. XXXI, Тол ятти, 1988, с. 14-17.

15. Кычма АЛ., Павлыще В.Т.,Кузьо И.В., Пашистый В. Влияние конструктивных и эксплуатационных факторов на раб тоспособность венцовой пары привода вращающейся печи. Труд; ин-та "ВНИИЦЕММАШ". Вып. ХХХП, Тольятти, 1989, С.66...71.

16. Кузьо КВ., Ванкевич П.И., Пашистый В.А. Деформации напряжения в корпусе вращающейся печи вблизи вварного ба] дажа. Вестник ЛПИ "Динамика, прочность и проектирован)

машин и приборов". Издобъед. "Вища школа", Львов, 1989, N 230, с. 55...57.

17. Микольский Ю.Н., Кравченко В.М., Ханжонков Ю.С., Шевченко Т.Г., Кузьо И.В. Устройство для определения отклонения форм отверстий изделий. A.c. N 408140, 1974, бюл. N 47, 3 с.

18. Микольский Ю.Н., Зеленый И.Т., Кузьо И.В., Гнаткович С.А., Дорощук АН. Монтажное подъемно-транспортное устройство. A.c. N 929537, 1982, бюл. N 19, 2 с.

19. Кузьо И.В., Бризе В.Й., Микльский Ю.Н., Грыцыняк Г.В., Шевченко Т.Г. Роликоопора врашающейся печи. A.c. N 976249, 1982, бюл. N 43, 4 с.

20. Кузьо И.В., Кычма A.A., Пашистый В.А, Бризе В.Й. Приводное устройство вращающейся печи. A.c. N 1213331, 1986, бюл. N 7, 4 с.

21. Кузьо U.B., Микольский Ю.Н., Процайло М.Ф., Грыцыншг Г.В. Устройство для определения взаимного положения опорных роликов вращающейся печи. Ас. N 1249302, 1986, бюл. N 29, 3 с.

22. Кузьо И.В., Пашистый Б.А., Павлыще В.Т., Кычма АЛ.. Приводное устройство вращающейся печи. Ас. N 1395920, 1988, бюл. N 18, 3 с.

23. Кузьо HB., Пашистый В.А, Пономаренко АЛ. Роликоопора вращающейся печи. Ас. N 1488700, 1989, бюл N 23, 4 с.

24. Кузьо ИВ., Пашистый RA., Зинько Я.А., Ванкевич П.И., Платонов B.C. Футеровка вращающейся печи.Ас. N1527460, 1989, бюл. N 45, 3 а

25. Кузьо И.В., Зинько Я.А., Ванкевич П.И., Пашистый В.А. Устройство для диагностики опорного блока вращающейся печи. Ас. N 1534263, 1990, бюл. N 1, 3 с.

26. Кузьо И.В., Пашистый В.А, Лозовой И.С., Бризе В.Й., Романуха М.А, Прокопец Е.Б. Способ ремонта врашающейся печи.

Ас. N 1524-264, 1990, бюл. N 1, 4 с. ■

27. Пашистый В.А., Кузьо ИВ., Логачев Ф.С., Вишнев АЗ. Устройство для ремонта опорного ролика вращающейся печи. А.с. N 1537998, 1990, бюл. N 3, 4 с. . .

28. Эанкевич ПЛ., Пашистый В. А, Кузьо.ИЗ. Упор вращаю щейся печи. Ас. N 1543209, 1990, бюл. N 6, 3 с.

29. Кузьо ИЗ., Ванкевлч ПЛ.,Пашистый В.А., Зинько ЯА Бандаж вращающейся печи. Ас. N 1608406,1990, бюл. N 43, 3 с

30. Кузьо ИЗ., Пашистый В.А., Юзькиз И.П. Способ определения нагрузок на опорный ролик вращающейся печи. Ас. N 16112194 1990, бюл. N 45, 3 с.

31. Кузьо ИЗ., Пашистый В.А, Зинько Я.А, Ванкевич П.И. Роликоопора вращающейся печи. Ас. N 1626065, 1991, бюл.Ы 5, 4с.

32. Кузьо ИЗ., Зинько ЯА., Пашистый В.А. Устройство для определения формы поперечного сечения корпуса вращающейся печи. Ас. N 1649228, 1991, бюл. N 18, 3 с.

33. Величко Л.Д., Микитин МЛ, Кузьо ИЗ., Пашистый В Л. Способ оптимизации положения оси вращающейся печи. Ас. N 1659691, 1991, бюл. N 2.4, 6 с - .

34. Кузьо ИЗ., Пашистый В А., Романуха М.А., Сохацкий Л.Я. Устройство для определения нагрузок на опорный ролик вращающейся печи. Ас. N 1659692,1991, бюл. N 24, 3 с.

35. Кузьо ИЗ., Пашистый В.А, Понимаш В.А., Гилевский С.Л Способ диагностики оси, преимущественно опорного ролика вращающейся печи и устройство для его осуществления. Ас N 1659693, 1991, бюл. N 24, 3 с.

36. Кузьо И.В., Пашистый ВА, Домбровский В.Г., Максымчук ЮЛО. Угломер для определения углов установки опорных роликов

, вращающейся печи. Ас. N 1670348, 1991,бюл. N 30, 2 с.

37. Кузьо И.В., Пашистый В.А, Понимаш ВА, Гилевский 1JL Устройство для определения нагрузок на опоры вращающейся течи. A.c. N 1719843, 1992, бюл. N 10, 3 с.

38. Пашистый ВА,Кузьо И.В., Платонов B.C. Устройство 1ля контроля нагрузок на ролигсоопоре вращающейся печи. A.c. N 1719846, 1992, бюл. N 10, 3 а

39. Кузьо И.В., Пашистый В.А, Ванкевич П.И., Микитин М.И. Способ измельчения материалов и устройство для его осуществления. A.c. N 1729587, 1992, бюл. N 1S, 6 с.

40. Кузьо HB., Пашистый В.А, Зинько ЯА. Устройство для диагностирования корпуса вращающейся печи. A.c.; N 1767311, 1992, бюл, N 37, 3 а

41. Кузьо И.В., Ванкевич П.И., Величко Л.Д., Белоус Б.Д. Футеровка вращающейся лечиАс. N 1803694, 1993, бюл. N 11, 2 а

42. Кузьо HB., Пашистый В.А, Ванкевич ПЛ., Яремкевич С.К Приводное устройство вращающейся пгчл. Ас. N 1825949, 1993, бюл. N 25, 3 с. "

43. Кузьо И.В. Влияние положения осей на износостойкость деталей' опорных узлов вращающейся печи. Сб.молодых ученых ЛПИ "Механика и машиностроение", N 3. Библ. указатель ВИНИТИ "Депонированные рукописи", 1980, N 11 109, 7 с.

44. Кузьо ИВ., Лозовой И.С., Баушез КЕ. Методика автоматизированного расчета сйлоеых факторов, дейэтцугащих в корпусе вращающейся печи. Деп. в УкрНИИНТИ N 3556-Д82. Библ. указатель ВИНИТИ" Депошгрсвашша рукописи", 1982, N9 131,. 13с

45. Зинько Я. А, Кузьо ИВ., Смерека I'IJL, Пашистый В А Техническая диагностика вращающейся печи. Деп. в УкрНИИНТИ N 2454-Ук86 от 31.10.1986 г., 16 с.

46. Смерека ИП., Кузьо И.В., Пашистый ВА., Зинько . Я.А Расчет контактного взаимодействия подбандажной обечайки с бан—

дажом врашающейся печи. Деп. в УкрНИИНТИ N 1195-Ук87 от 13.04.1987 г., 25 с.

47. Смерека И.П., Кузьо И.В., Куриленков В.И., Зинько Я.А. Пашистый В .А. Программа автоматизированного расчета деформаций подбандажной обечайки. Деа в УкрНИИНТИ N 1772-Ук87 от 30.06.1987 г., 18 с.

48. Кузьо И.В., Зинько ЯА., Домбровский В.Г. Техническая диагностика трубных мельниц. Тезисы докладов к Всесоюзной конференции. Часть 7 "Технология машиностроения и материаловедения", Белгород, 1989, с. 87.

49. Кузьо 13. Техшчна д1агностика обертових оболонок типу цементно! печ! Тези доповщей 1-й ЛЯджнародний симпоз1ум украшських шженер1в-мехашив у Львов!, 18-20 травня 1993 р., м. Львш,"с. 267-268.

50. Кузьо 1.В. Падвищення показниюв надШносп обладнання для виробництва буд!вельних матер!ал!в. Тези доповщей 2-й Мокнародний сш.тоз1уы украшських шженер!в-механнав у Львов!, м. Льв!в, 4-6 травня'1995 р., с. 59.

Всього за темою дисертацшно! робота опублжовано понад 130 наукових праць.

Кузьо ИЛ. Прочность и надежность крупногабаритных вращающихся агрегатов непрерывного действия.

Диссертация на соискание ученой степени доктора технических наук по специальности 05.02.02 - машиноведение. Государственный университет "Львовская политехника", Львов, 1995. Защищается диссертация, которая содержит теоретические основы расчета на прочность, систему и методы технической диагностики крупногабаритных вращающихся агрегатов непрерывного действия, разработки по созданию новых узлов, методов их ремонта и восстановления, а также практические рекомендации с целью повы-

ия показателей их надежности. Установлено, что допуск на :онение технических параметров состояния отдельных узлов от шальных значений должен назначаться заводом-изготовите-для каждого агрегата в отдельности с учетом его конструк-

сии и принятых методов контроля. На этой основе разработан хлекс специальных средств диагностирования, который ис-»зуется на практике на многих промышленных предприятиях ины и стран СНГ.

Ihor V. Kuzio. The Strength and Reliability of Continuous on Large-dimension Revolving Units.

A technical science doctor's thesis in the field of 05.02.02 -chinery". State University "Lviv Polytechnic", Lviv, 1995. The Thesis which is defended contains the theoretical principles :ress calculations, the system and methods of tecnical diagnostics the continuous action lage-dimension revolving units, the □ration of the criation of new parts-and methods for their repair rehabilitation, as well as practical recomendation on ways to ;ace their reliability.

It has been established that the tolerance within technical meters of every part of the unit must be fexed by the producing t for each unit, while taking into contsideration its, design, nology conditions of utilization and methods of control, this basis a complex diagnostical means has been worked out =e means have been put into practice by many enterprises in line and the CIS.

Ключов! слова: мщшсть, надайтсть, жорепасть, розрахунок, ачна диагностика, обертовий агрегат, обладнання.

[ых особенностей, технологии изготовления, условий эксплу-

CJ

Кузьо I.B.