автореферат диссертации по информатике, вычислительной технике и управлению, 05.13.01, диссертация на тему:Разработка методов моделирования и компьютерные модели понимания терминов для поддержки принятия решений

со

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ УКРАЇНИ

Р Г Б ОД ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНІЧНИЙ . УНІВЕРСИТЕТ РАДІОЕЛЕКТРОНІКИ

УДК 007.52; 681.3; 519.711.3 Ня правах рукопису

Маторін Сергій Игоревич

РОЗРОБКА МЕТОДІВ МОДЕЛЮВАННЯ ТА КОМПЬІОТЕРНІ МОДЕЛІ РОЗУМІННЯ ТЕРМІНІВ ДЛЯ ПІДТРИМКИ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ

05.13.01 — системний аналіз та теорія оптимальних рішень

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук

Харків - 1997

Работа виконана в Харківському державному технічному університеті радіоелектроніки

Науковий керівник:

доктор технічних паук, профессор Бондаренко М.Ф. Офіційні опоненти:

- доктор технічних наук, професор Сіроджа І.Б.

- доктор технічних наук, професор Лсвикіп В.М.

Провідна організація: Інститут кібернетики НАН.

Захист відбудеться “23” С5^1997 г. о ________годині

на засіданні регіональної спеціалізованної вченої ради К 02.25.06 при Харківському державному технічному університеті радіоелектроніки

Адреса: 310726, Харків - 726, пр. Леніна, 14.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Харківського дерлсавного технічного університету радіоелектроніки

Автореферат розісланий “2.3" С>Ц 1997 р.

Вчений секретар спеціалізованної ради професор

/•V /

/¿у , //' Дедіков Е.А.

/ ■

ЗАГАЛЬНА ПРОГРАМА РОБОТИ

АКТУАЛЬНІСТЬ ПРОБЛЕМИ. Все більш широке використання систем та засобів підтримки прийняття ре-шень є сьогодні однією з характерних рис розвитку кібернетичної науки і практики управління. У сучасних умовах системи та процеси подібного роду повинні бути високо автоматизовані, що може бути досягнуто тільки за рахунок використання нових інформаційних технологій. Ступінь автоматизації визначається, у цьому випадку, ефективністью використання обчислювальної техніки. Сама ж ефективність використання ЕОМ, у кінцевому рахунку, суттєво залежить від способу обміну інформацією між користувачем та ЕОМ, тобто від мови спілкування у системі людина-машина.

Очевидно, що найбільша ефективність ЕОМ у авто-матизованних інформаційних системах /ЛІС/, у тому числі у системах підтримки прийняття решінь /СППР/, досягається за використання у ланці людина-машина інтелектуального інтерфейсу, який надає користувачеві можливість спілкуватися з ЕОМ на природній_мові_/ПМ/ та токого, що забезпечює, таким чином, “розуміння” ЕОМ ПМ.

Результати аналізу практики побудови компьютер-них інформаційних систем свідчить про наявну необхідність забезпечення розуміння цими системами ПМ. Одночасно ці ж результати показують, що систем, які адекватно розуміють ПМ, на сегодні немає. Це протеріччя породжує запит у даній практичній предметній галузі до наукових дисціплін, що її забезпечують, на відповідний науково-методичний апарат, який міг би дозволити створити компьютерні системи на вимогу практики.

Аналіз науково-методичного забезпечення моделювання розуміння в компьютерних системах показав наявність багатьох концепцій, що використовуються при розробці систем, які розуміють ПМ. Слід підкреслити перспективність тенденції їх розвитку в бік урахування знань, їх структури, внутрішнього представлення та переробки, тобто урахування когнітивних, психолінгвістичних та гносіологічних аспектів проблеми. Існує велика кількість прикладів урахування цих аспектів, в першу

З

чергу, при проектувані та побудові систем штучного інтелекту.

Великий внесок у вирішення проблем створення систем штучного інтелекту внесли не толькі такі фахівці як, наприклад: Виноград Т., Ліндсей П., Норман Д., Попов Е.В., Поспелов Д.А., Петровський А.Б., Гладун В.П.

- але і вчені Харківського технічного університету радіоелектроніки: Бондаренко М.Ф., Шабанов-Кушнаренко

Ю.П.

Разом з тим аналіз сучасного науково-методичного забезпечення показує, що підходи до розуміння, які досі використовуються, не достатньо раціональні, що не дозволяє формалізувати та моделювати процес розуміння і, таким чином, не дозволяє створити ефективну технологію побудови систем, які розуміють ПМ. Остання обставина являє собою протирічча в межах науки і дозволяє стверджувати про необхідність створення у межах науково-методичного забезпеченя АІС та СППР моделі розуміння ПМ.

Створення моделі розуміння ПМ в цілях підвищення ефективністі сучасних АІС та СППР зараз відноситься до однієї з самих актуальних та складних проблем штучного интелекту. Сучасний стан цієї проблеми (відсутність прийнятного для практики рішення) вимагає глубоких теоретичних проробок ряду взаємопов'язаних питань. Ці питання, що відносяться до різних наукових дисціплін, є складовою частиною єдиної кібернетичної проблеми з дослідження інформаційних процесів та систем.

Названі обставини свідчать про актуальність та необхідність поставлення наукової задачі, результатом вирішення якої повинна бути модель розуміння термінів ПМ, як основи мови ділового спілкування.

МЕТА ТА ЗАДАЧІ ДОСЛІДЖЕННЯ. Предметом даного дослідження є інформаційний когнітивний процес розуміння ПМ, а метою - компьютерна модель розуміння термінів. В результаті формулювання наукової задачі даної дисертаціної роботи виглядає наступним чином: створення методу моделювання та побудова компьютерної семантичної моделі когнітивного інформаційного про-

цссу розуміння термінів природної мови ділового спілкування.

У відповідності з цим окремі задачі, вирішення яких забезпечує досягнення поставленої мети, сформульовані наступним чином:

• дослідження інформаційного процесу розуміння знаків мови у свідомості людини;

• розробка схеми розуміння та визначення результату розуміння знаку ПМ;

• дослідження форми існування та властивостей результату розуміння знаку ПМ;

• обгрунтування особливостей мови людино-машинного спілкування;

• формалізація властивостей результату розуміння та побудова моделі цього результату;

• математичне моделювання процесу розуміння термінів;

• розробка моделі системи термінів ПМ ділового спілкування;

• компьютерна реалізація механізму досягнення результату розуміння.

МЕТОДОЛОГІЧНИЙ АПАРАТ. Цілі даного дослідження реалізовані шляхом аналізу когнітивних процесів у свідомості людини, особливо структур словесно-логічного мислення, а також аналізу семіотичних аспектів функціонування системи термінів мови ділового спілкування з урахуванням досягнень системології, теорії відображення, семіотики, лінгвістики, когнітології, екс-періментальної психології та фізіології вищої нервної дія-тельності. При побудові математичної моделі використано апарат теорії категорій. При розробці семантичної моделі системи понять використана системологія зовнішніх систем, створена автором. Програмний продукт розроблено за допомогою об'єктно-оріснтованого методу програмування.

НАУКОВА НОВИНА роботи полягає у тім, що вперше розроблено підхід до розуміння, який дозволяє конкретизувати існуюче на сьогодні нечітке представлен-

ня про цей процес, а також розроблена нова стратегія побудови моделі, що імітує когнітивний інформаційний процес розуміння засобами ЕОМ. Сутність цієї стратегії зводиться до моделювання у пам'яті ЕОМ когнітивних структур, що забезпечують розуміння, та механізму збудження (ініціації) цих структур під впливом природ-номовних знаків (термінів), що поступають на вхід ком-пьютерної системи. Для реалізації даної стратегії розроблена схема розуміння природномовного знаку, яка вперше у науковій практиці пов'язує у єдину систему процес розуміння, рівні відображення, рівні мислення і такою, що дозволяє конкретизувати результат розуміння; розроблено метод моделювання розуміння термінів, який являє собою нове вирішення поставленої наукової задачі і головний науковий результат дисертації.

ПРАКТИЧНА ЦІННІСТЬ РОБОТИ полягає у тому, що автором, за допомогою розробленого методу моделювання розуміння, створена компьютерна семантична модель розуміння термінів, що являє собою результат вирішення сформульованої наукової задачі. Програмний продукт на базі персональної ЕОМ IBM PC/AT забезпечує імітацію когнітивного інформаційного процесу інтелектуального розуміння термінів мови ділового спілкування.

Програма є універсальною і може бути налаштована на будь-яку предметну галузь, не має жорстких вимог до рівня потужності ПЕОМ, зручна, достатньо проста в експлуатації, мас дружній інтерфейс з користувачем та розвинуті засоби візуалізації знань; пройшла успішну апробацію в Інституті Програмних Систем РАН (м. Пере-славль-Залесський), Інституті Системного Аналізу РАН (м. Москва), ЦКБ “Протон” (м. Харків) та Московському технічному університеті цивільної авіації. Відповідні довідки приведені у Додатку до дисертації.

РІВЕНЬ РЕАЛІЗАЦІЇ РЕЗУЛЬТАТІВ. Дисертаціна робота виконувалася на кафедрі Програмного забезпечення ЕОМ Харківського державного технічного університету радіоелектроніки у відповідності з тематикою та планами науково-дослідних робіт. Впровадження результатів ди-

сертації здійснювалося за договором №881 від 01.03.88р. “Исследование возможностей внедрения принципов и результатов моделирования интеллектуального понимания элементов деловой прозы для формального анализа и описания процессов обработки естественноязыковой информации при управлении ЖД транспортом” між ХТУРЕ та ХФ ВНДІТЕ м. Харків.

Крім того результата даного дослідження використовувалися при проведені сумісних робіт з іншими організаціями і, зокрема, з Державним Центром інтелектуальних технологій “НООТЕХ”.

Результати дисертації у різній мірі впроваджені і використані у 14-х науково-дослідних работах за заказами Міністерства освіти, СПП НАН и ряду організацій РФ. Відповідні довідки ХТУРЕ та ДЦІТ приведені у Додатку до дисертації.

Результати дисертації використовуються також у навчальному процесі на кафедрі ПЗ ЕОМ ХТУРЕ, що відображено в акті, також приведеному у Додаткові до дисертації.

ОБОСНОВАННІСТЬ ТА ДОСТОВЕРНІСТЬ сформульованих положень та отриманих результатів забезпечується коректним формулюванням задачі дослідження, використанням даних експериментальної психології, нейропсихології, фізіології вищої нервової діятельності, лінгвістики, психосемантики та когнітології. Всі теоретичні положення отримані на основі апробованих систе-мологічних методів та закономірностей без введення необ-грунтованних припущень. Математична модель побудована на основі класичного апарату теорії категорій. Адекватність та ефективність пропонуємих методів моделювання доказані їх практичною реалізацією у вигляді ком-пьютерних моделей та їх застосуванням у конкретних предметних галузях.

АПРОБАЦІЯ РЕЗУЛЬТАТІВ. Основні положеня та результати роботи докладалися та обговорювалися на ІХ-й всесоюзній нараді “Логіка, методологія та філософія науки” (1986 рік), Всесоюзній конференції з штучного інтелекту (1988), Всесоюзній конференції “Методы и средства

обработки сложной графической информации” (1988), Республіканськой конференції “Проблемно-

ориентированные диалоговые системы”(1988 год), IV-ой Всесоюзній конференції “Системы баз данных и знаний” (1989), ІІ-ій Всесоюзній конференції “Исскуственный интеллект-90” (1990), Другому всесоюзному науково-практичному семінарі з автоматизації інженерної праці (1991), Міжнародній конференції “САПР - 92”, ХХІІ-ій Міжнародній конференції “CAD — 95”, 2-ій Український конференції “Автоматика-95” (1995), V-ой Міжнародній конференції “Укрсофт-95” (1995), Конференції з міжнародною участю “КІІ — 96”, 2-ій міжнародній конференції “Теорія і техніка передачі, прийому та опрацювання інформації” (1996 рік).

Крім того дисертація докладена на семінарі Відділу теорії та методів прийняття рішень Інституту системного аналізу РАН у листопаді 1996 року та отримала позитивну оцінку. Відповідна довідка додана до дисертації.

ПУБЛІКАЦІЇ. Основні матеріали дисертації опубліковані у 23 роботах. В роботах, що опубліковані у співавторстві, автору належать: - розробка оригінального підходу до процесу розуміння, поняттям значення та сенс;

- результати досліджень та обгрунтування властивостей та закономірностей когнітивних структур, що приведені у дисертації; - розробка методології моделювання процесу розуміння термінів; - розробка схеми інформаціоного процесу розуміння знаків ПМ; - формалізація поставлення задачі моделювання розуміння.

СТРУКТУРА РОБОТИ ТА ЇЇ ОБСЯГ. Дисертаційна робота складається з вступу, чотирьох глав, заключения і списку літератури. Матеріал дисертації включає 126 сторінок тексту, 9 малюнків, 1 таблицю, бібліографію з 111 назв та додаток.

ЗМІСТ РОБОТИ

ВСТУП. Зформульовано предмет, мета та наукова задача дисертаційного дослідження. Обгрунтована акту-

альність даної наукової задачі. Перелічені відомі публікації, їх позитивна якість та недоліки в її вирішені. Наведені скорочена анотація складових частин роботи, основні положення, що виносятся до захисту з вказанням їх наукової новини, відомості про публікації автора та відомості про впровадження результатів дисертації.

ПЕРША ГЛАВА присвячена аналізу розуміння термінів як предмета дослідження та постановці задачі моделювання.

В результаті аналізу необхідності розуміння термінів у сучасних компьютерних інформаційних системах виявлена необхідність створення систем, що розуміють терміни ПМ. Але встановлено, що систем які ефективно та адекватно розуміють ПМ, поки що не існує. Це протерічча в практиці побудови компьютерних систем породжує запит в даній предметній галузі на відповідне науково-методичне забезпечення та дозволяє стверджувати про актуальность та практичне значення проведення досліджень.

Аналіз існуючого науково-методичного забезпечення моделювання розуміння в компьютерних системах показав наявність багатьох концепцій, які використовуються при розробці систем, розуміння ПМ. Слід підкреслити перспективність тенденції розвитку таких систем в бік урахування знань, їх структури, внутрішнього представлення та переробки, тобто урахування когнітивних, психолінгвістичних та гносіологічних аспектів проблеми. Разом з тим показано, що підходи до рузуміння, які досі використовуються, не достатньо раціональні, що не дозволяє формалізувати та моделювати процес розуміння і, таким чином, не дозволяє створити ефективну технологію побудови систем, розуміючих ПМ.

Позначені протеріччя в практиці побудови компьютерних інформаціоних систем і в її науково-методичному забезпеченні дозволили сформулювати предмет та мету наукового дослідження, а також наукову задачу, що вирішується в даній дисертації.

В якості предмета дослідження розглядається з урахуванням прийнятих допущень, обмежень та похідних даних процес інтелеістуального розуміння сенсу термінів

ПМ ділового спілкування; в якості мети - компьютерна семантична модель розуміння сенсу термінів. При цьому формулювання наукової задачі повностью відповідає назві теми дисертації.

В заключені першої глави сформульовані нова стратегія побудови моделі, що імітує когнітивний інформаціоний процес розуміння засобами ЕОМ, сутність якого зводиться до моделювання когнітивних структур, що забезпечюють розуміння, та механізму збудження (ініціації) цих структур під дією природномовних знаків (термінов), які поступають на вхід компьютерної системи, а також окремі задачі дослідження, вирішення яких дозволить реалізувати дану стратегію та досягнути поставленої мети.

ДРУГА ГЛАВА присвячена розробці методології моделювання процесу розуміння термінів.

В результате аналізу знакової ситуації та семіотичних аспектів процесу розуміння конкретизовані поняття про основних учасників (елементи) знакової ситуації — значення и сенс. Значення пропонується розглядати як асоціацію по суміжністі між образом знаку та образом денотату, а сенс як образ об'єкта (денотата), до якого здійснюється перехід від образу знака. Це дозволило больш раціонально підійти до розгляду когнітивного інформаційного процесу при відображенні та розумінні природномовних знаків в цілях його формалізації та моделювання.

Під час дослідження когнітивного інформаційного процесу при відображенні та розумінні природномовних знаків розроблена схема розуміння знаку ПМ, з допомогою якої конкретезовано результат розуміння у вигляді образу денотату, і закладені основи нового підходу до моделювання цього процесу, який зводиться до формалізації та моделювання образу об'єкта-денотата.

Аналіз природи та властивостей образу денотату дозволив обгрунтувати підхід до результату розуміння як до когнітивної структури словесно-логичного мислення, яку можна та доцільно моделювати для імітації розуміння засобами ЕОМ.

В результаті аналізу інформаційних процесів при відображені природномовних знаків, природи та форми існування образу об'єкта (денотата) встановлено, що формалізувати та моделювати необхідно саме маючого знакову природу абстрактний образ, означеного знаком объекту. .

Аналіз природ домовного людино-машинного

спілкування показав, що для створення семантичної моделі розуміння необхідно використовувати мову ділового спілкування, для якої характерне переважне функціонування абстрактних образів, тобто понять. У тойже час аналіз особливостей абстрактного відображення та, зокрема, його виділимості та самостійності показав, що для створення семантичної моделі процесу розуміння використання мови ділового спілкування та абстрактних образів (понять) не тільки необхідне, але і достатнє.

Дослідження властивостей когнітивних структур лівої півкулі показало, що суттєвими для вирішення задачі формалізації абстрактного образу та моделювання розуміння властивостей когнітивних структур абстрактного відображення є їх системність, яка полягає у тому, що будь-яке поняття є ієрархічна система деяких інших понять, які знаходяться у родо-видових стосунках, а також їх категоріальність - наявність в основі цієї ієрархічної системи системи найбільш загальних понять, тобто категорій.

Мал. Схема розуміння знаку природної мови.

Ь* ^ га ^ аэ ^ 0\0 I

закономірність

.єрархч» ^ піяііотііД1111 якхдо ма • „п-ють си-

вдаотнвостен у тому, « г1„, "і;'"“’ддЯ„п.сКИЯ

СТСМ'’, йдно®®“ МІЖ, "їснТв"™ Р°«°-ВЯїїзостда-КласаМ

видові відн будуть 1СН^. вдть властивос пе-

стемам-««»^ И=^®**“^0®ПОМ"ЬітоРїМ або

и між -»* й.и в№'11ІО'кЄ служити кр'"сІсМологп

(тобто тії ко1ІоМІРніСТЬ с^ндат°ра^ Г граІсцііі-

*• «° аЯ«Т пропонуємо«вої^^твої ^“дасер-

ознакою Д маЛьно-лоП окремих з*. Д вЯ

•ІЙНОГО дослід^ння Р терміні • ' аяс таким

тадіиноги * оцесу Розу*Д. ссртаНіь ОТР* аУКовоі

М°Д°СП^льтатом »«“ в^і у »"“^ЇЇ^няя “Гм нове ^“гаГ^о5раЖен«,

3аДАТтет°ні «Ивт^атор£ів у <=яс”*яГїви ділом;

“одолі р

рОЗР“5я«в»иня та компьютР

термінів- математнпному

„ тт . о \ ттрисвяяена розробд1

ИЕда^зуМІННЯ терм«» ділоЮГо „

ЛІОТ”Гої ™ 5® СЙСТСМВ „і результати до;

манті „__ві змісіовні Р - - задачі

ВаВНЯ”Отримані/ ^формалізував ^‘що з ма^ма-

ззолнля Дшя «^¿мі^ відповів-; відо Р»_

ДОДЄЇГт^ки МРУ в системі ПОНЯТЬ ( 1няя

Г*Л“» Чг:”пда * давлені у внтляді Гя-„пйоажевня С1 в представ об'єКти та ^

відобра» сП можуть о „ йНЙ - «е СТ), а ДУ

- йй; “

властивості даЛ1 для Ф ^ чНіЯ апарат

- відношенню », „ математик

«'^“«ано ВІДОМИЙ

Дані

тегорій* ^ ^

£=«яї5 ~

випадки, які далі *атогоІ«ю В нас ' При ЕІДобпа-Ч»т1м відповіді/ б?®мо називаІИ Ірн

^ Різним об'єкт ’ ^^ГИм та

««Іи ...В; «», «аіегор1ї д »/’-»« КПІОГО№ д . л “№“ 3> одномЛЙ НІМІЯ>’ ВіДПовідає

об'єктів категорії В Г”7 КатогоРІЇ А віЛпп •

о5, ^ 3^льа0Іі(0в^НІМІ^- 1ДОов-№иоть кілька

обєкталс категорії А І! Д1 ДЛя Цих тт. студаим чином: Фактор р окремо пї ШШадків на

&ВЩДОІЇ ] хг .. ИсУється

А відаов^ Х“ об'єктам Аі, д „

гою В. Тоді на “І ”Р«Л .> - • А, кате.

ОДИН

на-

* — •‘ОДІ на ітгт^ „яі “''«їй ¿¡. Т> ' ~т ЛсГГе-

тупним чином; ЄІ<тах функтор ’к тгтт вь Кате-

^ - Цк. к-і ВИад^ається на.

V •• ’ П‘

* «-

ЩЛ’ ^ТГ°Я“=~ВШІГ:М *“ ^ відР4^ХВі°б^’У- в”Т,РД' А Віда“1®-

потрібна множина А 1 У РЯ В' ТоДІ

п^) =

Ллл будь-якого об'єкту категорії Д а «>

’ а також

F(aP) = F(a) F(p)

(2)

для будь-яких морфізмів a та p категорії A, для яких добуток a,p визначено.

З визначення слідує, що будь-який морфізм

cl : Aj —> Aj (3)

категорії А переводиться функтором F : А —> В у морфізм F(a) : F(A¡) -» F(Aj) (4)

Таким чином, коли ми визначили функтор на класі об'єктів категорії А, то на поодиноких морфізмах функтор визначяється згідно (1), а на останіх морфізмах — у відповідності з (3) та (4), при цьому необхідно слідкувати, щоб здійснювалося (2). Тому зручно спочатку визначити функтор на класі об'єктів, а потім — на класі морфізмів на підставі (1) - (4).

Проведені далі дослідження та міркування дозволяють зробити наступні висновки:

1. З (3) та (4) слідує, що якщо упорядкованій парі об'єктів (F(Ai),F(Aj)) категорії В співставлена пуста множина морфізмів категорії В, тоді функтор F : А -> В на морфізмі (3) категорії А не визначено. Іншими словами, умова

HB(F(Ai),F(Aí)) ф 0 (5)

є необхідною для існування функтора F з категорії А у категорію В, такого що здійснюються (3) та (4). Якщо умова (5) не здійснюється, але ми хочемо визначити функтор F : А —> В, то необхідно довизначити клас морфізмів категорії В так, щоб здійснювалась умова (5), а потім визначити функтор на класі морфізмів категорії А на підставі (1) - (4).

Змістовно дане модельне виведення свідчить про необхідність відповідності структури зв'язків графа СТ структурі зв'язків графа СП, для забезпечення можливості розуміння термінів в системі понять. Якщо термінам та зв'язкам між ними відповідають деякі вузли понятій-

ної структури та зв'язки між ними, то відбувається процес побудови мислєної моделі, позначених термінами об'єктів та одночасно процес визначення сенсу цих термінів, тобто процес розуміння як він визначається в даному дослідженні.

Описані процеси відповідають випадку звичайної роботи людини з текстом (документом), коли людина за родом своєї діятельності володіє визначеним рівнем знань у даній предметній галузі. Людина у цьому випадку знає у необхідній їй мірі, систему термінів, що застосовується, та мас відповідну систему понять. Але, при читанні нового тексту з даної предметної галузі можуть бути виявлені нові для людини зв'язки у системі термінів, яким до ознайомлення з текстом не було відповідності в структурі зв'язків системи понять. В результаті такої роботи з текстом устанавлюються нові зв'язки в системі понять, тобто вона досконалюється, а ступінь розуміння тексту та рівень знань про дану предметну галузь зростає. Якщо ж не були виявлені нові для даної людини зв'язи в системі термінів (всі зв'язки відповідали структурі її системи понять, тобто умова (20) для всіх термінів виконувалася), то розуміння термінів відбувається, але нових знань людина не придбала.

2. Якщо будь-якому об'єкту А* категорії А не відповідає ні один об'єкт категорії В, то ми не визначимо функтор із категорії А в категорію В, тому що функтор, як відображення, повинен переводити всі об'єкти та морфізми категорії А в об'єкти та морфізми категорії В. В такому випадку, якщо ми хочемо визначити функтор Г : А —> В, то необхідно довизначити клас об'єктів категорії В таким об'єктом, який буде відповідати об'єкту Аь а також довизначити клас морфізмів категорії В так, щоб виконувалися (1) - (4).

В цьому випадку людина працює з новими для неї термінами, для яких вона не має відповідної понятійної структури (сенсів). Для забезпечення розуміння цих термінів, тобто для побудови мислєної моделі та сенсотво-рення, необхідно створення вимогаємої понятійної структури з допомогою відомих людині термінів, для яких понятійні структури (сенси) існують. Якщо термінам не

відповідают ніякі понятійні структури, то вони не можуть бути зрозумілі.

Дане модельне виведення описує ситуацію розуміння, яка виникає в процесі навчання. Той хто навчається засвоює нові для нього поняття, що визначаються новими для нього термінами, через відомі йому поняття, позначені відомими йому термінами. В результаті цього процесу забезпечується розуміння нових термінів, яким раніше не було понятійної відповідності.

3. Якщо ми визначили функтор Е : А —> В, але у якого-небудь об'єкта категорії В немає прообразу у категорії А, тоді можно довизначити клас об'єктів категорії А таким об'єктом, якому буде відповідати об'єкт В^, при цьому можно довизначити клас морфізмів категорії А так, щоб виконувались (1) - (4).

Якщо ми визначили функтор Е : А —» В, але у якого-небудь морфізму (Зу категорії В немає праобразу в категорії А, тоді можна довизначити клас морфізмів категорії А таким морфізмом, якому буде відповідати морфізм Ру, так, щоб виконувалися (1) - (4).

У даному випадку людина працює з новими понятійними структурами (сенсами), для яких не існує відповідних термінів. Для забезпечення розуміння цих, не існуючих, поки що, термінів необхідно їх введення з допомогою відомих термінів, для яких понятійні структури (сенси) вже існують.

Це модельне виведення відповідає ситуації розуміння, яка виникає в процесі наукового пошуку. Вчений, вивчаючи та формуючи поняття про невідомі раніше явища (об'єкти та зв’язки), вводить нові терміни для їх позначення, ув'язуючи їх з вже відомими термінами. В результаті цього забезпечується розуміння новопризна-ченних термінів.

Отримані результати використані при побудові компьютерної семантичної моделі процесу розуміння термінів мови ділового спілкування.

Для реалізації засобами ЕОМ методології моделювання процесу розуміння, розробленої в главі 2, сфор-

мульовані конкретні вимоги до моделі розуміння термінів

пм.

Компьютерна модель процесу розуміння, з урахуванням цих вимог, являє собою семантичну модель абстрактного образу денотату, що складається з природно-мовних знаків (термінів) для відповідних понять, а також апарат або засіб переходу від даного знаку до інших знаків моделі образу та проходження по зв’язкам цієї моделі. При цьому семантічна модель абстрактного образу повинна складатись з множини природномовних знаків для понять (термінів) якої-небудь предметної галузі; представляти собою ієрархічну структуру на множині знаків для понять (термінів), які знаходяться у родо-видових відношеннях; відповідати за структурою та зв’язками реальній дійсності; мати в основі знакової ієрархічної структури систему найбільш загальних понять (категорій).

Показано, що “розуміння” компьютером сенсу знаку ПМ за допомогою даної моделі буде здійснюватись наступним чином: процес розуміння, як і в свідомості людини, починається з впізнавання знаку, тобто, у даному випадку, з його знаходження в ієрархічній системі понять (семантічній моделі); далі, у залежності від задачі, перехід від даного знаку (терміну) до знаку родового або видового поняття дозволить або вказати зміст поняття про клас об'єктів, позначеному знаком (надати визначення), або перелічити його обсяг. Даний процес, як показано вище, відповідає збудженню образу (сенсу) на абстрактному урівні в свідомості людини.

Обгрунтовано, що реалізацію описаного процесу засобами обчислювальної техніки слід розглядати як імітацію розуміння тому, що в даному випадку (як і в свідомості людини) розуміння с встановленням приналежності до системи з вказуванням місця в ній.

Сформульовані вимоги до компьютерної моделі розуміння сенсу знаків ПМ дозволило перейти до побудови семантичної моделі абстрактного образу (системі понять).

На підставі вивчення стосунків між реальними класами об'єктів (системами-класами) в межах створеної автором системології зовнішніх систем запропонована цілістна системологічна концепція ієрархічної функціо-

нальної структури реальної дійсності, вершиною якої є гранично широкій клас об'єктів, який включає в себе всі види сутності. Показано, що абстрактне відображення дійсності в свідомості людини повторює цю ієрархічну структуру засобами родо-видових відношень між поняттями. Вершиною цієї системи понять слугує поняття-категорія, яка не має змісту, в обсязі якої знаходяться всі остані поняття.

Розглянуто варіант побудови системи найбільш загальних понять ієрархічної структури з однією вершиною як семантічної моделі абстрактного образу, в якій родо-видовим відношенням між поняттями відповідають такі ж відношення мін-: видовими відмінностями їх змісту.

Варіант побудови системи найбільш загальних понять (на прикладі парних категорій), що пропонується, природно, не претендує на остаточність у вирішенні такої складної проблеми, його слід розглядати як одну з можливих ілюстрацій застосування визначених вище закономірностей. Отримані результати, проте, підтверджують міркування та виводи цієї роботи, що дозволяє перейти до розробки програмних засобів підтримки та ведення семантичної моделі системи понять, тобто до побудови компьютерної моделі розуміння термінів.

ЧЕТВЕРТА ГЛАВА присвячена розробці компьютерної моделі розуміння термінів мови ділового спілкування, яка представляє собою інструментальний програмний засіб підтримки та ведення семантичної моделі системи понять.

Даний програмний засіб, підтримуючи семантичную модель системи понять, забезпечує збудження (ініціалізацію) визначених структур цієї моделі під впливом термінів ПМ, представляє собою імітаційну модель когнітивного інформаційного процесу розуміння термінів, яка обгрунтована у другій главі дисертації. Програма розроблена сумісно з доцентом кафедри ПЗ ЕОМ В.М. Бондаревим.

Методи, що використані при розробці програмного засобу, грунтуються на системологічній когнітивній методології моделювання понятійних знань, розробленій з

участю автора, та методології об'єктно-орієнтованого програмування.

Основні ідеї методології моделювання понятійних знань, використані для розробки програми такі:

• понятійні знання можуть бути представлені у вигляді ієрархічної структури, аналогічній системній структурі реальної дійсності;

• в вузлах понятійної структури представлені у знаковій формі поняття про системи-класи якої-небудь предметної галузі;

• в кінцевих вузлах ієрархічної понятійної структури представлені в знаковой формі поняття про конкретні системи-явища даної предметної галузі.

Для организації зберігання та обработки понятійних знань використана методологія об'єктно-орієнтованого програмуровання, основні ідеї якої такі:

• об'єкт є об'єднання (інкапсуляція) даних та правил їх перетворення;

• будь-який об'єкт може бути оголошено як похідний (нащадок) від оголошеного раніше об'єкту (предка); причому новостворений об'єкт наслідує всі дані та правила свого предка та може доповнювати їх новими даними та правилами; у одного об'єкта може бути скільки завгодно нащадків, але тільки один предок;

• східні за характером правила перетворення даних (процедури) у всіх споріднених об'єктів можуть носити одне й те саме ім'я.

Властивість успадкування дозволяє створювати розгалужену ієрархію споріднених об'єктів, а остання властивість - поліморфізм - дозволяє використати у програмі споріднені об’єкти однаковим чином.

В об'єктно-орієнтованому програмуванні вважається, що доступ до всіх без винятку ланок реалізується з допомогою відповідних правил. Інкапсуляція накладає обмеженя на імена формальних параметрів, які не можуть співпадати з іменами ланок у тому ж об'єкті. Проте, власне в наслідок інкапсуляції оператори в тіле будь-якого правила можуть безперешкодно використати будь-яку ланку об'єкту.

Розроблена програма призначена для інтерактивної побудови, редагування та супроводження асоціативної бази понятійних знань загального призначення. База знань в програмі представлена мережною структурою, яка складається з об'єктів (вузли мережі) та зв’язків між об'єктами (дуги мережі).

Функції, здійснювані програмою, можна розподілити на три групи:

• редагування бази знань - функції додавання та вилучення вузлів та дуг, поповнення множини типів дуг, припустимих в мережі;

• перегляд бази знань - функції перегляду околу будь-якого вузла, переміщення вікна перегляду по мережі, переключення вікна перегляду з об'єкту на властивості, вивід на екран додаткової інформації про вузол;

• допоміжні функції — збереження бази знань у файлі, завантаження бази знань з файлу у оперативну пам'ять, інформування про обсяг вільного екстенту динамічної пам'яті, яка може бути використана для раз-міщення нових вузлів та дуг мережі.

З точки зору користувача база знань представляє собою множину об'єктів та множину властивостей з заданими на них відношеннями. І об'єкти і властивості являють собою блоки інформації, які мають унікальні ключі -імена.

Відношення на об'єктах є строгим порядком, тобто транзитивні та антирефлексивні, такі ж відношення, що задані для властивостей. Кількість таких відношень не обмежена. Крім того задане одне функциональне відношення, яке відображає об'єкти на властивості.

З точки зору програміста база знань - це мережа, вузли якої представлені записами типу Node, а дуги - записами типу Link, причому остані розподіляються на дві групи: напередвизначені та ті, що визначаються користувачем.

До напередвизначених відносяться:

• скілетні дуги, які задають на множені об'єктів та властивостей дерево, впорядковане за ключами; це відношення носить повністю службовий характер та викорис-

товується для проходу всіх вузлів при збережені бази у файлі та для швидкого пошуку вузла за його ім'ям;

• дуги, які виражають функціональну залежність властивостей від об'єктів;

• дуги, які з'єднують службову вершину Main з логічно ізольованими фрагментами бази знань.

Всі зв’язки між вузлами є двонаправленими, при цьому кожній дузі відповідає один запис у списці дуг вершини-джерела та один запис у спиці дуг вершини-прийомника.

Окрім вузлів та з'єднуючих їх дуг в базі зберігаються три вказівника. Перший завжди вказує на службову вершину та є входом в мережу. Два інтпих вказують на довільні вузли мережі, їх значення змінюються в результаті здійснення функцій перегляду, пошуку та т.п. Імена вузлів мережі, які адресуються цими вказівниками виводяться у вікнах в верхній частині екрану.

Програма універсальна, зручна, достатньо проста в експлуатації, має дружній інтерфейс з користувачем та розвинуті засоби візуалізації знань; пройшла успішну апробацію в Інституті Програмних Систем РАН (м. Пере-славль-Залесський), Інституті Системного Аналізу РАН (м. Москва), ЦКБ “Протон” (м. Харків) та Московському технічному університеті цивільної авіації, а також в учбовому процесі на кафедрі ПЗ ЕОМ ХТУРЭ.

Описаний інструментальний програмний засіб являє собою компьютерную семантичну модель когнітивного інформаійного процесу розуміння та практичний результат вирішення поставленної у дисертації наукової задачі.

ЗАКЛЮЧЕНИЯ. Сформульовано основні наукові результати, які є, за думкою автора, внеском в науку та практику.

ДОДАТОК містить відомості про впровадження та використання результатів дисертаційного дослідження.

Впровадження результатів дисертації здійснювалось за договором №861 від 01.03.88р. “Исследование возможностей внедрения принципов та результатов моделирования интеллектуального понимания элементов дело-

вой прози для формального анализа та описания процессов обработки естественноязыковой информации при управлении ЖД транспортом” між ХТУРЭ та ХФ ВНДІТЕ м. Харків.

При виконані роботи на основі орігінального підходу до процесу розуміння, поняттям значення та сенс розроблені схема інформаційного процесу розуміння знаків ПМ та метод моделювання процесу розуміння термінів; розроблена та впроводжена діюча модель системи понятійних знань про рухомий склад залізниці (“вагона модель”). Отримані результати використано при формальному описанні процесів аналізу оперативної при-родномовної інформації для інформаційної моделі процесу перевезення в автоматизованій системі оперативного управління перевезеннями та впровадженні при проектуванні центру диспечерського управління рухом на Білоруській залізниці.

Впровадження результатів дисертації дозволило:

• підвищити продуктивність праці оперативного персоналу за рахунок автоматизації процесів обробки документів;

•зменьшити експлуатаційні витрати при управлінні залізничним транспортом за рахунок ліквідації ручної праці, підвищення ефективності та надійності праці дис-печерів;

•підвищити оперативність управління процесом перевезення за рахунок зменшення часу реакції на природ-номовні запити, прискорення переробки та аналізу оперативної інформації;

•підвищити ефективність використання рухомого складу, пропускну спроможність залізниці за рахунок підвищення оперативності управління.

Економічний ефект від впровадження результатів даної дисертації при управлінні залізничним транспортом склав 20% від загального ефекту отриманого колективом ВНДІТЕ та ХТУРЕ під час здійснення цього договору. Акт комісії про впровадження результатів додано до дисертації.

Крім того результати даного дослідження використовувалися при проведені сумісних робіт з другими організаціями і, зокрема, з Державним Центром інтелекту-

альних технологій “НООТЕХ”. Загалом, результати дисертації в різній мірі впроваджені та використані в наступних НДР:

1. Дослідження та розробка програмного забезпечення на основі концептуальних схем для систем з елементами штучного інтелекту. (Замовник - ІПС РАН).

2. Дослідження та розробка принципів, методів та технологій моделювання понятійних природномовних класів для систем представлення та використання знань. (Замовник - ІПС РАН).

3. Пошукові дослідження та розробка нової інтелектуальної технології створення компьютерних словників проблемної галузі на понятійній основі. (Замовник -МІІЦА).

4. Дослідження та розробка інструментальних програмних засобів автоматизованого проектування концептуальних моделей за допомогою нового системного когнітивного підходу на основі класифікаційного аналізу предметної галузі та інформаційних потреб користувачів. (Замовник - Мін. науки, вищ.шк. та техн. пол. РФ).

5. Пошукові дослідження та розробка інтелектуальної системи автоматичного контролю параметрів та автоматизованої оцінки стану повітрянного та водного середовища в районі разміщення об'єкту. (Замовник -СПП РАН).

6. Дослідження та моделювання метазнань про проблемну галузь на основі системного когнітивного підходу з метою автоматизації побудови моделі знань для інтелектуальних систем. (Замовник - СПП НАН).

7. Дослідження та розробка нової програмно-апаратної технології інтелектуалізації інтерфейсу з ПЕОМ на українській мові на базі таймерних обчислювальних пристроїв. (Замовник - СПП НАН).

8. Дослідження та розробка методів та моделей сенсу термінів для створення компьютерних словників проблемної галузі на понятійній основі. (Замовник - СПП НАН).

9. Дослідження та розробка теоретічних основ моделювання знань про предметну галузь та процесів їх придбання для інтелектуалізації навчальних систем та технологій. (Замовник - Мін. Освіти України).

10. Дослідження та розробка методів проектування інтелектуальних систем автоматизованої оцінки стану середовища на основі концептуального моделювання та їх застосування в учбовому процесі. (Замовник - Мін. Освіти України).

11. Розробка нової системної методології управління виводом та базами знань на основі багатоцільового класифікування концептуальних об'єктів для навчальних систем нових поколінь. (Замовник - Мін. Освіти України).

12. Пошукові дослідження та розробка інформа-ційно-методічної системи оперативно-прогностичної оцінки геополітичної обстановки. (Замовник - СПП РАН).

13. Дослідження та розробка нової інтелектуальної технології автоматизованого перекладу текстових документів (Замовник - СПП РАН).

14. Розробка нових методів та системи підтримки прийняття рішень за експертнії оцінки, формуванні та супроводженні програм фундаментальних та пошукових досліджень (Замовник - Мин. Освіти України).

Відповідні довідки ХТУРЕ та ДЦІТ приведені у Додатку до дисертації.

Результати дисертації використовуються також в учбовому процесі на кафедрі ПЗ ЕОМ ХТУРЕ, що відображено в акті, також приведеному у Додатку до дисертації.

ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ РАБОТИ ТА ВИВОДИ

1. Сформульована наукова задача дисертації, метою якої визначено створення компьютерної семантичної моделі когнітивного інформаційного процесу розуміння термінів, та окремі задачі даного дослідження на підставі аналізу практічної потреби та науково-методічного забезпечення моделювання розуміння термінів.

2. Розроблено підход до розуміння як до процесу побудови мислених моделей та одночасно як до процедури формування сенсу (сенсотворення), новина якого полягає

у можливості конкретизації з його допомогою існуючого на сегодні нечіткого представлення про цей процес.

3. Досліджено семіотичні аспекти інформаційного когнітивного процесу розуміння. Вироблені раціональні визначення для основних елементів (участників) знакової ситуації.

4. Розроблена схема інформаційного процесу розуміння природномовного знаку, новина якої полягає, по-перше, у пов'язувані в єдину систему процесу розуміння, рівнів відображення та рівнів мишлення і, по-друге, -у можливості конкретизувати результат розуміння у вигляді когнітивної структури словесно-логічного мислення.

5. Розроблена стратегія побудови моделі, що імітує когнітивний інформаційний процес розуміння, яка полягає у моделюванні когнітивних структур лівої півкулі, що забезпечує інтелектуальне розуміння термінів, та створення компьютерних інструментальних засобів підтримки та ведення цієї семантичної моделі. Новина даної стратегії полягає у можливості з її допомогою створення моделі розуміння засобами ЕОМ.

6. Дослідження ролі когнітивних структур лівої півкулі в процесі людино-машиного спілкування, обгрунтована необхідність та достатність моделювання цих структур для побудови моделі розуміння мови ділового спілкування.

7. Дослідження властивостей когнітивних структур абстрактного відображення та виявлено ряд важливих для їх моделювання закономірностей (ієрархічність, системність, категоріальність, відповідність відношень видових відмін).

8. Розроблено метод моделювання розуміння термінів, що являє собою нове вирішення поставленної наукової задачі та головний науковий результат дисертації.

9. Формалізована постановка задачі моделювання розуміння засобами апарату теорії категорій.

10. Розроблена математична модель процесу розуміння термінів як опис функтора на об'єктах та морфізмах деякої категорії.

11. Розроблені вимоги до компьютерної семантичної моделі розуміння термінів ПМ.

12. Розроблена семантична модель системи понять мови ділового спілкування, що не використовує мови посередника.

13. Розроблено інструментальний програмний засіб підтримки та ведення семантичної моделі системи термінів, тобто компьютерна семантічна модель розуміння термінів ПМ, що представляє собої результат вирішення сформулированної наукової задачі дисертації і, за думкою автора, внесок в практику.

ПУБЛІКАЦІЇ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Соловьева Е.А., Маторип С.И. Гносеологические аспекты формализации смысла естественноязыковых знаков // IX всес. совещание по логике методологии и философии науки: Тез.докл.- Киев, 1986.- С. 37-38.

Соловьева Е.А., Маторин С.И. О смысле слов как объекте моделирования // Модели диалога в системах искусственного интеллекта: Уч. зап. Тартусского гос. ун-та, вып. 751.- Тару, 1987.- С. 150-160. ‘

Соловьева Е.А., Маторин С.И. О построении базы знаний для модели понимания деловой прозы.- Харьк. ин-т радиоэлектрон.- Харьков, 1988.- 27с.- Деп. в

УкрНИИНТИ 01.03.88.- N001.- Ук.88.

Соловьева Е.А., Бондаренко М.Ф., Маторин С.И. Проектирование информационно-терминологического

обеспечения автоматизированных систем // Методы и средства обработки сложной графической информации: Тез. докл. всес. конф.- Горький, 1988.- С.125-126.

Соловьева Е.А.,Маторин С.И. О моделировании понятийных естественноязыковых знаний // Всесоюзная конференция по искусственному интеллекту: Тез. докл., т.2.- Переславль-Залесский, 1988,- С. 86-87.

Соловьева Е.А., Маторин С.И. О моделировании понятийных знаний: системный бионический подход // НТИ. Сер. 2.-1989.-N3.- С. 2-8.

Соловьева Е.А., Маторин С.И. Методы моделирования и модели понятийных знаний // НТИ. Сер. 2.1989.- N4.- С. 2-8.

Соловьева Е.А., Маторин С.И. Системы-классы и их отражение в понятийной системе человека.- Харьк. ин-т радиоэлектрон.- Харьков, 1989.- 16с.- Деп. в УкрНИИН-ТИ 10.03.89.- К750.-Ук89.

Соловьева Е.А., Маторин С.И. О моделировании системы понятий деловой прозы // Базы данных и знаний в автоматизированных региональных системах. - К.: Наукова думка, 1991.- С.44-54.

Соловьева Е.А., Бондаренко М.Ф., Маторин С.И., Павлов П.Ф. Проектирование банков естественноязыковых знаний: Учеб. пособие. - К.: УМК ВО, 1992. - 136 с.

Маторин С.И. Методология объективного определения сущности системы.- Харьков: Гос. Центр интел. и биоэнергоинформ. технол., 1995.- 27с.- Деп. в ГНТБ Украины 20.02.95, №487.- Ук.95.

Бондаренко М.Ф., Маторин С.И., Соловьева Е.А Анализ системологического инструментария концептуального моделирования проблемных областей // НТИ. Сер. 2.- 1996.- N4.- С. 1-11.

Бондаренко М.Ф., Соловьева Е.А., Маторин С.И, Вороной М.Ф., Бабарыка С.Ю. Построение интеллектуальных систем на основе когнитивных моделей проблемных областей // Сб. научных трудов V национ. конфер. с междун. участием “Искусственный интеллект-96” КИИ-96. - Казань, 1996. - Том П, - С.314-316

Маторин С.И., Лавриненко Д.И. Алгоритм автоматизированного построения естественной классификации /

/ Тез.докл. 2-ой Международная конфер.“Теория и техника передачи, приема и обработки информации”. - Туапсе,

1996.- С. 184.

Бондаренко М.Ф., Соловьева Е.А., Вороной М.Ф., Маторин С.И., Шкиль А.С., Дударь З.В. Технология создания интеллектуальных обучающих систем на основе когнитивных концептуальных моделей: Учеб. пособие. ISBN 5-7763-92187. — Харьк. госуд. технич. ун-т радиоэлектроники. Каф. прогр. обесп. - Харьков, 1996.- 96 с.

Соловьева Е.А. Маторин С.И., Бондаренко М.Ф. Основы системологии : Учеб. пособие. ISBN 5-7763-92217.

- Харьк. госуд. технич. ун-т радиоэлектроники. Каф. прогр. обесп. — Харьков, 1996.- 112 с.

Маторин С.И. Системологическое исследование структуры системы категорий // НТИ. Сер.2.- 1997.- №3.-С.1-7.

Маторин С.И. О моделировании интеллектуального понимания языка делового общения // НТИ. Сер.2.-

1997.- №4.- С. 1-9.

Бондаренко М.Ф., Маторин С.И., Ельчанинов Д.Б. Математическое моделирование процесса понимания терминов с применением аппарата теории категорий // НТИ. Сер.2.- 1997.

Е.А. Solov'eva and S. I. Matorin "Modeling Of Conceptual Knowledge : A Systemic Bionic Approach" // Automatic Document and Mathematical Linguistics. Allertion Press, Inc., New York, 1989, V. 23, No. 2., P.l-11.

E.A. Solov'eva and S.I. Matorin "Modeling Methods And Models Of Conceptual knowledge" // Automatic Document and Mathematical Linguistics. Allertion Press, Inc., New York, 1989, V. 23, No. 4., P.51-63.

Solovyova E., Matorin S., Pavlov P., EvtikcevV.,Miklmilik G. On New Automatized Problem Domain Knowlege Ascusion Methodology on the Basis of Cognitive Models // "Computer Technologies in Education": Proc. the Int. Conf. on Computer Technologies in Education (ICCTE'93).- Kiev, 1993. - p. 105.

Solovyova E., Bondarenko M., Voronoy M., Matorin S., Svinarev A., Lavrinenko S., Shumeyev A. "Automated Design Of Conceptual Models On 111- Structured Fields. // CAD - 95., C. 17-19.

АНОТАЦІЯ

Маторін С.І. Розробка методу моделювання та компьютерно! моделі розуміння термінів для підтримки прийняття рішень // Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук з спеціальності 05.13.01 — системний аналіз та теорія оптимальних рішень.- Харків: Харківський державний технічний університет радіоелектроніки, 1997.

Ключевые слова: знаковая ситуация, иерархичность, инструментальное программное средство, когнитивные структуры, компьютерная модель, математическое моделирование, подход к пониманию, понимание смысла, построение мысленных моделей, семантическая модель, система-класс, система понятий, система терминов, схема понимания, теория категорий, язык делового общения.

Проанализированы практическая потребность и научнометодическое обеспечение понимания терминов в компьютерных системах. Разработана схема понимания естественноязыкового знака на осново исследования семиотических, психологических и когнитивных аспектов этого процесса. Изучены свойства когнитивных структур левого полушария. Разработана математическая модель процесса понимания средствами аппарата теории категорий. Предложен метод построения компьютерной модели интеллектуального понимания терминов языка делового общения. Разработана семантическая модель системы понятий, без использования языка посредника.

Разработано инструментальное программное средство ведения и поддержки семантической модели системы понятий, имитирующее информационный процесс понимания терминов ЕЯ.

Sign situation, hierarchy, instrumental program tool. cognitive structures. computer model, madiematical modelling, understanding approach, sense understanding, mental models construction, semantical moJel, class-system. system of concepts, system of terms, scheme of sign understanding, category theory. buMness prose.

The practical necessity and scientific methodical maintenance of terms understanding in the computer system have been analysed. The natural language sign understanding scheme based upon investigation of semiotic, psychological and cognitive aspects of this process has been developed. The properties of cognitive structures of left hemisphere have been studied. The mathematical' model of comprehension prciess by apparatus of category theory has been developed. The design of computer model method for ini:' ligence understanding of language business communication terms has been proposed. The semantic model of conceptual system without intermedia! language usage has been developed.

The instrumental program too! for maintenance and support of semantic model of conceptual system simulating informatical process of natural language terms comprehension has been developed.