автореферат диссертации по информатике, вычислительной технике и управлению, 05.13.05, диссертация на тему:Средства организации подсистем интеллектуальных САПР на основе распределенной базы знаний

Київський державний технічний університет будівництва і архітектури

РГ6 од

1 З Ш 1305

На правах рукопису

Марченко Євген Євгенович

Засоби організації лідсистем інтелектуальних САПР на основі . розподіленої бази знань

05.13.05 - Системи автоматизації проектування (технічні науки)

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук

Київ - 1996

Дисертація є рукописом.

Робота виконана на кафедрі автоматизації будівельного виробництва Київського державного технічного університету будівництва і архітектури.

Науковий керівник : .

доктор технічних наук, професор Вушуєв Сергій Дмитрович

Офіційни опоненти:

доктор технічних наук, професор Гриша Сергій Миколаєвич

кандидат технічних наук, доцент Гайна Георгій Анатолійович

Провідна установа:

науково-дослідний інститут автоматизованих систем в будівництві (НДІАСБ)

оо

Захист відбудеться “22’ червня___________ 1995 р. о годині на

засіданні спеціалізованої вченої ради Д.01.18.03 в Київському Державному технічному університеті будівництва і архітектури за адресою : 252037, Київ, Повітрофлотський проспект, 31.

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці КДТУБА

Вчений секретар спеціалізованої ради Д.01.18.03 доктор технічних наук, професор

Ю.В.Кулик

Апотация

Метою писвптапійної роботи є розвиток засобів розробки підсистем інтелектуальних САПР на основі моделей і методів організації розподілених баз знань; розробка нових моделей, методів та засобів організації інтеллектуальшіх САПР, які дозволяють швидко, технологічно і якісно синтезупати конструкторску і технологічну документацію п різних предметних галузях.

Для досягнення поставленої мети в роботі вирішені такі завдання:

• проведено дослідження існуючих підходів, моделей і методів розробки підсистем інтеллектуальшіх САПР;

• проведений аналіз завдань, які вирішуються ІСАПР, визначені їх загальні характеристики і особливості;

• проведений аналіз існуючих програмних засобів обробки графічних об’єктів і систем управління базами даних;

• розроблена модель оптимальної проблемио-оріснтопапої структури бази даних;

• розроблена модель сіткової бази даних с підтримкою реляційних методів обробки даних, моделі адаптивної фреймової бази даних і розподіленої бази знань, а також метод інтелектуально -орієнтованих прототипів і алгоритми комплексної обробки знань.

Аптоп тшпосить па захист такі результати:

• Функціональна модель організації розподіленої бази з :ань на ' основі інтелектуально орієнтованих прототипів.

• Методи і алгоритми багаторівневої комплексної обробки інтелектуально орієнтованих прототипів.

• Алгоритми структурної оптимізації проблемно-оріснтованої бази даних.

• Адаптивна фреймова модель бази даних.

• Алгоритм контролю цілісності фреймової бази даних. .

' ґ ' Загальна характеристика роботи

Актуальність теми.

Необхідність розробки нових програмних засобів, які дозволяють реалізувати всі можливості нових розробок, очевидна

для вирішення реальних прикладних завдань. З іншого боку, галузь розробки САПР є найбільш науко- і ресурсоємкою, що є постійним стимулом запровадження найбільш передових методів обробки інформації і пошуку нових перспективних рішень реалізації всіх її підсистем.

Методи досліджень

Дослідження базувались на використанні основних методів математичного апарата теорії множин, теорії баз даних (реляційна алгебра), теорії дослідження операцій, теорії інформації, теорії штучного інтелекту. .

Наукова повнзна роботи полягає в розробці комплексної інформаційної технології проектування і реалізації підсистем інтелектуальних САПР на основі розподіленої бази знань. У процесі досліджень одержані такі результати, які мають наукову новизну і виносяться на захист: •

• Розроблена функціональна модель організації розподіленої бази

знань на основі інтелектуально орієнтованих прототипів. ,

• Розроблені методи і алгоритми багаторівневої комплексної обробки інтелектуально орієнтованих прототипів.

• Розроблені алгоритми структурної оптимізацїї проблемно-орієнтованої бази даних.

• Запропонована адаптивна фреймова модель бази даних.

• Розроблений алгоритм контролю цілісності фреймової бази даних. Практична цінність роботи полягає в підвищенні зфективності розробки проектної і конструкторської документації за допомогою інтелектуальної САПР (скорочення строків проектування, поліпшення якості вихідної проектної документації, автоматизація процесу проектування, простота використання і можливість налагодження системи на будь-яку предметну галузь), що прямо пов’язано з підвищенням якості і оперативності підготовчих робіт у будівництві. При запровадженні інтелектуальних САПР в діяльність науково-дослідних та промислових організацій, по-перше, автоматизується весь процес проектування по заданому технічному завданню і, як наслідок цого з нього випадають малоефективні » рішення і помилки, пов’язані з неграмотністю проектувальника; по-

друге, різко скорочуються строки поектувашш; по-третє, на основі запропонованих методів і алгоритмів, запропонований сильний інструмент аналізу типових прикладних задач, їх зберігання у вигляді довідників проектних рішень і створення на цій основі конструкторської і технологічної документації.

Запропаджсппя. Диссертаційна робота виконана на кафедрі автоматизації будівельного виробництва (АБВ) Київського державного технічного університету будівництва і архітектури. Результати роботи запроваджені в САПР опалубки для монолітного домобудування, яка на сьогоднішній день використовується для розробки проектної і конструкторської документації в будівельній організації “Монолит” (м.Київ. )

Апробація роботи. Основні положення викладені у повідомленнях на:

• 53 науково-практичній конференції професорсько-викладацького складу, аспірантів і студентів Київського ішкенерно-будівельного інституту (м.Київ, 1992 р.)

• 54 науково-практичній конференції професорсько-викладацького складу аспірантів і студентів Київського ішкенерно-будівельного інституту (м.Київ, 1993 р.)

Публікації. По матеріалах дисертаційної роботи опубліковано 6 наукових робіт.

Структура і огляд дисертації. Дисертаційна робота склад' єтся із вступу, 3-х розділів , висновків, списку літератури з 108 найменувань і 2 додатків. Виконана на 158 сторінках друкованого тексту, ілюстрована 34 малюнками.

У вступі висвітлені питання, які торкаються актуальності роботи, практичної цінності, наукової новизни і запровадження.

У першому розділі проведений аналіз проблем, які виникають при створенні систем автоматизованого проектування і, зокрема, інтелектуальних САПР. Розглянуті існуючі підходи до інформаційного забеспечення САПР. Проведений аналіз існуючих концепцій організації інтелектуальних систем. Розглянута структура, режими функціонування і основні вимоги до. інтелектуальних САПР. ,

З

Другий розділ присвячений розробці моделей і методів організації підсистем інтелектуальних САПР. Зокрема, розроблена оптимальна проблемно-орієнтована модель бази даних, запропонована сітьова модель організації бази даних з підтримкою реляційних методів обробки даних, запропонована адаптивна фреймова модель бази знань, розроблений метод організації розподіленої бази знань на основі інтелектуально-орієнтованнх прототипів. Проведений математичний аналіз зфективності запропонованих методів оптимізації даних і знань. Розроблений алгоритм контролю цілісності бази знань.

У третьому розділі розглядаються особливості практичного використання запропонованих моделей, методів і алгоритмів на прикладі САПР опалубки для монолітного домобудування.

У висновках узагальнені основні результати, досягнуті в роботі.

У додатках подані приклади графічних складових інтелектуально-орієнтованого прототипу і технічного завдання.

. Зміст роботи

При створенні інтелектуальної САПР виникає ряд проблем, пов'язаних з організацією її підсистем. Увесь спектр виникаючих проблем можна умовно поділити на три групи: проблеми

верифікації, оптимізації проектних рішень, а також проблеми організації і технології функціонування САПР. У дисертаційній роботі запропоновані моделі і методи організації підсистем інтелектуальних САПР, спрямовані на вирішення цих проблем. Зокрема, автором дисертаційної роботи запропонований метод організації розподіленої бази знань на основі інтелектуально-орієнтованих прототипів (ЮП).

При запропонованому підході база знань має суттєву відміну від традиційної, оскільки не являє собою єдиний і закінчений функціональний модуль. Знання експертів розосереджені між різними прототипами за функціональними ознаками. Використання системи Аи1;оСасі дозволяє максимально скоротити час розробки САПР за рахунок використання вже готового засобу роботи з графікою. Таким чином пропонується розподілена база знань,

елементи якої (або групи елементів) можуть бути повністю незалежними один від одного я її у фізичному, так і в функціональному плані, а прототипи, які містять ці знання, звуться інтелектуально орієнтованими (ЮП). Подібний підхід дозволяє оптимізувати процес синтезу вихідних об'єктів використанням найбільш оптимальних методів генерації для всіх складових кінцевого графічного об'єкта і спростити завдання створення апріорі повного набору алфавіту компілятора. Оскільки ІОП являє собою комплекс різнорідних за своєю структурою об'єктів (Dwg - файли системи AutoCad, Lisp - файли мови алгоритмічної підтримки AutoLisp, файли Dbf - структури), їх використання визначає наявність кількох функціональних рівнів обробки.

Перший рівень обробки ІОП являє собою створення графічного шаблона креслення, яке генеруеться , з використанням засобів підтримки системи Автокад. Це означає перенесення складових графічного характеру з малюнка-прототипу па малюнок креслення, яке створюється. Надалі, на інших рівнях обробки ІОП, ці складові піддаються необхідним модифікаціям, зокрема, відбувається зміна їх розмірів і орієнтації у відповідності з ТЗ. На наступному етапі відбувається обробка всіх шарів малюнка графічного прототипу, що призводить до появи на синтезованому кресленні нових об'єктіь, таких, як розмірні лінії, виноски і складові графічного об'єкта, не присутні явно на кресленні прототипу. Також проводиться аналіз і обробка логічних і математичних функцій, які знаходяться на одному з шарів, які обробляються. Крім того, ‘ на одному з шарів малюнка прототипу знаходяться посилання на Lisp - функції, які підтримують обробку графічних об'єктів. На третьому рівні виконується обробка алгоритмічних складових ІОП. Тут відбувається синтез найбільш складних складових об'єкта, який генерується, його ув'язка в структуру предметної галузі, контроль цілісності бази знань. Функціонально відбувається завантаження Lisp - функції, яка відповідає обраному прототипу, і надалі креслення обробляється у відповідності з цією функцією. Будь-яка функція може викликати інші функції або працювати рекурсивно, тому весь набір Lisp -функцій системи можна поділити на функції загального і

індивідуального використання, які працюють тільки о одним прототипом. Прикладами . загальних функцій є функції відмалювання кутового штампа на кресленні або масштабування готового креслення. Діапазон же індивідуальних функцій визначається складністю креслення, яке генерується, або алгоритму його генерації. Ступінь готовності вихідної документації залежить від ретельності підготовки ЮП і знань експерта, який готував його. При використанні добре підготовленого прототипу готове креслення не потребує додаткового коректування. .

Практична реалізація методу ІОП показала доцільність створення подібних систем. Низькі витрати на розробку, простота створення графічної складової прототипів засобами АиІоСасі і висока якість готових малюнків у поєднанні з незначною кількістю часу генерації і невибагливість до апаратних ресурсів на практиці підтвердили право концепції ІОП на існування і розвиток.

З метою оптимізації збереження і обробки даних у дисертаційній роботі запропонована модель оптимізації проблемно-оріснтованої БД з неоднорідною моделлю даних.

При поданні БД у складі одного файла, коли є можливість подати всю інформацію в однорідному вигляді типу таблиці, математичний опис інформаційної місткості бази даних має вигляд:

де:

5- інформаційна місткість бази даних;

ЄІГ- інформаційна місткість г -го поля запису для і -го елемента БД;

к- кількість полів у файлі БД;

п- кількість елементів, охарактеризованих у БД (кількість записів у файлі),

де під інформаційною місткістю БД мається на увазі сумарний обсяг зовнішньої пам'яті, яка резервується для зберігання інформації по всіх елементах бази даних, а під інформаційною місткістю поля розуміють розмір поля, який визначається при створенні файла. У базах даних, які використовують х-ВаБе структури, розмір будь-

п

[1]

якого поля однаковий для всіх записів файла, тому інформаційна місткість ВД прямо пропорційна кількості записів у файлі, тобто кількості елементів, охарактеризованих у ВД. Необхідність резервування максимального розміру полів є причиною інформаційної надмірності подібних баз даних.

Для зручності обробки часто база даних подається у вигляді групи файлів різної інформаційної структури, які містять різні інформаційні частини по всіх елементах БД. У цьому випадку схема БД мас один основний і декілька допоміжних файлів. При появі допоміжних файлів зберігання інформації база даних подається в більш складному вигляді, і тепер кожний елемент, окрім інформації, яка зберігається в основному файлі, має інформаційні кортежі в допоміжних файлах. Такий розподіл за допоміжними файлами застосовується для оптимізації програм обробки даних. При цьому псі пошукові операції ведуться в основному файлі, а при необхідності робляться посилання на допоміжні для одержання необхідної інформації. У цьому випадку інформаційна місткість бази даних постає у вигляді:

п - кількість елементів, охарактеризованих у БД; тп - кількість файлів у схемі бази даних;

кількість інформаційних полів в і-ому файлі БД;

5,/г- інформаційна місткість г-го поля і-го файла.

- кількість інформаційних полів у файлі з максимальною довжиною запису;

Основним недоліком подібної організації бази даних є наявність інформаційної надмірності, яка визначається недосконалістю табличної форми подання даних. Подібну надмірність можна зменшити, використавши механізм підтримки файлів різної інформаційної структури для елементів БД. Реалізувати подібний механізм можна введенням до складу схеми БД підсхему конфігурації, реалізовану або в окремому файлі, або як складову основного файла. В першому випадку це буде додатковий файл,

[2]

1-І /-1 г»1

де:

пов'язаний з основним за кодом елемента або за іншою ключовою ознакою, в якій міститься інформація про зв'язок елементів бази даних з тим або іншим інформаційним файлом, де зберігається інформація про елемент. Додатковий файл виконує роль зв'язуючого між елементами БД і інформаційними файлами. Кожному елементу БД може відповідати один або більше інформаційних файлів. Для спрощення завдання аналізу вважаємо, що схема БД сконфігурована так, що кожний елемент пов'язаний тільки з одним інформаційним файлом. Це легко реалізується при наявності механізму доповнення бази даних новими інформаційними файлами.

У випадку організації зв'язку кожного з елементів тільки з одним з інформаційних файлів кількість записів в основному файлі відповідає кількості записів у файлі додатковому, отже, ці файли можна об'єднати в один з повним набором службових йолів.

Основний файл такої системи містить ідентифікатор елемента (одне інформаційне поле) і два допоміжні атрибути: ключове поле (системний код елемента) і посилання на інформаційний файл (системне ім'я інформаційного (ІЬ!" - файла). Таким чином, кожному елементу бази даних ставиться у відповідність свій інформаційний файл. Кількість інформаційних файлів може бути довільною. У найпростішому випадку всі елементи бази даних можуть посилатися на один і той же ІФ. Найбільш вірогідний варіант • колл групи елементів співвідносяться зі своїми груповими ІФ, і в самому крайньому малоймовірному випадку кількість ІФ дорівнює кількості елементів в базі даних, а кожний елемент співвідноситься зі своїм індивідуальним інформаційним файлом.

Інформаційна місткість подібної структури приводиться до такого опису:

При цьому загальна кількість елементів, охарактеризованих в БД:

[3]

1-І /»і ГшІ

де:

п - кількість елементів в базі даних;

щ - кількість записів в і-ому ХФ, дорівнює кількості елементів, які посилаються на і-нй інформаційний файл; т- кількість інформаційних файлів в базі даних; ft,- кількість інформаційних полів у і-ому інформаційному файлі;

km„- кількість інформаційних полів у файлі з максимальною довжиною кортежа.

Порівнюючи [3] з [2], бачимо, що інформаційний обсяг файлів при використанні такого принципу побудови системи скорочується за рахунок підвищення оптимальності використання інформаційних полів, розподілом бази даних на інформаційні файли різної структури.

Ми виходили з того, що кожному елементу можна поставити у відповідність кілька ІФ і створити механізм перемикання елементів між ІФ. ■

Таким чином, можна одержувати абсолютно . незалежну інформацію по одному і тому ж елементу. Це може бути корисним при визначенні доступу до бази даних користувачів або для використання різної інформації в різних режимах роботи системи. Опис інформаційної місткості бази даних у цьому випадку матиме вигляд:

.. 1-1 1-1 /-1 г—1

де

ті - кількість'інформаційних файлів, що співвідносяться з j-им елементом.

У випадку, коли кожному елементу бази даних відповідає весь набір інформаційних файлів (максимальна інформаційна місткість), опис місткості БД має вигляд: .

т т ' я, к, .

s-ssiix- [6]

. І»1 /“і /«і Г»І ,

Враховуючи специфіку xBase- подібних баз даних, цей опис можна трансформувати до вигляду:

i-1 1*1 /-1 г*1

З урахуванням [4] опис інформаційної місткості матиме вигляд:

що є не що інше, як [2].

Цс означає, що стандартна схема конфігурації ВД , побудована на x-Base структурі, є окремим випадком описаної вище схеми конфігурації БД з використанням інформаційних файлів різнородної структури. _

З попереднього аналізу випливає, що подібна організація бази даних є не тільки більш економічною, але і найбільш універсальною, оскільки за рахунок своєї організації дозволяє відмовитися від ряду алгоритмічних доповнень оптимізаційного і пошукового характеру.

При виникненні необхідності встановлення зв’язків підпорядкування від кількох елементів до одного кратність дублювання інформації по елементу відповідає кількості елементів верхніх рівнів ієрархії, з якими пов’язаний цей елемент. п = т(х),

де: ■ .

п- кількість дубльованих записів елемента (х)

т(х) - кількість елементів верхніх рівнів ієрархії пов’язаних

З X

При наявності зв’язку елемента, який дублюється, з елементами наступного рівня ієрархії п = m(x) + m(x)xl, а якщо і ці L елементі мають зв’язки з елементами наступного рівня, кількість дубльованих записів зростає в геометричній прогресії, що значно збільшує надмірність БД. Крім збільшення розмірів БД, ця особливість є джерелом і інших неприємностей. Так, при внесенні інформаційних змін про елемент до бази даних виникає необхідність дублювання цих змін у всіх екземплярах продубльованого елемента. У дисертаційній роботі запропонована сіткова модель БД, яка дозволяє позбавитися подібних недоліків включенням до ВД файла організації міжелементних зв’язків. Достатньо зберігати елемент в одному екземплярі, здійснюючи зв’язок його з іншими елементами

[8]

}=І г-І

через допоміжний файл. Крім того , в роботі пропонується адаптивна фреймова модель бази даних. Оскільки для обробки елементів різних ієрархічних рівнів, як правило, потрібні різні алгоритми обробки, до схеми БД пропонується включити файл операцій (або правил обробки), відповідальний за розподіл алгоритмів обробки між елементами БД. Усі елементи БД групуються по параметрах або характеристиках на основі зв’язку їх з тим або іншим інформаційним файлом. Оскільки мета розподілу елементів по підгрупах полягає в їх розбивці за інформаційними ознаками, але і за набором операцій, які виконуються над елементами різних груп, виникає доцільність використання посилання на інформаційний файл як ідентифікатор приналежності елемента до тієї чи іншої підгрупи. Це дозволяє, не створюючи додаткових індексних поліп, поділити повний набір елементів бази даних на підгрупи різної алгоритмічної обробки. Можна розширити можливості моделі, яка розглядається, підключивши до неї механізм вибірки правила з бази, тобто механізм багатофункціональної підтримки. Для цього в структуру файла операцій включається додаткове поле коду операції, необхідне для ідентифікації алгоритму в наборі правил обробки конкретного інформаційного файла. Таким чином, з’являється можливість встановлення зв’язків між інформаційним файлом і будь-якою кількістю алгоритмів індивідуальної і системної підтримки, а отже, - між будь-яким елементом БД і набором правил обробки. Однак такий підхід не виключає можливості автоматичного вибору алгоритму по замовканню, для чого нбобхідно додати ще одне інформаційне поле до системного файла елементів, яке містить код алгоритму, що активізується по замовканню. У випадку необхідності підключення до додатку, який розробляється, загальносистемних алгоритмів або алгоритмів обробки всіх елементів БД, немає необхідності їх дублювання для всіх інформаційних файлів.

Запропонована модель є оптимальною з точки зору інформаційної надмірності і являє собою широкі можливості структурізації і алгоритмізації БД. Але описана схема припускає можливість організації багаторівневих зв’язків між елементами бази даних, що потребує особливої уваги до її конфігурупання. При

організації міжелемснтних зв язків може виникати ситуація прямого або непрямого посилання одного з елементів на самого себе. У реальній практиці такого не повинно бути, і виникнути це може в результаті помилкп розробника або . користувача на етапі конфігурування БД або в ході її доповнення.

Для запобігання такого роду “зациклювань” виникає необхідність розробки апарата контролю цілісності БД. У роботі запропонований алгоритм контролю коректності • мЬкелементігах зв’язків, суть якого полягає в перевірці всіх ланцюжків зв’язків у напрямку вершини графа -на неспівпадання вузлів графа (елементів БД) з елементом, який прив’язується. Якщо хоча б по одному ланцюжку .вверх зустрічається доповнюючий елемент, прив’язка забороняється.

Графичие уявлення

Сид ва'язкіа

и 5

а 1 2

ь 1 3

с 1 4

6 2 5

і 2 6

і 5 7

Є 6 7

І 7 8

к 7 9

Для прикладу оцінимо можливість прив’язки елемента 2 до елемента 3.

У відповідності з алгоритмом контролю, з самого початку масив от = {от,}, тобто (3),І = 1,А = 1 , ,

Під час аналізу на входження виявляється, що 2 до складу т не входить. Перевіривши всі записи в файлі зв’язків, з’ясовуємо, що З входить тільки в 1 ■> доповнюємо т,

т = {ЗДи«=2,* = 1,к = /

Здійснюємо наступний цикл перевірки, за який масив збільшується, к = І , а значит привязка разрешается.

Додався зв'язок р

и в

а 1 2

Ь 1 3

с 1 4

<1 2 5

і 2 6

і 5 7

8 7

І 7 8

Іс 7 9

Р 2

Тепер оцінимо можливість прив’язки З до 0.

Перший цикл перевірки: т = {б),(3) <£ {6}

Другий цикл перевірки: т = {6,2), (3) <£ {6,2}

Третій цикл перевірки: т = {6,2,3}, (3) с {6,2,3} прив’язка заборонена. При діючій структурі БД прив’язка 3 до 6 заборонена, оскільки це призводить до непрямого посилання елемента 3 до самого себе (через 2 і 6).

Основні результати роботи

У дисертаційній роботі проведені дослідження, які дозволили визначити спектр проблем, які стоять перед розробниками інтелектуальних САПР, і запропоновані методи і алгоритми їх вирішення. Розроблені і запропоновані моделі і засоби организації різних підсистем ІСАПР. Зйкрема в роботі вирішені такі задачі: .

• розробка оптимальної проблемно-орієнтованої структури бази даних;

• розробка моделі сітьової бази даних з підтримкою реляційних методів обробки;

• розробка адаптивної фреймової моделі бази знань;’

• розробка розподіленої бази знань;

• розробка методів і алгоритмів комплексної обробки знань;

♦ розробка інтелектуальної САПР опалубки для монолітного домобудуванні: на основі моделей і методів, розглянутих у роботі.

Опубліковані роботи по темі дисертації

1. Марченко 0.Є. Прийнятая рішень в управлінні технологічними процесами па основі експертних систем / Тези доповідей 53-ої науково-практичної конференції професорсько-викладацького складу, аспірантів і студентів./ Київ, КІБІ -К.: 1292 р., с. 160-161.

2. Марченко С.Є. Застосування експертних систем для підтримки прийняття рішень в управлінні технологічними процесами /Тези доповідей - 53-ої науково-практпчної конференції професорсько-викладацького складу, аспірантів і студентів./Київ, ІСІБІ -К: 1992 p., с. 146-147.

3. Марченко Є.Є.. Методи інтелектуальної шаблонізації при проектуванні будівельних об’єктів / Тези доповідей 54-ої науково-практичної конференції . професорсько-викладацького складу, аспірантів і студентів./ Київ, КІБІ -К.: 1993 р., с. 160-161.

4. Марченко Є.Є. До питання . оцтпмізацїх Баз Д»них./ Київ, К Д ТУ Б А -К.: 1994 р./ Ден. в УкрНДІНТІ -№ 854 -УК 94, 15 с.

5. Марченко Є.Є. Методика організації реляційних зв’язків у БД,

заснованих на xBase структурах. / Київ, КДТУВА -К.: 1994 р./ Ден. в УкрНДІНТІ -№ 855 -УК 94, 17 с. •

6. Марченко Є.Є. Про нові концепції в галузі інтелектуалізації

САПР./ Київ, КДТУВА -К.: 1994 р./ Ден. в УкрНДІНТІ -№ 856 -УК 94, 11 с. . .

Аннотация

Ф.И.О. соискателя: Марченко Евгений Евгеньевич.

Тема диссертационной работы: “Средства организации подсистем интеллектуальных САПР на основе распределенной базы знаний”. Вид работы: рукопись.

Робота на соискание ученой степени кандидата технических наук. Специальность: 05.13.05 - системы автоматизации проектирования.

Защита состоится в Киевском Государственном техническом университете строительства и архитектуры “23” 1995г. в

ауд.№ /|6Ь.

Основная цель работы заключается в разработке более совершенных моделей, методов и средств организации подсистем интеллектуальных САПР. В результате - разработаны и предложены модели и средства организации оптимальной проблемноориентированной структуры базы данных, разработана структура сетевой базы данных с поддержкой реляционных методов обработки данных, разработана модель адаптивной фреймовой БД, модель распределенной базы знаний, а также методы и алгоритмы комплексной обработки знаний. Использование полученных результатов позволило создать и внедрить интеллектуальную САПР опалубки для монолитного домостроения, включающую комплекс интеллектуально-ориентированных прототипов и соответствующих Lisp-программ, алгоритмы и программы поддержки базы данных и базы знаний, алгоритмы и программы подсистем формирования технического задания, конструкторской и технологической документации, а также алгоритмы и программы работы с готовыми чертел<ами и документами, алгоритмы и программы сервисной поддержки сформированной документации. Вопросы, рассмотренные в работе позволили решить ряд проблем оптимизационного и верификационного характера, возникающих перед разработчиками САПР: оценка возможности синтеза по анализу ТЗ, создание априори полного набора алфавита компиллятора, оптимизация хранения данных и правил и ряд других.

Annotation

Author's паше: Marchenko Eugeny Eugenievitch.

The theme of thesis is: "Tools of intellectual CAD sub-systeins creation".

The type of work: manuscript.

The work is put forward for obtaining candidate's degree of technical science. •

Speciality: 05.13.05 - CAD-systems.

Defence of thesis will take place at Kiev State Technical University of Construction and Architecture “Zb” Jane. |9?5~ -feat , room .

The main purpose o£ the work consists in elaborating of more perfcct models, methods and means of the organization of the intellectual CAD sub-systems. As a resalt there were elaborated and sujjested models and means of the optimal problem-oriented structure of data base, was elaborated the structure of network data base with the supporting of relational methods of processing, was elaborated the model of adaptive database v/ijt frames, the model of the distributed knowledge base, and methods and algorithmes of the integrated knowlege processing. Tho use of the received results allowed to create and to inculcate the intellectual CAD of the forms for monolithic housebuilding, which include the complex of the intellectual-oriented prototypes and corresponded Lisp programs, algorithmes and programs of data base and knowledge base support, algorithmes and programs of the sub-systems of the creation of . technical tasks, constructed and technological documentation, and algorithmes and programs of the work with ready drawings, algorithmes and programs of service supporting of accomplished documentation. .

The problem examined in the work made it possible to solve some problems of the optimization and verification emerging in front of CAD builders: appreciation of the possibilities of the synthesis by analisis of the technical tasks, the creation of full set of alphabet compiler a priori, the optimization of the keeping of the information .

and rules and so on. ■

Ключові слова: база даних, САПР, інтелектуальна система,

оптимальність.

Піди, до друку , фсукіат 60Х84'/іе

Папір друк. Лі 3. Спосіб друку офсетний. Умови, друк. 4>к. ЛИ • Умови, фарбо-відб. /і*"- . Обл.-внд. (ірк. г'.О •

Тирпж Іі>%, . Зам. И-Х-гі/н ______^ ^ ________

Фірма «ВШОЛ»

252151, Київ, вул. Волинська, 60.