автореферат диссертации по процессам и машинам агроинженерных систем, 05.20.03, диссертация на тему:Технология и организация многономенклатурного производства по обновлению деталей

УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРКАВ Ийі АГРАРНІ УНІВЕРСИТЕТ

^ Г ц

' 0 ОД На правах рукопиоу

• ПОЛУПАНОВ ФЕДІР ПЕС РОВИЧ '

ТЕХНОЛОГІЯ ТА-ОРГАНІЗАЦІЯ БАГАГОНОМШЛАТУРНОГО ВИРОБНЩГВА ПО ВІДНОЗШШ ДЕТАЛЕЙ

Спеціальність 05.20.03 - екопх/атація, відновлення та ремонт сільоь-' . когооподароіко! техніки

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук

КИЇВ - 1994

Диоартаціов о рукопио.

Робота виконана в іноїи:уіі технічного сервісу УМН.

Науковий коно/льтант: ' кандидат технічних наук,

' старший науковий співробітник

И.В.Моходик.

Офіційні опоненти: доктор технічних наук.профеоор

Л.С.Опаїьчук,

' кандидат технічних наук,

старой? науковий співробітник

В.1.Ковальчук.

Провідна організація: Інститут механізації та еіехт-

рифікації сільського господар-

• отва УЛАН.

Захиот відбудеться " 27 " травня 199і» року о І* год. ЗО хв. на заоіданні Спеціалізованої Вченої ради Д 01.05.04 по присудженню вченого отупеня доктора технічних наук в Україноькому Державному аграрному університеті за мреоов: 252041, м.Київ, вуї. Героїв Оборони, ІЗ, 7 учбовий корпус, а/даторія * 27.

Прооимо взяти учаоть в роботі ради, або висіати вав відгук на автореферат в 2-х примірниках, завірений печат-ков, за адреоов; 2520ЧІ, Київ-41, вуї.Героїв Оборони,15, секретаріат спеціалізованих рад.

З дисертаціє«) можна ознайомитися у бібліотеці Українського Державного аграрного університету.

Автореферат розіоіани" 42." 04 _І994 року .

Вчени» оекретар

Спеціалізованої ради Д.01.05.04 .

кандидат технічних наук, доїш« В.Д.ГречкосіР

І

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. У вирішенні завдань організації надійної і безвідмовної роботи машин в агропромисловому виробництві найважливішими факторами є організація і /правління виробництвом по ремонту, технічному обслуговування і, наиголовніае, - забезпеченні» запасними частинами, що є основним чинником технічного оервіоу. Хронічна нестача конструктивних елементів машин, економічна та екологічна доцільність збору р відновлення спрацьованих деталей обумовлпоть актуальність наукової розробки. Вирішення поставлених задач дозволить суттєво збільшити обсяги відновлення детале!» і поліпшити забезпечення ними споживачів.

Відставання в галузі виробництва по відновлений детале!* в наслідком недооцінки і недостатньої наукової та практичної розробки питань організації та технології багатономенклатурного виробництва по відновленню деталей.

Становлення нової підгалузі ремонтного виробництва висунуло принципово нові проблеми в теорії і практиці організації виробництва. Оообливо актуальним в те, що спрацьовані деталі, фактично е готовими доробками .конструктивних елементів машин. Вони, після певного механічного обробітку, перетворюється у повноцінні замінники нових деталей. При цьому виключається великий перелік технологічних і організаційних операцій, економиться жива та уречевлена праця, матеріальні і енергетичні реодии, вода, повітря, територія, зменшується забруднення навколишнього середовища, вирішується проблема поліпшення організації технічного сервісу.

Дослідження виконані в ІТС УААН по темах 0107, 1120, II.01/

» держ.реєстрації 81016034, 0183003^70 та ОІв'їООІвЗЗ?/.

Об’єкти доолідження. Технологічні процеси, технічні засоби та елементи організації відновлення детале» на багатономенклатурному виробництві. .

Ціль роботи. Розробити наукові основи технологічної підготовки багатономенклатурних виробництв по відновленно детале« для забззпе-чення сповивачів запасними чаотинами.

Методи досліджень і апаратура. Виробництво по віднозлзнн» спрацьованих деталей та їх збиранню розглянуто як певну мнокіну, яка складається з дільниць, цехів, підприємств, на яких маоть бути відновлені множини різноманітних деталей. Аналіз технологі", організаційних суб’єктів виконано із застосуванням методів теорії вилздко-

вих процесів, сучасних методіг оцінки якооті відновлення та інженерного прогнозування. Використано основний методичний принцип - реалізація обмеженої кількості типових технології* відновлення типових поверхонь деталей необмеженої кількості номенклатури виробів.

Теоретичні дослідження та аналіз спрацовань робочих поверхонь деталей, визначення показників надіРнооті /для розробки номенклатури/ проведено методами теорії імовірності, математичної статистики, інженерного прогнозування. Застосовувалися розрахунки та експериментальне моделювання на ЕОМ.

Результати аналітичних дооліджень уточновались експериментами в лабораторно-польових та лабораторних умовах. Заміри спрацьованих та відновлених поверхонь прииидп.і.існ мікрометрами, індикаторами годинникового типу; зміни мікрогеометрії зовнішньої поверхні визначалися з допомогов профідометра-лрофілографа моделі 201, мікроміцність -приладами ТЫ1-4, ТКП-І. ‘ .

Наукова новизна. За результатами дооліджень розроблено: методичні принципи проектування технології відновлення широкої номенклатури детале* та методика проектування технологічної частини багатономен-клатурних виробництв.по відновленню та виготовленню деталей: схема і отруктура наукового обгрунтування організації системи збору та відновленні детале!» на рівні регіону та методика проектування процесу і отруктури організаційної підготовки конкретного виробництва до випуску новогї продукції ; наукові передбачення організації підприємств різного рівня по збору та відновленню конструктивних елементів машин, типові рішення. Здійснено виробничу перевірку універсального підходу до організації виробництв, системи технологічної підготовки багато-номенклатурних виробництв’, класифікації дефектів поверхонь і техні-ко-економічного обгрунтування специфікацій технологічного обладнання і типових технологічних процесів відновлення спрацьованих детале? незалежно від виду і марки машини, належності до тієї чи іншої галу-

зі.

Практичні результати. Сформульовано і розроблено організаційні принципи зіору т" гідної чїннч яирокої номенклатури детале!», відпрацьовано принципи » практичні рекомендації формузання номенклатури детале!* длч відновлення на підприємствах. Розроблено і впроваджено: принципи наукового обгрунтування організації багатономенклатурних виробництв по відновленню деталей; процес і структура підготовки ви-рогнкцтза при переході підприомства на випуск нової прод/кції; типові ріиення по організації прзці та ергономіки на робочих місцях; тїхяОлзгіч відноатім вирокої номгнклатури детале?1, що дало можли-

з

вість значно розширити обсяги збору і відновлення дгталеР в АПК України, інших країнах СНД та Прибалтики.

На захист виносяться: теоретичні та експериментальні обгрунтування методів організації та технології багатономенклатурного виробництва по відновлений детале!» і системи збору ремонтного фонду, методики проектування технології відновлення деталей та проектування технологічної частини цехів по відновлення деталей ; організаційні принципи створення, функціонування підприємств по збору і від- ' новденно деталей широкої номенклатури; формування уніфікації технологічних процесів відновлення деталей. /

Апробація роботи. Основні положення роботи доповідалися і обговорювалися на науково-технічних конференціях: міжнародних "Ремде-таль-83" /м.Київ/, "Ремдеталь-88" /м.П’ятигорськ/; Всесоюзних /м. Москва/ 1987, 1988, 1990, /м.Рига/ 1987, /м.Тула/ 1988, /м.Терно-піль/ 1988, /м.Ленінград/ 1989; республіканських /м.Берегово/ 1987, /м.Ставрополь/ 1984; Держсільгосптехніці України - 1983, 1988, Грузії - 198і»; затверджено і рекомендовано до впровадження державними структурами України, Росії, Грузії, СКР.

Предмет і ступінь впровадження. Технологічні процеси відновлення широкої номенклатури де-іа^і, комплекти обладнання, організаційна принципи збору і відновлення деталей розглянуті і схвалені технічними радами Держсільгосптехніки України, Грузії, Держагропромом СДЗР. Технологічні частини проектів цехів і дільниць відновлення та підприємств по збору спрацьованих деталей і списаних машин розроблені і реалізовані колективом лабораторії під керівництвом автора, затверджені відповідно агропромисловими комітетами України в 1983-1991 pp. - 15 підприємств; Грузії - 2, Туркменії - І, Литви-І, Латвії - 2; Росії - б підприємств. Рекомендації про порядок збору спрацьованих деталей введені в дів по АПК України наказом № 227, 27.05.82 p., та постановоо правління концерну "Украгротехсервіс"

* П 14, і8.07.91, АПК СРСР 15.09:86.

Застосування. Результати досліджень використані в агропромисловому комплексі України, Росії, Грузії та інших республік при створенні нових підприємств та модернізації, технічному переоснащенні), реконстр/хції цехів і дільниць багатономенклатурного виробництва по відновленню діталей та підрозділів по збору, утилізації спрацьованих детале* і списаної техніки. ■

Публікації: По темі дисертації опубліковано 86 друкованих робіт, в тому числі 2 монографії, !*+ брошур, 70 статте?. ,

ЗМІСТ РОБОТИ

В першому розділі "Питання теорії організації та технології б гатононенклатурного виробництва по відновленні) детале!*" аналізуеть сть . розробки технології та організації відновлення деталей, еконо нічна доцільність відновлення спрацьованих детале!* та визначаються задачі дослідження.

В сучасних умовах, забезпечення роботоздатного стану машин в сільському господарстві і иераробних галузях неможливе без всебічного розвитку збору та відновлення спрацьочаних деталей, як голови го чинника підвищення ефективності використання машин, зменшення затрат на їх утримання, поліпшення якості ремонту.

Розробці та удосконаленні) технології відновлення спрацьованих деталей, розвитку теоретичних та практичних проблем ремонту машин і відновлення детале*' присвячені праці ITC УААН, ВНВО "Ремдеталь” ЧІМЕСГ, ІЕЗ ім.Є.О.Патона та відомих вчених Д.Г.Вадівасова, Є.І. Воловика, В.А.Какуєвицького, В.М.Кряжкова, М.А.Масіно, В.М.Міхлінг М.В.Молодика, А.В.Поляченка, М.М.Северньова, Л.І.Селіванова, 1.6. Ульмана, В.І.Чорноіванова та ін. Сучасний рівень розвитку сільськс господарського виробництва виносить на передні? план завдання не тільки подальшого удосконалення технології виробництва, але й розробки наукових основ організаційних принципів та створення підгал^ зі ремонтного виробництва.

Залишаються малодослідженими або відсутні загальні принципи формування номенклатури та питання організації збору і відновленю деталей на багатономенклатурних виробництвах, розробки документації для реалізації методів мароруїно-групової технології, структура ві робництв і засобів, їх організаційні форми, формування підрозділі] по збору спрацьованих деталей, що і склало предмет вивчення в пре; ставленій роботі, головними задачами якої виділені:

- дослідити закономірності і види спрацювання робочих поверхої детале» та визначити показники довговічності конструктивних елеме тів машин;

- обгрунтувати номенклатуру деталей, що підлягають відновленні на багате номенклатурних виробництвах;

- розробити організаі' ‘Чні принципи збору, обробки та реалізац спрацьованих деталей;

- розробити методичні принципи технології відновлення деталей на багатономенклатурних виробництвах;

- розробити методику проектування технологічної частина багат номенклатурних виробництв по відновленню деталей; .

- визначити ефективність відновлення детале” на багатономен-атурних виробництвах.

З процесі експлуатації конструктивні елементи машин втрачають идатність. Неремонтопридатні деталі надходять в металобрухт, ре-нтопридатні - в залежності від їхнього стану, відновляються. За-шкова придатність детале», як і опрацювання, неоднакова і зале-ть від ступеня спрацьованості, допустимої кількості відновлень мокливооте» ремонтного підприємства. •

В результаті ремонту, шляхом послідовного відновлення придат-сті і втраченої вартості конструктивних елементів, подовжується гальни» строк дії основних фондів, що підтверджує економічну цільність відновлення детале» і ремонту машин. Закономірності робничих процесів відновлення спрацьованих деталей пов'язані з статньо високим рівнем економії металу, енергетичних ресурсів, вої та уречевленої праці в порівнянні з виробництвом запасних стин.

¿залідг;::: ~:о!:очічнч доцільність відновлення спрацьованих тале», виходячи з аналізу виробничої функції. Для рішення зада-були досліджені по.*лементні затрати на відновлення деталей ти-"вал" в Берегівському і Підгірському РГП протягом 1986-1989 рр., будована і вирішена математична модель комбінації затрат з ура-ванням оптимального співвідношення ресурсів при відновленні деле": заробітної плати, вартості ремонтного фонду і матеріалів, лькості відновлзних цетале" /рис.і/.

Рис.І. Графічне визначення оптимального співвідношення ресурсів при відновленні детале"

її - заробітна плата, тис. крб., Дґс- вартість ремонтного фонду і ремонтних матеріалів, тис.крб.,

У - вартість відновлених детале», тио.крб.

В таблиці наведені показники коефіцієнтів регресії.

Коефіцієнти регресії для визначення оптимальної стратегії випуску відновлених деталей типу "вал"

ХІТ 2 Т у І Коефіцієнти * регресії '________________________'_____* Дис

леї

сія

крб. крб. $ <5 О ^ ьч u

_ • ТІЛСОМ с*’- ьч о\ ♦—І— —і— g 8 £ S §: Й í

10000 100 О £ Р ойо „

8 ñ ® « а і s

. . Ш - о 1-

о о * о -

і і о о

і і

Отримано залежність! j * 2,39 /І + О.ІЇ g/, яка характеризує оп: мальне співвідношення величин, при максимальному випуску готових детале!*. При рішенні задачі про економічну доцільність відновлені детале”» використовуємо метод побудови виробничої поверхні функції нальних залежностей. Для різних деталей просторові форми аналогі' ні, зле з різними масштабами.

Методика досліджень організації та технології багатономенкла турного виробництва по відновленні) деталей базується на вихідних положеннях організації промислового виробництва, однак з урахува ням принципових специфічних особливостей вторинного виробництва, яке розвивається не на основі отримання заготовок для поолідуючо обробітку /виливок, поковок, штамповок/, а шляхом діяння на опра цьовану деталь, яка є заготовкою. Для отримання спрацьованих дет лей має бути створена підсистема збору і реалізації спрацьованих деталей. Виробничий процес гідновлення спрацьованих деталей вклв чає кілька стадій - організаційна: збір, зберігання і передачі и відновлення спрацьованих деталей, і технологічні - підготовчу: í фектація, слюсарний чи механічний обробіток, нанесення покрить н спрацьовану поверхню, і оброблювальну - спрацьовані поверхні обрс ляються до параметрів, передбачених ремонтними кресленнями.

Запропонована, як робоча гіпотеза, і послідовно здійснена в ряді регіонів, комплексна система організації підготовки виробні цтва по відновленню спрацьованих дзталей, базується на системно» аналізі ситуації, дозволяє типізувати і систематизувати етапи,п: етапи, роботи і операції, застосувати якісно нову схему управлії процесами організації виробництва. Розроблена графічна модель сі теми у вигляді структурної схеми дерева цілей розробки і реалізі ції технології та організації багатономенклатурного виробництва по відновленню деталей. -

В другому розділі "Дослідження спрацювань і надійності конструктивних елементів машин та обгрунтування номенклатури відновлюваних деталеР" приведені результати експериментальних досліджень спрацювань поверхонь детале» та теоретичне обгрунтування номенклатури відноалюваних деталеР. Спрацювання робочих поверхонь деталеР, кількість і характер дефектів, характеризують технологів, опоооби і характер процесу відновлення деталеР та е підставою для складання і вибору номенклатури. Експериментальні дослідження проводилися іад 33 тракторами т—І5СК в доремонтному і 27 - в міжремонтному періодах ;над 27 тракторами Т-70С і 24 комбайнами СК-5 ; обладнанням тваринницьких ферм та переробних галузеР. Кожна спрацьована деталь досліджувалася, ескізува лася, фотографувалася. Точність вимірів приРнята в межах 0,1^? 0,2, при довірчі" імовірності 0,9^6^

0,95 ; обсяг вибірки при приРнятих сР і В коливається в межах 10. ..60. ^

Аналіз показників досліджень спрацьованих поверхонь деталеР дав змогу визначити кількісні показники якості деталеР, визначити види спрацювань, закони розподілу, інші характеристики спрацювань робочих поверхонь. По всій номенклатурі деталеР, які мають відновлюватися на багатономенклатурному виробництві, обраховані коефіцієнти відновлення та коефіцієнти повторності.дефектів. Множина деталеР і нероз'ємних збірних одиниць, які виходять з ладу при експлуатації, знятих при ремонті машин, а також ремонтопридатних деталеР із списаної техніки, утворює широку номенклатуру деталеР для відновлення на багатономенклатурному виробництві.

Номенклатура відновлюваних деталеР на конкретному підприємстві сягає 250-350 назв. При розрахунках використані усереднені показники кількооті деталеР, які підлягають відновлений по кожному конкретному виду машин. Номенклатура для. багатономенклатурного виробництва розраховується, виходячи з парку маиин, кількості деталеР, коефіцієнту охоплення ремонтом.

¡Методичними принципами обгрунтування номенклатури є: дослідження спрацювань, виявлення основних характеристик спрацьованості, побудова та аналіз функціР розподілу і -зизкачекнч законів розподілу спрацювань; оцінка технічної можллвості та економічної доцільно сті відновлення деталеР; аналіз наявності дефектів, зиязлекня фізи ко-механічних характеристик, визначення коефіцієнтів відновлення, придатності, повторності дефектів; обгрунтування способів зітнов-лення, визначення площ дефектн/х позерхонь, вибір обладнання.

В третьому розділі "Удосконалення організаційних принципів відновлення спрацьованих детале!* на багатономенклатурному виробництві" експериментально вивчені способи організації та розроблена методика проектування технологічної частини багатономенклатурного виробництва по відновленню спрацьованих детале».

В основу технологічного процесу відновлення деталей на багато-номенклатурному виробництві покладено метод формування широкої номенклатури деталей в марирутно-технологічні групи. Реалізація методу дає змогу відновлювати велику різнорідність детале!» різноманітних машин з використанням універсального обладнання, знизити затрати праці на переналагодження верстатів, мати необхідний оптимум технологічного обладнання і устаткування. Основним методичним принципом проектування технологічної частини багатокоменклатурногс виробництва е створення гнучкого виробничого потенціалу, який би забезпечував відновлення всіх передбачених класів /груп/ деталей в запланованих обсягах і номенклатурі при додержанні якості; дозволяв би без суттєвих переробок оперативно змінювати номенклатур}

і обсяги відновлення та виготовлення деталей, переходити на випусі нової продукції. В результаті досліджень запропонована конструкції цеху із легкозбірних металевих деталей ; технологічне планування без стаціонарних вертикальних і горизонтальних перегородок; без-фундаменгна установка обладнання /на віброподушках/; застосування шинолроводів. Розроблено і реалізовано, при створенні Білоцерківського і Підгірського багатономенклатурних виробництв, процес і структура організаційної підготовки до відновлення і виготовлення детале» /рис.2/, .що дало змогу значно /на б і 4 місяці' відповідн скоротити строки вводу в дію підприємств. Тривалість циклу підго-

Дослідження та вивчення організації робочих місць по відновленню детале» характеризувалося в основному двома напрямками: організація праці операторів /живої праці/ в межа* робочого місця і організація живої раці в складі виробничої лінії по виконанню різних технологіч::;!:'. опергмд», тобто, організації праці і органі'з= ції виробництва з урахуванням переміщення спрацьованої деталі вії входу в прощхз до виходу.

товки виробництва з послідовно-паралельною організацією робіт підраховується за формуло»

іг/ - тривалість циклу ¿-го етапа;кількість етапів ЬЇ - тривалість скорочення циклу за рахунок суміщення етапів чи робіт.

ьЗпбіл підприємстві

2 . Ан зяхг* Г.:оіс.і:ицта

;;.!ТЗСЬК0Ї,ЧеЗКЛЗЬК0Ї

Т':у.;'1-.к')т 0*ПСТГ"

З.УіОЧ--МНЧ ВИХІДНИХ ПІїНХ по -¡низаному .ніапікскгтву*________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

±

І. Підгогозчий

4-Вибір г визначення /ЧІСЬТКІЗ підготовки лто*5кяіітия 'ІЇІ^кпаїні гід роботи

{онст р/кторсько-технол

03 пообки ~_____________

Тії'.у иКі

■Нонта* і налагодження!

Э.визначення ресур-ГТ" і копттз

_Л5.3иділен.;я костіз і матеріальних .ресурсіз

с. ........

значення поста-яякиактя

»р.Зизьаченяя виго гочіпиячті» оонзазнгя

3.Складання попередніх заявок і специфікації____________________

10.Реалізація системи організації збооу спрацьованих деталі

¿1.Організація дільниць ЗбОДУ Р5М$0НДУ

12.Організація забез пэченнч ремі'ондом під псюгпан/ вироби

[ї->.Дослідження

Ь'ОЮГІЇ _________

і.-і. ,ослід.*.енкя і розыска технологічної

' ок.'хшта^’"

2. Дослідження проектування

іЗ..;осл.і складання кла-ік.іді^кої таблиці

гол; л-:тал-^ і марзрутіз

хэ.Розробка типової тех-одогії зіднозлення її.Розробка р ем а нт ни х

?ес лень________________

із.розробка оснащеная д. -нзчг-ні» інструмент'

и.ОсззаннА технологи

З7.пусконалагоджуэальні аааат.а

. у

ЗЗ.ПМЛ. Роботи .Преси

■»О -лптпо Т1КЙТ А-

*?Д"0рІЗЗЛЬгіІ ВЗр-»ТЛГИ

чО.і.:готовлення птасто-ЗПКЬ , ОСНаЩОННЯ , кон-ІІ^Діа-----------------

ІУ.Розробка,погодження

вихідних даних____________

¿О.розроока номенклатури

Я

3.Реконструкція ___птдлруїг.мптва.

і технічне переоснащення

£?э. Розробка. ПК

їм відновлення

Визначення трудоміст зпеааиі» по видах робіт

22.Розрахунки обладн.

і лоа.пеосонзлу___________

¿23..Розрахунки енергії, води .повітря .матеріалів £4. Розрахунки інстру-

ментів на програму

локум«

25.РО:

НТЯІТТТ

зробка будівельної частини

шгш.____________

277Розообка техне

ГТЦНОТ ЧППТИНИ

2й.Складання спе-дифікації на об' ДЦДНЦД.

> .Складання >р»лаця ПК71

рив’ їзка проекту зи-кон.буд.

31. Благо ■-yoтpi>'-

Придбання обладнаь •іатеоіалів, оем^ду _

УУ. Розмі-аення обладнання

монтаж :таоо-го обладнай

>4.монтаж інжзнериих

^.Реа-

лізації

дем'онт

облад-

нанню

І 5.Випуск нової пролукціТІ

41.Навчання персоналу нові!5 технології користузаннц техдо-кументадіоц___________

4і.исао0кня випуску згідно документації

43. Перевірка в виробничих умовах тех. процесів

ч4;дороока і коригування

тртнпи.чпчум

ЧЬ . До робка до- 46.Освоєння 47.0СЗО€

кументації ТП,випуск нкя зи-

лерехід на ви- детал е? ти- іуску Лі

пуск ПРОДУКЦІЇ пу "вал" галег*

1 та ін окладно:

1 _ Ьосми

^.Оовоєння відновлення широкої і

мпппттт кпмрчктчтури детале*

ю

В результаті досліджень запропонована раціональна організація робочих місць, комплекти спеціальних контейнерів і планшетів, що дало змог/ зменшити затрат уіімічної і нервової енергії операторів та підвищити продуктивність праці у зварників, токарів і вліфуваль ників на 22, 25 і 1Ь% відповідно. Введено принцип організації робочих місць і трудових процесів при якому робітник-оператор забезпечує нетрудомісткі, але відповідальні операції: заправку, укладку, пуск, "«ктивне спостереження", завдяки застосуванню механізованого та автоматизованого обладнання.

В четвертому розділі "Технологія відновлення детале? на бага-тономенклатурному виробництві" вибрані способи відновлення, визначена методика розробки технології відновлення широкої номенклатури деталей, розроблена і впроваджена технологія відновлення.

На деталі, які відноілюються на багатономекклатурному виробництві розробляється технологічна документація на відновлення типових поверхонь /всього 23/ в альбомному виконанні, типові /групові/ технологічні процеси /всього 151)/ на класи /групи/ детале*» і ремонтні креслення на кожну деталь. Групування деталеЧ по певних ознаках. , формування технологічних маршрутів конструктивних ¿лементів

з усієї множини машин, обладнання. При розробці технологічної частини багатономенклатурного виробництва передбачено дев’ять класів спрацьованих деталеР і виробів. В кожному класі наявні підкласи /групи/ спрацьованих деталеР, з яких формуються маршрутно-технологічні групи по відновлений ; ..шіриклад, клас Іт- корпусні деталі, має підкласи, корпуси: 1.1/ чавунні, 1.2/ стальні, І.З/ із алюмі-

нієвих сплавів та кольорових металів. Вказана класифікація не претендує на універсальність, але дає практичне забезпечення розробленої методики проектування технологічної частини цехів і дільниць Номенклатура визначається з урахуванням технічного і економічного критеріїв та виробничої необхідності /дефіцитності детале»/.

Одними з наРбільш масових дефіцитних детале4 переробних галузе« є ножі куттерів, вовчків та молочні крани. При спрацюванні порушується вимоги до перероблюваних продуктів - молоко витікає, м'ясо не піддається обробці. З дисертації обгрунтовані способи та розроблена технологія відновлення детале!* молочних кранів, ножів кугтерів плазмовим безелектродн.ім приварюванням нових лез, ножів вовчків. .

Для напилення використовувалися пороіки на нікелеві!1 основі ПТ-Нл-ОІ /г.ідсзрок/ і ПТ-і9Л-0х /основне покриття/. Іьхнологічни*1 пгои?; відновііьнч пробки.включає операції: очиденнч, миття, то-

чіння поверхні і нарізання "розривиної різі", струминний обробіток, напилення підшару та основного покриття, шліфування. Напилення проводиться з використанням спеціальних установок або будь-яких обер-тачів пальниками М0ГУЛ-У9 і Євро-Джет ХЇ-8.

Режими напилення: відстань - 160 мм, частота обертання деталі--1,7 с“1, горючи? газ - ацетилен або пропан-бутан, як замінник ацетилену ; витрата порошків - в залежності від спрацювання та категорії ремонтного розміру /10-22 г на деталь/.

Технологією передбачено: термін між підготовкою поверхні і нанесенням порошків не більш 1-2 години; дотримання температурних режимів /¿° нагріиу не поликпи ііергвищувати 200° С/; чистоти і вологості середовища: спеціальні контейнери для. транспортування. Також не допускається дотикатися до підготовленої поверхні руками чи інструментом.

При використанні ацетилену витрачається вдвічі меніае кисно і процес проходить більш стабільно » інтенсивно. Теплотворна здатність ацетилену складає 52,8 тис.кДж/м^ /при І°«20°С і тиску 0,1 МПа/; пропан-бутану 22,2 тис.кДж/м^ при тих жз умовах, кількість кисню і тепла теоретично визначаються реакціями. Міцність зчеплення порошків ПГ-НА—01 і ПГ-І9Н-0І в лабораторних умовах отримана -при використанні ацетиленово-кисневої суміші відповідно 3,2-5,9 кгс/см^ і 2,5-5,0 кгс/см^; при використанні пропан-бутану, як горючого газу - 2,^4—3.1 і 1,7-2,б кгс/см^.

Якіоні характеристики кожної фази горіння для ацетилену і пропан-бутану: кількість тепла від реакції* першої і другої фаз для ацетилену складає до 35,5^, а пропану -16,7%;І0 полум’я відповідно ЗІ50°С і 2500-2700°С. Швидкість нанесення підшару і основного покриття порошків прл використанні ацетилено-кисневої суміші на '

22» вища ніж при використанні пропан-бутано-кисневого полум’я. Перевага використання ацетилену безперечна, але дослідами доведено, що при використанні пропан-бутано-кисневої суміші досягаються достатня якість напиленої поверхні, показники міцності зчеплення нанесеного шар/ у алриоыч«* ;.-*овах відповідають технологічним вимогам. На підставі досліджень розроблено принципово нови» спосіб віднозлення молочного крану, розроблені пристрої для притирання відновлених детзлеп, та гідравлічного випробування, типові технологічні процеси зідновлен;я.

Технологічний процес віцнозлення серповидних ножів куттеріз має такі оснозні операції: очицення та миття,'видалення спрзцьоаа-ної різальної частини повітряноплззювии різанням, виготовлення нозого леза но.«, призарозання плазмовим зварюв іням послідовно іе-

іг

за ножа з одного, потім з іншого боку з шліфуванням місць приварювання, фрезерування зрізу різальної частини, термообробки, шліфування і заточування леза. Режими плазмового зварювання /сталь типу 40X13, товщина леза - 5 мм/: діаметр плазмоутворюючого отвору -4мм, напруга дуги 32,0 В, струн дуги - 300,0 А, плазмоутворввчиР і захисних газ - аргон, витрати газу - 17 л/хв, швидкіоть зварювання -

- 15,0 м/год. Як установку для плазмового різання застосовано ЛПР-404, для плазмового зварювання - УПС-ЗОІ.

На підставі проведених експериментальних дооліджень розроблено і впроваджено у виробництво в Тернопільському і Підгірському РГП комплекти оснащення для відновлення ножів куттеріи, вовчків і молочних кранів.

В п’ятому розділі ’’Розробка та удосконалення організаціРних принципів підсистеми збору спрацьованих детале*1" визначені організаційні принципи і розроблені підстави для організації підсистеми збору, зберігання та реалізації спрацьованих детале”, в тому числі із списаної техніки.

Під підс'.ютсїіоа збору спрччьованих деталеР розуміється комплекс підприємств, організацій, їхня діяльність, стан і взаємодії, які забезпечують надходження детале", придатних до відновлення. Розроблені організаційні принципи в загальні? формі відображають закономірності і послідовність підготовки, створення і розвитку виробництв по збору і відновленню спрацьованих деталеР.

Розвиток підсистеми проводиться по трьох основних напрямках: збір спрацьованих детале* - при ремонті і технічному обслуговуванні машин, зі списаної щорічно техніки; закупівля ремонтопридатних деталеР безпосередньо підприємствами матеріально-технічного забезпечення і ремонтними підрозділами АПК.

В дисертації розроблена технологія та організація збору, обробітку, зберігання та реалізації на відновлення спрацьованих дета-аеР. На підставі експериментальних досліджень, проведених на-- створених для цієї м.'ТИ. ділянках по збору спрацьованих деталеР в Черкаському та Кочубесвському підприємствах, обгрунтовано і розроблено методичні принципи та організаційні структури основних ланок підрозділів по збору та реалізації спрацьованих деталеР. Ви-робничиР процес організовано таким чином, щоб спрацьовані деталі безперервно поставлялися на’виробництво по їх відновленню. Це до-счгзєті>;ч при погоджені? діяльності всіх ланок системи: підрозділі» організації ремонту і де-фектаці: /ОРД/ з господарствах, підпри-

«•>,'е?печен.;о, зідно-давальних ви;.'Об-

ІЗ

ч

ництв. Рух ремонтного фонду планується з затримкою на підготовчих операціях, що дао змогу безперервно забезпечувати виробничий цикл їх відновлення.

Підсистема базується на економіко-математичній моделі аналізу собівартості рз::о::т;’ /0/ з вччхуяані^м стратегії ремонту.

Р*3п*РІ+І3ї + £зк ’

де Зрд - затрати на розбирально-збиральні операції ;3і,3^' - затрати нз відновлення на власному підприємстві/2 детале? і по кооперації т детале? ; Зк - затрати на придбання нових -детале».

Для ціле? моделі врахування стохастичних аспектів відновлення можна показати залежніото О.--Рід),

де ¡1 - собівартість відновлення певної деталі, Р - вірогідність ■ того, що деталь треба відновити.

Показники П. , ГП , с , - не є постійними складовими формули і • являють собою різні альтернативи відновлення. В показник входять затрати на відновлення, транспортування, збирання, дефектацію, зберігання. Тобто слід знаити/Т7//1 функціонала /моделі/. Як показує структура моделі, відправляти деталі на централізоване віцнойлення при інших рівних умовах економічно вигідно лише в тому випадку, ко-

• ли затрати значно нижчі ні* при відновленні на місці. Тому збір детале? для централізованого відновлення має проводитися по обмежені? номенклатури детале».

Аналіз ситуації свідчить, що одним з головних питань при організації збору спрацьованих деталеЧ є інформаціРне питання. Тому,

з точки зору теорії при розробці рекомендацій по організації збору спрацьованих детале", головна увага приділена переборюванню інфлрмацівного бар'єру. Досліджено і "розроблено загальні пропозиції по обмеженню інформаційних потоків в залежності від ієрархії керуючих і контролюючих- ДІЯ .

Збільшення пропускної здатності засобів обробки інформації, особливо на низьких ступенях ієрархії /господарство-ра^он-область--раРон-господарство/ можз здійснюватися тільки в межах машинно-

- інформаційної системи на базі сучасних комп’ютерних установок тз автоматизованих мереж зв'язку.

Розроблена і побудована загальна цілісна картина створеної підсистеми організації збору і управлінню процесом збору спрацьованих детале", є елементом, скидозоо чмткноо оргінізакї аідкоз-ловальних виробництв різних різніз спеціпізачії. З то" я? чаї пі

структурні підрозділи в складовими більш високого порядку - системи реконтно-обслугозуючих підприємств агропромислового комплексу, і виконують функції аналогічні діям підготовчого виробництва в машинобудуванні /литва, ковальсько-пресовим, іншим виробництвам/.

Принцип збору спрацьованих деталей зі списаної техніки для по-слідуючого відновлення реалізується в формі організації виробничого процесу, пря якому проходить розбирання машини на агрегати, вузли, деталі; миРка, очистка, дефектація, сортування, затарювання /пакетування/ по встановленій номенклатурі і відправка на’відповід-не виробництво. -

Оцінка впровадження результатів досліджень та їхня економічна і екологічна ефективність свідчить, що розроблені на підставі виконаних досліджень номенклатури, рекомендації, положення, типові карти організації праці та технологічні процеси розглянуті, затверджені і рзкомендовані до впровадження відповідними структурами. Технологічні частини проектів будівництва, рекомендації по технічному переозброєнню та по створений багатономенклатурних виробництв на відновлення детале« та дільниць збору спрацьованих детале*1 впроваджені в Україні, Грузії, Латвії. Росії. Річній економічний ефект від впровадження технології і організації відновлення детале? широкої номенклатури в розрахунку на один рзгіональни» цех складає 3,19 тис.чорних і кольорових металів, 126 тио.лвдино-годин трудових ресурсів, 64 тиог.умовного палива, 2,18 млн.крб. капітальних вкладень / в цінах 1990 року/.

' ' ОСНОВНІ ВИСНОВКИ

1. В результаті досліджень обгрунтована і створена структурна схема дерева ціле? розробки і реалізації технології та організації ба-гатономенклатурного виробництва по відновленню детале'’. Досліджено, обгрунтовано, розроблено, реалізовано на конкретних виробництвах: а/ підсистема збору спрацьованих детале«1 та утилізації списаної техніки; б/ номенклатура детале** /збірних одиниць/,які підлягають відновленню на підприємствах АПК; в/ технологія та орган >ація відновлення спрацьованих деталі на багатономенклату рних виробництвах.

2. Досліджено спрацювання робочих поверхонь детале”, визначено показники дозгові^чості конструктивних елементів машин і обладнання та коефіцієнти повторності дефектів по номенклатурі детале”,

віднозлизаних на багатономенклатурних виробництвах. Встановлено, по коефіцієнти повторності дефектів і відновлення становлять

відповідно для корпусних детале» 0,05-0,83 і 0,5-0,8; для валів-

- 0,05-0,65 і 0,47-0,70; для маточин і барабанів фрикционів 0,17-0,25 і 0,95.

3. Визначена технічна можливість та економічна доцільніоть всієї множини номенклатури детале*1, які підлягають віднмленнв на ба-гатономенклатурних виробництвах.

4. Обгрунтовані способи відновлення основних маршрутно-технологічних груп деталей на багатономенклатурному виробництві, розроблена методика проектування технології, яка базується на типових технологічних процеоах відновлення типових поверхонь.

5. Розроблена методика проектування технологічної частини цехів і дільниць по відновленні) широкої номенклатури детале*» на основі створення гнучкого виробничого процесу, який дозволяє без оуттв-вих переробок оперативно змінювати номенклатуру і обсяги відновлення та виготовлення конструктивних елементів машин, переходити на випуск нової продукції.

6. Розроблено і впроваджено на багатономенклатурних виробництвах ' Берегівського, Тернопільського, Підгірського, Дутугинського та інших РТП типові технологічні процеси, ремонтні креслення та комплекти оснащення .для відновлення молочних кранів; ножів куттерів

і вовчків, погйз різальнчх апаратів, алюмінієвих труб поливних машин, колінчастих і кулачкових валів.

' 7. Обгрунтовано і розроблено організаційні принципи збору, обробки та реалізації спрацьованих детале** та створено у виробництві підсистему збору спрацьованих детале**, як частину ремонтно-обслу-говувчої системи АПК, яка базується на економіко -математичній моделі аналізу собівартості ремонту з врахуванням стратегії ре-

• монту. Обгрунтовано структуру виробництв, розроблено і перевірено технологів, засоби механізації процесів, систему управління та механізм реалізації продукції.

8. Розроблено рекомендації по удосконаленнв робочих рухів операторів з застосування« спеціального оргоснащення, які сприяють підвищенню продуктивності праці у зварників, токарів і.шліфувальників відповідно на 22,25 .І І8£. розроблено загальні положення по організації робочих місць, вимоги до умов діяльності операторів та типові карги організації праці на робочих місцях по відновленню деталей. Типові карти затверджено в установленому порідку і виданЬ масовим тиражем. .

Результати досліджень використані при створена баг-гтоном'нклч-турних виробництв та підсистеми збору спрацьованих .деталі-'1 і утилізації списаної техніхи на підприємств:)/. України, Росії,

Грузії, Білорусі, Хзгвії.

9. Використання результатів' дослідження по розробці принципової охеми наукового обгэунтування процесу і отруктури оргвнізаці"-ної підготовки багатономенхлатурного виробництва для відновлення детале«, типови" оклад зтапів, підетапів, робіт і опер^ці" * дозволило скоротити отроки отаорення і ввеїіння в дів багатоно-менклатурних виробництв по відновленнв детале" на Білоцерківському та Підгірському РГП відповідно на б і 4 місяці.

10.Економічний ефект від впровадження технології і комплектів об' ладнання по відновленню ножів куттерів, вовчків та молочних

кранів в перши» рік на одному підприємстві становить 37,2 тис. крб. /в цінах - 1990 р./ через б років відповідно 3,9 млн.крб. ; на 7 підприємствах - 27,31 млн.крб. Економічний ефект впровадження технології та організації збору і утилізації списаної техніки через б років - 993 млк.крб.

Еколзгіч::а Є'їсг.т'гність роботи багатономенклатурного підприємства при відновленні детале" на І млн.крб. /в цінах 1990 р./ порівняно з їх виготовленням полягає в економії 3190 т умовного палива, що запобігає викиду в навкодиине середовище теплової енергії 22,33 млн.ккзл., пилу - 363,б тисікг, окису вуглецв -

- 290,4 м4, ангідриду сірчистого - 63,9. м9, не забру днвється -

- 32,07 тио.м* води.

/ '

Осноани" зміст дисертації опубліковано в роботах:

1. *.П.Полупанов. Научные основы организации производств по восстановление изношенных детали широко» номенклатуры. Тезисы доклаюв на Всеоовзно* научно-практическо» конференции по восстановлен«« детале** машин 2-5 декабря 1907 г. г.Рига. -М.: АгроШШЭИИЮ, 1967.

2. ♦.П.Полупанов. Организационные принципы восстановления детале"

мааин кироко» номенклатуры. Тезисы дохладов научно-техничзско» конференции "Современное оборудование и технологические процессы для восстановления изношенных детале» машин" /"Ремдеталь--03*/ -К.: 1903. •

3. #.П.Полупанов. Теория и практика организации восстановления детале* жмроко* номенкдатуры. -В сб. "Тезисы докладов на н-т конференции стран-членов .СЭЗ "Современное оборудование и технологически* процессы для восстановления и упрочнения детале" мавин". "Рімд-їталь-бв". -М.: АгроН/ЛІЗЛіїіО, 1933.

4. ф.П.Полупанов. Орган»ізьц.іл производств по восстановление деталей широком и массово!» номенклатуры. -Экономика и органиаация

. производства, 1985, № 12, с.17-18.

5. Ф.П.Полупанов. Техническая эксплуатация тракторов. -К.: "Урожай", 1966, -328 с. ил.

6. Ф.П.Полупанов. Організація і економічна ефективність технічного обслуговування машин. -K.: "Урожай", 1970. -215 о. іл.

7. Ф.П.Полупанов, К.Балан, В.Пономаренко. Электрогидравляческий эффект в ремонтном деле. -Техника в сельском хозяйстве, 1972,12.

8. Полупанов Ф.П., Балан К.Г., Пономаренко 8.Н. Упруго-пластичне деформування поршневих пальців під діоо ЕГЕ. В зб. "Механізація

і електрифікація сільського господарства", вип.24. -K.: "Урожай", 1973.

9. Ф .Полупанов, Ю.Шамарин. Электрогидравлическая обработка металлов. -Техника в сельском хозяйстве, 1974, № 2, с.62-64.

10. A.c.392650 /СССР/ Устро*>ство для электрогидравлической формовки. Авт.изобретения Ф.П.Полупанов, К.Г.Балан, В.Н.Пономаренко, Г.Т.' Поддубний. Зарегистрировано в Госреестре изобр.ОССР 7,Сб.1973.

11. А.с.490405 /СССР/ Электрод ЭГ установки. Авт.изобр. Шамарин В.E.,

Полупанов Ф.П., Лишневский Е.И., Куциковский И.Г. Зарегистрировано в Госреестре изобр.СССР 8.06.1975, •

12. Ф.П.Полупанов, М.Е.Приступко, К.Г.Балан, В.Н.Пономаренко. Упруго-пластическое деіїлірчи^оаание поршневых пальцев автомобильных и тракторных двигателей под воздействием электрогидрэвлического эффекта. В сб. Труды ГОСШТИ, т.39. -М.: ГОСНИТИ, 1974, с.294--300, ил.

13. Методические рекомендации по организации участка восстановления изношенных деталей машин широко» номенклатуры в мастерской Есаульской рэйсельхозтехники Челябинской области. Ф.П.Полупанов,

С.Л.Авербух, Н.В.Молодык и др. -K.: UHTИ Укроельхозтехпроект,

1982. 76 с. '

14. Ф.П.Полупанов, Н.В.Молодык и др. Рекомендации по организации участков восстановления изноаенных детале" машин в .мастерских рэйсельхозтехники зоны Лесостепи УССР. -К.: ОКГИ Укрсельхоятех-проект, 1983, 101 с.: ил.

15. Система ТО и ремонта техники. Порядок проведения работ по оценке качества восстановленных деталей. ОСТ 70.0009.001-83. Ф.П.. Полупанов, П.К.Рубель и др. -М.: ГОСНИТИ, IS33, 21 с.

16. Методические указания ”0тр.іслеззя система управления кзчесгвон продукции в области восстанозления изнохентах дегале?".

і'іУ 70.0009.001-Є2. Ф.Полупанов, П.Рубель и др. М.:ГХНИГЛ,

1983, 32 с. .

17. і.П.Полупанов. Организационные принципы восстановления изношенных деталей. -Техника й сельской хозяйстве, 1983, £ II,

18. Ф.П.Полупанов. Организационные принципы сбора изношенных деталей. -Техника в сельском хозяйстве. 1984, !г 0, 0.52-55.

19. $.П.Полупанов. А.А.Шиянов. Опыт восстановления изношенных деталей а Ставрополье. -Техника в сельском хозяйстве, 1985, £ II.

20. Ф.П.Полупанов, Н.В.Молодык. Рекомендации по организации участков восстановления деталей широко? номенклатуры в мастерских райсельхозтехник в условиях дестельности РАЛО. -М.: ГОСНИГИ, 1985. 109 о. ил.

ИХ. Рекомендации по организации участков восстановления изношенных деталей машин в мастерских межхоэяйственных производственных об"единений по механизации и электрификации с.-х. Ф.П.Полупанов, Н.В.Молодык и др. -М.: ГОСНИГИ, 1983, 75 с. ил.

22. Номенклатура детале” /сборочных единиц/ тракторов, автомобиле'1 и сельскохозяйственных машин, подлежащих центрвлизованному восстановление на предприятиях Госкомсельхозтехники СССР. Полупанов Ф.П., Астахов П.С. и др. -М.: ВНИИТЭИ, 1985.

23. Номенклатура дгталзй /сборочных единиц/, подлежаиих восстанов-

ление на предприятиях Госкомсельхозтехники СССР. Астахов П.С., Виокоз И.В., Полупанов Ф.П., іубель П.К. и др. ч.І и ч.П. -М.: /ЮШТИ. 1585. -301 с. •

24. Полупанов Ф.П., Козлов В.И. и др. Типовые карты организации труда на рабочих местах по восстановлению изношенных деталей шасси тракторов Т-74 в специализированных мастерских. -М.: ЦНИИГЭИ Госкомсельхозтехники СССР, 1985. -218 с. ил.

25. Типовые карты организации труда на рабочих местах восстановления изношенных деталей в специализированных мастерских по ремонту тракторов Т-40, Т-40А с программой 1500 единиц в год. Полупанов Ф.П., Рубель П.К., Анисимов В.Д. и др. -М.:- ГОСНИТИ, 1987, -219 с. ил.

26. ф.П.Полупанов. Организация сбора ремонтного фонда: Обзорная информация. -М.: ЦНИЯГЭИ, 1985, Библ.39 назв. -40 с. ил.

27. ф.П.Полупанов. А.К.Цихан. Организация участков обработки деталей со списанной техники. -Техника в сельском хозяйстве, 1936,)г9

28. ф.П.Полупанов. Як збирати ремфэкд. -Механізація сільського гос-поїарства, 1933, * 4.

29. Ф.П.Поуланзэ. Іруге життя деталей. Організація їх збору і від-ноалепн*. -Механізація сільського госпоізрс:ва. 1935, £ 9.

30. Рексмен'ашіи о порнікл сбора, де^с-кгзиии, учета и этгрузки на аогіт.-інозіікиг и?лО-енн»х іетзде* кзг.ин на прс-'причтиях Гогком-ееихРлтехннк.: УС-?. Ф.П.Лоя/паг.оа, Ч.З.халэдык и цр.

* ’Уі;рсеіь\о»гухл?г?(гг", іРЗс. 33 г. ,

31. Положение о порядке сбора, дефектовки,• учета и отгрузки на восстановление изношенных детале» машин в Черкасской облсель-хозтехнике. ф.П.Полупанов. -К.: ОНТИ "Укрсельхозтехпроект", 19йг, Ли.

32. Положение об организации участков сбора списываемых машин и обработки детале« для восстановления на предприятиях Закарпатского облагропрома. Ф.П.Полупанов, А.К.Цихан и др. -К.:

ООП Укринформагропрома, 1986, 52 с.: ил. ■

33. Положение о порядке обора, приемки, хранения и сдачи изношен-

ных детале" машин Для восстановления и расчетов за них на предприятиях Госагропрома СССР. Ф.П.Полупанов и др. -М.: ГОСНИГИ, .1968, 20 о. '

34. И.М.Клочкович, Ф.П.Полупанов, А.К.Цихан. Система сбора дета-

ле'* списываемых машин. -Механизация и электрификация сельского хозя»ства, 1988, íí 7, о.55-56. '

35. Положение об организации обора узлов, агрегатов и детале" оборудования перерабатывающих отрасле» для ремонта и восстановления на предприятиях Тернопольского облагропрома. Ф.П.Полупанов и др. -К.: /ОПРПО "Украгрожилпромстро»", 1988. 12 с.

36. Рекомендации по организации восстановления детален широко» номенклатуры в районных агропромышленных об"единениях. Ф.П. Полупанов, Н.И.Покидько. -М.: Г0СНИІИ, 1988, 6ч с. ил.

37. Рекомендации по восстановление детале» сельскохозя»ственно» техники в мастерских колхозов и совхозов. Ф.П.Полупанов, З.П. Смолински» и др.- М.: ГОСНИГЙ, 1988. -145 о. ил.

30. ф. П. lío лупаний, uyrarmáuann сбора изношенных детале». -Механизация и электрификация сельского хозя»ства, 1988, 3.

39. Ф.П.Полупанов. Тенденция развития организационных форм восстановления детале». -Технология судоремонта,1989, № 2, с.5-7.

40. Ф.П.Полупанов. Восстановление молочных кранов газопламенным напчлением порошков -Механизация и электрификация сельского хо<зя"ства, 1990, í I, с.52-53.

41. Положення про порядок збору, дефехтації, при"мання, зберігання " здачі спрацьованих детале" та розрахунки за них. Ф.П.По-л/панов. -К.: Украгротехсервіс, 1991, 19 с.

42. Ф.П.Полупанов. Цех восстановления детале» широко" номенклатуры. -Механизация и электрификация сельского хозя»ства,

1992, $ 5-6. с.37-39. .