автореферат диссертации по процессам и машинам агроинженерных систем, 05.20.03, диссертация на тему:Упрочнение деталей сельскохозяйственной техники лазерным легированием при восстановлении

Р Г 5 ОЛ

~ "1 * : - ’ КІРОВОГРАДСЬКИЙ ІНСТИТУТ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО МАШИНОБУДУВАННЯ

На правах рукопису

АУЛІНА Тетяна Миколаївна

ЗМІЦНЕННЯ ДЕТАЛЕЙ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ТЕХНІКИ ЛАЗЕРНИМ ЛЕГУВАННЯМ ПРИ ВІДНОВЛЕННІ

Спеціальність: 05.20.03 — Експлуатація, відновлення та ремонт сільськогосподарської техніки

Автореферат дисертації На здобуття вченого ступеня кандидата технічних наук

КІРОВОГРАД

1997

Дисертація є рукопис

Робота виконана на кафедрі експлуатації і ремонту машин Кіровоград ського інституту сільськогосподарського машинобудування.

Наукові керівники:

— кандидат технічних наук, доцент Коваленко Петро Андрійович;

Офіційні опоненти:

кандидат технічних наук, доцент Мажейка Олександр Йосипович.

доктор технічних наук, професор Бойко Анатолій Іванович;

Провідна організація:

— кандидат технічних наук, старшин науковий співробітник Медяник Віктор Григорович.

— Харківський державний технічний університет сільського господарства.

Захист відбудеться « ^ » /?£//?///& 1997 р. о________ год. н

засіданні спеціалізованої вченої ради К 13.01.03 в Кіровоградськом інституті сільськогосподарського машинобудування за адресок 316050, м. Кіровоград, пр. Правди, 70-А.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Кіровоградськог інституту сільськогосподарського машинобудування за адресок 316050, м.Кіровоград, пр. Правди, 70-А.

Автореферат розісланий « 3 » 1997 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради, ^9

кандидат технічних наук, доцент

Василенко Ф. І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ.

Актуальність теми. Важливим резервом підвищення довговічності сільськогосподарської техніки, економії матеріальних, паливно-енергетичних і трудових ресурсів є зміцнення і відновлення робочих поверхонь деталей. Останнім часом існує потреба у розробці найбільш ефективних, екологічно чистих матеріало- і енергозберігаючих технологій, до яких належать і лазерні. Дослідження специфічних особливостей лазерного впливу на матеріали, їх використання при створенні технологій зміцнення і відновлення є актуальною задачею у ремонтній науці і практиці.

Фізико-механічні властивості робочих поверхонь, експлуатаційні характеристики деталей значно покращує лазерне легування, яке застосовується у виробництві у вигляді модифікування поверхонь деталей з їх оплавленням. Разом з тим, лазерне легування з оплавленням обмежує можливості товщини легованого шару; створює різкий перехід фізико-механічних властивостей на межі зони лазерного оплавлення, внаслідок стрибкоподібного зменшення концентрації легуючих елементів; має поширену дефектність зміцненого шару. Вказаних недоліків можна уникнути, проводячи лазерне легування без оплавлення поверхні. Тому дослідження, спрямовані на створення технології лазерного легування робочих поверхонь деталей без їх оплавлення є актуальними. Робота виконана у відповідності з республіканською науково-технічною програмою «Матеріаломісткість» — РН.Ц003.

Мета дослілженння. Підвищення довговічності відповідальних деталей сільськогосподарської техніки лазерним легуванням при відновленні. Для досягнення поставленої мети в роботі визначене розв’язання наступних задач;

- дослідження процесу лазерного легування з обгрунтуванням можливості реалізації прискоренного масопереносу (без оплавлення поверхні);

- дослідження структури та фізико-механічних властивостей зміцнених шарів деталей при лазерному легуванні;

- визначення оптимальної області застосування лазерного легування при відновленні деталей;

- розробка технології зміцнення конкретних деталей, проведення їх стендових і експлуатаційних випробувань;

- розробка практичних рекомендацій по впровадженню технології лазерного легування у ремонтне виробництво, техніко-економічна оцінка ефективності розроблених заходів.

Об'єкт дослідження. Технологія зміцнення деталей сільськогосподарської техніки лазерним легуванням при їх відновленні.

Методи дослідження. Теоретичні дослідження базуються на тепловій моделі взаємодії лазерного випромінювання з матеріалами і фізичній моделі масопереносу під дією змушуючих сил. Експериментальні дослідження забезпечувались використанням сучасних методик за допомогою високоточних установок і приладів, обробкою результатів методами математичної статистики, застосуванням ЕОМ.

Наукова новизна. Обгрунтовано можливість лазерного легування без оплавлення поверхні з реалізацією процесу прискореного масопереносу. Встановлено аналітичні залежності для розрахунку технологічних параметрів лазерного легування. Одержано нові дані про зміну структури поверхневого шару і перерозподіл у ньому легуючих елементів при лазерному легуванні. Показано позитивний вплив лазерного легування без оплавлення поверхні на фізико-механічні та експлуатаційні властивості деталей.

Практична цінність. На основі результатів досліджень розроблено технологію зміцнення деталей сільськогосподарської техніки лазерним легуванням при відновленні, яка дозволяє підвищити зносостійкість спряжень у 2...З рази у порівнянні з серійними деталями.

Реалізація результатів роботи. Результати роботи рекомендовані до

- з -

іровадження на Жовтневому РП Миколаївської області та АТ «Гідро-змплект» (м. Кіровоград).

Апробація роботи. Основні положення і результати роботи були іслухані та обговорені на: науково-технічних конференціях професор-ко-викладацького складу Кіровоградського інституту сільськогосло-ірського машинобудування (Кіровоград, 1985-97 рр.) і Московського :титуту сталі і сплавів; Всесоюзній науково-технічній конференції Іові процеси, обробка і методи дослідження металевих матеріалів» іосква, 1987); семінарі з проблем лазерної технології при ДКНТ і АН ’СР (Москва, МІСІС, 13-14 квітня 1989); Всесоюзній науково-технічній нференції з відновлення деталей машин («Ремдеталь-87», Рига, 1987); «вузівських науково-практичних конференціях (м. Кіровоград, 1989, 91 рр.).

Основні результати та положення, які виносяться на захист:

1. Процес лазерного легування неперервним випромінюванням без павлення поверхні при зміцненні і відновленні деталей.

2. Структура зміцнених шарів і перерозподіл в них легуючих їмєнтів при лазерному легуванні.

3. Фізико-механічні та експлуатаційні властивості легованих іерхонь.

4. Технологічні параметри, лазерного легування без оплавлення

іерхні. .

5. Технологія зміцнення деталей сільськогосподарської техніки ерним легуванням при відновленні.

Конкретний особистий внесок. Теоретично та експериментально рунтовано можливість проведення лазерного легування без оплав-ня робочої поверхні деталей. Проаналізовано температурний і на-жений стан легованої поверхні. Досліджено характер перерозподілу уючих елементів, структуру зони лазерного впливу при легуванні.

Одержано аналітичні вирази для розрахунку технологічних параметрів лазерного легування. Досліджено вплив лазерного легування на фізи-ко-механічні та експлуатаційні властивості деталей. Розроблено технологію зміцнення деталей лазерним легуванням при відновленні (на прикладі деталей гідротрансмісій ГСТ-90). Загальна частка участі в опублікованих у співавторстві роботах складає 60-70%.

Публікації. Основні положення дисертації опубліковані у 12 роботах.

Структура та обсяг роботи. Дисертаційна робота скіадається : вступу, п’яти розділів, висновків, списку літератури, який нарахову< 145 найменувань і додатків. Загальний обсяг дисертацї складає 15: сторінки, в т. ч. 11 таблиць, 44 рисунка.

ЗМІСТ РОБОТИ.

Вступ. Обгрунтовано актуальність роботи, викладені основні поло ження, які виносяться на захист.

1 Стан питання. Мета і задачі дослідження. Проведений огляд аналіз робіт вітчизняних і зарубіжних дослідників в області викорис тання поверхневої зміцнювальної обробки показав, що у практиі ремонтного виробництва при зміцненні відновлюваних деталей застс совують широкий спектр методів: пластичної деформації, термічно' хіміко-термічної обробки, термомеханічні, електрофізичні. Серед еле< трофізичних методів перспективним є метод лазерної обробки поверхи деталей, значний внесок у розробку якого зробили В. С. Коваленю М. М. Рикалін, О. А. Углов, Л. Ф. Головко, В. Е. Архипов та ін.

Лазерна обробка відрізняється від інших методів високою продук тівністю процесу, простотою технічної реалізації, локальністю, відсуі ністю деформації зміцнюваної деталі і можливістю обробки її »ажкс доступних місць. В основу класифікації методів лазерної обробки пс кладено характер впливу лазерного променя на матеріал деталі згідн

рівня густини потужності: нагрівання (104...108 Вт/м2); плавлення ИО8... 1010 Вт/м2); випаровування (101°...1014 Вт/м2); ударний вплив (Ю13...Ю16 Вт/м2). Найбільшу технологічну перспективність має інтервал густини потужності 104...1010 Вт/м2, у якому реалізуються лазерні термообробка, наплавлення і легування. Враховуючи недоліки легування з оплавленням, значного підвищення експлуатаційних характеристик деталей можна досягти на основі застосування лазерного легування без оплавлення поверхні.

2 Теоретичні передумови зміцнення робочих поверхонь відновлюваних деталей лазерним легуванням. Теоретичні положення лазерного легування без оплавлення розробляли на основі теплової моделі впливу лазерного випромінювання на зміцнювану поверхню, відповідно до рисунка 1, і фізичної моделі масоперносу легуючих елементів з поверхні углиб матеріалу.

Рисунок 1 — Напівпросторова модель розрахунку поля температур і поля напруг у матеріалі під дією неперервного лазерного випромінювання.

- б -

Температурний та напружений стан поверхні визначали розв’язуванням рівнянь теплопровідності і термопружності. Це дало можливість одержати розподіли температур і напруг в області лазерного легування, визначити швидкість нагрівання і охолодження, глибину прогрітого шару, оцінити критичні параметри лазерної обробки, які призводять до оплавлення робочої поверхні деталі і величину шорсткості поверхні.

Розподіл легуючих елементів і параметри їх масопереносу (глибину проникнення та концентрацію елементів за глибиною зміцненого шару) визначали розв’язуванням рівняння масопереносу.

На основі зазначених моделей одержані вирази для розрахунку технологічних параметрів лазерного легування поверхонь деталей:

граничної густини потужності яс для напівпросторової моделі

__ *^27*„7-пл>. _

<?с- ---------—----------- <1>

Кп сі

для циліндра

К. . І 4 п г ж + 1 \

Яс= Тп/!-(-т— +---------); (2)

к„ л2 X Я Г

питомої енергії легування паг </ Кп

Е = ------—------— • П)

* 2 V '

гл

швидкості обробки при легуванні

4г*„кя / тм-т.

3/2

^ - -Ф- ) ; (4)

частоти обертання для моделі «циліндр-втулка»

*2Х К„ кл

(5)

параметру шорсткості

а <7С Кпсіг

тах ~ 0 Кл\і) де (б)

л

Кп, Кл — коефіцієнти поглинання і легування; с! — ширина лазерної доріжки; Тпл , Тф — температура плавлення і фазових переходів; к , % — коефіцієнти тепло- і температуропровідності; г — радіус циліндра; \/л — швидкість переміщення променя; — глибина

зміцнення; ц — коефіцієнт Пуассона; сх — коефіцієнт температурного л’нійного розширення.

З Методика експериментальних досліджень. Комплекс експеримен-тгльних досліджень проводили у такій послідовності:

1. Вибір легуючих елементів, дослідження процесу лазерного легу-ва-іня зразків матеріалів відновлюваних деталей, вивчення структури і фізичних властивостей легованих шарів.

2. Експериментальна оцінка фізико-механі>,мих і експлуатаційних властивостей поверхонь після лазерного легуванн»

3. Вибір номенклатури деталей для відновле^ вивчення впливу лазерного легування на робочі поверхні відновлювану ' деталей, оцінка ї< роботоздатності в умовах стендових та експлуатаційні ' випробувань.

Лазерне легування зразків і деталей здійснювали на технологічному комплексі, який складався з неперервних С02-лазер» ЛГН-702 і /ТІ-2, оптичних фокусуючих систем, технологічного модуля ' необхідний діапазоном швидкостей.

Лазерному легуванню підлягали сталі 45, 40Х, 38ХС, ШХ15. Зихід-ниг. матеріалом для вивчення особливостей лазерного впливу на характер протікання процесу легування було вибране карбонільне залізо. Лазфне легування проводили В, Сг, Мі з їх попереднім нанесенням на повезхню методами, найбільш поширеними у виробництві,

Для дослідження процесу лазерного легування були вибрані такі методи: металографічний аналіз, дюрометричні вимірювання, оже-елек-троннг і рентгенівська фотоелектронна спектроскопії, рентгенівський спектральний мікроаналіз, рентгенівський фазовий аналіз. Металографічний аналіз проводили на мікроскопах МИМ-8М і «МеорЬоІ-21».

Вимірювання мікротвердості проводили на приладі ПМТ-3 згідно ГОСТ 9450-76. Оже-електронні та рентгенівські фотоелектронні спектри знімали на електронному високовакуумному спектрометрі ES-300 фірми «Kratos». Рентгенівський спектральний мікроаналіз проводили на приладі «Superprobe -733» фірми «Jeol» за допомогою скануючого електронного мікроскопу JSM-35 і приставки для мікроаналізу DDS-35. Рентгенівський фазовий аналіз здійснювали на дифрактометрі «Дрон-3» у КаСо випромінюванні. Для оцінки властивостей легованих поверхонь вимірювали твердість, шорсткість, внутрішні залишкові напруги; досліджували зносостійкість, теплостійкість, втомлену міцність. Вимірювання шорсткості поверхні проводили на профілографах-профілометрах моделі 201 заводу «Калібр» і «Talysarf-5» фірми «Taylor Hobson» відповідно ГОСТ 2786-73. Внутрішні залишкові напруги визначали рентгенівським «Sin2y» методом на дифрактомері SMD-2000 фірми «Simens» у випромінюванні КаСг. Зносостійкість досліджували за схемами: «палець-диск» на установці УМТ-1; «ролик-ролик» і «ролик-частковг вкладка» —на машині МИ-1М. Випробування на теплостійкість здійснювали в інтервалі температур 290... 1070 К ізотермічним BHTpHMysaHHflN зразків у вакуумі протягом 1... 10 годин. Дослідження втомлено міцності проводили на машині МУИ-6000 згідно ГОСТ 25.502-79.

4 Експериментальні дослідження лазерного легування повєрхоні відновлюваних деталей. Дослідженнями встановлено, що неперервні лазерне опромінення попередньо сформованих шарів легуючих еле ментів ініціює процес їх прискоренного масопереносу. Максимум кон центрації легуючих елементів зміщується з поверхні углиб матеріалу спостерігається плавне зменшення концентрації за глибиною на відмін від дифузійного шару і легування з оплавленням. ,

Результати експериментальних досліджень залежності глибин проникнення легуючих елементів від параметрів лазерної обробк наведено на рисунку 2.

Рисунок 2 — Залежність

глибини проникнення бору

у карбонільне залізо від

режимів лазерної обробки 0,2 0,4 0,6 0,8

Час лазерного впливу, І, с.

Криві мають чітко сформований злам. Теоретичні оцінки показали, що точкам зламу відповідає момент оплавлення поверхні. Аналогічні результати одержано при лазерному легуванні хромом і нікелем. На основі цих досліджень встановлено, що умовою найбільш інтенсивного протікання процесу прискореного масопереносу легуючих елементів є неперервне лазерне опромінення попередньо сформованих шарів легуючих елементів на поверхнях зразків із заліза і сталей у таких режимах, при яких густина потужності наближається до свого критичного значення. За таких умов оплавлення поверхні не спостерігається. Для сталей 40, 40Х, 38ХС це такі режими: (2...7)*108 Вт/м2, для сталі ШХ15

- <5.,.8)108 Вт/м2 .

Експериментальні результати показали значне перевищення товщини зміцненого шару у випадку лазерного легування В, Сг, Мі у порівнянні з лазерною термообробкою у таких Же режимах. Мікротвердість зміцненого шару досягає 14...17 ГПа, що у 1,5...2 рази вище за мікротвердість, яку можна одержати при лазерному загартуванні (Рисунок 3). Спостерігається більш плавний перехід від максимальної мікротвердості до мікротвердості основи. Розподіл мікротвердосг за глибиною

зміцненого шару корелює з даними рентгенівського фазового аналізу, рентгенівського спектрального мікроаналізу, оже-електронної і рентгенівської фотоелектронної спектроскопії. Зона лазерного легування являє собою погано травиму зону дрібнодисперсних фаз мартенситного типу, збагачених легуючими елементами. У випадку легування бором це фази орторомбічного Ре3В, тетрагонального Ре2В і а-Ре (В, С).

с

д

ь

и

'ч:

а.

СІ

в

н

О

а.

1 — борований неопромінений зразок ;

2 — борований опромінений (я = 2 *107Вт/м2);

3 — борований опромінений (я = 5 •108Вт/м2);

4 — без покриття, опромінений (ч = 5 •108Вт/м2).

• Рисунок 3 — Розподіл мікротвердості за глибиною зміцнено'о шару

зразків сталі ДОХ

В умовах реалізації процесу прискореного масопереносу параметр шорсткості поверхні змінювався з 2 до 5 мкм.

Досягнення необхідних концентрацій легуючих елементів, створення дрібнозернистих структур у зміцненому шарі, одержання доброї якості легованої поверхні забезпечується питомою енергією легування (1...3) • 109 Дж/м2 і оптимальною товщиною попередньо сформованого шару легуючого елементу 45...60 мкм. У вигляді номограм встг овлено

залежність оптимальних технологічних параметрів лазерного легування.

Лазерне легування В, Сг, N1 дозволяє підвищити зносостійкість досліджуваних сталей у 3...8 разів і знизити зношування спряження у 2...5 разів, що можна простежити з таблиці 1. Це пояснюється текстуро-ваністю і фазовим складом зміцнених шарів. Одержана структура стійка до знеміцнення в умовах високих температур, що було доведено випробуваннями на теплостійкість. Так, мікротвердість опромінених 6о-рованих зразків і характер її розподілу у зоні лазерного впливу практично не змінились після п’ятигодинного ізотермічного витримування у вакуумі при температурі 973 К. Лазерне легування без оплавлення поверхні підвищує опір втомленності на 15...30% у порівнянні зі зразками, підлеглими термообробці (Рисунок 4), що пояснюється наявністю залишкових напруг стискуючого типу сг = - (50...120) МПа; формує однорідну дрібнозернисту структуру, яка створює в’язкий злам, про що свідчать зняті фрактограми. .

1 — нікельований і борований (ц = 2,5-10® Вт/м2);

2 — без покриття, загартовані;

3 — нікельований і борований (ц = 3,2* 10^ Вт/м2);

4 — нікельований і борований без лазерної обробки.

Рисунок 4 — Втомлена міцність зразків сталі 40Х

Таблиця 1.

Порівняльна оцінка випробувань пар тертя за схемою «ролик-спряжена колодочка» (колодочка з Бр ОЦС-5-5-5, Р — 4,9 МПа, п = 16 с"1, тривалість '— 15 годин).

Ролик Інтенсивність зношування за массою, мг/км

ролик коло- дочка пара

Сталь 38ХС без покриття, загартована 26,3 30,4 56,7

Сталь 38ХС без покриття, після лазерного загартування (Я=3*108Вт/м2) 14,2 22,7 36,9

Сталь 38ХС після лазерного легування № (Я=3 *108Вт/м2) 10,3 15,6 25,9

Сталь 38ХС після лазерного легування Сг (Я=3 *108Вт/м2) 6,6 14,0 20,6

Сталь 38ХС після лазерного легування В (Я=3*108Вт/м2) 3,6 10,2 13,8

5 Розробка технологічного процесу зміцнення деталей лазерним легуванням при відновленні. Наведено результати стендових та експлуатаційних випробувань деталей гідротрансмісій ГСТ-90, зміцнених лазерним легуванням бором при їх відновленні. Випробування відновлених плунжерів (дет. НП-90-01.100) проводили на стенді АПМ-4 заводу «Гідросила» (м. Кіровоград). Результати показали, що зносостійкість плунжерів збільшилась у 2,1.„З,2 рази у порівнянні з заводським варіантом зміцнення. Зношування втулок, спряжених з плунжерами, зменшилось у 1,9...2,5 рази.

На основі результатів проведених досліджень для зміцнення і відновлення деталей тракторів, автомобілів і сільськогосподарських

машин лазерним легуванням рекомендовано такий технологічний процес: миття, дефектація, контроль і сортування, шліфування попереднє, нанесення легуючого елемента, лазерне легування, шліфування тонке (доведення), контроль ВТК.

Оптимальні режими лазерного легування для установки ЛГН-702: Р = 780 ± ЗО Вт, сі = 3,5 мм; Чл — 0,7 мм/с; пл = 0,4...0,6 с*1, Ьлег — 0,3...0,5 мм; для установки ЛТ1-2: Р = 3,0 ± 0,1 кВт, с/ = 8 мм; Чл ~ 1,7 мм/с; пл = 0,67... 1,05 с'1, Ьлєг — 0,5...0,8 мм.

Економічний ефект від зміцнення при відновленні одного плунжера складає 0.7 гривні.

Загальні висновки.

Аналіз існуючих технологій зміцнення показав, що лазерна обробка має значні потенційні можливості і переваги, а лазерне легуванні В, Сг, N'1 без оплавлення поверхні є найбільш прийнятним для відповідальних деталей.

2. Встановлено аналітичні залежності для визначення технологічних параметрів лазерного легування, що дозволяє керувати процесом і шляхом розрахунків знаходити значення величин цих параметрів, які збігаються з експериментальними.

3. Експериментально визначено, що у сталях 45, 40Х, 38ХС у режімах (2...7) • 108 Вт/м2, а у сталі ШХ-15 — (5...8) * 108 Вт/м2 відбувається процес прискореного масопереносу легуючих елементів. Мікротвердість поверхні легування становить 14... 17 ГПа з плавним переходом до мікротвердості основи. Зона легування має дрібнодисперсну структуру мартенситного типу.

4. Дослідженнями показано, що лазерне легування сталей дозволяє підаищити їх зносостійкість у 3...8 разів, знизити зношування спряження у 2...5 разів завдяки створенню зміцненого шару текстурованого типу з включенням боридів Ре2В, Ре3В.

5. Встановлено, що теплостійкість сталей 45, 40Х, 38ХС, ШХ-15 піс-

ля лазерного легування підвищується у 1,2... 1,5 рази у порівнянні з лазерним загартуванням. Це пояснюється створенням мікроструктури зони легування, стійкої до знеміцнення при високих температурах.

6. Визначено, що після лазерного легування В, Сг і № підвищується опір втомленності на 15...30%, залишкові напруги у зоні легування мають стискуючий характер.

7. Виявлені закономірності процесу лазерного легування дозволили розробити технологію відновлення відповідальних деталей методом ремонтних розмірів з наступним зміцненням і запропонувати її для широкої номенклатури деталей.

8. Проведені стендові та експлуатаційні випробування показали, що лазерне легування деталей бором знижує зношування спряження «плунжер-втулка блоку циліндрів» гідротрансмісії ГСТ-90 у 1.9...2.5 рази у порівнянні з серійними деталями.

9. Річний економічний ефект від запропонованої технології складає 16376 гривень при програмі 23400 плунжерів.

Основні положення дисертації викладені в наступних роботах.

1. Аулина Т. Н., Шмат С. И., Аулин В. В. Об использовании лазерного излучения для упрочнения деталей// Конструирование и технология производства сельскохозяйственных машин. — К.: Техніка, 1988. — Вып. 16. — С. 82-85.

2. Аулина Т. Н., Сомов Б. Б., Аулин В. В. Исследование процесоа лазерного легирования конструкционных сталей// Лазерная и плазменная обработка, — М.: МИСиС, 1988, — С. 103-108.

3. Аулина Т. Н., Сомов Б. Б., Аулин В. В. Изменение текстуры рабочей поверхности деталей сельскохозяйственных машин после лазерной обработки// Конструирование и технология производства сельскохозяйственных машин. — К.: Техніка, 1990. — Вып. 20. — С. 88-91,

4. Аулина Т. Н. Лазерное упрочнение деталей сельскохозяйственного машиностроения//Тез. докладов республ. научно-практич. конферен-

и «Проблемы конструирования и технологии производства сельско-зяйственных машин». — Кировоград, 1991. — 4.1. — С. 77.

Аулина Т. Н., Аулин В. В. Влияние лазерной бработки на усталост-ю стойкость деталей//Конструирование технология производства льскохозяйственных машин. — К.: Техніка, 1993. — Вып.23. —С. 63-68. Ауліна Т. М., Аулін В. В., Коваленко П. А. Вплив лазерної обробки і зносостійкість деталей сільськогосподарських машин//Проблеми цвищення надійності та довговічності машин. — Кіровоград: КІСМ, І96. — С. 89-91.

Ауліна Т. М. Фазовий склад і твердість борованих опромінених зраз-в зі сталей// Підвищення технічного рівня сільськогосподарського іробництва та машинобудування. — Кіровоград: КІСМ, 1997. — С 67-71. Ауліна Т. М. Зносостійкість зміцнених шарів деталей після лазерної зробки// Підвищення технічного рівня сільськогосподарського ви-збництва та машинобудування. — Кіровоград: КІСМ, 1997. — С. 45-50.

Ауліна Т. М., Мажейка О. Й., Аулін В. В., Коваленко П. А. Вплив араметрів лазерної обробки і процесу масопереносу на товщину зміц-эного шару відновлюваних деталей//Підвищення технічного рівня льськогосподарського виробництва та машинобудування, — Кірово-эад: КІСМ, 1997. — С. 50-58.

Аннотация

Аулина Т. Н. Упрочнение'деталей сельскохозяйственной техники азерним легированием при восстановлении.

Рукописная диссертация на соискание ученой степени кандидата ехнических наук по специальности 05.20.03 — Эксплуатация, восста-овление и ремонт сельскохозяйственной техники, Кировоградский нститут сельскохозяйственного машиностроения, Кировоград, 1997 г.

Содержит теоретические и экспериментальные исследования про-іесса лазерного легирования без оплавления поверхности. Разработана ехнология упрочнения деталей сельскохозяйственной техники лазер-

ным легированием при восстановлении. Предложенная технология внедрена в ремонтное производство, приводятся данные о ее техникоэкономической эффективности.

Summary

Aulina Т. Hardening of agricultural equipment part by laser alloying during restoration.

Manyscript dissertation to stand for the degree of candidate of technical sciences on speciality 05.20.03 — Maintenance, restoration and repair of agricultural machines. Kirovograd Institute of Agricultural Engineering, Kirovograd, 1997.

The dissertation contains theoretical and experimental study of the laser alloying process without surface flash. The laser alloying hardening technology during restoration of agricultural equipment parts has been developed. The technology proposed has been adopted in repair practice and equipment tool production. Data on technical and economic efficiency are given.

Ключові слова:

лазерне легування, масоперенос, відновлення, зміцнення, стальні деталі, густина потужності випромінювання, технологічні параметри.