автореферат диссертации по энергетике, 05.14.04, диссертация на тему:Моделирование процессов утилизации теплоты в "кипящем" слое

у \ • Академія наук України

і , і» І * и

ІНСТИТУТ ПРОБЛЕМ МАШИНОБУДУВАННЯ

На правах рукопису

СКОП ОЛЕНА ОЛЕКСІЇВНА

МОДЕЛЮВАННІ! ПРОЦЕСІВ УТИЛІЗАЦІЇ ТЕПЛОТИ В " ШШіЧОМУ " ШАРІ •

05.14.04 - промислова теплоенергетика

Автореферат .

дисертації на здобуття Наукового ступеня кандидата технічних наук

Харків - 1993

Дисертаціє« с рукопис . .

Робота виконана у відділі моделювання теплових і механічних процесів в Інституті проблем машинобудування АН України.

Науковий кьрівник-член-кореспондент АН України ,

доктор технічних Наук Мацевитий Юрій Михайлович Офіційні опонеНти:

1. доктор технічних наук, професор Братута Едуард Георгійович

2. кандидат технічних Наук, доцент Письмений Євген Миколайович Провідна організація - Інститут проблем енергозберігання АН

України, м.Київ.

Захист.відбудеться 00* ІЗ*. _ 1993р. о 14 годині в ауд.№ІІІ на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 016.22.01 при Інституті проблем машинобудування АН України, 310046, м.Харків-46, вул.Дм.Пожароького, 2/10 ,

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту проблем машинобудування АН України, 310046, м.Харків, вул. Дм.Пожарської 2/Ю. .

Автореферат розісланий р£ Л. 2-І

Ьчений секретар

спеці алізойаної вченої ради» / ■

доктор технічних наук, професор ^ Маляренко В.А.

Актуальність проблеми. Одна із найважливіших тенденцій у роз-тку світової енергетики, як було відзначено на ХУ конгресі Свіжої енергетичної ради /м.Ладрід, 1992 р./, є зростання ролі енер-ізберігання. Особливе значення ця тенденція набуває зараз для еко-іміки України та інших країн СЦЦ, ідо переходять до ринкової еконо-ки. У цих регіонах енергозберігання повинне стати основним джере-м задовільнення приросту потреби у паливі та в енергії. Помітне сце серед напрямів енергозберігання займає підвищення рівня вико-стання вторинних енергоресурсів / ВЕР /. Зараз велика кількість іергоустановок працює віддалік від магістралей енергопостачання: газовій промисловості, на автономних електростанціях, суднах, у льському господарстві, вугледобуг-інні та ін.

Як правило, такі енергоустановки /двигуни внутрішнього зго -ння, турбіни /лише 30-35$ енергії палива перетворюють в роботу.

-65 % енергії палива відходить з відхідними газами і з теплом охо-дних середовищ в атмосферу. Незважаючи на те, що поблизу таких ерел скидної теплоти є готовий споживач низькотемпературної теп-ти / теплиці, ферми/, у більшості випадків Її не утилізують.

Розробка способів утилізації теплоти була зумовлена розвитком ергетичної кризи. Після майже двадцятирічного досвіду досліджень цій галузі інтенсивність їх помітно змешшлась. Це пов’язано з м, що спроби вирішити ці проблеми на базі відомих традиційних плообмінників ке давали очікуваного ефекту. Крім того, як прави-, задачі ці були нерозривно пов'язані з екологічним! проблемеми.

Таким чином, сь .дна теплота зазначених енергоустановок прач -чно не використовується із-за відсутності готових розробок тепло-мінників, що здатні ефектисно працювати у складних і різноманіт -к умовах системи утилізації скидної теплоти-/ СУСТ / та універ -пьних математичних моделей роботи СУСТ у широкому діапазоні реаси-в енергоустановок.

Істотно підвищити ефективність тєплоутилі затора моана за раху-к інтенсифікації теплообміну в ньому, наприклад шляхои викорис -пня "киплячого " шару. Хоча в дослідженні теплообміну п "киплячу" шарі накопичено певний досв'і, універсальна модель цього зцесу досі не отримана, а для особливих умов роботи теглоутилі -гора процес не досліджено взагалі.

У зв'язку з цим необхідно: створення спеціальної моделі псев-зрідження в тєплоутилізаторі, розробка системного підходу до зцесу тєплоутилізації, проведення комплексного промислового та

- З -

обчислювального експерименту. Цим питанням і присвячена дисертаці . на робота.

Дисертаційна робота виконувалась у 1990-1993 рр. у відділі м делювання теплових і механічних процесів Інституту проблем машино будування АН України у відповідності до плану НДР ІПМаш АН Україн програмою 5.13 Державного комітету України з науки і технології п проекту 5.51.03/113 -92 " Створення системи утилізації скидної те лоти силових установок на основі нового типу теплоутилі затора-шумі глушника з псевдозрі^деним шаром", г/д темами з ВО " Укргазпром"-"Розробка теплоутилізатора -шумоглушника газомотокомпресора 10 ГК /62 від 22.II. 1990/, з концерном " Газпром " - "З’ясування принципі вої можливості утилізації теплоти відпрацьованих газів газомотокої пресорів" / І22І636 від 13.02.1992 /.

п<ета роботи. Створення нового типу теплоутилі затора з "киплячим" шаро» на основі фізичного та математичного моделювання.

Наукова новизна. Основні нові наукові результати, що виносяті ся на захист:

- тип теплоутилі затора- шумоглушника " киплячого " шару;

- математична модель псевдозрїдження для умов роботи в теплоутилі заторі: "дрібний" шар з пучком оребрених труб;

- методика проведення обчислювального експерименту, що дозволяє здійснити оптимізацію процесу утилізації скидної теплоти в теплоутилі заторі з " киплячим "шаром.

- сервісний програмний пакет для проведення такого обчислю -вального експерименту та стикування його з натурним експерименте*

- характеристики теплової та акустичної ефективності псевдо •зрідження в умовах роботи в теплоутилізаторі;

- показники ефективності роботи дослідно-промислового зразку теплоутилі затора на газоперекачувальній станції;

- аналіз структури та характеристик ВЕР у газовій промисловос

Вірогідність отриманних результатів зумовлена використанням

апробованих фізичних і математичних моделей та методів і підтверджується результатами промислового ескперименту.

Практична цінність роботи. Запропоновані методики дослідження та створення типу теплоутилізатора забезпечують ефективне використання скидної теплоти енергоустановок. У кількісному виразі величи на отримуваної за допомогою утилізатора теплоти, що пропонується, с еквівалентною основній потужності цих енергоустановок. Соціальна значимість досліджень полягає''зменшенні теплового акустичного та хімічного забруднення атмосфери, а також в економії цінного

первинного палива.

Розроблені методики досліджень реалізовані у вигляді сервісного програмного пакета, призначеного для проведення аналізу можливостей, рекомендацій щодо проектування та Дослідження ефектив -ності утилізації в " киплячому ” шарі скидної теплоти енергоустановок. .

Впровадження.Дослідно-промисловий зразок розробленого тєпло-утилізатора-шумоглушника установлено у 1992 році на газомотоком -пресорі 10 Гкм Олішевської газоперекачувальної станції Укргаз -прому. Він забезпечує утилізацію до 1000 кВт теплоти при роботі мотокомпресора у номінальному режимі.

Апробація роботи. Основні результати дисертації Доповідались на республіканських науково-технічних семінарах " Проблеми пере -творення енергії та раціонального використання органічного палива в енергетиці " /Київ, 1991, 1992 рр./; на І Міжнародному конгресі "Біоконверсія оргянічних відходів для одержання біогумусу, біога-зу білкових речовин та охорона навколишнього середовища"/ Київ -Івано-Франківськ, І99І р./; на 3-й Всесоюзній науковій конферен -ції по проблемах енергетики та теплотехнології " Інтенсивне єнер-гозберігання у промисловій теплотехнології / Москва, 1991 р./, на УІІІ та IX всесоюзних школах-семінарах молодих вчених і соціалістів "Сучасні проблеми газодинаміки та тейломасообміну і шля -хи підвищення ефективності енергетичних установок" / Москва,І991, 1993 рр./, на Міжнародній конференції по боротьбі із шумом та вібрацією" л/оізе -93" /С.-Петербург, 1993 р./.

Створений тип "еплоутилізаторачлумоглушника захищено авторським свідоцтвом № 1739064.

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 10 наукових праць. .

Структура та обсяг роботи.Дисертація складається із вступу, чотирьох розділів, висновку, містить 16 рисунків, І? таблиць,додаток на 6 сторінкахта список використаної літератури із 36 найменувань, усього 139 стор.

У 1 розділі приводиться аналіз стану проблеми утилізації скидної теплоти у системі газової промисловості. Проводяться дослідження діапазону характеристик джерела та потенціальних споживачів ці«і теплоти. Формулюються задачі, розв’язання яких необхідї для створення теплоутилізатора. Приводяться результати патентних досліджень, проведених для визначення придатності існуючих розробок теплообмінників для СУСТ. Аналізуються тенденції розвитку розробок теплоутилізаційного обладнання. Досліджуються особливості .утилізадії теплоти відхідних газів ДВЗ. Описується принцип облад -нання створюваного в роботі нового типу теплоутилізатора. Теплоути лізаторчиумоглушник з " киплячим "шаром / ШТУКИ! / містить в собі корпус з впускним і випускним патрубками, поперечну газопроникну перегородку, утилізаційний теплообмінник у вигляді паралельних рядів оребрених труб, патрубок підводу холодної води, патрубок відво нагрітої води та шар дрібнодисперсного матеріалу. Газ надходить до корпусу через патрубок,розширюється і далі проходить через перегородку, розділяючись на дрібні струмини. Проходячи через "киплячий" шар матеріалу, газ віддає тепло розташованому тут пакету оребрених труб. • . '

II розділ присвячено моделюванню процесів в теплоутилізаторі з* "киплячим " шаром. Розглядається суть ефекту псевдозрідження,Що застосовується в теплоутилізаторі. Установлено, що області між реб рами поводять себе як окремі вільні шари, але бульбашки зберігають незмінний розмір із-за близького розташування ребер.' У таких об’є мах розширення шару може досягати 400 % при все ще високих коєфіці єнтах тепловіддачі від шару до стінки внаслідок дуже короткого час; перебування частинок у теплопередавальній поверхні. Розширення шар; дозволяє розташувати велику кількість оребрених труб при заданому напорі відхідного газу. Збереження при цьому високого коефіцієнта тепловіддачі двя можливість передати від газу до поверхні в декільї разів більшу кількість теплоти порівняно з теплообмінником без шар; при цьому ж перепаді тиску. Така конструкція з " дрібним " шаром ш же діяти без збільшення втрат тиску, тобто без недоліку, що притаманний системам з більш глибоким зануренням у шар. Детально аналізі ються фізичне значення темплообміну в шарі, роль затоплених труб у

¡роцесі псевдозрідаення, вплив перепаду'тиску на процес і зв’язок іого з мінімальним псевдозрірденням, механізм теплообміну між тазом і пучком оребрених труб, значення розширення шару.

Описується математична модель поверхні пучка оребрених труб, зануреного в шар, що розширюється, яка дозволяє визначити залеж -іість параметрів: тиску газів / Рп /, висоти шару / //5 /, площі . товерхні / Р / повністю зануреного в шар пучка труб.

Геометрія теплообмінної поверхні трубного пучка, що занурюється в " киплячий " шар, характеризується набором параметрів

Нґ, N І т! Ир /, який можна по дати у вигляді век-

гора у просторі геометричних параметрів.' Назвемо цей вектор Є(-р) - вектором поверхні. Обмеження, що накладаються на параметри та зв’язки між ними , приводять до того, що вектор О змінюється не у всьому просторі, а у деякій області з цього простору. Зміна вектора описується співвідношенням:

О > ^> Рп), / І /

де - кількість повністю занурених у рідину цілих труб по вертикалі ; •

Нр - " змочений " діаметр частково зануреної труби; .

Н$- висота шару із зануреною в нього поверхнею;

- площа завантажєшї поверхні пучка.

Співвідношення / І / можна призвести до системи :

у якій

ні - ¿4 + Мы /2/

Й'% - Н& + ;

/=А= СРг* 2Рг.П)Ьт, /3/

\ - ҐК'А/Ут) Ь-п /4/

\ІГ = />, ' / 5 /

Величини / рґ визначаються у залежності від ступе -ня занурення верхньої труби пучка в шар / Н& /за співвідношеннями, зведеними до таблиці величин параметрів занурення.

Для якісної оцінки стану псевдозрідження та визначення об -ласті існування " киплячого " шару здійсняпться комп’ютерне мо -доливання, яке дозволяв візу&пізувати досліджуваний процес /рис. І /.

с а «е с т в о в я н н е кнпйеіего слон

умовах роботи теплоутилізатора, які підтверджують його теплову та акустичну ефективність. Одержаний коефіцієнт тепловіддачі від газу до пучка оребреної поверхні у " киплячому " шарі в три рази перевищує коефіцієнт тепловіддачі без шару.

У III розділі приведено методику проведення обчислювального експерименту, яка дозволяє поєднувати його з натурними дослідженнями. Методика розроблена, грунтуючисьн?еорії планування експерименту, що зумовлює застосування комплексного підходу до розгляду досліджуваної системи утилізації скидної теплоти.

Аналіз особливостей елементів СУСТ і моделювання процесу

- - 8 -

зевдозрідження дозволяє сформулювати такі задачі дослідження:

1. Визначення ряду оптимальних конструкцій ШТУКО залежно від ибраного набору критеріїв оптимізації /мінімальна поверхня тепло-' 5міну, найменші габарити,мінімальні витрати металу* 'Найбільший зефіціент тепловіддачі і т.ін. /для заданого сполучення режимних араметрі в.

2. Визначення оптимальних умов ефективної роботи теплоутилі-атора в усьому діапазоні зміни режимних параметрів /при сезонній а технологічній зміні навантаження енергоустановки та споживача эплоти/.

3. Визначення оптимальних сполучень режимних параметрів та творення рекомендації щсдо зміни режимів роботи енергоустановки

а споживача теплоти для оптимального використання енергії палива.

Для розв’язання перелічених задач розроблена математична мо-эль процесів утийізації в теплоутилізаторі з " киплячим " Шаром. ія опису процесу псевдозрідження в теплоутилізаторі використовуйся відомі залежності О.Ф.Редька / тепловіддачі від шару до ореб-гної поверхні/ и.Молеруса / висоти шару до наявного тиску /,

,П.Баскакова / умов псевдозрідження/, а також описана у II розділі здель поверхні оребрених труб, що занурені в шар.

Основні відміни цісї математичної моделі від традиційної моде-і теорії планування експерименту полягають ось в чому: ’ <

1. Частково зв’язки між факторами, що впливають,і вихідними

іраметраш відомі. Відбувається заміна " чорного " ящика на "сі -їй" , в якому " висвітлено " ряд областей розрахункових блоків з іисом раду залежностей. Відпадає необхідність в описі моделі рег-гсійним рівнянням. ~

2. Особливістю параметрів досліджуваного процесу є ‘іх невизнанні сть в широкому діапазоні зміни. іЦз дозволяє користуватися од -:єю моделлодля всіх трьох сформульованих задач оптимізації. У за -ільній постановці задачі всі фактори, що впливають на модель, не -дконтрольні. та некеровні. Однак цілком можливо розподіляти пара -¡три за групами умовно, в залежності від типу задачі, що розв’язуйся. Структура моделі та описані в ній зв’язки при цьому не змі -їю^ься. Формується ускладнена загальна модель та еквівалентна їй окупність спрощених моделей задач. '

Оскільки в цих дослідженнях розроблюється оптимальна стратегія ¡я безперервного експериментування в складних виробничих умовах,

необхідний адаптаційний метод оптимізації. Як "такий метод розв’язання задачі вибрано модифікацію симплекс-методу -комплекс-методу.

Особливості оптимізації в задачах, що розв’язуються:

І.Оптимізація відбувається не в точці, а в якомусь околі точки. '

2.При розв’язанні задач по етапах значення непідконтрольних, некерованих факторів фіксується, тобто параметри цієї групи переходять в підконтрольні та некеровні фактори.

3.Багатоцільова задача оптимізації розподіляється на два рівні. На першому рівні відбувається оптимізація за загальними пара -метрами, на другому рівні з одержаної сукупності розв’язків вибира -ються окремі за загальними параметрами.

Вибраний метод оптимізації реалізовано в створеному програмно му комплексі " ГРАСК " для проведення обчислювального експерименту Описуються алгоритми такого розв’язку, структура програмних моду -лі в 11 ГРАСК " і приклади їх роботи - результати обчислювального ек сперименту. На рис.2 дано дисплейне зображення одержаних за допомо гою модулів " ГРАСК " показників ефективності роботи теплоутиліза-тора в залежності від зміни величинч наявного тиску, на рис.З - за

ПОКАЗАТЕЛИ . РАБОТЫ ТЕПЛОИТИЛИЗЛТОРА . . . ,-¿98

ПРИ ИЗМЕНЕНИИ РАСПОЛАГАЕМОГО ДАВЛЕНИЯ ,4“

. "О

275 188 •

на входе в ШТУКС

Дальше :■ Назад

Сменить

рп располагаемое давление отходящих газов на входе в ШТУКС

лежкість кількості теплоти /£< /, що утилізується, від зміни режим них параметрів енергоустановки /Рп І і споживача теплоти / ■6І /.

Четвертий ровді« присвячено дослідно-промисловим випробуван -иям ровробЛеного тепяаутИяі.затора, установленого на газомотоком -преоорі 10 ГКі Олішевоької газоперекачувальної станції " Укргаз -прому".

Метою випробувань було одеряання характеристик, що відображають ефективність ЩТУКСа По критеріях економії тепла і шумоглушіння в порівнянні а роботою агрегату ТШ без теплоутилізатора.

У ході випробувань розвивано такі задачі:

- установлено наявність ефекту псевдозрідкення в промислових умовах працюючого мотокомпросора|

- провнаяіеовайо ВПЙИА працюючого ЩТУКСа на параметри роботи агрегату!

- БИвн&чеНо величини аеродинамічного опору по ходу газу і вод

- визначена отупінь утИЯівації скидної теплоти в ШТУКСі;

- установлено ефект uytíorдушіння;

- вивначэно отупінь ейопяуатаційної надійності основних конст рунтивних елементів ШШСа з врахуванням заростання цих елементів Продуктами вгорання}

- одераано далі для перевірок роврахункової моделі процесів утилівації, оцінки адекватності еШііричНйх залежностей.

Випробування проводилися в такій послідовності ; запуск при відкритому байпасному клапані ¡ робота протягом 30 хвилин при обер тах Койінчаотого валу 260 об/йв,, потім після прогріву - збільшена числа обертів ДО 300 об/кв. - протягом 8) хвилині включення в робо1 циліндрів при йав&нтааеИні диееяя 05 % від номінальної потуяності /найбільйі ровповсюдяеняй реяйм/і і після підвищення тиоку в газової тракті до *73 «іУьм^вихід на роботу при 100 % поІ’уїКНооті. ІІрй цьому випробуваний Проводилися при Максимальній та середній витраті води Ь колйоКіу & режимів / дд% і 100 % /. Наводяться результати випробу ВаМь.

За оДерайНИМй даними можна вробити висновок про те, що тепло iipduyKTriBHtdtb і аеродинамічний опір теплоутилізатора відповідають розрахунковим’при зберіганні параметрів нормальної роботи мотоком гфесора.

Основні результати роботи.

Основним підсумком роботи е створення нового типу теплоутилі затора з "киплячим" шаром, проведення обчислювального експерименту

-12-

і метою здійснення оптимізації процесу утилізації скидної тепло-чі в такому теплоутилі заторі.

Основні висновки:

1. Найбільше розповсюдження в системі газової промисловості іае машина 10 ГКН / СО% парку мотокомпресорів/. При розробці теп-іоутилізатора тільки для цієї машини можна одержати на 400 уста -ювках по 1000 кВт теплоти, що утилізується.

Найкращий споживач скидної теплоти - підгрунтовий нагрів теплиць. При відсутності тепличного господарства на станції необ-сідно проводити варіантний економічний розрахунок на будівництво теплиць або на короткочасне сезонне використання теплоти для теп-юппстачання. При перевищенні протитиску на 100 - 200 мм в ст. іожна одержати додатково до 20 % первісної енергії палива. Для Ильш глибокої утилізації необхідний комплексний підхід і пере -’ляд режимних умов роботи енергоагрегату.

2. На основі проведених досліджень основними тенденціями розвитку в галузі теплообмінників і утилізаторів теплоти слід вважа -ги: інтенсифікацЬтеплообміну і підвищення надійності, зниження ’идравлічного опору; розширення функціональних можливостей теплообмінників; зменшення габаритів; підвищення ефективності утилізації теплоти відпрацьованих газів.

3. Установлено основні принципи створення системи утилізації зкидної теплоти ДВЗ.

4. Запропоновано науково-технічний розв'язок для теплоутиліза-рора -шумоглушника з " киплячим " шаром, підтверджений авт.свід.

* 1739064. •

5. Установлено, що для регенерації теплоти відпрацьованих "азів особливо перспективні конструкції високоефективних теплооб -тінників з дрібними шарами і зануреними оребреними трубами. У та -<их конструкціях можна досягти збільшення коефіцієнта тепловідда -■ц в 4-6 разів практично без збільшення втрат тиску.

6. Поведінка шарів в області між ребрами конструкції ШТУКО

їк роздільних розбавлених дозволяє досягати розширення шару до 400% при все ще високих коефіцієнтах тепловіддачі від шару до поверхні /200-400 Вт/м2к /. ¡Цз забезпечує розміщення розвинутої поверхні /великий теплозйом/ при незначному рості опору. .

7. При моделюванні " киплячого " шару необхідні: якісна оцін-

са стану псевдозрідження і визначення області існування псевдозрід-сення. Розроблений для дього програмний модуль Мірзі візуалізує . ’ ’ - ІЗ - '

відгук физичного проі(есу псевдозрідження в теплоутилізаторі на зміну режимних параметрів його роботи.

0. Одержано математичну модель поверхні оребрених труб, занурених в роаширний шар.

9. Результати стендових акустичних випробувань підтверджують переваги ШТУКСа перед абсорбційним глушником.

10. Перевиїцення коефіцієнта теплопередачі в 3 рази при наявності " киплячого " шару дозволяє утилізувати теплоту, використовуючи мешд розвинуті поверхні. Це на порядок знижує гідравлічний опір теплоутилізатора, 40 е істотною перевагою в порівнянні з розповсюдженими котлами-утилізаторами.

11. Запропоновано модифікацію комплекс-методу для росв’язання

задачі оптимізації. Багатофакторна оптимізація відбувається на двох рівнях: на першому рівні відбувається оптимізація за загальни ми параметрами; на другому - з одержаної сукупності розв’язків вибираються відповідні за зазначеними для СУСТ, ідо оптимізується, параметрами. ■ '

12. Розв’язані задачі опТимізації дозволяють:

- визначати ряд оптимальних конструкцій ШТУКО в залежності від вибраного набору критеріїв оптимізації /мінімальна поверхня теплообміну, найменші габарити, мінімальні витрати металу, найбільший коефіцієнт тепловіддачі і т. д. / для заданого сполучення режимних параметрів; .

- визначати інтегральну ефективність роботи теплоутилі затора на всьому діапазоні зміни реяимних параметрів / при сезонній та те> нологічній зміні навантаження енергоустановки, споживача теплоти/;

-досліджувати рівень ефективності теплоутилі заці ї для визна -чення ії доцільності,’ вироблювати рекомендації оптимальних сполу -чень режимних параметрі. .

. ІЗ. Реалізація розробленого алгоритму у вигляді сервісного програмного пакета дозволяє провадити обчислювальний експеримент по дослідженню процесу, утилізації в теплообміннику з " киплячим" шаром

14. Проведені дослідження дослідно-промислового сразка дозволяют

зробити висновок про те, що теплопродуктивність і гідравлічний опір теплоутилі ватора відповідають розрахунковим при збереженні параметрів нормальної роботи мо.токомпресора. ,

15. Результати випробувань підтвердили, що режимно-геометричні

. характеристики ШТУКСа, установленого за мотокомпресором, забезпечує в теплоутилізаторі процес псевдозрідження. *

1. Скоп Е.А., Грачев A.B. Применение "кипящего" слоя при утилизации теплоты двигателя /турбины/ /Современные проблемы газодинамики и тепломассообмена и пути повыиения эффективности энергетических установок: Тез.докл. УШ Всесоюз.школы-семинара. 4.2.¡Л.: МГТУ, 1991. - С.40-41.

2. Скоп EiA., Грачев A.B., Макаров В.В., Терехов А.Л. Особенности применения теплоутилизатора с кипящим слоем // Интенсивное энергосбережение в промышленной теплотехнологии: Тез.докл. 3-й Всесоюз.научн.-конф.по проблемам энергетики теплотехнологии.

1.1.! МЭИ, 1991. - 148 с.

3. Скоп Е.А. Утилизация сбросно’< теплоты в кипящем слое // Твердотопливные энергетические технологии: Тез.докл.научн.-техн.семинара "Проблемы преобразования энергий и рационального использования органического топлива в энергетике". Киев, 199«!. - С.23-24.

4. МацевитыЙ К).М., Скоп Е.А., Элькин B.C. Компьютерное моделирование процесса утилизации- теплоты //Современные проблемы газодинамики и тепломассообмена и пути повыпения эффективности энергети-

. ческих установок: Тез.докл. IX школы-семинара молодых ученых и

специалистов. М.: МГТУ,, 1993. - С. 106-107.

• 5. Скоп В.А., Грачев A.B., Ютина A.C., Мацевитый Ю.М. Высокоэффек -

тивнал утилизация теплоты с использованием теплообменников кипящего слоя // Судостроиг.промють. Сер. Пром.энергетика, охрана окружающей среды,, энергосбережение судов. - 1990. Вып.14- С.69-70. ,

6. хитов А.И., Ютина A.C., Скоп Е.А., Андреев Е.Н., Фишман И.И. Теплоэнергетическая установка на биогазе //Биоконверсия органических отходов для получения биогумуса, биогаза, белковых ве -ществ и охрана окружающей среды: Тез.докл. I конгресса. Киев-Ива-но-Франко век,. 1991. - С.94-96.

7. Мацевитый Ю.М»,. Скоп1 Е.А., Терехов А.Л.Шумоглушитель-теплоутили-затор кипящего слоя // Тез.докл.Междуняр.конф.по борьбе с шумом и вибрацией" Aloise -93 ". T.I. С.-Петербург, 1993. - 154 с.

0. A.c. № 1739064 СССР, МКИ Г 01 5/02. ШумоглугоителЬ-теплоутилиза-тор /Е.А.Скоп, А.Л.Терехов, А.С.Ютина, А.Ф.Редько - № 4832593/06; Заявлено 30.05.90: Опубл. 07.06.92, Бюл. № 21.

9. A.c. № I62973I СССР, МКИ Г 28 15/00. Теплообменник / Е.А.Скоп,

А.С.Стина, А.Ф.Редько, 0.Б.Воробьев - № 4475712/06; Заявлено 2?.08.88; Опубл. 23.02.91, Бюл. №7.

10, А.с. № І6986І2 СССР, МКИ Г 28 15/02. Теплообменник с тепло-вьми каналами / Е.А.Скоп, А.Ф.Редько, А.СЛтина -№ 4704530/05; Заявлено 04.06.89; Опубл. 15.12.91, Бюл. К» 46. Особистий внесок автора. У роботах, написаних у співавторстві, автору належать: / К» I, 2, 4,7/- розробка фізичної та математичної моделей процесу утилізації тепла в " киплячому " шарі, / № 3, 5 / - розробка методики та постановка обчислювального і дослідно-промислового експерименту, / №№ 6, 8, 9, 10 / -розробка науково-технічних рішень теплоутилізаторів.

Відповідальний за випуск д.т.н., чл.-кор.АН України Божкр О.Є.

Підп. до друку 03.II.93г. Формат 60 х 90 І/І6. Папір друк. № І. Ум.друк.арк.І. Обл.-вид.арк.0,96. Тираж 100 пр. Зам. № 1593

Ротапринт Інституту проблем машинобудування АН України. 310046, Харків -46, вул.Дм.Пожарського, 2/10