автореферат диссертации по процессам и машинам агроинженерных систем, 05.20.01, диссертация на тему:Технологические и теплоэнергетические основы повышения эффективности сушки растительного сырья

1НСТИГУТ-МЕШШШ ТА ЕЛЕКГРИФЖАЦП

л: 1ЛЬСЬК0Г0 ГОСПОДАРСТВА УКРА1НСБК01 АКАДЕМ II АГРАРНИХ НАУК РГ г (1МЕСГ УААН)

Б Од

а .

"'•ц , На правах рукопису

КОТОВ БОРИС ШАНОВИЧ

ТЕХНОЛОГ 1ЧН1 ТА ТЕПЛОЕНЕРГЕТИЧНI ОСНОВИ П1ЛВД11ЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТI СУШ1ННЯ Р0СЛИНН01 СИРОВИНИ

Спец1альн1сть:

05.20.01 - Механ1зашя ситьськогосподарського виробництва

Автореферат дисертацп на здооуття наукового ступеня доктора твхн1чних наук

смт. Глеваха - 19Э4

Дисертац1ею е рукопис науково1 прац1.

.Робота виконана в 1нститут1 мехашзацп та електрифгка с1льського господарства Укра1нсько1 академП аграрних наук.

Науковий консультант:доктор техн!чник наук, професор, академШ УМН МАРГИНЕНКО 1.1.

ОфЩШИ опоненти: доктор техшчних наук, професор, академ1к УААН П0ШР1ЛШ Л.В., доктор техн!чних наук, професор, чл.-кор. УААН НОВИКОВ Ю.Ф., доктор техн!чних наук, професор ДРАГАНОВ Б.Х,

Провша установа: 'НЦ1 ФЕРЫМАШ.

Захист вШудеться О9 1994 р. о год.

на зас!даннх спец1ал1зовано1 вчено! ' ради Д 020.30.01 присудаенню наукового ступени доктора техн1чних наук в 1нстит; механ1зацп та електриф1кацп с1льського господарства УААН адресов: 255133, Ки1вська область, Васильк1вський рай

; смт.Глеваха-1 ,вул Вокзальна, И, к1мната 6:

' 3 дасертац1ею можна ознайомитись у 01бл1отещ 1нстат; механ1эаци та електрйф1кацП с!льсысого господарства УААН вказаноюввде адресою.

Автореферат роз1сланий" {9- 08 1994 р.

Вчений секретар спец1ал1зовано1 рада, кандидат техн!чних наук

ГРИШИН М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОВДГЙ

Актуальность. 0дн1ею з важливих проблем в с!льськогосподарському виробництв 1 та переросши галузях промисловост! е проблема заоезпечення прискореноI переробки та эбереження з!браного врожаю, у тому числ1 зелених рослпн, як i е основним джерелом проте!ну та bitsmihib у кормах с 1льськогосподарських .тварин 1 птах1в, а також вихшою сировиною для переробно! промисловост!.

Сушння рослинно! сировини пор1вняно э 1НШИМИ методами П консервування 'забезпечуе максикальне збереження -корисних (поживних ) речовин та вггамгнних 1нгр9Д1ент1в, тому ' !нтенсиф!кац!ю процес1в зневодневдя моша розглядати як один 1з напефективн ímx способls зб1льшененя виходу натурально1 продукт! 3 одиниц1 пос1вних площ. .

Разом з там супиння е найб1лш. енергоемним процесом переробки, частка якого складае 50...€0* сукупних витрат йнергп на одержання продукту, придатного для тривалого збер1гання. '.'...■.

Тому, БН8СЛ1Д0К . ■ обмеження використання трада<ийяих енергонос1ib,виникла проблема, виртюння яко! вимагае поауку та розробки метод!в п!двшешя ефе тивност! обладнання та зниження енергоемност1 • процесу сушшня рослинног сировини.

Мета досл!джень: розробка науково-техн1чних основ пшищення технолог 1чно1 та енергетично! ефективност! сушхння рослинно1 сировини шляхом штенсиф!кацII тепломасообмшних процесхв, утилхзаци теплоьих —икид1в 1 сонячно1 енерги та створення на Ц1й баз1 високопродуктавного енергоекономного обладнання. --. . •

Об'екти доел 1джень: - . листостеблова рослинна сировина (трави, зернов1 1 технхчн! культури), технолог!чн1 операци (суш1ння» ■ подр1бнення, теплова та електроф1зична обробка) .та-обладнання ( сушарки, тешкюбмшн! пристрох, . гелюпшгрхвач!). •

Hayкову новизну складають:

1. Матвматичн1 .моделi процес!в сушння листостеблових маторхглгпв, створен! на основ! уточнених та розвинутих уявлень про механхэми" тепломасообмхяу .виходячн з яких розроблено метод?

впливу на фактори, якi прискоретть масоперенесення ас перешоджають розвитков! явищ, що обмежують видалення вологи,

2. Нов1 дан! про властавост! та узагальнен! законом ípnoci зневодаення рослинно! сировини р!зного ступеня попередньс обробки; експериментально обгрунтован! та математичк узагальнен! р1вняння к!нетики нагр!ву та вологовидалення щ р!зних способах судиння, зокрема, • у завдслому, щ!льном5 вихровому та перем!шуючому шарах, а також при сумщенн! npoueci суш!ння i подр!бнення.

3. Енергозбер1га»ч! метода !нтенсиф!кац!! процес!в сушйя за рахунок впливу . на механ!зми змши законш!рноск перемицення або подр!бнення матер 1алу, ?ехн!чн! принвдпй 1 реал!зац!1 у -ромислових сушарках с!льеькогосподарськог призначення.

4. Теоретичн! передумош та результата експериментаяьнг дослшень 1нтенсиф1кац11 тепломасообм шних процесс Щ сумицекн! процес!в подрЮненкя та суш!ння листостеблов! матер!ал!в, як! дозволили виявити . нов! технолог1чн1 ч теплоф!зичн1 ефекти.

5. Результата дослшень методов 1 засоб!в шдвищеш ефективност! сушарок шляхом утил!зац!1 теплота в!дпрацьовано1 теплонос!я та обгрунтован! на ix основ! рац!ональн! perno сушйшя, як! забезпечують п!двищення продуктивност! та зменшеш енерровитрат.

6. Математичн! модел! сонячних пов1тропшгр1вник!е д. сушарок, як!, визначають вшив технолог1чних -I конструктивш параметр1в на еяергетичну та технолог1чну ефективн!с: гел!оп!д!гр1ву 1 одержан! на ix ochobí эалежност! теплов< продуктивност! та енергетично1 ефективност! в!д параметр колектора, а також метода.! техн1чн1 засоби №тенсиф!кац. теплообм1ну в гелюколекторах.

Новизна розробок засыдчена 23-ма авторськими св!доцтва! на винаходи.

Практична щннють складають:

i

4 технолоПчн! процеси,вихШ1 вимоги та техн!чн! завдання на проектування нового та модерн!зац1ю !снуючого обладнання д. сушйня рослинно! сировини;

методами! рекомендацл для виробництва зневоднених корм!В з зслинно! сировини та для шдвицення ефективност! використання рильного обладнання;

методики розрахунк1в та оогрунтування режим 1в суш1ння I па-аметрлв обладнання разом з узагальненкми емшричшми залежнос-ями 1 дани®» що характеризовать механ1ко-технолопчн1 та тепло-1зичн1 властивост! сировини. то використовують при проектуван-:1 сушильного обладнання 1 розробц! систем автоматичного про-ктування;

койструктивно-технолопчн! схеми обладнання, 1х параметри а режима сушння рослинно1 сировини р!зних вид!в.

Реап1зац1я результатов. Результате теоретичних та експери-»ентальних дослшень використан! при створенн! нових зразк1в ;ушильного обладнання (комб.шовЕНого сушильного агрегату з су-гаркою-подр Юнювачем та теплогенератором на твердому палив1 -ШМ-0,65 РГ;агрегату для сушшя корм!в АВМ-0,85; комплекту зентиляц1йно-сушльного обладнання з електроакумулюючим при-атроем ВЕА.-Ф-30; гелюпов1тропшгр1вальника для сушарок перю-дачно* ди ПСК-Ф-200; техн!чно! документамиI мехашловано! Оаш-товог гелюсушарки МЕС-20); при здШсненн!' модерн 1заци серШого сушильного обладнання ( сушильного агрегату АШ-0,65 / сушильного агрегату АЕМ-1.5 РБ ✓ ГД устья ;вки досушу-вання С1на УВС-16А) та при розроот окремих вузлш сушильних агрегат!в (регенеративного теплообмшника, теплогенератора. в1д-окремлювача - охолоджувача сухо1 мзси* сушильних бэрабан1в).

Протягом 1976-1.930 рр. пшриемствами сшськогосподарсько-го. машинобудування було виготовлено понад 42 тис. одиниць нового та модершзованого сушильного обладнання.

Дпробащя робота. Основн1 положения 1 резу..пьтати робота до-пов1дались, ооговорювались I були схвален! на Республ1канськ1Д науков!й конференцп "Напрямки шдвишення ефективност1 1 ращо-нального використання теплота у с1льському господарств1 Украши" (Запор 1жжя, 1987р.); на ВсесоюзнШ науковШ конференцп "Штананя эемлероосько! механ1ки" (Москва»!977р.); на Республ1канськШ науково-техн1чн1й нарад1 "Розробка та впровадження шсокоефек-тивних сушлыш установок"; (Симферополь, 1978 р.); науково-т ехншндес конференшях по проблемах створення нових те>зюлог!Я та ооладнання у кормовиробництв!

(В1льнюс,1979,1981,1985рр.);на Всесоюзних наукових конференшях по вдосконаленню теорП, технологи та техниш сушШня (Черн1г1в, 1984р. ,Поптава, 1984р..Черкаси, 1987р. );на Всесоюзна . конференцн "Проблема механ1зацп с!льськогосподарського виробництва" (Москва, 1985 р. ); на Всесоюзна нарад! по використанню сушарок барабанного типу в промисловост! та с1льському господарств1 (Яремча.1988 р ."); на Республ1канськ1й парад 1 по питаниях теори та практики суш1ння (Кихв,1989 р.); на Республ!канськ1й 'нарад! "Енергозбер1гаюч1 технологи виробництва,загот 1вл 1 та збер1гашя корм!в" ( ВШниця, 1988р.);на Всесоюзна конференцн "Енергозбер1гаюче обладнання

АПК" (Москва, 1990р.); на Всесоюзна конферещп "Енергозбереження у с!льському господарств1"( Ки1в,1990р .);на науковШ конферлщИ "Енергозбер1гащ! технологи та техн!чн! -засоби для виробництва с1льськогосподарсько! продукцп (Глеваха,1993р.).

' Публжаци. Основний зм!ст дисертацп викладено у 54' статтях в науково-техн1чних виданнях, працях науково-техн!чних конференций 1 нарад, а такоа у .23 авторських свшцтвах на . винаходо.

Структура та об'ем дисертацп. Основна. частша мае вступ, с1м роздшв, загальн!. шсновки, список л!тератури.3агальний об'ем складае 280 стор1нок ' основного тексту, 167 рисунк!в,14 таблиць, список л!тератури включае 245 найменувань, додатки на 42 стор'пжах.

На захист виносяться результата, сформульован! в рубриках-"Баукова новизна" та "Практична цишсть".

ЗМ1СТ РОБОТИ

У вступ 1 обгрунтована актуальшсть проблеми, мета дослшень 1. шляхи и вир1шення, а також положения, що виносяться на эахист..'-■""

1. Загальний стан проблеми 1 задач! дослщсень

„_ Анал1зом сучасних спссоб!в переробки зелених рослин для пшшцення ст1йкост1 1х ^бер1гання показано, що суш!ннл е найб!льш "'ёфзктавшм методом консервування0' рослинно! сировини , при., виробництв! знеЕоднених корм!в для с!льськогосподарських тварин 1 птах!в, який' эабеэпечуё м!н1мальн1 втрати поживних речовин, э 1нтенсиф1кац1я суш!ння дозволяе п1двищти вих!д

оюа, вхтгмипв тэ икре хсшсннх речоки з одикш посагаэ! ; плоди кормових культур.

Технолог1я зневоднення рослинно! сировини, яка базуеться на . эагальних положениях теори сушння, розвинута в працях О.В.Ли-кова, П.А.РебШдера, А.С.ГШзбурга, О.А.Кремньова, А.А.Долин-ського, В.Р.БоровськоГо, Г.К. Слоненка, П.С.Куца, 1.Т.Кретова, О.М.КашурШа, А.П.Шсина, Е.Т.Тутово!, О.Ф.Буляндри, БЛ.Леончи-ка, М М.Грикчика, В.В.Корнараки, М.Л.Прника, О.П.Калиновсько1, .' З.Ю.Мазяка, В.1.Аниськ1на, ВЛ.Алейникова, Л.О.Орлова, О.Крише-ра, В.Мальтр!, Д.Шервуда, Р.Уайта та шших дослхдаик1в.

Основи теорп, технологи та технпш сушгння листостеблових матер18Л1в, викладен! в лрацях ВЛ.Пятрушев1чюса, В.Ю.Валушиса, ГЛ.П1уновського, К.Ф.Терпиловського, Ю.О.Чурсзшова, Н.Д.Хомут-ського, А.М.Худоногова, СЛ.Храпача, Е.П.Шелудякова Ю.Л.Фрегера, Е.В.Шнюрявмюса, В.А.Коряпна, Ю.В.бсакова, М.Ф.Лящука, А.Д.Гар-кавого, В.О. Тихомирова, К.Д.Макарова та 1ших, сприя'ли впровад-женн» прогресивних технолопй та обладнання у с1льськогоспо-дарське виробнщтво. / '

Анал1зом науковкх положень, розвинутих у працях А.А.До-линського, О.Л.Данилова, Л.В.Погорзлого. АЛ5.Дьо..11на, Ю.Ф.Новикова, 1Л.Мартшенка, Б.Х.Драгачова, В.А.Чапур1на, Д.Мурадова,. Г.Умарова та 1ш., визначено. основн! напрямки економп енерго-ресурст» утюизаци теплоти, вк-ористання вторинних та поновлю-ваних даерел енерги, то складають основу вирНиення задач енергозберхгаючого сушишя рослинно! сировини.

Проте дснуюч! техв1чн1 приншши та споссби 1нтенсиф1кац11. сушшня 1 енергозбереження не вичерпують момивост: подальшого вдосконалення технологи 1 гехьжи сушшня рослинноI сировини, оо сучасш. потреби виробнкдтва та обменен!сть палишо-енерге-тачних ресурс 1в вимагають розробки нових, б1льш ефективнкх мето-

■ д!в енергозбереження та шдешзння продуклюност! обладнакня.

- . У В1ДП0В1ДН0СТ1 до поставлено! мети дослшень та виходячи з енергозбер!гаючох концепци 1нтенсиф1к; <• :! суш!ння, в робот1

■ роэв'язувались так1 задачи

- на основ! вивчення 1 узагальнезг^я даних про зластивост! сяровиии як об'екта суш1ння уточшти механ!зм перенесения теплота 1 маеи та на 1х основ! розросити теоретичн! передумови

1нтенскф1кац11 -суш1ння листостеблових матер!ал!в в1дцов!дно критер1ю енергозбереження; -

- биябити та узагальнити основы1 законом1риост1 Еидалення вологи I нагр!вання материалу при р!зних методах (теплоф!зичних та механ!чних) впливу на сировину та способах сриння;

обгрунтувати приникли •. пшищення •■ ефективност! використання теплошх викидчв сушарок та гелюп1д1гр1вання пов!тря для суш1ння 1 виявити рятональн! схеми, конструктивнапараметри та режими роботи тепловикористовуючих систем при супшш;

- удосконалити технологи 1 обладнання для суш!ння рослинно! сирог-ши, то забезпечукхгь пшищення продуктивност! та зниження питомих витрат енерги ;

- провести виробничу перевхрку .1 визначити ефективнють новое1 та модерн1зованого обладнання для еуш1ння листостебливих . матер!ал!в.

II. Теоретичн1 передумови штенсвдйгасцх сушшня рослшщог ' сировини та-зшшення енергоемноет! процесс. ,,

На 'основ! комплексних досл1даень \ та> узагальнення структурних, механ!чних, теплоф1зичних та :1грогерм1чних властивостей рослишо! ~ировдйи( листостеблових мзтергал1в) подан 1х характеристика да об'екта суашшя. Визначено залежнють тег:лоемност1, теплопровшост 1 1 темпе ратуропров!ддост! в! д.

вологост! ДЛЯ Р13НИХ ЗЭД1В росли.

Для математичного ошсу 1зотерм сорбцИ (десорбцИ) в 1нтервалах вологост! поз!тря 0,1 < р < 1,температуря- 18'Са < 60*

зэиропоноваяо узагальнене р!вняння

. ир - А«?) Ь1, : у (1)

де А, о, ь - коеф1ц1енти, що складають: А •=> 0.017, а = 76,4» 0,98 (сорбЩя); А - 0,0035, ° ° 42,2. Ь -0,98 (десорбшя),

В 1нтервалах зм!ш вологост! сировики и=0,18...1,0кг/кг ! температура- 20...60*С !зотерми десорбцИ можна апрокскмувати виразом для те^ку пар!" в катер!ал 1 ' . • . '

,.РП- ЛрИ1" еп. • (2)

3 врахуванням.з&пешост! ( 2 ), закон 1в збер1гання енерги та маси , на основ! ф!зично! модел! тепломасоперенесення

(уца-Гринчика", одержано диферешшльн! р!вняння перенесения вологи з рослинних матер !алах

с¡т

с/х

{р. в-

ш

^ (в,т * с2 ш,<о

| - I; СЗЗ

ат

а

<2х

К

-Оь (В 0й 0П А-^рв +• 7) ' &

+ Л-70)

и

+ I ;

С4)

С -- а--|Х си, 0)

+ Сг + г 3 1 "о *с '

с.5У

де: ^ (0,11 )» А N в

N-1

V"

I иП

(Н-ш) С1+1п о)- ц!

йп « ; .

" Т0си,в) *—г в, о се Ч - К / ЦИ» , ( ■

2 ' «X. . ■ . '

А,ВЛп,т -стал! коефШенти. •

. Анал!з одержаних р1внянь доэволиз впявитй^основн! напряжи 1нтенсиф!кац!1- внутршнього тепломасопзрекесення - у рослиишк матер!алах. • \ '

Оск!льки 1нтенсивн!сть перенесения вологи . визначаеться величиною град!ент!в тиску рщни 7Р,х , та пйри /. ?'рп, що залежать в!д град!ента температури 7в, нвгфйм'лякого. при традщ!йних ■ способах 1итенсиф!кац!1 ' { на периому,'етап! процесу) ' перешкодаае перемшеншэ волога до'.'поворхл1,, його величина, гмэншуеться- в час!, то для" !нтенсиф11<ацп' сущ!ння запропоковено викоргстання- ефекту " оновлення" . ^рад!евто. ' що ■

\ ' . ■ > -V

полягос у примусов :й-_з!.Ш11 його величинп; та' напрямку'..в'м!ру зневодаення т!ла. шляхом утворення "новях дозйрхонь. шпаров^айвя 'за •дшсмогою подр!бнення (. розщепленйя ) часто?, >5атер'1алу.Г'Якщо в процес1'нагр130ння рослишоьчасточки, коли"в'олога' 1Ш Д1ею перемшуеться до центра, • вздовя ос!

.ст;зтрл на дв1. часткд«-'тоэш8ровуванна"'волот з йовоутворено!

поверхн! сщ.лчинить деформащю температурного поля . та сп!впадання напрям1в град!ент!в 7в 1 5Ш, що шдсилюватиме перемицення вологи до поверхн!. 1нтенсиф!кац!я досягаеться; завдяки п1двище.нню величин Vи 1 Ре та сшвпаданш IX напряжхв.

Враховуючи, що суш!ння пюля розд!лення рослшших часток приводить до релаксаци град!.ент!в 7 в • 1 711 .запропонов'Шо перюдично подр!бнювати матер1ал в процес! суш!ння. . '

При цьому виникае новий ефект - р!зке зниження середньо1 температури часток, що утворилися пюля подр!бнення. Причому.чим вища початкова температура матер!алу, тим б!льще росте ступ!нь знюкення його температури Шсля подр!бнення. . . ,

Виходячи з припущення, що швидк!сть сушшн'я змютеться у час! за експоненшальнш законом : N { г ) = ^ ( й )е~к1т,

к!не.тика нагр!вання частки рослини -буде .описуватись р!внянням:

Ъ (т) = и • СЦ -лр е~ А1Се0 + с 8 ¥ - е-А1Сс0т).

Результата розрахунк!в за шразом ( 6 ) , зроблен! для етуп1нчастого зкеншення розм!ру частинок, наведен! граф!чно т '.рис. 1. Спмвставлення IX з експериментаяьшш данкми (в!дхилення перевищуе 6.. Л О % ) доводить реальну' можливють керування процесок суш'ння ( стабшзащю -температури т!ла на попередньс заданому р!вн! ) , забезпечуючи 1нтенси$1кац1ю зневодненкя матер!алу.

Подр1бнення матер!алу в, процес! суш!ння особливо ефективне при використанн! сушильного агента з шдвищеним вмютом пари ( 6= 120...340 г / кг.). Анал1зом критер!ального р!вняшя теплообм1ну. встановлено, що при зб1льшенн1 вшсту пари у пов!тр!, наприклад, з 70 г /кг до 140 г/кг, коефнцент теплообмшу зб1льшуеться майже у 1,5 рази-( а а1/ <^2= 1,45..Л,5).Це шдтвердаують ! експерименташн досл!даення к!нетики сушшня у зволоженому пов!тр1.

Для визначевня впякву шшдкост! руху подр1бненого матер!алу на розпод!л основных параметр1в процесу суш!ння по довган! сушильного тракту на ' основ! одержано! статною I характеристики процесу: II = ( Кд/ ( Ъ)..- сформульованэ .сиетема диференщальних р!ввшь, що опксуе йроцес • сушйшя в

50

У i ^ г y

V -- •»в °2

Г

J. Шнотика HarpiBSHHE частшок при пощ»!бн@нн1. I- експеркмент» Z - роерахунок.

!сг.

2

Ж |/ч\ T' \

3s" 4 N!

120

* !

40

4 .

И 10

Pßc» 2» Розеод!л эологост! та температур» матер1алу по доашз! барабана дяя вар!аит1в:

3. »fâr/s

У*/ <1 > в*-е«,^ сцсир уа^

1-п -I .

Ь р (X) ср (X) й\.ш Е с^в^и-^ &с С 7)

«Ш;- К^ ( I )

сш,- ьрсх т.

1=1 1

Розв'язання системи р1внянь (7) проведено з врахуванням зниш шнщкост! перемщення матер!алу Ут( х ) по довжин1 сушильного тракту за р!зними закона!®. На рис 2. наведен! дан! розшшлу вологост! та температурю материалу по довжин! сушильного тракту барабанноI сушарки при р!зних законом1рностях зм!ш швидкост! руху латергалу по довжин! обертального барабана, що свхдчать про реальну момлив;сть керування процесом сушшня шляхом зм!ни конаентраци матерхалу зздовж сушильного тракту. Для 1нтенсиф1кац!1 процесу сушння рослинно! сировики доведено доц!льн!сть суш!ння в двостадШюму режим!: на перш!й стад!! суш мня .сумглене з подрМнениям при зниженн! вологовм1сту матерг.яу до 1Ы,0 кг/Тсг, на друг1й стадп-досушування в обертовому барабан! при зниженн! вологовм!сту матер1алу до 0,13 кг/кг та температуря тешюнос!я на 200.. .300° С. При цьому подр!бнення зд1Яснюеться у середовищ! теплонос!я э шдвищеним вологовм!стом: Х^ (120...180) 10_3кг^кг.

Доеушувания пш'ялених у пол! рослин характеризуемся великою нер!вном!рн1стю початкового воло^ ош'1сту пол!дисперсяих фракц1й ( листя, стебла, суцвггтя та 1нш.) 1 нер!вном!рним за висотою шару розпод!лом щ1льност! рослинноI маси та к!лькост! теплота самоз1гр!ванля.

Це призвол1ТЬ до того, що в одному об'ем! шару можуть одночасно юнувати масообмМн! процеси протилежно!

спрямованост!, тобто сушшня одно1 частини та зволожування 1ншо1 частики матер!алу. •

Для математичного опису процесхв сушпыя у нерухомому шар!, вк/'одячк з припух- ння, що руш!йною силою процесу масообм!ну е

u

3 к * I

КГ 11 VX—J *— г——

КГ lw\ 2

' Т \ . •

--- ——

2

50

M

10

Pao. 3. Розпод!л soJïorocri та температуря матер!алу

по zoïàmi cyiaamoro' яржну; 1 ~ суи1ння nouptôueKoï саровзна; 2 - суи!няй еу»1Е}ёйе а nonpißnemim:

а)

0)

Рис.4. Зи!на параметр!» пов!тря прга його фЬ^грубеки! нр1эь ¿ар. лкстостеблоэо? сиро sitan у Mttpmny; .'■'&) -зменшення природноГ njLibHocri тру i б) П аб1льш8нйя.

р1знивд тиску водяно1 пари у матер!ал! та у ф!льтруючому пов!тр1, одерсана система р!внянь:

dU m п '

- — - К„ Ctr,Vr ) C°Um 0n-bX) dT p с С

dX .

— e A Cot - ЬХ)

£¡■2 . ' C8)

dt .1 —— В Cat-b*) + q(U,e) fpp0C2) CGB C&) 1 ^

де A - Kp a, V) fp p0(Z) X Gg, B- K(5Ctc,Vc) p^CZ) fpr/GgCg .

На основ! анэл!зу meI модел! показано,що напрямок процесу шзкачаеться характером розподщ температуря матер!алу у шар! вШосно напряму руху пов!тря. Також одержана умова запосигашп утворення туману у ф!льтруючому пов1тр1 та зволоження матер!алу . у шар!:

Х0+_Н_О_. 11 + I |С

(to + JML н + -JL [ -JLc 1- М-) -Й0

1 со col в С0

0%Ь : •

s/»p ехр Ьр Un + К +

х ®>

-CJi

xCi-e

де Й0= -V6Xo ;Ct> в с f a+b > -b^UР, о« qf po(z)^bCB

ср %

Чнсдовим анал!зом р1внянь ( 8 ) показано, що пщ. фихьтрацп пов!тря крхзь шар рослинно! сировини у напрямку природнього ушлькення шару процес суш!ння Штенсиф 1куеться , зшвшуеться сорбцШне зволоження висушених. • фракцш та вишшчаеться конденсац1я вологи на поверхн! матер!алу.

Процзси суш!ння*$ шар! багатокомпонентно! сировини,кошокен1 -жохс в1др!зняаться початковнш параметрам та кшетичними коефпцентеда, описуються диференцхвяьнима ршшшями:

¿и . ■

- —1 - сц.-и^ с1.х ));

«*Т 1 1

<*9 1-П

сси)

<*Т 1

-г

' СЮ)

,, p-.Cz) 1-п Спрь СХ) с-^- + V- аь )-—а— с в -о е им Р ° ат С 32 Ш0(2) 1-1

РаШ Ш0С2) С-^ + Ус ^МЕ^Ш иг

ирад)^" ^^ (ь)] р0сг) " ' .

при таких' крайових умовах:

Мт-о-Ут)' 112=о^Вх(т)' х12«о-хп (т),Х|т=0»ХпСт), и1|т-о-ип'ицг-о °|т-овв С2)»

Во /г Ьо 12 Г р-к2_ 0-'кН 1

вег)-—3. - / - Ъ_(т)--е—+2 -Н I ,

С3 * 1Сз . П } С3к X к ^

' де о3, В3. С3, к - стал! коефЩ1енти.

Система р1внянь розв'язува;.;сь методом ис1токя (в мопифшнш Ю.В. Ссакова).

• Таким чином, основн! процэси запропонованих технолог 1й суш1ння 7а способи хх 1нтенсиф1Каци подано математичними моделями, а нал!з яких дозволив скормулювати принципи П1двшення ефехтитост! суш!ння листостеблових матер!ал!в енергозбер!гашими методами.

: !Ш. Експериментальн! дослшення ' процес!в сушшня листостеблових матер!ал1в

Лослшення проведен! на лабораториях стендах та досл!дних

"; , / 14

зрйзках ' промислового сушильного устаткування, обладавши № лтрольно- вим!;даЕпльними засобами. Вивчалися заксном!ркост! вологонидагення та нагр1вання багатьох вшив . рослинних матер!ап!ь ( ты уедини, IX часточки, поряди матер!аиу, ■ стеблова р1зка р 1зк«.'Го ступеня подркзнення, листя трав 1 т.п.) при р!зних способах сушшня: у завислому -стан!, у пильному ;Ф1Льтруючому шар1, у рихровому к1льцевому шар! ( з р!зним ступеней.подрюнення рослк**); сушшня окремих часток та сушшня сумидене э подрюненням.

Результата дослшень узагальнен1 у вигляд1 залежностей безрозм1рного вологовм!сту' 1 безрозм!рно1 середньооб'емно-! температура матер!алу в!д безрозм!рного единого комплексу -щ- •

Узагальнен! кгнетичн! залешост1 процес1в сушйня мають однотиповий характер, що св!дчить про однаков!сть властавостей рослинно! листостеблово! сировини та механ!зм!в тепло- 1 масообмшу. Обробка експериментальних даних дала змогу одержати един! залежност! кшетики зневоднення рослинних матер1оп!в 1И]о- Т^ СКт.-Ио), IX нагреву . в - Г2СНт^11о) та уэагальнену температурну криву в/о^ Г3С II ), як! у розгоряутрму -шгляд1 подан! мвняннями:

0 "о - 1,012 -1,1 С-^ »0 - ) + 0,314 С- Кт °0 )3 -0,08 Л V

„ о,15 + 5®- Ч> - 1и с Нт °0 >2 + 11,4 )3 -» 0

СИ)

-5,2 С-^-2- У* + 0,9 С-Н1)5 ;

"о Л •

С12)

-2- - 2,23 - 7,35 -У- ♦ 13,9 С-У- )2 -8,5 С-У- )3. С13)

"о "о V

3 р!вняння ( 13 ) одержана узагальнена залежнють критерию РеС1ндера в!д вологовмюту матер!алу.

й> - СШ) С -3;?и2 ч 4,би3 - 2Л251)Ъ/Г. С 14 >

Залежнють максимально! швидкост! суш1ння в 1л параметра м«гер!алу та режим!в процесу апроруимован! р!внянням

n - а4> v™ ! <5р. чк

С 15 3

15 ,

же д!йсне при . N«0,1...4 кг/кг, ^СО.. .410 °С, б«1...5м/с.(1=10... 150 г/кг. * ( .

Величини коефЩ1ент1в, що входять у вираэ ( .'15' ) стаковлять: '

- для стеблово! частил: Ь »2,034; т-0,41; р= -0,^8,К—О,26;,

- для листя: 2,44; т«0,17; р=0;К«0.2б.

При' сушИШ у вихревому к1льцевому шар1 подранено 1 сировини кШетика сушння апроксимована узагальненим лирагом:

1ИЮ- 1-1,43 С Нт/Ио) - 0,675 (Ь'т/ио32-а.12 Шт/Цо)3 (М)

де N -0,1 Ь^'35 при 1с- 90...205*С,ио*»3„.0Дкг/кг.

• Кшетика суалння з одночасним подрюненням дистостей/юво I . сировини наведена на рис. 5, а розиод!л температури материалу

за рис.6. 1

Експерименти пшвердаують приншшову мокливють. с?г?бхл1заи< I температури матер!алу на эадэному рхвн.! . та .-дозволяють . визначити особливост! процесу:. при чП1двщешГ гючатк'ово! температури матер1алу (перед подрЮнекням) величина ■ ягеншя Кого температури йё п!сля подр1бнення зб^лвдетъея; розпкплеыш стебла вздовж при нагр1ванн1 зм1нюе напрям й^ьелячину ( вб1к-• збхльдання ) град!ента температури; I п:сЫ'клодого/ чт&ау подр1бнення зм!нна швидк1сть суипння шда-пцустьслу

• К1нетика подрхбнення' визначаеться за^яшето .'величини 'питомо.1 поверхн! матер1алу в!д навантажешя \на. робочин '.'рган

та чосу його взаемодП'.з матер!алом ( т: Г'"'

^ 13,3-0,065 (18-0,05^5^ С1-ё°'125т ). С 17 )

При суш!нн1 • лодрюнено I сировини в оОер'хсв&ч Сйраоанач зм1на вологовмюту матер!алу . вдзна^аеться ■/емпгрич!1им р!внянням.' • . ■

и С 1- *ЙТ ) ехр С -РЙТ ) . ( . )

а функцюнальнШ зв'язок М1ж параметрам? материалу та.' г-ожимами процесу при цьсщ ■ апрокснмовано залежнхетю

У2~ К<5 С 4-37,3)"1(1951711) (51,3+У1) (62-й X С 19 )

Для процесу суш!шя у щ!льноМу ф1льтруйчо.4у шар! сировини з початковим вологовмютом ...1,2 кг/кг кшетичн! залежност!

визначаються ^мгиричною формулою

и = ир+ С и0-ир)ехр С -Рр"0'3 У0'52^'8) т < 20 )

щод!йсна.при У" 0,1.;.0,5 МЛ;; 19...901:; р=20..Л65кг/ы 7

Експериментальн!' дай! по теплообм!ну листостеблових матер!ал 1б у процес! суш!ння апроксимован.! р!внянням:

Яи А йеь Ргт. -(21)

. Значения коеф1Ц1ент1в для стеблово! частини:, А-0,638;Ь=0,428; т«0,33, для листяно! - А-0,14^0,4,т»0,33.

IV. Шдвищення технолог1чно1 та енергетично! ефективност! сушшня в установках безперервно! ди.

• Розроблен! рацюнальн1 способи Ш'двгацешя ефективност! суш!ння подр!бяено! сировини та ббгрунтован! параметра засоб!в ушл1зацп теплоти в!дпрацьованшс газ!в-у високотемпературшх пиевмобарабаншх сушарках дозволять не т!льки пшищити ефективнють використання палявно-енергетичних ресурс!в, але й забезпечити технолопчний ефект - п!двищення продуктивное г. сушарок та якост! готового продукту.

Анал!з процес!в суш!ння листостеблових матер!ал!в у обертальних барабанах (для ниробництва трав'яного борошна та, р1зки), з вккористанням рециркудацн частини вШтрацьованого сушильного агента проводався з оцгнкою впливу кратност! рециркуляцИ теплояос!я, ступеня. полереднього подр1бнення ' сировини та II початково! вологост! на енергетичн! та технолог!чн! (продуктивнють обладааняя,- р!вном1рн!сть . сушки, втрати каротину тощо) показники. ' .

Апроксимац!я ■ експериментальних даних по розпод!лу вологошюту ' матер1алу (трави ) вздовж сушильного барабана виразом (18)' 1з эам!ною т-»~ * °60т0а Сщ при . розв'язанк

системи (7) дае можлив!сть отримати р1вняння для назначения розпод!лу температур тешюнос!я та. материалу по довжин! " барабана: •

- (1-е"с,х) + С31 +В2х) е"рх, а2)

I ? -

""4

г Ч! 5

>9 • V м/ •

О 20 ' 40 60 с- 100

«Г—

Рас. б. Температурив поле частники при ÏÏ розщепленн!.

ВЧ0-Ц -п [В'1 ЧО"1 - Й-Г|-ГТ *

I е- р«

В - и ;

1 0 1х Ср-0 3 2

В „ ц V 1 . р„ С1с » ОпСт) со Саг 17

2 0 1С Р-СВ) " и

Для 'врахування впливу . кратност! рециркуляцп використовувались залежност! Н{(Х) 1 СрШ:

За допомогою .одержан]« р!внянь вчэначена* енергетична; ефектив.нЮть застосування реияркулящг,. попереднього . подрЮнення матер1алу, та зменшення його вологовмЮту;: встановлен1 оптимальн! значения ступеня подркзнення матер1апу та максимально! крат п реаяркулшп,. щс змеицують витрати енергп на суциння. . -

Поведения частини- вшраиьованого теплонос1я з кратшсда рециркуляцп Кр ),.5 доз; :>ляс змешмт витрати теплота- на 10...13,5% при сушин! св1жоскоа«зно1т сировини та на 18...21% при суш №1 попере; чье зневоднених рееящ^

Експериментальни встановлено,, то . при ?астосуванн1 теплонос1я зоиьшеного золоро^м-кту/ Шдвшуеться температура нагр!ву матер]ал;; за л1н1йним законом! ву 5+ 5Кр.Враховукяи, що головним технолог1чним параметром' процесу еуш1ння ..рослин е допустим?. температура нагр1Еу, те,, що остання величина е функтею часу 5= Я Ст)л. теоретично- визначено значения максимально припустимо! . температур?; т.оляоное1я. на вход1 в барабан:

12,3 ^ Ь к^Т^Г1- |г1 слу^)-^- 0О - В2 --В,р>*В,*г [в,<1--|^> ♦ ] С1-ёР*2) У (24)

^ С ^ ^^ ] \ яе А- 0"1

яка . забезпечуе максимальну': продуктивн1сть сушарки при збереженн! яност1 них!дноI сировини; ' ';

Показано» его !нтенсиф1кащя тешюмасооомшу при сушшп в сушарках, безперервно! ' дп дозволяв зменшити температуру в1дпрацьованого Тдплонос1я та викид теплота, що обумовлюе .'змеяшення' шг$»®к витрат енергп.

; . Експердаентально на д!ючих сушарках отримано залежнють мш волоИсте висушеного" матер 1алу та температурою вшрачьованого теплонос1я для р!эних способ 1в та режим1в суш1ння в оОертових барабанах:

" ' (25 )

"|УУ ,

■ да >г - 49,15, 0,31? - при суш!нн! без рециркуляци; алмз,98,Ьв-0,29 при сушшнг з решркуляшею;

30.7, Ьг«0,205 ; - при сумлценн! суш1ння та подр1б-

"'-лГ' ... . . .' нення; -'V.'''" • ав-3б,8, Ьа-0,283 • /'V..: - при суш1нн! т1льки тетя. I

Показано, що ефективнють' -рециркуляци найкраще ' проявляемся у двостадШному" проЦес! : ( комб 1нована сушарка ). коли• в1дпрацьований теплоносМ подаеться в пе рший сту п шь агрегату в -зону. подр1бнення, гальмуючи прочее окисления каротину. При цьому продуктивность облапнання шдввдуеться на 20...2бкг' а питом 1 витрати т'ёплоти знгакуються в!д 3,6 до 2,9...3. ад&'кг. ''Л'-

В робот1 провёдено пор1вняльний анал1з в&р:ант1'в використання засо<51в утшпзацп в1дпрацьовано! теплота с.,шарок , (схемина. рис.?)., Показано,_ що ;максимальна 'ефективнхсть (зниженш! витрат теплоти до 40%) сушшня рослинно 1 сирошни з ушпзашею теплота досягаеться у двостадШшх процес&х: високотемпературне зневоднення на перш!Й стадп до вологост!

т

V

к

• t

— t,

JU

Hi

iJU

V

t

a

J-, +

V

t,

t

РГ

У

V Tto

Рис.7. Схеми використання засоб{в утшпзацН теплотп в

сушарках

•3,8

а)

кг

I з,'

Ц

3,2 3,0 2,8

Ч: 1 - и)^ 65 % 2 - =75 %

и

il

v.l. без рециркуляци

з рециркуляцию

• i . з рецкркуляц{* \та nonpiÖHeHHj

^__

f 2 ,,,.,,. 1

3

"0,5 1,0 - 1,5 65 70 75 ВО % 85

; К-*- 6ÜO —

Рис. 8. Залежн1сть mromï витрати eHeprlï на суш1ння:

а) в1д краткосг! рецйркуляцН;

б) в!ц BonorocTi сировини.

■ 30...35: та подальше досушування у нерухомому шар1 ни м1сщ з0ер1гання готового продукту.

Для пХдвищення ефективност! утешзацп тешготи сушарок розроблена нова конструкщя регенеративного упшзатора з дисковой оберта^ьною насадкою, парамитри якого визначеш '/розв'язанням р!внянь теплового. балансу 1 теплооСмшу м!ж двома теплонос!ями та обертальною насадкою.Температура теплонос!я, що подаеться у сушарку з регенератора визначаеться:

*/«С1-е~ А1) С1-е~А2) 2 0 г 0 У3С1-Я1 еА1К1-е А 2) ^а-е*»«-!^) . _ • <*п _ ' V/«

де д1= C1.R ty F; ç 1- R a) F ; R ,

W1 W3 V2

V, ' 9

R2 —r; Vj = cr- Lr; V3 » Cg- Lg: W^Cpo« r/n 0,5.

К1льк!сть теплоносм, що рециркулюе в регенератор! , з врахуванням товщиш пограничного, шару за Шл!хтингом, визначаеться формулою: ■

Lp «= pbo г03 0,526 Re ~°'2n . C27D

• . .За формулами (26) I (27) та на основ! ' натурних експеримет!в визначен! рацюнальн! . параметра утил1затора. Заощадження енергп при застосуванн! регенератора для сушшня в . обертовних барабанах становить 13... 16ss.

V. 1нтенсиф!каШя суш1ння та зниження екергоспоживвння в установках перюдично! д1!

Розглянуто та проанал1зовано особлизост! процесу сушШня лисгостеблових матер!ал!в у. нерухомому шар 1 ф!льтрувачням ■ атмосферного та пШгр1того пов!тря в!дпов!дно задач зниження експозици ,суи1ння та.енергоешост! процесу.

Показано, що в перюдичному режим! кайб!льш енергоек-:мнш е пов!льний процес еушШня, але, виходячи з технолог - гкл вимог.процес зневоднення необх!дно .максимально !нтенси$!кув£ти, щоб -, запоб1гти псуванню шсушено1 сировинй.Усунення цього прогир!ччя може бути забезпечене ращональною структурою режим!в проведения процесу суш!ння. що реал!зуе отмаяьний

га

!

.зв'яэок м!'" вологопоглинальною мо,жяив1ста повхтря ' -та вологов1ддавальною слроможнХстю матерхелу.

Аналхз витрат' енергхх на пхдхгрхвашя повхтря та . його транспортування крхзь шар рослинно1 сжрэвши.якх визначаються-рхвнянням: " ; " . . .. ' - Ь

а .—-__ с рп СоМ ■ -С1 * А Р а.4138п1),а-ти - (28) 1 *

С0(1-П(т)) и и п в н '

де .ЛСО - втрати поживних речовин. - '

виявив можливостх змекшення " питомо! енергоемностх

одержуваного. . продукту ; при скороченнх часу ьентилювання :'

(сушхння) шару матер халу. : . ■•

Тривалхсть сушхння, що визначаеться рхвнянням кхньтики

сушхння (20) з врахуванням впливу теилотисамозхгрхвання, який;

кхлькхено оцхнюеться введении коефШХентом о1»: «¿(Й^ •може

Оути визначена розв'язанням наОлиженого р1шяння: -,„.. •

- . К С1Ю г и П V ; -

. ЗГ~ " - Ь2 с и"ир) ' (29)

де а-о,52.ь-о^27:

Але загальний час. зниження вологостх. материалу до величина ' (експоэицхя кондицхювання)" ■ який складаеться з часу : вентилювашхя та суш часу технолог хчних пауз (коли О^Цр)

• тк - ^ ' СЗО)

не повинен перевищувати, термхну стхйкого з<5ерхгання. матерхапу, ' який е функцхею температурив визначаеться емпхричним рхвнянням

т ^ а 3%) а0 * Д1 ) 3 , С31) •

Вводячи поняття коефхцхента ефектквностх перходичного сушхння. який визначаеться спхввхдношенням • загального ;часу робота сушильн-о-1 установки X тривалостх технологхчних пауз: > .■•.■;..:'.

Кв Л-1 "м То1' С32).

отримано рХвняння, що вйзначае .експозицхю кондиц1ювання ■ як функцхю часу робота сущильнох установки: ": ; „

тк - (1+ ) тв . езз)

.-Розв'.язання рХвняння (29) з врахуванням (31 > X (33) д можливхсть отршати значения максимально лрипустимого часу.

сушГння рослинно! сировини

1 -Кп"1

V --

а01га I" рР

1п

Цо-Цр

ик- ир

а2 С "о "»к3

С а2 ир -3.7)- у

тобто умову,-виконання. яко1 забезпечуе стгйке зберхгання продукту у процес! його сушшня. '. г...

В робот! на основ! анал!зу багатор!чних кл1матичних даних для р1зних рег1он!в Украши виэначен! значения величини

' Анал1зом„ метод1в прискорення процесу суш1ння за 1х енергетичною . ефективн!стю встановлено, то на початков!й стади . процесу (11^0,33,. ,0,23 ' кг/кг) , : !нтенси'Якувати вологовидалевдя. э рослшю! сировини маси доцГльшше пштеннт ШТ0М01 Еитрати атмосферного повиря М30. Однак, при зменшенн1. вологовм!сту сировини нижче эа и-0,33 кг/Т<г. зсальшення . швидкост! ■ ф1льтраци повхтря вже 1 практично не Ешпшае на швидк!сть суш!ння I тому доц!льн!ше зменшити витрати пов!тря до значения, яке . забезпечуе, використання . зв1лгнено1 потужност! вентиляШйно! установки для пшгр!вання пов1тря на величину. . .

ИЬ = % 01-т>в >'р Иер, „ (35)'

яка. е. достав®»1 для;- эпижененя вологост! • пов!тр. нижче рШдавашЕйге/значения... Регльно досягнена стушнь п!д!гр!ву при даеееяюванн! вентилятора ЛЬ *» 2...4,5 "С.

В роботI. показано,, що однш з метод!в шдвищення ефективност! сушшнЯ' без- шдвищення встановлено! потужностI . сушльно-вентиляшйного блока е використашя акумуляцШного пшгрхву пов !тря за рахунок енергП, накопичеио! у лерюди технолог1чних пауз. . -

При використанш теплових акумулятор1в з р!динним топлонос 1ем динам ¡ка югр1Еання сушильного агента теплотою, акумульоЕаною ршною мтстк!стю (5,. визначаеться сшввшошенням:

^ - А С )'. ехр' С-Т" тп) С?б)

не А - К/ С К<?. * ИСр)"1'; Т" »- А 1ср/СС .

.Анал1зсм' рхвняння (36) разом з р1внянням кшетнки суш!ння рослотюг сироЕини' у- шар! обгрунтовано регламента проведения !"Мгр1вання-охолодженняи' теплоакумулюючо! м!сткост! та ■

Бизначен! рашонечьнх. режими, що забезпечувть зниження питомкх енерговитрат.

В робот! проаналхзовано розподм поток1в пов!тря, вю фхльтруються кр!зь об'ем висушувальнох■ сировини при р!зних конструкц1ях пов1тророэпод!льчо1 системи. Запропонован! способк шдвицення рхвном!рност! ' сушнля в стац!онарних' сховицах цшшчно-реверсивним вмиканням вентиляшйних установок.

У1.Вчкористання сонячно1 енерги для 1нтенсиф!кацп суш Наш рослиннох сировини в сушарках пер!одичнох дп

На основ1 узагальнення досв1ду вик :>ристання сснячнох енерги для сушхння родрэ&ша клксжфтац из гел'оповХ?роп1д!гр1вальшк1в для сушшня рослинно! сировини у великих об'емах (30...2С0 т), як! обумовлюють специ$1чн1 вимоги до сонячних колекторхв. . ■

Використовуючи спхльний методичний шдх1д, сформульована X узагальнена математична модель площшшого гелхоколектора у

вигляд! системи р1внянь

к«от-р - спип —а+ с*в /п ст^-тр- кп/пстп -т2) +

• + с0£пр 'п СТп "Т02> 10'Ч£пр2^" ^"п- Т01> 10'8 • «в 'А "V- ~ Гс161 1 ^ +/П - в с тг ^пстгТ««оЛ1 + ст01тп)+ V яр/. стОГт2б310~8;

'п "п-т2> - С2Р2^к2-~- +С2621 ~Г *х СТ2 'V ;

+ К0}2 СТ02"ТП); С37)

( Т02 " Кн СТп ^н5 ^п •

Для однеконтурких гел!оп1д1гр1вник1в ,шо к гють прозоре покриття

(або без нього), за

сталого рещ-м-у

(1Ст>Сопз1.,Тп(т)=сопзи одержане р1вняння розпод!лу темп-зратури

теплонос!я по довжин! каналу гелюколектора

Т (X) = а -1 | I (оггЗРК^.') +тн [ к2- (К2-о) е-^']} та функцЮнальн! залекностI ступеня п!д!гр!ву теплонос1я

С38)

АТ

^ КоНЯ ♦ С о) ^ ( 1-е ~КУ ^«Г1

4

• (39)

1 коеф!ц!ента. ефективност! (теплового ККД)гел1окояектора

1) = ( СвСв/а)

К* С^-аЗ^Г С 1-е

-хЛ

)

(-10)

в1д режимних та конструктивних параметра,гел!опере7Вор»Вач!в.

Для колектора . з - захисним прозорим' - : покриттям коеф!ц1енти ргвнянь (38)-(40) визначаються сп!вв!дношеннями:

КГ «Уог с'а/01+ (с<в А^;

Ер Т= I брСро

а= 7.

ВС /01+/023 21 " ЙВ Г01 гЗ"о1В/02г5

С«в+ 2о(А+ К02 ) /01 /01к01 + ^ Ч)?

-1

+ 4>[ *лк!

01У01 + сйл+К02) С<В/0ГК01 У01

йн

2Г Сс(В **л2 + ЧЛи* с,А/02+К01/01) Г02.Ч , ;

23 " Сс,ВгЧ + ^г3 о|В/01/02+ 42ЙВ А ;

' 25в СоГВ /01+' ; «В У01.+ ^В^л /01 Л)2.

В робот! -наведен1 дан! теоретичного УанЫпзу (дан1 моделювання) режим!в та- параметр 1в- конструктя /гелюкблектор!в для лшгр!вання пов!тря, Йк1 св1Дчать,: що ,п1дВлн)ення теплово 1 ' ефективност! гел!оперетворк©ач!в моййа досягти зб!льшенням литомих витр'ат повгтря в каналах'.та зб!льшённяк-вшосно! площ!

К

поглинально! поверхн! у^/ос/уг..

При узагаяьненн! результата 'моделювання та пор1внянн! 1 даиими експеримент 1в критершиле р!вняння конвективно! теплообмшу у. гелюп1Д1гр1вниках вшориговано у'вигляЛ~ 0.50&/73

N11 - а' . йе \ «1)

де «'=0,174, п'»11.5 при 0,4 0,5; 12/^1,6.

Результата ■ розе'язання системи (37) з врахування стацЮнарноет!■ "■ досл!джуваних процес!в в!дноско Тщ1 Тд2 ДО даоканального гелюпов!тропШгр!вника наведен1 на рис. 9 раз з експериментадькими дачими (штрихова лШ1я), як! пШверджуют вдеквйтн1сть розроблених моделей та реальних процесс.

Теоретично 1 експеримектально пдавердаеяа ефективн!ст зиксристашш двоканальних сонячшос колектор!в типу "труба в труб1для сушарок пер1одичноX•д11.

Для 1нтенсиф1кацп теплообм!ну у ннутрИшъому канал залропсновано виксристовувати петлев! та сшральн! турбул!затор з еластичного матер!алу.

Реал!зац.1я принципу зб!льшення в!дносно! "поверхн ■ поглинально! оболонки знайшла воображения при секц!юванн внутрииньо! оболонки,яка виконуетьея у виг ляд 1 к1лько. (оптимальна к1лькють дор1внюе | трьом ) шлщдричних оболокок розташованих у Д1аметральн!й плошин1 захисно! оболонки (рис.Ю)

Проведен1 також експеримбнтальн! досл!дженкя 1 обгрунтован параметри гелюколектор!в . з гнучкими оболонками. ,

Математична обробка даних експеримектвльних досл1джек розроблених конструкШй гел!околектор!в дозволила узагальния основн! залежкост.1 г>(и, ЙТСЬЗ та ДТ С 1)3 р!вняннями:

V С13 - а01Ьо

Д Т 0,3 - а3ехр С- Ь31Э

V (ЛТ) - а,ехр С-Ь ЛТЗ

(

ч:.

I- 50 - 250 М^год.М*,

лт » «ьгв-с , 14311 I -500-960'.Вт/Т^..

Значения' коефШ!ент!в рШмнь (42) наведен! нижче з таблиц!.

40 60

60

кг о

100- "чй—м2 140 30

Т.

65 °С

»45

35 25

е s-- I, *** ►

/ у' ^ г 0

4

8

I

°С Î

Л

ю о

12

20

?ыс.9. Poanorçia тешератури поэ1тря по цовяин! двоканального гед!околэктора (1,2), та залюш!сть отупев п1д!гр1ву в!ц витрат пов!тря ( 3 ).

0,4 0,6

! ?

0,4

0,2 О

К

V ' *

» /

<3 / )

3 10 15 —20 25°С

дТ

35

Рис. 10. Залежн1сть ННД гел*околектор!в в1д ступени nfn,trptBy пов!тря.

Значения коефоцоентов у формулах

Позначешя Конструкцоя поглинаючо! поверхн!

округла округла збольше-ного-доам округла з петлевим турбулоз. округ.30 споральн. турбулоз. площин-на сек- цоонс вша

°0 2,07 2.6 2,15 1,55 3,12 3,15

ьо 0.65 0.6 0.7 0,81 0,54 0,6

73,8 96.4 129,3 99,7 68,5 114,Р

Ь1 10 2 6.7 5,9 7,2 6,42 6.2 5,4

22.8 28,6 26,8 26,9 26,8 32,7

Ь3 9 9.5 7,9 8.8 9.95 9

УП.Виробнича переворка та реалозацоя результатов дослШень у виробництво

Наведет результата виробничоо переворки технологочних опе-раШЯ, процесов суш1ння та випробувань сушильного 1 .допоможного обладш^ня р1зного ровня (в1д в!домчих до приймалышх). Викоркс-тання отриманих результатов дозволило змешити тшвалють суш1н-ня трав у 1,5... 1,65 рази,, скоротити витрати енерги на 25... 45%. Продуктивность еушильних агрегатов при впровадженно нових те;шологочних 0 техночних розробок п1двишлась на 25...10СК, витрати енерги на виробництво штучно зневоднених кормов оз трав зменшено на 12... 13* (в залежное?! вод технологи сушоння).

Теплоенергетичний ККД гелюколекторов для сушарок подвмцено з 0,52 до 0,74. .

Результата проведених дослоджень впроваджени

- в модерн Озованих та освоених промисловостю еушильних агрегатах АВМтО,65 Р (Г,Ж) (з системою утил1заци теглоти водпра-цьованих газ1в) з об'емом виробництва 1500 шт. на рок та у еушильних агрзгатах АЕМ-1,5 Р (Г.Ж.Т) э оо'емом виробництва 750 шт. на рок;

- в розроблених, випробуваних та рекомендованих до сер одного виробництва комбонованих агрегатах АЕМ-0,65 РГ з сушаркокг-подрОбнювачем;

- в розроблених, випробуваних та рекомендованих до вироб-. ицтва пневмооарабанних агрегатах АШ-0,85 з системою утил0зац01 водпрацьоьано! теплоти;

>"">" паливо \ -®-1 теплокос!й А —V- матер!ал

— в}длрацьозаний теплокос1й

. б) '

Рас. II. Схо.'и сушильнях установок:

'"a) коа№юаакий оушльнйй arpara? СЖ1~0,65РТ):; а) баетоэа rasíocyBápta Шб-20;'

•б) пнезиобарабанняй агрегат £ВМ~0385; р) установка даеувувадая eîMa.

а

• в комплектах сушльно-вентапяц1йного . обладнання ВЕА-Т-30 з теплоакумулюючим пристроен ;

г в модерн!зованих випробуваних та освоених промисловютю сушильных установках УВС-16А-3 об'емом виробництва 2200 шт./ргк.

- в розроблених та випробуваних гел1опов1троп1д1гр!вниках ПСК-200'та'баштов!й гел!осушарц! МБС-20.

За результатами дослшень розроблен! та впроваджен! технолог 1чн1 процеси виробництва штучно зневоднених корм!в. (б!лково-в!тач!нного борошна, с1на, трав'яно! р!зки).

- Загальний р1чний економ1чний ефект в!д впровадження результат^ дослшень складае,6,1 млн.крб. ( в ц!нах 1990 року).

Основн! результата та висновки

На основ! виконаних автором теоретичних та експериментапь-них дослшень розроблен! науково'-техн!чн 1 основи 1нтенсиф!кац11 тепломасообм1нних процес!в при суш !нн! рослинно! листостеблово! сировини 1 метода п1двшення; технолог 1чно1 та енергетично! ефек-тивност! технолопчних процес!в в промислових сушльних установках та агрегатах с!льськогосподарського призначення. Розроблен! основн! напрямки створення енергозбер1гаючих сушльних техноло-Г1й-з утил1зац!ею використано! теплота та сонячно! енерги для переробки врожаю зелених рослин. . '

Запропонован! нов1 способи. суш1ння рослинно! сировини 1 на 1х основ! створен! ориг!нальн1 конструктI перспективного облад-нання. Обгрунтован! 1 реал1зован! у промислощх агрегатах ефек-тивн! режими суш!ння 1 обробки рослинно! сировини та конструк-тивн! параметри робочих орган!в, як! дозволять в 1,3...2,1 рази шдвищити продуктивн!сть обладнання та зменшита питом! штрати енерги на 9...42%. -

Основн! шсновки робота можна с$юрмулгоати так: 1. На 0СН0В1 анал1эу ф1зичних моделей процесу сушшня рос-линних листостеблових матер!&л1в з використанням не враховуваних ранше факторов, оюлопчша особливостей та уточнених 'механ!з-м!в тепломасообм!ну,-. виходячи !з Сучасних' досягнень теори ^тепло- 1 масоперенесеннй в пористих середовищах, одержано:

' диференщальн! р!Еняння тепло- 1 масоперенесення в р^слинн матер!алах; - ¡,

- математичну модель, тепломасообм!нних процесс при суш1нн1 листостеблових (бюлопчно активних) матер!ал!в в щ!льному

ф!льтруючому шар1, в якШ враховано пол шсперсн 1сть, ашзотро-шю ецльност! та штенсивност! тепловид1лень сировини;

математичну модель процесу суш1ння в пневмобарабанних сушарках безперервно! дп;

математичну модель процесу суш1ння з одночасним подрюнен-

ням.

Розроблено енергозбер!гагоч! метода 1нтенсиф!кац!1 сушшня рослинно! сировини.

2. Теоретично обгрунтовано та експериментально шдтверджено метод 1нтенсиф1кац11 тепломасообм!ну шляхом сумшення ггроцес1в суш!ння та лодр1бнення,метэр1алу. .

Вперше виявлено, що при ютенсквному конвективному ■ шдве-. денн! теплота 1нтенсиф1кец1ю внутршього переносу можна зд)йс-шти швсл1чним зб!льшенням величини та оновленпям напрямку гра-д1ента температури шляхом малоенергомюткого процесу механ1чного подр1бнення (роэщеплення) стебловох частини рослин у сёредовши високих (140.-. .400"С) температур. При цьсму охолодаення ново-утворено1 поверхн! призводить до зниження середньо1нтегрально1 температури частинок матер1алу та р!зкого шдвищення град!ента температури. Встановлено, що при шдвиценнт _початкоао1 (вшос-но моменту роэщеплення) температури нагр1ву штенсившсть на-ступного вологоввдалення та стулшь зниження температури матер!-алу зростае. Це дае можпив!сть ст. зшзувага температуру мате-р1алу на. максимально допустимому р!вн! (70...8СГС)- при його взаемодп з високотешературним теплонос!ем.

При мало!нтенсивному п1дведенн1 теплота до матер1алу (обме-кений температурний . р!венъ процесу) одночаска механ1чна та електрична обробка рослин 1нтенси^1куе процеси вологоввдалення екчхвалентно шдвищенню температур!! матер1алу,але при менших у 8.. .-10 раз!в витратах енергИ.

3. На основ! анал1зу розробленоI математачноI модел1 теп-ломасообмшних процес1в при суш 1нн 1 багатокомпонентно! рослин-но: сировини у високому ф!льтрованому шар! встановлено, що ефективнють вологоввдалення визнэчаеться характером температурного поля в об'ем! шару.

Вперше встановлено, що ф!льтрування пов!тря у напрямку при-роднъого зб1льшення насипно! щ!льност! шару листостеблово! сировини 1 шдвищення штенсивност! ввд1лення теплота самоз!гр!вання е найб!льш. ефективним способом суш!ння, оск!льки

пераииеджае :'творешю туману при насиченн! повиря та эмевде Штенсивнють сорбЩйного зволожешя ксшонентхв шару, що давдъ ВОЛОГОЕМ1СТ нижчиЯ в!д рхвноважного.

. При фхльтруваннх повхтря крхзь шар його вхдсмоктуванням э боку найб1льшо! шлъностх шару хнтенсинхсть сушхння можна эбхль-шти на 15...20 ii 1 виключити зволоження нижнего шару сировини.

4. Вперше, на приклад! сушх:шя рослиннох сировини в оберто-ьих барабанах, встаноглено тзиачальтй mkiB характеру роэподл-лу швидкост 1 руху матеpiалу по довжкнх сушильного - тракту на шшдмсть ого суш1ння 1 нагрхвання. Використання змхнно! (у чаи або простор!; швидкост1 руху матерХалу дозволяе надата процесу сушхння керований характер 1 виключити дов!льн1сть у формуваннх г.оэдовжнхх концентрацХйних X тетературных полХв та реал!зувати рацхональнх режима сушшня» щ> з&сезпечуе пхдшщедая продуктивностх сушарки у 1,2...1,4 рази.

5. Експериментальнх досл1дж<зння дозволили розкрити новх за-KOHOM1PHOCTX процесу суш1ння з одночасним подрхбненням матерla-лу. встановити межх його ифективдого використання. •

Встановлено, що при сум1щеннх високотемпературного сушхння з подр Мнениям значно зб1льшуеться штенсившсть тепломасообмх-ну: коефхшент теплообм 1ну зЗХльшуеться в 10 р^зхв, . досягакни значения 1000...1200 ВужИ; вологоншруження сушильнох камера Зб1ЛЬХ'УСТЬСЯ до 50"3,..800 км^год. •

Запропоновано спосхб сушхння у двофазовшу багатоступхн-частому uapi&HTi з використанням теплота вхдпрацьованих газХв при иодрюиевдх мате p.'any i шклхчноетх процес1в подр1бнення та знеподяеяня матерхалу в ттвтх гхдродшамхчних режимах. Прак-»йчиа реапхзацхя цього способу дозволил; пхдвишити продуктив-нхс.ть промислових ъгрегат 1в на 20...28* при знижекнх питомих витрэт енерги на 9...15Х. .

6. Виявленх та узагальневх у вигляд1 математичних залек-ностей законом1рност1 npoaeciB зневоднення багатьох вид1в листо-стеблових матер!ал 1в щи сушхннх рхзними способами: в завислому стани в пильному фхльтрованому шарх (при значенн! насипно] ш !."4;''")ст1 в1д 60 до 180 кг/м3); у вихровому кхльцевому шар1 (при

ступэнх подр1бнення); при сушхннх э одночасним подркз-ft юля р!зтх вид1в пшередньо! <белектрично1 х механхч-•>.! "V^Oiai .в широких хнтервалах режимних параметрхв: tc ..ШХ V- 0,1...2,5 м/с; * « »..JSi;<6- a.J» г/кг.

Одержан! узагальненХ модифхкованх рхваяння »tensor cymtms нагр]ву матер1алу та температурних кривих. в хнтервал! юочвггково;: вологост! сиромши 45...854 .

7. Експёриментально доведено, що використання для сушшня паропов1тряно1 сумшл, яку одержують додаванням в сушильний

'. агент частини в1дпрацьованих гемв (при т^мператур1 вШрацьора-ного теплонос!я 100,. .150*С та його вологовм!сту 180.. .ЗСО г><кг) дозволяе, не зменшуючи (а для окремих вид!в сировини навхть зб1льшуючи) продуктивнЮть сушарки, знизити питом 1 витрати енер-Ш.на 9.. .23%. При зниженн! початково! вологост! сировини ефек-тивн!сть рециркуладп вшрацьованих газ!в Шдвицуеться. Крат- н!сть рецкркуляцп, що практично реал!зуеться у пневмобарабанних сушарках, складае 0,65...О,7.

Подальше зншення нитрат енерги на суш1ння досягаеть'ся ви-користанням регенеративних теплообм1нник!в (знижешя енергоем-ност! процесу на 18...20%).

• Одержано та апробовано анал1тичн! залешост! для визначенкя параметра обладнання уташзаци викидно! теплоти .сушарок.

8. Показано, що м!н1м1зац1я експозщи сушгння при зм!нних у час! параметрах сушильного агента та зниження енергетичних

• витрат в пермдичному режим! досягаеТься як штенсифжатею (безпосередньо) вологовидалення,. так 1 скороченням тривалост! технолог 1чшсс пауз (невентильован! пер t ода),. .При досл!даенн1 реальних цроцес!в це kIjibkicho оцшюеться\ введении автором • коеф 1ц1ентом ефективност! пер!&дично1 сушки. !

Встановлено, що при вологост1 сировини 0,3...0,33 кг/кг 1 '. пов!тря понад 65...75% 1нтенсиф1кувати'сушшця дощльно зб1ль-шенням питомо! витрати пов!тря. При в1дхиленн! параметра по-в!тря та матер1алу' з!д зазначеного значения необхше пщгр!-вання пов1тря, що йде на сушшня. Обгрунтованр cnociö суш!ння при П1д1гр1ванн1 пов1тря з одночасним зниженням його витрат до 0,3...о,35 В!д нормованого значения, що дозволяе п1дб.вдтя про-дуктивн 1сть сушарок лер!одично1 дП в 1,5...2,% рази.'та змен-' . шити. витрати енергп. Оцшзно вплив параметр!в процесу на його . енерго£мн?сть. Розроблен! способи керування процесом' перюдич-. ного суш!ння. _ \ '/.

9. Визиачено , що ефективнЮть використання '¡сонячйб*' знер-Ш для 1нтенскф1кац11- сушншя рослинно! сировинй • (в_< сб'емах

/ 50...200 тонн) Мзначаеться як тепловою продуктивном). так 1 способом теплозйому в каналах гелюколектор!в. Сушарок.

На основ! загального методичного п!дходу запропоковачо уза" . гальнену математичну модель, (основних, ТШ1В , гелюп1д1гр!вш-к1в), використання яко! дозволило .виявити основнг напрямки П1д-' вищення ефектишост! сонячних пов/тропшгр1вник*в для сушарок.

34 ' .

Теоре.лчними та експериментальними досл1даеннями встанов-лёно 1стотний вплив сп!вв1дношення' поглинально! та загально! ловерхн! гелюколектора на енергетичну ефективнють. Прз зб1ль-шенн! цього сшввшошення у 2 рази ККД ко лектора зб!льшуеться з 0,6 до 0,74.

Отримано критер!альне рхвняшя конвективного теплообмШу у каналах при нагр!ванн! эотишьо! ооолонки сонячним вшромшю-вшням, скоректоване до сшввшошення поверхонь.

Ёиконана оптим!зац!я конструктинних та режшшах параметр!в' ПЛ1ЕК0ЕИХ гелюпов!тропШгр1вник!в для сушарок. Встановлено, що м!н1м1зац1я часу перюдичного суш!ння рослшш сировини у шар! досягаеться при вшовшому сшввшошенн! ллсац гелюколектора 1 витрат пов!тря на сушшня: при цьому рацюнальна крртнють змииування п!д!гр!того атмосферного поштря 0,7...0,75.

Дослшено метода 1нтенсиф1кацп тешюобм!ну в каналах з гнучкими оболонками та запропоновано нов! типы поглшаючих' елемент1в.

10. На основ! результат 1в натурних вшробувань доведено високу ефективнють запропонованих способ !в 1нтенсиф1кацП теплообм!ну та шдБищенкя тешюпродуктивност! 1 ККД безкаркасних гел!онагр!вач!в. Встшпвлено, що лерюдичне ступ!нчасте асо ."гвинтове" зменшення д!амзтра поглшально! оболонки до величини

(0,84...0,50)сЗ з кроком (1.0...1.5М забезпечуе пшищення ККД при кшшальному шдеищенн! аероданам!чного опору. Ефективнють колектора при цьому шдвищуеться у 1,5 рази.

. Показано, що використайня секшювання поглинальшк!в сонячного випромйювання дозволяв створити плхвков! гелюколек-тори з ефектазнютю, не .нижчою 0,70. . '

Експериментально встановлен! та узагальнен1 залешост! для шзначеняя ККП !■ ступеня п!д1гр1вання пов!тря в гелюколекторах -запропонованих конструкций.

11. Результата дослШсень шюэристан! при створенн! новях зразк!в сушильного облэдаання (9 найменуваяь сушильних- установок рекомендован! до серийного вироОництва або в;::е .напагодаено се-р!йне виройзицтво, яра розробц! 1 впровадонн! трьох технолопч-

- них, процас!в 1 ьктодачних рокомандацш для ёфектшшого еяхо-ристання сушарок та допомшюго обладязвня. Фактлчшп ег/Ном!ч-шй^ейскт в!д Еяровадаошя розробок становить-' понад 6 мля.крб.

Основы! положения дисертацн опублжоваш в таких працях:'

1. Об электрических методах интенсификацию! технологических процессов в земледелии.Вопросы земледельческой механики. -М. 1976. С.4-6 (сшвавт. Мартиненко 1.1.).

2. Техлолопя приготування с1на активним вентилюванням. Махан1зац!я с!льського господарства,1974 .N5 0.93-9$ (сп!вавт. ■Данилевич С.Ю,).'

3. Технология механизированного приготовления высококачественного сена. Техника в сельском' хозяйстве 1974,N7 С.41-44 (сп!ьав. Данилевич С.Ю.).

4. Исследование сельскохозяйственных установок активного вентилирования с помощью электрического моделирования (сп1вавт. Мартиненко 1.1.) Вестник сельскохозяйственной науки 1974, N9 с.88-92.

5. Автоматизация процесса сушки сена. Сб. Механизация и электрификация сельского хозяйства -К.. 1975 Вып.32 С.44-46

6 .Исследование температурных режимов при1 сушке сена. Сб.Механизация и електрификация сельского хозяйства,1975 Вып..33 С.68-72

7.. Технологией процес мехашзованох о приготування ста активним,вентилюванням та с!нажу. К.-"Урожай" 1975 (сшвавт. Ту-дель М.В.,'Данилевич С.Ю.Шонтик ЛЛ. та !нш.)С.25.

8. Интенсификация сушки зеленых кормов предварительной электрообработкой . Сб. Пути повышения эффективности и рационального использования электроэнергии и тепла в сельском хозяйстве.- . Запорожье, 1977. С.23-24 (сшвавт. Мартиненко 1.1., Беженар Г.В.)

9. Досл!дження. теплоф1зичних та механ1чних властивостей росликноI сировини. В1сник. с!льськогосподарсько! науки. 1977,N9 С.24-26,( сп!вавт Лящук М.Ф.).

10. Совмещение операций сушки и измельчения при обезвоживании высоковлазккого растительного сырья. Сб. Разработка и внедрение высокоэффективных, сушильных установок. -К. 1973 с.44-45 (сшвавт, Лящук М.Ф.).11. Повышение производительности сушильных агрегатов .для производства сухих кормов . Сб. Проблемы создания -оборудования ; кормоцехов.-Вильнюс!930 С.78-83 (сшвавт.1№юряв1чюс Е.В.). 1

12. Интенсификация сушки трав. Механизация и электрификация сельского хозяйства- . ,1981 N1 С. 8-11 ( сшвавт.- Шнюряв1чюс Е.В.Лящук М.Ф. та 1нш). - '

13. Влияние степени иэмельчешя трав на экономичность

пушдьных агсе^атов. Сб. Механизация и электрификация сечьского ■ хоэяастга. л. '

14. направления совершенствования технологии высокотемпе-

. ратурной сушки. Сб. Проблемы разработки оборудования индустриального кормопроизводства .- Вильнюс 1881 с. 41-42 (сп!вавт. ■ Шнюряв1чюс Е.В.).

15. Исследование влияния параметров на процесс сушки. Сб. : Дальнейшее совершенствование теории технологии и техники сушки. -Киев 1981 с. 135-136. (сШвавт. Шнюряв1чюс Е.В.). .

16. Определение параметров комбинированных сушильных агрегатов. Сб. Научных трудов ВНИИЖИВМАШ . -К. 1983 с. 52-56 (ёп!в-авт. Шнюряв1чюс Е.В..).

37. Исследование методов снижения расхода тепла на сушку в пневмобарабанных агрегатах. Сб. Механизация и электрификация сельского хоз?Мства. К. "Урожай" 1982 Вып. ,53 С. 8-12 (сп1вавт. Шнюряв1чюс Е.В.).

18. Определение параметров комбинированных сушильных агрегатов. Сб. Исследование и конструирование •машин для животноводства и кормопроизводства. К.- 3981 Вып. 6. С. 52-56 (сп1в-авт. Шл"юряв1чюс Е.В.). .

19. К определению температуры материала в процессе сушки в даевмобарабанных агрегатах ' .Сб. Механизация и электрификация сельского хозяйства . -К. 1984, Вып. 59 С. 41-45. (сп1вавт. Шшо-; лв1чюс Е.В.).

20. Кинетика низкотемпературной сушки трав. Сб. Механизация и электрификация сельского хозяйства К. "Урожай" 1984 Вал. Ш с.66-69 (сп1вавт.Яроцький В.А.).

21. Совершенствование технологии и хники сушки кормовых продуктов. Сб. Совершенствование техники, технолопи суши; сельскохозяйственных и. падевых продуктов в соответствии с продовольственной программой. -М. 1984 с. 10-М (сшвавт. Шшоря-в!чюс Е.В.). ■ ■ .'

22. Методические рекомендации, по заготовке сена и травяной резки. К. Минплодовощ УССР с. 33. ( сп1вавт. Яроцький В.А. , Ри-барук Р.В..Затхей Н.Б. та 1ш).-1885'. .

23. Особенности использования агрегатов АВМ-0.65Р. Техника в сельском хозяйстве".- 1985 Ю с. 19...22. (сшавт. Шнюряв1-Ч10С Е.В.). • . : ,

24. К определению динамики сушки трав в плотном слое. Сб. Механизация и электрификация сельского хозяйства . К.- 1985. еып. 61. с. 58-61.

25. Использование регенеративних воздухоподогревателей в,' сушильных агрегатах АВМ. Сб. Проблемы механизации сельскохозяйственного производства. - M. 1965 С. 56-57 (cnlB.iBT.. Шнг..ря-вхчюс Е.В.).

26. Теплоэнергетическая эффективность средств утилизации вторичного тепла, с. 191-192 (там же).

27. Прогрессивные направления в разштиии искусственной сушки трав. Сб. Интенсификация перестройки и внедрения новых технологий в кормопроизводстве.- Вильнюс 1986. с. 12-13 (сш.~ -авт. Шнюряв1чюс Е.В., Бандинскас Ч.А.).

28. Разработка и внедрение технологии заготовки сухих кормов в зонах повышенной влажности. Сб. Интенсификация перестройки и внедрения нових технологий в кормопроизводстве.-Вильнюс 1986.С.12-13. (сп!вавт.Ьасечко M.I., Жушба С.К.).

29. Искусственная сушка при заготовке кормов. Техника в сельском хозяйстве. 1987 N6 с. 14-16 (сп1вавт.Шшоряв1чюс Е.В).

30. Теплоэнергетический и технико-экономический анелиз схем утилизации тепла отработанных газов сушильних: агрегатов. Сб. "Механизация и электрификация сельского хозяйства" вып. 65. 1987. -К."Урожай" С. 63-67. ( сшвавт.Даллакян Ж.А. ).

31. Энергосберегающая технология сушки трав при производстве резки. Сб. Разработка прогрессивных способов сушки различных материалов и изделий на основе достижений теории тепло- и

массообменз.-К. 1987 Вып. 2. С.67. 1

\

32. Економ1чна' сагот1вля р!зки. Мехай1зац1я с1льського господарства. 1988, N6 С.18.

33. Энергосберегающие технологии сушки кормов.. Сб. Энергосберегающие технологии производства, заготовки и/ хранения кормов. Винница. 1988 С.53-54.

34. Повышение эффективности гелионагревателей для сушки сельхозпродуктов. Сб. Энергосберегащее оборудование для .АПК.. М. 1990 С.32. (сп1вавг. 1Ннюряв1чюс Е.В., В1лькицький A.B.).

35. Повышение эффективности солнечных коллекторов .-.л'- подо-, грева воздуха. Техника в сельском хозяйстве. 1991 N2 С.;«.? ^0.

36. Ефективне використання сонячних колектор!в длд с.уш!ння с!льгоспродукт1в. Енегрозбер1гаюч1 технологи та технхчн) засоби с.77-78.

_.„.3?., Повькпение теплопроизводательности низкопотеншальных

ьОЛЬСЧжи KOjUrtKTCtiX'B

Механизация и электрификация сельского 'хозяйства. 3 993 N1 С.15-17. .'..'''

38. Оптимизация параметров солнечных воздухонагревателей. Техника в сельском хозяйстве. 1994 N1 С. 8-10.

39. A.c.S846l0( СССР>.Установка для сушки и измельчения комкуицихся и волокнистых материалов ( Б.И.Котов» Я.А.Кузьмич» Н.Ф.Лящук) 1976. Bftxn.NSO.

40. A.c. 624079 ( СССР). Способ сушки полидисперсных материалов во взвешенном состоянии (Б.И.Котов). 1978. Бюл. N34.

41. A.c. 666405 ( СССР).Установка для сушки и измельчения термочувствительных материалов. (Б.И.Котов, Н.Ф.Лящук, Е.И.Хра-пачидр.). 1979 Бюл.N21.

42. A.c. 769252 ( СССР). Установка для сушки сыпучих материалов (Е.И.Храпач,Б.И.Котов., З.М.Кучинскас и др.).1Э80 Бюл. .N37.

43. A.c. 820354 ( СССР). Установка для одновременной сушки и измельчения материалов (Б.И.Котов, Э.В,Шнюрявичюс, В.Н. Мумы-га) 1980. Бюл.N27. . ; ' .

44. A.c. 745427 (СССР),. Устройство для электрообработки растительного сырья перед сушкой И,И.Мартыненко, Б.И.Кото©» П.В.Литвиненко и др) .1980. бюл»N28

45. А.с 877265 (СССР). Способ термообработки дисперсного материала (Б.И.Котов). 1931.Бюл.№Ю.

46. A.c., 869743 (СССР). Способ производства кормов из растительного материала (З.М.Кучинскас, Э.В»Шнюрявичюс,Б.И.Котов и др.) 1981.. Бюл.,N37.

47.. А ..с. 956941 (СССР). Сушильная устгяовка (Б.И.Котов, Э.В.Шнюрявичюс^ В.Н.Мумыга и др.) 1982. Бюл.N33.

48.. А..С» 1028312 (СССР). Агрегат для приготовления сухих кормов (Б ..И. Котов, 3. В. Шнюрявичюс, В.Н.Мумыга и др.) 1983. Бюл.N26..

49.. A.c., 1101644 (СССР). Барабан для' суаки сельхозпродуктов (Э.В.Шнюрявичюс, Б.И.Котов, А.Ю.Мотеюнас и др.). 1984. Бюл.N25.

50.. A.c. 1196608 (СССР). Барабанная сушилка для сыпучих материалов (З.В.Шнюрявичюс, Б.И.Котов, Ю.Л.Фрегер). 1985. Бал.N45.

51. A..C..1213340 (СССР). Теплообменник (Э.В. Шнюрявичюс, A.B.Вилькицкий,, Б.И.Котов). 1966.Ekvj.N7.

52. A.c., 1255834 (СССР). Сушильная установка (Б.И.Котов, Э.В.Шнюрявичюс,. Ч.,А..Бэндинскас и др.). 1986.-Бил.N33.

53.А.с. 1323834 (СССР). Теплогенератор ю.В.Шнюрявичюс. А-П.С.Алешкявичюс,. Б..И'.Лотов).. 1S?i Бюл. N26. " • •

54. A.c. 1408173 (СССР).Барабанная сушилка (Э.В.Шнюрявичюс, Б.И.Котов, А-П.С.Алешкявичгас и др.) 1988,Ekw.N25.

55. A.c. 1516076 (СССР). Устройство для подготовки грубых кормов и хранения (Котов Б,И., И.В.Ивасечко, Э.В.Шнюрявичюс и др.) î989.5kw.N39.

56. A.c. 1517839 (СССР). Установка для сушки сельскохозяйственных продуктов активным вентилированием (Э.В.Шнюравичюс, Б.Й.Котов, Ч.А. Бандинскас и др. ).3 989. Bm.N 40

57. A.c., 1515010 (СССР). Отделитель материала (Э.В.Шнюрявичюс, Б.Й.Котов, Я.Н.Зубер и Др.). 1990. Бюл.ЮО. .

58. A.c. 1617281 (СССР). Способ контроля процесса сушки при активном вентилирований (Б.Й.Котов, Э.В.Шнюрявичюс, Ч.А.Бандин-скас)

59. A.c. 1643084 (СССР). Установка для дробления материала (Э.В.Шнюрявичюс,Б.Й.Котов,Ч.А.Бандинскас и др. ). 1991 Ban.Nl5.

60. A.c. 1655349 (СССР).Способ сушки сельхозматериапов устройство для его осуществления (С.А.Николаев, Ю.Л.Фрегер Б.Й.Котов й др.)'. 1991. Бюл.Ш.

61. А.с.1721409 (СССР).Способ изготовления пленочного солнечного коллектора (Э.В.Шнюрявичюс, Б.Й.Котов, А.В.Вилькицкий и др.) 1992. Em.Nll.

Умовн! позначення*. i, Ф, X - температура, вологють, вологовм!ст сушильного агента; Р - тиск; иж,1)п- вологовм!ст 1 паровмют матер!алу в одиниц! об'ему» 9,1) -'температура та вологовмют матер!алу; р0-щ!льн1сть матер!алу; Pnf Рп~ об'емна густйНа пари 1 пов!тря; ш0- порис-' тють; DCS) - коефЩ1ент Проникностг, Kq- проникнють; i? - в'яз-кють; С - питома теплоемнють; А - коеф!Ц!ент теплопров!дност!; г - тома теплота пароутворення; I - 1нтенсивн!сть м!жфазового масообм!ну; R - ун1версальна газова стала; V' - молярний -об'ем; а - насичен!сть; ы- коефШент теплообмнзу; de,6 - екв!ва-лентний д1аметр, розм1р частинок; Gc- маса сухого матер!алу; Gbl,L- потужнють б!олопчшх тепловид1лень. К^К^- коеф!щент суииння; / - площа реи!тки; / - площа теплообм1ну; F - за-^пьна площа; V- об*ем; то- питома поверхня матер!алу; в ..носна чвстка 1- то! фракци; Z.Y.X - координати; N - швидкЮть суиШня Nß- потужн!сть вентилятора ; gn- навантаження на один робочий орган подр!бнювача; Vj- водний екв!валент газу 1 пов!тря; ¿Р- втрати тиску в канал! або шар! сировини; 0- рад!ус насадки; т - поточний час; H - висота шару сировини; аЧ1- коеф!Щенти пропускания та в!дбивання; Кп~ коефШ1ент теплопередачи л 1-

неаризований коефЩ1ент твплооОмыу випром 1нюванням; в1д-носний коеф1ц1ент випром названия;

1ндексн: п - паре; м - матер!ал; ж- р1дина; о^- оболонка колектора; пг - поминальна повархня; в - пов1тря; к - колектор; но - неоо; н - зовнИине: 0 - початкова, аоо гранична величина; с - сухе, с.а. - сушльний агент ебо сереловище; г - газ; А.В.СДИ - стал 1 коефШенти.

¿а. ~'со