автореферат диссертации по информатике, вычислительной технике и управлению, 05.13.18, диссертация на тему:Выбор структуры и вычислительного комплекса системы интегрированной обработки экономической информации

РГО од

КИ1ВСЫШЙ ДЕРЖАВНИЙ ЕКОНОМ1ЧШ1Й УН1ВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

Ыихальсъкий BiKTOp Володамирович

ВИБ1Р СТРУКТУРИ ТА ОБЧИСЛЮВАЛЬНОГО КОМПЛЕКСУ СИСТЕМ!! ШТЕГРОВА1Ю1 ОБРОЕКИ EKOHOMI4HOÎ 1НФОРМАШI

Спещальшеть 05.13.15.- вастосування обчисдювально! гехнпсл, математичного моделюваяня i математичннх методов в наукових доел!дженняа

Автореферат дисертац!I на адойуття вчйного ступеия кандидата эконом! чни.к наук

KhIb -j 993

Робота гроблена на кафедр 1 шформацШного менеджмента КиТвського Державного Екоиошчного Ушверситету;

Науковий кер1вник - доктор эконсллчних наук, прсфесор,

академж Укр АШ Куценко С.П.

С4ици1н1' опоненти - доктор аконокичних наук, професор Твердохл^О М.Г. «

кандидат эконом¡чних наук Левченко Ф.А,

Еедуча оргатватя - Голавний Науково-Досл1ДНИй 1нститут а проблем 1нформатики.

Захист дисертацП <<...>>...............1993р.

у ... годин на аасмданш Спещащвовано! Ради К 068.28.ОБ. на адресу 252057 проспект Перемоги 54/1 ауд.214

3 дисертащею можна йэнайомнтися у б^блютещ Ун1верс1тету

Вчений секретар Спец1ал1зовано1 Ради кандидат економ!чних наук, доцент

В.П. Кулагина

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА 1ТРАЦ1.

АКТУАЛЬНЮТЬ ПРОБЛЕМ.

Удосконалення орган ¡ващйних форм ¡нформащйно - обчис-лювального обслуговування привело до утворення обчиелювалышх мереж (ОМ) роапод!лыга! та локально! обробки 1нформащ1. Техя1чна Оаеа них Ои являв собою комплекс сучзсннх обчислю-вальных гасоб!в рхэного типу, клвсу та призначення, а також систем передач! даних, програмких та иформаЩйнпх эасоО^в, пов'яваних единим управлениям у багатор1вдаву структуру систем! ШгегроЕано! обробки економ1чно1 шфориацИ (С10Е1).

Так1 обчнслювальш комплекси у сукупност! з програмними засобаш!, якг еабевпечують функцП ргдэкня вадач 1 ор^ гашгащв колекгав;гого доступу до вс!х ресурса мереаи, а також а комплексам! апаратури передач! та каналами ев'яэку ре-ал!зують технолопчний процес на тдприемствах 1 установах, як1 прашяоть у дгалоговоыу решм! та режим! в»ддалено1 обробки даних с разподшеншш часу. При цьому кожному члену колек-тиву корисгувач!2 дасгьсп локальне середовище обробки даних, м1ж членами колективу вберп^аються вс! эвичайт канали сшдкування та еводяться в доповнэння канали сшлкування ва допомогою обЧ1!слювально1 техн!ки (ОТ). Кояне аавдання (вх!дн! ■даш,- алгоритм, технолог1я обробки 1 т.д.) пред'являить !нд1а!дуальш вимоги до к1лькост1, складу та структури обчис-лювалтих ресурс!в, йк! необх!днг для 1х ршення. Кр!м того, в1Дбувабться сближения систем обробки з операциями сбору, пе-реробки, передач! та вйкорнстовування шформацИ у реальному час!.

МЕТА РОБОТИ I ОСНОВШ ЗАДАЧ1 ДОСЛ1ДЖЕННЯ.

Як1 сне 1иформац1йне еабезпечення процесса, що проходять у штер!алыий та нематер!альн1й сферах у нових умовах госпо-даровання, поряд з техшчним забеапеченням вимагавть вйкорнстовування еконошчшх покааник!в для утворення С10Е1.

В умовах неч1ткост! формулювання вх!дных даних такий комплексний пдаи е достатньо складною эадачою.

Негою niel роботе с поюук нтеного анзгазу хсяшншх-písiefib, k^üsmtoík 3E'B5kíb, а такок Измиром и; них pits&Hb прп синтез i ciQEI.ra lx скаэдових чзстйн. Реашвзщя комплексно--rq шдходу побудовзко у гнга1Д1 1«рарх1чкоГр дчрева ¡tana-«огоо uiirauififtifx моделей яибору numtocri та скяаду обчуслв- 1 лалшас aacoOiH для обииалшздного вувла (ОВ) мерйш, а тзчом програмвдго ксияя^ту виэнзчзяпя шгалмо! стругетури CItíEI ко 11 теки i ко - егадсшчнизг гюказникак.

Авали? практичных. 1 тэоретичнпх pqGít у даному напрягу виавкэ, ко icayicj; роеробки чвстково 81до0раяаигЬ иотр®0« ко-pactjnmiB (онтш1гвц1я виОору ксттяексу техтчних васчб1в, сг'руктурк систем передан дчних ме-psKi, упрзвлШн« потоками йадач к т.д.) Fas™ г тим, Щ методики будуть дос.таткьо тру-ДСК1СК1 абс.нв охмшюи'всг'основа! ввмоги корксхдоча га оЛ'очгу ввтпкатиззш!. У- еа'язку з цлм, ochoshí вадшн доел!дженкя мшпть бутя слшкчшет:

- розробга структурно - логичного анал1ву Оудуваинп C10EI.

- рсиройка- aaraiMioI модол* фунтаишуватш обчиелюваль-ного вуеяв С50Е1 та вяаначчшя його приватвих техHiко - еко-K0MÍ4HKX шжаатшв.

. - досл1дкения, ansusis га шгначення смва1дношень .при-, гатних экономчгоге та теяшчгопс характеристик ОВ мерети;

- роаробка вррграмир - ттематячния моделей рнбсру складу обчислввалвник ¡jbcoOíb та структур« OIOEI;

- рвая1ващя камядвсного шдходу до oprani внщ I полв-редньо! структур« CJ0E1 для конкретного рзстосувалнл,

mTúOVA НОШЕНА.

На оснотн праведеного аконсшчнога i техшчшго струи-тургш-лопчиогр атлiзу нропонсяаво звр(сгич.няй алгоритм да сзгОоптгогальпого проентувзння C10EJ у янгллд! ispgpxtifiol стргктури. ПропонованиЯ iijfl".í д до проектувзния CI0EI забэвпе-чуо внкорнсговуваппв тгш! í ко - sKoiio.Mí 'кпх -характеристик ОН у вручи >п до обробки форт, П® дозволяв впровадити поняття мо-

ду-ньносг! юнуючих та анов утворених розробок 1 використову-вати 1х результати для обробки на ЕОЫ. У цьому випадку кожна ровройка моле складати, одночзсна, ршення проблем!, що виконуе окреме завдання, та вирилуа вагальне завдання у комплекс! з iniaiMi методиками i ровробками.

KpiM цього, у pofiori прогюлована модель функщонування ОВ, яка е iMOBipHocTHtiM аналогом вибору кхлькосп ОТ. Ця модель дозволяв визначити комплекске досшдження впливу та вгзае много эв'яаку техшко-еконоьичнпх покааннк1В. Для цього, а yciel cjTtynHOCTi характеристик ОМ пули вид i лет TexHi4Hi та SKOHOMi4Hi иокааники. До них моаша взнести:

- co6iBapTicTb обробки одного вавданнл при pisimx технолог i чних процесах, що дпзться на ОВ з в1дтягнням ресурсtв ОТ на прийом i передачу 1Нформац11;

- витрати на кошлектувания ОВ обчяслюьальними еасобами при ваданих обсягах шформат!, яка надходить, середн»й ват-римщ та покаеннках кадыкаст i;

- продуктивней ОВ, з урахуванкям В1дтягяення ресурс i в на обробку, прийом и передачу аовгдомлень;

- коефниент ваванталенноси абчислвьальних aacoOiB, що визначае оптимальну киькють ОТ для ОВ мере«!;

- iwoBipHiCTh обробки завдання на ОВ мереж1;

- виэначення часу В1Дгт0В1.щ мереля.

При BiflcyTnocTi певних входных данях bnOip складу ват собíb обробки ОВ впаначаеться на ochobí паспортних характеристик ía iCHjio4ot номенклатури у урахуванням вимоги до задач, як! виршуються.

Досв1Д, накоииченцй щодо утворення CI0EI, показав, що юнукш та знов утвореш розробки мсжна розглядати у випвш окремих модул i в. Вивначеш чиселын »начення цих роаробок при буцуваши сруктури мерелц ОВ модна використовувати як результат вх1дшгх еконошчнях i техшчних даних, що формалзован! для ыашшшо! обробки за допомогою tsxhíko - еконокпчено! клас1ф1кац1i ом.

Роероблеш у дисертащйндй робот 1 методи •реал1зован1 у якгляд! трьох взагинсчгав'язанкх моделей: шигац1йно1, яка визнача? вн?Нр К1Лькос;т! та'складу засобдв обробкъ для СВ ме-.рели, та програмно - математичного комплексу синтезу структура СЮЕЬ

оыект доел i джеиия.

■ Запропоноваш методики вастосовувалнсь.при утворенш та прсектуванн1 ОМ районо! ланки. При цьому.розрахунки ОВ 1 структура м?р5.*1, якз була вигначена, випробуваш у Рес-публ1кансы:сму об'еднзни1 по лкф.:рмац]йш - обчислювалыгаму обслугогуванню .

ПРАКТИЧНА ШШС'ГЬ.

Основ1Н положения даоертац! йно! .роботи доклвдалися тй обшрковувались на Всесоюзна пкш! - с^инзр! "Проектування автоматиэовашх систем контролю та управления складниму об'ектамн" См,Харьков 1986) та .РеспубЛ1канськ1й науко-во-техн1Ч!ий конферешШ "ПерешкодостШкпсть та ефективн!сть систем передач! шформацП " (м.Сдеса 1986). За темою дисер-тац!Йно1 роботи опубликовано 7 пу&Л1кац1Й эагальним обсягом 4 п.л.

■ СТРУКТУРА ТА ОЕОЯГ ПРАЩ .

ДисергацШна робота складаетьея з вотупу, 3 роадьив, висновка та перелита литератур». Загальний сбсяг склада«; 156 аркушгв мастинописного тексту.

основыi положения дисертащi.

У вступ1 обгрунтована актуалыпеть теми, визначена щль, эадач! та методи доел 1 длинна, проведена коротка характчристи-1а науково! новизни та II практична апробация.

У першому' розд1Л1 даотъея загальна схема структурно- лог¿чнаго анал1эу будування СЮЕГта розглядчвться 1 снуют розроСкн у даному нанряму,. а також зроОлена постанова аадач! досл!джешш. - :

Процес будування ефотгнвно! структур;; ) розлод^и--

• С10Е1 складаеться г» насТушшх компонент:

м

U(13 ) N

G (R ) (\ (3 (R ) П G (1< ), 1 2 3

де S(R f) - ашшз i синте& шлькосп aaco.6iB обрсбки; R< -машина реалезащя синтезу юлькосл та складу обчислюваль-Них засобгв (методика !.ltl"'], i - 1, 2); 6(R^ ) - анашз i B!!6ip попередньоГ структур» OIOBI; ft £ - реализация panio -налыюго тополог i4iioro ршен'ня струм урн (методика ¡ЯАВС] ); G(R j ) - синтез структура об'екта, який включа-з pi вне оп-

TUMisaqiflHi модели Rj - реализация оптлшльного комплексу>

вання вибрано! структур» CIOEI (методика M(G

Кожина а этапiв' мае щлыву футами, яка вiдобрала© су-боптиш заданий П1ДХ1Д при'синтез) U(G , ) , а саме

к

G(R / ) ^ ¡rax П (К ) при У < V

i тр о

' Т (II ), г , Н,( X, Y ),. ..

Р Р

(1.3.1.)

де К((е - 1,2,,'..) - вагальнг показники якосте рацюналь-ного комплексування СЛОЕ!, що ведображають ссновш сфери зас-тосуватш обчислювального комплексу в р1зних типах ОМ ( вони являкэп собою координат« многомерного пперпростору вектора П^ ); X' ( П ) - номенклатура технечних 1 програмних васоб1в, яке заб&впечуить систему С10Е1; г - наб1р структурних зв'язкев модульних елемеи'Лв техн1чних 1 програмних засоб1в задано! СЮЕ1; Н - настрой!«! режим1В функцшнування модулей у рамках обраних структурннх зв'язк1в, що забвзпечують роботу С10Е1 з ааданими параметрами; г' .vi - г.-кгсф твпедопчиях вимог та обмежень X,

ЯК1 шдображають "вагу" г - х атрЮутхв решения У процесу проектування при реал1аацп р1зних множин структурних рипеиь; Р - розклад эавантаження обчислювалытх эасоб1в у реальному масштаб! часу; Р - оптимальна вавантаження системи; 1 - В1ДП0В1ДН0, вимогова та задана заваитажешисть системи.

При комплектуванш ОВ мереж! гасобами обробки, каристу-вач заткавлений у покаэниках, що В!.дображють технжо - еко-ношчний б!к аастосувакня ОТ. Таким якЮТим покаэником е вартють. Дю величхнь можна удавати функщею ряду техшчних показшшв надшносп. Разом з там, варт1сть е обмежуючим фактором при проектуваин1 мережи

Як витрати модна розглядати м! шмальну варпсть набуван-ня ОТ при середшй ватримц! у передач! гювдемлення, показни-ках над!йност1 та заданих'обсягах тформацП користувач!в, як1 шдлягають сбробц1 та соб1варПсть обробки завдання аа час Т.

Тод1 аагальна варт1сть набування обчнслюваяъних засоб!в складаеться:

К

Э = ^ I 5 + 1 Д ( 3 +а Ь ) 3 , 01 1 41 ' Р.1 1 VI ;

1=1

де К 1 - к1льк1сть засоб1в обробки ОБ; Б а, ~ варт!сть 1 - го засоба обробки, крб; ^ - мшливий час роботи (зайнятост!) 1 - го засоба обробки, Ч;

- ттенсивнють в!дыовлень 1 - го засоба обробки, ч;

- середня варт»сть ремонту 1 - го шсобу обрсбки.крб.;

- вели'Инь шкоди, яга виклнкана в1дмовленням 1 - го за соба оОробки, крб;

1

^ = ■ , ■ - середшй час в1дбудування 1 - го засоба об №

робки, ч"'

Соб1варт1сть оОрсбки одного .завдання визначаеться по формул!:

( й + 2£ + ое ) ----^ 1

О

г

де - разов 1 витрати, крб.;

С^ - р1чш експлухаЦ1ЙН1 витрати, крб.;

- киьк1сть оброблених завдань; Т - час моделювання ОВ ыереж».

Пропонуеться розглянути модель, яка складаетъса з «¡нце-бого числа обчислшвалышх засоб1в, апаратури передач» даних (прийомного та перэдавального устро1в), пам'яи та фжсовано-' го числа джерел шфориац*I, що складаеться а ыножиня рознесе-них користувачш. При цьому завдання в1д користувач^в можуть надходити посл1довно або одночасно на кожний пристр1й.

Фрагмент мереж» ОВ складаеться в ^ однолппйних центр1В обслуговування С,-|, що об'еднаш у 1 - й вуаол обробки, нако-плчувач!в м»ск1стю 1[ а дисц1пдшою обслуговування "перший прийшов - перший оброблэн" 1 набором користувач1в (мал. 1.).

■ Центр "Буфер 2" обслуговуе чергу до засоб!в обробки. При його переповненн! мздання, яке знов падходить - загублветь-

терм шал оператора

_г

локалыш т ерш нал

БУФЕР 1

передающий у0тр1я 1

припомнил устр1й 1

..с:

БУФЕР

зао iб оброеки 1

зас1б обробки n

БУФЕР 6

БУФЕР 3

передающий устр1я 2

припомнил устр1й 2

БУФЕР 4 1

ВI да ЛЕШ тершнал

Шл. 1, Фрагмент ыоделг обчисливального вуала м-зрели в набором

корнстува'ПБ.

"ЗасоО обробки" Оудй другим прпстироем ойслуговування. Bin складавться а ОТ, що обслуговуе локальне (ЕОМ локальне) i й1ддален9 завдання (ЕОМ шддалепе). Шлдасть таких оасоСНв буде вб1лывуватнся при иарсшуванн! ттенашюст! надходлеиня аавдань. При цьому кожне завдання Суде обслуговуватись дис-цишнною PS (ровпод1Л процесора).

"Буфер 3" и "Буфер 6" - черга до вгддаленого та локального передавали«« прнстпроГн.

"Буфер 1" и "Буфер 4" - уа Щепли до складу в1ддаленого та локального абонентских пункт!в, якг мають однакову конф1гу-рац!ю. Ц1 центри являють собою з терминалами абонентсы?! пункта або сус!дн! вузли з днсцтлиною обслуговувашш без чекання

Э iwoBipiiiCTK) Р на BXiд систем» надходить пот lit взвданъ:

де m -, к , 1 - В1ДПОВ1ДНО, К1ЛЬК1СТЬ В1ддаленнх (ВАН), лакал ь них (ЛАП) абонентских пункт!в i робочлх мюць оператора

До Л/1 - В!ДП0В!ДН0, интенсивность надходтення эавдань В!Д BAI1, ЛАП И ОП.

При обслуговуванашн завдання вилучаетьея а накопичувача та розм! шусться у прнстроТ. При цюму "'MKicTb вуела складаать-ся:

(IS).

=3

(Oil),

С + L 4 /\

ij !

Сумарнпй час проходхення яавдлннл через i

(1 вузол

сгЛадаеться 8 часу обробки, прийому, передач! та часу чекання обслуговувзння эавдання j - м центром. Цей час складаеться:

Т = с + I + с + с + 2 I + с у?

1 Н 2 ■ ц И 1 и

де Т; - час в!дповШ 1 - вузла мережи

/О , > " в1дповздно, середнш час прийому, обробки та

передач! эавдання у ОВ;

/

уч, =

7

- сере дтй час в1дбудувания гасобу обробки;

Л

- коеф^ент завантаженнп засоб!в обробки;

I, - в1дпов!дно,час чекання в черз! до в!ддаленого/локального передавального пристрою та засобу обробки;

с

о

1 - коли эавдання пройшло через з - й однол!-шйний центр; О - шакше.

Заедания, як! надходятъ ыд абонентського пункту до ОВ,

УТВОРЮЮТЬ РЛСТЬ 1ЮТОК1В:

1. ОП - "Буфер 2" - ЕОМ локальна

2. ОП •■ "Буфер 2" - ЕОМ локальна - ЕОМ В1ддалена - "Буфер 3" - Передавай 2 - "Буфер 4" - ЕАП - "Буфер 4" - Приймач 2 - "Буфер 2" - ЕОМ вшалена - ЕОМ локальна - ОП.

3. ЛАП - "Буфер 1" - Приймач 1 - "Буфер 2" - ЕОМ локальна - "Буфер 3" - Передавач 1 - "Буфер 1" - ЛАП.

4. ЛАП - "Буфер 1" - Приймач 1 - "Буфер 2" - ЕОМ локальна - ЕОМ вшалена - "Буфер 3" - Передавач 2 - "Буфер 4" -ВАЛ - "Буфер 4" - Приймач 2 - ЕОМ в Удалена - ЕОМ локальна -"Буфер 1" - Передавач 1 - ЛАП.

5. ВАЛ 1 - "Буфер 4" - Приймач 2 - "Буфер 2" - ЕОМ' В1ддалена - "Буфер 3" - Передавач 2 - ВАП 1.

В. ВАП 1 - "Буфер 4" - Приймач 2 - "Буфер 2" - ЕОМ В1ддалена - "Буфер 3" - Передавач 2 - ВАП 2 - "Буфер 4" -Приймач 2 - "Буфер 2" - ЕОМ в Удалена - "Буфер 3" - Передавач 2 - ВАП 1.

При цьому потоки 2, 4, б забезпечують роботу ОВ у режим1 в1ртуального каналу а 1Ндпов1ддю абонента.

Загалъний час в\дпов1д1, щр затрачуе абонент на д!алог у мерели , визначаеться за,формулою:

7д = 2 1 + 2 Т-

де X, - час.чеканил обслуговування користувача в1ддаленим/ло-кальним прийомним пристпроем.

Для реал1зации мети 1 необзпдно визначити кьтъмсть за-соб!в обробки К та Гх склад з урахуванням П Е . При цьому об-числювальн! засоби повита забезпечити обробиу потоку завдань.

КоЛи сёредн!й час обробки одного завдання складае , то к!льк1ст!> обчислювалытых зэсоб1в для 1 - го- ОВ визиачаеться:

u -

к

л

Г* ' f

де . f - 0,0.

Досл1длешш велшчини питомо! ваги еконошчиих задач виа-начело перед!к техшчних i програмних характеристик до ОТ, як1 обслуговувують OB. За допомогою цих характеристик молна скласти матрицю раэпод!легшя А

с- а,, с- аа

с, aJf cj агг

cj а2Л1

де aji - J - а характеристика i - го ваеоба обробки;

j

1 - коли j - а характеристика необхдаа для ршення економ1чних эавданъ; О - !накше.

Зробивши посл1довне тдсумування по ßcix характеристиках, можна визначиги эагальний наб!р програмно - техшчних •вимог до ОТ:

У

j=i

1i

"! ai т

С

к

с

а

де т - мльшсть характеристик j - го типу, яю вибираютьси експертами або вигначаються 1снуюч1ши методиками.

Разом э тим, в умовах нечгтшгп формулювання вх1дш1х даних як1сть роботн модел1 молю бути визначена алгоритмом, пкий реал1вуеться в1дпов1дно до динашчкпх характеристик система. Впбрашп експертами за допомогсю методик гак* характеристики для кожного васоба обробки можуп сочдати масив вч1д-1шх даних для 1м1тац1йно1 модел).

Тод! велич1нь,' яка характеризуй видхилешш параметра реалышх обчислввальних васоб1в А• В1Д величини, що вадана техн1чним завдашшм Bj , можна оцпшти рп доиомогон середнм-квадратичиого в1дхилення ва формулою:

д

/ т

- / 1 г- Я

У

I { Л > - { В >1

М1 п- j

>1

Для N сбчислювальних васоб^в,- як! маоть бути претендентами для комгомктування ОВ, Ц1 характеристики будуть представлен! масивом рогм1рност1 N. При цьому бавовим вибирають той эас1б обробки, у лкош норма &к Суде мннмальна.

При оцшш ефективиос'п Функцюнування ОМ звичайно вико-ристовуваеться мнохина технига-економгших показшшв { X >, як1 дозволяють в1добрйжати конкретну структуру асабливостей об'екту досл^дження, пгай розглядаеться. При цьому для ОМ що "претендують" бути впбран! як аналог проектовано! структур» С10Е1 необх!дио рпвглядати з урахуванням множини вкмог та обмелешь { У > - { у( ,у, ^ >, якл в1дображають

об'екг автоматиаацП . Таким чином, мнолина "011 - претендентов" задаеться у вигляд! масива М (X, У ) ыожлмвих кда-сиф!кащйних ознак, як! В1Дображаюгь характеры! особливост1 таких систем.

Нехай виб1р ефективно! структур« базового аналогу ОЫ тотсмкений деякШ функц 1Г Р. Тод1 Х-*А, У-*-В, де А и В, В1ДПОВ1ДНО, конкретнх характеристики складового масиву та технолог 1Ч!И 'тшоги, "(До пред'и^лпюш^л ^ »«ши, ции»^ ю сив М ( X, У ) шсля в1дпов1дного воображения трансформуеть-ся у ыасив М { Х(А), У(В) >. Шсля чого, для кожно! множини М^оСчислюетъся фунгаия Р (Н*), яка характеризуе ефективн!сть автоматизавано! оцшки при такому вдображенш. Б1дпов»дно. в тш виб1р оптимальное структура базового варханта ОМ в назначения такого масиву ( И^)*, для якого

Г* Г 1

) = г (ы ) = пип с р (м ) - р (м ) ] ,

£ т ш т

<

де Р( Ыт) -1-й вартнг вибрано! структур» ОЫ.яка вианача-еться за допомогою мзтемагично! моделг.

Для цього в ус1е! сукупносп масива М { Х(А), У(В) >, для кожноГ С10Е1 формуюгъся комплексен найб1лыл значних по-кааникив, що зведени у вшгавша маеиви М^кткистних: аа-гальносистемних, техшко - економ1Чних, програмно -'матема-■гичних, конструктивных, а такох якюних характеристик ОЫ.

Кодний такий ыасив иожна подаги у виглядг матриц 1 сушж-ностей:

Р„ .РИ

^ - 1,5 ,

де р;у - 1 - атрибут э - го покаэника;

Для рвения тако! задач: иеобх1дно також так! ВХ1ДН( дани! та матер^али: надм!рна структура базового об'екту, ор1е нтований програмно - математнчштй комплекс 1 власне, субоп-тим1заЦ1йпа модель внбору стря'лури аналогу ОМ для утвореннп СЮЕ1.

Д1льова фушсшя С ^ ) визнзчаеться 1снуючими роаробка-ми, як! можуть ззстосовуватись або впкористовулатись у розра-хунках синтезу загапьно! структур« С10Е1.

У другому розд!Л1 проионовано три вэасмнопов'эн1 модел!, як1 розоблеш В1ДП0В1ДН0 з постановок) задач 1.

У третьему розд1л! проведено домидження, визначенГ сп1вв1дношення м!ж приватшми економ1чниш 1 техшчними по-казниками ОВ. Кр1м того, пропоновчна реализация основних по-ложень дисертащйно! роботи для конкретного застосування.

0сн0вн1 геэультати та вдсн0вю1.

За допомогою системного анал1зу, що базуеться на метод! експертних ощнок, обгрунтована актуальность проблем».

За допомогою метода Монте-Карло створена модель функщонуваннн ОВ, яка е тов!рностш!м аналогом реального вузла мерели. Запропоновано алгоритм , у якому зшнена технолог!я обробкл завдань. При нових умовах эксплуатац!I. вузла шдвгедусться: швидкють обшну !нформац!ею мш користу-вачвми за рахунок скорочування часу в!дпов!д! у 1,5 рази; продуктивн!сть ОВ проти базово! системи у 1,8 раз.

У той же час спостер!гавться зиижения соб1нартост! об-робки завдань у 1,1 рази.

За допомогою побудовано! модел! проведено досл!дження, яке дозволяв визначиги киькють засобхв обробки для ОВ, а також побудоваш сшввхдногаення М1Ж техшчними та економ1чни-ми показниками вузла.

Для утворення та орган!зацП роботи СЮЕ1 запропоновано дв! модел 1: визначення складу ОТ ! структури СЮЕ1. У сукуп-ност! з !м!тац!йною моделлю функщонування ОВ вони уявляють

- la .-

собою ввбемнопоъ'яганиП прсграмно-орнентаваннй комплекс попе-реднього анализу та синтезу ОМ.

OccQjw hie ты у тьорених програмно - ыагемагичнпх моделей е, lip вони:

- доэволнкш. впроьаднти поняття ыодульност i та допо|лага-ють корнстувачеы ьирешуватн свое завдання у комплексе або у виглнд! окремоТ роаробки;

- дозьоляють 8д1йснити обробку завдань по Mipi Ix над-ходлшння ыд разнесения: корнетувачев (ыддалених, локальних i безпосередньо, що внаходяться па ОЕ) незайнятим засобом обробки у реальному масштабе часу;

- визначають рацеональне заваятаження обчислювальних ва-cofiih вузла;

- при розрахунках келькосте обчислювальних засоб1Б для ОВ, а такол основннх еконошчгшх (штрати на придбання ОТ, coGiBapricTb обробки, продуктивнесть ОВ) и техн1чннх (заван-таженнють sacoOis обробки, час ведповеде ОВ мереже, шовернесть обробга завдання) показншеев ро&раховують вирати часу на обробку, прийом i передачу ьавдань;

- доьволяють в умовах нечеткости <£ормулювашш вх1дных даних ьианачити склад ОТ для Ob;

- дають MQ/tuiimeCTL використовувати еснуюче та знов утво-peni методики для визначеннл структури CIOEI;

- вастосовуються при ycix можливих зменах експлуатацП мериле ОВ (збельшення келькосте абонентев, нарошування ентен-ciiiBHocTi надходженна вавдань, вмена структури мереже, мо-дер!Нзац1И комплексу техшчних засобев, перехед на прогре-сивне стратеге! експлуатаце! ).

За рахунок цього, побудоваяе задежност1 дозволяють виз-начити келькесть ОТ мшемально! вартосте, а також обсяги нам'яте, що призначене для зберегання аавдань, яке надходять на обробку, при нарошуванне келькосте абонентев. Набування оптимально! келькосте засобев обробки для будування або роз-ширення ОВ дозволить користувачеве розрахувати вартесть ос-

новного устчткувавня а урахуваиням ремонтопригодное?i, вирич-чити coCí взрпсть сбрсбка аавдаиня за допомогою нрсгрзмно -opíentoeanoi мод»л1, Еизначити т i ohíiíI ввпомоэв'явок ако-ном1Чних i техшчних покавникi в та Ix врпгшшп вплив один на одного.

Запронован! методики дають можлив^сть вигяачитл сп i вв ^ношения киж:

- к1лькгстю користуЕач1В на абонентских пунктах i потоком эавдань, hki иадходять на ОВ ;

- соГ)1варт астю обробки i потоком гавдань, як\ надхояять на ОВ ;

- продуктивною вузла та кз'лы^стю оброблених гавдзнь ¡'

- К1ЛЬК1СТП к.ористувач1в на абонентскому пункт i i poaMipoM пам'яп при конкретн^А Kiлжютз aacoOiB обробки;

- iMOBipHiOTO обробки гавдзнь та 1х ккльклстю, як i иадходять на вувсл.

KpiM того, запронсваний суОоптиыiгяцiííiiurt ШДХ1Д до анал!эу и синтезу ОМ дозболяс:

- одерлувати рекомендац!I по оптимальному гавантахенню

ОВ;

- виэначити posMip пэм'ят! для конкретного вастосування;

- видати рекомендацП по ефективному використовуванню завантаження обчислювальннх ?aco6iB для сдержанна мпимальних витрат на 1х набування, а також вианачення зниження píbhh соб1вартост1 обробки завданя на вузлг;

- оргатвувэтн ефективний технолог i чний протес роботи на вуэл1 э урахуванням прийому i передача результат iв обробки, а також ебер;ганлл га використовувэння ¡нфорнацП ;

- вибрати рацюнальне сп1ЕВ1Дногаення м!ж економ1чиими í техшчними характеристиками ОМ.

При bmíhí тенденций у розвитку ОТ, мереж ОВ та 1х динам i чних характеристик, методики, як1 пропонуються, можуть бути застосоваш подалi, бев перебудови структури алгоритм ' i floro перепрограмування,

-га-

за темою диеергаЦ1Йно1 роботи опубликовано сл1дукш нрац!:

1. Шхальский В. Е. , Криаоногов Ю. А. Автоматизированная оценка выбора СКОИ // Всесоюзная школа - семинар "Проектирование автоматизированных систем контроля и управления сложными объектами". - Харьков: Тезисы докладов. 1986. - С. 17 - 18.

2. Шхальский В. В., Кривоногов Ю. А. Вопрос автоматизированного выбора структурии микро - ЭВМ. // Республиканская научно - техническая конференция "Помехоустойчивость и эффектность систем передачи информации". Тезисы докладов. - Одесса. 1986. - С. 2 - 3.

3. Шхальский В. В. Организация структуры микромашинной системы коллективного пользования. В кн. Кривоногов Ю. А., Скришшк П. Е , Михайлецкий 3. М. Ы.'кромашшные комплексы коллективного пользования. - К.: Техника. 1986. - 186с.

4. Михальский В. В. , Кривоногов Ю. А. ■ Номенклатура перспективных мини- и микро - ЭВМ в создаваемых и развивающихся системах интегрируемой обработки информации. - К.: Препринт РО "Укрторгсистемотехника. - 1987. - 40с.

Б. Ыихальский В. В., Коханоаский Л. Н. Моделирование процесса функционировании локального терминала вычислительных сетей, - Ы.: Инормсваэь. Деп. рукопись М 1573 -СВ. 1989. -30с.

6. Ыихальский В. В. Комплексы и устройства микро - ЭВМ. В кн. Кривоногов Е А. , Морозова А. А. Справочник мини - и микро

- ЭТИ Нсчганклагурз и техники - аисплутаЦиовяыэ хзряктериси?-1«. - К: Шир школа. 1990. - Й37с.

7. Микальский В. В., Гомелъский Л. С., Старик а А. Тестовый контроль устройств в микропроцессорной системы. - М.: ССорнгас натчтлх трудов "Современные системы и средства пвр«?-, дачи даиныг". - 1990. - С. БО - 57.

8. }Л«гальчкий В. В. Оргкнизаиия струэтури кикрапрсиесецр-визс средств для сетевой станция. - К.: Межведомственный сЗор-иик "Пышная обработка информации" . - 10911 ■ 62 0. 79 -

81. • ' '

9; 'йтавльский В. В. , . КшсаяовскиЛ Л. Я Модегирораэт« процесса фрякцгсжвроввяия фрагментов вычнсяямльянк сетей. - &: МэжвэдсмствзяныЯ сборник "Мвттп-^ч ■ обработка ии^зризчии". -19Р2. - Н 54 С. 101 - 100.