автореферат диссертации по информатике, вычислительной технике и управлению, 05.13.13, диссертация на тему:Методы построения вычислительных структур и принципы организации моделирования сетевых задач

РГб од

2 2 АВГ 199/1нацтоналш шдшя наук украгни

ШСТИТУТ ПРОБЛЕМ МОДЕЛВАННН В ЕНЕРГЕТИЦ1

I На правах рукопису

• г

удк 681.323

ФЕДОТОВ ШКОЛА ВАСЙЛЬОВИЧ

МЕТОДИ ПОБУДОВИ ОБЧИСЛГОАЛЫИХ СТРУКТУР ТА ПРИНЦИПИ 0РГАН13АЦ1Х МОДЕЛЕВАННЯ (ЯТЬОВИХ ЗАДАЧ

. Спец1альн1сть 05.13.13 - сючи.сшшальн 1 машшш, комшюксй/ , .сидтеыи.та.мереж!. .

А ВТО РЕФЕРАТ ' .

дасертацИ' на здобуття паукового ступевя • доктора тбхя11ших наук

шь - 1994

•ев

ДксертаиДею е рукогас

Робота виконана в В1дд1ленн1 г1бриднкх. моделшчих та керуючих систем в енвргетщ! 1н.ституту проблем модалювання в енвргетщ1 HAH УкраХни. •

Науковий консулы1 внт: члан-кор. HAH УкраХга, доктор Тбхн1чвдх наук профосор ВАСИЛЬСВ Всеволод В1кторовкч.

0ф1Щйн1 опонентн:

1. Члэн-кор. HAH УкраХни, доктор техн1чшх наук, профосор МОРОЗОВ А1Штол1й 0лекс1йович„ 4

2. Доктор чгехШчних. наук» професор КАРАНПАНОВ Генад1й Васильевич.

3. Доктор техн1чних наук, професор КАТКОВ Олександр Федорович.

Иров1даа орган!зац1я: 1нститут проблем ревстраци 1иформац11 HAH УкраХни, 252113, м.Ки1в, вул. Шпака, 2.

Захист вцоудвться "_" 1994 р. о ГОДИН1

на за.с!данн1 .спед!ал1зованоГ вчено! рада Д 016.61.01 1н.ституту проблем моделювання в енергетшЦ HAH Украйш,' 262164, м.Ки£в, . вул. Генерала Наумова, 15; ' .. .и

3 дисертаЩею можна ознайомитися в б1бл1отец1 1ГШЕ HAH УкраХни.

Автореферат розюланий_• 1994 року

Вчачий .секретор rnemfjJtlsoßPüoi вчоноз: рц^и

к-»'ладят т^у-пчти наук ----------- Семагйт Е.П.

ЗАГАТЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

ШШЫПСТЬ ПРОВЛШ. Д1яльн1сть людаи охоша» р1эноман1тн1 сфери народного госиодаротвз. Результатом ц!е!' д1яльно.ст1 е виник-неннн овал1ч реальная ситуацШ та ф1зичних процос1в, уся1пш!сть до-,Сл1даень яких залежить в!д 1'х ошсу. Кори.сним виявлявться проводить опис за допомогою с1тьокс>1" модел! що эначно доз воля е спроотити прочее виявлення та ьивчення закономерностей, як1 з'являютьоя при ана-л1з1 вэаемозв'язк1в м1ж об'ектами та яыщами. Кр1м того; Бикорисган^' т теорП мереж та графЗв , яка мае иироку р1зяоман1тн1.оть мокливо-стей та прост! засопи досягнення результат^, особливо вакливо^дри проъеденн! системних дссл!джень погано фэрмал1зованих 1 не.стац'о- • нарних проце.сЛв. До таких гтрода,с1в в1дносять т15 котор! аиявляють.ся в важких електроенргетйчних мережах, в мережах зв'язку 1. транспортах, при Досл1дквнн1 об'ект1в, значения параметр!в которих мають нв.стацЗонарний характер 1 т.п.

Тому в останн! роки нам1тилась тевдекШя 1нтенсивного заото-сування засо01з обчислювальноТ техн1ки для досл5джння ркж?х об*ект1в та ньи'д методами тоорП мэреа та граф!а. Засторуьання ун1-версальних обчиряевальних машин для зир!шенн1я таких зад^ч з .великою К1ЛЬКССГЛ РЧ'ННМХ тч I* 1>й»ЛКНОМУ МЧГШТйб» Чяоу, Тх Н.'-)Д,\0^й?>ННЯ

стае ыадо&фективиш. Таким чином, створвння високопродуктивншс засоб1в обчислювадьноХ твхн!ки 19 зокрема,- Оагатопроцосорша обчис-лввалыпк. .систем, эпавляеться пврспективним. Вони дозволяють максимально раепаралелйтъ пронес р1швння задач!» то прязводать до скоро-чувняя загалького часу р1шення, Р1зшвд аспектам побудови рнсокоггро-дуктавшк засоб!в обчислювальнох техн!ки придЬтено значку ^агу в розробц! фундамеятальннх досл!джень 0.1.Авена, В.В.Ан1ско-'Э, е.А,Верстка» В.В.Во8Бод1на» а.А. Горбатова,-Е.В. еврэйнова, I.'..Пра;?г1а-• вШ, В.Г. Хорошавського , Т. Д. Жук. А.В.Каляева, Л-А. Поел ¿лор а та' /, 1ншни В 1'х роботах •в1деначвно, що гобудова спвц1ал1!зовчяшс обчио-лювальннх пристроив доЩльна та дае висошй коеф]ц1еят рикорветагшя тод1, коли поставлен! задач! мають сильно виражаний комб!на'еорний' характер 1 потребують вябору а численност! припущекних р1шень сити-

МЯЛЬНОГО.

Таку ж особлнв1.сть мають задач 1 теорН марок та ГрафШ, тому

иобудов! споц!ал1зованих обчйслюввч1в дл ix р!ш»?ння було прид1лено достатньо"урчги в роботах I'.ß.Пухова, В.В.Васильева, о..Г-Додонова, O.G. Ловоаькогр,'л;я.Ыакаревськсго, В.М.Курййчика, А.Я.Мелихова, В,1.Плахотешйна, В.В.Хаджиева, Ю.О.Черншова та 1н. Яореваги таких сичц1эл1.чо1ваних обчислювач1в як простота в oölry, яка но потребуй спеШально!" пХдготовки оператора, нлгляда1сть воображения процоса р}иення, мокгпяЫстЬ за рахунок распарзлелюваиня процосу по-рибору в натуральному мчсштаб1 часу проводить модедюьадня роблять розробку та Ix практично використаная пар.сиэкпшнкм та актуалышм.

Вса зросггеюча складн!сть с!тьовкх задач та ност1йн& усклад-нення Kpirrepil'E вибору оптимальных р1швнь в останн!й чао потребуюсь Ш дыицешя ефективност1 та продуктивное 1 спец1ал1зованих об-чяслрзчч!к для модблюьаяня задач на мераках i графах. Таким чином, йк*уаш*ж ныуксьу» аройяемою ti стьорвннй нови;« методов цоб^дош» високопродуктявних моделюючих структур для р1шення задач методами теор1У м-реж 1 граф! в та принцип!в о'ргян:!эац1У обчиндювальних про-H'-'ClH HÖ них.

MbTOfJ РОВОТИ е теоретична обгрунтування та створвыня ыошх мо-тод1в побудови високопродуктивних обчислювальних структур та принцип 1в оргаШзагШ обчислшальних процв.с1в .на тсс, а такох догл!д-зконня та розробка функц!онаЛьного складу компонент лроблемно-ор!ьн-тоъаши обчисл»вач1в для рШгення широкого класу задач теорП' мереж та граф]в. . ,

В1ДП081.ДНО до 'поставлено* мети розглянут! так1 питания:

- проведано анал!з метод1в та засоб1в моделизання с!тьовкх яа-дач; •''.■."'.

- досл1джэн1 метода побудови спец!.ал!зованих обчиодавач! з па-раяольакм принципом обробки 1н$ормац11 та аатоматачким формуванням sB'RS4.tB м!к олемевтами моделвкчого е&редовюца;•

- досд!давно фушЦональний склад проблвмно-орзеятованих об-чксхюашв для р1шення пш]юкого кола задач теорп т«г'граф1в;

доел1дкена можлив!сть оргак1зац11" сьмококтрсль npauecyintKoc-•г1 та »зтомйтичнох р«конф.1гурвц11 кошонрнт модели-лого .-з&родоьииа п.'д ых^ивсм pisHoro роду перошкод; ■

, доел 'мождшеть технично! решЯоацП' та вйс.гер?меи-. -глгьог лврив1рди рооробдеша л1даод1Ь до побудоьи «wiUanlsobc-Knx

обчислювач!в та окремих Гх компонент для р1аення с1тьоы1к задач.

МЕТОДЙ Д0СЛ1ДЖЕННН, застосовая1 в робот!, яйшовзд! на: творИ 1м1тац1йного моделювання, теоретичних основах електротеха1ки, тео-

яятоматичного уиравл1ння, теорП' мере» та граф1в, анал1з1 та синтез .чкскретнах пристроГв, теорП шожшш та к!нцевих автомат!в.

л&УКОВА НОВИЗНА. В дисертац1йн!й робот1 здобут1 так! науков! результата: «

- розроблено г теоретично обгрунтовано та запроттоновано метод побудови високопродуктивних обчислювальних структур з паралйдьшш принципом обробки 1нформацИ в вигляд1 ф1льтрац11' вх!днюс змшшх в реальному час! надходаення; -■'

- розроблен! та запропонован! принципи орган1дац11" прЪце.с1в моделювання на багатопроцесорних обчислювальних структурах с!тьових задач з складами обмаженняш;

- розвинуто »та формал1зовано п!дх1д до орган1зац11 автоматичного формування зв 'язк!в м1я компонентами моделюючо!" структур« з 1мпульсно-часовим та 1мпульсвд-щфровим за.собами подавання вагових характеристик мереж1; •

- розроблено та залропоновано метод моделювання мереж з в1д'емшои значениями вагавих характеристик;

- розроблена та аапропонованз методика по виявленню ознак та особ-ливостей процеса моделювання, що проявляются на р'1вн! компонент моделюючоХ структура виходячи з геокетричних розм!р!в мерея!;

- розроблено та до.сл!дггено его.с!б реконф!гурацИ моделдачого серэдовшца в проце.с! обчи.слюваяъ п1д вшшвом р!зного роду перешкод'; на основ! принципу живучих структур 1з застоеуванням теорЗУ Мерех;

- досл1дкена та визначвна функцХональяа повнота та .склад проб-лемно-ор!ентованих обчи.слювач!в для р!шення широкого кола с1тьовик .' задач; •'

- розроблено та запроттоновано метод визначення та огтга!зац1>" ■. точок контролю компонент спец!ал1зованих"об<шслйвач1в на-основ!;Мо-дерн1зовано1'о автором методу Ыальгранжа; ■ .

- досл1данГ та теоретично обгрунтован! принципи за.стосування с!тъових обчислювальних структур для моделювання аварЗйних процегив. що розвнваються в складних енергомережах, а танок для рХшення о-мих задач розШзн&Банкя яорових образ1в;

- проведен! дослШення схемо-техн!чних р1шень, розроблених на основ 1 науковмх результат1в.

ПРАКТИЧНА ЦТЧНТСТЪ.' Запроионокэн! метода та прКЮТШ ПОЭДЯМЖ , моделюючих структур с!тьових задач, а такок розроблэнЗ та створен! на Ух основ! елементи тэ пристрой! дозполяють комплексно Ш.дходать до нроцесу проектування та побудови проблемно~opjентованих обчис-л»вач!в, що в :шачнК? MJpl Ictotho п!дьищус Yx нк!сть та прадук-•шшЮть при пастосуваши в р!аних галузях людськоХ д1яльност1.

Основи! пауков 1 результата роботи викори.стову вались при роз-робц! двох стюн1ал1зовяяих обчшшшач1в э автоматичннм формуванням зв'язк1ь м!ж элементами моделюачого середовища та трьох обчислю-вальних комплекса для управл1ння 1 оптш1зац1Х рХзними по сеоУй ф1зичн1й лр»фод! техналопчними процесаши Створен! досл1дн1 зраз-ни,передай! законникам для нромислово! експлуатацИ. ч

Досл1дхення проводились зг1дно з планами восьми науково-дос-л1дких роб1т Хнституту проблем модедювання в енэргвтнц! HAH УкраУ-ни, пр визначались Державины Комитетом по науц! 1 техн1ц1» а також ряду договор1в за даною тематикою з рхзними п1дорием.ствами при без-посереднт участ1 та п!д керуванням автора.

АПР0БАЦ1Я РЕЗУЛЬТАТА .РОБОТИ. Осповн 1 лолокення та результата робота допов!дялись та отршали схвалення на:

- XX! Украхнськ1й ресрубл1канськ1й конферезцП науково-техн1ч-ного товаристаа рад1отахн1кк, елвктрон1кк та зв'язку 1м. о.с.Попова { КкУв, 1972 р.);

■ - 3-1 й всесоюшйй конференцП по ггроблем1 "Однор1дн1 обчислю-вальн1 системи та .середовища" (Таганрог, !972 р.);

- реснубл1кан.ському науковому сем!нар! пГ1бридн1 обчи.слювальн! машияи i комплекси" ( Одеса, 1976 р.);

- рвспубл1кан,ськ1й кон^ронйП "Використайия. обчислювальноУ технИси та едактрошки в народному господ .зрств!" ( Хмельницкий,

- ¡V Вг,0Сотан1й конфаренцП по проблем! "Однор!дн! обчислв-валь.ч! пж-темк. -га с&редоввда" { КиХь, 5Э75 р.);

~ Вс.есо«сн1й иьуково-твхн.|.чн1й конференцП' " Моделвсання - 85. ;>:евр1я, засоби, використаннп " ( Шв, 1985 р.);

- ВсэеикшШ шукош-töxhIчк!й коп'реренц! У " Модълшыпу! - 88,

Проблема моделювання динам1чних систем " ( Кшшш1в, 1988 р,);

- Всесоюзному сом1нар! "РозподШна обробка 1иформац1Т - Vi " ( Новосиб1рськ - Г(>рко-алт'ЛЙиьк, i991 р. >;

- наукових сем1иарах "Сиецгал!;.онан1 одиктроин1 модолкая! ш-шини та при.стро!'" науково* ради АН ¿TСГ по проблем! "Теоритична електрон1ка та елвктротехн1ка" ( Ки1'в, 1971 - 1089 ]).};

- науково-техн!чних кокферонц1ях 1ПМЗ АН УкраЧ'ни (iCutb,,, 1989);

- наукових сем1нарах пЕлектронн1 шдэлююч! структу.ри" науково!'/' ради по проблем1 "Теоретична електротехШка, електрон1ка та моде- -лювання ( Khíb, 1989 - 1994 р. ); " --у

- наукових сем1нарах в1дд!лу ¡tZi СШ1 ВПЖСЕ 1ПМЕ НЖ Укра&ги ( КИ1В, 1989 - 1994 р.). , ' • , V;

• ПУНЛ1КАЩ1. Матер1али дя.сертацИ' знайшлн свое в1доораквння у 63 друкованих працях, з яких 29 авторських св1доцтв СРСР.

СТРУКТУРА ТА ОБСЯГ ПРАД1. Ди.сертац1я виконана .на 317 сторШках машинописного тексту, м!стить 54 малшка, 7 табЛщь, 4 фотограф!!' та складаеться з вотупу, я'ятя глав, закшчення, списку д!тературм, шсий м!стить 156 гграць, та додатку, який м!стить акти даровадябшш' та викордстання результат!в да.сертац1йно! прац1.

' ■ SMICT ПРАЩ ■ •.

У в.ступ! дазть.ся обгрунтування актуальное 1 прац!, формулжоть-ся 11 мета та ochobhI положения, що представляють.ся до< захисту...

В ПЕРШ1И ГЛАВ1 проведено анал!з в!домщ метод1в побудови засо-б!в обчи.слювально! tqxhIkü для р1шеш!я задач хм мережах та графах.,' В основному увагэ првд1ляласъ 1снувчим методам побудови проблемно-ор!ентованих засоб!в обчислювалыюХ техл!кц з 'паралельюш способом . обробкя ШформэцП. Виярлен! достоинства та нэдол1кц 1.снуюадх о'дно-р!дш!х обчислюральних середовищ та цифрошис аналог !в. Внаол!'дох проведеяого анал!зу .сформульован! о.сновн! вшоги, що прод 'являт-ься до метод 1в 1 з'асоб.1п моделювання- задач в с1тьов1Л постаноьц1. ;

Досл!джен! р1зн! п!дходя моделювання вагових характеристик маре«!. Широко шкористання л1чильно-рвг1.стрових структур в цифровых аналогах визначнло застосування 1мнульсно-часового методу по-даяня !кформац!1. Цей метод полягав в виразу значения ваги в!тки

, ' - г, -

морэкЗ числом !мпулъс!в тэктотго генератору э лодалыгам перотво-ренням Vx b часошй 1нтервзл, Проте, таке моделкиання вагових характеристик мерен!, як локазалм дослШення í практична застосуван-ня роэроблених дослщт зразк1в, значно обмазкуе mosuciboctí ш«ф--рових аналоПв для р1шення задач на маренах i графах,Як наелíдок. було розрооблано i запропоноване !мггульсночц>фровий мотод модэлю-вяння. Суть йох'о полягае в настушюму. Значения будь-яко!' еаговс!" характеристики представляеть.ся набором компонент у внгляд1:

е-1

Е a Kt,

да а - основа систоми числання; е = lg n ( п - число варзин в мереж! ) - к!льк!сть розряд1в в л!чкльнкку або регЮтр!; К^ - коеф1--ц1ент розкладання значения числа, яке зм!кнетъся в д!апазсн! О -- 9. Таке представления ваговга характеристик bítok в мереж! дозволяв в1дтворювати кожну компоненту значения ваги паралельно, що дало можлиЫсть знччно змйяшкти заг&лъниП час моделккэчня.

При лослШ'ошП piemtx 06'cktIb вгагскак нсогШдпЮть мс^дол»-питя. мерея як з додатиимя, так 1 в1д'см1шмй. аначоняями характеристик. Традшц1йне представления в1д'емш1Х величин, яко застосоьусться 'в унИз^рсзлытех ПОМ, для щ-фрових аяаяопв нояридзтне. Тему резроб-лыю i залрояоновано метод мододювання ив pos з в!д 'емшши значедня-ми ваги в1ток, Б1н полягае в виразу додатних зяачонь ваги в1ток числом 1мпульс1в

... t+ - ,2Н -{ N - \VÍSi ) => К + ¡U^i (1.1) для вХд'емного значения ваги число 1мяудъс1в екдадатиме Г = 2Ы - ( Н'+ !U13¡ ) = N - lüi¡5! (! .2) да VL:¡ - вага вики м!ж вершинами i та j в мерок:!. з цих шраШв видно, що при код®лувенн1 числовых характеристик ?«>ре>:1 г* т>!зято5 ьнакз.'Ш на порушувться аналоПя Ух сШкЫдтжння Mis собою при од-вочасно прагдочлх «ш&нтарних дроцасорах (FJI). Однак, п<}сл!дс>тг1ст включения в роботу щ везяачае -конф!гурац1я pumi мерок!. Тому на-обхЛдко перед р!ше>яням задач! щювасти структурна biípl:-,HK¡h;¡t'H¡i v.e« рэк1, яка являв собою наб!р вешких' шляч1в м!й з?дч1киу. пч Ff.-;m'.H. Числопо» довжиьо» кожного шляху в сударка вага йоге bítok, в структурною доштою - число в!ток, у:о' входятъ но цього клялу.

BtpaaiB {l.i) i (: .2) *?кдно, ¡з,о о©ояще» структурно!' доылш ви-

ступав величина N - вмнЗсть л!чишшка 1мпульс!в ЕЛ.

Процес вир1внювання структура ъо!" шлях!в в мерой! ш-обхШо проводить як результат упорядкування варши за допомогою Функц^ Гранд! або порядковой' фунщП. Для орХентозаних мэрен без цтгоь. упорядкування вершин момиво проводить' ;;а основ! р!шення задач! эизначення шляху найб!дьшо£ структури. Bei ц1 п!дходи розгляну-п в прац!. При упорядкуванн! вершин мерея1 для кокноХ з них, знаходять П порядок, внаол1док.чого вирази (i.l) i (1.2) приймають в1дпов1д-

(1.3) .. ..

(1.4)

де та ?1 в1дпов1дао порядки вершин j та 1. 1ншши .словами, ' структурна вир1в?говання мереж! визначав первтворення вих!дноУ ме-pesti з додатними'та в!д'емшши значениями вагових характеристик в мареху,, у яко! з.с! значения лише додатн1. П1.сля процесу р!шення задач! д1йсн1 значения обчислэних величин знаходять в результат! зворотнього первтворення мерея!, яке проводять за виразом 1Ы - ( Ti - 1 >К, де Ш - тривал1.сть вляху в мерен!.

Створення багатомаиинних комплекса та систем з метоа приско-рення проце.су обчи.слювання та ефектнвного винористання pacypclB за-coöIb обчислювальноХ техн1ки ви.сувае вимоги до розробки цифрових аналог 1е з програмуемов структурою зв'язк1в м1а едементами моделю-ючого середовшца. Проведен! досл!днания вк явили, що найб1льа гнусна орган!зац!я автоматично! комутацН ЕП цифрового аналогу моалива. на основ! асоц!ативного принципу. При так!й орган!зацИ: комутацН' зварнеяня ведаться одночасно до вс1х алв в обчи.слюваяьний процес включаться тшки г!, асоц!атявна ознака которих в!дпов1дае <г. значению комутац1йно!С функцП" ?к. В цьому раз1 кожному ЕП вОДосятъ а.соЩативну ознаку та о дне поточне значении комутацШно! функций яка формуаться в ход! р!шення задач! на цифровому аналоэ1 ЦА по'XX поточним значениям. Мозшюий д1ап£зоа зм1н значень ?н визначавться як min i ) < Pk s шах t ( П} ), да Т ( Xlt ) - значения асоц!а-тквнох ознаки; f ( П^ ) - поточно значения комутац1йцоХ функцП'. Момент включения ЕП в обчислювальний процес виэначаеть'ся так: '

но вигляд:

t+ = ( Р, - Pt )N + lü^i

г = <'?, - p1 ж - ю i

.,: ' V , м п^), ящо Ухдп^н

''■. '.'"'■. (1.5) •

x ( п^ •), якщо ■ . ■„ 1

■де У.у1уп ), • -'-вих1даа !нформац1я. - ..

'Запропонований принадш;:автоматичного формувопня зв'язк!в м1к ецементами модвлкючого середоввдэ цифровохч) аналогу апробував.ся. у двол лосл^даш. :зраэках спец1ал1зоваш!Х обчислювач1в для р1шення з; дач на графах, як5 буж розроблен! при' безпосервдн1й участ1 1 п1д кер1внкцтвом автора та дарёдан1 замошшку, для прошоловоУ експлуа тацП* • •■."'

• , Поява у цифрових аналоПв ново! якает! - програмування процв. формування конф1гураци зв'язк!в - стае особливо вахлийим при сШльнШ робот! з ДОМ. «оли спиц!ал1зован1 обчиолшач! використов; шъсл на нижчих ступенях !ерарх!1' в обчислювальннх комплексах.. Кр того, кожний .алеыент модедашчого середовща в такому.винаДку моян розглядати як 'автомат у.вга\ляд1:

А < ВхГ(Пх)> УхЛП.,), > при ^.'[ВкГШ^-и (В П 0). 0.6)

да В.т СЦ,1¿1, - вх!дна.робоча 1нформац1я; Б * (в, ,

- числвнн1сть стану; 0 = .....ч1.....qn} - вх!даа

¡тотроечпа 1нформэн1я ( керуюч!'.сигнала ); 2 = {й1,...,21,...,2п} функц1я переход!»; Б ~ на.строечна 1нфор,мац1я, що задаетъся конструктивным виконанням; х - знак Шднонення. Ца дае шалив1сть в :повцому обсяз1 викорц.стовувати в1дно.сно компонент цифрового анало теор1ю к1нцевих 9ВТОШТ1В.

.''... Одшш а достойотв цифрового аналогу е не т1льки до.статн вд.сока бистродДя отрдаання результату обчиславання, але й наглядность його досягнення. Тому були до.суйдаен! питания побудови вуз-л1в реестрацП та в1дображоння обчпславань на цифровому аналогу з автоматичнзш формуванняы ей'язк1в елементамн шделшчого сере

Досл1даен1 задач! надШо* робота та в!рог1даост1 одернаних результатХв на проблешо-ор! ентованих обчислювачах даного класу. Запропоновано метод орган1зацИ обчи.слювача по принципу шву чих систем 1 структур, який виоповив Нейман Да. 1 який знайиов ев 1С подалмшй розвиток в ц!лому ряд! наукових до.сл!джвнь Ытчизняких

вч^нпл на о.с!»ои1 ич.ор: т грпф1в. роарооц! метода передувало проведения дослЗдаень- по ьияииенню основних ознак якост! живучост!, що м1стнться в: а) функнЮняльна полнота _ - мокли*1огп кодео!' компонент*; цифрового аналогу ьиконуьати- заданий закон функц!онуваннй, який вибираеться зг1дао методу р1шення задач! та визначаетьоя набором виконуемих операц!Я; б) автономн!.сть - незйлэжн!сть функ-ц!онування кожно!" компонента ( у противному раз! вих!д з ладу одн!в! з компонент обумовлюе автоматичний вих!д 1нших ); в) доступность -здатн1сть само.ст1йно ( без втручання зовн! ) проводити заШну виве-дених з ладу компонент одн!ею айо групою таких сами:, зле техн!чйо ■ справних; г) самоконтроль - здатн1.сть ф!ксувати факт появи в1дмови будь-якоХ з компонент, Ке вркко пом!тити, що ЦА з автомат;тим фор- . мув'анням зв'язк1в складзють.ся з однотипних ЕП.1 по&н!стю з вдоволь-няйть встановленим ознакам живучост1, ящо зг!дно останньо! оэна-ки кожний ЕЛ буде волод!ти зд!бкостю самоконтролю або д!агностики. 3 ц!ею метою кожний ЕЛ забезпечений вузлом контролю <$т, де т --номер елементарного проце.сору в ЦА. Техн1чне'виконання даного вузлз засноване на визначенн1 1 оптим!зац11' точок контролю, як! зумовлв-" ють набор иараметр1в, що контролюють.ся, а 1'х госл!довн1сть. в .прочее! в1дтворення ЕП локальних якостей функцЮналу буде проводити -оц!нку ©т = (0,1> працездатност!. Бона визначаеться такою умовоюг

0, якщо ( з «¿е Фт) ' ' : "

•. (1.Т), •

1, якщо ( v фи> (®i=v) v-

при i = 1,2,...,к, де к - число ко'нтролюших параметр !в ЕП.

Наявн!.сть 1в$ормац!¥ при вих1д з ладу того чи !ншого элементу моделюючого середовшда ЦА з автоматичним форлуванням зв'язкЛв дозволяв легко реал!зувати проце.с швидко£ зам!ни элементу, якйй вийшов з ладу, справним. Це досягаеть.ся за рэхунок'того» t£>o вс! ЕП toiar-'co-бою зв'язан! по двох шинах: 1нформяц1йн1й та комутац1йн!й. По пер-и1й шин! £П обм!нюються м!н собою результатами обчислень. Напрямок обм!ну ХнфзрмацП в!дображае конф1гурац!ю вих1дно! моделтею* -меро-ж! ! для того, щоб несправний ЕП ке вплявав на результат, вузол контролю блокуе 1нформац!йн! входа та вга!д ЕП. "

¡ЛИ, = 1=1 1

По гоЫ. комутаиП' ЕЛ осЫнюстъся поточним значениям комутоцШ-но!' функцП яка нядходить в!д одного процесора до вс1х 1нших. Да значання в ЕП лор1вм»сться з1 значениям ьсоц!ативно1' ознаки, що аабашгачуе включения того чи !ныого процеоору ь х!д обчислення. 1н-шнмй словами, нанрямок обм1ну 1нформац1ею про значо!шя комутац1йнс! ФункцП при, вс!х спрааннх ЕП в!дб«таеться повшш неор1ентованим графом С (Х,Г). Пк'.ля введения вугла самоконтролю 1 зг1дно виразу (1.7) цей неор1ен,гоччний норнмй граф е модельним графом 0и-(Е,Фп1 .V?

функШя Ф ьипгрчв толь 1дентиф1катора мЬк ними. В модальному граф! вщмт-ы у&'-'ьно вЦбив&ють- ЕП, а в!тки - можлив! напрямки ш-р?дач1 потомках зяачннь комутац1йно\" функцП. Якщо э 'являеться ь1д-«■■ц.ч V Аудь -кк'.му "П, н^Лентований иоьний модвльний граф по-¡л)ТворЮ(;Ты:я ь ам1шаний, тобто такий граф, ряд наорШггованих в1-•1'ок якого одержу о ор!чнтац1ю. Ц1 в1тки ор1ентуються в напрямну вер-ыини, якл в1дпоь)дае неспрзвному ЕП.що вказуе на то, який процесор можна пр/лнччитп на його м1сце.

Виягокжня наявност! в1дмови в одному з ЕП цифрового анлогу та Яого бисера :<зд1ка на ьир1й!уг)ть повно! проблем оц1нки всього спе-ц1кл1р.0Н)Ж0то обчиелйкача по яшвучост!. 3 ц!ек метою введена функШя О.сг), нкч ьианаченв нь мношш1 значень . Ця функц1я хврак-т»рязуо працапда'лПсть ЦА здгалом. Бона визначаетъся виразом:

■ , к

п ~

шф) - л ф . i-t

0, яюцо £ Ш1 < h

lk1 (1.8)

1, якжо £ Ф > h

да m - число ЕП я цифровому авалоз1; к - число одночасио прашоючих ЕП. дикого виразу видно, що 1(а 'при знзчвш« 1 0(Ф)=1 можнв вико-риетогувати в 1юдш.ыв1й робот!4 У противному раз! Кого веможна за-(rion.i-vpaти t його 131 ко 1'рсбують. ремонту. Еизначена ви^ззом -'U.8) ФуякцЫ »; характеристикой наяекност! ЦА до класу кивучих 'оочкош-вальн.'х структур. Це гИдта-ндаув той факт,. що коли во1 ЕП снрввн!, u-.m. h nçoutiai [«OoîK цл п1д вптаъо.ч период, що призводять до мходу ляду Е;Т, чаодо. елеменПь ам1нюйгься # д1апазон1

1ч' £ s и. Сл".Н0ЧйС!!0 в рос/пч ариймае участь не oUï-.m Ht* h Ш, ири-'»«& kcw.îm!'. \.г,кант часу ид мнй р.'йарв .справнкх ^юц^сор'в, що

- п -

зкладае величину ( rn - h ).

Таким чином, верхня чека к визначаеться загальним числом гатравних ЕЛ 1 характеризуе обчислюкальн! моаиглвост! ЦА загзлом. Ъ'жня мека h значения к Ензначаз максимально число ЕЛ, як! повинн1 зрацювати одночасно. Ло визначення значения h трапа стаьити.сь особливо ретельно, тому що при незначному оши»нн1 числа h в порХвнян-sil з фактичним мджна отримати неправильней результат обчислюызнь. Гочче значения h рвкомендуеться знаходати в результат! -решения задач! визначення м!н1мального потоку в мерек!, який, в свою чергу.,' визначае максимальний розр!з мерек!. - ^'

Число контролюемкх параметр1в ЕП шзначаеться числом вход1в га виход!в максимально сильно зв'язаних п!дграф1в в граф!, який в1дбивае структуру ЕП. При цьому кокний таю® п1дграф.вЦобранае невеликий в1дновлюваний модуль, a floro входа та виходи визначають т! м!сця, в яких необх!дно проводить постЗйшй контроль йа сигналами, цо характеризуют працездатн1сть модуля.

Р1иення задач! ро?кладання графа на максимально сильно зв'я-зан! п!дграфи 1 визначення в когному шдгр&ф! вход1в та сиход!в засновано на модиф1ковансму автором метод! Мальгранжа, суть .якого полягае в такому. 3 поняття "максимально сильно за'язаяиа^пигрйф" шкодить» що вершни, як1 задоЕольняг/ть умов! C(x1)--rxifj rxlt е вершинами зазначекного хЦдграфу. Зам1нив по.сл1довн1 оперзцП визначення yclx транзнтивних в!добраяень Гх± вершин xt в граф! гобу-довою дерева элементарних шлях1в моа-яа максимально розпаралелить пронес обчислень, Кр1м того, цо дозволяе використовувать для pl-иэкня дано! задач! сам ЦА. Для побудови дерева елементарних тлях!» керушься таким правилом:

( V xj€ X ) (XjC.rx^ xá е L Х^), при к=1,,.., (п~П, Д9 о - число вершин в мере:?!; L - елементарний шлях м!ж Xj та вершинами. Аналог1чно проводить зам1ну операщй визначення'зворют-яого в1добраг,оння Гхх на операц!! побудови дерева елементариях шля-Ив, лише в гореор!втощюму грзф1. При цьому хэруюгърл щстуаты npaiíiisoM: . :. . .. •'

(V Xj«X ) x} tijij), при ,,.., (n-!).

Еил1лив-вчршинй, як! належать одночяско 'обом дерева»*, ьиБначають вершина, як! входлть до мн*сямш1Ь?к> срльну ии'яуп'ног<;

\ ■ - 1С -

пигпйфу, , „

^ 1Цсля £ормувашя мак.скмяльно сильно зв 'яэаних п1дграф1в в ме рем1 в них вианячяють. входи та виходи. Для цього вибираютъ один з них I и.ньому проводять познлчку вершин, як1 падовольняють умовам Г~ Г 0. N С(х_5) ] П С(Х1)таГЕ а \ П(х^) ) О С о.,). Верамви, як! задоЬолымдать парш1й входами, а друг1й - вихолчми, &а до

номого») :->нвйденйх трчок контролю габлэпечуетьсн доступность 1нших элемент 1в.- усв;реден1. модуля- РЛ. Щ з: точки забевшчують додатковий под!л модуд1в.на.б1льш,менш1 частит"1 допомагаюгь ад1йснювати конг^тн.^хШюУ 1/або вкх!дноУ 1нформац1Х.

;• ДЬУГ'Л ГЛАВА м1еттъ в соб! опио запроионованих методов моде-лювшш ;о«дач адзначення екстрвмзлъша поток!в в мережах, блок-сх«м;'Хх,-адгурктм1в- та оякс моделей, на яких вони реал!зован1'.. Тут иряведчн! дослХджояня. .В1дс»йх прйщип1б моделювання потокових задач на ДА, як.1 засноьан1'н8.визначенн1 шлях1в. з екстремальними' ; якостями; найкоротаохч). та цзйдоещого шшх1в у мереж!. -Для" прове да досл1донь-буди впкористан! задач1: .задача про максимальний по т!к, задача про мш1м&шшй пот1к та задача синтезу ыерезв1 з м1н1 мальною.оумо» пропуски« здатностей в1ток. ВибГр зазначених задач обгрунтовуеться Ух практично» вежливости та великою поширено.отю,

Досл!дженнч показали, до р!шення згаданих потокових задач В1Д0МИМ П1ДХ0Д0М дедо. пог1ршус моклнвоат! ЦА. До цього спричдаяе • те, що в проце.с визначення ноток!в необх1дно неодноразово провода р1ш«ння тоУ ж само! задач!. Так, наприклад, при р1шенн1 задач! в» начатая максимального потоку необх!дно при обчислшанн! кожноУ ТЗ складовоУ визначати найкоротшйй тлях. В свою чергу задача про на! короткий щлях е часним випадком задач! про .-максимальний иот1к, кс ли пролускна здата1с?ь ковноУ в!тки-дор1вмкз 1.

Защадпоновано п!дх,1д до р!шэння перел1чених нище задач черег. задачу визначення структурно мШмадышх шлях!в. При такому п1дхс спочатку знаходять допустима* лот1к, який мояе прот1кати по стру* ' турно мшмальному простому шляху, а пот!м Кого величину зб!ль-шують до максимального. До.сл1даення процес1в моделювання на ЦА цс токовкх задач на основ! запропоновакого тдходу показало, що в!н хоч. 1 пол!шус тохн!'ш1 моашшост! обчи.слшача, аде не дозволяв . у нош'й м1р1 Ух використовувяти.

Виконан! до.сл1дження дозволили розробити новий Шдх1д до pi-шенвя лотоковях задач. В1н зашювалий на аобудов! в мерея! дов!ль-ного розр1зу на Шдстав! наслЗдку, що биходить з теорет Форда-Фаякерсона про махсималыгий пот!к. та м1.ч!мальяий розр!з. В1н ноля-i-a-ri в HücjyuiiJuy:iipznycuao здатц!счъ шляху мЗ» яэданнмк парами вершин мере»! визначаеться пропускною здатя!стю в!тки 0,, розр!зу R.

На !11дет8в1 эаяроцоно%аного Шдходу ро.чрс<блвнл *чтод р!»*ння задач про потоки в мережах. Цей ме'^од дозволив на ДА ьизначйти в мереж! шляхи з р!зшая екстремальшши характеристикамияк! в!д~ р!зняють.ся в1д ран!ш в1домих. До таких алях1в в!дносять, напрякдад, шляхи з пропу.скними здатностями, що задовольняють таким обмеженням: mln^tmax^ х та roir^imln^ х ')6Rtüij1}' 'faKl нази-

ваетъ в!дпов1дно з найб!льиою та. найметаюю пропускними здатностями. 3 обмелень неважко пом1тити, що на сам шлях ! його в1тки накладую-ться не одна,- а два обмеження. Перше обмекення висовуе умову - число в1ток в, мереж! повкнне бута мШмальним. Друге вимагае, щоб до иляху входили в!тки. пропуски! здатност! в!дпов1дно максимально!' . та м!н!мально1" ( по величин! U^} в1тки була мШмальноя. Для да задач були розроблен1 алгоритми, анэл!з операц!й яких дозволив зробить висновок про MoauaiBlcTb р1швннн на ДА 1нших задач з б1льи склэдниш! обмеженнями. Постановка таких задач широко зустр1чаать-ся в заруб!»шх працях. Вони зведенХ ь единий клас 1 називаються -задача*® з складкиш обмеженнями. Питания 1'х модвлювання. на IIA • такок розглянут! в дан!й глав1.'

В досл1дженн1 тран.спортних поток1в часто зустр!чавться задач!» р!шення яких а о.сташШ час такоа стае б1льш актуальним. Не задач! • про взаемозв 'язан! потоки. Основною метою Ix р!швння е випначеяня тако! комб1нац11 первинного та вторинного поток!в, яка знбезпзчила б досягнення максимального прибутху, та досл!даення причин взаем-' ного впливу.Ф1зичний смисл для кожного з взаемозв'язанкх потокй' v може бути: пот1к вантаж!в 1 иот1к контойюр1я, пот!к трапспортних -засоб1в 1 пот1к вантагс1в, як! ц! засоси перевозять 1-т.д. Склад- .. н!сть р!шення цк? задач визначаеться не т1лькя комб1наторикою clr-тьово! задач!, але й там, що потоки можуть ке зб1гатися один а- одним, а такок ааролхуватись 1 поглияатись в разних. веряинах. м&рад!. Обмеконням при рнаепк! таких задач мо»;о виетупати, ««приклад» така

обмеления: Р-(т1пк(тах^.х у и14), Ч^ ) при У0 цба

до в1д!гч ¡дпо У0лга У^ м1Щмалън.о або максимально допустим! величиям вторичного пс'пэху, як! эадаються по в.1тц1 (х^ь .Запрпонований п1дх1д р'аення задач за допомогою розр1з1в дозволив" моделювать указан! э ¡деч! про взаемозв 'язан1 потоки з т!ею к ефектавн!стю, що 1. заде .-*; про максимальни! та мШмальний потоки в мерея!. При цьому апаратн1 засобк Ц^ не вм1н»ються.

На п1дстав! анал!зу результат!в досл!дкень метод1в моделгаання було роэроблеяо ноьий пришит в 0(1рйН1»ап1У мополшачня почокоьнх . задач на ЦА. й!и яолдгае в орган1зацП процэса моделюьання в вигля-д1 ф!льтрацП вх!дних зм!нних. Роль ф!лътру в ЦА виконув мод^люючч сере дои*»',а, едем*нгчми як"У е "ЕП. Твкийпринвдк доквлли« чьспиьу • ак-л!днил д*нШ. ке вряховуваш в ойчисдюваннях. Част1ае в.сьоцо цими вих1дними даними в так!, що на впливають на к!ндввий результат.Од-нак, ран Иве на них приходилось звахать на протяз! всього обчислкь валъвого процесу, тому що була в!дсутня 1нформац1я про те, як 1 в як1й м!р! коэша зм!кна вшивее на результат р1шошя.

0рган!зац!я процесу моделювання в ыггляд! ф!льтрац!1 дэе змо-. гу змвшити число багаторазових пероегляд!в вс!х вщЦднкх даних, спричиняе з кокни*! тактом до стиснення вхЦдно! 1нфзрмац!Г, зд!й-счю<з ывидкий в1дб!р з на! необх1дно? э одночаоним одаржанним результату решения або, в'крайньому ьипадку, одаркання одного базисного. Орган 5. зац!я процеса .р!шёняя потокових задач у так!й форм1 • моктеша за раХунок• застосування ШдьовоХ функц!!', яка'е критор!ем в1дбору не 1н$орматившх данях. ИусШх мае прямий зв'язок !з структурою ф!льтра. Останш? об'адауе в соб1 посл!довн!сть вихонаа-. ия, однотшш1рть та число оп*раа1й алгоритму р1пекяя задач!. При його .склздч!сть екявляеться в поданн! алгоритму рИвеыяя в '}орм!, ад дояьолж;' оброблдть 1нвормяц1ю в 'реальному час! надходак-

Б прац! показано, во а позади ПА структур-м ф1льтру ( модэлк-&чо а»'х*д<»зм2& )," простота та його'орган1зац1я аалежать в!д типу ?$уЖ>2 опорй!ЦТГ..При "цьому п!д бьсоваю оперэЩею розум!-

:)1йэняя чкоУ -нс-будв гадач! теор?1' мерея та граф!в, я-са на. ^.'.слчз« на аиг-начйь'ия етруктурнкх' якостей марож! або окрнж

11" компонент. Кра^е, ¡цоб базова ога>рац1я складалась з простшс ариф-мотичних д!й або.Ух сукугоост!. Установлено, що при вибор1 алгоритму сл1д керуватись такими характеристиками эбо !х еукупностю: к!ль-кТсть-акф.'етичних операц!й; об'ем-памят!, нео0х1дно1 для реал!за-цП алгоритму; час вккоканнк та простота реал!зац1!'. Остяння характеристика особливо ваклива при р1ш&нн1 пракгачних задач.

■ В глав! показано, що як комплексна оц!нка пор!Еняння м1ж собою , р1зних математичних п!дход1в до вир!шэння однШ' 1 то "С к задач! в 'с!Т1ов1Й постанови! Йохе виступати яродук?иьн1сть, яка оц1ню«тьоя так: - ^

е = 1/т е юа V (2.1)

1=1 11 .

де Т - загальний час р!шення задач!, Т - час виконання базово!

операцИ' 3-м ЕП; Х± - час участ! цього процесору в проце.с! р1шення

задач!'; V - максимальне значения вагово! характеристики в!тки в ма-

реж1. Тут розроблен1.та приведен! рекомендацП по оц!нц1 чэсоеих

витрат на рашення задач! в залежност! в1д в!дносно!.характеристики

конф1гурац!1' мереж!. Такою'характеристикою виступав в1дношэння доз-

жини мерен! до И ширкни. П1д довжиною м*ре»! я дэяому р^гтадку ро-

зум!еться -мело в!ток б структурно иаДдошому ирс,си.>му шляху, а Щд

шириною мереж! - число в!ток максимального розр!зу.

'На приклад! модоливания на ПА задач! виян^чен^л. ычлашлъмтб потоку н мерен! «рокедано шр!ьняльну <>ц1нку р1&нил »1дхс>л!» да ■ шення: через побудову найкоротшх. шш!в, структурно м1н!мальшх про.стих илях1в та розр!з1в. .

Граф1чно-анал1тичний анал1з, що був проведений у прац1, пока- . зав ви.соку ефективн!сть та продуктивн1сть ЦА с прогрямовянов струн-' -турою зв'явк!в м!ж елементами моделюшего середовш'м при орган!?«- . ц1! проце.са моделювання у вкгдяд! ф1дьтрац1! вх!днкх зм1нних та ' /■ в!дтворвнн1 ваговоТ характеристики кокно! в1тки 1мпулъаяо-Цй^ро5га методом. При цьому аналШ використовувелксь морвх1, конфИурац!« у яких в1д!юв!даля мул*?}графам, -ланадговим графам та «рост '( зЬд-чяйьим ), орШггоьанш 1' неор1снтоваиим з числом верили, лк& лсрЫ.

НХ)8 100. ' . ,'';'"'

Еикориетяшш. зэнропоноаано! комплексно! г-ц1нкн ;и>я ?:ори чтъя , математичних п1дход1в до р1ьон»й тШ епш! с!тойоГ яЗя&ч! 1» мендац1й по оЩнц! чясоьих витрьт н!д колф1гурац;.? мнрвк^о'-ъйдо-и.

розробити 1 запропонувати уи1версальяу модель ЕП для рПнення даного класу задач.

Значний лрак!шчний 1нтерв.с викликчс задача визначення м!н1-мального правильного poapiny в моро»;1. Мета рПцення ц!е\" оад-чч1 направлена на досл]Даення взаемоьв 'я&ку м!ж компонентами в с№обкх. структурах." Вв'язок ïtfeï задач! ззадячвю визначення величини максимального потоку ! р!ш«ння останньоТ не дав моюгевост! в загалъчому випадку визначитк дравилыптй розр!з. Причина полягае в тому, ¡до • часто в мерек1 Юнують одноча.сно к1лькэ м!н!мэльних правильных роз-р1зи ! в!тки, що ÏM валеяать, леретакакяьоя. Цд п1дтв»рджу(-ться до.сл1даённями ( теорема Д1н.1ца ! Карьанова про неретин м!н1м9льних правильних роир!в!ь ). Ц* приводить до кеббх!дкост! проводить до-датков1 комб1наторн1 обчислюзання.

На п!'дстав1 теорем Форда-Фэлкерсонэ ! ДШна-Карзанова в прац! втедэно ряд полоявнь, «к1 дооволяють створджувати, що м1н!мальний pospis, побудованкй ь пронесi р!шенкя задач! визначення величина максимального потоку в мервк1, s правильна«. Викоркстачня ц!льов1!х функц!й, пелучених на ochobI них поломень, дозволяв будувати и!-н!кальн1 праьильн! posplsis безпосередаьо в процес! р!шенкя задач! визначення максимального потоку, проводили ïx отрухутрну клясиф1ка-ц!ю ( по.структур! ! взаемномурозполохенюо мШмальн! прав!льн1 розр!зи под!ляютьоя на царалёльн! та трановерсальн! ) та втаелтйти додатков! комб1наторн1.обчислення.

Приведен! прикципи орг&н!в;щП меделюганнл, шрел!чен1 ь hs-вчдйнШ гляв1, 1люструються конкретними прикладами з олисом вяаемо-д!У окремях-компонент ЦА м!я-собою.

В ТРКТТй ГЛАВ! розглянут! .гг/тання досл!доння розробки та по-будсчл' е.ле>.'ент!в моделюючого сердоодя l'a туя икрк^нм .¡•»•pyriyjv ьнх «.<.oe"4-i? , ик! вигр:)ып- основиу роль ь р!р«кч1 оптш1за-

лшшх .на м&резках.. Шыиттн структуршх якострй ':-нни.->

гs гфчйчкям -k.ib'i .-'4,7ктуг.ь'ог«"1 akdnltfj . ..-.,., 1

' ^^ ■ l'rt ТПЯЛШМ ЧЙпОМ r.IJJi'iiOiWIb Шд ОбЧЯСЛЛайЛьНУ

ч:клкдн1,сть алгоритма рХшення задач визначення ек.стрэмалыш: пото-к!в в мереж!. '

Тут ронгляну*! иигэння шдйлованнл уа .сам! щфров! мод-3я} р.и~ ;зч те; шкг«ау=.-,йш ар^нзр.тсыюГ ср;вату-мо<251 графа rt, оперк.-.ру

- IT

дображепня, розкладу графу на максича.льн1 сально зв'язян! п1дгряфи, визначечня в осшгн.'.х йход1в-йкход!в та ланшэПв зворотн!х зв'як-к1в в них. вр'-.наченчя тутттмш кершин дараюго 1 другого роду, кяд-наченнк числа soph ! - внутр!шнього под!лу шршин та центр1в графа та

ПОВКЧХ и1дгрпф1(- i М?1КСЙМ?ЛЬИО ПвЗЭЛ&КйОТ КНОУИКИ, гякож ПОрЯДКОРС1' функ.цП 1 фугкцГ/ Грязд}.

ДослЬтеочня ploîrnx матоматйчних п!дход!в до рвения перед 1-чедах кэдач -so для орган!заutï процесу моделювдн-м па ш

з y.-HixoM \*о:лна застосувати метод иар&нвлъно!* обробки тзх1дно¥ 1нфэр-мац!Y в ьиглА'!* ф1л',трчц11. Кр!м того, використаяня комплексно!" оЩякй '!0р5г.чйчпя Mix собою ц!х п1дход!в та реко.чендац!й по outrait «c-»ms/ острят в задеяшосг! в!д к-гнф* гурац! ï графу дозволяв базо-ьу onepítiíf» ( р1'.юння зчдач! структурного акал!зу графу ) показати сукунн-чсгк' й^мвнторних ompanlfl. При ш>ому п!д ними розум1вть.ся ;•.»:;:«!¡-•ння в1доб{>яа-нчя Xj р.ергини в граф! - Fx., побудувапня до- . bhibwvn ;к>зр!?у я 'т.д. Як результат, рШвипя tels задач структур-него чтя'яу *к>»н» зве-сти до р1ження задач! розклалу графу на мзк-сша<.ыг;> сильно зв"язйн1 п'.лграфи та розровить алгоритм, основа! tmnpf.uJY якою ?адовольняють вимогам, ар приведен! в пера!й глав! i т,' <жл"д:'»м>ся ч уастуиного:

i. Вит 1р дов!льно\' вершши Х^ X графу 0(Х,Г).

?, гтооуяоь?! дерч^гв елементяших шлях!н в прямому та переор!- , п п

'.нтовйнсму грефзх и Lx х та U .Гл х та в!дм11ц1 «да; вершин.

1 = 1 Ik !.-í 1 « г.

3. Е1';4леянл г*ииян, ыо належать п!дчжшга1 U х х та ft Lx х .

1 = ! !; i kl

4., Шр*в!рка умсвя ( G(Х,7) \ 0 0. Якщо зона пикону«?-»-

ся, то с-улиня<шось. У противному вйчьдку нареходять до наступного крону,

Ия Шдстав! проьедених досл1д^нь методу opi aHisnuiï пропасу мода„:;юп-1ННп и кигляд! ф!льтрапИ 5 алгорктма, про лкяЯ 1чзвсряли. panto, dy.'iñ р:>г»рошм;?< универсальна модель ода/екту вдодаичогр ое-¿.•»¿•'«vw Нйр1вукчк на ц1й моде яí задачу роэгеляду грей? на fWw:b-í! «ш-нс эвЧзан! п1дгафи «ушуадкю од^рлуи'Ь ршг-йчч ьс!х-здглояшх мдп». ítpH цьому ыгеикг«*: гагндач - тлг^тр&Шя Tfi

ту.л taftkk ксглояг.;:';' г}:.:.ф5 , як! ь!дпо.»!дэ'к?ь

л:,,!:..!,! f-KOXp'XïùHb^XM .«¡К'.-0'."м.лЛ Грчфу. ^v'v.i: р-'-ГЗ'Jîp^ntv TU Г'^ЛООчЛ-

жеяня 1 принципи Ух яобудлва на основ i л 1.чйлнк>-р4тиотровйх структур upiiüffдон í ь цьому роздШ.

Ыодильвання задач структурного анал!зу мерях! 1 побудова ос-номих елемент1.в модашжчого середовижа НА, Тх ям«моМя f (>лч«с-лювальноау ir¡--¡Kc5 1л»струстьсл лрткладаж рг&вяня хосшрьнш задач. Барто пом1тити, що задач! структурного анал1зу мареж1 е само.с-т1йним та важливим практичним аспектом. Тому IX р!шення та створен-ня з ц!ею метою ,спец1ал1зованих обчи.слювач!в е актуальним.

Анал1з результат 1в до.сл!джэнь та рИаення практичних задач р!з-ними математичнкми и1дходами виявив, що результата рьаення задач1 розкладу графу на максимальн! сильно зв'язан! п!дграфи дозволяе ' розпод!литк обчислювальн! фуккцП м1зк моделшчим середовищем та Шиши компонентами НА. При цьому, необх1дно посл1довн1сть тих,операций, ¡до вкконуються, в процо.с1 моделювання всжазати за допомогою К - спи.ск1в або граф-схем.

Досл!даэння виявило, що головн1 трудной,!, як1 s'являються в ход1 процесу моделювання' структурного анал1зу мереж!" Та" вимагають ьиконннк найбШдшх комб!наторнихт обчислювань, мЮтять в соб! не-обх1дн!сть тарегляду вс!х компонент стуктури мэрв»1 з метою вяд1-локня в н!й тих, для котрих вжо визначен! екстремальн1 характеристики 1 тих, яким наобх1дно ц! характеристики визначити. Заради усу-нення таких трудноицв було розроблено та запропоновано каруемий . розпод!литель, взаеыод1я якого 1з вс!ма компонентами ЦА в процас! моделювання тут приведено,

Ыодалйвання дета задач 1з застосуваяняк теорИГ треж та гра-ф1в призводить до наобх!дно.ст! в обчислювальному процас! викори.с-товувати одноча.сно ЕП двох тш1в - моделей в!ток i мода лай вар-шин. При цьому ф!зкчн! якост1 моделюемоХ мэрэа! та лог!чн! укови, як1 зв'язують ц! умови в одае, розпод1пяються в проце.сорах plsuoro типу. Част!ше за все зу.стр1чавться ситуаЩХ» коли ф!зичн! якост! зосаредаэн1 в моделях в1ток, а лог!чн1 умош - в моделях вершин. Вшившоння гасправностей в елемант! модэлшчого середовища того чн iHüioro типу легко ф!ксуеться i на м1сце того, щ.о вийшов 1з ладу8 призначасться справний. Проте, виникаа задача визначення якоатвй мврек!, а сама: на як! а них впливае насиравШсть - на ф!з5<ля1 яко-стЛ обо на лог!чн! уыовй, Вякористовуюч.и оператор в1дображання,мок-

на цо виявити, однэк це приьодить до зб1лъшення «исла непродуктивных обчислюзалышх огтера.ий, тобто тих оп»рац1й, то на мають впливу па досягнутий результат. Одночаоно п1 опврацП можуть привести до ■ знзчнкх нитрат'зчгального часу р!шення. Для усунення цього недол!ку розроблено та загтропновано вузол норекпИ', як;тй вводиться в кстзтий ЕЛ типу модель в^ршта 1 дозноляе без втратк часу рг'птравита негатива! явища. 'При пьому використовуетьря 1нформац1я, що знаходить-ся в 1нших компонентах ДА та за межами модэлкадого еяр*догггсп«>.

У ГЛАВ! рмЗГДДЧ;»') * ™«Т5,к~Я ЧС.буДО^К ^уг.Л^В 1%, •"'ЛГ.кЛь

прс»!***-р• оваь'лх. обчи<мк-"я'ч!а, як! даять мо:«п:я!еть роал[зо-вуьати ь^р-Псн! V» р^сурен! на елемеяч'чх нифровоТ о'-»^-

¿'»•Ь'-Ч-^'" . Тг !«•■• «»»ЫуОЧчЛЯШ»

№р!йьо, чуп.щнчьларь для задач календарного плануванпя та

унравлЗння, мала блок pe.cyp.ciB, яккй з основ1 свого конструктивного шконання шмагав заотог.увяння аналоговых елемент!в. Це приводить до даьккх яезручнортей, як1 маитт, в1дношення до проведения масшта-б1рувян.ч-1 н^ред кокною установкою ресургЛь, ко мотгь попит, та ви-корисгзиня обчисливач1в даного класу в багатомапиному обчт?слв?аль-яому ксмплокгл. У причвдеко вар* ант цифрового модоллвання

ьнамень спочвастяпс £всуре1в, що дозволило Шдтчадти вфоктивн!сть використания обчислввача, в модерн!зйцП котрого брав участь здо-б/са».

Значки?-; практичяий интерес мають задач!. з иодв1йнимя обложениями, у якт одно » обмякень <? функЩе» часу. До них, напржипд, мэюх-ь в'.даавння зада"! з варт1стнкчк обмекекряш. При ц'-.ому за-ле«л1сть в^ртост} ъ!д тривэлост/. йиконаняя рсбош Бкьначчыьоя зя-лешостю:

де ь^ - аяа^йння впртост! с^ при к] ^ - по.ст1-Я»йй ?с*ф\-

ц1бы7, ЯКЧЙ урчховуч ПМ1ну вчртост! в!д иодоя.к^кост' роботк •с11 < Ц^ « ?< г при к > 0. Для реал1зяц1¥ йм!н вкртост! ьяд ао-довдаыост! рс.бори н «с.адяй рлемонт шд^лжчого с^р^дог-/'.!.;« .>'!:х"'к<'1"-жучтьсн ьууол ьчргосних олмаквкь. Тйхн1м?м т.рксчанйй цьог'. нуля". за.оноване ьл ]>.">:"роолекому та запропонс.какому жтод! $к>[ыушк.ч ччнь анрк-ссий зм допомогов л1чйльк.)~р1-чпнгрс'пИХ.стрьглур. пс,) Д1ЯЫШКЙ Л ? коэуицектом

роэтюд!лу кратним К^. Шдвшцена частота визначавть.ся в1дносно опорной { частота, яко» користуютъся для гИдтьораяня подоькеност! шконуемоУ риботи ) зг!дно такого аиразу: 'п - к^.

Техн1чнв виконання роаглянутих вузл1в на основ1 елемент1в цифровой обчислкшльноУ техн!ки дозволило -ро&ширитк моилквост! проблемно - ор1ентованих обчислювач1в дяного тину, а такой в значн1й м!р! п1дви:цитц ефвктивн1.сть процесу моделювання та застосування для р1шення задач календарного планування 1 управл1ння.

П'ЯТА ГЛАВА м1.стить в соб! матетр!эли досл!джвнь, як1 направлен! на розширення галуз! практичного використання спец1ал'1зовано- • го обчислювача для р!шення задач методами теор!Т мереж та граф1ь. Також розглянут! експерементальн! зразки гибридних обчислювальнюс мешн, виконання которих робилось при безпосереднШ участ! автора.

Практична апробац!я метод1в автоматичного формування зв'язк1в м!к компонентами моделюочого .середовмда ЦА найшла свое воображения у двох зразках проблемно-ор 1 ентованих обчислювальних машин. Д1 зразки - "Структура-2" та "Структура - 3" були розроблен!, виготов-лвн1 та передан! замовнику для екрплуатац!У в промисловост1. основу побудоьи об ох аразк1ь обчиелювальних машин оклад«ди 'дуоаоПн игрового моделюваанн задач в с1тьовШ постанови! та схемоте}щ1ка про-. грамуемих моделшчих структур, про як! говорилось до цього„

Приведен! тактико-техн1чн! характеристики обчислювальнюс машин " Структура - 2" те "Структура - 3", остання з которих мае б!льш сучасн! техн!чн! характеристики та розвит1 серв1сн! якост!. Це забезпечуе И використання в склад! гнучких автоматизованих систем управлХння; 0бидв1 обчи.слшвальн! машини призначен1 для р1кення задач календарного планування та управл1ння,' прост1 в ек.сплуатацП < не потребують сдащально! п1дготовки оператора ). Практична ек.с-плуатвц1я обчислювач1в п1дтвердила Ух високу ефективн1.сть в рол! маишш-порадника для к&р!вника або виконавця при побудов! складних -.технолог 1чних. обю'вкт!ь або виконанн! комплексу роб 1т.

Основною умовою для автоматизованих систем управл1ння техноло-г!чним процесом ( ТП ) в умора !дентйф1кац1У д!ючих фактор!в таким чином, ¡врб керуюча обчислгоальна машина виконувала свою задачу, ра-хуючись а тими ям¡нами, що мають ы1сца в реальн!й д1йскоет1 без знихення як!сних показник!в вироб!в. Гарант!ею етаб!льност! ко-

руемйх параметр!в адекватность модел1, да уетаковлюб вз-пиэд-зв'язок м1а цими. пчрьм'этрами та факторами, s;o на не!' вшшьаьтъ. Ц1 фактора в порошков lit к«талург'У особляьо гюсилыггься ультрядиспвр-.сним сполученням композ!ц!йних матвр1ял1ь, цмкл1чяич коливаннам температуря та Нацруч;енням в опекаемому зразку, «о яч результат потребу« рац!онально1' оргаМзадН ТП, яка приводить до вконсмД' ма-талу та аныргетичких витрат.

. Проведен! досл!дкення показали перспективность ьикрриотвння ISA для оптиШзацП' ТП електросн!кяння в порЗьнянн! s уи1версальними обчисушваяьними машинами, а такое дарсональшад. И« п!дтве»рдяув' той. Факт, ¡до при нвзначн1й ам1н! в опирай. 1ях та цанлограмах ТП шобх1дно утворшати нов! программ для робота УДОМ. Кр!м того, потрЗбня ,спе-цХальна лшхловка обслугоьуючого-персоналу установок олектросп!-кання.

На пЗдстав1 проведения дослЗдавнь розроблено комплекс для до-сл!дхення ?п електросл1кання на ochobI пристрою програмного управляя, контрольра, дисплея, накопичувача на магн!тн1й г/грзчц! I установц1 електроспХканнл "Струм". Основу прац1 приведеного комплексу складае подання посл!довноот1 операцЗй ТП в вигляд1 морах!, кожна 3ÎTK8 котороГ в1дбтав окрему опорацЗв, а*о игконувтьря ви- . конуючим мвхан!змом. Bel в!тки мереж! визначаються на щтаюграч! ТП електросп!кання або в ïï в!дсутно.ст! задаються технологом.без-: поевредньо к процес! проведений сп!кання та ф!ксуоться. автоматично пристроем програмкого упрйвл1ннч. остаина проводить отрулту^-кий парамитричний анал!з мерам! 7П, Шпosa структурного ак&лЗоу море«! в визначення операцЗй, ик> одночасно вико«уютьоя рЗаяимя чвханЗз-мамя ьбзалвкьо одна вЗд одно!'. С> v—«ч->й в пржи mu глр^тьореная начально!' мерь»! в ыультжграф. Цо доолгастьсн па до-помогою функцН Гранд!. Парачетричний анал1з проводиться з метоп па-ре}Зоэпод!лу керувдпх д!янь м1ж в1тками мультиграфу, гао наобх'!дчо для отожнення величин цнх взаемод!й о тшюграмо» ТП охох'гросni-» кання на ьизначеному Зчтервал! часу,

Лрактичне вкк.ористаяня комплексу для досдШення fiî е^гстро-спЗяйяня сум!сно з установками еллктроопЗканн« типу "Струм" дсь<-.т\ шо «rot •»лентрс'рос.р.чдкому сп!канк1 uoçmkovxjl т'*3\п яыч икЗ':ть гг-роо1>< «ол1:ш.ует.м;я х» чб1.м:уетк.я ^кхлыН.ить само*' Vam»«?oi IV.

нк донола .чоод1 дна оксплуятяц1я, кгадл^кс дозь-пляо проводить. д|аг-ч-чуту самих прис'/рсЛ'в вл№Гроо:11канн>» та як!оний анад!з сшкаемцх НрЧЗЧЩ, :№Р нэптушмй кг,нтрс.ль па дк!сть виробЗв.

Н 1 -льь1 "'¡-(Ко» тлзглянут! питания орган 1с.ац11" розпаралвлкь^ння опмрэдЗй при уираклЬчлЗ ТП на рХшнння частковнх задач ю-

ор! V мои«*, м^дйаэная которда пуло приведено ран1ше. Такок е опис ыосмодп' .••очовних ксмпонон'?..обчисливялыюго пристрою при проведен-н1 прг|ц»су^алектр0сп1кйкня на приклад! корунду.

точнють та оператишюгь упраалИтня операц1ями ТП за допемо-гою проблешо-ор!<;нговаьих засо51в обчислхдазльно! техн1ки, в основ1 • яких.'лежать цифпов! метода моднлвиачия задач в с1тьов1й постановш», ьчйадм свое в1добра£ення в розрабц1 та стьореннЗ ЦА для управл!ння зоьн1ь!Ш1м темлпратур;г,!м полем для нагр1ву виробу з метою надшшя , осчанньлму нрс6х1дних олек7рс4>1зичних та !нших характеристик. Причи-лою ропробки даного пристроь в те, що для виготовлоння виробу в ви-гляд1 основних компонент використовують оксидн! матвр1али.'Для того, щоб вони набу.та необх1дних якостей в результат! нагр!ву, не-обх!днс твердо дотримуватись технологи вяготовленпя та п1дтршу-вати температуру внутрЮигього поля виробу, яке вим!рюаться Оазкон-тактиим засобсм через зовн!шне температурив пола. Кр1м того, управ-д!ння опорац1ями ТП ускладнюоть.ся там, го процеси формування власти-во.стей в оксидкпс матер1алах проводять.ся прн температурах олизьких до критичних. Тому будь-яка зм1на температурит та токовах рашшХв, що виникають в нагр!шшках, потребуе по.ст!йного прогнозування по-вед1нки внутр!шпього температурного коля виробу 1 проведения коректування значень управлявдк паракэтр!в«

Бикористання запропоцованпх п!ддод!в до ыодэлювання оторац!й ТП мережою дозволяв проводить опаратнвний анал!з стану об'екта та виробить по.сл1довн1сть д!й для виконання зада,них умов» Використак-ня ДА. моделююче середовищэ якого назначав собой багатоародесорну структуру, дай ыоелив1сть проводить паралальну обробку вхЗдноЗГ 1в-форшцП', 1 с:;орат!П®о керувати ходом прот!кання процесу в вирой!.

В глав1 такое припеден! результата досл1дканъ та теоратичн! разрезки по еарторуваншо Ц& з моте» ьаявлеякя. щчотюзуьааня •*« л!кь!дяи!У неспрыюрТвй ! чиар1й в .окладах техн!чних та нриродних системах. Особлива увга прид1ляла.сь ланцюговим каскадним авар!ям

- ?з -

( арар'йнич прон°гач, оо розвпкчються■), як! ччстЬг« ;чустр!чйпться

В вНДрПЯйинЯХ rtîCTWK, !П HbрТЖ"р»»{лл'НИХ КОМЫНЧИИХ-, fíj'H íK'f-

витку д-»ки* ¡¡,. цч< я ншфючнияч та прог- ■

р»'<"уьйнн::м мîн в к;;¡"ка.т тч ткян.'и: .r^XiHü, :rp,.i по- .

рушлнн! f>:-v vorГ'чоГ р!;?;.• ь.чги 1< цгъроднпх nt."r»v-v 1 т.п. И! »m-pli мяоть :$arv.4v.3 -пр^.-т-ф, мае :гт. *яр~.»? г гтздчяп'чу то v»c-лЗдкачк , H^^nrrnno'î] в *i?ifïi '.ч .¡•л'чжтШнИ ! !;'К.'ЛИ

катчгт[ю|.1«;г,".к кг1гл!дк'.«л;. уку-м.-^н'1 ¡vqmr.iminm rv.a:-: 'аглнил явит, як правило. и» г.ч(..гг->р1га:;/1..гч. Г'упни'.-лъ Ух гозитт.чк « доисмогою вконячек«"»*; погл1я».г«к.ст1 xi,??'r<:¡;lx ;;!яч?., як1 пригасят», до ст.ч.1 !л!зпи{У стяну сигт< ми nf.-;, льт;^ ri .veжлтео, перевод'» TV в peart'даваний глчн. Шл тажм егчнг.м р/оум'сться такпй стан, ь якому нчсл!лки аьчьрП" ¡це помйстю но у сунут!, ялл пэдалмлий YT роэвиток ггрппг r¡jri"i 74 злгляпеч'.ч! жч;<*х!ди! у^'-ги яг я пщчяьвк? зя-г

ХОД1В- СЮЗОЬНО Ht ГНсгчЯЛНКЯ "ист, },ГА.

Л!кв!доц!я та прэгилпорШо управл1нкя при г/лкшшонн1 под!бш-го роду аяар!ях даклздзлось ß cr.mmrщ на лкшгну-опоратора. 0д~ нак, ситуацП', ио виникали при аварП'„ не трирЛапыН, а сам! ироце-сп, ¡so ïx визивають та супроводзують розвиток под1бних авпрШ, мают ь нестац1онарний характер. Це рсбить процос протиавар!йного уп-равл1ння тривалим ! но завади оптиыалышм.

В розд1л! дотальио розглянуто питания педання ИгфпрмацШюХ модэл! об'бкту за допожгою мереж!, яка lulrye nomrJirxy об'якта, а само, перех!д його з одного стану в 1нгай п1д вплквом зошИвнкх ЗбурЮЮЧ>5Х та К':руУ)Ч)!Х Д1ЛНЬ. При цьпму теоретично С6Г~-УН10ПУЗТЬС/' мохлив!сть »ияву аяар1йних npouoclB, то розшлзют.ся, у вяглядI дискретно-непрлршш. Це дав моклиМсть роглшшь поточи• об'екту по перед5стор!У розвитку продасу та по сукупност! «он if »до--шях параметр!в. При цьоуу nepexiji об'ехгв з нормального ст;>я/ f. авир1йний характеризуется деякою поел 1донч1 cri» нлйз1;пл! гиг.<ч~}дгп<гс причин на протяо! док1лькох попервдн1х крок!в, вклячаач.т остйыПЧ.

Покаляна можлив!сть п1шоикя задач1 вибору оптичальнп?'о ynoi:;-л1г)ня за дономогов зюротньоГ модол! к!нцевого автомату другого класу. при цьому п1д ule» модель*» розум11&ть автомат, у якого аатъ -ч вйходи - входами. !Ср1м того, поч&ртегда « 1 на-

прямок ^втоувтаого часу.

- l>4 -

¡la nl дотьМ проведении тсюштйчнмх доол1д»:внь розроблена ■ с-.гцуктуриа (5Ж1Ч-СКЧКИ СИО^ЙМЯ ро^Ш^НЯВЧННЯ '¡¡'»;еоу,

:,».<• роаййианмн-;«, причин Кого &£>и&.яилн* -ia биотоки г!ос.я!дивьост{ 0!!ТММ''ьЬИДХ К^РУЮЧИХ Д1ЯЯН усункщ« НвГйТШПШХ яввд'ь 'сис-

0£{к»ву (•к.'мднлг.ь -ПА .я,«»» I а пыовльк

'■-iji.-:-, .Vipuciib -¡.y;ii bItok, • Unfj'OB.ii модель. азхсмг.ту другого класу ! персональна EGM, яка пикону е., оперативна в!дображення результаПв обчкслнньнй екран! дисплея та проведения додатково! коректировки характеристик мереж!.. , .. ^А • ;' *

В глнн!'раэглянут1 мовдшост! ьикориствння ДА з програмованою структурою ав'язк!я для р!шеяня ччоткових задач розШзнявания зоро~. вкх ,образ!^.'. Тут розгллдалнсь «оадшоот1 вихористання с!тьовмх моделей дая поперэднъоТ обабки ^ображенн* та ышлення-1 формувадая • ознак, по шиш надал}. $обр<шшя мохе бути класиф!ковано. '

Подаредня соробка мае 'на уааз! поданяя вх!дного зобрэхеяия в чистому ( стаШованому.-) вкглдц!, тобто в такому виглядтГколи , \ зм1на масштабу -'зобряження;' Яого поворот Мдносно o.cl координат та перем^ення не ьпливають на сукупкЮть озняк, по 'яким проводить кла.снф!кад1ю 8&рраг»ння. . ■ . .'-•

; Основу застооування НА, якяй викоркстовуеться для р!швння час-тковйа задач розШзнаь.чнн»' зоровш. образ!», складае викорнстаняя Шюадгни, що у творена однотипниш планарними Ычками. Кожне таке в1ч-ко об'вктквяо в1дображуе точку, зобракення в точку, в як!й зосеред-зкена 1н1юрмац1я усереднена ш площкн! в!чка. Таким чином, кожна точка може бути 1нтерпретована вершиною мере»!, а в!тки ьерии-нами .в1добр8жують'взаемозв*язок них точок в зображенн!.

В прац! наведен! виведен! анал!гичн1 вирази, як1 дяють можли-в!.сть за допомогою асоциативних ознак .'та поточннх значень комута-Ц1ЙН01* функцИ" проводить перетворення вх1дного йобракення до единого масштабу та усувати можлив! його зм!щення в1дносно центру.

В робот1 яаяропоновано метод подання зображення в виглд! фрагмент, яК! можуть .слукити ознакаш при класиф!кац!Х. Наведений метод нечутливий до поворотов зобракекня в!дно.сно центру ос 1 координат, то призводйть до скорочення часу шпередньо!к обробки зображен.' Наведено процар розкладу.зобракення та фрагмента на основ! pi-

с. О —

ивння задач! визначвння шлях1в в мереж! з заданный екстроыалькики , "якостямя. Р1шення задач Штетруеться прикладом подання'нобракання в ьигляд! фрагмент^, Проведена оц'нка загального числа клас1ь образов, як! можуть бути розп!знан1 па дологя.тою запропонованого мето ЯУ.

На основ! розглянутого методу розроблвна 1 аапроланова^а. блок-схема система розп1знавання образ!в, яка дозволяв значно скоротитн; час, що витрачаеться на обробку зображень. Доклздяий опис системи , наведено в дан!й глав!. ' .. , _ . •

В прац1 приводиться результата та опис особлиьостеЯ викорио-тання унЗверсальних ЦОМ для. р1шевня задач! поданнд зображачня в 'ви-гляд1 фрагмента залропонованим методом. ■ : .. .

Регультатн досл1д«зяь процвр!в моде-'шьАння технолог! ч'ага про-це.с.Ш ( ТП ) piaiiía rio сво1'й фЗзичн1й природt 1 янал1з р^*эулътат1р практичного иастосуванкя обчислювальних структур для piR-ення яадач в .с1тьов!й постанови до:-ьоли.!!й розробати т<1 {.■'■. u j.'KTV ггяч «у томатизовану систему збору та оброоки ЗкфорыздП з робочих м!сць. •. Бона е сукупн!стю децентрал1зованих п1дсистем, кокна з яких'проводить эб!р та обробяу 1вформац11" по р1зним ТП на окремому робдчому м!сц!. ■ ■••". ■ ■ ■

. Зазначена автоматиаована система збору 1 обробки !нформац1Т , сгсладаеться з восьми пЗдсистен, як! з'еднан! в одне„за допомогой комб1новано1 арх1тектури зв'язк!в. Ця архитектура виконана т основ! к1льцево!' 1 магистральной. Твка система проводить оперативдай зб1р та обробку !нформэц11, передачу остакньо!" в порсональну £Ш, яка виконуе функцИ" "порадаика" для операторного персоналу. По- . одерзсанш дашш 1 зг!дно 1фитерЗю управл!ння або яког^о-небудь 'гох--н!ко-економ1чного показника пркФльетъся р1шкня по виробленню, 1 рв-а.пзацП керуючих д!яяь на об 'ект уяраалЗння.. • . \

Розроблена система, передана для:практично 1' ахеплуатац1Т замоа-

НШСУ. ■ " • . ' ■:/■•■-.-'.■;

У BAKIH4EHHI формулюються основн! результата роботи. У ДОДАТКУ наведен! зкти впровадження результат1в дисертадЗЙноГ работа. . , -

OCHOBHI РЕШЪТАТИ-ТОБОТИ' v .

в результат!' проведаних теоретичяи* доая!д.*еяь; «яопоримш-

- ?f. -

тальчих роб 1т l ннал1зу результат^ практичного ьпровида&ння роз-рбблмьих о^числювальних структур для модвлюаання с!тьових задач • одержан! так! ochobhI науков! .результата.

Запропокован!, ро&роблен! 1 теоретично обгрунтоваШ метода по-будоьи вигокопродуктивних обчкслювальних структур та нринципи орга-н1зац11 на них пронес 1в моделювання звдач в с1тьов1й постанови,!. Не л1дстав! запропснованих метод1в побудови п!д кер1внидтвом та при бозпосоредн1й участ1 автора розроблено, виготоалено i експерэмен-тально парав1роно ряд споц!ал1зованих обчислювач1в з паралельним принципом обробки вх1дно1* 1нформац11" в реальному час1 II надходжен-ня, з поецнанням в соб! простота ,сл1лкування в систем! "людаша-машина" э розьияутйми лоПчними мокливостями, високою точности, бистрод1 ею, автоматизацию ввода 1нформац!1 про конф!гуращю мере к 1.

Кр!м того, отриман! та теоретично обгрунтован! так! научн! результата: ■ .. -

1. Проведено пор!вняльний анал1з метод1в та засоб1в моделаван-ня с1тьових задач, на п1дстав! чого розроблено, запропоновано 1 дослужено новий метод паралально! обробки ЗнформапИ на сг«ц!ал1зо~ ваних обчислшачах у бигляд! ф1льтрац!1 вх!дних smIhhhx.

2. Формал!эонано'загальниЯ п!дх1д до побудови компонент еле-, манту моделшчого серьдовща спэц1ал1зованого обчислюваче на основ! методу фЗльтрацИ.

3. Розвинут1, формал!зован1, теоретично об1-рунтован! та експе-рементально перев1рен1 п!дходи до органIsayll автоматичного форму-вання зв'язк!в м!к елементами моделюючого середовища сл<ниал!зоьз-нпх об'ШслюБачЗЕ к ]мпульсно-часовим тэ 1млульсно-цифровим засоба-ми виразкення вагових характеристик мере»!. ' ' -

• 4. Запропоновано метод моделрвання мерйж зв!д'вмнцми значениями вагових характеристик. '

5. Залротонована методика по шяеленню однак та особливостьй орган1зац11 процесу ыоделюзанвя, як!-з" являют ь.с я на р!вн! Моделюючого середовища та дозволяють, зиходячк з геомэтричних розм!р!в мереж?, дать оц!нку алгоритмам р!шення задач! ! видХлити в них базов! олерацН.-: , ' .

6 i Эагтропоновано за.с!б реконф! гурац! 5. моделшчого середовища IW в проце.с!, р!шення задач! на основ! принципу живучих структур s

' л

ЗЯСТ0СУГ'Г'(НЧЯМ THOplï МЯрОЖ.

7. Г«|!ГрОПОНОРПН<*> M'1'ГОЛ OHTMMlV»! 11* 7ОЧ0Ч 1С>НТ[ЮЛУ; К< •V¡K>-H>4T ЦА на !»i,v-' гявJ- актором мнтоду

8. ,?.чярон<>нс>нан<, позпоЛлан! тв лосл1рт»и1 cnoiUanlPOBa»»! .-п-чисч^н-'ч î <5яг»то1'ь ifteoopwrc. ?«ttiv:

- лля:1.",те№?*1ия *-'отрг-малишх поток (в в vscrv^st :

- ЯУЛгЧЧ^ННЯ !1>.<-Я»'1н H йК.мрчЧ.'ЬЧКНИ*/ Ií¡>ОГТуг:КН,!'.Ч: ЗАЧТИ«?

- ччц piRHU'H чнлячI r.vnn.»ny s wlHly^VKOK- сум<.л щ*«-

tiy, -u-(>y ; '

- для ft aí.nxlc з ."»<«» чТ'ЫЗльомуй -

НИМИ ЯЧООГ-чн;

- для рЪ^.ччя ?нтч ггр) *л:пи1 ^»гика;

- ПЛЯ Р«>«'Г>»ЧПЯ í ! V Г1р{,г.ИЛК1'ИУ " з!н н »»[-чугА;

- для [■í?T"HHh г;и/.1 ч ( П'> t-j ! и !.<-•• ¡v» ; г уpi

o-4j!!!ii¡v.f.> <■-'•'.'.Tpf-л »нлсг«г!, до ' *а"Ь .Ч.'»ДЧЧ1 Ь;1.-.Йч-:г!Л1Я -:р?!Н~КТИВНО" •'»pîeufVbî.-i.Oîi ГрМ-У ;•>» ру виг'ь^г-ння, •:««'«;»* ' 7" ¡фу «гпетлали v-cv;.r чо rv^'ñ?!::'* 'ti/.--

гр^ф:1, -ÜCHäв ССТЗгЯПХ ;:'<0/1 'ft -НИ.ХОД''•'. Í ЛОНЦяЛЧЬ ЗДОрОПНл

ЗИ'ИИКЛВ. Г.ИД КГ|«Ь.-1Ж* ^УПККОрйУ "К»Г4!>Ю1. 'УГ-'ПОГО ТА друг«!"" г* Г ХОДГЧКНН ЧЙ(У!а !р»»ЧЬ> >Г0 'X <Л 'ДК=У Р>-'Г«::И.'!, f t». ЧчЧ-.'Г- H

в-граф! попних ;ï!дг; 1Яф1 и i ¡«^чдьно «пw-r-nr? ".».та, {орчдк* ■

ВОТ. ФУНЧ|]1Т t ф'У'ЖП ! Y Гранд!.

Э. Э мето« пии^нкя. «-|<*,чпт=--у;сг! rúa* ь^ч :мк-,ч ! п г,ч/.- i:v> ресурениуи ЪП-МФНИкНЯ Р! 1 jVi'lpr.fij.i;! t о-'ЧДСЛГ.гчПЬ'«'! структу'рй ДЛЯ ßtv Н>р**.чНН>? îi»«X '■nyiwt'b nr.'Vï-'ft! '•Т^-ч--; Г-.t- ,«• CübO'.O Т-1 ivnyjihCHO-ни^ЮЙОГ'О Мм^од!В ИОДи'ШЯ г,аСОГ-,Гл Mt-pöSCl.

10. ¿..»VllÄtSHi, теор^-тачко ОЗгруНТО»4««?' Г: ;!ППрм!ЮК''.>».я»Ц ¡ц<у-- ■ ЦШМ ЯВС •('СУВННЧЙ 0!ТЬ()!-'ЛХ а^ПИСЛПЙЯПН'ИХ ОТРУЮУР H.Í4 Ж

^'Н?!р!Й:?.й'. rrr«4I»'ö!p, ДО рО^Ы|}Л<УТЫ'>1, h MHpJVWjJa-iÄX, il VßKoy. rùlfi |"'!V-HH>i чассгоьях. !У'.-.К!А'П|ЬЯ'ПШ ЗОТК-Ь-Г.Х Cît'O:1-'ч.

11. Но ПГ^З^Д^'КЧ .W-lt/W^b •J'rtK/f. ••;•'>!?Л;!*

ОО-^.Г'Лг.-::'.).:-!^. и ГЧуЧК«-« r'C'.Vy ¡"чД: i /! Г-.'i ' -'лц f h MÍ;C ííj'OM'iH •

.MCVÍ^.r.fe'/olY R-l'i "С/р^чТурь - 1 "'Структур-! - о" ДЙЯ -

- ?з -

нн »«дач'календарного щшаування та корунация.

•', На основ! проведения -досл1диень те роэробдёних р1тьових обчир-' лтпп^тк структур отворен! та -передан J и промислоьу екся.чуатац!ю

обчйс.№5альн1 комплвкот для онтаирчии.^хнолопчних- праче.с'ь

'едом'роо.гНканяя иор».¡вкиакх/' матор 1 лл in, для упроыШшя -зоьн^.'аил темънратуташ! полем при KanpiBl щробу для иадаваиня. йому ньобх1д-НИХ ЛЛлкТрофЗИЧНКХ. гостей»- для .зоору, контролю та- ооробки 1нф0р ' M'mlT 'Tic. давмчм 5чР0б1в'3;р0б0Ч1Ц м!сць. ...

■ ПО TEWI ЛИСЕРТАШ - '

■ ••l^ßd^apöHKo'r.B.-Макогошак Л.О., Федотов Н.В. Цифровая

' модель^вадач-оптимизации точек контроля // Гибридные вычислитель- , «ш¿машины и комплексы. - IS85. - N 8. - С.67-71,

2. Буренков Г.Л., Истомина Т.Н., Тонкаль Е.В., Федотов Н.В.

; Вычислительный комплекс для исследования процесса электроспека-. , вия // электронное моделирование. - 1992. -N 4 - С.7Б-78. •

; 3. Горский. D.M., До донов А.Г., Федотов К.В. и др. О моделировании развивающихся аварийных-процессов на параллельно-иоследо- . вательных вычислительных структурах // Электронное моделирование. •

• - IS33. -.■11.3. - 0-21. - 26. '

, 4. Додонов-А.Г., Федотов К.В. Об одном методе определенна перемещений распознаваемых объектов // Математическое моделирова- -ние и теория электрических цепей. - 1975. - И 13. - С. 82-84.

,.': 5. Додонов А.Г. , Федотов Н.В., Мальчик O.A. Цифровые аналоги решение некоторых задач распознавания //.Электроника и моделирование. - 1974. --Н II. -0. 82 - 84.,

; 6. Додонов А,Г., дотов Н.В., Мальчик С.А. Применение цифровых аналогов для решения частных задач распознавания образов // . Однородные-вычислительные системы и среди : Материалы 5 Всесоюзной конференций. - К.. 1975, :С.55.

• . • 7. Метода .синтеза электронных цепей с заданны?,и математическими свойствами для задач оптимального планирования. - Киев, 1985.

. - 296 с.--. < Заключительный отчет по тема Н 1,9.6.4, Институт проблем моделирования'в энергетике АН УССР, N.ГР 81033699, шш. Н 0286. 0021557 ). . , , -'

' Ö. Разработка методов построения мультипроцессорных специализированных. структур для решения задач планирования. - Киев, 1577. -

- 482с. - (Заключительный отчет по.теме N 1.9. б. 2,Институт Электродинамики АН УССР, К ГР 75009905, síhe. N В646616),

9. Создание аналоге-цифровой двухпроцессорной машины с цифровыми и {»алгоритмическими процессами для решения задач управления и научно-технических расчетов. - Киев. 197Е. - 362с. - (Заключительный отчет по теме N 080. ЭС5,Институт Электродинамики АН УССР,N ГР 74001585,инв. N Б45026Я).

10. Создать проблемно-ориентированное вычислительное устройство с параллельной структурой для регенкя aan-чч управления онер-гитичеекики сетями. - Киев, 1980. - 102с. - (Заключительный отчет по теме Н 030.14.05. 95,Институт Электродинамики АН УССР,?.' PF 600251 31).

11. Создание гибридных» вичислител1них устройств высокой информационной производительности для управления сложными системами с внутренней сетевой структурой. - Киев, 1981. - (Заключительный отчет по теме N 80. 18,Институт Электродинамики АН УССР,?; ГР Б901033).

12. М?тоды автоматического фермироеанж: топологии соединений элементарных процессоров е специализированных гычяслитедьних машинах.- Киев, 1975. - 240с. - (Заключительный отчет по теме N Ш 10-75).

Институт Электродинамики АН УССР).

13. Федотов Н. В. Цифровые аналоги а исследованиях линейных динамических систем // Электронное- моделирование. - 19Í5. -

- N б. - С. 43 - 46.

14. Федотов Н. В. , Хад.тансв В. Е Цифровые аналоги для решения экстремальных задач на графах с автоматизированным вводом топологии сетей // Тез. докл. XX! Украинской науч. техн. конф., Вып. З.УкрНШНТИ. - Киев. ,1972. С. 238 - 239.

15. Федотов .R R , Хаджинов В. Е Цифровой аналог задач об экстремальных путях с автоматическим набором топологии сетей // Однородные вычислительные система к среды: Тез. докл. 3 Взесснзн. конф. - Таганрог, 1972. С. 238 - 239.

16. Федотов Н. В. Исследование и разработка специализированных вычислителей для решения задач структурного анализа систем управления: Автореф. дне. ,.. канд. техн. наук. - Киев. , 19~а - 19-,

IV. 0?поюе Н. В. , Уакогоню- Л. О. Метод контроля цифровых

с

аналогов // Электронное моделирование. - 1984. - N б. - С. 48-51. '

18. Федотов Н. В, Определение "путей с экстремальными пропускными способностями на цифровых аналогах // Электронное моделирование. - Í986. - N 5. ■ - С. 25 - 28.

' 19.. Федотов Е В. Применение цифровых аналогов для решения

задач о разрезе // Моделирующие гибридные системы. - Киев.: Нау-коэа Думка, 1978. - С. 50 - 54.

20. Федотов Е Е Исследование и разработка специализиро- • ванных.вычислителей для решения задач структурного анализа систем управления': Дис. .«. 'канд. техн. наук. - Киев.» 1978. .-139с!

21. Федотов ЕЕ Об одном методе определения масштабных изменений изображений // Электроника и моделирование. - 1974. - '• - С. 82 - 84, -

22. Федотов Е Е',Федотов Е Е . Специализированное вычислительное устройство для синтеза сети с минимальной суммой пропускных способностей // Гибридная вычислительная'техника и электроника: Труды семинара. Ик-та Электродинамики АН УССР. 1972. - С, 406-411.

2а Федотов'ЕЕ .Федотов ЕЕ Цифровые аналоги и решение задач идентификации // Гибридные вычислительные машины и комплексы ; Материалы респуб. семинара, сентябрь 1676. * - Одесса, 1976. ¡ С. 128 - 129. -

■ 24. Федотов Е Е , ХаджиноЕ ЕЕ.Щзткнин А. И. Управление технологическими процессами на основе специализированных струк- -тур // Гибридные вычислительные машины и комплексы s Материалы респуб. семинара, сентябрь 1976. - Одесса, 1976. С. 62.*

25. Федотов ЕЕ Организация параллельных вычисдатедэй для задач о. .взаимосвязанных потоках // Распределенная обработка информации - IV : Тез. докл. Всесоюг. семинара. .Сибирское отдел. -АН СССР,Советск. национ. комитет IMACS. август 1991. - Новосибирск - Горно-Алтайск, 1991.' С. 30. ' ,

26.- Федотов ЕЕ Контроль работы цифровых аналогов // Теорий,средства,применение. Часть 2 : Тез. докл. науч. кокф. Моделирование- 85, Теория,средства, применение. - Киев, 1985. С. 29 - 30.

27. Фздотов ЕЕ Моделирование двухкритериальных задач теории сетей на цифровых аналогах //, Проблемы моделирования ди-, намических систем . Моделирование - 88 : Тез., докл. Всееоюз. науч. конф. - Кишинев, 1988. С. 41. , . ■

28. Федотов ЕВ. Донкаль Е. В. Цифровая модель сети для оптимизации взаимосвязанных потоков Гибридные вычислительные

машины и комплексы. - Киев,: Наумова Думка, 1989. - С. 70 - 73.

29. Цифровые модели потоковых гадач / Н. Е Федотов. , Е. Е Тонкаль. - Киев, 1991. - 28с. - (Препр. /АН УССР. Ин-т Проблем моделирования в энергетике. , N 90-31).

.30.'A.c. 486330 СССР; MKJ52 G 05 е 7/48. -Устройство .для исследования сетей / В. R Васильев. , А. Г. Додсное, , Федотов iL В. , Болотов В. В. Опубл. 1975, ВИ N 36.

31. A.c. 534765 СССР, МКИ2 G Об Г 10/20. Устройство для моделирования сетей с отрицательными данными / В. Е Васильев. , А. Г. Додонов./Хедотов Н. В. , Слотов Е В. , Халжинов В. В. Опубл. 1976, Ей Н 41.

32. A.C. 640302 IWP, I4KJC G 05 г 15/20. Мздель нетьи для определения экстремальна *потоков в сетях / А. Г. Додонов. , Н. В. Федотов. . В. Б. Федотов. . Я. Я. 1«нкк. опубл. 1973, Ей Н 48.

33. A.c. CC.7I', MKJC GOO g 7/IPS. Устройство для моделирования сетевого графика / Е И. Волслзш. А. Г. Додонов, iL В, Федотов, Е Е Федотов, В. В. Хзджикое. Опубл. 1977, N 31.

34. A. c. 636035 СССР. МКИЯ G 06 д 7/48 . Устройство для моделирования сетевых графиков / А. Г. До донов.0. К. Голованова., Е. А. Ралдугкн. ,Н, Е Федотов. ,Е Е Федотов. Опубл. 1978, БЯ N 45.

35. a.C. 503169 СССР, mtöe G 05 g 7/122. устройство для моделирования сетегого графика / А. Г. Додонов. .Н. В. Федотов. . ЕЕЗСадякнов. Опубл. 1978, ВИН 19.

36. A.c. 643680 СССР, МНЖ G 06 f 15/20. Устройство для исследования графов /' А. Г. Дойное. ,К. В. 'It-дотов. . В. В. Федотов. , Е В. Хзджинов. , В. И Шидш рев. Опубл. 1979,БК N 3.

37. А. с. 717777 ССОР, ЫКИ2 G 06 f 15/20. Модель узла графа / А. Г. Додонов., Н. Е. Федотов. , Я Я Фенюк. Опубл. 1930, БИЯ?.

38. A. c. .734675 СССР, МКК2 G 06 f 7/06. Устройство для упорядочения переменных / А. Г. Додонов., Н. К Федотов. . Е В. Хедотсв. , Е Е Хзджинов. , А. М. Щетинин. Опубл. 1980, Бй N 18.

39. А. с. 744593 СССР, Юй G 05 г" 15/20. Устройство для исследования графа / А. Г. Додонов. ,0. К. Голованова. , К. Е. Федотов. , Е Е Федотов. , А. Ы. Щетиннн. Опубл. 1930, БИ N19.

40. A.c. 736121 СССР, .МКЙ2 G 06 е 7/122. Шдель двунаправленной ветви / А. Г. додонов, И. В. Федотов, В. В. Федотов,3. В. Яадгокоз, В. К Ийтямарев. Опубл. 1380, ЕИ .V 13.

41'. А. с. 7463i9 СССР, НКК2 G 00 ff 7/48. УСТРСЙОТЕО дл* ВЫ-

числения текущих ресурсов / к Г. Додонов.Е В. Федотов, Е В. Узджинов, к. VL Щзтинин. Опубл. 1980, Ш N 25.

, 42. к. с. 758179 СССР, ИШЗ G 06 g 7/122. Устройство для моделирования экстремальных путей ка графе / А. Г. Додонов.Е. А. Рал-дуг им, Е а Федотов, а В, Хадников, к. it Щетиник. Опубл. 1980, Б И N 7.

43. L с. 807313 СССР, ШШЗ G Об f 15/20. Устройство для исследования графов / EES«дотов . Опубл. 1981 „ БИ N 7,

44. А. с. 877552 СССР» ЫККЗ G Об Г 15/20. Устройство для исследования графов / А. Е Германвк. , Е В. Калашников. , В. А. Литвинен- , ко. , Н. Е Федотов. , Е. а. Ралдугин. Опубл. 1981, БИ Н 40.

45. А. с. 907552 СССР, ШШЗ Б 06 Г-15/20. Модель узла для исследования графа /ЕЕ Васильев., О. Е Голованова,, Е Е Федотов., Е. А. Ралдугин., А. Е Щетиник. Опубл. 1982, БИ N 7. .... :-

46. к. с. 1064281 СССР, МШ Q 06 f 15/20. Мэдэль ребра графа /ЕЕ Васильев. ,Е Е Фэдотов. ;Е. А. Ралдугин. Опубл. 1983, БИ И 48.

47. А. с. 11349*46 СССР, МКЙ2 G Об f 15/20. Устройство для исследования графов / Г. R БонДаренко., JL О. Макогонш., Е а «едотов. . Опубл. 1985, БК N 2. .

48. А- с. 1138803 СССР, ЫКЙ2 G 06 f 15/20. Устройство для моделирования сетей / Г. Е Бондареяко., Л. О. Макогонш., Е Е Федотов., В. Е йедотов. Опубл. 1985, ВК N 5.

43. L с. 1179365 СССР, ШИ2 О 06 f 15/20. Устройство для моделирования сетей /ЕЕ Васильев., Л, 0.liaroroHKK,, Е Е йедотов., Е Е Федотов. Опубл. 1985, БИ М 34.

50. А. с.' 1262518 СССР, МКИ2 6 06 f 15/20. Устройство для исследования графов /ЕЕ Васильев., А. И. Левина., Л. 0. Макогонш., Е Е Федотов. ДЕФедотов. OnyGJX. 188S, БИ К 37.

51. 'L с. 1418710 СССР,' МКИ2 Б Об f 9/00. Устройство нрог-рамнаго управления /ЕЕ Васильев;, И. А. Табунвдк., Е. Е Тонкаль. ,

Е В. Федотов., Е Е Федотов. Опубл. 1988, БИ N 31.

.. >. S2,---A.'cl 1474667 СССР, МКИ2 В 06 f 15/20. Устройство для анализа параметров сети / ЕВ. Васильев. , И. Д. Табунщик., Е. В. Тонкаль. ,Е В. Федотов. Опубл. 1989, БИ N 16.

53. А. с. 1506451 СССР. ШШ2 Q 06 f 15/20.' Устройство для анализа параметров сети / В. В. Васильев. , Я. А. Табунщик. , Е. В. Тонкаль. ,Е£. Федотов. Опубл. 1989, БИ N 33.

54. А. с. 1506452 СССР, МКИ2 G 06 Г 15/20. Устройство для моделирования снтнй / И. А. Табунщик., Е. В. Тонкаль. s H. Е Федотов. Опубл. 1989, БИ N 33.

•55. А. с. 1587533 СССР, МКИ2 G 06 Г 15/20. Устройство для анализа параметров сетей /ЕЕ Васильев. , И. А. Табунщик., Е. Е Тонкаль. ,Н. Е Федотов. Опубл. 1990, БИ N 31.

56. А. с. 1709347 СССР, МКИ2 G 06 f 15/419. Устройство для анализа параметров сети / А. А. Мирошниченко., И. А. Табунщик., Е. Е Тонкаль. ,Н. Е Федотов. Опубл. 1992, H 4.

57. А. с. 1781671 СССР, МКИ2 S Об Г 9/00. Устройство программного управления / А. А. Мирошниченко., И. А. Табунщик., Е. Е Тонкаль. „а Е Федотов. Опубл. 1992, N46.

58.. Burenkov G. L., Istomina Б. V. .Tonkal E. V. .Fedotov N. V. Confuting system Tor studies in the field of eltctric sintering technology// Engineering simulation. - 1991. - M 4.- P. 726-732.

59. Fedotov N. V. , K'akogonyuk L. 0. // Electronic rode ling.

- 1983.- N 5.' - P. 1163 - 1167.

60. Fedotov N. V. Digital analogs for the analysis of dynamic 3istem // Electronic modeling. - 1984. - N 6. - P. 1300-1308.

61. Fedotov N. V. Determination of exetreim throughput paths on digital analogs // Electronic modeling.-1991.-N 5.-

- P. 796 - 801. . ,

62. Vlaznev l.K.,Gorskii Yu.M.,Dodonov a. G., Kashtanov Yu.B. .Fedotov N. V.,Shchetinin A. M. Simulation of propagating malfunctions in parallel-serial conputer configurations // Electronic modeling. - 1985. - N 3. - P. 543 - 553.