автореферат диссертации по архитектуре, 18.00.01, диссертация на тему:Сигнал и знак в анализе архитектурной формы.

КИЇВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БУДІВНИЦТВА І АРХІТЕКТУРИ

' ОД

На правах рукопису

ФОМЕНКО Оксана Олексіївна

СИГНАЛ І ЗНАК В АНАЛІЗІ АРХІТЕКТУРНОЇ

ФОРМИ

18.00.01 - теорія та історія архітектури, реставрація пам’ятників архітектури

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата архітектури

К и ї в - 1 9 9 7

Дисертацією с рукопис

Роботу виконано у Харківському державному технічному університеті будівництва та архітектури.

Науковий керівник: доктор архітектури, професор

Кравець Володимир Йосипович

Офіційні опоненти: доктор архітектури,

старший науковий співробітник Мардер Абрам Павлович кандидат архітектури, доцент Лблонська Ганна Дмитрівна

Провідна установа: КиївЗШЕП, м. Київ

Захист відбудеться "22"травня1997 р. о 7 5 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради 01.18.04 при Київському державному технічному університеті будівництва га архітектури (252037, Киш-37, Повітрофлотський проспект, 31, ауд. 319).

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Київського державного технічного університету будівництва та архітектури за адресою: 252037, Київ-37, Повітрофлотський проспект,З І.

Автореферат розіслано " 5 " 1997 року

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради

каид. арх., доц В.О.Ті мохін

з

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Архітектурна практика й методика виховання архітектора зустрічається з ситуацією, коли архітектурна композиція, що має свої морфологічні й семантичні грані, як об'єкт творчого освоєння,втрачає цілісність. Дана ситуація розбіжності двох напрямків розвитку теорії архітектурної композиції зумовлена в основному штучним загостренням радикалізму пріоритетності кожного з цих напрямків: морфологічного, детермінованого консервативними генетичними механізмами сприйняття, та історшсо-культурного, детермінованого діалектикою соціуму.

Архітектурна композиція як результат історико-культурного процесу має значні традиції. Другий напрямок характеризується відсутністю єдиного, цілісного погляду па проблему архітектурної композиції. Не сформовано Загальну карги ну засобів архітектурної композиції як сталої системи взаємозв'язаних категорій, що є й операторами архітектурно-художньої практики, й операторами процесу сприйняття. Це призводить до того хаотичного стану поглядів на архітектурну композицію, який відображено в методиках різних архітектурних шкіл і в працях різних авторів. Ситуація, що склалася, зобов'язує враховувати властивості не тільки самих об'єктів, а й закономірності їх сприйняття, оскільки архітектурна композиція набуває своїх ціннісних властивостей лише стикаючись з людиною, лише взаємодіючи з нею. В завдання архітектурної композиції входить встановлення зв'язків "об'єкт - суб'єкт" в усій їх складності, які слід вивчати, застосовуючи методи психофізіології людини.

У зв'язку з цим актуальність даної роботи продиктована необхідністю знайти підхід, який синтез ту є обидва напрямки, побудувавши чітку структуру категорій архітектурної композиції. Нерозв'язанність цієї проблеми зумовлена дефіцитом використання сучасних загальнонаукових підходів, які дозволяють зафіксувати глибинні, істотні відмінності й подібності в сукупності засобів архітектурної композиції, не цілком очевидні ' у плоскості професійної архітектурно-проектної діяльності. Ліквідація цього дефіциту відбила б загальний процес інтеграції знання, а для теорії

архітектурної композиції внесла б упорядкованність у її понятійний апарат.

Дослідження має на меті побудову ієрархічної системи морфологічних засобів архітектурної композиції на основі гіпотетичної системної моделі процесу формування змістовного архітектурного образу в парадигмах теорій сприйняття та інформації.

Завданнями дослідження е ’

1. Виявлення основних морфологічних ознак архітектурної форми.

2. Визначення * морфологічних операторів” формування візуального образу.

3. Побудова ієрархії операцій процесу формування змістових ознак архітектурної форми.

4. Встановлення кореляції інформативних ознак і морфологічних категорій архитектурної композиції.

5. Побудиш інформаційної моделі процесу формуьанші архітектурного образу.

6. Побудова ієрархії морфологічних категорій архітектурної композиції.

7. Побудова методики аналізу семантичної інформативності творів архітектури.

Об'єкт і предмет дослідження. На першому етапі дослідження об'єктом є структура та елементи архітектурної композиції як система інформативних ознак пізнавального процесу сприйняття - перцепції (формування архітектурного образу в свідомості). Звичайно, при цьому предметним аспектом дослідження є закономірності цього процесу.

На другому етапі дослідження об'єктом стає сам процес сприйняття, який, будучи по суті інформаційним, повинен бути проаналізований у предметному аспекті теоретико-інформаційної парадигми.

Методика дослідження передбачає використання принципів загальної теорії систем (ЗТС), положень теорії сприйняття й теоре-тико-інформаційних підходів до аналізу морфологічної структури архітектурної композиції. Для апробації запропонованих автором теоретичних моделей проводиться експеримент з аналізу сприйняття й виявлення найбільш інформативних елементів у структурі композиції загальновизнаних архітектурних зразків.

Межі дослідження окреслюються в об'єкті дослідження - категоріях архітектурної композиції - професійними уявленнями про їх функції у процесі архітектурного формоутворення. У предметних аспектах дослідження відсікаються від теорії сприйняття, теорії інформації й теорії семіотики ті знання, які стануть знаряддям аналізу спочатку об'єкта в парадигмі психології сприйняття, а потім у парадигмах теоретико-інформаційного підходу й семіотичного аналізу.

Джерела й матеріали дослідження. У роботі використовується література з проблем теорії архітектурної композиції, теорії сприйняття, теорії інформації та семіотики. З метою більш глибокого проникнення в сутність теми дослідження використовуються філософські праці, роботи з естетики, та інші.

Наукова новизна роботи полягає у:

1. Встановленні чіткої кореляції операторів перцептивного ПрОЦССу формуЗЗ.ККЯ у СВІДОМОСТІ ІДСЕЛЬхІСГО СОроЗу архітектурного об'єкта, вперше запропонованих автором, і операторів професійної композиційної діяльності

2. Запропонованій моделі процесу освоєння морфологічної й семантичної інформації, закладеної в архітектурній формі.

3. Запропонованій систематизації категорій - засобів архітектурної композиції, основаної на зростанні їх морфологічної й семантичної інформативності.

Теоретична цінність запропонованої роботи полягає в можливості переосмислення художніх засобів архітектурної композиції як "цеглин" формування архітектурно-художнього образу в свідомості на основі закономірностей процесу сприйняття й теоре-тико-інформаційних підходів. Ієрархічна система категорій архітектурної композиції може бути логічною платформою для виявлення їх місця в загальній системі всіх існуючих архітектурних категорій. В остаточному вигляді вони можуть бути використані для майбутньої теоретичної роботи, спрямованої на вдосканалю-вання і розвиток сучасної теорії архітектури й формалізації та комп'ютеризації деяких етапів архітектурного проектування.

Практична цінність. Дисертація узагальнює результати досліджень, що проводились автором у ХДІ'УБА із 1990 по 1996 р. Зокрема, дослідження по інформативним системам і процесам велися у 1990 -1996 рр. відповідно до республіканських програм

"АСУ - РЕГІОН" і підрозділу 6.2.2. "Перспективні інформаційні технології" Міністерства освіти України (NDP 7804280, 0І94и038825)

У галузі архітектурної педагогіки викладений матеріал може впроваджуватися в розширення таких навчальних курсів, як "Архітектурне проектування", "Основи архітектурної композиції" й "Автоматизація архитектурного проектування", сприяючи більш тісній взаємодії теоретичних знань і методики навчального архітектурного проектування.

Апробація роботи. Основні положення і результати роботи доповідалися, обговорювалися і були охвалені на 6 республіканських конференціях, а також на семінарах Наукової Ради А.Н.України по проблемам "Кібернетика" (Донецьк, Харків 1990 -1996).

Структура дісертації. Робота складається із вступу, трьох глав, висновків, списку літератури із 161 найменування. Обсяг дісертації - 150 сторінок основного текту,61 сторінок додатків,60 планшетів з ілюстраціями. У першій главі розглядаються процеси та ієрархічна структура зорового сприйняття форми, від первинних сигналів до формування у свідомості перцепієнта цілісного образу, розглядаються деякі аспекти теорії інформації, а також аспекти теорії семіотики. У друій главі пропонується структура побудови гіпотетичної моделі процесу формування архітектурного візуального образу в свідомості перцепієнта та ієрархічна система операторів, що відображають різні пластичні характеристики архітектурної форми, які й формують образ. У третій главі пропонується метод систематизації категорій архітектурної композиції, оснований на рівнях морфологічної інформативності. Крім того, глава містить опис аналізу інформаційної насиченості зразків ордерної системи різних епох.

На захист виноситься модель системи категорій - засобів архітектурної композиції, ієрархія якої основана. на вперше проведеному автором аналізі зростання інформативності операторів поетапного формування у свідомості ідеального архітектурно-художнього образу й операторів композиційної діяльності.

ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обгрунтовано актуальність теми дослідження, сформульовано мету й основні завдання дослідження, онисано методику дослідження, визначено об'єкт, предмет і межі дослідження, описано джерела, матеріали, а також структуру роботи, охарактеризовано наукову новизну і практичну цінність одержаних результатів, наведено основні наукові результати дослідження, які виносяться на захист.

У першій главі проведено огляд сучасного стану уявлень про теорію архітектурної композиції, описано предметні аспекти теорії сприйняття, теорії інформації й теорії семіотики.

У підрозділі 1.1 проводиться аналіз існуючих уявлень про теорію архітектурної композиції. Розгляд цих уявлень, які є ідеологіями різних архітектурних шкіл і видатних діячів архітектури, показує, що всі вони, глибоко відображаючи властивості окремих архітектурних засобів, не утворюють стрункої й чіткої системи категорій архітектурної композиції через значну суперечливість у професійних поглядах на сутність багатьох категорій. Одні уявлення відображають ціннісні підходи до виражальних можливостей професійних засобів, детермінованих історико-культурним процесом. Абсолютизуючи соціумний детермінізм оцінки естетичних якостей архітектурної продукції, ці уявлення виключають можливий вплив на формування естетичних оцінок інших факторів. Напрям теоретичної архітектурної думки, який з'явився в останньому столітті, спирався на ідею психофізіологічної детермінованості естетичної досконалості. Цей напрям сформував декілька архітектурно-проектних шкіл з активною орієнтацією на сугубо морфологічні фактори, які формують естетичні цінності. Обидва ці підходи, що абсолютизують псевдо-полярні категорії морфологічної структори та історико-культурного семантичного змісту, в існуючій сьогодні архітектурній думці протистоять один одному. З точки зору автора, суперечності цього протистояння можуть стати плідними за умови спроби побудови системної моделі досі не структурованої сукупності категорій - засобів архітектурної композиції.

Предметний підхід, здатний плідно розв'зати уявну суперечність, може зв'язати обидва аспекти проблеми в струнку сис-

тему уявлень про систему засобів архітектурної композиції. Процес естетичного освоєння архітектурного образу неминуче є психологічним процесом і повинен бути розглянутий у психологічній предметній парадигмі. У свою чергу, процес сприйнятття, будучи процесом інформаційним, неминуче повинен бути розглянутий у теоретико-інформаційній парадигмі.

У підрозділі 1.2 проводиться аналіз досліджень процесу сприйняття взагалі та естетичного зокрема. Зазначається, що сприйняття має широкий діапазон і глибину вивчання форми, яка сприймається: від найбільш стиснутих, миттєвих згорнутих, уза-

ГО ТГТ ТТ»ТТТЇХ.‘ Vin»!Т'ТЛГ'ХТІ(■•'Т'ТJT" г>о ТТГЧ\* 1 ТГХ/Т/ЛТТТТХ -ГТТ ТТГ> ТТЛї^ТТ^ ТТТТГЧТ'Л

розгортання образу в деталях у просторі й часі. Відображуюча система суб'єкта сприйняття має декілька рівнів відображення, вони всі беруть участь у процесі адекватного відображення об'єкта сприйняття - дистального стимулу. Численні дані досліджень показують. що всі психічні процеси, в тому числі основний пізнавальний акт - сприйняття, мають декілька розмежованих у часі рівнів - етапів формування ідеального цілісного образу об'єкта -форми.

Структура цього процесу включає в себе таку послідовність когнігивних операцій: дистальний стимул (об'єкт) через фізичну дію світлових променів породжує лроекцію - образ, що називається психологами проксимальним стимулом (матрицею відчуттів), який е чуттєвою тканиною зорового образу. Цей стимул за допомогою подальшої психологічної діяльністі, яка спирається на власний та історико-культурний досвід, трансформується у предметні змістовні образи, що е феноменологічним зліпком з проксимальної стимуляції, інтегральним конгломератом феноменальних зорових ознак. Увесь цей процес реалізується на трьох рівнях: сенсорному -(відчуття), перцептивному - (сприйняття), аперцептивному, операторному - (уявлення). Кожний з цих рівнів проходить фази: виявлення (minimum sensibile), розрізнення (minimum separabile), ідентифікація (minimum cognosibile), впізнання (minimum visibile). Перші два спираються на виявлення відмінностей в системі сигналів повідомлення про об'єкт, а другі - на виявлення схожості. Одержаний перцептивний образ "гещтальт" є феноменальним підсумком найскладніших когнітивних (пізнавальних) аналітичних і синкретичних операцій усього процесу сприйняття.

У підрозділі 1.3 проводиться огляд основних положень теорії інформації, оскільки процес сприйняття інформаційний за своєю сутністю і з певною мірою точності може бути описаний теоретико-інформаційними методами. Інформація реалізується її носіями -сигналами. Сигнал - наслідок відображення зміни стану об'єкта. Скінченна множина сигналів, передана за певним законом або взята з даного алфавіту й об'єднана в певну структуру, утворює повідомлення. Інформація існує там, де є відмінності, різноманітність, неоднорідність. Найпростішою одиницею виміру інформації є мінімально помітна відмінність двох стимулів. Відмінностями, істотними для людини, є ті мінімальні відмінності, які сприймаються її зоровою системою та є порогами зорових відчуттів. Чим більше розрізняються два об'єкти між собою, тим більш інформативним для сприйняття є повідомлення про них. Чим більше в сукупності об'єктів, відмінних один від одного, тим більше ця сукупність містить інформації. Пропускна спроможність каналів зв'язку (органів чуттів) людини із середовищем має певні межі достатньо вивчені психологією сприйняття. Надмір інформації повідомлення не дозволяє повністю її засвоїти. Дефіцит інформації викликає сенсорний голод. Обидва ці пороги (пересичення інформацією та її дефіцит, який породжує одноманітність) відображають можливості сприйняття людиною повідомлення й можливу зону комфортності сприйняття. Таким чином, в основному пізнавальному акті сприйнятті в усіх досліджуваних на сьогодні фазах та етапах, що протікають неусвідомлено, автоматично, у згорнутьму миттєвому акті перцепції, який дає нам образ об'єкта, що сприймається, фактично проводяться операції порівняння з різними еталонами, які зберігаються в різних формах пам'яті (короткочасній, довгочасній, особистій та історико-культурній). При цьому фіксуються лише два результати цього порівняння: виявлені схожість і відмінність. Фактично той же акт порівняння й той же "Двоїчний код” оцінки порівняння має місце не тільки в первинному кроці пізнання - перцепції, а й у постперцептивному, культурному освоєнні світу.

У другій главі для дослідження морфологичної інформативності • архітектурної форми пропонується ієрархічний ланцюжок інформативних морфологічних операторів, які відображають, з одного боку, інформативність окремих пластичних

характеристик форми і, з другого боку, є операторами композиційної діяльності, тобто почасти категоріями архітектурної композиції. На основі системи цих операторів пропонується гіпотетична модель процесу сприйняття архітектурної форми й формування ідеального архітектурного образу в свідомості. Для перевірки гіпотетичної інформативності запропонованих автором операторів проведено експеримент, який сприяє уточненню уявлень про морфологічну інформативність елементів композиції відомих архітектурних об'єктів.

У підрозділі 2.1 розглядаються запропоновані автором інформаційні морфологічні оператори, що дозволяють оцінити інформативну структуру будь-якої предметно-просторової форми з точки зору оціночних механізмів сприйняття їх суб'єктом. Усі запропоновані оператори, що характеризують морфологічні зміни властивостей предметно-просторового середовища, практично вичерпно описують будь-яку предметно-просторову структуру. Інформативність запропонованих операторів описується на застосуванні поняття "диференціальний поріг", що зв'язаний з принципом мінімальної відмінності хоча б двох стимулів, які на будь-яких етапах і фазах сприйняття відображають інваріантну систему будь-якого візуального повідомлення: "образ і фон", "об'єкт і середовище", "еталон і зразок" - пари для порівнення. Цими операторами й відповідними їм змінами є: 1) відмінність яскравості й кольоровості об'єкта й фону 2) відхилення об'єкта від вертикалі у візуальному полі ; 3) порушепня константності лінії (кутове й кривізни); 4) відмінність між масами плям силуету у візуальному полі 5) відмінність об’ємів у візуальному полі: 6) відмінність глибини просторів між об'ємами. Якісні відмінності елементів форми, що досягаються за рахунок кількісних відмінностей між значеннями колірно-світлових, гравітаційних, кутових, площинних, об'ємних і просторових характеристик, забезпечують інформаційну насиченість пластики об'єкта, що сприймається, й формування його візуального образу.

У підрозділі 2.2 пропонується, оснований на теоретико-інформаційних дослідженнях й принципах теорії сприйняття, системний метод аналізу процесу сприйняття архітектурної форми, який базується на структурі когнітивного процесу та його основного "важеля”: виявлення в інформації, що сприймається, основних

якостей повідомлення, яке надходить, - схожість і відмінністі на всіх етапах цього процесу. Операція виявлення новизни під час з'ясування відмінностей і впізнання за рахунок схожості проводиться на всіх етапах сприйняття від примітивних сенсорних, яки спираються на короткочасну пам'ять і мітгеві еталони, до найскладніших операцій виявлення схожості й відмінності семантично насичених і культуріго значущих образів. Таким чином, у процедурі естетичного освоєння форми відбувається процес порівняння, який приводить до поперемінної зміни виявлених відмінностей і схожості та емоційної оцінки цих виявлень.

На кожному етапі сприйняття архітектурної форми автор виявляє морфологічні й семаїгтичні знаки різної ієрархічної складності. На перших етапах сприйняття морфологічні знаки зав'язані з просторовими й геометричними характеристиками форми та операціями з ними. З наростанням складності морфологічні знаки поступово набувають семантичної насиченості, зав'язаної з соціокультурним змістом і прочитуваної на основі індивідуального тезауруса.

На першому етапі освоєння перцепієнтом цілісного архітектурного образу, коли накопичується його чуттєва тканина (матриця чуттів), первинними його морфологічними знаками є силуети проксимальних стимулів і контуру. Контур і лінія стають поштовхом для сприйняття більш складних морфологічних, а далі семантичних знаків, наприклад, пересічні прямі - знак паралельних, які йдуть у простір. Інформаційна насиченість знаків наступних етапів сприйняття наростає, насичуючись спочатку пластичним, а далі все більш складним соціокультурним змістом. Феноменальний, сформований у свідомості образ - гештальт архітектурного об'єкта набуває емоційності на кожному етапі сприйняття під час виявлення новизни - пластичної та змістовної - й під час впізнання добре засвоєних знайомих культурних знаків.

Таким чином, процес формування архітектурного образу є процес створення адекватного матеріальному об'єктові психологічного ідеального обоазу, що супроводжується емоційним переживанням, яке несе в своїй комплексній знаковості значущу "змістовну" інформацію. Поєднання емоційно-оціночної й пізнавально-смислової граней цього процесу і є формування архітектурного образу в свідомості. Отже, процес сприйняття форми

відображений як на рівні генетичних механізмів, де простежується емоційний вплив архітектурної форми, так і на рівні особистих досвіду й пам'яги, де розкривається культурний зміст. Комплексний вплив морфологічних і семантичних стимулів може визначати несуперечливу рівнодіючу, яка дає міцний емоційно-естетичний результат.

З метою апрбації запропонованих багаторівневих операторів морфологічної інформативності архітектурної форми проведено експеримент, який визначає виявлення найбільш інформативних ознак відомих архітектурних об'єктів залежно від часу сприйняття й підготовленості глядача, а також морфологічну інформативність елементів композиції цих об'єктів. Дослідження проводилося в парадигмах теорії сприйняття й теоретико-інформаційних підходів. Основним принципом аналізу одержаних в експерименті результатів був усе той же метод зіставленій операцій порівняння й виявлення міри схожості й відмінності пластичних характеристик апробованих архітектурних об'єктів.

Експеримент проводився у двох напрямках. У першому випадку в ньому брали участь різні групи перцепієнтів: архітектри, дорослі неархітектори й діти. Завданням цієї частини експерименту було виявлення в поданих об'єктах найбільш інформативних деталей і вузлів, визначення^ метою апробації викладеної вище моделі, послідовності сприйняття й формування у свідомості перцепієнта відносно адекватного образу поданого об'єкта, аналіз впливу короткочасної й довгоєрочної пам'яті й відповідних еталонів у свідомості перцепієнта на сприйняття поданого об’єкта. Для цього й залучалися різні групи випробуваних - перцепієнтів. Основою методики другої частини експерименту, який досліджує

співвідношення інформативності й структурності об'єкта архітектури, було вимірювання подібних елементів і виявлення в їх властивостях схожості й відмінності, а отже, на основі цього визначення їх морфологічної інформативності.

У третій главі на основі застосування єдиного принципу аналізу співвідношення інформативності й структурності в

архітектурному об'єкті пропонується система ієрархічно вибудува-них за принципом наростання хаотичності або цілісності категорій архітектурної композиції - операторів діяльності з морфологічної організації елементів композиції в гармонічне стійке для сприйнят-

тя єдине ціле. На основі цього підходу проведено аналіз морфологічної й семантичної інформаційної насиченості загальновідомого архітектурного й культурного об'єкта - ордерної системи в динаміці історичного розвитку.

У підрозділі 3.1 зазначається, що реальні оператори візуальної комунікації, які є одночасно й композиційними операторами - лінійні, площинні, об'ємні й просторові, - також є "цеглинами" для формування у сприйнятті об'єктивних властивостей архітектурної форми - розмірів, геометричної характеристики, фактури, кольору, освітленості, членування, масштабномті, які дають емоційну їх оцінку - цілісність, статичність, динамічність, важкість, легкість, пружність, пухкість, домірність, стійкість.

Симетрія, асиметрія, дисиметрія, ритм, метр, пропорції, архітектурний масштаб, будучи засобами естетичної організації й коректування емоційної оцінки архітектурної форми, також є операторами формування у сприйнятті архітектурного образу в свідомості. Спираючись на заіхрспогїОБаїїу гіпотетичну \юдсль процедури формування ідеального візуального образу архітектурного об'єкта у свідомості й функції запропонованих операторів композиційної та психичної діяльності, описувані в парадигмах теорії сприйняття і теорії інформації, автор пропонує систему ієрархії всіх елементів архітектурної форми, в якій кожний з них має своє чітко визначене місце залежно від можливостей його впливу на оцінку об'єктивних морфологічних властивостей кожного елемента КОМ позиції, його емоційної виразності й на оцінку ступеня організованості композиції об'єкта, яка сприймається.

На основі виявленого фундаментального принципу співвідношення в об'єкті схожості й відмінності в оцінці різних характеристик параметрів властивостей елементів і всієї форми проводиться детальний аналіз впливу цього співвідношення на композиційні можливості кожної з категорій архітектурної композиції, викладених вище. При цьому встановлюється чітка кореляція між цим фундаментальним співвідношенням і здатністю кожної з категорій сприяти досягненню більшої цілісності або динамічності, спроможної привести композицію до візуального зруйнування. Схожість в оцінці описуваних запропонованими операторами характеристик сприяє досягненню більшої цілісності, яка сприймається, відмінність, навпаки, сприяє наростанню

інформативності за рахунок динаміки й може привести до зруйнування цілісності. Систематизація всіх композиційних засобів - від лінії до морфологічно й семантично насиченого формою простору -проводиться в напрямку наростаючої інформативності композиційних засобів з урахуванням згаданої біполярності можливих станів цього образу - перевантаження інформативністю, яка призводить до складності сприйняття цілісного об'єкта, або, навпаки, надмірної одноманітності й монотонності.

Підрозділ 3.2 присвячений дослідженню співвідношення у сприйнятті культурно нового й традиційного, зв'язаного з орієнтацією на канони й норми, сформовані соціумом у ту чи іншу епоху. Спираючись на вшцевикладену методику, можно визначити норму як вияв схожості, а новадійні відхилення від норми -відмінність.

Діалектика співвідношення нормативного й реформаторського, стандартного й нестандартного визначає розвиток СИСТСМЗІ архітектурної форми. Ця єдність протетежних начал одержує досить різноманітні вияви в архітектурі. Вона може виступати в контексті різних типів будинків - рутинних будівель, які утворюють основу міської тканини, і споруд, наділених особливим суспільним призначенням і відповідно особливою формою. Вона може проявлятись як у межах традиційного й такого, що ломає традицію, так і в композиції самого будинку як контраст елементів, що повторюються та індивідуального акценту.

В підрозділі 3.3. на прикладі аналізу конкретного архітектурного "тексту" - ордерної системи простежено, яким чином архітектурні канони й норми впливають на розвиток архітектурної форми та сприйняття її морфологічних характеристик і семантичного змісту. Проведено аналіз зміни пластичних характеристик архітектурного ордера й, у зв'яку з цим, зміни його семантики на прикладі використання його в різні епохи, простежено зв'язок художнього образу ордера з ідеологією та канонами й нормами різних епох.

ОСНОВЫ ВИСНОВКИ.

1. Завдяки аналізу процесу художнього освоєння архітектурного об'єкта як процесу його сприйняття індивідуальною й суспільною свідомістю та як інформаційного процесу, запропоновано систему інформаційних морфологічних композиційних засобів - операторів, які відображають, з одного боку, інформативність окремих сприйнятих пластичних характеристик і, з іншого боку, є операторами композиційних дій.

2. Запропоновано побудовану на основі теорії сприйняття, теорії інформації, теорії семіотики гіпотетичну модель процесу формування змістовного архітектурного образу в свідомості.

3. Проведено експеримент з аналізу інформативності деяких відомих творів архітектури та їх деталей, що показав стійку кореляцію виявлення свідомістю елементів, які легко впізнаються, й

ПіДГОІОБЛспОСіІ ПіІЯДаЧЙ, ЧаСу €КСПОЗйЦіі Та З М с Н ЇІЇУВ а К ОІ ЗНаЧУ"

щості композиційних вузлів, а також близкість співвідношення новизни й еталонності, які містяться в аналізовуваних об'єктах, до відомих гармонійних математичних рядів і закону Вебера-Фехнера.

4. Запропонавано, на основі описаних вище досліджень, систему ієрархії всіх елементів архітектурної форми, де кожний з них має своє чітко визначене місце залежно від можливостей його впливу на оцінку об'єктивних морфологічних властивостей кожного елемента композиції, його емоційної виразності та на оцінку ступеня організованості композиції об'єкта, що сприймається.

5. Встановлено динаміку розвитку архітектурно-художнього образу в аспекті співвідношення у сприйнятті культурно нового й традиційного, зв'язаного з орієнтацією на канони й норми, сформовані соціумом у ту чи іншу епоху. На прикладі аналізу ордерної системи проведено аналіз зміни семантики ордера в різні епохи.

6. У результаті дослідження підготовлено науково аргументовану методичну базу для коректного кількісного машинного аналізу досить великої кількісті архітектурних апробованих зразків.

7. Одержані наукові результати дають можливість ефективного використання їх у практиці навчального процесу як усвідомлених засобів композиційної діяльності та знарядь досягнення інформаційно насиченого й гармонійного архітектурного образу.

список

наукових праць, опублікованих по темі дисертації

1. Фоменко O.A. Семиотика архигектури - ретроспекция и перспективы // Проблеми досліджень у галузі мистецтва та освіти. Збірник наукових праць / Межрегіональна Академія управління персоналом. Київ., 1996. - N 3. - С. 11 -17.

2. Фоменко O.A. Семантическая информативность ордерной системы // Проблеми досліджень у галузі мистецтва та освіти. Збірник наукових праць / Межрегіональна Академія управління персоналом.-Київ.,1996.- N 3. - С. 53 - 58.

3. Фоменко O.A. Информационно-эмоциональная структура категорій “ритм-метр” // Сучасні проблеми архітектури та містобудування. Вип. 1 Київ, КДТУБА, 1997. С. - 73 -76.

4. Фоменко O.A.. Csm£htii4wCKwI информативность ордерной системы (на примере греческого ордера) // Сучасні проблеми архітектури та містобудування. Вип. 1 Київ, КДТУБА, 1997. C. - 69 -72.

5. Фоменко O.A. К проблеме целостности архитектурной композиции / Традиції та новаторство у вищій архітектурно-художній освіті / Під загальною редакцією Н.Є.Трегуб. - Харків.: ХХГП, 1997. С - 4 - 5.

6. Фоменко O.A. Информационная сущность категорий арітеткурной композиции “масштаб “ и “масштабность” // Традиції та новаторство у вищій архітектурно-художній освіті / Під загальною редакцією Н.Є.Треіуб. - Харків.: ХХШД997, - №1. С - 7-9.

7. Фоменко О.А. Информационная сущность диалектической структурі гармонии // Традиції та новаторство у вищій архітектурно-художній освіті / Під загальною редакцією Н.Є. Трегуб.- Харків, ХХШ, 1997,-№2. С. 3-6.

8. Фоменко О.А. Знаковая информативность архитектурной формы // Традиції та новаторство у вищій архітектурно-художній освіті / Під загальною редакцією Н.Є.Трегуб. - Харків, ХХШ, 1997, -№ 2. С. 6 - 8.

9. Фоменко O.A. К проблеме восприятия архитектурной формы // Традиції та новаторство у вищій архітектурно-художній освіті / Під загальною редакцією Н.Є.Трегуб. - Харків, ХХШ, 1997, - № 3. С. 3-4.

10 Фоменко O.A. Симметрия архитектурной формы // Традиції та новаторство у вищій архітектурно-художній освіті / Під загальною редакцією Н.Є.Трегуб. - Харків, ХХШ, 1997, - №3. С.4-5.

11. Кравец В.И., Фоменко О.А. Сигналы и знаки в анализе архитектурной формы И Тезисы докладов 48-й научной конфе-ренции. "Повышение эффективности строительства" / Под ред. Д.Ф.Гончаренко. Харьков.: ХИСИ, 1993. - С. 6.

12. Кравец В.И., Фоменко O.A. Цветовая кулыура - корни и развитие // Тезисы докладов 49-й научной конференции. "Повышение эффективности строительства" / Под ред. Д.Ф.Гончаренко. Харьков.: ХИСИ, 1994,- с.8.

13. Фоменко О.А. Роль знаков в формировании архитектурного образа // Тезисы докладов 49-й научной конференции."Повышение эффективности строительства" / Под ред. Д.Ф.Гончаренко. Харьков, ХИСИ,: 1994. - с.8

14. Кравец В.И. Фоменко O.A. Семантическая информативность архитектуры // Тезисы докладов 50-й юбилейной научной конференции "Повышение эффективности строительства" / Под ред. Д.Ф.Гончаренко. Харьков.: ХГТУСА, 1995. - С.13

15. Фоменко О.А.Эксперимент по анализу морфологической информативности произведения архитектуры II Тезисы докладов 50-й юбилейной научной конференции ."Повышение эффективности строительства" / Под ред. Д.Ф.Гончаренко. Харьков.: ХГТУСА, 1995. -с.14.

16. Фоменко O.A. Информационная структура категорий ар-итектурной композиции // Тезисы докладов 51-й научно-технической конференции "Строить, значит думать о будущем"/ Под ред. Д.Ф.Гончаренко.-Харьков.: ХГТУСА, 1996,-С 12.

17. Фоменко O.A. Информационная структура морфологических и семантических свойств архитектурной формы // Тезисы докладов 51-й научно-технической конференции "Строить, значит думать о будущем" / Под ред. Д.Ф.Гончаренко.- Харьков.: ХГТУСА, 1996,-С 13.

Fomenko O.A. Signal and Sign in the Analysis Of Architectural Form. The thesis is a manuskript for the creation of academic degree of candidate of archittecture on speciality 18.00.01 - the theory and the history of architecture, the restoration monuments of architecture. Kiev State Technical University of Construction and Arhitecture, Kiev, 1996.

The model of forming a process of architectural image was developed nd was based on the principles of the perception theory, the information theory and cemiotic theory. The hierarchy means of architectural composition was built on this model.

Фоменко О.А. Сигнал и знак в анализе архитектурной формы. Диссертация является рукописью на соискание ученой степени КйПДГИДйТЕ. £рХ1ГГ£КТурЫ ПО СПСЦИЗЯЬНОСТИ 18.00.01 - трот'ЧЯ ч и с-тория архитектуры, реставрация памятников архитектуры. Ки-вский Государственный Технический Университет Строительства и Архитектуры, Киев, 1996.

Разработана модель процесса формирования содержательного архитектурного образа, основанная на принципах теории восприятия, теории информации и теории семиотики. На основе этой модели выстроена иерархия средств архитектурной композиции.

Ключові слова: архітектурна композиція, сприйняття, інформація, морфюлогична информашвність, семантична информативніть, знак, гармонія.