автореферат диссертации по металлургии, 05.16.02, диссертация на тему:Развитие теории управления доменным процессом на базе созданных алгоритмов и автоматизированных систем

О Л ДОТЛПНЛ МКТЛИУГПИНЛ дилдгаи! ГЛП'Л пш

. :>;

я."| пряьчх рукопису

Д0ПГА./1ЮК. Пмриг: Петрович

РОЗВИТОК основ ТТ'ЮГ 1 ! КЕГ.УВАШШ ДОМКНПИМ ПГ01ШС0М НА ВАЗ! .-.гЮГКНИХ Д.Л1 'ОГИТМIВ ТА АВТсШТИЛОВЛНКХ ПИСТКМ

Сиоц I .ЧЛЫП ГТЬ ОГ). "Мотплу рг I Я чпрних М'ЧТ.'.Л (р"

Лпторофгф.чт ДИСГф'ГППП ня идобуття н.чукгжого стуноия доктпр.1 ТОХНГШИХ няук

Дшпронртролг.ьк 1994

Дисвртац1ею е рукотшс

Робота виконана у Дп1продзеркш1съкому Державному техн!чпому университет!

о Ф I ц 1 й н 1 о п о н е н т и : доктор техшчиих наук, крофосор Тараканов А. К. доктор техшчиих наук, нрофосор И1ум1лов К. А. доктор техшчиих наук, ггрофесор Большаков В. I.

II [1 о я 1 д н о п I дп р и с м с т в о Крш юр IзькиЛ металургчйний комб1нет

Захист шдбудпться " 15 " листопада_1994 р.

о 12 г 30 хн на занизит птшц1ал1зованоТ вчоноГ ради Д 060.0?. .0?, Державно? моталургмйно? акадомП Укрыни за адресом: м. Дшпропетровсък, пр. Гагарша, 4.

3. дис:ертлц1ем мокна ознаПомитися у б1'бл!отоц1 ДМотЛУ

Авторофэрт роп1сланий "______"____________1994 р.

Вчоний сокротар

ЦАПКО В. К.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальн 1 сть. 1нтенсиф1кащя доменного процесу, шдвмцення вимог до яютст! чавуну та обмеження у витратах сировини I пали-ва викликають необхшпсть ведения доменно! плавки на оптималь-них режимах.Одначе технолог сучасно! доменно! печ!.оснащено! численними приладами.як! контролюють параметри процесу, не спро-можний проанал1зувати покази цих прилад!в,оц!нити стан техноло-Нчного процесу та вчасно прийняти в1рш управляюч1 ршення.

Об'ективно оц1 нити Х1д доменно!- плавки можиа значениями комплексах показник1в, як! в1дображають тепловий стан, продук-тивн1сть печ1, ефективн1сть вшсористання паливних добавок, тео-ретичну температуру горппш та шип процеси.

Протягом больше 30 рок!в вчеш св1ту займаються виршенням проблем« розробки комплексных показник)в ) спюренням на !х основ! алгоритм¡в функц1онування автоматизованих систем керування технолог 1чними процесами виплавки чавуну. Ця проблема е особливо актуальною на цей час, коли високI вимоги до якост! чавуну предъявлять в умовах дефИщту енергоносП'в та якIсних шихтових матер!ал!в.

Актуальн!сть роботи п!дтверджуеться тим, що вона виконува-лася на основ! ЩльовоГ комплексно! науково-техн(чно! програми О.Ц. 0.47.01.15.,яка затверджена ДКНТ СРСР, Првзид1ею АН СРСР та Держпланом СРСР в!д 30.12.83р. N 766/164/333, а також план!в 5ЩР та ДКР М1нчормета СРСР та Украпш.

Мета та задачI роботи. Технолог¡чне обгрунтування комплекс-них показник!в доменного процесу I на !х основ! створення нових методов, алгоритм1 в та автоматизованих систем контролю,прогно-зування та регулювання технолог¡много процесу доменно! плавки,що забезпечують пол!швння його техн1ко-економ1чних показник!в та якост! чавуну.

Для досягнення поставленно! мети розв'язано тши основн! задач 1:

- на основ! теоретичного узагальнення результат!в досл1джень та технолог¡чного досв1ду сформульовано та обгрунтовано рац!о-нальн! принципи побудови комплексних показник!в доменного процесу, що дозволило на !х основ! створити нов1 алгоритми 1 автома-тизован1 системи керування тепловим станом доменно! плавки, ста-б1Л1зац11 теоретично! температуря гор1ння та контролю надходжен-ня води в П1Ч в!д прогару и елемент!в,що охолоджуються водою;

- розроблено новий метод оперативного контролю ефективнос-,л використаш!я паливши добавки, на основ 1 якого створено алгоритм та автоматизовннI системи оптишзацп витрати природного г.'оу в доменну 1пч та його оптимального розпо;илу пом1ж печами;

- розроблено новий метод оперативного контролю ефективнос-т! зволоження дуття,на основI якого створено алгоритм та авто-матизовану систему регулювання вологост1 дугтя;

- розроблено номограми для визначення найважливших показ-ник1в доменного процесу.як! часто необХ1Дно знати шд час керу-вання роботою доменноТ печ!, виконання доел¡днIX та проектних роб1т,а також виконання студентами курсових та дипломних проектов.

Наукова новизна основшх результат ¡в, як I здо буП шд час вирПиення поставлено!' проблем»,проявилася у настушшх розробках та наукоьих досягненнях:

- розроблено принципа побудови комплексних показник)в доменного процесу, на основ I яких створено алгоритми та автомати-зован! системи керування тешювим режимом домешкп плавки в1дпо-в!дно сучасним умовам, що характаризуються обмеженою шформац1ею з шзькою в1рог1днк:тю, неконтрольованими збуреннями та нестали-ми динам1чними характеристиками;

- виявлено коливання в час! ефективност; використання природного газу в домети й печ 1, розроблено методику п оперативного контролю та оптим1зацп витрати природного газу на доменну шч та оптимального розтвдилу його пом¡ж печами;

- розроблено методику в 1докремленного визначення к1лькост1 газиф1 кованого кисню в1д прямого в!дноьлення зал1за, кремшю, марганцю, фосфору та ошлакування сирки, що шдкривае можшв'ють оперативного контролю ступени прямого в1дновлення зал1за та визначення приходу тепла з урахуванням його витрат на пряме В1Д-новлення;

- встановленно вплив теоретично! температури гор1ння на . лушнь використання водню та техшко-економ!Чн{ показники плав-

розроблено методику стабппзац!I температури горгння; - виявлено, що змша вологост! дуття в багатьох випадках «иливае на в1дновлювальн1 процеси в печ1 тг як1сть чавуну.розроблено методику оперативного контролю ефективност1 зволоження дуття та його опттозацп;

-виявлено, що в сучасних умовах при звичайному керувашп

ТЧЗИК'ЛОГИИНМ 11(ЮЦ»нч>М !''П. . .íVI'í- колики'iin'l ('к.н.мду чан.уну CiríyMOH лк'ються амшою складу ¡нлак.у i рм.. . !>U'* амжоь тчиюаого стану планки;

гшяплопо шшш HMilllI IlfK)ЦОС i li ОКИСЛОННя ОЛемеПТП! чанупу У Ф.урмеш/jtl aoin па тешюниП стан iuпаки та hkícti, чапуну, пока з.'шо ДОПЧЛЬШСТГ, ОНОратИГЩОГО КОИТрО.ПМ ЦИХ Ироцео i re

установлено, що aa попородт.о лиапаченими дипаслчними характеристиками неможливо ад i Лспюачти прогноаупамнн складу ча ьупу, a.lif; 111 О Проблему Mí'Mia ПИрППИТИ .4 Я ДОПОМОГОК' КОМШС.'КПНИХ ifOKaamiKi к, яешо аагЯ'пПсчити tub"ок.у точп i сть ¡ нфармап Г| про па раметри процкс.у, контроль та < ■/¡•;irj i л i: í.'iit, i и i <:к ладу михти та ишаку;

- еи.чнл'чю аалежнн'ть роар.чхункоього аначенпч ступени кико риотапмч поднт гид надходкеппа поди к нижмш частицу поч! та ро проблема методику контролю пр'Ч'.чру олемепт i it ii'>'i¡, mo о холод жуютьсн иодош.

Практична фшЦсч'ь jx>6o;m иианачпкться иирИиишям наступипх ноуконо 4'f;xiriчних проблем:

-виявлено вплиь похибки ¡н>]>'фмацГ| про параметр!! проносу на точи iсть вияначенпи комплексппх покавникан та О'Огрунтован i íí допустим! транши при [.»'алIаацi i о.учаспих /aV/TII доменпих ночей;

• роаро'июпо та р"ялiаонаао м»Т"д н.омипж'гнц i riMimt приходу тепла а зону непрямого гпдновленпн шлихом им i ни рудного на вантажеппя на кокс чи то иологостч иоытря;

- роаробл'-чю адантивний алгоритм керуваппя тепловим станом пронесу з одночасним контролюпанням niporudiocri ¡нформапН, справносп комплексу toxhiмних «чоогНв та iiwtjxx'.hootí ЛОУТН;

- ровроОдено методику отабi лiaani í теоретично! темнератури гор/пня а урахуванням bmíiih приходу тепла а аон.у непрямого н i л новлення;

-фоароблоно алгоритм та ввтоматпповчну систему контролю надходжепня води н nía в'|д прог.чр.у елемен'пв печ], що охолодж.у-ютъеи водом;

- ровроблено алгоритм та автоматияованi систсми оперативного контролю cíjjHKTniiHooTi викориотання природного рав.у та оптимпгч-Hií floro Ki.iibKOCTi на nía i оптимального ровпо,/ил.у лом i ж ночами;

- ровроолено метод оперативного коптролю нродуктивностi доменно] печ i по квнькосп ramWii копаного кисню шихти а нодошни ковому гав i та по i urj^ij'M?iii,i í про магу рудно| частипи шихти у подач i;

-виявлоно викрпвляючий вплин на склад кчлшипикчвого газу та на точшсть ир^пюпунаннн складу чавуну надходжснни поди в л! ч

Г) ¡Л |1[К>Г.'1|>У 'Ш'ЛОДЖуЬаЖН 1и>/1"П "МЧМЧНПН •!•■•> колииппин р'ииш

папину матор|ал1в у поч|;

-для иIдвшцошш точн'клм прогпозуиашш та стабииаацм окладу чанун.у розроолоно алгоритм т.ч систему отаомтан,! I основ-посчч шлаку;

-рОЗрООДНЦ'.) НОМСИ'раМИ ДОМКНПОГО ПрОЦ^су, 30 ДОПОМОГОЮ тих

мою/а швидко та достатш," точно визначати наПва-'кливш! комплекс-Н1 кокаатнси, що <; пообх¡дними шд час керунанпн роОотою ноч1, проведении до';.и ¡дних та иронктних робИ'.а та нож курсового та дин ломно но 1 [рое кту ваш 1! I.

Решцзашя результатов роботи.В доменному цеху ДМК. введено в нромигми >ьу експлуатан|ю:

•по ДИ )?. саопмя «"руианнн тепловим (шжимом доммшоТ п»ч1 а впкорпстанням КОМ "Порадиик маИстера ^",:цг.а дозволила стаОпм-иуьпт.! склад чавуну, ¡^»¡льишти продуктпви'Iста печ I та зменшити литом-у нитрату коксу на «,»,■> кг/т чавуну. Ккопсшчшй ефлст гид .ш«?гф«стгаиш1 системи становить ГН1 тис.кар'1 ташив на рпс;

-система керунашш чналовим режимом ,.'<ох домешшх ночей з ишщтсшшш ом"'1 оочис-мвальнсн мапшии... ::>№>мI чний «фокт Фу и -кцк'куиашш еистсмп на днох почах станови'п, | | тис.карОовашив на рI к;

- система коруваннн топловим режимом ДП V з використапннм КОМ" Дшпро-I" ,що дозволила стап'1 .¡изувати на1'р1в неч! та зменшити питому нитрату коксу на 3,?. кг/т чавуну. КконсшчниЯ офокт В1Д використашш ситоми стпномт. У8 тис:, карбовашив на р!к;

--система керувапнп тешювим станом ДП 7 з удосконалепим алгоритмом, що дозволила стабипзувати склад чавуну 1 отримати окопом1чний ефокт УЗО тпс.карбованщв на рж;

-на Д1! V система ггтоы.'шц! I оснонмт адлаку, що доаноли-да ионизити коливтогь оснонпоот! шлаку на 'Л)% та зменшити ьи-1ШМ«КУ К1ЛЬКОСТ1 1|пК0ИДИЦ1Й1ИГ0 чавуну по КОНЦОНТрйЦ! I ейрки. йс>цом1ч1Шй офокт шд никористання систнми становить 54 тис. карбованшв на рис;

-АСУ тешювим режимом ДП в ¡а замкнонпм контуром при кору--ьяшп пологи:™ дуття та п вида чем рокомендашй на ом (ну маси коксу в подач¡, що дозволила змпншити питому нитрату коксу па 2 %, збьчыппти продуктивн'1 сть печ'| на 1 ,Ь'". Нконом'иишП офект Ыд

використання енотами спискитн Я-Г) тио.карбопанц!!; на ¡/¡к;

-■система контролю надходження води в н/м В1д прогару еле ментi в,1Ц') охолоджуються водою,яка дозволила вмапю ииявляти про 1>.'||Л1 ik'biTpilMUX 'Jf/рМ , X' '.»!• »ДИЛЫ1ИК I Н 11ИЖ1К.Ч! Ч.'Р'ГИНИ IK-MI T-'l lipilfl мати ftiД|кiiiiдмi находи для ix замши i рег.улюиання технолопчпо СО Пронину. i'.'KOHOMf <ШИЙ ефеКТ «¡Д ЗМОНШИПНЯ К 1 ЛЬ КО ЦТ i некон-

дицiйного мавуну становить У7 тис.карбованцiл на pi/c;

АСУ стабШзашею тооротичноТ томиоратури ropiniui на ДП 8,яка дозволила гголшшити Х1Д noMi та використання виновного газу i гшеннтти питому питрпту коксу на И -I кг/т мавуну. Кконо-м i чний о ({«'к/г год викориптання систем» становить I-17 тис .карбо -нашив на рiк;

-система оптим! зал i / хитратл природного газ у на ЛИ В л in • ФормациТно-порядному режимi, яка дозволила п/дпищити коефии -ент замши коксу природпим газом па 0,Ikj'/mj та отримати еконо-мИниЯ офжт 207 тис.карбовашив на piic;

система оптим/заци витрати природного газу и автоматичному режим! п окопамiчним фактом 2Б0 тис.карбовашив на pfк;

лпкальнi еистеми оитимiзаш i витрати природного газу на доменних печах № 7,в,9 та 12 з використанннм MiKponpoiKKiopiioi ТеХШКИ.ЯК! ДОЗВОЛИЛИ ТПДПИЩИТИ КОГ:ф|Ц|'.НТ зам/ни коксу природ-ним газом на 0Л...0.ТЗ кг/м3 та отримати скопом¡мпий (фнсг по-над 200 тис. карбованц i в на pi к на кожг? i il нем;.

Загалышй окопом¡чний ифжт гид впровадженпя в промислову експлуатацш результатов НДР, виконаних uiд кер1вництвом автора та як! е основою дисертацп, складас ;шэ тис. карбованцт у ц1нах до Г&ЭОроку .Результата роботи викорисган!' УДШ "Металург-актоматика" при прооктуваш ЛСУ'ГН Д11 12 ДМК.

Розробки автора ьикористов.уються в умбовом.у процес) Дн/про-дзержипського Державного техш много ун!вороитету у вигляд) нового лпгаийпого матер/алу, лабораториях рог.чт, курсового та дипломного проектування.

Лпробац!я роботи. Maropifuin дисортац! i донокМали^я та об говорюпалися: по Всесоюзному ceMinapi "Автоматизация доменного производства"- Ки'/в, лютий, 1908; на Нсесоюзн i Й конФеренцП "Основы автоматического управления доменным процессом"-Днтропетровоьк, 1УЧ9;на всесоюзному сем/нарi "Проблемы автоматизированного управления доменным производством" - Кн/'в, 1971, 1970. Г 975, ¡977, 1979, 19Ш. 1987; ни ПасогРШ.'У СШ\ННр1

"Автоматизация упрон.!!','Пия доменным производством " Мариуполь, 19УЬ; «я рвспубл I канському оемШар! "Кути интенсификации домин-ной плаьки. Снижение простоев доменных печей"-- |{И1Н, Г 976; на роспублIканському сумIнарI "Нуги дальнейшего улучнижин качества чугуна" Кит, 1977; на Всесоюзна! копфорент У "Теория и практика современного дом-мниго производства" - Дмшропетронськ, 1983; на ВсесоюзпШ конф^реши У "Работа фурменной аоиы доменных печей (газодинамика, теплообмен, массообмен)" Си*фджж«:ьк, НЧ*5; на Всесоюзн¡й копф'р"нц1I "Моделирование нрцессов в шахтных и доменных почах " Свердлове!,к, на респ.убл \ кансвк! £1 конфорежи У "Молодежь и научно технический прогресс"- ЛПшцьк, 19у6; на Ноеоокш ¡й нарад| "Опадании и внедрение АС,УТИ в черной металлургии" Москва, 1990.

Публ 1 кац! 1 . ооновний змм;т дпеертап.1 1 пц.ублпсовано ,у мо нографи.УГ) отаттях та 9 гжторських щНдоц'/иях на винаходи.

Структура та об'см роОоти. Дисертаи^я складас.тьон ¡3 всгупу, н'яти глав, ааго.пышх ьиононкж, списка л'ггератури ¡з 367 назь 1 викладена на Г,9!;-> сторшка.х машинописного тексту , йключяючи ТА таблиць,44 ¡люстрацп 1 додаток на 7 сторшках.

змют гоноти

[. ткорктичшп анализ i р031шт0к кг'м11лккс1ш

111 ж.а: ;■) мк 1 в д( шит >п > i |р01 п-'л:.у

Автором теоретично обгруптовано удооконало!П вар1анти коми-лексних показшшв теплового стану нроцес.у, продуктивност1 печи питомоУ ьитрати иуглецм, прюцесмв в1днопденмя, теоретично У темнератури горпшя та пов( комплекса! показании ефективносчч пикориотання паливно! добавки, технолог¡чнкго кисни та ¡.¡положения дуття. Характерною особлив¡стю розроблишх ноказншив е те, то вони пудуються ¡з модули! пролижних. п )ка;шпк(в.

До них в(дноснтьон: вмют кисню у дуп I ы (частка одини-1П );к1лыаеть комоIкованого дуття У1:д(мэ/хв) та вшст у ньому вIдвойного газу б (частка одиницI);тепломIоткIоть комбнюваного дуття №кд(кДж/ м"') ;к1лькк:ть кисню Од ,оксид,у в.углоцю СОг , азо -ч'у Мд У водн« Ид у горноному газ1 ( м^/м1 комбпюваного дут-тя); об'емне ь1дношеннн дуття до азоту у дуги а та кис-

ню дуття до азоту у дут Од/Ид; окислен¡сть шихти Оч(кг 0.,/кг чаьуну); окислен ¡сть зал ¡за рудноУ частини шихти

0 (ftfo /кгра); ышд сухого колошникового газу (скг) ¡з домен них печей Ускг(мя/хн);сту:пнь використання водню rj (чаотка оди нищ )¡газифпсований кисень шихти у колошниковому raai Ош(м/хв),у тому чиол I кисень непрямого в1дновлення оксид ¡в зал ¡за Г), кисень прямого в1дповлення елемен'пв чавуну та ошлакування г,iрки Г, кисень комбпюваного дуття 0КД .Загальна к¡лыс ¡сть кисню у колош никовому raai дор1внше В)7401{д, а кмыпсть кисню шихти Ош=В+Г. KiLM'-'i^I^Mi-JL^^Îl1™ .Ломонного нроцссу . Теоретична температура горитя у ФурмешЙ зош с одним ¡з найважлитоших показппкдв доменного процесу. И зручнпш; розрахо вувати.виходячи ai складу та теплом!сткостi комбiнованого дуття, по формул]

5250 СОг к Шд I lie

!.т = —-.................. ' -------- - , "С (1 }

Cco*C0v I Си*Нд См*Мд

де: Ссо, С», Сы -тешгаемшеть шднон1дних складових горнового

газу, кЛ1ж/(м!>*град. ); he теплом¡еткнлч, вуглецю коксу, який

горить на фурмах, кДж/м3кд.

Для оперативного контролю за рооотою доменно? n«4i необ

xi дна ¡нформацЬт про ï ï поточну продуктившеть, яка б могла ха

рактеризувати твида¡сть накопичення чавуну у горн i. M можна ви.з

начити з шформанм про к¡льк¡сть чавуну, який виплавлясться ia

шихти одн i оï подач i M, кллыисть завантажених подач па родину N:

N

Рм -- Ч * N / I 1ч, кг/хв. (З)

де tu,i час сходу шихти i ï подач i, хв.

Значения продуктивное^ можна контролювати з ¡нформацп про к i льк i сть газиф!кованого кисню шихти та окислен¡сть шихти по

формул i Рм -1,43 Gui/04, кг/хв. (3)

К i льк i сть киснм у колошниковому газ i в!д В1дноплення оксид i в зал ¡за р*» г * i.n « rv <л\ Ош -Ом * Юн * Сч-«., M /XИ (4)

де Реч-BMicT зал¡за у чавуш,частка маси.

К¡льк¡сть кисню В1д гидновлепня крешпю, марганцю, фосфору та ошлакування с ¡рки Ош = Ош - о»," , mj/xb. (5) К ¡льк ¡сть кисню В1Д прямого вЦновлення зал ¡за

О^ Г - Ош , мэ/хв . (6)

К ¡льк ¡сть кисню В1д в i дновлення зал¡за ¡з кеО

0г<ас/ 0,ЯРм * Р'.'ч , Mj/xb . (7)

Отушнь прямого в1дновлення згипза г(- о*!"/ о . (8) Нитрата вуглецм,кг/кг чавуну , який виплаьлясться у домен-шй печ! : загальна к1лькк;ть вуглецю

Сч= 0,00Ы1в (СО 1 С02) Ус.кг /Рм , (<>) де С0,С02-вмкзт оксиду та диоксида вуглецю у колошниковому гаси, К1лыс1сть вуглецю на фурмах Счф-= иОУЙ * Окд /Рм ; (ГО) к 1 льк 1 сть вуглецю на нряме ьидпонлоичн GчJ 1,072 Г/ Рм. (И) Тепловий стан доменного нроцесу можна оццшти по миттьовим значениям теплового балансу. Нкщо прих!д тепла вицкп-Одае Його потребитод1 тепловий стан нроцесу можна вважати оптимальним. Потреба у гичл\ складаеться ¡з його ьитрат на в(дновлення еле-мешм.в чавуну, нагр1В та розплавленнн продукт!в плавки, дисопла-цш карбонат!в, розкладашш вуглеводп¡в.При незцачшй змий XI-м1чного складу шихтових матер!ал¡ь, нитрата вагшяку потребу в тепл! на адшшци чавуну можна ирийняти еталою. Тодд тепловий стан нроцесу буди визначатион приходом тепла на единицы чавуну з урахуванннм його нитрат на розкладаиия вуглегюдтв.

Щоб урахувати динам¡ку нроцесу, найнравилмпше було б виз-начати прих!д тепла в кожному елементарному об'ем! матер!ал1в в М1ру опускании (х 1мд колошника у горн. Я демким наближенним щй умоы мо;«е ыдпоыдатм ноказник сумарного приходу тепла в об'ем! матер! ал 1 в нижньо! зони печ! -(Л' »-Н >/(В' а> +Г). (¡2)

Чиеельнпк формули (!?,>-- цо прих!д т-,пла в зону непрямого Ь1дновленнн

А - 0,0] (Т?^ 00, ) 1ГШ> ЛНг кЛж/хв (13)

1 прих!д тепла в зону прямого вгдпонлення та горйшя Г. - П.ОГ |Ь2М)(С0 ч С(\, ) + 1Усиг . кДж/хв (14)

до N -вм!с;т азоту у колошниковому газ1Д; ЛИ -к! льк ¡сть водню, який поретворнвея у И. О в сюШ непрямо]'о ыдповлежж. йнамонник формул« це кипень шихти, який окладаеться ¡з кисню непрямо1'о

, а, , а')

в!дновлення В та кисню гфямого ¡пдновлення I'. А ,В ' - значения Л "1 В, як! були ран мне на час -с - час опускания матер ¡ал ¡в ¡о зони непрямого в ¡дно штшм у шшню зону печи

Прихи тепла I! 1пч у 1 и лому М-(Л*В)/(В|Р). (15) Р1 зницн ДМ М М1 вЦображас змжу приходу тепла у зону непрямого ви^ювленпя в норишяшп з тим, який був рашше на т годин. Додатне його значения с;в!дчить про наступив шднищенни теплового стану печ!,а Юд'смне - про наступне вошосне похолодания. Перевагою цього показника с те, що при його обчислен! похибки

¡нформацп про параметра ироцесу ы'дшмаються I практично но впливаютъ на його величину . Тому цой показник використовуеться в АСУ доменним нроцесом 1 в 90-9Ь% випадклв правильно воображав тепловий стан печк

При коливанш х1М1чного складу шихти показники М 1 М1 до-ц!льно визначати в розрахунку на кг чавуну:

М=0,7*0ч(Л+Б)/(В1Г), кДж/кг чавуну ; Об)

М. =0,7* Оч(А'г> <-Б)/(В<'г>+Г), кДж/кг чавуну . (17) Викдикають зацжавлення показники теплового стану нижньо] зоии домонноТ печ! , де в]дбуваеться згоряння вуглецю в кисш дуття та шихти. Таю показники були запропонован1 А.М.Похв1сне-вим та О.Н.Раммом. Одначе у них прих1д тепла вшюситься до кис-ню шихти, який одночасно газифпсуеться у вврхжй та нижшй зонах печ I. Автором розроблеш вар1анти пока?,пика теплового стану ннж НМЛ 30НИ печ I , в яких усунуп Ц1 недолпш. Загальний вигляд цього показника

Тн--0,7*0ч*Б/(В< ^' 1-1' а2> ), кДж/кг чавуну . (18) Враховуючи час опускания матер¡ал¡в ¡з зони непрямого В1Д-новлення у горн (т>), а також ¡з зо!ш прямого в1дновле1шя окси Д1В зал¡за у зону гор¡пня (тг), можлив! вар!анти цього показника Т'ГЭ (т«=3, 4 1 3; 2 1 I годипи шдпошдао)

У формул1 (18) прийнято, що при створошп усьо!'о оксиду вуглецю вщиляеться тепло. Фактично ж чистина СО створюеться у зош прямого в1дновлення з поглинепням тепла. Тому запрюпонован! вар!анти показника, в яких враховуеться прих4д тепла в!д ство-рення СО чмльки на фурмах (х> = 4, 3 ! 3; хг- ?,, [ 1 О годин в!д нон ¡дно для нар I ант ¡п Т?Г" )

Т?Г "= 0,7*0м *В< /([!' 'и' И" 'и> ) (19)

де В» -нрих1д тепла В1Д горншя вуглецю на фурмах та В1д нагр!-того дуття. Його значения вираховуеться

Б. --10500*0кд*Икд*Укд , кДж/хв (20)

Враховуючи, що процеси теплообмшу в нижшй зош печ! завершен! та приймаючи втрати тепла сталими , можна оч!кувати т1с~ ного взаемозв'язку М1ж вар¡антами показника т!Г" I тепловим станом процесу. Але ще можливий впдив ступеня подготовки матер1а-.гнв, що опускаються у нижню зону. У нижче прнведених вар ¡антах показника Тн_1° шдготовка матер¡ал¡в враховуеться розвитком процесу прямого вцшовлення

ТГ'°=0,7*0ч(В< -Г' *?.)/(В' +1' Т2> ) (21)

до 7,-витрата тепла на приме в 1 дновлення елемен'нв чавуну, кДж/мэ Он (х<- 3, 3, 4 I 5; - О, I, 2 ! 2 години В1ДП0В!ДН0 для вар!-ашчв Тн'*°).Для переробного чавуну значения И можно прийняти сталим на р)внI 16580 кДж/мэ Он.

Тепловий стан домешю! плавки звично оцшюють вм1стом крем-Н1Ю та С1рки у чавуни Шдвищення вм1сту кремшю 1 знижевдя вм1-сту с1рки сттриймавться як наел1док роз^гргву печ]. Тому в!дн1-мання 13 приходу тепла його нитрат на в¡дновлення трудно в1днов-лмвальнимх елемен'пв чавуну може викривити залетать М!Ж показ-ником Тм I складом чавуну. .У зв'язку з ним занропоновано вар1ан-ти ноказника (кдж/кг чавуну) у вигляди

7<,-.оа в> - 13607 * 0

Тч -0,7*0ч-----,7---7Г~--------- , (22)

в< а.. + г V

до 13607 --иитрати тепла ни приме влдновленнн залгла його оксиду ,кДж/мя »** I-с* - 3, 3, 4 1 Ь; %г- о, 1, 2 I 2 години вIдао-

вино для вар¡ант¡в Тпа",ол).

Знячний ттерва продставляють показпики приходу тепла у нижню частицу печ! на одининю газиф1кованого кисню прямого в!д-новлення або на одиницю газиф!кованого вугленю прямого в¡дновлення. Автором запропонован1 таю ьар1анти цъого иоказника:

Мн=Н> /Г ; Мм-(Б< -I6Ь80 Р)/Г, кДж/мэ Он;

Мн = (Б«-13607 0* е )/Г; Мн* В/Г ; М» = (Б« -13607;

Мн=В> / [0,536 (Г-0,214 И/tI[)3, де И-маса ванняку у подачи кг.

Ноказник Мн аналог ¡чний показнику О.Н. Гамма

Автором розроблен! комплекеш показпики ефективност! викроистання паливноТ добавкигкоефпиент зам¡ни коксу наливною добавкою, к1льки;тъ коксу зам ¡¡юного наливном добавкою та сума зоощаджених кошт 1 в в(д вшсористання паливно! добавки.

Якщо наливною добавкою е вцшовний газ, то значения кое-фпиента зам 1 ни можна визначити по формулI

ё + I0802 ц*1? , + 12648 7*0 к = ----------Г.../Н1--------(23)

3 I,8667Ск(5250 * 12648 п )

'со

де Ск- ВМ1СТ вуглоцю у кокс!, частка одшшц! маси; & - теплота згоряння в1дповно1'о газу у горн) леч\, кДж/м3; ц,7-юлък1сть водню та вуглоню.що створюються у горн! ¡з мэ природного газу.м3.

Якщо в якостч паливноо добавки використоьуютъ тверда 1 ' родке гоаливо, то

к ♦ 23В0Г>0г'*п + 1210001Г *п Т3400^'*п

({ _ ____________________________________цГ/КГ (24)

3 1,8С67Ск(5250 + Т2648*1)со )

де Ср, Н1", - вм^от у твердому чи р1дкому паливи В1ДП0В1ДИ0.. вуглецю, водню та води, кг/кг; 2360Ь; Т21000; 13400- теплог; ефекти створення ыдиовШю СО ¡з ОТ (кдж/кг С), Н О (кДж/к1. водию), ¡1_,о (кДж/кг ноли); & -теплота згоряння твердого чи р1дкого палива у горой печо, осДж/кг.

Кмькость зам поеного коксу наливною добавкою

Ук - К * V , кг/г, (25)

3 т д

де V ~ колозкосто, паливноУ добавки, яка вдуваеться у гпч.

Сума заощаджених кошт¡в вод викорис.танооя паливноо добавки та технолооч чноо'о кпсню

П01 - Эк *Ци~Утд*Цтд- V«, Крб / Г (2В)

чи 1Ю;>-110и (Гф-Рз )Е, (27)

де Пк,Цтд,Цо-ц1ооа коксу, паливноо добавки та технолог¡много кис-ню; Е-умовно1юотП1но витрати на чавун; Рф, Рз-фактична 1 задана продуктивность пем1;Уо-витрата технолог1чного кисню,мэ/г.

Для визначенооя допустимих ооохибок ¡нформацп про параметри доменного отропесу дослодили П нплив ооа точность обчислення комплексних оюказншив. Допустима номилка показника визнача-еться необходною точ1псттю оц!ооки одам показником стаоэд процесу. Коли оцпдастьсн тепловий стан печ1, допустима помилка показника е такий його оорирост, при якому рекомеоодащ о на змону регулюю-чих дой не перевишу ют о, зону нечутливосто. По темооературо дуття п' прийнялн ± 20"0,а по мае о осокс.у в подачI ± 2Бкг.Виходячи \.-< Них вимог визооачили допустиму помилосу показника теплового с:а ну Тн ± .'37 кДж/кг мавуну.

Комплекса\ ноказники о Функциями багатьох ооезалежних змпших величин (параметр^ пронесу). Можливо, що вплив похибки 'о нформацп про вс! параметри Суде с.умуватися. У такому випадку гранична абсолютна оюмилка функцп низначнеться сумою абсолютних значеооь и частинних диференцишв.

Проте, при велик¡й колькоето ооезалежних зм1нних омов!р-ность того, що вел частшпп диференцоали будуть мати однаков1 знаки дуже мяла. Тому помилку Функцп краще визначатм як. корноь кьадратний ¡з суми квадрат¡в частинних диференоиал1в.

Визначен! таким методом помилки найважливших комшюксних ноказ-ник!в показали, що допустим! похибки шформацп про параметри процесу повинн! вмщатися у таких границах: склад колошникового газу ± 0,05% абс.; витрата дуття ± 25 мэ/хв; температура дуття ± 10 °С; волог!сть дуття ± I г/мэ; витрата природного газу ± 50 мэ/г; витрата кисню ± 50 м3/г; маса коксу у подач! ± 50 кг; маса агломерату у подач! ± 200 кг;вм1ст Ре, РеО в агломерат! ± 0,5%; маса вапняку у подач! ± 20 кг; вино с колошникового пилу ± 150 кг/подачу.

[снукш в Украип, а також у крагнах ОВД техшчш засоби контролю параметр!в доменного процесу не в!дпов!дають таким ви-могам . Це е одшею ¡з основних причин невисокоТ ефективност! використання АСУТГ1 доменних печей.

2. ДОСЛIДЖЕКИ ВЗАСМОЗВ'ЯЗКУ Х1М1ЧН0Г0 СКЛАДУ Т1АВУПУ 13 ЙОГО ТЕМПЕРАТУРОЮ, ТЕМПЕРАТУРОЮ I Х1М1ЧНИМ СКЛАДОМ ШЛАКУ ТА ОКРЕМИМИ ПАРАМЕТРАМИ ПРОЦЕСУ

Графши взаемно-корелящйних функщй (ВКФ) м(к складом ча-вуну 1 комплексними показниками теплового стану печ! мають екс-тремальний характер в облает 1 прогнозу вмк:ту кремшю та стрки у чавуш за 1-3 години.У багатьох випадках варианта показника Тн, як1 виражен! у кДж/мэ0ш, мають т!сн!ший зв'язок ¡з вм!стом крем-н!ю, шж т! ж варианта показника в кДж/кг чав.уну. Це пояснюеть-ся ноь1рог1дн1стю ¡нформацП' про х1М1Чний склад шихтових матерН-ал!в. В умовах Чероновоцького меткомбгнату ьар^янти показника, як! виражен1 у кДж/кг чавуну, мають б1льш Т1сний зв'язок ¡з вм!С-том кремшю, у чавуш шж показники, як! виражен! у кДж/мэ0ш. Цим п!дтверджуеться дошлыпеть визначення приходу тепла у кДж/кг чавуну при достов¡рн¡й ¡нформацм про параметри шихти.

Сиостер!гаетьсн тк:ний зв'язок М1ж вм!стом кремшю у чавуш та шлыастю газиф!кованого вуглецю. Найбиялле т!сною е залеж-¡псть 31 в!д Счф, що законом¡рно, бо у шдсумку тепловий стан печ! визначаеться юлыистю вуглецю, що згоряе на фурмах.

Залегай сть вмкзту с1рки у чавуш В1Д комплэксних показник!в е значно слабшою. Т1льки в умовах ДМК при виплавш мартен¡всько-го чавуну епостерт)вся б!льш ти:ний зв'язок м!ж вмятом енрки у чавун! та комплексними показниками.

Вар1анти показника Мн мають найб!лып Т1сний зв'язок !з вм I с том кремшю у чавуш, менш Т1сний зв'язок ¡з вшюшенням

^ • • % „уз,- к , ■' * ( ч • • - .'■"■} —

Г 5

Si/S та найслабший зв'язок !з bmIctom с!рки .

Tiенота зв'язку в!дпов1дного показника ¡з складом чавуну визнячаеться Mi рою вряхування цим показником Фактор1в, що впли-вають на тепловий стан печ!. В!домо, що коливання прямого в!д-новлення впливае на топловий стан печ!. Ало пай вплив не е виз-начальним, бо можливе ще коливання загальноГ питомоТ витрати вуглецю, внасл!док чого коливання прямого в¡дновлення можуть бути компенсоваш. При стал!й теплом¡ctkoctî дуття к ¡лысеть газиф1кованого вуглецю на фурмах може визначати тепловий стан печК Тому т!снота кореляшйноТ залежност! складу чавуну в1д Счф е б!льш високою, п 1ж вЦ показникiв прямого вiдновлення (Ш ,

C4d' С тоц>0)-

Проте, залежшеть м!ж Счф та складом чавуну може спотво-рюватися коливаннями тепломiсткостi дуття та пiдготовленост1 шихтових матер!ал¡в, що над!Яшм .У горн, fiapiапти показника Тн ураховують 1 ц! фактори . Тому у бмьшост! випадк1в найб!льш тЧсний зв'язок спостерп'аеться в залежност! складу чавуну в1д варIантiв цього показника.

Проведено також досл1дження взаемозв'язку М1Ж температурою та х1м)чним складом чавуну i шлаку. Вони показали, що м!ж температурою продукт!в плавки та bmIctom у чавунi кремн!ю, cipKH i марганцю не завжди спостер1гаетьс,я Т1сний взаемозв'язок. Bmîct cipKM мае б1льш Ticrartt зв'язок ¡з температурою чавуну та шлаку н!ж BMicT кремн!ю та марганцю. Це можна пояснити тим.що в^даов-лення кремшю у значкШ Mtpi визначаеться ochobhicto первинного шлаку, коливання якоv викривляло залежиi сть ai дновлення Si В1Д температури чавуну та к!нцевого шлаку. Bmîct С1рки в б!льши: Mlpt залежить в!д температури продукт¡в плавки, бо процес зне-с!рчення чавуну в основному в!дбуваеться у нижней частин! ne4i, коли крапл! чавуну 1фоходять через шар шлаку, знесiрчувальна активн i сть якого визначаеться температурою.

Опостер!гаеться tîcho пряма залежшеть вм i сту кремн!ю у чавун! в i д вм!сту глинозему у шляЩ коефпиент кореляц!ï зна-ходиться на рiвнi 0,35С)...0,580. А.Д.Г'отл1б стверджував.що в ба-гатьох вииадках глинозем полегшуе в!дновлення кремшю, але цой процес вимагае окремого вивчення.

Особливий ¡нтерес представляють значения кореляцiйного в!д-ношення при зб!льшенн! к!лькос/п аргумент¡в у залежност! складу чавуну i температури продукт!в плавки в!д xiMi4Horo складу шла-

ку. Сукупне значения кореляц!йного в1дношення у бIльшостI залеж-ностей перевищуе 0,й5. Це ознвчае, що у досл!джува>тх умовах при звмчаЯному коруванн! доменним процесом б!льш9 70% (100г)2 ) колив-ност! х!м1чного складу чавуну I температури продуктIв плавки Аула обумовлена амIною х!м1чного складу шлаку. Рвшта колинност! обумовлена зм1ною теплового режиму та ¡нших параметр!в процесу.

1з виклвденого стають зрозум1лими суперечлив! результати досл1джонь вэаемозв'язку м!ж х1м1чним складом чавуну та температурою чавуну I шлаку, що отримян1 р1зними авторами: у тих випад-ках.коли склад шлаку коливався у широких границях, залежи1сть не спостер1галася, бо окрем! складов) шлаку по-р1зному впливають на температуру 1 х!м!чний склад чавуну; в 1нших випадках.коли шлаки були сталими , спостер1галася т!сна залежн1сть м!ж х1м!чним складом чавуну та температурою продукт!в плавки.

Посилаючись на цей висновок. можна обгрунтувати результати використання АСУ тепловим режимом доменно! плавки:вони дозволя-ють стаб!л1зувати у кращому випадку т!льки тепловий стан процесу те пов'язану з ним частку коливност! складу чавуну. Повно)' ста б!л1зацП складу чавуну ц1 систем« забезнечити не можуть. Для цъого необх!дна стасмл ¡зашя х!м!чного складу шлаку чи компенса-

ц|я ЙОГО зм|нниання.

Досл!дження э використанням системи Оезперервного контролю температури чавуну п!д час Його випуску показали, що темпера тура та склад чавуну наступних випуск1в не залежать в!д характеру криво! зм(ни температури чавуну поточного випуску. Максимуми ВКФ м!ж складом чавуну 1 його температурою, а також м)ж складом чавуну I складом шлаку, температурою чавуну I складом шлаку зна-ходяться при значен! абсниси т=0. Це означав, що температура, склад чавуну та склад шлаку даного випуску е взаемно обумовлени ми, вони но залежать в!д складу шлаку,чавуну та в!д температури 1нших випуск1в.

Абсниси максимумIв ВКФ залежност! температури чавуну в1д к'»мплексних иокачник!в ^находиться на р г мн I х-Г ?■ г, що в Глиом I-даь аналопчним залежноотнм складу чавуну Н1Д комплоксних показ -ник ¡в. Значения ординяти в чкс.трамальиих точках ВК<1> в одних ни палках г. б!льш високими для залежност! складу чавуну в!д коми лексних показник!в, а в ¡нших для залежност) температури чавуну ПIЛ тих же показник!в. На основ! нъого П!дтворджу^тьоя висновок

про тн.що i температура чавуну i його х!м1чний склад можуть бути критер1ями теплового стану пронесу,але взасмозв'зок м!ж ними затушовуеться змпюю складу шлаку.Значний вплив на вм1ст крем-н!ю у чавунi чинить коливання OCHOBHOCTi пустоi породи шихти.

На ДП 7 дак провели доел¡дження по виявленню взаемозв'язку М1Ж температурою на п'яти горизонтах шахти та складом чавуну 1 ¡ншими параметрами процесу. Температуру Mi ряли за допомогою специального зонду, який виготовили is сталево! труби Д!аметром 57 мм, довжиною 2?, м. Хромель-алюмелеву термопару виготовлено ¡3 одним загальним полюсом. Biдстань М1ж ¡мпульсними точками до-р|внюе 3 м. Температура рееструвалася електронним потенц!омет-ром. XiMi4HHfl склад газу контролювавея оптико-акустич1ШМ газоа-нал1затором . Доменна п1ч виплавляла пероробниий чавун. XIд печ! був р;вний. Зонд сводили у Шч через отвори мехаШчиого р)вном(-ра piBHfl засипу, який опускався разом ¡з шихтою. Коли питая точка зонду досягала першого горизонту (II м в1д р1вня ос! пов!~ тряних фурм), його ф!ксували. При цьому верхня п'ята точка зна-ходилася на 1,0-Т.Б м нижче р!вня засипу.

Графой ВКФ Mi ж температурою в niaxTi та складом чавуну мають по два екстремуми : перший в облаетi 1грогнозу складу чавуну за 40-120 хв ¡3 зворотнъом залегай стю теплового стану горна Biд температури в uiaxTt; другий екстремум r облает! прогнозу складу чавуну за 400 560 хв ia прямою залежшетю теплового стану горна Bifl температури.

Зворотню залежшеть теплового стану горну в г л температури у шахтi можна пояснити так: через окислювальну зону фурменних вогнищ чи близько б¡ля них опуекасться основна маса р!дких продукт ¡в плавки.При цьому значна частина елемент1в чавуну окис-люеться.а потiM вiдновлюеться твердим вуглицем нижче фурм. Окисления елемент!в чавуну на фурмах супроводжуеться великим вид1-ленням тепла, яке, в основному, виноситься угору печ1,п!двищуючи температуру у шахт!. Створенi оксиди зм1шуються з! шлаком 1 стшають у нижню частину горну, де в iдновлюються твердим вуглицем з великою витратою тепла.Оск¡льки цими оксидами засвоено Ti-льки частину тепла в!д свого створення,Ух пряме в¡дновлення в1д-буваеться за рахупок тепла, яке наконичене редкими продуктами плавки.

У uiлому для Bcici ne4i приход тепла не змшюеться при коливанш мiри окисления елемен'пв чавуну на фурмах. Тепло пере-

розпод!ляеться м!ж верхньою та никньою зонами:температура у шахт! п1двшцуеться за рахунок похолодания горну при зб! лыиенн! окисления елемент1в чавуну чи, навпаки, нагр!в горцу п!двищуеться за рахунок зниження температури у шахт1 при зменшенн1 окисления.

Очевидно, що стаб1льна м)ра окисления елемент)в чавуну на фурмах не е небеэпечною. Лише П зм1на може викликати в1дпов!дн1 коливання нагр!ву горну та складу чавуну. Тому при вирIиюни! задач! керування тепловим режимом доменно! плавки необх!дно конт-роливати процеси окисления елемент!в чавуну на фурмах.

3. Р03Р0БКА, Д0СЛ1ДЖЕННЯ ТА ВПРОВАДЖКННЯ У ПРОМИСЛОВУ ЕКСПЛУАТАЦ1Ю АСУ ДОМЕННИМ ПРОЦЕСОМ

На основ! теоретичних розробок 1 наукових досл1джень створено алгоритми та автоматизованI системи керування технолог¡ч-ними процесами доменно! плавки.

АСУ тепловим станом доменно! печ! Я12 ДМК з використанням ЕОМ "Порадник майстра 2" впроваджено в гтромислову експлуатац!ю у листопад! 1966 р. 3 середньогодинно! !нформац1! про склад колошникового газу, витрату ! склад комбжованого дуття,температуру дуття 1 окислен1сть тихти обчислюються комплексн! показники М, М1 ,АМо. По значению показника ДМо обчислюються та видаються ре-комендацИ на зм1ну маси коксу у подач! ДК4чи вологост1 дуття ДА.

ДК4=- АМо » Ошп/ [2,67Ск(52504-12648Г)со)], КГ/под; (28)

АХ =0,0737ДМо*0ит/(Уд«СдПт.) . г/м" , (29)

де Уд-витрата дуття; 0шп-газиф1кований кисень подач1 шихти, кг.

3 1968 р. система виконувала функцп керування тепловим режимом двох доменних печей з використанням одн1е! ЕОМ. Довго-строкова експлуатац!я системи показала, що виконання рекоменда-ц1й сприяло пол!пшенню якост! чавуну, зниженню витрати коксу на 12-15 кг/т чавуну та збмыиенню продуктивное^ печ! на 1-2%. Економ1чний ефект в1д никористатт системи на двох печах склав 212358 крб/р1к. Система в I970 р. домонструвалася на ВДНХ СРСР, а II автора нягороджено "ср!бною медаллю.

АСУТП ДП 7 ДМК на баз! ЕОМ "Днпфо" в сергтн! 1968 р. впроваджено в промислову експлуптацт. Алгоритм И функцюнування не в1др1знявся Ыд алгоритму, який використовувався у систем! на доменних печах * II I 12.

У груда! 1972 р. Шсля удосконалення алгоритму забеиечу-:'-ався комб!нований принцип керування тепловим режимом плавки. 1з

збурюючих лIй вид1л а но коливання: вмк:ту зал¡за у рудн1й частит шихти, иилькогп вапняку та металобрухту у подач!, Бм!сту вуглецю у коюЧ. Для IX компенсацм видавалися р»>комедацП на зм1ну маси агломерату у подач! ДАш. Но значению показника ДМо пизначалися рекомендац! I' на зм!иу маси коксу ДК( чи агломерату ДЛ1 у подач!. Регульовану величину (вммуг у чаву|п ГИ та Б) контртлювали показниками Ти.Счф, Мп . За коти 15 випуск!п чайу-ну визначали юч<'чи значения коеф1цк:нта парно) кореляц! I М1Ж вмн:том у чавут та ¡х в¡дношсциям .'".¡/Г. (Функц1я V* ) 1

перел!ченими комплсксними показпиками (аргументе XI ). По максимальному абсолютному значению коефмиента кореляц! 1 визначали р!вняння регресм У Y^-а+ь»х. . (3(1)

У це р1вняння гп дставляли задан! значения функцп \ вирахо-вували необх!дш значения комплексошх показник!в. Поточно значения вIдпов 1 дного показника сп1вставлялося з необхШшм ! роз-раховувалася ¡'х р!зниця ДХ1 , по яюй визначали рекомендац! I на зм!ну В0Л0Г0СТ1 дуття:ДЛ.=ДТн*Ги/(ГЗ,44Уд); (ЗТ)

ДА. -730ДСч ф * Ри /Уд (32)

Отже, внерше у практиш використання АСУ у доменному вироб-ництв! було Мфоваджено адатггацт алгоритму - при эм)н1 умов роботи печ! автоматично змтювалися коеф1ц!енти модел] (30),

По абсолютному значению копфииента кореляцм сл1дкували за станом сиотеми. Пменшення значения коеф!цн.;нта розцпновали я,, наел¡док неполадки в техн!чних засоб]в системи, недостов(рност; ¡нформяцп або поругаення ходу печк .V таких випадках з'ясовували причини знижения значения коефииента, а рекомендац! I на зм!ну вологост1 дуття не видавалися.

Протягом невеликих пер!одт (2-3 доби) спостер!галася функциональна залежп!сть м!ж складом с!рки у чавуш та вар1антами показника Тп. (значения модуля кованого коефииента кореляцН були на р!вн1 в1д 0,89 до 0,99). Характерно, що протягом таких перкуив коливавоя вм!ст залIза в агломерат!,зм!нювалося рудне навантаження на кикс, частина агломерату зямшялася рудою, коли-валася нитрата напилку. Внгкмпдок цього тепловий режим плавки та склад чавуну зм1нювалисл в широкие границях. Але це не викривило майже функцIопально 1 залевдосп вм1сту <мрки у чавут В1Д показника Тн.

На основ! цього зробили виснопок: комплекст показники теплового стану домешки ггечI, якI вираховуються з поточно!

¡нформацп irpo оклад колошникового газу, нитрату та склад комб!-нованого дуття, В1до0ражають динам i ку перех!дних пронес ¡и. Вежлив (сть цього висновку полягае у тому, що алгоритм контролю та регулюваня теплового стану доменно) печ1 можна снроотити i ввести до тдтримки на визначепому piBHi оджн'о ¡з комплексних по-казик)н. Для реалюацм тако!'о алгоритму необх iдна висока точ н1сть iH'JxifjM^ii11V n|>o склад колошникового газу, склад та К1ль -KicTb комбпюваного дуття, а також стагмл iaauin складу шлаку.

[1ико[|Ис'|ання системи дозволило етабипв.увати тепловий стан ноч1 (еероднг квадратична в1дхилення bmict.v кремшю у чаьуш знизилося з Г),1Ы до О, Г29%, a BMicry сiрки - з 0,0141 до-0,0115%), змнншити нитрату коксу на 10,72 кг/т чавуну та зб!лъ-шити нродуктимт'сть пуч i на Т74 т/добу. Кконом1чний ефект в1д використання систоми складае 320000 крб/рт.

Виявлен) оеновн j фактори, як i викривляють взаемозв'язок складу чавуну з комплексными показниками. До них в1дн0(?ятвся: коливаннн основност1 шлаку та pinna засипу матер!ал1В у нечг; нохибка ¡нформацн про параметри пронесу; помилки оператор ¡в ЕОМ нри ручному вво;и ¡нформацп в КОМ. Досл1дженню та усуненю цих фактор1В присвячена значка частина дисертац! i

Система_стаб!лiaaiji)основности шлаку. По ¡нформацП про склад та «¡лькк;ть шихти, що завантажугтвоя у ni4, вираховують: JCaO,£Bi02 .прогноаоване значения ociiobhocti шлаку Вт =-£CaO/£BiO . Якщо значения Вт в!др!зня(;тьоя вiд задано) оcuoBiiocri (Вэ), то визначають noTpiPny Ki льккггъ вапняку .у подач). Досл1дно-промислов! випробування систими показали, що виконання рокомен-дац1Й системи на змшу маси вапняку у подач i дозволило значно стабипзувати оеновн ють шлаку: середнс квадратично И в)дхилен-ня зменшилося з 0,0680 до О.ОЗЬб. Це внлинуло на стаб!л1зац1ю вм!сту крвмн i к) та с ¡рки у чавут: за рахунок стабШзацП вм!сту сiрки отримали окопом¡чний ефокт у сум) Ь4343 крб/рт. В листопад! 1973 року система в1фоваджена у промислову експлуатацт.

Провели доел¡дженни вплиьу р!вня засипу матерiалiв у пвч! на склад колошникового газу, тепловий стан ne4i, та комплексы! показники. У ('..радивому при знижеши pi вин зас,ииу на I м вм!ст СО п! двищ.у стьея па о,Мб , а вмiст со^ ам'чииуствся на 0,У1%. ЗмР-на складу колошникового газу понсннютьон тим, що зниження piBHH заси ну приводить до амеишення часу персо.ування матер ¡ал ¡в у зон! непрямого в¡диаинчши. Ннаол(дсж цього попршуоться никористання

в1даовного газу, росте ступ!нь прямого в1дновлення зал!за у се-редаьому на 1,15% /м неповноти. Довгострокова неповнота виклн-кае наступив похолодания печи Для компенсац!I знкження р1вня засипу на Т м необх!дно було збмьшити нитрату косу на 6,87... 9,84кг/т чавуну. При змш! р!вня засисипу тепловий стан неч1 та комплексн! показники змжюютьси у протилежних напрямках 1 не сгпвпадають у чаем. Не I викликае порушення взаьмозв'язку м1ж складом чавуну I комнлексними показниками.

А<}У тмиюним станом ДИ 8 ДМК в замкненомуДля ста-бШзацп В1дн0шсння Ре/С на заданому р!вн1 визначали масу коксу у подач] К1. Вплив вапняку на тепловий стан печ) компенсували зм!ною маси коксу у подач! ДКи. Коливання приходу тепла в зону непрямого в Iдновлення (показник ДМо) компенсували зм!ною маси коксу у подач 1 АК1 . Визначали потр!бну масу коксу у подач) Кт р— К, + ДК + А!{и .

Яюцо р1вень засипу матор|ал1в у печ1 знижувавен в!д задано го на величину, що гшревищувада I м (АН), то визначали рекомендацию на змп1у маси коксу у подач I ДКъ - 0,0069 ДИ*Ч ,

Прогнозуваня теплового стану печ) тгроводили по ковзному р!вняшш регресм залежност1 складу чавуну в!д комплексних по казник!в. По модулю коеф1Ц1ента кореляци вибирався показник, який мае найб!льш т!сний зв'язг>к ¡з складом чавуну, I но ньому визначали р1вняння рчгрвем. При в1дхилунн1 значения показника в1д заданого, яке вираховували ¡з рIвняння регресП по заданому складу чавуну, визначали керуючу д!ю на зм1ну вологост! дуття. Контроль налагодження системи зд!йснювали по модулю коеф!ц!ента кореляцп. Керування тепловим режимом поч1 по каналу зм!ни вологост) дуття здШснювали по схем1 прямого цифрового керування в!д обчислювального комплексу. Для шдтримки потр(бно? вологост! дуття зм!нювали витрату пари на зволоження. При в!рог!дн!й 1н-формац!!' про параметри процесу, стаб!льному технолог¡чному режим! та функпЛонуванн! двох комплектов газоанал1затор!в спостер!-галася висока точность прогнозу складу чавуну по ковзному р!в-нянню рвгрес!У. Але забезпечити високу точность анал!зу колошникового газу протягом усього пер¡оду випробуваш» не змогли. Тому змжу вологост! дуття стали визначати !з виразу: АЛ. - АМ'оэ' * Рм/( 13.4^д ) , (33)

де ДМ"оэ' значения АМо, яке було на 3 години ран!ше.

У груд!П 1975 р. система внроваджена у промислову експлуа-

тац)ю. Тривала промислова експлуаташя системи пiдтвердила пра-вильн!сть рекомендац!й , HKi вираховувалися по значению показни-ка &Мо. Виконання цих рекомендацгй дозволило стабгл1зувати склад чавуну та зменшити питому витрату коксу. Економ1чний ефект в1д використання системи складас 243379 крб/р1к. Ця ефективн!сть системи п 1 дтверджувалася Шд час П експлуатаЩ ! у 1979 - 1980 роках.

Система контролю надходження води у нижню частицу доменно! печ1. Алгоритм функц1онупанпя системи полягае у контрол1 значень г)„а та т)со,що визначаються по усереднежй 1нформацн за 10 хв. Якщо значения п зменшилося на величину >6% , а значения п не

*Н2 " 'СО

зменшилося на величину >4%,то видаеться сигна "Вода у ne4i" в!д прогару охолоджувальноï системи.Якщо ж 1)сопри цьому зменшилося на величину > 4% .то видають команду " Перев1рити стан печ! та охолоджувально! системи"(у таких випадках можлива неповнота печ! або порушешя ходу печ|).

За пер!од з 5 вересня до 25 листопада 1976 р. система вчас-но видала сигнали про прогари 21 пов1тряних фурм. Mipa прогару була р!зною,бо к!льк!сть води, що надходила у п!ч, коливалася в!д 30 до 130 кг/хв. При майже незм!иному використаш оксиду вуглепю, стун1нь використання водню зменшувалася на 0,061...О,24 чвстки одиниц!.

Систему в листопад! впроваджено у промислону експлуатац!ю. Економ1чний ефект за рахуноК " скорочення часу роботи печ i i3 прогор!вшими олементами та стаб iл i знц!ï складу чавуну складае 67045 крб/рIк.

Система стаб!л)зацП теоретично! температури горцтя. Тео-ретичну температуру гор1ння на багатьох доменних печах св!ту контролюють I п!дтримують в оптимальних границях. Проведен ! автором доелtджвння показали: ¡снуе зворотня залежшеть ступеня використання водню в1д температури гор!ння; у пер1одах роботи печ! з температурою гор!ння 1966, 1987 та 1999 °С витрата коксу Оула на 23 кг/т чавуну маниюю"н1ж при температурах 2040, 2075 та 2098 °С. Отже, шдтверджена доцмыПсть стабШзаци теоретично! температури горiпня у визначених границях. Для цього розроблено та впроваджено у промислову експлуатац1ю систему !! стабШза-цП.З середньогодинно ! ¡нформацп про параметри комб i кованого дуття обчислюють значения теоретично! температури горншя, яке пор!внюють 1з задвними гратацями 18000 <- tT <-2000 °С . Якщо

температуря пиходить за ni границ! то видаються рекомендацН на зм!ну ритрати технолог!чного кисию чи вологост! дуття.

ДоелIдно нромислов! випробування системи п1дтвердили до-Ц!лымсть роботи дометим печ i з температурою горишя до 2000°С: у пер i одах а температурою горжя до 2000 °0 иродуктивн i сть печ! вищя, а питома нитрата коксу нижча. Систему впроваджено у про-мислову екенлуатацш з економ1чним ефектом 147770 крб/ р!к.

АСУ ТП доменно'! печ !. Поетапна розробка та впровадження на ДП 8 ДОК деЮлькох систем контролю та корування дозволили ство-рити АСУ ТП доменно'] печ i, яка включае так i шдсистеми: керуван-ня тепловим режимом плавки; стабШзацп ochobhoctí шлаку; контролю надходження води в шч; стаб^зацп теоретично'! температу-ри горения; оптмзацп витрати природного газу (глава 5); У зв'язку з цим автором розроблений алгоритм взаемозв1язаного фун-кшонування пере, ¡чених л!дсиетем .

У 1979 роц; АСУ ТП доменно! печ: вщюваджено у промислову експл,уатап1ю. Автором розроблена технологична iнструкц!я по : користанню ц i с i сисгеми, яка затверджена керiвництвом ¡

прийнята доменним цехом. Результата цих розробок включен! в •••"."• ект АСУ ТП доменно"! печ! #12 ДМК з очжуваним економипшм том 778000 крб/р i к.

Адаптивна система керування як^стк^чавуну. Алгоритм функ:.и-онування системи при ¡дентифиони i математично'! модел! кореля-Шйно-регреЫйним методом полягае у наступному. За пер!од часу 20...50 випуск!в чавуну визначають ковзне р1вняння множинноТ perpecií залежнос:т1 складу та температури чавуну в!д одного г. комплексних показникiв,в iдношення Ре/с та прогнозних знач- ■ складу шлаку. У це р!вняння п!дставляють поточи! значения аргумент i в з В1'дпов!дним зеувом у час i. При гЯдхилен! прогнозних. значень якост! чавуну в!д заданих визначають регулююч! дП'. По значению коефниента множинноу кореляц! i контролюють адекват-нЮть модел! роялыюму процосу.

* При викори''тан i метода Качмажа за вих!дну математичну модель приймають р!вняння множинно'У perpecií з високим значениям коефппента множитю'! кореляцм

Yj (t) boj t j; b. . * X. (i, т. ) (34)

»

де Yj(t) - значения j го параметру hkoctí чавуну (t4, Si, S ); boj , ъ. i - коеф1ц!енти р1вняння perpeci í залежност! j-го па-

раметру якосП чавуну в1д аргумент¡в Х> ; ъ - час зсування 1-го аргумента в час! в!дносно поточного моменту.

П1сля отримання шформацП про склад та температуру чавуну чергового випуску по моделI (34) вираховують значения параметр!в якост! чавуну У< , пор!внюють (х !з фактичними У> ! вираховують р!зницю АУ; - У; У) . Якщо АУ) виходить за ветанонлен1 границу то кутов! коофп^енти модел! (34) корегують алгоритмом

Качмажа ь >. < . > =ь. .. т + дy^ * хи. х* т . (35)

1=1

де ь»|.<т*1> - значения ¡-го ковф!ц1ента $ -го р!вняння регре-с!Т на (пн» ) ступ!н1 ¡дантиф!кац1I; ь ). значения того ж кое-фМЦента на ш-стуи(н1 ¡дентиф1кацГ!.

Досл1дження показали, що точшсть прогнозу температуря та х1мИного складу чавуну 01лып висока при ¡дентифшацП' матема-тично! модел! алгоритмом Качмажа. Середне квадратичш в!дхилен~ ня прогнозних в1д фактичних значонь параметр!в якост! чавуну для р!зних пер1одI в знаходяться у границях: по вм!сту кремн!ю у чавун! 0,071...0,085%; по вм1сту с!рки - 0,005...0,009%; по температур! чавуну 16...27"С .

Адаптивна система керування як1стю чавуну була орган¡зована на баз I ЕОМ М-6000 I знаходилася в доел 1дно-промислових випробу-ваннях у 1985 -1987 роках на ДП 8 ДМК. У листопад; 1906 р. середне квадратична помилка прогнозу^ «була ± 20 "0. У 85% випад-кIв помилка прогнозу не перевищувала' ± 20 °С, а у 50% випадЮв -мета ± 15 °С. У квггш ]987 р. середне квадратична помилка прогнозу температури чавуну була ± 13 °0. Якщо спостерIгалася висока т!снота корелжийно} залежност!,то 1дентиф!кац1ю модел! виконували пизняченням копаних р(внянь регреем Г.Коли значения коеф1ц!ента кореляцН ставали нижче допустимих.то ¡донтифпсац! ю зд!йснювали по алгоритму Качмажа. Але довготермшова ¡дентиф!-кйц)я модел! алгоритмом Качмажа недопустима,оскольки вих1дна модель дуке опотворювплася ! прогнозування зводилося до сл1дку-вания за зм!ною температури чавуну.

У промислову експлуатац!ю система не впроваджена, оск1Льки для И фу тойону вання не забезпечена в)рог!дна ¡нформаоия про склад колошникового газу та мшн параметри пронесу.

4. 0ПТИМ13АЦ1Я ПАРАМЕТР!В КОМБIН0ВАН0Г0 ДУТТЯ

Використання комбпюваного дуття у доменному виробництв! поставило питания про оптимальний вм1сг у ньому кисню, паливноГ

к

добавки та вол^ги. Но переконаншо автора на ц| питания неможливо в1дпов!сти однозначно тому, що необх(дно безперервно контролюва-ти ефективнIсть використання наливнсм добввки, кисню, зволоження дуття I Шдтримувати bmíct у дутт'1 на онтимальних р!внях.

Рояроблчно алгоритм оггтим(зац1 í питр.чти природного газу. 3 1нформацП про нитрату та склад комО¡кованого дуття, склад колошникового гаму визначають покаяники ефнктивност! природного газу 1Ст, Г)к, lio , t.T. При р i вному ход i нем i i нитрат I природного, газу, wo устпновилася, зм)нюють floro кмькнт, по 500-1000 мв/ г-Находять оптимальну к1льк1сть природного [-азу.яка в1дпов1дас максимально можливому значению покязника НО . Коливання значения Эк компенсують змпюю маси коксу у подач i. а теоретичну темпе > туру стаб1л1зують у заданих границях змпюю витрати кисню.

На основ'! пього алгоритму створено систему оптим1яац!í витрати Тфиродного газу. Досл1дно-промислов| випробування системи в IнформацIйно порядному режимI показали, що: оптимальней plвень витрати природного газу коливаеться у час i в широких границях; низька ефективнiсть використання природного газу у 61лшо<уИ випадк)в е наел iдком незадов iльного розпод|лу матерi ал i в та газу по перетину жги. Спостер1гялися випадки роботи ne4i 1з системою завантаження, що розкривала перифер!ю. Ступ¡нь використання вод-ню у таких випядкях знижувався до Но наций реномендацi i

м1няли систему завантаження добавляли подач i рудою уперед. Це приводило до тднищення ступени викоржтаннн подию до та оконом И коксу. Иезнерервний поту к оптимально) kmbkoctí природного газу дозволяв niдвищувати ефективнiсть його використання.

У груди i 1980 р. систему впроваджено в промислову експлуа-татю у режим! видач1 рекомендации на ям i ну витрати природного газу та рудного навштаження на кокс. Rkohomíчний ефект В1Д використання системи 'младая УЛ'ЮЧО крб/рмс.

Шсля нд"окона,".»'жнн алгоритму систему перовели у режик автоматичного керуняння витратою природного газу ¡з видачо» рекомевдац!й на зм1н.у мяси коксу у подач i.При никористани! системи значения коеф1ц1ента зам¡ни коксу природним газом эрос • ло у середньому на 0,1-1 кг/м*. Систему нпрояадж'жо у промислову ек.сплуатац1ю na ижп № ц Д^АК з эконом i чним ефектом 250000 крб/ piK, що пЦтверджунансн [тзультатами ¡i Функцнжування у 1982, 1983 та Т984 рангах (Система д^могтруналяг'я на ПДНГ СРСР i автора наго{юджено cpi6iioKi медаллю).

Розроблено локольну систему оптим!зацП' витрати природного газу на баз) м)кропроцесорно 1 техн1ки. Пошук оптимально! к)ль-кост! природного газу зд1йснюють зм1ною його витрати щогодини на * б...20% в!д попереднього значения. Шелл кожно)' календарно! години визначають прир1ст показник)в:ДП0( ,ДУпг,ДРи,ДЭк, та ДГК^-ДПО, +Е(Рк-Рмпл ). Якщо | ДУпг | >500 м'/г , а | А1Т01 /ДУпг | > 0,01 , то визначають в1дношення : АП01 /ДУпг ; ДРм/ДУпг. Якщо АП01/Д7пг > О , а ДРи/ДУпг > О, то юльюстъ природного газу зб!льшують на 5.. .20%. Якщо АП0( /ДУпг < О , а АР*/ДУпг < О , к!льк1сть природного газу зменшують на 5...20%. Якщо ДП01/ДУпг= О * 0,01 ) ДР«/ДУпг= о ± О,005,то к)льк)сть природного газу зна-ходиться на оптимальному р(вн).В ¡нших ситуац1ях змшювання П01 та Ри визначають ДПО^/ДУпг . Якщо ДП02/ДУпг > 0,01 , то зб1льшу-ють витрату природного газу на 5...20%. Якщо ДП02/ДУпг < -0,01 , то витрату природного газу зменшують на 5...20%. Якщо ДП02/ ДУпг^ О ± 0,01 , то мльЮсть гфиродного газу знаходиться на оптимальному р!вн). У вс)х випадках, коли ДР«/ДУпг < О, витрату природного газу не зб)льшують.

При зм)ш витрати 1фиродного газу теоретичну температуру гор1ння п)дтримують у заданих границях. Для цього видаються рекомендац!I на зм)ну витрати кисню чи пару на зволоження дуття, як) виконуються одночасно (з зм1ною витрати природного газу. При коливанш юлькост) зам)неного коксу природним газом видають рекомендац)! на зм)ну маси коксу у подач) з урахуванням приходу тепла у зону непрямого в)дновлення ДМо та температури ча-вуну. Система може функц'юнувати: у режим) автоматичного керу-вання витратою природного газу )з видаванням рекомендаций на зм)ну витрати кисню, пари та маси коксу у подач); в )нформац)й-но-порадному режм1.

Систему впроваджено у промислову експлуатацт на чотирьох доменних печах ДМК . Економ)чна офективн I пть системи на кожн1й печ1 приблияно однакова ) оклада». понад 200000 крб/рЖ.

Локальн) системи оптим1зац1I витрати природного газу забез-печують подачу його на кожну п)ч у максимально можлшнй кмькос-т1, яка в)дпов)дае максимуму окопомIУ гропювих кошт)в. Якщо ресурси на доменний цех природного газу та кисню обмежон1, то 1х доц)льно розпод)ляти пом1ж печами таким способом, щоб отримати максимальну ефектившеть в)д Гх використання у цеху.

Розроблено систему оптимального розпод!лу природного газу та

технологичного кисню пом ¡ж дометшими печами ДМК. Система двор^вневу ¡ерарх!чну структуру. НижнШ ртвень представляют?) локалыл системи оптим1зацП витрати природного газу на кожнШ печк Верхней р1вень системи представлений м1кро-Е0М СМ-1634.08 ¡3 засобами воображения, реестрацп та збереження ¡нформащ 1 .По ¡нформацН про параметри процесу та комплексш показники кожно}' печ1, яка поступае ¡з нижнъого р!вня, обчиелудать:питому економш кошт1в В1Д використання природного газу на кожн!й печ! =ПОгь/Упг1 , крб/м3 (36)

та середне П значения для групи печей

.1 = I П0Я1 /I Упг^ , крб/мэ , (37)

1-1' 1-1

де Уп^-витрата природного газу на 1-й шчЦ м- к!льк1сть домен-них печей у груш .

Визначають В1дхилення гштомо'/ екномп коитвна кожнгй пвч1 вод И середнього значения для цеху: Л^ = ^ - о (38) та рекомендацп на гшрерозпод1л природного газу жшж печами ¿Упг1 *Упгг , м'/г . (39)

Якщо рекомендац!я на змшу витрати природного газу по модулю перевищуе 500 ма/г, то значения ДУпг^ передають на локалыь* системи нижнього р'пн:я для виконання та гпдрацювання рекомендаций на змшу витрати кисню 1 маси коксу у подач!. Впровадже'лг.г системи у гфомислову експлуатацпо плануеться на ДМК шсдя то •"•о коли на кожепй печ; буде функцюнувати локальна система отпгь--зацм витрати ири1к>дного газу. Оч1 купаний окопом пший ефект впропадження системи складае ВООООО крб/рпс.

Наш доел1дження показали, що у багатьох випадках гидни?,?;: ня вологостi дут'гя ПОЛНИП.уваЛО СТуШНЬ ВИКОрИСТаННЯ ПШЮВПО.'О газу. Внаотпдок цьогс' гштома витрата коксу не збишшувалася.а т» деяких випадках зменшувалаея.Це можна пояонити тим, що: змша ступени використання водню екв! валентна дмИП витрати коксу ц; (кг/хв) ДК» 4080ЙДп (|{д-0,007244ДА.)УкдЛ1 , (40)

де q -теплота згоряння кг коксу у печ1 кДж/кг;змша ступени використання оксиду вуглецю екв¡валентна змпп маси коксу на (кг/хв) АКсо-12648Д1)сп*С0г*Укд/дг; (4Т)

потр1бна маса коксу на компенсацию тепла, яке витрачаеться на розкладання вологост1 дуття у горн) (кг/хв)

ДКл-- 13,44 (I Г)н2)А\*ЧД/Цк; (42)

сумарна еконсшя (знак "»-") чи перовитрата (знак "-") маси кок-

су Гфи 3Miiii вологост! дуття буде ДКЯ=ДКи+ДКсо +ДКп. (43) HpHpiCT продуктивное? i 11041 в1д змши вологостч дуття буде ДР^=0,0006642ДЛ.*Уд/(Ск*к), кг/хв , (44)

де к - середньодобова питома витрата коксу, кг/ т чавуну. Комплексним показшком змпш вологост! дуття може бути економ1Я грошових кошт!в (крб/г) ДП0^=60(ДК2*Цк-(ДРх*Е)/1000-ДУп*Цп, (45) де Цп-Ц!на пари, крб/т; AVn-змтна витрати пари на зьоложення дуття, т/г.

Розроблено систему взаемозв'язапого керування цитратом природного газу та волшчетю дуття з урахуванням стабшзаш!' теплового стану ne4i.Систему орган¡зовано на 6asi м!кро-ЕОМ СМ 1634 Функщонування системи оптим!зацп витрати пари на зволоження дуття починаеться ¡з анал1зу т)н2, t-г, К, ts чи Si у чавун! ос-таннього випуску. Яюцо г)нг< 40% , a ty > 2000 °С, X < 30 г/мэ, 1ч > tn-j чи Si > Si3 , то тдвищують витрату пари на 0,5.. Л,5 т/1' (t43, Sia - задан! середаi значения температура чавуну чи вмiсту у ньому кремнт). Яюцо Ьт< 2000 °С, ti Us, Si < Sis, \

> 20 г/мэ, то витрату пари зменшують на О,5...1,5 т/г.

Через годину теля змпш витрати пари анал1зують середньо-годинне прирощування ДУп. Якщо |AVn| > 0,3 т/г, то обчислюють прирощування: ЬХ,Ьх)нг , також показники ефективност! 3Mimi

вологостi дуття ДКн, ДКсо, ДКп, ДК2, ДР^, ДПО^ та рекомендацию на 3Mi!iy маси коксу у подачi ДК^ = 60AKS/N, кг/подачу. (46)

Анал!зують в^дношення ДПО^/ДА. та значения ДК^. Якщо ДПО^/ДА.

> 0 , а ДК^ < - 30 кг/ подачу, то витрату пари ще зб1льшують на 0,5... 1,5 т/г. Якщо ДПО^ / АЛ. < 0, а ДК^ > 30 кг/подачу , то витрату пари зменшу.ють на 0,5...1,5 т/г. Витрату пари зменшують доти, поки ДИО-^ росте, а значения ДПОд/ДЛ. < О. Обмежешшми змпш витрати пари можуть бути:задан! границ! теоретично!' томпоратури горiння i витрати пари.

Допл!дно~промислова експлуаташя системи в 1н<]юрма1ийно-порадному режимi показала, що ¡з ус!х тфоанал!зоьани■ ьипадюв зм!ни витрати пари на зволоження дуття у 61% з них . Пльшення вологост! дуття сприяло полiшгешш використання виновного газу i економп коксу; у 31% винадклв змша вологост! дуття не валивала на вицювну роботу газового потоку; у 8% випадкпв змша вологост! практично но впливала на тепловий стан ne4i.

Систему з 25 грудня 1993 року вгфоваджено у промислову екс-плуатацт на домешпй no4i .№ 8 ДМК.

3 ЛГАЛ Ь Н I В 1Д О }! О В К И У диеертац! I приведено науково обгрунтоваш технолог!чш та техн 1чт' рппення науково- прикладноТ проблем« отворення автомати-зованих систем керування технолог¡чними процесами доменно} плавки, як1 роблять певний внесок у прискоренпя науково-техшчного нрогресу у доменному виробництв!. Дано теорьтичне узагальнешя, розвиток та ново вирииення проблеми розробки математичшх вираз-1в комплексних ноказдшав теплового стану доменно; плавки, ефек-тивност! викopиcт£;:, ¡я иаливноТ добавки, технолог¡чного кисню та зволоження дуття гщо. Приведено результата досл1джонь взаемо ■• зв'язку М1Ж параметрами та комплексними показниками процесу, Сформульовано та обгрунтовано основш тооретичн! ноложення, су-купнIсть яких складае наукову основу створення алгоритмов фугас-цюнуванпя ег^ективних автоматизованих систем керування техноло-гччним процесом домоиноТ плавки. Наведено описания розроблених систем, результата /х досмнджепнь та впровадження у промислову екснлуатацш.

Результати роботи, таким чином, мають важливе народно-господарське значения.

Основними науково обгрунтованими технолог¡чними р^шенняж що випливають з дашн роботи, е такк

Т. Теоретично узагальнення закономерностей доменного пронесу I розробка його комплексних показтнпв. Основою побудови ма-тематичних виразш комплексних. показш-шв являються модулI промётших показншив, за допомогою яких складаютъся показники продуктивности печ), витрати вуглоцю, теплового стану печ1, ефек-тивност 1 використанан паливноТ добавки та технологичного кисню. Доследження та обгрунтування допустимих границь нохибки 1П'|юр-мацп про параметри процесу, як! використовують при реал!зац) Т автоматизованих систем керування доменним процесом. Побудовано номограми для визначепня найважлив'пиих комплексних показник1в.

Р.. Досл1дження взаемозв'язку м1ж температурою, Х1м1чним складом чавуну '( шлаку, комплексними показниками та параметрами процесу, в результат 1 яких установлено:

комплект! показники нри в)р'о!11днIй ¡нформацП про параметр» процесу та стабильному шлаковому режимI в)дображають теть ловий стан плавки ! можуть бути основою алгоритмов прогтозування та стабиизац! 1 якосчм чавуну;

- у сучасних умовах роботи домешшх печей при звичайному

керувант процос-ом ,ч;|...во% коливносп х1мршого складу 1 темно-ратури чавуну o6yMoiijiinioTi.cn змпюю х!м1чного складу шлаку;

-коливапня ироцос.у оки сленни елем сиг ¡и чавуну у фурмешй зот внливае на температуру у шахт1, теплоний стан плавки та якисть чавуну, що утруднюе його прогнозування;

-неповнота печ) та надходження води у нижню частицу печ) в Iд прогару охолоджунаних водок/ елемен'пв викликають непоредба-чену змжу складу колошникового газу 1 теплового стану планки,що ускладнюе автомятизоиане керування процесом.

3. Т<;оротич!П та експеромннтальн 1 доел ¡дженни виновно! робота газового потоку, як1' дозволили виявити заложи¡сть ступени никористання ьодню та ппних параметр!в нроцесу В1д теоретично'! температури горпшя 1 обгрунтувати доцк'.ыпеть опттпзацГУ нитрат» паливноУ добавки, кисню , шлогост. дуття та стабиМзац! I теоретично 1 темпе рат.у ри 1 'ор ¡пня.

4.Нов! способи контролю та регулювапня технолог¡чних проце-с!в доменно! плавки:

- теплового стяну процоеу на основ! контролю змжи приходу тепла у зону непрямого в!дновлення та приходу тепла у нижню час-тину печг,

- контролю ефективноот! використання паливноУ добавки та оптим!зацн У У кишкостч на основ! безперервного визначення кое-ф1ц1снта зам 1 ни коксу наливною добавкою, кллькост! зам!неного коксу,продуктивное!'1 печ1 та заощаджепня кошт¡в в!д використання паливноУ добавки ! технолог¡чного кисню;

- онтимальнго розподилу паливноУ добавки та технолог¡чного кисню пом ¡ж доменними ночами цеху на основ! контролю еф.жтивнос-1М Ух використання на кокшй печ1 1 зоип.шення Ух витрати на т! печ1, де ефектиыпеть використання ннливно'У добавки вища за рахунок ¡нших печей, па яких ця бфектшипст!, ь нижчою;

~оптим!зац!У вологост! дуття на основ! контролю приросту ступени використання водны ! оксиду вуглецю та обчислення киш-кост! зекономленого коксу ! заощаджених кошт¡в в!д змши вологост! дуття;

-контролю надходження води у нижню частину печ1 В1д прогару елемешчв печь що охолоджуються водою, по р'кжому знижешно ступени використання водны;

-контролю ! стабШзацП' теоретично!' температури горпшя з урахуванням прогнозу змпш теплового стану печ! через 5-7 годин;

Основними науково обгрунтованими техн!чними ранениями t.

так i :

Г. РозроОка алгоритмiв i автоматизованих систем: корування теп ловим Джимом плавки; стаб!Л1зац1 ï теоретично'!' темнаратури го р!нпя; контролю надходження води у ¡пч гид прогару охолоджуваних водою едпмен'пв; оптимгзапП' витрач'и природного газу на П!ч та оптимального його розподму пом!ж печами; вааомозв'язаного керу вання витрятою природного газу,вологiстю дуття та тенловим ста ном неч i.

2. Налагодження, доел!дно промислов! випробовування та впровадженнн у промислову експлуатац!ю на ДМК автоматизованих систем контролю та корування тех полог ¡чними процесами доменно'1 i главки :

- на ДП 12 систоми керування тнпловим режимом плавки з ви користанням КОМ " Норадник майстра 2", яка дозволила стабШзу вати склад чавуну, нiдвигцити продукшвнiсть нем! та зментити витрату коксу fia 8,5 кг/т чавуну. Ккономмпшй ефект в!д викорис тання системи складас 131584 крб/ pi к;

-системи керування тенловим режимом двох домешшх печей (Д!1 II i 12 ) з використанннм о дннг-ï обчиолювалыкн машипи. Кконо М1ЧНИЙ ефект в!д використання системи на двох печах складае 212358 крб/р i к ;

-системи керування тенловим режимом ДП 7 з використанням КОМ "Днтро", яка дозволила стабипзувати narpiB ne4i i зменшити питому витрату коксу на 3,2 кг/т чавуну та отримати економ!чпий ефект 98400 крб/рж;

-системи корування тенловим режимом ДП 7 з удоеконалоним алгоритмом , що дозволила стабипзувати склад чавуну i отримати економ!чшй ефект 320000 крб/ р i к ;

-системи стабШзацп основност! шлаку, яка дозволила зменшити колившеть основност i шлаку на 20% та нолппнити як ¡сть чавуну. Економiчнмий е^ект В1д використання системи складае 54343 крб/р1к;

-АСУ тенловим режимом ДП 8 у замкнутому контур! при регулю-ваннi волог¡сто дуття ¡з видачою рекомендаций на змшу маси коксу у подач i, що дозволила зменшити питому витрату коксу на 2,0%, шдвищити продуктивн i сть пом i на 1 ,Ь% ■ Кконом i чний еф.'кт ,В1Д використання системи складае 243379 крб/рiк;

системи контролю надходження води у шч в1д прогару еле

мент¡в, то охолоджуються подою, яка дозволила вчасно виявляти прогари понггрянпх Фурм та холодильник ¡в нижньо! частини печ1 I нриймати В!Д[ЮВ1Д1П заходи для ¡х зам¡«и та по керувашш техно-логНним цроцесом. КкожжнчниЙ »л1юк.т за рахунок зменшення вип-лаьки нокондшийного чавуну окладам 67045 крб/р!к;

-оистеми ота<5ипзац11 температури горпшя на Фурмах ДП 8, що дозволила покращити XI д ] ) використання виновного а'азу та зменшитп питому нитрату коксу па 3-4 кг/т чавуну. Еконо-М1чний офект в 1 д використання системи оклада»: 147770 крб/рпс;

-системи оптимшаци витрати прилюдного газу на ДП 8 е ш<1юрмаЦ1Йпо-парадному режим! з використанням К»«М М вООО, нкг дозволили шдвищич'и ко»;ф1 ц'|опт замши коксу природным газом н; О, Г кг/м4 ! отримати эконом 1чиий офукт 21 >7иоо крО/р!к;

-систоми опччи.нзат 1 витрати природ!..::■•> газу в автоматично му рожим1 з видав,анням рекомендащй на ум¡ну витрати кисню т; маси коксу у подач¡. Економ1чпий офект Bi.ii використання систем! окладас 250000 крб/рпс;

-локальн! систоми оптммкзацП" витрати природного газу н; баси м1кро кг« на ДН 7, >'■, .->, I;•: , «¡о дозволили шдвшцити к.офг цкнт замши коксу природнпм о'азом на 0,10 0,13 кг/мэ . Еконо м!чний ефокт В1д викориотаннн оистеми псладас понад 200001 крб/р'1к на кож)пй печ];

-системи взаемозв1язаного керувапни витрач'ою природпог< газу, волоИетю дуч'тя та тчнлоним станом плавки з використання! мЬсро- КОМ на ДП 8, яка дозволила стабипзувати нклсть чавуну тпдвищити офектившоть використання природного газу \ зволоженн дуття та полшшити техн \ ко-ок.ожшчш показники плавки (труден 1993р.) .

Сумарний окопом¡чний ефжт шд використання впроьаджени у нромиелову еконлуатацт систем на доммпиих Печах ДМК сослала 3339000 крб. Очпсуваний економ1ЧИИЙ офект год використання ти систем, для яких Фактичний е^окт не визначали, складае 1778000 крб/рпс.

Частковий окопом¡чний е.]юкт автора Bi.ii, впровадження резуль тат^в дисертат'Йжм роботи складае ¡3.45600 крб/рпс( у цшах д 1990 року ).

Основний зм/от диоертацп Ш&оГцкшчо у нубл!кац1ях: 1. Довгалюк Fi.II. Основные номограммы доменного процесса. К.: Технжа, 1935.-50с.

Довгалюк H.II. Взаимосвязь между расчетным показателем доменного процесса и составом чуг'.упа./-'Известия вузов. Черная металлургия. Т960. .№■ 5. 0.31-ЗЬ.

3.Довгалк/к li.ll. Основы автоматического контроля и регулирования доменного процесса.//'Автоматизация доменного процесса : материалы науч. -техн. семинара./'.Уральский дом техники.-М. : Металлургия, fí<6f>. -0.44 M.

4. Доигалюк В.П. Анализ некоторых комплексных показателей теплового состояния доменной печи.//Металлургии и коксохимия: Реоч1. межвед. науч.-техн. сб.- K.:TexniKa, 1970,- #ly. 0.78-83.

Ь. Регулирование теплового состояния доменной печи с ис -пользованием вычислительной машины./В.II.Довгалюк, А.Н.Клименко, ».М.Оамарец и др. //Металлургическая и го])Иорудная промышлеп ность. - Г967. -fr 4 . - О. НЬ-Ж.

6. Система регулирования теплового состояния доменной печи.

*/В.II.Довгалюк, А.В.Клименко, i'). М.Оамарец и др.//í,"таль. ÏC)68.

№ 11. 0.971-974.

7. Довгалюк В.11. по автоматизации управления ходом доменной лечи. //'Металлургия и коксохимия: Респ. межвед. науч. техн. cö.-К. :TexHiKf), [968. 13. .0.79-83.

8. Довгалюк Б.11., Климе ик.о А'.И. Исследование алгоритма уп равления тепловим состоянием доменной печи. //Металлургия и кок. сохимя: Г'осп. межвед. науч. техн. rr¡. |f.:T<»xiiíK.'i, 1971. № 24.0.6!)- 70.

9. Довгалюк ПЛ. Определение производительности, расхода углерод;., И других показателей доменного процесса по составу колошникового газа. //Металлургия и коксохимия:' Реон. межвод. на .уч. техн. со. К. :Техн i к.а, |90!>. !*• I. 0.123 134.

10. Довгалюк Р..П. Алгоритм .управления тепловым режимом и ходом доменной печи..-'/ Проблемы ; яггомати: <и рованно i 'о уп[1авления доменным производством. К.: Паукова думка, 1974 . -С. 4!> ■ !>7.

П. Довгалпк В.II. Допустимая погрешность вводимой информации в управляющие, вычислительные машины.//Применение вычисли тельной техники и математических методов в автоматизации горнорудного и металлургического производства: науч.-техн. orí. НИИА-чермет. -К.: Техшка, [968.-0.70 74 .

12. Довгалюк В.П. Применение корреляционного анализа для находжения взаимосвязи между расчетными и действительными пока -зателями доменного процесса.//Металлургия и коксохимия: Респ.

Ï'I

межвед. науч.-техн. еО.-К.: TexniKa, iHiO. № I. 0.104-lit».

Í3. Довгалиж Г/.II. Номограммы для определения некоторых па-р.чм»»троь доменного м|к>ц>» 1.4!я.//M»."IViддуpi*ии и коксохимн: Роен. «ежвед. науч. ти.<ц. cri. Т<-хнп<а, 1972. Jí 29,-0.95 [00.

14. Довгалюк hi.ll. О возможности полного восстановления желез а н доменной печи непрямым путем.//Оталь. 1972.3. - С.И10-

15. Довгалюк. Fi.П. Допустимая погрешност) информации о параметрах доменного процесса. / /Металлургии и ко.ссохими: {'оси. меж-вед. науч.-техн. со. [{.: Тчхний, 1974.- 08.-0.99- 110.

16. Довгалюк. l'i.fi., Илюнпп О,')'. Контроль поступления вод» в нижнюю часть доменной печи.//Металлургия и коксохимия: Респ. межвед. науч.-техн. со. К.: Техшка, И'/4. И8. 110 113.

17. Испытание систем управления тепловым режимом доменной плавки на заводе им.Дзержинского. /Fi.ll.Довгалюк, О.Н.Щербицкий, И.Л.Колесник н др.//бюллетень ЦНИИ 4M. |о72. >20,. 0.20 22.

f8. Исследован»'' НМЯИМоСВМЗИ Между ТеМП''ра'!'УрОЙ )! ШЯХТО доменной печи и параметрами процесса./1!.11.Довгалюк, Л. 1/1.1 laj |фе -нов. М.Л.Колесник и др.//Сталь. 1075. Jp И. O.iOV'.'ï ¡UV5.

19. Довгалюк Г..П. Определение основных параметра доменного 1фоцесса с помощью номограмм.//'Металлургия н коксохимия: Респ. межвед. науч. техн. cri. к.: 'Ооопка, 1979. .№02. 0.70 77.

'20. Плинпие уровня засипи па тохнико -¡жоп-тмичтжие показа • тели доменной плавки./Б.П.Довгалш, П.Н.Щероицкий, И.Л.Колесник, и др.//Металлуpj-ическан и горнорудная промышленность.--1974. 4. -С.3-4.

2!. Довгалюк Р.П. о возможности управления качеством чугу-га.//Интенсификация Процесс.¡B дом"цной ПЛЯСКИ И "гноение И'.'ЧеЙ '"•ОЛЬШОГО оОЧ.Г'Мн: Т"матич<'е|.'.(1й отраслевой <:0. M 4M ОГоГ и 1/14M. М.: Металлургия, ¡980. >'•(■,. 11.4И Ь2.

22. Си«;т»!ма у правления тепловым состоянием доменной печи о прямим цифровым управлением влажностью дутья./Л.К.Клименко,

Л.И.Иемченко ,1;.П.Довгалюк и др.//Металлургическая и горнорудная промышленность. -1978.2. О.г,г,-ш.

23. Понижение качества чугуна за счет стабилизации состава • ;,¡лака./Fi. II. Довгалюк, f;.fíЛ^роицкий, П.М.Прощенко и др./.'Метал лурецчоская и три,(рудная щиммшрлшосгь. 1У/8.- £ 3.-0.3-4.

'М e»)ij'«aerHBH'>'■■('». t<7>¡mv> |)H >• '•■•4>«4.¡iii.-(,4¡iM>.< ve ¡< "ГИЧОГКОЙ

4.»k4tt,».t»vM>¡>< 41.(#,Л>'»МЧМ1(..»С, lt.M.tlp>t*4ll(4H(t, l>.H.Ht>HHil»>(.K*ll

И др./,'МотаЛЛурГИЧеекаН И Горнорудная Промышленность. 1Я80. № 2. с.с, 7.

25. Контроль просачивания води в доменную печь./П.П.Донга люк, f>,n.!l¡"p''iin.i<:níl, В.i*>.[¡"лот,-шка и др.//Металлургическая и гор норудная промышленность. Г98п. .№3. Г.Г,0

20. Подсистемы ЛОУТЛ доменной мечи./ь.II.Достаток, í.В.¡í["p бинкий, К.II .Денисенко и др.//Столь. Í98I . №4. О. Iа 1Г>.

27. Критерии оптимальности расхода прщудного газа, иду паи мого в доминную Печь./H.H.Донгалюк, 1!.11.Никифоров, II.К.Лебедь и др.//Сталь. 7983.-№ 2. 0.0 8.

28. Донгалюк Г».П. О цмлргоооцпзнооти оптимизации расход*» природного i»оао,//Mit•jvwiypi'wi и коксохимия: Госн. м"жвод. на.уч. техн. со. К.: Тохннса, 1984. J> СЛ>7

?ч. О целесообразности увлажнения доменного дутья.//Метал лургия и коксохимия: Респ. межвед. науч. техн. сб.-К.: '¡'«xilina, 1984. № 84. 0.67 70.

30. Система оптимизации расхода природного саза./С.II.Донга лик, Р..М.Тимошенко, В.И.Кучеров и др.//Сталь - -1987 . 3. 0.9-13.

31. Донгалюк H.H. Мутодм контроля офК-ктивности иопользова нии топливных добавок и те/нологического кислорода и их ипти малыюго риспроднлмтм между доммшшми печами.// (¡таль. 1987. }(■ 8.- С.9 I -I.

32. Офрнсгивность оптимизации расхода природного газа./ 1?. 11..Донгалюк , И.И.Никифоров, В.И.Кучеров и др.//Мотяллургичес-кяя и горнорудная промышленность.-1У87. ß I.--G.il ¡2.

33. Донгалюк В.П., Кучеров U.M., Тимошенко ¡3.11. о трудное тях использования динамических характеристик при управлении до-мешшм процессом.//Совершенствование технологии доменного произ -водства: Тем. сб. науч. трудов МЧМ ОГОР, ИЧМ. М.: Металлургия, 7988.- С.71 74.

34. Адаптивная система управления качеством чугуна./H.H. Донгалюк, И.И.Тимошенко, М.ГС.Краспобрижая и др.//'Известия вузом. Черная Металлургия. U>89.-№9. С.21 24.

35. Комбинированное управление тепловым режимом доменной печи./Г;.71.Довгалюк, А.В.Клименко, С.Т.Млюнин и др.//Металлургия и коксохимии: Респ. можиод. науч.-техн. сб. К.; Технiкн, 1977. № 53.-0.03-07.

36. Взаимосвязь комплексных показателей доменного процесса о составом чугуна./Г>.II.Довг.'иппк , П.Д.Колесник, В.А.Тараоенко и

i!.[ , //M'tT'lAff.Vpl'ltti i! )!/'>.*(•* >SJ!MH¡i: i'-:»' t ¡ - Ы"/К|-"Л. Н'Ч'Ч. 'I«xtl. cr'i. |(. : ; и i ¡ta, 1975. }í 40. 0.85 91 .

37. Контроль И li"¡ К/Г1Н »• Ulj i; MíHHIV : температуры и химического (.УОТЯКЯ чу 1"У»Я . /П. il .ДоИ|'ПЛ«(К , II, К.ДеООДЬ, Ь.И.'Ь1М!ЧН"ИКО И Др.// М'-Т'ии;у;ч'чя и коксохимии: Гееп. меквед. науч. гчун. К.: Тех i! iка, [i1?{!',. ja ни, - 83.

38.Контроль :к|1)«>ктинн'«п'и комоинированноно дучч.и и оптими-.■!'.г*я ''¡'О параметров./Pi.11.Д'чо'ялик, П.К.Деоедь, н.И.Кучя]юн И

■ ;.:|;oiM,i M'u'ijHUi. и иракпжи н{*пк»н'>д<гтна чугуна: Том.<-0.на -труд он М'М COOP, И'IM. M.: Mo галлу prim , I!'Mo. O.Ol г,я.

Применение метод"« математической гтатичтйни для ivvA't--. -¡..i;, t«'îiiwcit»iuH м"my температурой и xi wivhtkhm составом — •«»«» и шлака./Г>. II .Довга ишк, Н.М.Нрошенко, И .Л .Колесник и др. . /¡Ъ'?>иищ»'т и ко»с<:оаими»: ¡'"en. wïKh»h. туч ттхн. сб. 1£. : Техшкз, (97,:. .№ 29. г:, i ¡o, пи.

40. Довгалм', Г..П., Климецко Л.И., Немченко Л.И. Способ era бплияацип нагрева нижней части доменной ночи.'/Автоматизация доменного производства: озорник статей Министерства врпбороетро ония .средств автоматизации и систем унраилении ссср. К. гЧ'ехн i ка, Í972. С.ОМ 72.

41. 1>|1р" Деление дц||ЯМИЧ'>г.|'И.< УЦ1.'1КТ"|>И1:ТИ« «• 'М- 4111''й 11>«ЧИ Но каналам ДК ДГ, i и Aw Д".» . •7,.|'..К.1н1М"Ни.о, Г> .11 .Д< чч'алм;;, А . i/1. Нем -V4IKO и др. /'.-'Hp' >0Л''мы а/ге'Матпяп| юна/шого управлении доменным производством: материал!,i l'.ci:e<>iiniiero семинара /Министерство при-ОорОСТрОВНИИ, ("редеть ii|«V« «МЯТачЯЦйй и «mCITM уиряыижин. -К.: Иаукова думка, I :у*4. Г, .180 135.

42. Система оптимиоошн! расхода ||рц)к>диого rana и кислорода па доменную печь./Л.И.Номчецко, 0.Л.¡.¡акуле)uto, П.Н.Докгалик и Др.// Тез. ДОКЛ. < >ТрЯСД . I lay Ч , ТнХП.ООВОЩ. "СоГ,даШ\(; и внедрение ЛСУТП к черп.и цк. металлургии" ,Ы» >сква,ант. 1 99i ). M,,, 1990. -0.7- 8.

По том i диеертаци етримачо: автором? i сыдотлты) 0PCP № '..ч2080, 40871.2, Hh 4997, >t:',;!ien, 998! >07, и л »4 478, 1289149; патент 2819 Укра Ïiia;ii03irninii i рниенни па видачу авторских Clii доцтв "а патент i н Рос IТ но счяянких 492,7437/02, 4927801 /02.

ОСООНГ'ТПЙ ННеСОК у розробку ПЯ.УКОВИХ результатi н.

ikuioiui i пауков! [/"ay (н.тати отрпмано очмоот i tino. Автор оамос-'/ ¡иве рояышув Teopiin комплекеши покаянии.) в доменного процеоу i >а ix оспон! пти-ф«« ялглритми Фушоиоп.увапнн у-чх aii'i'OMa'i'H'.iOBa-•■■•:< vnnrn». При Приведен I eKelU'pilMeiri'/UlbnUX. ,n,'!>VI (ДЖ'.'НЬ, ровра

xyHKiB та впровадження розробок у промисловiсть автором самос-т1йно виконано:загальна пстановка задач доел iджень;розробка методики ix виконання;аналiз та узагальнениня результат!в.

Dovgalyuok В.P. The development of the theory of the blastfurnace process control on the basis of the produced algorithms and automated systems.Dissertation for the scienctific degree of Doctor of Science (Eng.). Speciality.06.16.02 - ferrous metals metallurgy, the State Metallurgical Academy of Ukraine, Dnipro-petrovsk, 1994, manuscript 295 p.,14 tables,44 figures.bibliog-rapfy-367 titles.

Contains the results of research and the development of oomplex indexes of the blast-furnace process and creation on their basis algorithms of fiuiotion automated control system of the technological prooess.lt has been established that the complex indexes reflect the dynamics of the transition processes,50-8095 of pig iron quality alteration are due to the change of slag composition. The industrial implementation of the development has ben done and its efficiency data are given.

Довгалюк Б.П. Развитие теории управления доменным процессом на базе созданных алгоритмов и автоматизированных систем. Диссертация на соискание ученой степени доктора технических наук по специальности 05.16.02-металлургия черных металлов,Государственная металлургическая академия Украини,Днепропетровск,1994.Рукопись, 295 е., 14табл,44рио..библиогр.из 367 назв.

Содержит результаты исследования, разработки комплексных показателей доменного процесса и создания на их основе алгоритмов функционирования ЛСУТП доменной печи. Установлено,что: комплексные показатели отражают динамику переходных процессов; 50-80% колеблемости качества чугуна обуславливаются изменением состава шлака.Осуществление промышленное внедрение разработок, приводятся данные их эффективности.

Ключов! слово:доменний процес,як!сть чавуну.комплексн! по-казники,алгоритм, автоматизован! системи керування,ефективн1сть використання паливно! добавки та зволоження дуття.вода В1Д прогару охолоджуваних элементiB.