автореферат диссертации по информатике, вычислительной технике и управлению, 05.13.17, диссертация на тему:Разработка и исследование инструментальных средств проектирования распределенных информационных систем

ГГО ОД

Дерзавний ун1Еерсатет "Льв1всыи noAtTexHixa"

на правах рукогшеу УДК 681.3

Буроз Евген Вйторовнч

РОЗРОБКА ТА ДОСЛ1ДШНЯ 1НСТ17КапАЛЫИХ ЗАС0Б1В ПРОЕКТУШННЯ РОЗПСД1Л»ИЯ2 ШОНШЦШЕ СИСТЕМ

Спецгалыпстъ 05.13.17 Тоорвтичн1 основа 1нформатики

А&юреферст дисерккщ- на вдобутя вченого ааупеня кандидат техн1чша наук

knïb 799э

Робота впконаза в Дергавдоау университет! "Льв1вська

0ф1ц1йн1 опоке нти: д.т.н. .проф. А.1. Шн!т1н.

к.т.н. ,зав.1)1дд. С.А. Ананььвсыотй

Пров1даа орган!зац1я - Кшвський пол1тохн1чшй 1нститут (М.КИ1В)

Затеет в1Д0удеться _ 159.4 р. 0 _год.

на эас}данн1 Спэц1ал!эовако1 Ради Д 166.01.01 в ¡яституп прикладам ¡кформатики (1ПР1Н) за адресов: 252004, м. Ки1», ву.ч. Червоноарм:йська 23-6.

3 дзсэртац!ею мояна ознайомитись в б1бЛ1отец1 1нституту прикльдоо! 1нформатики.

Автореферат роз!слаяяй "_" .

Вчений_секретар

Спец!ал1зовано1 Рада Мвлентьев Г.Б.

Д 166.01.П1

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРЙСТКА РОБОТИ

Актуальность робота. Серед р1зних тяп1в !мфориац!йких

ному>нкац1й наЗданатчн1ше розвиваэться KOMyHiKauti на баз! локаньних мереж. Локалъш хомун1кац!йн! меренi разом з серв1сним обладнляням с.тнорюють цШсну розпод1лену ¡нформаЩйчу '•истему(РТС), в ЯК1Й швидкк'.ть обм!ну м!ж абонентами пор!вяянна з !11видк0д iei« ироцесорш сяс.тет. Проектування PÏC -га ïï игровадження, нав!ть з врахувэнням стандартам ршень. ненросте завдашм, ockiльки вимагае врахування окобливоствй конкретного середовища, в якому будг фунедшмуиати система, та комлдак^у задач, цо розв"яз.уеться за ïï допомогозо. Прискорэння продесу проектування досягаетъся шляхом стаядаргизац!ï та У'н^нкацп кошояант1в систем? та створання автоматязованак 1нструментальних знсоб i в проектування. На сьогода1. незвагаичн н» наявшсть досить грунтовнст доелiдавнь по окреиих этапах проектування, далеко не всj задач! проектування вивчеш .Недсотатньо розвинут! формальн! п1дхоли, яя! охошдавали 6 весь процео проектування, а так от дозволяли б оптимально врахувати як формальну, логiко - математичну сторону проекту вэння, так i творчу його сторону. В!дсутн! спроби псбудовл iнструментальнйх 3acc6is автоматизацП цробктувавЕя розпод1лених пг^ормашйяиг систем яа основ! формальная п!дход!в.

Метою диоерташйжи робота « розребка метод!в, програмно-алгорятмзчшк засоб1в та моделей автоматизовакоГо проектування розяод1лених 1нформац!йник систем на ф!знчному piBHi та створения ыа ïx ochobî 1нструмонталькит засоб!в автоматизованого проектування, як! вклкяають в себе в1доов!дне методичке, математичне. алгоритм¡чнэ та програмна г<абвзиечення.

Мота диг',ертац!йно1 робота визначае необх!дн!сть вир!шеиня таких задач:

1 ,.Анал1з структурких особливостей PIC та метод1в Ï3 проектування.бизначення кола задач, ж! можуть вир1луаатисн за допомогою занроленованих tнструмвнтаяьних засоб!в.

2.Аяал;з зм!сту та особливостей задач проектування з точки зору автоматлзвц! ï ix виршетая. Вид!летая осяовши парамэтр!в

ЙЧПЛГ.'У 1И И ' • '¡ИД1ШХ ¡фЧТОрЛБ 0П7Ш1заЦ11.

л Грч'ямп'* Еж<орТ1':тгц£Н)1 в!домах та розробка НОВЖС МЭТОД1В ;шал1;>у парьмоттлв, а також алгоритм!в оптишзаи!1 для

>1] (м.чтуншпч струкч-ур Розробка та обгрунтування вдаов1Дних кошитасп) методичного, мато!,*атитиого, та алгорЕдаЛчиого

ЗЧООЗИОЧОШИ!.

•июПудока 1"(чг,)Х1чно1 посл!дошост1 са&цзЯг<ац1й, цо зш^'зничуе поотй.г;/ роьробку 1 датал1зап!о проекту, а також «фжглтш 1ч1К'фстт;ишя процедур анэилзу параметр I я система, та яптим» .аи 1 '' структур в процес! д1алохч)Е01- побудови

¡>.Ро:зрс.ск.ч -.«ручного штерфойсу користувача, що забезпечувьл о» шдтрида> •■„»т.1п:мч учппт! розробяяка в яроцрц проектуваякя.

г- ро^р.^я -чр* 1-гоктурк та компонент!в програшсгс комплексу. '.»!•«г.чц 1ч ри:'.'.. м'!тс лос^даонь на реалышх прикладах.

'¡¿унога ии "!:шь гезумугат1в робота полагав у: [?". |ч,г.щ J гилходу та система с*юциф1кац1й дая трьох

1>М!Н11. пр'л «-Г.1 начни рсчмюд1лено! 1н1»рмац1йнох састеми. який ' до.чх^ьк ( у»ч- таги «лчористання фор^алышх лоПчних процедур з т.^'рпньччмл ;(рнт1р!яш та обмекиндямн, ¡до вшшкають на ркшки "Т'ш.ч» чро&ктуппшм, проводити багзтовар1антняй та ба!-что;срчпи!Я чнглю «реи^жчих проэктних р!шепь;

.чшрмюноншю 1'о!н офокпшн: евристачн! алгоритми: 1 мюпудони сагатосугмонтно! шиншн з врахуванням

п полог гших особлиеосте® мерож! ВЛегпеЦ ►Лввдикиши в чисткап 1нформац1йно сильпсзв'-яоачи* областей по критерию максимуму потоку в облает!;

Л)закр1шюннн чроднсЛв за процепорамя з врахуванням моаливо! фгксацГт лрои»с1ь та наблгаення до низки прототип1в; проаналхзоваиа структура затримок в розпод!лен1й 1нформацШнй систем!. пизнотоШ р!вн1 тч задач! анал1зу. одержан? анал1тичн1 вирази оц!нск затримки дда р{зних зари*нт1в маркерного методу доступу та методу доступу а вставкою регистру, оцтпок ймошриостей перебування станцИ мэре/л з вставкою ретчегру в лг-вхес спиах, довжзча черг та лотргоиого

розм!ру буфер!в.

ИрвктичиЕ niHHicT'j робота нолягае в:

- розробщ Сериального п.дходу м система специф1кац1а !фоцяс.1в автоматизованого проектувьнкя розшд1леяюс ¡нформашйних систем. -

- розробц! д1аюгового пакету програм авюматизацП пронкт^Баотя розпод1лених 1Кформац1йних систем.

- рогробщ методичного, математнчного, »ягоритиНчного та нрограмного зябезгечонга 1Рстру>.«»нтально[ч> комплексу ляя ирс?к1ув?ння рег'юдьченнх !:,форг,'л,л1лН:?х систем.

Впровадаення рзэультат^в робота. Оснсчн! результата роботи викорчстан! в госцдогоз1рни* НДР, вжонанлх на кифедр! АСУ ДУ "Дьв1всы'.а иол 1 таен tua". Ройрэбки влрова,;щен1 на ЛВО "Пластмасфурн1тура", а такоя в учбовому процесс ;ipii iwv.thhomU леюЦйяого курсу тэ лабораторного практикуму по дисцк'ШШ "'Локальш сбчислшальш черейп".

AnpoSsuiï. Ocbobhî результата диовртшийно! роботи неодноразово долов¡далися на наукових свм1нарах та конфорьнц1ях.

Публ1квцГ1. По тем1 дасэртащГ онуОлг ковано 17 друхованих праць.

Структура та об"еи робота. Дисертап.!йна робота складаетьоя з вступу, чотирьох роздШв з висновками та виононку ко роботi, двох додагшв. Загальний об"ем десертамii 157 стор.. 17 рисушив, список лп'ератури включав 84 найкьнування.

о'ДСТ Р050ТИ

$ вступ! обгрунтовуетьея актуалыИсть теми, сф<.;)мульовал1 мета та ocuobhî задач i досл!дження.

У наркому розд1Л1 проводи1"'-, с,я нншиз струкг-^ьях особл^остэй розпод1лени{ 1нформац_'йних. систем та мьтод1й ïx проэктуваяня. Анал1з л:тературшх даерел показав, що пг: складна тежтна система. да включав елемэнти piSHOi ф!:>ичнг>1 природа та складност!. 3 мвто» сирощнчня и^дае -.nui'., алая. ,у PIC, та вшна^ння шдход!в до рш^.тш гадач» upo.-кту вання, dm

основ! DtAOMOPO теорвтако-множйзного шдходу в робот* формулюетьея форнзльна модель представления PIG. 3 використанням Uie'í моделt проведена дечомпозиц1я PIC на страти i шдсистеш з вказзнням особлавостей та в'ХШннострй обох представльнь, а такая вид1лвння основних структур PIC.

Задача проетубання PIC форлуметг-пр, як задача побудови cyicynnocml 6заелоэ6"яьашмг итрутур, що аадов1лъняхтъ певнил облахечнял проектування.

Аяал1з сучасиих розробок в ралузi автоматизацп проектування PÏC виявив, що ¡фоцес проектування розглядаетьск сьогодн! (Ялыистю aBTOpie fGruia-catalin, Eappie, Райдоков та 1н] як багатоступ i нчатий, зерарх!чний в якому сис-гема розглядаетьоя на pierna р!внях &бстракц1 ï. На кожному piBHj анал1зуеться, оц!нкк'.ться у в1дпоз1дност! до специф1чнкх яритврПв деяка модель - 'Л1&д!фзкаЦ1я система. Проектування носить {тьрацлйндй характер, козымва повернення до попьредн1х етшпв, винравлення сшцйф1кац1й. Таким чином, процес проектування PIO зводиться до розробки. анал!зу та модифшащ ï сукупност1 взаемозв"яэаних

моделей - специф1кащй й0 , li4.....Кп', в hkí8

спец»$1кац1я с уточнениям та детал1зад1ею специф1кадз1 M .

Загальноприйнятим на сьогодн! с розбиття посл1дозност1 проектування PIC на етапи в1ртуального та Энзимного проектування. [Вейцман] Початков®* для логичного проектування е То2н1чне завдання на систему. Переххд до ф1зичяого проектування стае можлизим. кола розробледа детальна .ios i чна спецификация, яка дозволяе реаоизшим в' терм шах реально! ашаратури. На eTani ф1зичного проектування PIC виршуеться задача оптимального вибору на ochop: kíhu6Boí cneim$ikanii лог i иного проектування конкретно! конфп^урац! i ггрограмного та техшчното забезпечення PIC. В робот! сформульоваш ochobhí задач! ф1зичного р^вня проектування. f

Перезажнг б1льщ1сть наявних на сьогодкi формэльних п!дход1в до проектувшшя PIC [ Gruia-catalln, Eappie, Райдоков ) детально в1добраяа£1-* тглыа лог1чне проектувшня, год i як задач t ф1зичного р1вня ïiaMineHi лише контурно. 3 irnnoro боку, i сну в пэвна к!льк(сть розробок [Кондратова, ПрангжвилиЗ як! детально

- э -

ри.^'лядад/гь оярбМ! задач í фкяггаого р i вня проектування та нропоиуыть алгоритм:? i программ ix ршення, але без ув"язки цих прсх'рам ь <?дану i нотрум&ятальну систему, яка адкишвала б на баз i ■{•орчяяьяих спедИ»! кацГ* в единому комплекс! з )шиш задачами цього р1вля. Досить i -ея i роботи, цо використовуеть д->:;яч1няяч та апарат i/ii-enepii знань для ' побудови íhc ['рутунтапьних комплекс il: лр .'ектувачня PIC на ({пзичному piBHi íSc-v int-,Zei£lerl. Hимя закдаден! осьови да побудови експертних середовац проектування. Ироцес проектування PIC розглядаеться у вигляд1 деревовидно! структура bcíx можливих альтернатив чроектуйання. Ставиться яядяла ст^ср&нпя ,с:;спсрт::сгс сзрело«ща доотатньо прошформованого у ujepi проектування PIC д;:я .■енерацп наВДльш правдопод1бних ршень дпя зэданого перелшу оО'-яенъ. ■ Для побудови проекту PIC внкористовуеться Ea6ip' заздапогЦь визначених функцшяальчих блокхв. Отримане з"е/дання нерэв1ряеться на 1М1тащйшй ц-?дел! з мотои уточнения характеристик. Ефектившсть використання експортних систем обмежуеться труднощами в розробщ досить загальнлх. люроджуючиг. правил но "Удоеи PIC та визш-.чеш»» начеред набором блок ¡в. При цьому слабо враховуються особливост! конкретно! PIC та "^мплэксу задач, но розв"язуетъся в шй. В таких системах не при одятьср оц[Н1ш iiapaneTpiB промптих проектних ршень, 1снухпь роботи IGoi-eki, ТайаяМ, Ward } присвячеш автоматязац!ï 1фоектування роз под i ля них !вформашйких систем реального часу. Вони opiea-TOBaHi, головним чином. на задач! схемотехшчного проектування та використовують в*дпов!дний натоматични:! апарат. КайсШьшого ж поширення .абули PIC ¡ншого типу, в яках гюбудова системи проходить на ochobí готовкх стаядартних компонента ! <-4-í40THXHi4HH проектування, як таке. вгдсутке.

Комплекс задач ф!зичного р1вая проектування на сьогода! е займеал- Зорюл! зыком. В1деутн1 !нструме^гальн! програчн! ""«и.^кси, «xi забезпечувкпи б тдтримку рвения ec.ix осноьних цьшч» pit-чн. Де виилявае и таких атютивоет- нроцесу ■ ip-ч ч-^у наш« иТ<':

- задач! проектування Oara-impimpiankai, ваемо1Юв"язан1 та рч^мозадижн! ;

-ь -

- к\1'Обх1део Ьраховувати критер i ï та перевага, ик! не форкаШэуоться га Дйктухяъся слец0ф1кою проектовашн олстемя. Це обумсвлюв активну участь провктувалькика-експерта в провес! проектування;

- ait да! дан! лр^ктуваанв характеризую? ься еисоким ступеней иевйзначеност!, що прязводить до необ. !д»оот1 проводите багвговар.ьлгдйй анал!з та синтез структур PIC;

- ороцес проектування мае (врарк!чний характер i вводиться до посл!довно! розробки моделей-спв'хиф! кад! й PIC.

Эроблено внсновок, що аайб!льш повно розв"яь., ,аяня задач t>i3H4Horo р!вня проектування може бути реалкловане в рамках д!г»лого1Ю1 t нс.тру ме нтально ï системи розробки та анал!зу сш>ц»1>1кац1й PIC.

Й другому роэд!д! роз^ля'лута сисуэ.-я основних парам9тр1в на основ! якю, здШснго&ться ьиб1- ptiiiBHHSi в прочес i проектува-щя PÏC. Ре групп пвраметр!в як! мають розм!рыостГ в!дстан!> чьсу, oCeMiB !нформац!1 ко спгжвавться, або поредаетьоя за одиницю часу. Кр1и параметр'1), як1 мезп-о числов! значения, важляву роль дая вибору преектних р!шень т>аэть нечислови як!сн! обмеження. В результат', ароведеного анафазу зроблено висчовок про дощльа!сть звядэння процесу лроектування PIC до розробки трьох спещ^?"ац1й мереж: мереж i нроцэс!в, мереи! процесоыа, мереж i npacTï'OÏB. Кожна наступна специф!кац!я баз^етъея на нопнр&дн1й та й единим ц1лш.

мережа '¡роцеоЛв задав структуру функц!ональних одиниць -процес!в. При цьому «*>жуть (5ути ф!ксован! параметра розШщення процеоЛв, розм!рн програм та бас даяих, часов! обмеження на зв"язок пронес!в м!ж собою та îh.

Мэрека лроцесор!» задав структуру втртуальних ироцесор!в з закрЮленими за ничи процесами. При цьому .ачциф1кад1я мереж! процвсор!в задав порядок обслуговувавня процес!в процесорами, порядок -"»ом!ну ¡аформац!«^ з врахуваяням процедур достуау, протокол ¡в ЛОМ ШШЧИХ piBHiB.

CneooîiKRUin Mepeati пристро!в оиисув реальну конфП'урац1ю тогв!чнаг засоСЛв, з набору, що виготовляеться промислов1стю. При переход! в!д одн!е'1 снец^лкац! ï до насгупно» розв"язуються

задач! сантозу. /а:, при гареход! в!д ci»n»5íKauU кероа! провес íb до мерох! процесорхв розв'язусться задача оптимального призьс-яння проще i а н» процесорч. а пш розп"явку задач! побудовк специф!кацг. чире*! прэсзрсКв - задача оптимального внбору кснф!гуршШ шрэз1 пристротэ, парлютрч яних задов1льняить обмежеяням проектування.

Весь комплекс проблем, до вгаикають в ¿гроцес! проектування PIC, моша розбити на задач i анал!зу m синтезу. Задач! аиал1зу полягають у визначенн! пар*>?«этр1в яром!гтп спецэЯкацШ та nopiBHHHmi ix з в!домиш обмэ^еншшн. Задач! анал2зу *вано

у пирляд! експрсс cniHuñ иад пезмп.-.'и шевдф!кац!яш. В

роботi дагтгьс« шзначэння ccíioeehx операц!К анал!зу по параметру в!дстая1, а також алгорт-ш синтезу коротки? з"вдаань да» шреж коьцево! ?бс аянно'! топологи, багатооегдангзо* мереж1. Bei алгоритми працюоть з сшциЗйка^ямя иб"ок?1в ?1С та давть в резулгтат! сдацифткэцП' або чнслов1 ч.ц!н:'-Л.

Вазитнов структурой арх'.тз:-гурн PIC ч п?форкзц!йна структура. Вона утвооювтьсп 1нфоруац!2нис1 плокака Mis абонента«« системи та задав ¡ЕфортацП, як1 наггшться,

пе^эдаються та сноживаютьсл в PIC. В работ! визначеп, оснош! oiiajui'.li анал!зу !пфор,;зц1йно1 структура.. 3 робо-t запрэ*:оновано алгоритма, як! будують оптнмальну !иформац!Яну структуру PIC по кратер! л м1шмуму навантахэння, вндЬшиь 1НЪормац!йгю сильноэв"язэну п1данопипу станц}й, вир!шують задачу празначення процес!в на процесори з врахуваня?ч мозШШ'У! г.опередяьо! î)iKcauiï процесо та найб!льшсго наолшгвння до визначенкх прототшив, зментуючи пра цъомзг мшроцесорш обм!ш.

Затримка проходення ¿кформац! ï в PIC - один з клшовзх параметров проектування та слуяить игрок продуктивное?! сизтеми. В процесс проектування PIC дощьно мати кюхпив!сть проводата анал,~. повно! структура затрлжж в систем!. Для цього ь менах шетрумонтальяо! системи проектувшмл РТС створено ni дон« ему модвджрння , «к* дозволяв оЩнештн ооноьн! взавмопов"язан! коулон&нти затршки пра р1знлх значенное иар8ж>тр!в фушещонування PIC. Цоцьчько та'tos гцхкшдкуЕати природу та взаешзв"язок затримок, якi ваникають на »eis ргвнях PIC. Алал^з

затримок. проводиться в межах дп1Логово1 системи o6pc(w сявциф1кац1й, яка дозволяв просто задавати та зм1шовати модел i i параметри ана!зу, проводяти досл1даення затримок при 3míhí параметр i в функц!онування системи. Б poooTí видiлен i так i piBHJ та задач! анализу.

1.Р1вень npHcrpoJB - вивчення затримок, якт вноситься техн1чними'иристроями на ф!зичному piBHi.

2.0utHKa часу передач i одного шформац1йногч> пакету в!д в1дправника до отримувача. При цьому враховуються затримки доступу, час ироградао! обробки пакету в ЕОМ; час реалл^аци. ЛР0ТУКСЛ1В НШШiX piBHÍB.

3.0i;iHKa часу проведения сеансу зв"язку виеоких (4-fi) piBHiB протоколу, в тому чиил i час передач i файлу в ПС.

•1.0ц i нка часу р!№йннн прикладно! роэдодьлено! задач i в РТС. Вир1шеняя .задач! "кожного настуннрго р)вян баг.уетьея на жформацп попереднього р1вня.

iiHaJii3 затримок на piBHi пристрой в базивим, Цетод винчения - ь-.-шрюнання, можна вичористата паспорта] дан i або пооудувнти )М1тац1йну модель кс-нкретнот'о складного пристрою, характеристики якого в потр1бному [)03pi3i погано в i дом i.

ОЦ1нка часу передач! одного пакету мае фундаментальна значения для р[0, в ochobî якри лежить передача 1нфсрмац1йнЯл ткит/р. На ц^ому етан! досл]'джуються за-фимки виконач ч*? нрограм, Д'.>'"г^]1у до нередармогч* '-нрндовища, pea>'¡'o>a4i i

np<m>«'MÍÍB. V^.jyjjf,',■>,)■ Д01'Л|ДЖ614НЯ ПОДНЯТЬСЯ У tíAl'JíHJi 'i оц i нчи

чж-у нр.тоддрння пакету ь систем] в 'залежност i . bui ii нанаятажеаня. В робот i використняа методика з IKi tcJieli 1,- нка иоляса^ в двкомпозиц11 моде ni РТС на Функцншальн i блоки, á яких характержзу^ться пивною затримко» таким чином, >»и за1'альна затримка адлтчг на. Кож-н блок дкмНдау^тьсм окремч, розроблнктьсн йо.'о anacíтична модель, чча докволж? оцНити эатримку у ьалежност i Ид вектора параметра. ÍTotím ирис ту нанять до дослишеннн bcí«i системи, представлено i, як в1д"рчта мнрежа СИО. Такий 111ДХ1Д до&вилне нронн&мзувати не i-¡дым окрем) комнонентй затримк», але й нас«р1зний час руху одноро начету в

р1с, В í ДНОСНО JRtí'KO рносяти km i 4m к o'lrt'- си'р^м'лх 1ч'«к1н лик

У*

ом!ни !ныих. В робот! проведана дехой5лозиц1я загальноК иоде л! затримки на складов I частгаы. Наведено анал!твчн1 модел1 для ощнки затрикох для р1зних метод!в доступу. Виведен! формула для ощяки затримок в р1зяих типах маркершх мереж, мереж! з вставкою 1)нг1(;тру. Для №*рвж! з вставкою рэг!стру визкачен! анал^-ичш формула оц!нок герэбувэявя станЩй мереж1 у певши, станах, розм1ри пам"ятх, довггэа черт.

Зад;>чз опенки часу передач! великих маскв!в 15форвац!1 -фа,\л1В - виникае на прикладному р1вш протоколу , те до .розбяття пов1домлення на пакета. На цьому ргвн! враховуються затрата чагу на повторения пакетхв, .виконаяня слухбовнх функцШ протоколу. Вх!дними данами для оц!нки часу переносу файла в систем! е визначен! на попередньому этап! оц!нкн часу переносу пакета певши довжини при задаг1й завантажэност1 мереж!. Як правило, в 1 снув)чи методиках ГКашсЬег.Ьей'оеЗ зменшення продуктивное?! через яенад)йн!сть канал!в зв"язку I кеобх!да1стъ пересилил службових пакет!в враховуетъеч деяким зб!льиенням 1нтенсявнос,Я поступления пакет1В в!д кожного джэрвла.В робот! отрямано оц!нки штенсивност! в!дяосного зб!лыдення поступления пакет'в у вшадаэх !нформац!йкого та р!шаючого зворотяього зв",язк!в при задан1!; ймов!рност! спотворення пакету р.

П(,1 розпо/илен^й задачею ми будемо розум!ти задачу, в ршешп яког щиймаоть участь больше, н1ж один терктор!ально рознесених абонента. Кеобх!да!оть в оц!нц1 часу р!швння розпод!лено! задач! Ежгакае на найвшцому р!вн! анал!зу скстоми. Ця характеристика безпосередньо ц1кавить корастувача. В робот! розглкнут! шдхода до аиплгзу часу ршення розпод!лено* задач!.

Велика склада¡сть об"екту ироектувакня, наявн!сть велико! к!лькост1 кратерИв I обмежень, що форкал!'зуюгься, погано формгшзуються га не фсркал1зудаься, вимагав активной участ! проектувальника. В робот! зроблено висновок, що поотазлэну задачу треба вир!шувати в рамках автоматнзоЕаного 1нструментального д!алогового комплексу, в основу робота яхого нокладено принцип автоматизованого створення, оц!нхи та модиф1каци специф1кац!й об"ект1в система. Для эручност! робота проектувашнка ц! слеидакацП, кр!м числових пол!в, вшшчади,

як текстов! поля, так i nycTi поля для дашп:, значения яких на даному вташ проектування не в!док; або не noTpi6Hi. Шохина сньцифшащй збер1га8ться в баз! датах програмного комплексу. Спецвф1кац!! при необх1Дност! беруться з бази по запатах користувача або робочих програм комплексу. Розробка сметами еп8цаф>1кац1а, таким чином, мае вир¡¡¡¿альне значения для створеаяя !кструментальногс комплексу проектування PIC на ф!зичному ptBHi .

Весь процес проектування на ф!зичному piBHi звэдево до поел!довно! розробки спэцифхкацШ трьох мереж: 1С" - Mepesi nponsciB, NB - Mepexi процесор!в, N0 - мереж! пристроиз. Розглянемо детальн1ше специф!кац!1 окремих мэре® (рис. i).

Мэрежа npoueciB NP= { P,I. >, дэ Р - множила npoueciB , L

- шояяна зв"язк!в. Р = { Pt } 1=1-», - npousc.

= Ч PG.,f,PPJi,PS.]t,PKi] } ; де Ра - !м"я процесу, PP. - сгоциф!гац!я поведхняи пронесу, PS^ - сдациф1кац1я параметр!в процесу, РК - текстовиЯ комвнтар. Тут ! дал! в квадратних дужках вказуються поля, наявшсть яких нвобов"язкова. Спэциф1кац!я повед!нки процесу може бута проведена, наприклад, з використанням апарату ск1нчеыи автока'Мв:

РР - i PPX^PPÏ ,PPSOi,ÎPSi,PPTi,ï>P0i[,PPX] > ;

де PPX^.PPY- мношни bxïднях та вжадаих повгдомлень, PPSoi -початковий стан, PPSi - кнокина с тан! в, PPï - функция первход!в, PPOt- фушаЦя виход1в, РРК -текстовий комонтар.

PS = { £РГ ]f,P\И,?!,3I.PN ]) ;

?I\- параметра розмщення процэсу, РГ =(х,,yi,zi [,РГХ]>, де - координати розм1щення процесу », РГК.- комвнтар. РЛ

- саециф!каШя 1нформац1йних та ресурсних вимог до процесу Спэциф!кац1я представляеться у вигляд1 списку параметра ийвшк тип!в:

РЛ - { [РЛ,, И ,?Лг> ] ... l.P. да PAjt- параметр типу j. Тагами параметрами, наприклад, можуть бути: PAlv - вимоги процесу до об"ему ОЗП, PA£t - вимоги до ЗЗП

Рпс.1. Загэльня схема система спзцвЗИкоцШ.

Ряс.2 Структура програкно! спстенн.

вд та Ш. Сезшз&1кец1я еезг до чагсшх парагйэ?р!в:

РЕ = { [И Н.РЗ! ] ... [.К? ]> , Р1 - парагэгр талу . Л - напршаад, чес вшсонання процэсу. Спице® 1кац1к шгрештрш вздЮеос«:

?М = £ СРН П.РН 3 ... 1„?Ы ]} , РН - Еад!£ы1с2ай иаракэтр типу . М наиржлад, амов1рнк?ть еткозавня процэс;- бэз збов.

Ь - { Ь >. Ь - зв-язой. (1)

I = 4 т 1ДР 1,11В 1Л1К I ), да

ЬРИ - намина процэс1в як! зв'яеуоться, ХР - протокол зв"язку, 18 - сшцвЫкад1я параявтр!в зв"язку, 1К - такстовий коаэвмр. Оорзадъяш ешщЕф1кяц1я протоколу з внкористаналм ск!нчоншс авто5£ат1в •

В? = { X ,Т ,0 [,к 1 ) , да

X ,1 -шэггш шадних та шх1деях гов1ж>шюнь, 8 - шяетковай стан, 5 - мюгаяа сгаа!Е, £ - функц!я перэход^р, о - функция шеод!в, К -коквнтзр.

15 ={11л )[,1Я П.1Д 3) . до

1л =ССТл ])- миозина ' 1Еформац!йша: параметров зв"язку. И ={113? )>- кжЕяаа часовах параметр!в зз"зку, ЬК =<11Х У) -шскгша над!6н!сних параметр г в зв"язку.

Прое ктуваДьнЕК та система безпосервдьо прэцшль з "часткоЕШИ" спэдсф! кац 1 яки, як1 в окрэмимп гранями та аспектами Еагалыза'1 ошциЦкаЩ! Р1С. Зазнзчен! спэцаф1кац11 е типами данах в БД проактувсння та каоть 1дентаф1катори дня система проэктування. До часткових спецш£1кац!й на - етап1 розробки сиада^кацП изрек! процвс!в в!дяосяться: процес, зв"язок процес 1в, лог!чна зона, структура задач!.

Над процесама вкзначета оиэрац!я суни. Сума процес1з Р = Р +Р +...+Р ; це процес, спвц^1кац1я якого форыуеться на основ! специф!кац!й д>дзнк!в за такими правилами:

Ра ЗЕдаеться корисуувачем в раши1 д!алогу. РР - сгюцЕф{з££Щя поВ8д1нки прсдэсу - формувться на скупав г спэцзф1н.-йц1й сгмадзвях процес1в ? « Р I "вяутр$пш1х" зв"язк1в в фора! ск!нчосо -автоматного опису.

Зв"язок Ь ввагдвться Енутр1шнш, якщо

Э(? , Р « Р ) (СР « ЬРЯ ) & ( Р « ЕРй ) ) (2); Поле Р5 формувться настулним чином: РД - сумуэтьск величина зашгггв по коэвдау з вад!в . ресурс 1в окреда; РГ - якщо координата розтащуваавл вазяачвн! ?1лькн да о.таого Р « Р . то Овууться координата цьаго процесу. Якг<р визнзчен! локад1зац1й. ¡пр нэ а одша},

результат ввеиавться Еовкзначешг!. РТ - рэзультуиче значения, вязнЕчаеться в залежаост! Bi.it ткну часового параметру. для Р2 -часу виконання процесу - часа Р5 « Р сукуззгься» РМ -вибираються найсИлып! значетая параметра в залегшст1 в!д йэго талу; РК - фордувться користувачем в режии! д1агогу„

Про фор»уванн1 нового огису процесу уточниться та допсвнюэться такса в 2домоет 1 про зв"язкн. Назначения нагово с •тореного процесу зеносвться в шля зЕ"язашп процес!в для вс1з '■зовн1шних" для даного процесу зв"язк1в. ав"язок Ь в зош1шнш для процесу Р , якщо:

3(Р «Р , Р -»Р ) ((? « ьРЯ ) & ч Р «ЕРЯ ) ) ; 38"язок процес1В задаешься те в1доСраа8вться у штида сгоцнф1кац11(1).

Лог1чна зона в ¡иеновэнои кпонанов пронес1В, яка прете кв ог5пвднуеться в одета процес-

2 = { 2« ,гР ,21 ,21 ,Ж ) Лог1чн1й зон! в як iоному план1 моеэ в1дп0в1дати' частная мэра51 процесхв айо конкретна задача, яку взр1шув?ь в .«герза!. Ъп - ¡«"я зони, ЙР - мяояша процес!в. як4 входять в зону, 2Ь -тиаиа "етутр^шниг" зб"язк1в проце^в зова, 2Ь - шояииа "зевшшяах" зв"гак2в процеоЗв зона, 2К - текстовий комеятар.

Структура задач1 в Грефом, вершина яяого в1дцав1даять процесам дэяког лог1чног зони 2 , а дуга - зв"язкам м1а процвсакя. Дуги, як правшю, ззазушься тополог*{чшт. 1нформац1йшша, часовими та вад1йрЛсваш параметрами в

sasîsaacïi в tb типу задач i» якэ ВЕр1туеться за донотгоз aseoï структура. Структуре задач!;

S2 = < S2a ,S2P .SZL ,SZK i , да SZa - Ш"я структура те ети tï, SZJ? - siEoasaa npouocie, яка в1дгаов1дав roraia .юпчнШ зон! 2 , SZL - инозина зв"кзк!з SZL ='.SZL eS£L ,p), да S2L » SZL - nporjaca Eat зв"язу¥гсьсй, p - тарзьт-р зв"язху, S7,K - коггентар. tópssa npoiípcoptv; :

RR = С R,C> ,

да R - сжзяа npoceeopfB, С - шоиаиа Misnpouscopsax мв"язк!в.

lbs. { R ) , 8 - процесор

В Ra [,PR H,HP H,ES H.RX 3 > (3),

да R* - ШТ. Ероцесора, Ftó - процес який розмгщуеться на шла?. HF - СЕзцЕф1кац!я иовед!нки процесора, BS сшцг®1кац1й . параеттргв процэсора, Ш - комэнеяр. BP представлоно стЛетешавтокатнЕ» ошеом:

RP = СКРХ ,RPY ,EPS ,HPS ,H5Ï ,RPO С.ЙРК П, дэ EPX ,EPY каозина вх!дагах: та вих!дшк скгнал1в, RPS шчаткогяа was, EPS - мягагяпя стан!в. KP? - фузкц!я переход.в, ЕЮ - ф*гшсип еж>д!в. На Eíjsiiny в!д спэцгф^кздг ï ш1<ед£ккЕ процэсо, сгв)ц5ф!хац!я повэд!ннн продзсора BMiöpssae порядж ободугозугшшш га взашод!э роза!щзшх на шл-с" продас^в, р03Д1.79аЯЯ Еого pacypctB.

PS = í CRT ИГЯЛ H.ïffi U,BN ]} , BD ET -сараатра розиодння процвеора

sr - ( к , у . z ;:,кгк i>-. s , у , s - координата розгЛцэзня процесора, НТК - текстовзй sssáutap iti - pscypcHí шракэтрн процзеора, Ra =£[R\ ]1 -сшоок вакау да ресурс!в давних тшхв. RE - чгоов! пяридагри процэсора, КС =ÍIHD ]}, не - шргьгэтр . - voro тащ . Ш ={iTRN D- SEflißatcHi napswvpa лроцвеора.

С = С С > , С - »Лизроцесорнйй зв"язох

- С {'CR [,СР ][,0S It,CK. 1 > (4)

да CR - ижяшш 1фоцесор1вь як! зв"язувться зе"язком, CP -

- IS -

протокол вв"язку, CS - сгд>цп51кад1я параметра зв"язку, 01 -кошнтор .

Як ввдао з првдотаагвао! спвцифшацН, пря нэрвход! в!д Bspssj процзс!в до Kfpasi працесср!в яеобх1да вгр1шувота сядзчу оптекзлыюго paasäibobhh проц5с!в по в^геуяяьшш ггроцоссрэ):,

АязхоПчеэ да е?апу побудзш cnai^ixautï дяя тарзг.1 процесса на етга! розрсяйга схгацсЯкац!] идя шрзз! npoueccpin будузтьея р.ед "чястковпх" одэ1щ|11кшд1й, лк! Bi^odparaHTb икраи! rpaHt 3aranbEaï свзц2ф!кац! ï та слугать дпшги в ваз! данггс rnv^iHBiilï, До них ^¿иосятьсл " так» ojGi^îdKaiiiï: процэсор, зв"язок процзсор!в, ф!зична зона, з"еднанв^ процеcopte .

Процесор задваться та в1дрбраяавться сшцвф1каШвв процисорэ (3). Зв*язох процэсор!в задаеться t в1добрагачться сп8цлф!кец!еа (4). Ф1знчна зона пр£»';тавляегься, як мкошша npcuscopis з íz ■ "вцутр!пшшга" зв"язкаык. Вова розглядазтьоя' як окрэма спэцгЗйкаШя-. ~~

m = { Pa t,?KP ) [,?c ] ] }; „ да ?<* - iti"H ф1зично! зона, PEP - кнозяна процесор!в як! вгодаяь у зо«у, PC - шоннна " вчутр1шзнх" м ! гпроцесорнях зв"я~1с!в зогы. "ВдутрIraiсть" зв'язку розум1еться аналогично до "вгзначсшьч (2) даному для сроцос?в. PK - текетокйг ког*энтар. В якЗсаюму п-паз! флзичнз зона в1дпор!двс деякш tapeai ебо ti часткп!, чо вад!лявться за пэветчга ознакамн.

3"аднання npoueccpiB

R2 = { BZa [,RZB ] [,RZC ] t.RZR ] } ; да - !м"я мере»!» BZB - кдашна щх>ивоор1в, яка з!дооз!дав nemtÁ ф!олчп!й зон! FR , RZC - мгозяна гв"язк!з: RZC = (R2C ,й2С ,р); да R2C , RZ0 - прсцэсорз, лк! з"едпуЕТ1>ся зв"язкоы, р - пзражтр зв"язку, RZK - жяетнтар. Карежа щтстро1з Ш - í Ü , I } .

Пра юбудрт спвциф!кац! z wapesi npncypoïE когааку в!р?уадьзсму прсцэсору сгэзгться у в!даов!дн!сть ода з реаиышх прKCTpoïB» fflcî вияускятхъся проккслов1стт, s сукупшст! Mtsnpoußcopszx эк" mur в - кощяшяишз локальна ыэрэги з! cboïm ко«ун!кэц12ним ооладнанаям, протоколами. При цьому, як прешло,

дрспскувгь ЯГЛЬКа ESpiSBTÍB морэя пристроив, ЯК! Б1.ЕГ?0В!ДЙЗ¥Ь

сясцйр!кац!1 мзрвж! процэсор!®, иаршэгра та

характеристики когного а аер!еят1я. и = Ш > - шогяда сдацвф!кац!й теянхчних засоб!в ик1 реал1эуэ?ъ приклада! функц!* в мерож!, I- специф!хац1я коцуз!кац!йко! «©¡реж!..

и = < и«. [,Ш 1Е.ЦР Н.из 1C.HK 11 ; Ца - назва пристрою, комплексу техшчавх засобхв, який розм!щавться в даиому в.узл!. Щ - в!ртуалшнй процесор» який в!дп:ов!даз даяому пристрою, ир - особлнвост! його фувкцЮяуваиня, Ш - техшчн! паракэтри пристрою, ЦК - кошптар

ТВ = { ШГ lt.UA ][,ит п.ш Н.ШК 1 > ; ЦТ - параметра розм1вэлня иг = ( х , у , й [,ЦГК )>; I , у , г - координата розшцення НТК - текстовка кошнтар. Ол -параьетри ресурс 1В пристрою Ил ={[Цл ]> - список парагютргв ресурс гв пэтюго виду-, ЦТ - параметра продуктивное?'! арии-рою, ЦБК - текстогай комвнтар ..

1= { 1«1,ЮИ;101[.15ЮИ,1РН,15И,1К1}

да 1« - 1м"я мереж», III = (ГО Кмножина портхв мереах, да яках п1д"едну1эться приклада! щщстрох з и. 10 = {10 >- ыаогана о&юздааяая кэреа! (хоятролери, шлюза, мости), 1Т0 чотюлоПп юрок!, ХР- система протскол!в мереж!, 13 - спецш$!кац1я паргывтрхв, Ж - текстово - грэф!чпий кокэвтар.

Поля ешцаф! кац! I ю визнечаються аналог!чда до спвцвф!кац! 1 прикладиах пристро!в мзреа!. 1Т ={( Е1 ,ГО )>, { Ш ,1Ь* )- пара псрт!в, безпосвредьо з"еднвних коодшкащйнэю трожзл. Л- =( 1Р } - иаозына протокольная ерудтвктур, кк1 вабзршяься виходяче э принципу едаост! протокпл!в, та в№шв!даэть гавнии ф!знчнзет ?онем дареяЬ 15 = ШлНДЕН.Ш) 1л={11а ]> ; - маозича !и&ормац1йниг парада тр! в кареах, ЕП={;[ЗЭ? 11 - маоаина часовиг характеристик дарег!, Ш=£ОТ 1) - ш»ааш надИЫ1сних характеристик система.

До чвсткошх сшцв}!кец!й етацу створешя мюц^акац! I ыэрзг! пржстро1в в!дюсяться: з"вдааши прнстрогв, таблица пристроив, коде®. функЩонування, пристрою - блок, лвнцшок блок!в. 3"едазшя ГфистроЛв, яка в!даэв!две ьввн!й ф!зкчв!й вон! Рй для зручаоет! аная!зу та наочност1 в1добраааеться такзаег свог&ЕИ структурам:

I = { 11и,т,11л.1ГРД1Б > ; дэ Пи - план розм1щбяая ггрссгрогв к пргчЩеннях, Т1и= {и ,иг ,Щ ) , <и , иг ) ¿"гн ; . ИТ - топило? 1<таа структура з"едичння 1:рнсгро1Б ко:т/н*к?ц/йюю мережш, 11Л = { III/ ДМ ДК } , 1ГУ ,1X0 .1К « РЙ ; Пл - гафориац!йна структура з"вднання. яка задав структура ¡нформац1йшп потоков в каналах з"вднання та !х пропуски! здатностк Пл = { ИТ , 1л ,1К > ; ИР - система протоколов мереж!, 115 - спещгф!к8ц!я паракэтр!в з"еднання пристрохв: 11Б { I© ДБ ,ЗК }, (из ,15 ) « ?й Вс! даш для ?асткових спегшф'.чгц'й 1Т бэруться з база дани* спе^-иДОкатй МР, М, ШТ.

Таблиця пристроиз е сшцифхкацгею лара:,аэтр1в стандартна! прнстро!в: !!и = £ "и ) - шоаина рядк!в в яких записан! парамвтри: 'и = { ,'ил ,'из ," 1Ж >; дэ 'и« - яазва, "IV? -тип присгрсо, припалежнхсть до групи взаемозам1янпг прйстро1в, 'ЦБ - сггеилфгкацгя пэряматр!в, 'Ш - коментар

'ЦБ = { !'1£л П.'ШТ П.'ЖК П.'ИВК 1 > та специф1кувться аналог!чно 15 .

Модель пристрою - це прзграмннА блок, прнзняченай для оценки характеристик функцюнуванпя кястрс® при певних заданих параметрах: М = { Ма,НР,Ш,НМ,МК >, де №а - назва пристров, то ».одалЕвться, МР - блок настройки 1арада?р1Б, КМ - прогрэмя даделюванпя, Ж- коментар, МР - шличкса, лка о«!нэвться.

Лапцтюк Олок!в е списком дадэлэй прнстрогв, ши входить у лакцдгок: ги = I И ,И.....М } .

Визаачення ландагка потр>бко, напрнхлад, для оц!нкз часу ьрогодгення пакета вкд в^дара^лка до отримувача ч&рэз ■ госл!довну низку пристроив.

Наведена система споциЗпкащй зЬтгрлта I допускав розширення ■:а нарощекяя ц.1 мгр1 яагрома;;гэш1я досвгду експлузтацг! 1Гх>гракного комплексу. Запропонована система специф1к?ц1й сум!щвв виизрястапня формальная, лог^члих продэдур з твдрчили, неформальнами крягьр; ями та оОчожогшями ягл вигокаэть на ргзнях етапях проектування.

В тряплщ роздШ назедено одис шдходу до стдаревга та ■ocaoBHi функц! i 1нотруквнтаиьиохо компляксу гюо&етувояня PIC ив OCHOBl . ВЕПрОЕЭЕОВаЕОХ те рэьроблзяо! скстевд СПВЦЕфЙЮЩЙ. Г.ей зас!б рэал'воваж) у вст-ад! освош, набору 1нтврф0йс1в, пк! доаводкэть Шешяетш! иргс/римвих модул!.vaut ВЕр!шують задач! проектувазЕЭ та р&аг1вузть сиэцафдчв! !вгврься користувела, Програьгзй етшзэгх вобудоваво по в!дгсратоад ■ прннцшу, г«о Зозз^дйз ад!£снзвата веродакня та шдаф!кац! i.

Проектувзяня з вгкорастанн/ш розробдедаго комплексу носить д1&эогоее31 характер, а» гог"хзанэ з 1к>обх1дн!сто врсаувглня шфоркльшп кретьр4 хв те обавЕэнь. Еркетутяя CBiToasfl jpcsis в ps&niiinii д!оеэг,овк£ систем, тж було вЕкорзставо щлдатезаишг; Залогу у взгляд! посл1дрвност1 екран1в павзо! орган! зад; :. Прнчощу на wsmxsy expaai кисв!чувться вся 1н$орхед1я паобх1даа користувачу для прййнятаг рхаеняя m дашау етап1 прооктувазня.

Структура сестья наведеач на рнс.2, Програмн! структура даних - сгоцв$1кац1 i кОэр!гааться в хз5ормац!йнах базах да кис ча разоа з сврз1си>кз лрогргмкга кашцулгоання данная с-гворганъ' ortui cmap^iaaulii. п1дснсташ в вэшому вапэдку

представдяэтъ собов прабгзкш - ор!ьптсваа1 naasïs лржгадз»г прсгрян азал^-у та сзшзу , як! гарактерЕзуюгься сндаджз щутр12Нбэ структурой та вшюрастовувть для свое! роОотн дан! з з Cass дашд сшцьф!кэц!£. Вс! ирогрекн функцЮнутъ в сэтдонщ! onspayigKol снстакз ЕОМ , як « впковуе завьягаашал та ввзаа^ааэння данях та програм , уирсвл!нкя а8М"ятто , 30BHisaisi засоб£ка те 1:.;. Ядрсч система , яке umvîSeo EuepirafcïiCH в вам"ят! с fJo^ptOHl 1Ефор4иц1Кн! касвш тя дэкк! cepaicHi ирограма бд сшщвфпкщй. гь пое"лзвш з raodxisiiCTi вкстажатв ваы"ять ПЕШ.

У ciu'^ri ¡аструмэнтап-ю! свстека ь тра проект yini п!дсисгэмя: Шдснстеыа анализу та СЕнтазу токолог 1чво! структура, П1дсистема анал1зу i синтезу !в^р»щйкн структура, гидсястеаа анал1зу часових параметр!в.

В гЛдсистеыу аязл1зу та синтезу тополог 1чеш структура PIC шслшон! скорацг ï анал!а,ч та oirasiisaut ï onsuBjiiKaitffi. Операцп

аналог Еаконувть анад!з Шдсташй Mis об'ектемн систввя. назначении довзген з"вдаань та !н. Група задач сиатэзу тополог ï структура реал1зув алгоритм пЗоудова найкоротпюго з"едаання на основ! лог!чно! або ф!зкч1Ю1 зона. Як вх!дн1 дан! нЕбсраб'гься в1дпов!дня зсна 1 параметра розтдаузаняя процесс, процвгор!в обо пристрогв. Рвгультат аяал!ау »¡окна ттачзссдао зберегти и!д вибрашм ¡«"ям, заплсяти в шле crjausJiKuult, ебо ¿лшпгга без лапису. В п!дсист'.м! роал!зована та код задача трасуваети з"еднань пристро!в рознодхлоно! 1в5оравц1ако1 систвш комуз1к8ц18но2 мврегев.

Шдсястеюа анпл!зу !нформац1?но1 структури peanisye w.i Qffssiiï апал!зу: ц!д^ахукок IhtîiHcebhocï! потоку, ялгй закнковться з rramta зон!, та штоку м<s эоиана, знагодаэнда на8б!лш 1аформац!йгю склыюзв"псаног мнггаапш процрс!в, процесср!в обо пристрглв в дая!й зон!, Реал!зувться такоас задача оптимзац!! розм1щення процэс!в на процесорех.

Шдсистзма анпл!зу чзсовгх параметр дозволяв досл!дауг«т1 окрвм! блоки- иоделi upncrpoïD система, ix з"вднання, внал!зувати час р!шошя розноз5лэно! задач!.

В чэгеэртсау роэдШ наведен! приклада практичного никористяняя алгоритма та прогрвм розроблено.т скстмв проектуваяня.

В додаисах !<1стяться акта впровадгвная результатов робота та зобраяэнвя в!доограк процедур проектувакая PIC з вякоркстанши рогфобленого нрограмяого комплексу.

Оснозн! результата робота.

В дасерта11гл!й робот1 отрииано тон! ochobhI результата: 1 .Розробл&но формальнии п1дг!д та систеки специф!коц1й для трьох р!вн!в проектуваяня рс?под!лвно1 1афоркац!йно1 систем?, не! дозволяоть суы!стити внкористання фориальвих лопчних процедур f Н9фора.члькими кратзр!яш та обметаниями, що вгншсавть за р1эных эгчпах проектуваяня, проводяти бага товар! аяткий та багагократнай анал!з пром!аннх проектяих р!шгнь: 2,Запропоззовазо ноз!-ефектлвн! евриспми! алгоритма:

; )побудови багатосегментно! шгаэаэ! та рок! з врахувэнням

тогетоггчних особлквосгей ко pes i Ethernet;

2)вид1лэннл в саетею ¡аформащйно селькозз"язашк областей по

кратерíd максимуму патоку в облает!;

3 )закршлзння ггроцвсхЕ за проця^иРма з нрахувенням >sesmmo'i фшевц! i npousciB та наблшЕВЕЪР до шгкж кратотшпь; З.Проавал*зовена структура затрш.юк в розподхлзпгл хвфорь-эщйнШ систеп1, шзначон! piBHi та задач! ааал!зу. 4.0даркан! анал1тЕчи! виразк оцшох затркшш для piöiiHx вар! cht i в шркэрного методу доступу тв из-году доступу з вставкоэ рогterpy, ohíhok ЕжлпрностеЗ перебувааня стагшд i ks рож í з вставкой регистру в повгах станах, довенни черг та потр1бного po3Mipy бу$ор!в.

б.Розроблэно методично, мэтег.агл'-.'цг^ Ш1х>пгтк'чкэ та прогргмне габезпечэйня шетрухэиталъного комплексу для проектування рсзпод1лоннх 1Еформац1йШ2 систем. 6. На основ i запроггсвевзного подходу та система спгшЗпкащй розроблеш д i ало го ввй па^ет прг.гр"м автоматвзац! i проектування рогподхлчшгг !п£ориац1йних сестсм.

7.Основаi результата робота, ¿икорясташ в гоеддеговiрнах НДР, вакоаанак на кефэдр! АСУ ЛШ. Розробкк влровадаэн! ва ЛВО "Дласт.-лзсфурштура", а такок в учбовому процесх ДУ иЛьв1вська пол!техн!ка".

Результата даеартацП опублхкован1 в тагаа оснсшах роботах. 1.Алелсейцева Я.М., Яремчук P.M., Буров Е.В., Обельовская K.M. Оптимизация параметров вычислительных сетей шинной конфигурации./Тез. докл. 2-ой СНК ."Проектирование АСУ".- 1938. З.Буров К.В..Обэльссская K.M.Исследование характеристик информационных сетей методом статистических испытаний. // Вестн. Львов.¿илитехн.ин-та N 143 "Рассчэт и проектирование информационных а управляющих систем" , 1980.- с 6 - 9.

3.Буров Е.В.,Обельовская K.M.О выборе времени аренда канала, связи информационной сети.//Вестн.Львов.политехи, ин-та N 178 "Технические средства автоматизацни измерений и управления научшми исследованиями", 1983,- с 93 - 97.

4.Буров Е.В.,Обельовская K.M.Оптимизация структуры

днформшрюнннх сетей. //Во ста. Львов. политеха. ан-га N IS8 "Технические средства автоматизации измерений и управления научными исследованиями", 1985.-с 24-28. " 5.Буров Е.З..Крамаренко Ы.В..Обальовская K.M.О шганированаа и анализе реке^я распределенной задачив локальной сета ЭВМ. //Контрольно- измерительная техника ,Вып. 38.-Львов-, 1985. - с 124 - 128.

G.Буров Е.В.Декомпозиция локальных ин^ркационао-уаравлящих систем/ Контролшо-изшрмте^ьнвя ткотпса ,Вш. 40 .-Львов.

1986.-с 87 - 90.

7.Буров Е.В. Анализ и синтез по параметру расстояния в САПР локальннх ян4юрм8цаонЕо-управлящих сетей // Контрольно-измерительная техника, Вил. 42 .-Львов ,1987.- с 93-102

8. буров Е.В.Автоматизация проектирования локальзнх ИЕформацношо-управляпцих систем на Яизическом уровне// Контрольно-измерительная технике ,Вш. 41 .-Лыюв ,1987.-0 87 - 89. Э.Буров Е.В. Программная система оценки тарагаэтров локальной сети. //Конгрольно - измерительная техника, Был. 44. - с 98-101. Ю.Буров Е.В. Автоматизация анализа логико - информационной структуры локальной сети. //Веста. Львов.политехи, ин-та N 229 " Тэхшчесхие средства автоматизации измерений и /правления научными исследованиями, 1988.- с 18 - 21.

H.Буров Е.В.,Обальовская K.M.,Фабри Л.П.Характеристики работа ^танцдц. кольцевой локальной сета с введенном заде раки // Веста. Львов, политехи, ин-та N 248 "Технические средства автоматизации измерений, и удрашюння научными наследованиями" , 1990.

12.Буров Е.В..Петрова И.И.Исследование протокола ГОСТВ 2GJI3-84 з помощью сетей Петря//Контрольно-кзмврителшая техника .Вып. 15 -Львов ,1990.- с 88 - 92.

'З.Буров Е.В.Автоматизация анализа задержек в локальной сета.// Конгрольно-измерительная техника ,Вш. 48 . -Львов ,1990.-; М1 - 114.

4..Буров Е.В.Система споцифвсаций в одной CAJ.P жжальных. сетей ■ физического уровня проектирования//рук.деп.УКРНИИНТЙ сО

2216-Ук 89 . Деп от 16.10.89.

'15.Буров Е.Я. „Исмашюв й.И..Обеяьовская К.М.Онгашзацая топология локальной сети иинпой конфигурации// Веста. Львов, полит о гн.. , ин-та N "Технические средства автоматизации измерений и управления научными исследованиями", 1991.- с 18-20 16.Куров Е.В.Деяк! алгоритма оптиМзацП стрг^тури локальних 1кфорааЦ1йяо-оОчиолквальн!1х мерег //Контрольно-ггяэрательная техника ,Еап.49.-Лъв1в ,1992, с.72-75. 17..Фабри Л.11. ,Еуров К.В.,03бльовскбя К.И.Структура и некоторые

характеристики работы станции кольцевой локальной сети с введением задержи //"Ызгвуз. сб. научных трудов "Автоматизация обработки первпчных данных "*.- Пенза , ¡У87.- с 45 - 48.

О^Фо 60х841/1б

Лакр друк. г-г. О^.двдк. Уковн.друк.аъи./£<Г Уковч^врб.-вздб. Г/4

Ткрьж гортмн. Зр.у, . Бваплатнг. ' ДШ 290646 Льдш-ТЛ.

-----— ■ -г --Г?------\

Д1льнкцл оперативного друкуЛУ. Лыяв, вул. Городоцька, ¿об