автореферат диссертации по обработке конструкционных материалов в машиностроении, 05.03.06, диссертация на тему:Повышение технологичности и эксплуатационной прочности сварных соединений высокопрочных легированных холодостойких сталей бейнитно-мартенситного класса

РГ6

сл

АКАДЕМ1Я НАУК УКРАШИ ' Гнститут електрозварювання ¡м. 6. О. Патона

На правах рукопнсу

М1ХОДУЙ Леоя1д Iвановач

удк 621.791.052.620.17:669.15-194

ВИЩЕННЯ ТЕХН0Л0Г1ЧН01 ТА ЕКСПЛУАТАЦ1ЙН01

М1ЦНОСТ1 ЗВАРНИХ З'бДНАНЬ ВИСОКОМ1ЦНИХ ЛЕГОВАНИХ ХОЛОДОСТ1ЙКИХ СТАЛЕЙ БЕЙН1ТНО-МАРТЕНСИТНОГО КЛАСУ

05.03.06 —

технолоНя та машнни зварювального виробництва

АВТОРЕФЕРАТ

дисертацИ на здобуття наукового ступеня доктора техн!чних наук

КиТв 1993

Дисертац!ею е рукопис.

¡Робогй гиконена в ¿нституп впектрозварювалня 1и. б.О.Патона ! АН Укрвхни

Нпуковий ковоупыанг:

041цШ)1 опоненти:

чпеи-кореспондевт АН Украгни докюр техн1чних наук . {касашн бТсГ

докюр 102и1чних наук МАКАРОВ К.й. доы'ор техн1чьих наук ГРЕЦЬКИИ Ю.Й. . доктор техн!чвих наук . 'КУЗНЕЦОВ В.Д.'

¿0 "КРАЯН",М. Одесв. 1/}£РЛП£Я*1Э9* р. о /Ягодин! В1 вас; 1 донн 1 снец1ап1ЕОвано1 вч но! ради Д 016.03.01 при 1нстигут 1 епвктроэворюввння 1м. б.О.Пеюна АН УкраУни 8а адресов: 252650, Ки!в-5, НСП, вуп. Бокенкв, 11.

Ввш 1 в1дгуйй' э евторе^йрат /1 приШрник, ватвердкевий печаткою/ прохавая надсипати за вкаваною вище адресов.

8 дисертац1еы иокна оанаИомитись в науково-твхн1чв1й б1бд1оп ц1 1НС1Й1У1У. _

Автореферат сов1сивний ^ 1998 р.

Пров1две п1дприемсткг. Ввхисг в1дбулетя " гб

Вчовий секретер спец1ал1вовоно1 вчено* рад: кандидат техвНвих наук

ВЕРНАДСКИЙ Б.и.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТЙ

Акг.уадыНсть пробяеми. Бьижвния неталомIctkoctj зварних ковст-lyK-ai^ при одночаскому тхдви^аннi Yx експлуэтэцШюх нздШост! е Wiieio 3 гоповних пиобпеы при створенн» сучасних маыщ, MexaHisuiB а ¡насеЬерних споруд. У i"i BnpimeHHi вакпива роль надекить pauio-[апьнои^ використанию низькопеговапих високомхцних сталей.

Бисокий piBeHb механ1чних властивостей них степей досягавться шяхом ¿iflnoBiAHoro негування "fx хромом, HiKenou, мШбденоы та ih-1ими елементаш при обмеженн1 вмicry вугпецю /ю 0,2 %/, а такок 'ерьПчною обробкою. Ui засоби спрямован1 на ствсрення в1дпов1дно? .. iiopHKHo'f T0HK0'f структур«: подр!бвення зерен, вид1пення мартенсит-ю1 та бвйнithoi фаз, сприятливо'* Mop^onori'i та iH. Як Biflouo, так! ируктури lepMOflHHaMiHHO нвстiili:i та схипьн! до утворання тр!щин. ' зв"язку з циы при ouiHui зварювання високом1цник сталей ыеобх1дво юрш за воа виявити уиови, за яких викпючаеться появз в звзрних |"еднаннях трщин, a иатад зони i'sptii4hoi'o вплизу /ЫБ/ so'epirae |аобх!дну nnaciimHicTb, uiuHicib та холодостШ1сть. У 60-70-х ро-:эх при б0зпосередн1й участ! автора був вир^шений комплекс таких [робпам стосовно зварювзнвя конструкций ia високомхцних стапей з 'рзнидею те.чучоот! 590...690 Ш1а, якi використовувацись при темпе->атурах'до м1нус 4Q °С.

3 початком 80-х pokiB розпочапось 1нгенсивце освоения паливво-шергетичних та сировинних компдекс1в в periOHax з кп1матично низь-шии температурами. Ця обставина висунупа перед вИчизнинов прошю-lOBicTB проблему виробкицтвв азарних конструкцШ потукво!" гораоруд-joi та транспортнО! техн1ки is стадей з б|дьн високою uiuHicno та солодосгШ1стю при ялШатичне низьких температурах /Т= -40... ■70 °С/. Гопови! BiHUiHBOcii при створвнШ нових холодостШих ста-1бй марок 14ХГНгмД№, 12ГНЗМФМШР, 12ГНЫтд та iHirax з границею :екучост! 690...885 Ш1а поаягепн у вивористанн! nexaBisuy карбон1т-зидного зы¡цнення, (Ильи високому р!гнi легувавкя га раф1йуючих )бробках.

Ефективне використання 1аких сталей у в1дповЦяпьних эварнах <онструкц!ях може бути забезпечзнв Timim п!сия оптиыальксго вибору зварювапьних процэс1в, бо свие вони визначають як технопог1чну ы1ц-jIctb мегэ'лу шва тз БТВ /стШ1сть протн' локальних руйвувань при Yx эиготовпе:ш1/, так i cryniBb Yx в1дповЦност1 виногам експьуатацП.

Мета йоОоти. На ociioBi досп1Дкень оообпивостей yisHKO-Meianyp-Мйних процес!в форкуваьня сгруктури, впастивостей i опору упов1пь-

. L ■..••• -" . :,. ' ' '■•■'•,"• i

нвнсшу i крихкоиу руйнуванням зварних з"еднэвь'високои1цш)х сгапей з карбон1тридним зм!цненняы га границею текучосг! 690...885 МПа розрибити и впровадити у вирсбвицтао зварювапьн! матер iawi та ра-HionanbHi lexaonoriHfii процеси виготовиення важконавантакаиих авариях ковотрукц iti ивсового вииораствння, призначених для експдув ,тацИ при киШатично низышх температурах. •

Пашкова новизна дисертиШ. На 6a3i комплексних досШдшзнь • структур» та властивосгей нових низьковуглецевих високомщних ста-пей з карбон^ридним зи^цвенням, i'x вварюваносг! га особмвостей с^ормуванвя слукбових ввастивосгой зварних з"еднань вир ¡иена пробле иа отрицания як^сиих конструкцШ з иисокою хоподост in«,iciio при reu перагурах до uieyc 70 °С.

Всгановлецо, що обмекена KitttKicib ¿иМдаивих доишок

'#/» а taKOK загапьво! к 1пькостi карбщо- та ниридоут-воршчих едецевт!в /2ГAi,V,N6 $/ дозвоаяе не т!пьки забезпе чити uiaiuanbHO припустим! piBHi показник1в хояодостпшосг г при температурах експауатацП високоц1цвих сгавеи з бейвШю-иартенст вою структурою та границею текучосг* 69D. ..885 МПа /КСУ> 35 Дж/си 1 6>св ^0,1 мы/, эле й створи» передуыови дия формування сприятяи Bo'i структури i комплексу вппсгизоогей зварних з"еднань у ainouy: зменшуе забрудшПсть наппаввеного иегову 11еиетов1чни«и включениям /ИВ/ i 38no6irae вид!пенню у ueiani ЗТЬ карбон ¿тридно* ^аэи. ■

Еиявпааа загапьна законом ipHlcib у окрихчешЧ ыетаву БТВ висс ком {дни х сталей з границею текучосг i .690.. .835 !.ffla, пов"язана з yi вореььш» ci'pyKiypii ьерхиьиго öeuuiTj. та зристаиьим ауиев Иного зерна вриWg^-1 2,5...3,0 °С/с.

Доведено, цо ^творения хопсдних rpiwiH у пришовн1й 30Bi /ПШЗ/ визьковугвецевих виоокоы1цних сталей безпосаредньо пов"язане з вппивом ди^уз1йксго водны, високим piuiieu розтягуючих напруг та несприятвивим посдиаикям параметров вгоришюУ структур«. 3 ыетои Ух sanoÖiraHHfl с-бгрунтована перспективн^ть створення rexHOBorifl зварювания, що грунтуетьсн на обмексшнГ ийсту водню у' наппавпенои ueiani /[н]диф^Ь,0 мп/щу г/, а такок верхнього р1вня швидкоста8 охоподкевия иеталу ШйЗ:\Уб/5тах=/^РС*Д

Розвинутi уявлення про ue.-,.aHi8W упов!м>неного руйнуванвя виос доыщвих пегоианих сталей. 3 викорпсганвяи Оже-спектроскоп!чного i вюринного 1онно-спектроыетричного aaanleiB встановпево покапьве зб!пыиеиия в 8,0...8,5 раэи концеитрацП" о1рки, а такоас 1нших пэ-гуючих адешзнг1в та дои]шок в метал! ГШЗ проб tunnaHT. Еисиовлене припуценвн, .що cerperauifl цих eneueHris раап»8уетьоя внесл1док 88-копаетш потокоы р^хомих ваканс!» ni^ д1ею незначного /^0,3-^,2

тривапого навакгакення, цс сприяе эмiн2 поверхневоК енергП та uiti-aoori эчеплэння вздом границь зерен.

Обгрувтована перспевтивн icib використення мегэлу шв1в типу 08ХН2ГМ /1,0...1,8 % Мп, 0,4-1,0 % Сг, 1,5...2,8 %Ni , 0,2...0,5 Щ Мо/ для зварювання висошНцних леговавйх сталей. Показано,' що от-риыання комплексу Бластивостей на р!вн! основного иеталу'й достатки onip iiiBiB утвореншо холодних тр!щин забезпечуюгься при налея-ному вибор1 пегуючих епеыент1в /Рсмш 60,25; 0,29 i 0,31 в!дпов1д- : но дпя'шв1в з €>0 о fe»690,785 1 885 МПв/, реши1в зварювання /U/g/5 в Ю...2о'*}С/с/, в гэкоа при обмеивнй1"вм1сту шк1дливих до-Шшок ГтаШ /.S, Р,С0] i [К] <0,02/.

^оказано, що резервом п1двицення в"язкост1 низькояеговапих шв1в типу 08ХН2ГН е др1бнення ix зеренно'1 структури з одночвовим очищениям вторинвих границь. Це досягавться оптимальним «¡к'роиегу-взввям P35J /ЕРЗМ 0,002 %/, завдяки чоыу модиф1куються НБ. Це виявляеться у трансфоривцН сульф1дних ia оксидних включень у бага-тофввн! трегичн! оксисуяьф1ди й сугтевоиу !х подр!бненн1 /у 2-4 рази/. Бисока ховодостШ1сгь таких шв1в при температурах до м1нус 70 °С досяг8еться оптимвпьнии сп1вв1дношвняи др1бнодисперсних нижнього бейн!ту й диодокац1йвого иаргеасигу, вШсгом'до 50...60 % тратинних багвтофазвих оисасупьфШв posuipou до 3,5 шш при поо-tiHBitt загальв1й забрудненостi ыв!в НБ', а такок ааявн!ств однор!д-ного частотного розпод!лу /&50 %/ р1ввов1свого аумен1тного зерна posulpoa 25...40 ика.

Не баз! розроблеиого автором иетодопог1чного п!дходу, ¡цо грун-туеться на викорисганн! яригерНв ыех8в1ки руйнуваипя, встановлено, що при 1нших р!вних уцовах /м1н1иальн1й и1яькост1 дифуз1аного водив та певноыу plifli легуввнвя/ дост8ти1й onip утворенвю холодних тр1щин в ыэтая1 багатопрох1двих шв!в з границею текучосг1 &» 690 Ш1а uose ^бути досягнутий при умов! б^д ё» 0,15 им.

Розробпена система 1нтерп.оляц1йнях моделей, заснованих на стэтистичн1й обробц! експеримеитальних двних, методолог1чних п!дхо-д!в та гехаоаоПчйИх piuiaHb, при використ8нн1 яяих забезпечувться 8ви!савня р1вня де$ори8ц1й 1 напруг звврних з"едвань: Шдвищення 1х опору утворенны хоподних гр!щин. Завдяки цьоиу бупи створеа1 перв-дуиови для розробки науково обгрунгованих технолоПй зварюввння, що баэуються на вибор! uaneplanis, гемпервтур попереднього nUlrpi-ву i оптвнвяьного д1апа80ну рекиы!в зв8,,ювяйвя в sasesHocTi з!д xl-м1чвого складу висовон1цних сталей, 1х товщини, вииог до хоподо-ст 1йвостt. 2

Еизначен1 закоьомхрностх зи&ьыонвя itcimtuipaiopis папруг* ц{сцях переход!в в1д ивхв до основного иетвпу та опткьЦаацП мор^о-noriï ьПкроструктури ШЗ при в хдпов saßopi MüTepianiii í про-

цеси зварювання. У додатов до в ¡домах ыетодологхчних пхдходхв циы самим вваъ.аеться иокливим гпдвицувати роботоздатихсть звярких з"ед-•нань високом1цвах сталей пхд вплилоы рхзних вид1в наваитаиевь: змЩувати îXpj на 20...30 üC в-зону tí i выи виаьких температур при м-вичному та-дян алчному навантаиеннях, в тонок у 1,5-2,0 рази зб^ыауваги ïx дсвгов1чнхсть п!д д1ею smíbhijx навацтакенъ.

Практична uiiiHici'b рьСши. Результата ьиковаиих аь^ороц sa при tïoro участi иосл!дкень стали основою для створення i впровад-EQliHñ у npOMHcnOBlCTb ТбХНОИОГtЧНИХ pililt-Hb по ьвпрюввнню ваннсна-вантвжоних KOHCïpy«ni!i is вових високоыхцвих сталей з нарбонИрид-ним зм1цненпям та грагиивю текучост! 690. ..385 'Ша/

Розрооьанх аовх еяектроди i звар^ваши дротн дня ручного та yexaiiiaoBOHoro звврюванмя п 1д улшссы та в захисиих газах, викоркс-тавня явих забезпечуе необххдьий onip метала впЦв упов!пьвеноиу та крихяоцу руйвуванням.

Ьизнвч&М iexi;i4Bl рШенвя, fini доввоавить реалхзувэтн високий wiip звприкх а"едноиь високо!'Лцних cianea внпив;/ сввтичних, дивв-ц хчних та зчиших. ьвваитскеиь.

Püspoöneni цатерхали ïo ïexiiíhíii piuieuun впрсвадкев! при виго-TtiBíieuKi иар"ерих та крокуючих екскаввтсрхв,' гхрничо-шахтного об- • падианвя, аьтоиобiniï Bsinii;uï вантаыюст i, будшпьно-шпяхово!' техники та iBiiüix KOHCïpynuiïi is вноокоцхцьих сталей.

Ьиконашш комплекс podiï дозволив зыевшувати вагу ковсгрух<ц1й авсовогс призначеиня, зоiвььувати х'х нидишхсть або довгов1чнхсть, цо заоезпечало зноч:;ин вародвогосподпрсышк е^ект; (Ильи 2ü млн. руб. 2а у пясть в posputíiú та впроьодщенШ у виробництво прогресив--них зваршапьних процасхв i зваривольних иатерхалхв, hkí дозволять ьиготовпяти у ваъмоиу машнобудуваши великогабвритв! конструкцН, аьтору присудкеьв пр.ем!я Ради IJißicTpiB CPCÎ.

На захист вивссясьод:

- принципи вибору виооком1цних лех'ованих стилей з бейн!тно-• иартенситнол структурою для »и-отовлення зварних конструкции цо

грунтуюпся ив Ерахувани1 загапьио'1 кИшюсх! в них карб!до- та hii'pHA0jïBopwiu4iiX сиеиьнтхь, а такси рипаиеитуьвьк1 ршш ударно* л"пэкоо«1 при seunepaiypl евсппувтацИ; ^

- eaaoiiouipiiocsi ^ориуввнвя структур« високои1цних леговиних стваей в уиоввх тврмхчного циклу зваршання та ïx взаемо8в"язо1: г if

опором метел,/ упов1лышному та крихкому руйнуааниям, якi .визнэчэ-ють висЛр спгииальвого дЬчпазону швидкосгей охолодкення STB та метод 1'х здШнення;

- система пегуввиня високом ¡иного не талу шва, 140 дозволяв у ополученн! з ыодищ1куванняи РЗМ, рзф!нуванням i комплексом техноло-Пчних socodiB суттево п1двищувати його хоподостШ 1сть при забез-ne49HHi необхЦного piBHn м¡цностi;

- метод оц1нки опору багатопрох1дного мегалу шва утворзнню хоподних тр!щин та встановлений на його основi п!дх1д до створення нових MaTspianiB для дугового зварювання високсйцн'их пегованих излей;

- нов1 зварювавьн! матер1али та рацЮнепьнi р1шенвя по виво-ристанню ранim розроблених матерianiB, як1 дозволяють забезпечити потр1бний комплекс впастивостей, зокреыа, холодостШИсть мегалу шв1в, м!н1мапьнип р!вень двфор«ац!й та напруг в звариих з"еднзннях, а таков достатки ix onip утворенню хоподних тр1щин;

- технолог1чн1 р!шання мехов¡зовзвого та ручного електродуго-вого зварвванкя конструкций 1з високом 1цних холодостШих иегованих ' стало!} з кзрбон!тридшш зм1цненням та насл1дки 1х впровадкення у

npOMHCnOBiCTB.

Дпрцбад1я робот. Основыi положения дисертацi'i допов¡дались »а 15 м1анародних, всесоюзних та республ1канських конференц1ях, на-радвх, ceuiBopax, а такок.1 Всесоюзному зп'*эд1 техноног1в-ишипобу-д1вник1в у MooKBi. /1989 р./ та КоординацШШй радi i3 зварювання у Киев! /1990 .р./. Робота в цШому обговорювалась на об"еднакоцу пауковому ceuiHapi технолог1чних в1ддIn in 1нституту еаоктрозварвванвя in. б.О.Патона АН УвраХни.

Пубп1шШ. По темi дисертацП опубл¡ковано 120 potfiT, вккю-чаючи 3 брошури, 95 статей та 22 авторських св1доцтва.

Структура i обояг дясертапГг. Дисертатия складаеться з зступу, п"яти глав, загальких bhchobkib, списку виворисгвво! литература /274 найменуванвя/ та додатк1в. Зэгальний П обсяг складаз 2б1 сто-р1нку машинописного теисту, а такок 59 габпиць i 162 рисунки.'

У перпИй глав! наваден1 данi про структуру га олуабов! власти-BOcii низьколегованих високомЩких сталей з границею текучост! по-над 590 МПа; розглянут! напрямки 1 гевдвнцН створення imepianlB для зварювання таких сталей. ВиэвзчеШ мета роботи i ronoBui аап-

ряиии досгЛДЕень.

У друг!й гпав1 дос.ч1дж9Н1 особливост! цорыування структур« та впастивостей металу ЗТВ п!д д1вю терШчного циклу зварювання, а тв-

'кок посвреднього 1а ^сияаварюаадьиогс пШгрШв. Вивченс'впнив < _1вхво)10г1чвих особпивостей зваркваиня йз утворення холодних тр^ин у зварних з"еднанвях, 1 на основ! одержа'вих даних обгрунтоввн! заходи ло IX 88ПСб1Г0ННЮ.

Третя гпввэ присвяченз доспЦиевшш особпивостей'(¿.ормування :ШВ1В 3 ИОХрдбНИИ властивостья. а ВЙКОрЯСтаНЙЯЫ р1виЯНЬ рег-

ресП обрано оптимапьну систему пегувакня метапу шв1в. Показано по-эитивну роль анихенпя вм1сгу шяшиеих доиШои, «Шролегувашш РЗМ, га вдоокопапення гехнсноги зварюввння на 'п1двищення впязкосз?1 ив1в. Злачна увага придШлась питаниям ствсрення методики оценки схипьностх високшЛцних шв!в до утворевня холодних тр!щив'.

У четверти'! глав] винпщещ шляхи сгаорення иових матер1ал1В для ручного та иехав1зовашзго агаршвавня, вибору оптимальних раки-■Шв зварювання, акап¡зу р1вня напруг га дещормпцШ в зварних з"ед-нвннях, в такоа оц!нки Ух технрпог^чьоУ иШьостк

У п"ятШ глав! уеагаиьаен1 результата дссШджень,'спряыовввих не 1идшвдння спукбсвих властивоетей зварних з"еднаиь при статич-них, динаьНчиих та запших цавантвкеинях, а такок викпаден1 результата впривадиеивя иовик розрсбск та е^ектиьнссН Хх проииспового використання.

У висвсвках с^риуцьован! основа 1 результат робот-.

ССНС!Ш1.1 ЗМ1СТ РОБОТИ

1. с»а» швхаивя та завдавйя доопЦкиш» ь сбиастх техиадогП ' зварювеннй ксйструкцШ 1а високоьицних пегованих сталей а к8рбон1тридшш ва^цненняи

Головй! трудиоиц пIV, час аварюванля ниэьковугцецевих дегованих високымцних сх8П8И-пов"язан1 з необх1д1йстю забезпечити махав1чн1 влаотивост! цетвв1в ив рШП основного металу, а такой аапоб1гти уповШиекоыу 4 крихкому руйнуврнняи зварних 8"еднань. Такий комплекс пигань вирШуеться ЫдповЦниы виборои степей для виготовиенвя зварних кииструкц1Й, дослЦкеиняы и'вварюваност1 та вивченняи осоС пивостей (к1аико-ивтапург1Ивих процесс» утворенвя аварних 8педнань. Це Лз®одяе виявлати иауково обгрунтоваа! подходи до роэробки, по-ауи1в 1 впровадкеввя нових аварюввльних ив5вр1вп1в, а таксис рвщо-ивльвих тех»:опог1чвих процвс!в виготовпення аварних иатвпоконструкц1 6 ' . •

Кео'езпечвим дефектом зварких з"еднань,- який в значни*» aipi зизнэчае з;нарюван!сть високомДцних сталей, в холода! тр1щинй. <Éyi-isBi результаты доспЦкень uiKpouexaHi3Hj íx утворевня отриман1 ¡.Гривняксм, 3.U.3eu3¡[niM, Б.С.Касатк1нии i Е.Л.Мвкаровим. Широкого Застосуванвя при оц1нц1 впливу складу сталей ва ыошшв1сть утворен-вя хоподиих тр1щин иабув показник РсЦ, запропоновавий У.lio i K.Beccio, та ва його ochobí - критер1й Р0 для розрахунку температу-ри попереднього n^irpiBy /Тп/. На думку 0.Т.КвсатнШа та В.Ф.Му-с1ячевко, такий Шдх!д справедливий при сбмеиених тепловклздевнях /Q33 = 17 кДж/см/, а також две завивдв1 значеГ/ня Тп для неталу вевеликиХ товщин. Для розрахунк!в Тп.запропонували р!внянвя такок Ф.Кое, Д.Сефер1эн га 1ншi досШдвики.

CnystfoBi виастивостi зварних з"еднаиь високом1цвих сталей в заачнхй ыipi визначаються структурою ВТЬ. иц1нка н разового складу Й комплексу влэсгивосгей ыоке бути.реал¡зозвна за допомогою.розра- • хувкових моделей, запропонованих О.Г.Касаткíhhm. В працях Т.Тера-c8Ki, l.lOpiOKfl, Х.Сузуки та íhihhx закордонвих дослЦншив запропо-нованГголовншд чином píbhhhbh для po3paxyHKiB мэкочмальноХ твердое! i металу ВТБ, незваасаючи на те, що немае однозаачвих погляд1в на припустив Н рíbhi для конкретних зварвих з"вднавь. В той же час $axiBui ГерыанП ввакають достатн!м обмеженвя часу охолодкенвя в iHiepBaai температур 800...500 °С / ^8/5' Б1в Mose встановлю-ватись шляхом доелгдíb.обо при використанн! залеквоотей, запропово-вавих М.Окунурою або Jí.lHaraKi. Специф1чний п!дх!д до урахування терм1чних uHitniB охолодйання 8ТВ стосовно до зварювення за умови кйзьких кл1иатичних температур onociepiraeibcH в працях B.n.JIapio-нова. Але найб1льш всеб1чна оц1нка зварюввност! високом!цних сталей цоие бути отримана за допсиогою програмного комплексу "Зварю-b3Híctb", розроблевого Е.Й.Макаровим.

Проте згадав1 п!дходи та залеяност! не можуть в побн 1Й иipl використовуватись при зварюванн! нових сталей з зв"яэку з тим, що вони ве враховуюгь зменшення к1лькост1 шк1дливих доишок, а такок додатяового введеввя карбЦо- та ü 1тридоутБорюючих елемент1в. Б аначн1й nipt це зуыовпене тип, що намзе достагвьо* г. 1пькост1 дослав по зварюванню таких сталей. Як правило, у публ1иац!ях в1дсут-Hi BíflOMOCTi про склад зварювальних MaiepianiB l особливост! Yx ви-користвння. У в1тчизнян1й практик /судвобудування/ 1снуе певиий досв1д стЕорення зварювэльвих MaiepianL, як1 ззбезпечують огримав-ня металу bibíb' в!дпов1дного píbhh müjhuctí. Так i роботи проводились 1з сталями iнших композита яегувзвня у в1дпов!дних галузавик оргя-

вхзацшх, а такок 1.К.Поздней з сШвроб¡шикани. Сим такок в!д- * зн8чи1и роботи Б.С.Квсптк1на га В.Ф.Муо|яченко по створенню окислю-вальних (¿люс 1В. Проте вони були призначан! для сталей меньшого рхв-ня 1йцносг1 590 Шв/ та з бШш низькиыи вииргаыи до холо-

досНикосг! шв!в.

Наведений анализ стану пробаеыи се1дчит6, що для створеиня науково оо'грунтованих подход 1в до доси!дне<шя, розробки 1 впровад-кзння у виробництво зварювальних иагер1ап1в, а таков рац1онапьних . технологхчних процесхв виготовив вня ваыкойавввааавних зварних конструкции иасового викиристайБя хз новях високси1цних сталей, приз-вачених для експлуатацп при кпхматично низьких температурах, вияв-дяегься потр1бниы вир1шенвя ввступннх завдань:

1. Досп1рти основн 1 законом¡рност х (¿ориуваьня структури та' властивостей иеталу 81Ъ й встаиовнти уиови зварювання, ях^ зменшу-ють ыо«пиь1сть II упов1льненого та крихкого руйнувань.

2. Ьиявити опишальну систему иегуваввя иеталу ивхв, а'таков доси1дити роль та е^екшвн^ть його иоди^кувавня Р5У I ра^нвуваввя у пхдвицеьв! холодостУкост! й опору утворенню хоисдних трхщин.

3. Розробити зварюввпьнх матер1али х вставсвити уиови звврю-вавья, як 1 забезпечуютъ отрицания метану шв1в, р!вноцшюго основ-, ноыу иеталу по псказвиквх цщност1 та хоиодостШост1 при

1 = -<+и...-70 ЬС.

Еншукати та впровадиги техиопогхчн1 рхшення, якх в змоз1 звбезпвчиуи нвобх!дпу ступ^.ь вадШостх зварних конструкции з ура-хуваниям умов IX експпуатацп.

2. Бваршшв1сть низьковугдецевих льговавих сталей.

I ■

Оцнша зввриваностх високоыщвих сталей передбачае вивнвчеввя умов, при як их виииючаеться моепив1сть появи в зварни:с з"едьаннях трхцин, а цетап ПОЗ збер1гае веобх1дву .плвстичв1ст£, ищвхсхь та хилодостПшхсть. У .певвих випадвах це ускпадвюеться ¡Нею обет евиною, що р1зн! уиови випробувавь сталей пр;з 1х виготевленнх на доз-вопяшть С1риыувати порх хпдоност! про 'IX холодостШ(1сть та (¿орпуьатп науково (.бгрунтовввх виноги до властивостей иЫв Й зварних а"бдиш1ь.

^оподостх!.!:¡сть стадеи. Оп¡р. крихкоьу руйнуваввю низьковугде-цб1 вего^авих сталей головвим чином псьпяз8вий з впливом терыооб-рибви /гартуввпни та иЦпускання/ на характер зыш! »Нкро- та тонко? структур:!. ■

,. Щкроструктурв aocnij(SBBHx сталей являе собою беШитно-ивртен-' ¡игну иодифШацШ. Елвкгронно-и1кроскоп1чн1 досШджвння засв!дчипи, Ю для цих сталей характерной е пакегва реечна мор$олог1я в!дпуще-юго назьковуглецевого мартенситу i3 значнии взаемним poaopieBiy-|анняи natieîiB. У бейн1тн1й структур! спостер1гаеться однакова ;прямоваихсть щеритних пластин в середин! зерна, а таков дисперсн! 'ф О,О!...0,05 мкы/ вид1пення карб1д!в вздова середньо- та високо-;угових гроииць. Bmíct окрешх скпадових структури визвачаеться ¡кладои'стал 1 i ноже au Шввтсь в досить широких мехах.

HB всix доел 1дкених сталей е здеб1пьшого сульф!даии, оксидами, ¡ксисульщ1дааи, сип датами та н!аридами. Свредн1й ïx posMig длй ;твлей марте н1воыюго виготовлення екпадае 8,0...15,0 мкм зэ уыови ;осить високох ïx звгапьнох KinbKOcii: Ij а /11.9...16.9/ х 10~3. . ?а<£1иуюч^ обробки прязводять до змениення загального рхввп забруд-, -leHocii ыеталу: Ij = /6,1...10,2/ х 10~3, звуиння 1нтзрвапу розпо-. liny середнього розы!ру вклкйень bcíx цорфологхчних труп, що супро-водяуеться зц!щенням ïx в 6ík бывших значень.

Досл1дкення показали, цо статична навантааенвя високощцних зталей /в ¡тчизвявого варсбвицтва, а такок ГараанН, flnoHiï та Поль-eU/ í3 знижанням температура нвзапеано вхд хШчного складу i рхвня "чиоготи" празводить до конотоваого зростанпя ¡iíbhoctí та зберекен-ня в"язйост1. Це св1дчить про досить вйсоку ïx працездатнхеть при BiÄcyTHOcii KOHneHTpaTdpiB напруг.

Oqíhkа опору. с28лвй руйнуванням при випробуваннях на ударний вигив показуе, що присутнхсть яонцевтратор1в напруг 3i зниненняы температуря до MiHyc 70°С.прйзводить до монотонного зникення удар-iioï BftH3K0CTí ycix ствлвй. У мартенiBCbKBx сталей KCV екпадае 13...27 Дк/cu2. Раухйуюч! обробки сприяють пхдвищенню KCV за laaoï Фемператури до 82.^65 Дж/см . Пери i Шкрод1лянки крихкого руйну- ; вання та кваз1скопввання у рафхноввних сталей опостерЦ'8лись при температур! uíHyc 40 °С та бти низьаих. Проввден1 дооп1дкеннп показують, що у сталей з S"q j = 590...885 ¡illa píbbhb ударно? в"яз~ KOCTi KCV = 35 Дж/си гаран'туе роботу метал/ у в"язяом/ cisui при 5свй»0,1 од /не ствдИ зародяевня трхцина/. Такий piBBHb KCV мокна розглядати яй вимогу до в"язкостх досп1дауваних матер laniB !за MlaiuanbHo'í гемпарвтури евсплуатацП.

Cgp.vKT.Ypa i впзстивост> П1113. П 1д впливои тври1чного цикну зва-рюзавня /ТЦЗ/ у ueianl ПШ8 в1дбуваютьск (¿азов! та диспскацПШ 3Ui-,ви структури вйсоком1цних сталей, якt в значнШ tiipi впзначэють

onip зварних з"едн8пь дегованих стапай уповшьнеиоцу i крйхкому руйнуванням.

Ahania термок!нетичвих д!агра>л перетворення стапеи 14Ш12адАС£, 122ГН2МФБДАЮ, 12гаЗМФАЦДР, 12Ш12!ЩРА sa ¡нших пока-•ôye, що у широкому д1апазон1 щвидкостей охоподкевня а 2...20 °С/с/, як i в шповиу для дугового зваршаикя пкавденняи, у ueimii ШЗ (¿орыуються мартевситно-беШПтв1 структур!!, як i за наспйкаии електрономгкроскоп!чних досп!дкень ïx ыорфовогп сп!д ■роздишти на три групп.

IIOBinbHi ывидкост! охьпсдасеьня /^6/5^ досддаених:

сталей наИШьи часто призводять до перевакногс утворення о'ейн!тлоУ .струнтури /до 60...70 %/, у якШ перевохае ïï верхви кодификация. Бона характеризуемся утвореьвям груо'одисперс'них вид^дань nap6iflíB вздохи границь ¿аз. Розвитск цього процесу призводить до noripueHHa показникхв хоподист!йкост! зварних з"едвань. Ударна в"язк1сть такого метопу досигь нивька i дор1выое KCl/ = 10.. .-20 Да/см2. '

У середньому д1апазон1 швидкостей охоподкеявя /Ws/5 s 3...12 °ü/c/ розпад эустен1ту змКцуеться в йартевситно-бейв!тиу зону. Досп1дкен1 стаи! вШщують до 6D % диспокацШного мартенситу i до 40 % никиього 6eüBiiy. При цьоиу диспокацШий мартенсит ха-. рвкто^изуетьси спркятвнаок sgj..<wö с'х-рукаурсю: cn'ociepiraesbcfl дис-пергувавья його Пикетíb до Ч-...5 um з одночасниы звуженняи ыартен-СИТВИХ pQliOK до 0,3...0,5 ЦПУ.

■При Wg/5 10...13 °С/с перетворьння аустенп'у визьковугпе-цевих високом1цних'ста«бй в1дбуваеть.ся перевашю у иартанситн1й зо-Hl i характеризуемся подр убиении пакетов ьпртонситу до 3.. ;5 шш 1 окреуих ре:'ок до 0,2...0,3 шм. bu ici конкретно! иодиф1кац»У мартенситу в ШЗ виэнпчоеться скиадоы досд¡дкувавоУ ciani'. Наприкпад, . стань УШ'НсЭДАСЬ при W е 20 °С/с luti^/e дв!Шшковий иартен-сит. а ст'адл 12ГНЗМФАЩР - диспокац1йниИ та мартенсит в!дпусквыня. -,'l'fitíi ивидкост! охододьення иоьуть сприяги звилеввю опору звврвих 8пвднаиь уповШьненсыу руйнуванню.

la BuenmeüüHüW g/5 в1д 20 до 3...5 °С/с ударна в"язк1сть багатьох iucokoijíuhhx сталей при ï s -40...-70 °С дещо зм!нюеться

1 скдадав KCl/-- В0...Ь0 Suit;a швидкосхi охододнення в!д

2 до 2и °С/с спрачивье до ьонотовисго п!двищеввя uiuôocsi.uaïaa^ ПУЗ Ее ix дсад17(куваиих сталей. У стад i ЙШ^МДАфБ в порЫшшН i3 стадд» 12ГНЗ:и>АЩР цей процес в^дбуваетбся tí iпьш интенсивно, що пов"язане 1з наявн1стю у ïï структур! переваашо мертенсигно-! скпадово-!.

JLÛ

У дюпазсш ¡температур" Т = -20...-70 °С та при We/5 = .18," °С/с Eci досл1дЕувэи1 crani не ошпьн1 до переходу i3 квазШпихкого в ьрихкий стан /Тхр /. ЗШва швидкост! охс-подження го овнин чином виэначое стан Тх, . Так, наприклад, у се-редньону д!зпазонi ивидкостей охсподженн^/ХУб/Б = 11 ^ел nepexiA спостер1гаеться при uibyc 30 °С д'хя ciani 14ХГЬ2:щфб та при и ¡ну с 4-5 °С для crani- 12ГН8МФАВДР. У липадках мШиалъпох та максимально! швидкостей охолоднепня /^6/5 = 10 18,3 °с/°/ ■ парша критична температура крихкостх 'ЗТЬ сталей ¡4'ХГН2;щфб та , 12П1о!ЛФАЮДР зыхщуеться в зону бхлы висоиих температур: Б1дпов1дно О °С та MiHyo 25 °С.

Виконан! досл1дивння сзпдчать, що рекиии зварювввия леговапих високом1иних сталей доц1пьно обирати .таким чином, що швидкостх охо-подгсення. П1иЗ знаходипись у середньоцу д1апазонК 8 достатньою для прглтпчяих iUлея точШсгю вайменш! П значения мояуть пШ1туватпсь значениям. W б/г5 = 8,0 °С/с.

1'аке регупюваввя швидкостей охоподаения ПШ& високоШццих пего-заних сталей звичзйно вивовуеться опопученняи погонних енергШ зва-,' рювзння /Q3S, кДк/си/, попереднього /Гп, °С/, а декопи i пЮля-зварьвалыюго /Гпп, °С/ iiiairpiBiB. Рентгеноструктурн1 дссп1дасевнл свхдчать, in.o niflirpiB при'звариванШ висонои»цних сталей з кербо-нхтрид.шк saiiiHeHBEU moss сприяти вндгпелню другo'i «йрбон1тридноХ фаза /перевоашо н 1грид1в i карбон!грид1в ззнад1м/ на грашгцях структурах сялодових i таким чином сприяти процесу стархнпя. Це не вппивае ва ударну впяак1сть аварвих.зпеднань, але зкеншуе onip ПШЗ упов1льнеаому руИвувавя».

Ш досп1дяешш буп:; вииован! ва допомогою спец1алььо рсзрсбле-ho'i методики, що базуеться на викорисаовв! spaauiB типу ЛТП8. Апа-пis результат 1в св1дчигь, що для сталей з Е. Ai, V ,.NS -«0,18 % попередв1й niairpiB не повинен перэвищупати Тп = ISO...150 °С i 80...1Ш °С для сталей, о сМльвшм загаяьним вм1стш карб1до-"та п1три-~ доутвордачих влем°нт1в. П1слязварюваш«1й-пхд1гр1в сталей з

С J\iyV,NQ > 0,09 % приэгодить до зменшенкя опору ззарних з"ед- . нань утворенки холодних хрЦин.,

Упов1льяене р.тйн.уванид ПШЗ. У scix дослШелих зипадках п!дви-щоппя концснтрацИ дифуз1йного водто.Лвтевсивне охолодвення ПЕЗ та високий р1:пень напруг сприяли знинешш опору утвороння лолодпях ?р1щин легованих сталей з карбон1тридвим з№1цвениям 1 Р.„ = 0,25...О,45.

При цьому, як св1дыать KinbKicHi електронвоШкрсскопЬи! Щдкеиня зломíb spaaKiB iunnaHi ciani ВЖ'Н2ВДАйБ, is.aölnbaebhä?* ковцентраци H в1д 3,0 до 12,0 ин/lüo г /npiîW^ s 18,0 . в1двосна KinbKicib.b"b8koï ckbbâoboï руйвуваввя змевшуетьсй в сергд-вьому а 40 до 10 Етьш повШьва швидкхсгь охолодкення '/Wg/5 = 9,0 °С/с/'зб1льиуе зову в"язкого руйнуванвя. Ця заково-ulpaicib у ц.1лому характерна i для iaiimx марок досл1диеаих високо-' Шцних сталей, але при цьому зм1вл>еться cryniHb впливу згадавих фактор is из хярактер руйнування зр8зк1в.

иы^спектроскопш та ыас-спьктроцетрха вгоршших ioiilB на по-Bepxai зразк1в Шплакт з cTani 14ХГН2МДА<55 /0,008 %S / безпосеред-вьо п1спя руйнуваавя та 1онного травпеввя у В8куум1 дозволили вия-вити вппив аезвачкого по piéüB /6 тривалого вавав- '

такевня на збШиеввя у 3,0-3,5 раза локаиьво1 ковцевтрацй' с1рки, а такой ¡вшх доыНиок га легуючих eneuemiB побвизу грзниць аусге-,' BiiHiix зерен. Згоданий ефект мае uione i при доси1д£ена1 craai l^JtEFrJP з б1дьш високш bmíctom cipira /0,и2? %/.' Проте в цьому ви-вадку BiH виявпяеться иеви контрастно вваслодок пхдсипюваввя дисло-кацiiiïjoï взаемодП i стабШзацП Шкатоаних зв"язк1в i¡ík доьашка-ыи. Сегрегац1я легуючих епеиенччв та доШшон сприяе 3Uíbí поверхве-boï евергЦ ищьсст! зчепленвя вздова границь та сприяе змеВшенвю ' опору ELB jnobikbbbhomy руйиуваивю.

Аналis доев 1дкеиь-зразк1в iannaßi дозволяв розд1пити по опору упов1льввйсиу рулвувзвню buoükouiuhi CTani во три гоЪовн! гд/пи. Для nepuioï /Рои 0,28/ характерниы е-те, цо зыевшеввя ивидкост! • охопедьаивя з"едвань i насичеиостi видвем спричивяе до незначиого гЛдвищеаня нритичних вапруг роэгягу. Друга трупа сталей • • /з Рсц в 0,28...0,35/ 6íní>u чутлмьп до утворакня тр1щиа вваск1док . впливу водию. Ciani з "показникои зварюваност1 Роц-=»- u,S5 в1двосять-ся до третье! групп. Бонн досить схильвх до shíbh кШкост! водвю в ьвах, однак вбиьшенвя чутливост! до у^воревня в aux холодвкх ipi-щ&й ^¿uLunui.ü rapíiBiiij.'jií ашщвш.

'аздшеввя з вгввыюго píbhh аабрудненост i шидпившм даышкааи Р - 0,05 до £ S , V = 0,02 %/ суттево не впливае /рис. 1/ на onip доск^дисуваних сталей уавореннв холодних тр!цин у Бнпадку сбиекеиогс Biilory водны га упов1пьневих ивидкоотей охоиод-itôiiBH 8111. При одночасаоцу пЦзшиевк! ь^идкоотей охолодкевня звар- • вих >э"сдаввь та вонцеьтрацИ у них водвю рзф1нованi ствл! типу l2rii2U4A¡u з везначною в1льк1стю шк^длиьих доышок виявились ввй-úinbji схиьььими. до упов1львевого руйнувания. Це моьнв пояовити ут-

©к* М Па

Ш

Рис.

6 8 Ю[Н]дшр) мл/100 г

Бппив концентр г-" i'i водню та швцд-KOcri охокодьевня /Wg/r = Ю С/с

-0,Ä,a ,VV6/5 » 17 86/с -»ЛВ /

ЦП КрИТИЧН! НЗПРУГЙ рОЗТЯГу 3P33KiB

iMnnaHT ¡з сталi типу 12ПкМфЛЮ з Г Я . Р = fi.lK С /14/.

S £ S Я S

Р = 0,05 % /1,4/. Р = О 03 % /2 5/ то Р = U,02 уз б/.

вирокнян 1.51И 1ЫЗПЬН0°1, у пор 1лзе1янн 1 з марте-«¡вськиии сталями, к1пькост1 великих тре-тинних /по Явойському/ комвпексвих оксисуль-§1дк«х НВ, пкI е пястками атомарного водню.

Результат дос-гЛдкепь дозволять зроо«;тк висьовок при пеобхШПсть обмекен-пя вм!сту дид^уз ¡Иного водню в швах на р1вн1 5,0 «л/100 г /у випэд-ку звап!зу хромзгогра-ф!чнин методой/, вра-

ховуючи, що у досп1джених стапях Рсц перевеяно скпздае 0,30...О,85. При цьому мае м 1сце нэзначвяй за величиною та в!дносио р1внсм1ртН1 Пого розпол1п в звэриих з"едншшях, а тацож висский сп1р ПШЗ лего-взвих сталей утворению хойодних грхщин.

3 урахуванкям огриыаних результат¡в оц^ювали оп!р звврвих ¿"еднань р¡зних марок висовомщних схялей утворению холодних тр1щин но пробах Теккен. Бзавиозв"язок м!ж хП.Пчним складом та швидкостяки охолоджвввя.досл¡днених сталей, копи не спостер^элося утворенпя холодних гр1щи л, пока бути подэний нзступною зэлвшМсгю: ^6/5 = _ 3 достатньою для практичних ц¡пей точ-

а1стю вова дозволяв л1м1тувати извсиаальву швидк¡сть'охолоджвния /ТД/б/5 ах, °С/с/ 81В високомтних сталеП з Рсы = 0,25...О,'+5.

В. ДосШдяенкя звконогирпоствН внливу х!М1Чного складу тз унов злпрювчипя и я оп!р упол ¡пьпенопу та крихиому

piidHyBBtlllliH MÖi'Onj US in 3

U,2 °

МИ я

Нетал uiBiB зварних з"еднавь висопи-.ишшх стилей, як вiдо^ю, повинен волод!ти екв1ввпентвими основном; «отляу показпкяама м1ц-hOcri, ВИС.ОКЙМ опором ynOBinbKBHOMy ТЯ üpaXttOMJ ру«вут13вппи. 1U ви-!<ОГИ поширюютьсп ¡13 ГОИОВНI процесп дугового ЭВпрПИПИИЯ /ручку електродугову; мехвн1зовппу в захнсних газах тя пin ¿люс^м/. 3 зв"язку з цим е доцШьнии вишунувяння узпгпльняних ВППРЯНК13 Тх

ld

рв8П1зац11 лшлхои вибору оптимольиах систем легувэнн}] метзпу шв1в та ризробки ефектввних процес1в керування гг. структурой та впасти-воотями.

.Ькшук.ування оптимально? система дегування шв1в. При Ыдповхд-ноиу ыетадургшюцу процес1 зварюваавк високоцщних сталей голсввии принцип легувенвя шв1в складаегься з комплексного введения в звари-вапьну ванну нбвепико'1' кШькостх марганцю, хрому, шквпо, молибдену та ваиадш при обмекенШ к1пьност1 вуглепю.

Розробпен1 ранш р1ваянвя регрес¡1 вставовпають взаенозв"язок

ххуЛчмш складом та механЬхними властивсстями шв1в. Одкак вони не враховувть вплчву окремих техьолоПчвих ¿актор¡в та 1плькост1 шМдглвих дом Шок ва характер з:лни впязкост1 швхв у вкпадк. випро-буваввя зразк1в з вадрхзом типу Иарпх. Из основI узагзльвевня й об-робки результат ¡ь експерш.шнт!в методом багаговйихрного регреоШво-го аналхзу автором разом з О.Г.Каспткхним бупи розробленх рхввяввя залекноогх 'лехлн1чвих вгасгивостей петелу шзхв в1д IX хШчного складу та 1ЦЬ.

Отрицав 1 хнтерполяцхйн1 модел1 дсзволяки-ь виявитн' опгинапьве легуваная ыетапу ив ¡в з р!звш р1внем ы1цвсстх та проанал1зувати роль коквого легукчого епеиеьта. Критерхеи таких позрахушНв у да-нП1 Праги Сув показвик РС(Ш /вперш;. ш-шориставий Ь.4.Мус1ячеико стосовно до аналхзу наплазленого ыетапу/, якии в1добря£уе схиль-нхсть алив до утворяьив хододвих тпщпн.

Стосовно до цетаьу шва 13 наступит скяздоц елеиевтхв /%/: вуглець 0,01; каргаведь 1,3; 'нрегльIл .0,5; хром 1,0; иотИбцеи 0,4; и1кель 1,3; вавлдгй 0,05; с ¡ркп 0,и2; доссор 0,02; ззэт 0,02; кч-севь 0,04 - таШ ^ = 11 °С/с була дссл1дЕева зппс&имхь р1вна К8хан1чвих ьластквистей, и тону ч«ел1 удаивв ъ*явиШь,' в задььвос-вЦ ва 1сту в вьоиу -легуючих елецевт1в. Ва допоиогсв рШявь регрес И ¡лцв^вэли знхву концеитраци дьгуьчих едепентхв у ся1дуючих ие^ах / % /: иирганцю 0,5.. .1,8; креиь1к 0,2...0,8; хроьу 0,5...2,0; молхбдену 0,1...0,8; чхкепю и,5...2,5 та ьанадш 0...0,2.

Доспхдиевня показали,, до зб^ьшнвя ковцснтраца цкх елецевти гИдх-ицуз в'чвхсть шв1в /рйс.2,а/. Наибхльь е^ективвх добавки вана-дхы, крешлв, иопИ5дену та.хроиу. За опишапьвого .з ¡¡¡очки зору за- ■ Сиьпе'.евия и инвест! швхв ьм1сту цих елеыентхн легко забез^ечуеться грани г.я текучее*! ва р1ввх 690...835 МПв при везапчвому -зникенн' пвастичвост! то влзькох удпрно! ь"я31(ост1. У тхвк обравох ссстени в' еуьвийг. ыкиль ызкочиааьао саревв Цч хиьшьаы» идзс1йчи0сг1 шЫв /ркс.2,д/. Одьочаои«« пхавйцввьп вн 1сту в ..кх нШвию тя иаргакцю

сприяе попечению ударвох в"язкост1, a tui-íHiai епоментч сприявдь '¿i зиеныеншо /рис.2,и/.

Зкавквння siiicxy ciprfii з 0,02 ¡5 до 0,01 # /рис.2,б,с,к/ та яисвю з 0,04- до 0,025 ís /рис.2,в,ас,п/ при оДночашпй bmíbí концевт-ргцп лэгуючих ейемешмв суиево' не впли^ае на псказниви míuboctí та плвстичнбст! ebíb. Незнэчне пШзщения холодосг1йяост1 споотэ-piraeibca у випадку зменшення у швах Kinbioci'i кисвю. НайСпльш ефективвим засобо« пхдвищеиья слукЗових влпстивостей iubíb s виб!р таких peasiiB та умов зварювання, за якиш! эабезпечуеться присиоре-не охоподкевня iebíb /рис.2,г,э,и/.

Анал¡а отриианих даних св1дчить, цо властивост! металу iübíb на piBtii дослхдиуваних сталей мокуть сути досягнут 1 при вииориотвв-Hi систем легуваивн 03XK2FJ, ОвЯБЗГМ^га иЭЛНГЗУ. Оптимальною та вайбхпыи перспективною для подольшах досп1днень е пери*. система, друга - еконошчно нераглонэльна, -о використонвя третьо! пов"язпнс з досягне.вням достатььо 1втенсивких ивидкостей охолодааввя.

При зварювашН сталей з б ^ ¿ ^ 690 Щ]а система 03X112га мсае. бути використава i3 сШдупчим сп1вв1двошеввям елемент1в: ызрганець 1,2...1,3'/5; крема1й 0,2...0,5 хром 0,3...0,8 %; нол1бден 0,3...0,5 н1кель до 1,8 ГраничП звачешш Рс1(ш у нíй 0,19... ...0,25; = 8...25 °С/с. Такий р!вень'впастивостей шв!в чоке

бут.? забезпечевия при хнвому спхвзхдноиз ян i элемента, ала в цьому випадку пстр1бцо або п1двищуватя выхст ниелю у швах, або зСПлызу-вати загальний р1ввнь легування /Рсш > 0,273/. Тане пегувзння ио-se бути винористэне.для звэршшця Йiпыа м!ц«ах сталей /6Г 0 2 > 735 МП а/. Б цьому випадку за*1ст олреыи::. легуючих елемзн-тхв.повивен бути дето.вищем I % /: марганець 1,2...1,8; креин1й 0,2...0,5; хрон 0,4...0,8; HiKanb 0,7...2,3; йогЛбден 0,1...0,^5. Б цхй сиотеих гравичн1 значения Рсмш не повиннi перевищувати 0,29 та й W повинна бути б1лыде за 15 °С/с.

Структура ыеталу hbíb систечи 032Н2П при охслсдкаши у неках Wg^ = 7,3...2l °С/с е суШшш» феритно!, беШНтнсй та аартевсит-нох склздових. Травсм1с1ЙШ!:л1 електрои:-!Ои1вроскоп1чними досШднен-Няыи встацовлено, що прг пов1львому охоподяешй /Wg/5 = 7,3 °С/с/ структура xbbíb ы1сгить до 75 % бейи1ту /в тому чнспх 45 Г» '¿его верхньо!' иодиф1х!ацИ/, до 15 # диспокацхйвого мартенситу та гопча-х-Ий ферит.. Шдвищеаия швидйосИ охоподноквя = 13 °С/с

призводить до suiHH спхв£хдно1.ення сгруктуряо-^азових складоьих: Бб1льиеин» обпе:аю1Е долх вижнього белвхту i диилокацШюго мартенситу та гмекиэиню «¡пьисстх верхпього байту ¡1 (¡.ериту. Пр.

Ви'хт легуючих еягмemniB, у %

Fue.2. Sane ¡¡ев 1сгь rpanani текучост i /а-г/, в1даосногр подов-Í.ÜUUU /д-з/ SO yasputï б"яЗК0СТ1 при 1 = -70 °С /и-и/ ÄCCKiÄU/Eniivjrt Mfï»sj ива /а,г.,и/ sin sniui кекцентра-Hiï cipiü'i /б,е,к/, euch» /л,и,п/ in шшдкостi охолид-

/г*, е !м/

W6/, - £-1 "с/с хчлквш! ^epia аз j.ci'.oii., ouutiï npûuyïui j ue-зьачны i;iribnocïi, о ичтышн iules дпекокац^нохе иартеиекгу in ник1:ьогй oVuiyïi перввпеде 90 •}>. I'unou,? иди ihn ¡сть дося1диеш1х crpj'Ki'ïp и'.юroe X ù.ïeiiciuпiii ^рвгненгацП уазовпх склпдсвих з ростом Li,i:a¡;ccTi с-холодцепш, а тякок nijiinmonui густшш диспонац1й.

П»лк:ьег|;й хот ¿ост ¡Пксса .■ шк Ie c;¡c тени osjjgrj, Узагапьнення üi'piiíiohiix доенх oí.ih4u'ii>, що п ¡дшн.еыш хс/и-дсст íükucíí шв1в систе-ыи 08il¡2l':i дицilibiiu SAiuci.iúLf'iii ííbTíiiíiL'KciiiiM шпяхем: звиаеишш emíc-

ту ЙК1ДЯ1Ш!:Х Л-'МН!СК, HilifOIIBryBaiMifl!! р ¡ДКОЗеШ ПЫШ'Ш IJË1 0ЛШП1

/Fl /, п 5 пел j il] fui iiiHiiM ïx rri'jHTypvri шил хом peryiii ипнпя рекиШв

sa ye.» ' ]'"['■ jj'ihi и.

При привадеыП таких доснмкень метал uuiu с./ствми и8лЬ'^Г:.! маа постыну «¡лыМсть головиих легуючих елеиэвт1в / ¡í /:. , С 0,073...U,081; Si 0,32...0,39; Un 1,52...1,36; сг О,17...0,23; Ni 2,0...2,¡8; Hü 0,38...0,43; 1/0,03; Ti 0,02 та M 0,2; [oj 0,052...G,US8; [N] 0,017...0,02з. Ра^Лнуячий ефект цоталу iieíb оцi-шовпли по знлкеннл) вм i с ту головиих шМдмшх диы:1иок: з ES, Р = 0,04 % до П S ., Р = 0,02 J icix досп1дшшх'BapiaHïax iíibíb HB Головины чиной складопнсь з суль^Шв, сксид^в, и i трил i и та сипinaríb. ГНдвищеппя "чистоти" металу шв!в в1дбилось у зшпшшп загально"! забрудвеностi з lj = 16,65 • 10"3 до ^ = 14,25 . ю-3} змелшелн! в.ч!сту суиы^д^л та о.чсисульф^в при практично пезгпшп'Я it iлькост i вяличень ïишах tiop^onoriii, зиепкешп дол i ьклкчонь iiimiu liop^ouoriii, aiieauütiHi дол i везаачвих Au b,u \ми/ вклвчепь з одно-", часним розыиренням p03Uipti0rc insopsany розпод1пу 1Ш, а такс;;; söi:u,~ asHiii puauípiB ауст'тЛтних зерен з D3 = 33 мни äoD'3 = 51 iwü.

Для ц|кролбг0бзвих шв!в / PSJI 0,CU396 ;«/ характерно дцспор-гувапня вкпючсвь з одночасною ïx Ci].tipoïдизацieio та одвочаскии зву-'кенняы posulpuoro 1мерваяу d вдл: супы; 1днпх до 9 ики, оиеисуг.ь-оНдних до 2 ики, овслдвих до 7 »дни, ¡пгриднкх та скппьэтпях до 12нкн. CnucTspiraeï'bO! зм i и a en ibb i дао^ eiitia ЬЬ yen: харсктерппх йор^овоПчппх груп: зьшнсмвия «intKCcsi супьуМлшх та сисисунь: ¡д-

Ш1Х ВКЛЮЧАВ При СДНОЧЛСНСЧУ piSKOIjy BÖinbKJCHBi К i ЛЬКОСТ i ÄpitVÜX,

третивьих РЗМ í3 Buicicu сксис^пь^.iflíü. J внпадку мтролегувания мет any шв13 зценкукться серёдв i розШри HB та аустегЛтних aepui ПрИ ОДНОЧПСНСНу SOinbliltíHHi иДцОр1Д|,ОСТ1 часТОТНИХ рОЗИОДШВ. Та!ф ncbiniiiöbfm пер8метр1в 'вгоринво! структури м'етапу ubíb супроцдау-esbc:¡ зсШьшоьням ïx пластичаостi ta опору розловсюдаевню три;,ni. При цьому практично незкЛнншш шшаються показвшш ïx

bHKOHaiii доел биения се1дчпть про сипадн icr& суттевого ршзшш проолеис 1йдвице1шя хоподйса titeóos i иш1в тЛльки ипяхоц удоскокаиев-ня иетавургШшх прьцесЁв звар^иання бпссноциших сталей з кпро'о-и1хридвии зШциевиям. У зв"язку з ции уяснялось доцШвии зпе йпппв погонhoï eiieppix зварювлния на зн1ну структури та властивостсД laiiis. Pera.ur зварювпппя оншоввх з"едпань стал i типу 14ХИЩ рз гуливали i3 розрпхувку аыпш ивидпиот! охолодиевня ьеталу iujjiB у ие-иву:И/бу5 = 7,Ь...21 йС/с.

Шдвищешш швидкост i охояодкесня нет any ubíb система С8*Я2ГМ привводить до зц евши пня середи1х розм!р1в зерен /до 20... SO am/ .i öUbiuot ciaöinbiiooii ïx posuiрiE /знизеення р1знозерниотостi -R 3/. Tatin 3Miiio btopiihboï структури сприпе 1Нтенсивноау п1двнщеввю ui'n-

Pw, мкм; RM-IQ*

100

60

n а*4« .о

__ ... VR« Яш

6«; G¡, МПа

am

(6

.S3__ о

0

"•kw

50

Рис.3. Ssjisi-chicTb napaueïpiB вго-piiKBOï структури i M0xsHi4-ВЙХ вя8с1иеосг0. üD i в CISC" .

теми 08¿k2r¡J в1д шеидвост! охолоди пня

вой i ïa хокодост ¡¿шост i UiBiií, a такой переходу í3 в"язкого в KB83iKpifXKe становище при öinbffi пн&ышх темпе-рэгурах /на 20...40 °С/. У цьо!.;у вивэдку ¿этично ие-suiaiiHisa пишешься покезники nnacii!4H0cii /рис.3/. Отрима-Bi результат« свЦчать про необхЦн icTb обмененвя теппо-вкпадеыь звапывавня /QgB = 12,0...16,0 кдш/см2/ при п1двицених вшюгах до хо-подостíükoctí шив.

On i р м о та л.y uibíb система. 08XIi2I?>! .уавореннв хоподних TpimuH« Hin-час проведения цих досл1джень в запеивост! в1д nepeplsy ubíb були вико- . phct8bí pi3Hi методики OaiHOK. Метал одвоыарових uibíb оц1вю-вався за результатами, доел iд-

_ кееь но ynciBiniBeue руйнуван-

20 %,'С/с вя скп^евйх зразк1В'. Epine-pieu цих досл1даавь в критична напруга розтягу 6 Був запропонованиИ ьовий níftxis,

яки il лра^овуе уыози формувач-.

»

Вя вапруг ввврних з еднааь високом1цяях степей i присугвосг! яовцентрятор1в у uiсцях навангг-аевив цих ubíbí 6ир/6о,2 - 0.3', де ~ умояна грониця тезу-

чостi, як8 встановдиеться при доспддкеввях цип1вдричних зразШв.

Длл оц|ьки опору багатошарових ¡sbíb утвореввп хоподних ipicyiH розроблева техвопстЧчпа проба з трщицс эдхбпини деуоктаии, сииет-рично розтяшовавимя з обох боШв ива. Шд час охолодкенвя таких в"вдввнь в!дбуваетьса укорочузанвя метвлу у псвздовг.ньому нэпряыку, цо сприяе ровходквивю. ÖepcriB тр1цинопод1бвих де^ект!в тв ровмгу' метвлу досШджувового швэ. Нвйб1лыде розкриття берегдв трыцив вадовж границ i сплпвлеиия, при яксму вони роппевсюдкуються у ысзгап i кво, буяо прййвяго за де£орывцШай критерН! руйиувоивя. ыехвяу ebíb.

Було виявлево веоднозначиш! ьплив xíl¡iчаох^о складу /Рсш = 0,18...0,285/, концентрацп' дк?>уэ хйного водда та гспидкостт охолоднення на cnip упоь ¡льненсму руПнуванпю однопрохадшх швхв. Досл1дкешш свхдчать, що на;хПпьш «¿ективрим е г-галсинапьне эктопия ко.нцентрацп водна у ивах, a р1вень пспереднь&го пхдirp.jy cni-, устэновлювати в запеллостх в 1д р1в!;я пегувавня. 'i л к, нппрнклад, но-гвуиввий вплив в1д пхдвицення uiiciy дрГ.узпшогс ь-сдг.«) не 1,о ил/ЮО г BíiiiiB иого припусишого piBßfi кошию компепсувати Шляхом [Ндзищання температур» попербднього nUUrpisy на 0...50 °С у швах з РС!Ш = С,248 те па 6ü...90 с'С з РС|Ш = 0,273.

Зшшвйнп дт-узííiHO'f pyxniiEücii та iiüUuoüTparU'í Иди, J мотал i шва, модвф1яов8«счу РШ, псзвуивво снрияе ¡ico опору ухоронки хо-подних трхцин. ЦеД зплив наоднозначнии i залечить в¡д ночатково'х касиченостх üibíb водпем. Мпсропегуванвя РЗМ швхв типу U3XIi2r;j з [H]ün^<5,ü нл/luü г п1двшцуе onip увов^ьненоыу py¡-, 'увяншз на • 15...¿0 3 пщьищеиияи насичецсст! uiíb иоднен возкшгний вптшз ¡Нкролегузвнва i рв^Лвуванвя на кого' spiumeocrixtöicib знкиуегьси. У (деке., вис он их концоктрацИ:/р]дИ ь. Ю мл/ЮО г/ bíh c^ciu bí-велюб!ться. Ца пиь"язане як з сбивавший 'иожиавосгяни S!teaae»j:ji BMicTy [HjgKli, У изт ал i xüb íb /на 1,0...2,0 мл/100 г/ завдя'П ücto-nypri.iKii' ctípoáqi PS'!, так i- з збхпьтшям аустекIíeiix зсрзв зчвдя-кц зквшекню кого забрудвевссач доиЬшаш, ко в Цбувастьол sßacBi-док змекшеннл кхлькостх дрхбнпк третивнпх ъкпючень, ,'ni вол-дшть "бар^ршш"' з^ектиц ьхдьосвь рухомих середкьо- va виссжсиугових граничь.

Отркмвнх результат булг: ьвкористаni riik час досяхдг.звь опору утьореьнь ipiiiüh чстапу Оагатспгсхшшх ubíb. У-таких ивах, ьикона-вих у захисних газах /COg та суп im AM' С02/ легованиш: зварюхаль-ШШИ дгиачи /СВ-0312С, Св-1СХГ2С№, Св~08}Щ2Г,?Ю, Св-03)Ш2г2с:.!Ь га 'ib./, ЫдОуваеться ^¡таркрвстапи'н«* рушуванвя. 'i'pаднви розта^ову-ються перевакво у ьЛсцях гидвпцекоУ концентраци напруг - гг=тр!й-них.стыках вапшшх та др1бних зорен, итрпманх результат свхдчать про взаеиоззпязой uix розихрс ¡ критичного рсзкрнття 1рхадни / 60Ь/ та схильв1стю швхв до утворення трхцин.,

Ыва з 6"гв á 0,14 мм вГдзйачватьоя внзькиь опорой у* ;оргшш трхада кав1ть за mmiuoí концентрнцИ у них дийуз1йного ьодчпо. 'У Ki реневих иарах шв1в з б"ов = 0,15...0,20 u¡¿ &ус;р1чаю-1:ьси ^рх^ина, якх V розповсадасукться по вид-си i з"едпавь при поджлыо! у запознеь-Hi розкрсття кроток. ^ багвтопроххдних ¡¡¡вех 3 8 >■ u,20 Uli холод-, ni TpiiitíiBí) bö вустрЬэлись.

is»

Схвореввя оснихш!;: полоаенъ технологи звэр&анвя емсокшщвих леговавпх сталей з карбонгтриднпм згЛцненням

Результат досШдиень, викладен! у попереднхх розд!лах, та шт^аючх з них технолог¡чн! рхиевня стали базою для розробки нових обо рационального використавня ранхи вщомих зварювапььих матер1а-л!в тл створеввя ептинвльних технологиях процес1в дугового зварюваввя вясокоШцних леговавих сталей.

Розрсбка та вииуков.увакья зварювальвих нвтер!вл1в. Проведен! доел!дневвв показали доцхльнШп- використання Мп-5!-Ы1-Мо коипози-цП високом1цвого метану шва з обчекеним вмятом хрому, шкЦливих ' доиШок тп комплексами м1кропвгуванняи р!дкоземельвими епементами. Цх резупьтатн буди покладен! в основу розробки при безпосеред;нй участи автора нових звэрюввпьних катерхалхв /дротхв Св-и7Л11&ГМФТЮ та Св-10Й12ГСг,!ФТЮ, епектрод!в АИП-бП, АНП-8 та А1Ш-9/ або регионального використання ранш розроблених /дротхв Св-08Й12ГМЮ, СБ-С8Й12Г2С;,Ш, ПП-АН54, ПП-АН57, дпюс1в АН-17М та АН-43,епектродхв АНП-2, А11П-7/ для ручного електродугового зварюваввя, а таком меха-нхзованого пхд плюсом та у эахисвих газах.

Обмешшй вмдет дифуз1йиого ьодню у наплввлон'ому матак! /«=•5,0 нл/100 г/ зебезпечуеться вккористанвям визьководвевих ывге-р|ап1в /апекгродхв з покриттям ^тористокальцхевого типу, поро^ових дрот!в з оезрдпм'рутил-длюоритного типу та т.п./ та в!дпов!дною п1дгоюекео ix до зварюваввя.

досл1дкевня показали, вд прп зварюванв1 у вугпекневоиу газ! доц1льно викорисювувати дроти ПП-ЛИ54, ПП-АН55, Св-10й121га<й.й або Св-08лБ2Г2сЖ Рекомендуемся звстосовувати порошков! дроти -д1аиетрои 1,8...2,2 им дли отрицания шв!в р1ввоц1нвих по ы1цнсст1 сталям з е"0 590 МПа, в дроти ¡¿арок Св-10лН2ГСи!И'Ю та Св-08Л12Г2СМ№ дханетроы 1,2 ш - сталяи вхдповхдво з 60 2а 630 Ша та 6 о 2 & 785 1Ша- Др1бвозернист1 одьорйнх паи, • виконан1 дротами ПГ.-АН^ та Св-ШН2ПЖТ!и, добре чивягь оп1р йп-ц!к)вавню та розвитку в"язш1Х руйнувавь /¿Гсв = 0,20...0,22 им/, ^ впливу ударних навзвтвкевь = Дж/см при -70 С/

та характеризуются тип, то 2' зваходигься вииче н!нус 40 °С. Для ыв!в, вик'онаних дротами ПГ1-М157 та Св-08Д!2Г2С!Ь, ц1 покпзвики Г1ршх.

Деревам розроблених дрот1в «звсийольво •виявппюьея при звврю-вввв! у сумш! газ!в на основх аргону. Отриман! шва вм1щмгь кв 10... 15 £ менис ¡¡Ь у порхвнянв! 'зх звареними у вуглекислому гоз!

'завдяки pa¿lH¿'B4i¡t дп cyuiti va öinbu 1нтенсивнсну схолсдженню зварювально! ванни. При цьому cepeflhi розм1ри зерен зменшуються на 70...80 % га в 2,0-2,1 рази показник ïx р1знозериистосП. Шви, виновен 1 дрстаии Св-08}Ш21Ш, Сз-08ЛН2Г2С!Л), Св-2С)Ш2ГС:Мк), Свт07ХНЗГ!.10ТЮ та ПП-АН57, забезпечують високу 'хонсдсст 1йк1сть до MiHyc 70 °С 0ârD5 Дк/cu , Тхр1 аикчо Шиус 50 °С/. Дпя шв1в, виконвних дротами Сз-08ХК2Ши та Св-^03}Щ2Г£СШ), Ô"QB = 0,07... ...0,08 им,' при використавн! решти дротчв - 0,20 ми. Дроти

марок Св-08ХН21Уи, Св-08ЭД21?с:.Ш, ' Св-№ХК2ГСМ«Яи та '

íh. таков ыонуть бути вияористаи! у сполучешй з окислювакьшши

■ (¿писаки марок AH-17'J та АК-43.

Як показали проведен! докладная, п1сля в1дпоб1дкого коригу- ; вання perauiB зварювання використания и,их ув:зо1в дсзьоляе змеввува-ти середн 1 poaaipii зерен та ïx р1знозеры1ст1сть'у 2,5-2,7 рази. Суттеве подр!бнення вториньо'! структури нет any iiibíb, виковяьих п1д окислювакьними ¿люсими, ножна пояснити твердо^азниц мехашзлоц др1бнення, 8Баяз8виы з утворенияи багато^азних третнннлх оксисуиь-ф1д!в. Утворюючись безпссередньо перед фронтом кристал1зяцП, цо рухпеться, вони гвпьмукиь висско- та середньокутов! границ! та пряводять до piBHOHipnoro подр1бненн'я зеркисто!.структура. Це сприяв п^внцеиню üí4boos» ьаовояпеього ueталу па 20. ..25 % та ¿"язкосх! в' 1,5-2,0 рачи. ' .

■ : , При-poapoöqi зисокопрсдукткввих елвктрод1в ЛНП-бП иакПльш перспективною уявлялась шпано'ва система SiÜ2~MnO-TiÜ2-CaF2, яка досягаеться при в!дпсв1двону bmícxí у покритт! магнезиту, ¿люориту та рутилу. Ьведення до складу покриття зал!зного поролку та в1дпо-Bifluoï KinbKocTi решти комп0нент1в дозьоляе зобеэпечити б|льш висо--ку в ncpiBhíiHtii з электродами АНП-2 продувтнвн1сгь зварювання

/у 1,6-1,8 разг./ при забезпеченн! piBHCuihüOi' м1ццссТ1. Електроди АПи-бП йризвачеи! дпя звпрюБаиня сталей з 6*^ >¿ S» 590 \Ща, ene ïx також истая використовувати для зварюваьня öinbii и1цних сталей, кепи допуснаетьси эвииення íjííuhoctí метапу ubíb до р!вня /0,70... ,ч..0,85/'6"(j £ основного метапу. Шви, виконан! электродами АНП-5П, задовдльно опираться. Шц1ювашио та розвитку в"язиих тр!щан Дхр1 = -Ю...-30 °С/. ••-.'"

• Електроди АНП-8 та АНП-9 розреблен! на баз 1 дроту Св-08А. У. склад пенриття цих елеитрод1в введет також мШрскегуюч! дсбаьки. Метал.шв!в, виконавий елёктредвми АЬП-8, вШщуа 1,6...1,8 р Un, . 0,7...0,9 S6Wi-sa' забезпечуе потр1бвий комплекс ïx ыехзн1чних влао-тивостей: в 75Ü.-..810 !Ша; 6В = 360...985 МПв; 65 = 16...

"...15 %i 53...64 avA5o = 20...50 Дь/ем2 при 1 = 40 ÜC. Б1пьш •висок; ;'Гви1с,г Hiiiena />2 %/ дозволяе забвзпечувати високу холодосг j^Kici'B до mí ну с 70 °С / £,¡450 = Ü5...58 Дк/см2/ металу iabib, .еиконяьих електродаии АЬП-9, за у«ови р i в ¡i оц i и ни х показвиШв-i'x Mim:ocii, властичностi га опору ¡нщывавню i розвнтку в"язких ! руйиувань / 6СЪ и, 16...0,18 ми/. .

Дем.орярпИ' га вапруги у звэсиих зпед;!аннях. Б даний час вемае узагальвевих вхдоцостей про вппив технологхчнпх засоб1в на вапруже-нии стон зварних з"еднапь леговввих сталей. У зв"язку з цим автором досглдкувався вппив особливоотей складання конструкции попередньо-го та п1слязварювального HarpiBiB, ъиксристання дрстхв pi3Horo xi' м1чпого складу нв рхвень залишкових нвпруг та дефориац1й зварних з"едн ань.

Ери зварюванн1 сталей товщиною 8,0 ма зьи^а величина иЦлини uIk кромкам до 3 мм' суттево нг вплявае на рхвень залишкових зв8рю-вальвихнапруг у usTani шва та ширину зони пласШчних де^ормац-Ш, проте Еых'нюе величину та розпод1п залишкових поперэчних наг.руг ./збГлылення нзкс:шапьних псперечвих укорочевь металу шва у 1 ,^-1,7 .рази та нер1вно:Нрност1 розпод1ку поперечних де^ормац1й вздойа довеини стику та BiporiflHicTb втрати плоско? уорци зварюва-ш;х пластин/. При збхлыленн! товщиви / & 30 ж/ зварюваних сталей .'визначвдьний вплив нв напрукений стан нее форма кромок, склад звв-рювальвих матер ianíB та 1кш1 чинвики.

У коревзвих швах* з"еднвнь з У-подхбвии розкриттям кромок §ор-иуються зиачв! розгягушч! поперечв1 напруги /<Оу >180 МПа/-. Розпо-д 1л цих напруг вер1ввсм1рний такок при зварюванн! зПеднввь з Х-ло-julfíeav розкриттям кроиок, проте уцьоыу ¿ипадку кореве*в1 иви роз-uluyjoib ся в зон i дп вапруг стксненвя. Биконаввя 1-3 проход is мало-' ■^Нцвйни та пластичвими мвтерхвлами но зихвш величину напруг ycix компонентов об"еиного напружэмня ставу зварнлх

в"еднань. Вб1льшення погонних снерПй звврюввнья сприяе iHieiicíiBBO-tiy розвилку■ деформвцМ та перем1щень, що порешкодаав формувшшю сприягливого нвпруаеного стану зварвих з"еднавь в: сокоьПцних сталей . Р1ввом1рвиа riifiirpiB до 70 °С тонколистових високойщних сгв-лей призводить до зыепиення иириви .зови пластичнкх дефсриац1й та поперечно? усадки стикових з"еднвнь, вле вЦ здвтний викликати де-формацИ типу' "випинання" та утрудвюввти зварку з"едвавь гонколис-тозих сталей. ПопереднИ*! та п1слязв8рювальвий пíдíi'píей до 200 °С товстолистових з"едвань такок не спричиняють :до значно? зШни вап-рукеного ставу металу багвтопрох1диих швхв.

Уыови уюрмуввння кутсвих дал в ia таврових з"едьавь у пораб^ян-, Ш зГстикоеими виявляються несприятливими через зншну участь основного металу, б1лыл ¿исон-i шзидкост1 охоподиення, дira эвачвах чзпруг вздовк oot.

1?1зниця у температурах струкгурвих перетворень лзггпзних та маяопеговогшх ызнз у порхвиянн! хз зларювяною сталлю призводпть до (¿ориуванья де^срмац!й перемИпення у швах при зварввш.их у вуглекис-пому ra3i дротоц CB-08&i2lEC!JiJ ML ~ 7,5 • ltf3 мм/ тз в пр;шовк1а зон I - дротоц СВ-С8Г2С /А1 = 15- 10~3 ин/.

Onlp зварннх з"едвонь висикоШцьих сталей .'/творению хоподвих TPtuiHH оц!нювапн за резульурмш дсслхдмкь специально рсзрсбпееого лабораторного зразка, а танож коротких таврс^их зразк1в длл оц1вии В 1ДП0В ¿ДНО стикового тв кутового LIB is.

Стихов i з"едкавня зварювалн е.пектродоми АНП-2 та АЫ1-9; в за-кисних газах дротами -Св-0Ш2Г2СЬШ, Св-10ХН2ГСМИ'Ь тз РП-АК57, о ганок дрстоы Св-03дН2ши Шд ¿.лиг он АН-Ш. Пери! сигнапи акустич- . ■>oi euici'i, якi свичать про зародкення'гр1и,ин, &1ксуваки через 1,0-1./' години пхспя аакхнчення звярювэння. Е залв^псст! в!д техно-юг1чних sapiaciiB 'ix ¿оззяхое трзвав в!д 0,5 до 3,0 гс;,:пк ¡1; пс-¡e'pxai ив1в спостерЗапись трщпии.рхзно! прстяя;юст1: егд ¿0 до wOO %. ПочередиШ nUIrpis до 40...90 °С при ьикокапИ кь^енезих а ¡в практично викпв-18В псяву TpilltHH у фазкэх. PfinioHanbHe 1Икористакня автоп!-irpisy дозволяв зия-ючоги га':ий прсцес 1д час подэльшого за-оввення рсзкрчзтя роаоа.

Уявпяеться цоили-им запоб1гати удвоенны хслодних тр!щиа кутових швах тавро-,ix апедиань шляхом 5межевня «сйпентра-

;ii дифузхйного водню в зах -а пШгуванкя зидкостей охоподжен-г 311. У зв"язну s;

' Qjimax, кДж/CM

40

Ьанежвють грсничних значешь погоь-вих енергШ зварюва.. ¡я вхд температура псперед-ъого п хдхг.. хвг/ эисоко-шцких стапеи товцивою 3...30 ии

тривиийрним выведениям тепле у таких з"вдваннях погребец бхвьш. високий niäirpi» у nopibhhhhi i3 стиковими а"едаавкяый. Високий onip утворенн» холодних трхцвн в!дм1чево у таврових з"едванвях, якГбули виновен i у вуглекислому rasi дротом Св-08Г2С д1аметром •' 1,6...2,0 мы з niRirpiBOia до 60 °С. Негативный вплив водню та пхд-v £ищеввя щвидкосасй охоподкеввя на onip ЗТБ таврових з"едвавь утво-ренню хонсдких тр1щин п1дсипювтьоя при зб1льшенн1 легувавня звара-. вальних дрот1в, зиеншеви! хх д!аметру та вивористанн! як захисвого газу сум!шей на баз i аргону. ' •

Биб1р реаиШв зварнвання. Бста'нов11бн1 походи вибору гранично припустимих максимально'* та' мШиапьног ивидкосгей охоподкення. ме-' талу IMS дозвопяють обирати оптимэвьн! повднання поговвих енерПй эваривання та температур попереднього niflirpláy висо:(ом1цних отавам. ••

Бб1пышшя Q зр в1д 10 до 80 кДк призводить до cyrresoï bmíbh . структури зварних в"еднань. При Q 8В ^ 2о...25 кДн/см /в запеквос-т1 в!д складу сталей/ збер1гаеться повнй-когеревиИсгь зови сплав-пеная та висока холодост Ш< Деть нет any ПШЗ при температурах до м1-нус 70 °С /ав^50 2! 85 Дк/см2/. Зб1яьшеввя Q3B до 40 кДк/см оприяе псруыенню, posMipHoï стаб1льност1 структури зони сплавленвя та призводить до зберекенвя.noTpi6Hoï холодост íííkoct i металу при температурах до uiayc 40 °с. Температура попереднього niÄirpiBy сталей Тп встановлюваяась за результатами дослиаевь зразк1в Тек-кен говщиаою 16...40 мы is сталей з Рсц - 0,2?...О,42 без-трхщив. Обробка результат 1в досШджень свхдчить, що в aanewocii в1д xi- • м1чного окиеду та товщини зварювано'1 ciani м1н1мальна !ГП моке бути розрахована sa допоаогою наступнох запежвост1: ТП/°С/ = 330 » Рсм + + 1,2'S" - 44.

' Биб1р сполучевь Тп та Q. эв л1м1туаться uoebhbíoib появи у ПШЗ високомíuehx сталей структур« верхнього 6eflHiiy, повпязанох з' упов1льнешши швидкостями охолодкеввя. Стосовво до зварки досШд-кеник степей р!8вих говщин таким «paiepiea nociaeJW 5/5 = 3 °С/с /рис.4/.

5. ПрацездатBleib зварвих з"едв8нь те ковструкц!й i3 висовои1цвих веговзвих сталей

Забевпачевня biicokoï працездатност! зварних з"еднавь високо-мЩвих сталей стосовво до умов експлуатацгё,:особливо при визьких температурах, е прЮрхгетним при вирхшеввÍ пигавь зваррванВя висо-

¡Quiuiiiix сталей ШДБтценох хоподоагШсст! та з границей текучост! >30...885 МП а. J сполучевн1 з звбезпочввняи достатаього ïx опору гпов1льиэвоыу руйнуваннв tbhí вимогя дозвопяють розрсбляхи та впро-¡адкувати у виробництво техвологИо аварии KotcrpyuiUa иасового ви-юристання.

Ьпастивоотi зварпих а"вднввь. Зварнг з"едваиня високохПцних напей задов1пьно опираться вппзву статкчвих та ударипх вавпнта-сень при в ¡дсутност i концентраторíb напруг, якнми у бШьшсстх ги-¡адкis е весприятпив1 переходи вхд ывхв до основного р.етзлу. Пой-¡1пыа виоояий onip крихким руйнувавияы пра стзтичннх иавпм'ааехшях ¡абезпечувтъ ззарв! зпеднвнвя, bbkchbbí дротами Сь-ЮЛиГК'УгО та 'П-АН57 у су uiui газхв kr* Cü2; дротаии Св-1й;ш2ГСМЪ та пи-лк-v вуглекислому газ i та еиектродани АПП-9. Переввэдю ть.чперотура Хр]. в них знаходиться викче Miiiyc 50 °С i хйдловхдзе ?iisnori4ini!i оказвикпы основного метany.

ДосШдкеинп показали, що при зм!н«их вавактакенаях uexanUno ачшцення Шдсвпень uibís та "оплавления" ïx переходов „о основного етэп^ в залеквостх вЦ умов наввигакень пвдвище дсхгихнчпхсть варгах з"еднаиь виссксм1цвих сталей в 1,3-2,0 рази. Доспть с^ек-ивно Шдвкцус грави'тв гстривплистх танонс процес нпнесепгя шару напах.«и" J uictífix переходов хЛд.ишв до исноввиго ней;any, я:: tili був anponoBOBnBHii автором рззсм з С.Ь.Кзсагкхвим. Згадап! та iiiai Bi-ûmi метода пШШценпя доьгов1чвостх спряновавх на послабления дiï о л ов Pix не'гашвпих чинвшМй: залишкових ва'пруг та кспцентрацП эпруг.

Рпзои з ми'була 'ризглялуп ыомввосг Г пскраиавия ^ормп ив1в а струвтурп нетплу ПЙУ ьибсроц оптимального спслучеш.я способов . взрывший; та MavepianiB, цо у кпщевону п1дсунку tokos moho сприя-.; п¿дглщегпио д.вговхчност1 звзрвих з"еднань високомхцнпх сталей. ул'1 встпвоьлено, ы.и при порхвпянних умовах зввркк пайбхльш високу равицю витривалост i забезпечуеть .хресюпод1бвх зразки, як i буди ;iKOHaHi механхзовавим зварюваиням nia флюсом, та aani за знижен-зм - електродами з иокриттям, у вуглекисиому газ i та оуаШ ;

f н CU2. Довгов1чвн>ть'з"вднань-, ввконаних у ьугль кислому rasi,' в,' рази пвревищуе ïï piBeHb у nopiBBfiiiui i3 вварксю у oywiui ra3is з ce в ов i аргову при близьких ршшх рпд!ус iiJ звкругпевь та коефх-ieBTiB концентрацП' вапруг. Ця обставина зумовпена риною швидШс-о охолодкення Ы'В та твердхсхю. При 3sapui у cyMfui гэз!в. вони, • ¡ачно BKHÍ. Попербдн1Й niÄirpiB з"еднань до ISO °С ьикликав зни-шня максимально! твердост! ГШ crani типу при звпрыввнн1

Шд рюсом a HV350 до HV295, що дозволяв пЦвииити довгоз!чн!сть ва 20 га донести Н до 6"_j = 70 Ш1э при практично незьйвних конструктивах показвиках форми, bbíb.

На прикпад! ручного дугового зварення показана MOiuuiBicib nifl-вивдния довгов1Чност1 звзрвих з"бднань у результат! рац1онапьного вибору зваргаапьнпх «атерхалхв. Границ! витривалостi хрестоподхб-■ них apasKiE is ciani типу l^Rjp, зваревих епектродами АНП-бП, АНП-2 та УОНИ-18/45,'складають вхдповйно 6 _1 = 130,49 та 45 Ш1а. Знижена твердЮть 8ТВ 8педнань, ьиконзних епектродами АНП-бП у спо-пученн! э ув1гнутою $орыою шв1в та з'никенням концентрацП напруг, зсбезпечуе б1пьш високу грав'ицп витривалост! зварних зпеднань у по-'р1вняш11 з використанплм ун1версальних епектродхв.

Прониспове викоридтзння розробок та еконоьйчна е^эктивЕИсть. ТехвопоПя зварввзння конструкц!й 1з високом!цних легованих сталей у 80-90-х роках знайшпа широко вияористання при. виготовленн! хвве-нерних споруд, автоноб1п1в велико'* вантакност1, буд 1вельно-дороащо1 та noiysbo'í Прничо-рудво! техя1ки, пших конструкц1й 1а високомш-иих сталей. У вс!х вЦоыих випадках використання bhcokouíuhhx ста--пай дозволяло звижати неталом 1стк1стьконструкц!й до 20...25 а таков niREtimyaani IX нздхйн1сть або довгов1чн1сть.

Мех8н1зована зварка у захисвих газах широко використовуеться tía £1лоруському автомобхльному завод!.при серному виготовпенн1 зварних платформ'машин вантаашхстю 75...180 т 1з високоц1цних ста-.ией 8fft2c 590...980 МПп; 14Ш12ЗДАФБ, 14ЯЩДА4Ш' та- 1вших. 3 використавням електрод1в марок АНП-2 та АНП-бП здхйснюеться ион-такне зварювання цих коьструнцШ на uicui експпуатацП.

При виготовлень! cipin автокрв^в вантаншктю 40...100 т is стал! 14Ш)2!|ЩАФБ використовуеться головним чином зварка'у сум1ш! газ1в йа ochobí пргону зварювальвими дротами марок Св-07}ЩЗГМ№) 18.Св-10ХН2ГС!ШЮ. laiti ковотрукцП' вигот'овляються на БО "Краян" /м.Одеба/, (йкопольськоку крановому завод!, Гортрансмаш /м.Белгород/ та iтак п!дприемсгвах. Зваршшьн! мгтсрхали та запропонова-tíi твхнрлог!чн1 розробки пройшли перев1рку 1 п^твврдкен! ф1рмвми Герман ti.

На БО "Уралмаш" орган1зоване сер!йве виробництво насосíb У11Б1-950 та акскаваторхв ЭКГ-20, метапоконструкцИ яких виготовпя-ютьоя 1в високом1цних. сталей Шдвищецо! холсдост!йкост!. 1з иих та кок виготовлен! вузли ун!капьних крокуючих екскаватор1в ЗЕ-100.100 та ЭШ-65.100 /к!вш MlciKicTJQ до 100 м3, стр!пи, повороты i рами та 1нш1/. Прй виробвицтв! них конструкций ПрОШШ! щи року проаиспову

перев1рку розрсбленх зварювальн1 натер lamí /дроти марок CBHÙ7jaisracü'k), Св-08ЯИ2Г\Ш, Св-082Н2Г2(Ш), ПП-АН54, Cu- 10üi2rCríi'iiJ, ПП-АН57. рюси All— 1 Vù! те №3, евекгродй АЫ1-2, АЬП-бП, АНП-7 та 1иш1/ 1 ïexaonori4fli процеси.

Еиконан'ий комплекс poöii забезпечив еиикакая металоы1сткост1 уткапышх машин га сбладнзнвя, як i цаюгь високу надиш!сть при температурах до uiHyc 70 °С. УспУнз експпуатац1я потукно* Праи-.чо-рудно!' техн1ки дозволилз внести значшШ вклад в прнскоревня роз-робок вуг1пьних, руднпх, вауд'свих та газових родивац окремих perio-вil Gnüipy та Kpaûiiboï Eíbuohí, що забезпечйлс значнпЛ екоисмхчиий е^ект: öinbiue ¿0 мин. карбованца у uiuax 19% р.

3 AI'АЛЬП 1 liHChOElüi

1. Подана npatu спряысвана на вир1шекня значно! науково-тех-BÎ4H0Ï проблема, яка мае вакпиве парсдногосподзроьке значения. Бона доззоляе створшвати та впровадисуаави перспектива! технолог!чн1 про- ■ ¡цеои та uPTjpiann для дугового зварювания виссясм1цних леговзних сталей з границею текучосг1 690...335 МПа, як1 дозвсляють забезпе- . чувати вксоку працезда5н1вп> в1дпов1дальних конструкц!н при Kniaa-аичво ниэьчих температурах /I =-40..,-70 °С/. Бизвачен1 науков1 засади для розробии тэгах процео1в та ковкретв! технолог!чнi га мета-nypríühi р1шевня, спрямовав! на пол1пшеввяякостх тп ьластивостеи звараих з"едвавь ыляхоц в1дпов1двого внбору ставе»' noTpiÖHoro склз-; ду та piíHH хоп&досЕ1йкост1, терм1чвих hhkiüb зварюванвя, систем ■ легувания швхз та умов ïx винЬкаван. •

. t. .2tiei;04eui виыоги до вибору сталей з границею текучост1 690...É85 МП а со noTpiÖHOio холодостШ^гю при температур! експлуа-jaulï 35 Да/см2 та 6са &0,1 мм/ для виготовлевня вхдпов1-

дапьних ввярних ковотрукцШ. Бонн передбачашть обмекенвя загальвсго' рхввя забрудневня I =/6.. .9/• 10~3, вм1сту карбЦо- та п1тридоут-¿орюючих eneueHTiB /£А1 ,V,Wa'< 0,2 за ваяввост! структур дисаокацхйного мартенситу, вииаього бейнхту та опгимальвих параметр 1в вториввох структура /Да«в-40 шш/.

3. Бставовлено, що висок i псказвинп míiíhccií, пластичвост1 та j холодостхйкост! металу ПШЗ виооком1цних сталей переважно досягають-' оя при вм1шавих структурах: дислокешйвого мартенситу, нижнього бей-. ' в1ту та обмежевн!" вм1'сту верхнього бейнхту /-* 15.. .18 '3 дооти-;./; ньою для практичвих'цШй гочнюти м1в1мяльв1 швйдкост! схолсджвнйя.

мет any ПЕЗ вксокоцщних сталей мокуть бути niMiTOBatu швкдкЮтю W 6/5 & 3,0 °С/о.

Упов1пьвеиому руйиуввншо метапу ПШЗ високоьИцних стапей го-йовнии чином сприяе Шдвищэна ковцевграц1я дифузного водню у вап- ■ давленому MQTani. Змениення опору упсв1пьвеному руйнуванню зварних з"едвань, npiu того, сприяе ¡нтенсивне охолодисеивя, високий р!вевь • зварних вапруг та утворевня сегрегации легкорухомих дои!иок та пе-гуючих епемзвт1в. дня 8абезпечення необх!двого опору стапей утво-ренвю холодних ®р1цин обгрунтовавв перспективв¡сть створення'технологи эварюванкя, що базуегься нэ обмеженв! вм!сгу водню у наплав-пааоыу метая! /[Н]дий 5,0 мл/100 г/ та верхнього piBHH швидкос-'тей охолсдкекня метапу nii!3:.W б/5 = //Рсм/. При поруиенн! цих ви-мог стал! з ниэьким загальнин ем ¡стой шк!дпивих дом!шок /CS , Р < 0,02 %/ внасл!док зиениевня к!лькост! третинних дисперс-них багятофвзйих оксйсульф1двйх включень - "пасток" дифузвого водны Cinbu схилып до ¿творения холодних тр!щин, н!к ciani без рвф!-вушчпх. обробок. •'

5. Доси1дкевий мехвв1зм вппиву niflirpiEy зварних з"еднанв ви-сокомщних сталей з кврбон1тридвим вн1цневвям на формування струк-тури та влаотивостей метапу 31Б. Показано, що п1сля8вврювапьний п1-дIrpiB, а такок попередпШ при Тп 130 °С сприяе ¡втенсиввому ви-д1лбнню карб!дно! фаза не гранипях с*руктурнпх скпадових. Тзка зШ-йв структура металу STB ве виявляе суттевого вппиву нв i'i хоподо-ст!йк1сть, проте сприяе зшшпню опору упов1пьвевому руйнувавшо. Отримав! ревультати дозволили обгрунтувзтй виб!р режим!в зварювання та температур пirp1ву в"вдпянь !з високом1цних сталей.

6. Не баз! сгатистично! сбробви експериментвпьних давих та анал!зу в1дпов!дних 1втерпопяц1Ивих моделей обгрувтованэ перепек- -тивн!сть викорисгвввя шв!в типу 082Ш2га при зварюванн! стапей з 6"0 2 & 590 НПа та у запекност! в!д р!вня fx ы1цвост1 визвачен! onmWbHi ковцентрацИ пегуючих: впвиевт1в /Рсиш —0,25; 0,29'та 0,31 в1длов!дно для и'Bis э & 590, 690 та 785 МПэ/. Показано, При зник0вн1 Еы!сту ик1дливих Д0М1Ш0К /0,02 Р

£ 0,03 %/, м¡кропегуваны! РЭМ /Е PSM « 0,002 %/, в1дпов1дному ви-бор! pemiMlE та умов зварюваввя /-W > 10 °С/с/ забезпечуеться бтримання шв!в в високою холодост1йк!стю при кп ¡матично низьких температурах /шшче за к!нус 40 °С/внеси ¡док формування структура дисповацШного мартенситу та др1бкодисперсного вкжвього бейн!ту, утворевня третинних бвгатофазних оксисульфШв розм!ром до 3,5 мяк, о також ptBBOBlcHoro вус5вн1твогй зернв розм!ром 25.. Лр мкм з од-

норовим часмыш иого розпсдтеь^ям та ы!н1иалг. ьы поквзником р!знозернистост1.

7. На баз! розробленого автором методолопчного п!дходу, якай о'ув заснований на лйкористанв1 критериев ыехан1ии руйнувавня, вста-вовлено, що при ¡шшх р!вних умовах Дин шальному вмЮт! диг:уз1Йпо-го водны та певноиу рхвн1 легувашш/ достзтнП! оп1р утверенню хо-подних тр!циа иеталу багатопроххдних лш1в з границею текучост!

& 590.'Д1э ноже бути досягвутий при уыслП, коли & 0,15 мм.

8. Для ззарюваиня конструкцП! широкого призньчення ¡з холодо-стШмх ннзьковуглецевнх пегованих сталей з карбон1триднии змщнен-няц та границею текучост! £» 690 !Ша розроблен1 новх зварювальн! дрог/. суциьногс! перер1зу та уи1в>зрсапьн1 елвктреди типу 335, а та-кок обгрунтсвана ысгслив1сть використания рац!ш р'озроблених дрот 1 в та £пюс1в, цо дозволяв при ручному електродуговыду та Ц8хан1зоваа«--му зваршинн! п1д цтюсоц та у захневих газах забезпечувтч: отрицания иш!в з нечбх-1дноы холодеет ык ¡стю при г± а -40,..-70 иС та р!вно-цхньих. основно'ау металу по ликазнилох ихцност!.

9. Розрсблена сискена ешпричних ьодапей, заснованнх на ста- ■, тистичнШ обробц! в'кспаргневталь'них даннх, иетодологхчних П1дход1в та-аехнопсг1чш1х ршевь, при танорнстати якпх звбезпечуеться зни-яення р!вня дс^орыг-цИ! та напруг звврпих з"еднаиь, пГдвпценвя Кх ыюру ухворьшш хоподпнх Цг.ь бум отворен! перодуцеви для розребкн-науииво обгруняиваних технологи. заарюввння, заснопаних

на Мднохпд'шлу шборх матер1ап1в, температур попереднього П1д1грх-ву та спгш;альног& д1апазоьу реншпв зввривання в залэшюст! в1д хШишого складу шюокоцЩних сталей, ![х товщшш, виксг до холодо-ст1йксст1.

10. Ьизначев! закск<ШрносЕ 1 зывныення 1<онцентратор1в напруг

у ШсДях перехедхв г ишв до основного неталу та отчШзацИ мор-, ¿он гп 1'1вроструктури ПЕВ при в1дпсв1двоыу вибор! 1латер1ап1ь та 1роцео1В зхарювпзня. У доповнения до вхдоиих ¡¿етодбпогхчних пхдхо- ,' ив це дозволяв абйьшуввиг працвздвтв 1сть аварках з"едиань виооко-«1цних сталей при р1звих видах наввнтаьеьь: знщувати на -О...30 °С у зову '(Ильи 'низьких температур при статичному та динв-ачвоьу вввовтвквьнях, а такой у 1,5-2,0 ризи аб1льшувати ¥х довго-нчшсть при 8и1 нних наваивавннях. . >.

11. Розроблен! й аауково обгрунюввн! основк1 положения техно-юги 'зварювання низьковугпецевих леговвних сталей п1дзищено!( хово-(остшоси та зд 1йснаае '¿х пироне впроввдкевия при виготовлень! ¡онструицШ вякиого'иааивебудузвння, ввтсиобШв велико* впвтаао-

,.п1дйошюс11, буд1ввпьно-ыляхово! техв1ки та 1нщих. Бисок n lexHiKO-'

QKOHOMШив е^ективн 1схь використаввя них вузп!в та конструкц1й в , ц!воцу скпвдветься is створеанп «ашин, меХ8В1зм1в та ¡нкенерних споруд а як!сно иовиыи показвикзми продуктивное!i, весучо'1 зд]бвос-il та. довгов1чност1. Досв1д експлуэтвцП згаданих конструкции в уаовэх сгятичних га динам1чних навентааень сз^дчить про спужбову üoulLtiicii BücoKouiuöHX пегованих сталей та правивьву техвопог1ю ïx внгсгсвлэшш.

. , Освоений suîct дисертац!йьо'1 poöorii викладений у таких

Пубд1к8ч1ях: .

1. A.c. 217188,СССР, ШШ Б 23 К 36/01. Низколегированная сварочная проволока /Б.С.Касаткин, В.Ф.МусияЧенко, Б.П.Оноприенко,

, ОЛиходуй и др. - Опубл.-26.04.68;'.Б юл.В 15.

2. Акустический метод наблюдения замедленного разрушения свар- ' ных соединений /Б.С.Квсаткин, АД.Церюк, В.Ф.Мусиячевко, Л.И.Миходуй и др. //Автомат.сварка - 1972, - te 10. С.32-35.

8. Влияние подограва на распределение водорода в сварном.соединении высокопрочной стали /Б.С.Касаткин, В.ф.Мусиячевко.О.Д.Смиян, Д.И.йиходуй, A.K.KpysKOS /Дам sq. - 1973..- Ш 12. - С.57-64.

- 4, A.c. 430515 СССР, МКИ Б 23.К 35/36. Сварочный ®люс.. /Б.С.Кэсагкин, Б.-Ф.Мусияченко, ^.Н. Бахни в, Л.И.Миходуй и др. -Опубл..15.08^75; Баи. В 30.

5. Структурные превращения.в стали 142ГНМД и свойства сварных. соединений /В.Ф.13усияч0нко, Л.И.Миходуй, "С.Л.Иианов и др. //Автомат:

. оварка. - 1985. - й + - С. 10-14, 18. •

6. ЕязксЬть рйзрушевця бейвитно-мэртенситных швов сварвых соединении высокопрочных сталей, выполненных в защитных газах /Б.Ф.Муоияченко, Л.Н.Миходуй, Б.И.Кирьян и др. /Дрещивы в сварных соединениях: докл. Симпоз. СЭВ. - Братислава, 1985. - С.21В-226.

7. A.c. 12781S3 СССР, МКИ Б 2з К 28/00. Способ испытаний свар-вых. соединений против образования холодных трещин /Б.Ф.Мусияченко, Ь.Л'.Жданов, . Л.И.Миходуй и др. - Опубл. 23.12.86; Бюл. № 47.

8. А.й. 1303836 СССР, МКИ'В 23 К 28/00. Способ сварки с подогревом /В.И.Пвйов, Л.И.Миходуй. - Опубл. 15.u4.87; Бюв. JÊ l*.

9. Мусиячевко В.Ф. ,.Миходуй Л.-И. Дуговая сварка высокопрочных легированных сталей. - М.? Машиностроение. - 1987. - 80 с.

10. Структура, механические свойства и сопротивляемость вемед-веннойу разрушению сварных соединений высокопрочной степи ВС-4.

/Б.Ф.Мусиячекко, Д. И. Ми ходун, С. Д.Жданов и др. /.'Автомат. сварка. -1987.' - К» 12. - С.8-7, 11.

. .11. A.c., 1447619 СССР,• МКИ В 23 К 35/10..Сварочный материал /Б.Е.Пйтон, Е.Ф.Мусиячевко, Б.М.Кирьянов, И.с.Мепьник, Д.U.Миходуй и.др. -Опубп. 30.12.88; Бюп. f!s 48. !

12. A.c. 1528632 СССР, МКИ В 23 К 35/30.- Состав электродной. проволоки /Е.Ф.Мусияченко, И.С.Мельник, Л.И.Миходуй и др. - Опубп. 15.12.89; Бюп. № 46..

13. Миходуй Д.1а., Цельная B.C., Позняков Б.Д. Сопротивляемость замедленному разрушению низколегированных швов при сварке высокопрочных сталей с пределом текучести свыше 600 МПа. //Автомат, сварка - 1990. й 2 - С.14-20.

14. Муоияченко b.w., Миходуй Л.in., Позняков Б.д. Сопротивляемость образованию хоподвых трещав .тавровых соедивевий выоокопрочиой стали при однопроходной сварке в защитном газе. //Свароч. пр-во. -.1990. - |й 2. - С.1Ь-1б. _

!' . 15. Свойй'тва высокопрочной стали 12п12ифаю поеышййгой чистоты. /Д.И.Миходуй, М.Б.Мовчав, Б.Д.Позняков, Г.Ь.Стрижиуо. /Пробп. спец, .электрометаллургии. - 1990. - !i='1 - С.99-106.

16. A.c. 1603219 СССР МКИ ßOl 3/00. Способ оценки стойкости метала сварного шва против образования холодных трещин./Б.Ф.Мусия- ¡. ченко, йЛ.'.УиходуЙ, А.К.Гоачар. - ипубл. 30.10.9u; Бюп. Ii 40.

. 17.' A.c. 1706813 СССР МКИ.Б 28 к 28/и2. Способ псъышеиия выносливости сварных ;;оиструкцнй /С.Б.Касаткин, Д.й.Миходуй. - Опубл. '23.01.92; Бюп. Ш 8.' ...'■■

18. Мусияче.нко Б.Ф., Миходуй Л.И. Еодород при сварке высокопрочной'стали и его влияние на сопротивляемость сварных соединений образованию'холодных трещин. //Пр'обл. сварки й спец.металлургии: Сб. науч. тр. - К.: Наун. думка, 1990. - С.161-168.

19. Миходуй Д.И., Гончар А.К. Особенности сварки гопстоцисто-|вых конструкций из визколегированкых. высокопрочных сталей. // ■Автомат, сварка. - 1990. - Ii 101 - С,41-45.

о . 2о. Сопротивпение усталости сваркых соединевий высокопрочной стали_ 14Х2ШР, выполненных ручной дуговрй сваркой /Л.й.Миходуй,' С.й.Касаткив, Б.Д.Позняков и др. //Пробл. прочности. 1990. -Ш 10. с.19-22. ' '

21. Влияние содержания серы, фосфора и Р8М на структуру и овойотва высокопрочных.ивов. /Д.11.Миходуй, ЦьБ.Мовчав, И.С.Мепьвий», Б.Д.Позняков //Автомат, сварке. - 1990о-16' 12. - 0.11*16.

' _S1 .

22. Ыиходуй A.Li. Особенности свариваемости и технологии сварив высокопрочных сталей с 6* q 2 £= 690 МПа //Прогрессивные методы получения сварочных соединен;^ из.конструкционных сталей и чугунов: Сб. воуи. тр. - Киев: йЗС ш. iä.O.Патова, 1990. - С.21-29.

23. Киходуй П.И. Сварка высокопрочных'ствлей: üööop. - Киев: ИЗО им. Е.О.Патона, - 1991. - с.

24. Ыг.ходуй 2.Li., Ьасипьев Ь.Г., Бондарчук Ь.П. Ьзпимосвязь между структурой и свойствами высокопрочного нет алла шва типа ШДгёЩ //'¿ретины в сварных соеднневиях: СС. докл. - Братислава, 1991. - С.69-73.

' 25. Сопротивление рвзрушеачи при статическсы нагруивии сталей о 6" ^ 600 МПа и их сварных соединений /Л.й.Миходуй, С.Б.Квсвт-кив, С.'д.Ьдвпол и др. //Иробп. прочности. - 1991. - й. 7. - С.30-34.

26. Миходуй U.U., Гордонвнй Ь.Г. Свариваемость и особенности технологии сварки конструкций из низколегированных высокопрочных степей. //Документ рабочей группы по черной металлургии экономической комиссии.ООН. - Sem. 17. - R49.-I2C

27. A.c. 1767Ё89 СССР, ШШ 01 й 3/00. Способ, оценки стойкости металла сварного 1ива.против образования холодных трещин /Д.И.иихо-дуй, А.К.Гончар, Д.К.Когут и.др. Опубл. 07.10.92; Елп. tö S7.

28. Мусиячевйо Ь.О., Ми ходу й'Л. Ii. Низколегированные бейиитно-мэртевситвые стели. //Свариваемость материалов: Справ, изд. - М.: Металлургия, 199i. - С.181-204. . .

29.. Свариваемость, зксоковрочвой, стали 12ГНВМФА1ДР-СШ /Л.И.Ми-ходуft, й.К.клденко, В.Д.Позеяков я др. //Автомвг. сварка. - 1991. -Ш 11. - С.12-16. . .

" Eü. НиходуЕ J1.11., Позняков Ь.Д., Мельник И.С. Особенности за-ыедпевного разрушения оварных соединений стели 12ГИ8МФАЮ о различ--ньпл содерканяем примесей //Автомат, сварка. - 1991. - К 12. -С.16-20. '

• Б1. Миходуй Д.И. Свариваемость и.основы технологии сварки высокопрочных сталей. - Киев: ЙЭС им. Е.О.Пвтоиа, 1991. - 94 с.

П1дп. до «руку 10.12.93. Формат 60x84/16. Пап офе. IP 2. Офс. дсук. Ун. друк. арк. 1,86. Ум. фар5о-а!вб. 2,09. 0бл.-«и4. арк. 1,92. Тираж 100 прим. Зам. 533. Баэкоитовно.

IE3 1м.С.0.Патона. 252653 Ки1а 5, МСП, аул. Горького, 69. ПОД 1ЕЗ 1м.£.О.Патона. 252650.Ки1а 5, МСП, аул. Горького,' 69.