автореферат диссертации по процессам и машинам агроинженерных систем, 05.20.01, диссертация на тему:Механико-технологическое обоснование диференциации средств механизации вспашки.

НАЦЮНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УН1ВЕРСИТЕТ

ргз оа

МЕХАН1КО-ТЕХНОАОГ1ЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ДИФЕРЕНЦ1АДЙ ЗАСОБ1В МЕХАН13АЦЙ ОРАНКИ

05.20.01 - Мехашзащя сшьськогосподарського

виробництва

Автореферат дисертацн на здобуття наукового ступеня доктора техшчних наук

О 3 ОЕВ »537

На правах рукопису

ДУБРОВ1Н Валерш Олександрович

КИ1'В - 1997

Дисертащею е рукопис.

Робота виконана в 1нсгитуп мехашзаци та електрифжацн альського господарсгва УкрашськоТ академи аграрних наук.

Науковий консультант - доктор техшч них наук, професор,

академж Укра'шсько1 академи аграрних наук

ЫАГОРНИЙ Микола Никифорович

Офщшш опоненти:

доктор техшчних наук, професор, член-кореспондент Украшсько! академи аграрних наук КУШНАРЬОВ Артур Сергшович;

доктор альськогосподарських наук, професор ГЛУХОВСЬКИЙ Владислав Сташславович;

доктор техшчних наук, професор КОРАБЕЛЬСЬКИЙ Валерш 1ванович

Пронина усганова: Юровоградський ¡нститут альськогос-

подарського машинобудування

^^ахист дисертацн в]дбудеться "1С " А А^тг^-с 1997 р.

о 1-к--годит на заоданы спец1ал1зовано1 вчеио? ради Д 01.05.04

при Нацюнальному аграрному ушверситет! за адресою: м. Кшв, вул. Герош оборони, 15, учбовий корпус 3, аудитор1я 65. Просимо взяти участь в обговоренш дисертацп гад час н захисгу або над1слати В1дгук на автореферат в двох прим^рниках, зав1рений печаткою, на адресу: 252041, м. Кшв, вул. Геро1в Оборони, 15, сектор захисту дисертацш,

3 дисертащею можна ознайомитись в б!блютещ Нащонального аграрного ушверситету.

Автореферат розюлашш " ¡0" ^ 1997 року.

Вчений секретар

спещал1зовано1 ради,

кандидат техшчних наук, доцентх^7 ГРЕЧКОС1Й В.Д.

ША^у

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальшсть роботи. Гнтенсифжащя аграрного виробниц-тва спонукас вирш1увати питания основного обробггку грунту комплексно, з врахуванням уах вагомих фактор1в, для повного задоволення потреб вирощуваних сшьськогосподарських культур.

За прогнозами вчених, в 2000 рощ рлдвальна оранка на Укра'нн буде здшснюватися на 50...60% поавних площ. Зменшення питомо! ваги оранки серед шдомих способ1в основного обробггку грунту майже в 2 рази зумовлене п високою енергомюгюспо (до 30 кг/га пального), швидким прогресом неполицевих сгшсобш обробггку грунту, значним поширенням х1м1чних засоб1в боротьби з бур'янами, плодниками, хворобами с.-г. культур. Традицшна система основного обробггку грунту, що базувалась на переважному (до 100%) застосуванш Грунтообробних засоб1в полицевого типу, зазнае ¡стотних змш. Оск1льки вплив фактора оранки на врожайшсгг. с.-г. культур вагомий (18-25%), напрямок змш повинен бути науково обгрунтованим, а процес 1х пepeбiry — керова-ним.

Планування перетворень в цш галуз!, розробка концепцй ц розвитку — актуальне питания сучасность Реал1зац1ею щех концепцй" може стати система взаемопов'язаних технолопчних про-цеав 1 засобт мехашзацц оранки, тобто плут ¡в нового амейсгва та схем IX агрегатування з основними класами трактор1в, з врахуванням умов роботи 1 вимог альськогосподарських культур в уах зонах Украши.

Основу нового амейсгва засоб1в мехашзацн оранки мо-жуть скласти ярусш плуги, яю характеризуються високою ягасгю обробггку грунту 1 все ширше застосовуються в господ а рсгвах.

Розширення номенклатури альськогосподарських тракто-р!в, особливо в малих класах тягового зусилля, спонукае до створення одно-, двох-, трьохкорпусних плупв р1зних тишв, ЯК1 повинш забезпечувати потреби городнигав, фермер1в та шших виробшпив с.-г. продукцп на невеликих за розм1рами полях.

Серед багатьох тенденщй в розвитку засобгв мохашзацп идеального обробггку грунту на Укрш'ш ¡снус основна, узагаль-нююча — перех1д до диференцшованого (в залежносп в1д багатьох фактор1в) мехашзованого в1двального оброби-ку грунту, при засгосуванш його в систем! авозмши. Вона потребуе наукового обгрунтування та реамзацн в плутах нового а'мейсгва.

Дальший розвиток технологи 1 засоб1в мехашзацн оранки в напрямку задоволення агротехшчних вимог з боку с.-г. культур в р1зномаштних умовах застосування, в напрямку збереження ро-

дючосгп грунту, його захисту та забезпечення в1дпов1дних конди-цш еколопчноУ безпеки, виявлясться неможливим без науково обгрунтованого переходу до нового поколшня плупв.

Досмдження, що склали основу дисертащйно! роботи, виконувались в 1нсгитуп мохашзаци та елекггриф1каци ольського господарства УААН в 1980-1996рр. в1дпов1дно до тематичних пла-niB НДР зпдно з науково-техшчними програмами 051.12, 0.СХ.71, "Цукор", "Продовольсгво - 95" (проект "Система машин") у сшвдружносп з 1нститутами цукрових буряив, кукурудзи, земле-робсгва, BIM, ПФ В1СГОМ, ГСКТБ Трунтомаш", УкрЦВТ, ВО "ХТЗ", AT "Кам'янець-Под1\ьськс1льмаш", шшими МВС, науково-достидними i досмдно-конструкторськими оргашзащями.

Об'скти досмджень — технолопчш процеси та засоби ме-хашзацн в]двального обробггку грунту, включаючи конструктив-но-технолопчш параметры робочих opraHiB i плупв pisHHx тишв, компонувалый схеми та схеми агрегатування плутав з тракторами основных клас1в тяги, система засоб1в мехашзацп оранки.

Мета досллджень — шдвищення ефективносп вирощу-вання с.-г. культур в умовах штенсивного землеробсгва шляхом системно! розробки та вдосконалення засоб1в мехашзацп оранки.

Завдання достиджень:

1. Провести системный анал1з технолопчних процеав i засоб1в мехашзацп оранки та розробити наукову концепщю ix розвит-ку в умовах штенсифйсаци землеробства Укра'ши.

2. Виконати теоретичш та експериментальш досуйдження для визначення рацюнальних конструктивно-технолопчних пара-MeTpiB робочих оргашв плупв р1зних титв для 'ix диференцщ-ного застосування пщ певш групи вирощуваних культур.

3. Розробити науково-методичш основи анали-ичноУ оцшки ор-них агрегат1в та опрацювати на принципах диференщацп ращональш схеми агрегатування плупв резких титв з тракторами клаав 0,6-5.

4. Обгрунтувати диференцшну систему 3aco6iB мехашзацп в1д-вального o6po6iTKy грунту, визначити ефектившсть та умови застосування и складових елементш.

5. Здшснити науково-виробничу nepeßipKy та впровадження роз-роблених робочих оргашв, плупв i орпих arperaTiß.

Методика дослцжень. В основу досмджень покладено методы землеробсько! механжи, зокрема аналаз умов виконання оранки, мехатко-технолопчне обгрунтування процес^в i пара-ме-rpiB засоб1в мехашзацп в1двального обробтсу грунту, графо-анал1тичне досл1дження схем агрегатування, експериментальш лабораторш та лабораторно-польов1 дос/идження орних

агрегатов, науково-виробничу nepeBipny розроблених техноло-пчних процеав та плупв. Bnßip та обгрунтування перспективних технолопчних процеав оранки та диференцшноУ системи засобнз мехашзацп в}двального обробтсу грунту проведено з застосуван-ням метод1в системного аналЬу. В експериментальних досмдженнях корисгувались плануванням експерименту, методикою польового досмду та сгатистичною обробкою даних з допомо-гою ЕОМ. В1диов1дно до вирипуваних завдань проводили дис-персшний, корелящйний та регресивний анализ перв!сних мате-piaAiß. Лабораторно-польов! досмдження та науково-виробничу перев1рку здшснювали за сгандартними методиками випробуван-ня с.-г. техшки (ОСТ 70.2.2-73, ОСТ 70.4.1-80, ОСТ 70.4.2-80), а також окремими методиками УкрЦВТ, ПФ В1СГОМ, BIM.

Розроблено спещалыи методики оцшки схем агрегатування плупв з тракторами, змш вир1вняносп поверхн! поля теля оранки i в процеа усадки грунту; уточнено методики профЬлловання поверхш та визначення глибини оранки. Гйдготовано в!дпов1дш програми для розрахунгав на ЕОМ.

Для проведения експериментальних досл^джень створено лабораторно-польов1 установки, спещальш присгосування, облад-нано TeH3oeici i тензостшки.

Поль obi дос/иди по визначеншо ефективносп технолопчних процеав, робочих орган ¡з та плупв проведено в Кшвськш, Дншропетровськш, Вшницькш областях, а науково-виробничу перев1рку нових 3aco6iB мехашзацп оранки — в б1лыцосп областей Украши на 6a3i HBO "Ел1та" та передових господарств.

Наукова новизна. На тдсгав1 системного анализу стану галуз! мехашзацп обробижу грунту, законом1рносгей i тенденцш Ii розвитку розроблено мехатко-технолопчш та методичш основи вдосконалення засобгв мехашзацп оранки. Обгрунтовано дифе-ренцшну систему, що передбачае виб1ркове засгосування плупв pi3HHx титв в залежносп шд впливових чинншив i обмежень, та забезпечуе тдвшцення ефективносп вирощування с.-г. культур внасм'док полшшення якосп робота орних агрегапв при переход! в!д однотипно! оранки плугами загального призначення до щльо-во1 оранки адаптованими до умов засобами мехашзацп". Запропонован1 методолопчш принципи дозволяють розробляти под1бш системи 3aco6iB мехашзацп" обробггку грунту шд задаш умови i вимоги.

Компонентами науково!" новизни виступають: • розробка концептуальних положень системного вдосконалення засобт мехашзацп оранки в умовах штенсивного землероб-сева Украши;

• обгрунтування мехашко-технолопчних моделей ироцеав та окремих конструктивно-технолопчних параметр!в плупв 1 агрегат1в для ярусно'1" оранки, лемнпного лущения та оранки з поглибленням орного шару грунту, з врахуванням особливос-тей агрегатування;

• розкритгя законом1риосгсй впливу параметр!« орних агрегатсв на сттйгасть руху та тяговий огпр плупв р1зних тишв; розробка методичних основ анал1тичноУ оцшки орних агрегат!»;

• встановлення залежностей показниюв якосп та енергомюгкос-т1 роботи орних агрегат] в в1д конструктивно-технолопчних параметр1В ярусного плуга та 1х опттнзащя за допомогою комплексного критер1ю;

• результати експериментально! оцшки агротехтчно1 та енерге-тичнох ефективносп нових розроблених засоб1в мехашзацп оранки;

• обгрунтування оригшалышх технолопчних 1 техшчних ршень при консгруюванш плупв (ярусних, лущильниыв, розпушувач1в комбшованих) та '¿х робочих оргагпв (лемиыно-полицевих поверхонь корпуав та кутозшм^в), яю захищено 15 прюр1тето-охоронними св1доцтвами (№№ 1090272, 1165244, 1172459, 1396978, 1407413, 1454275, 1473725, 1662365, 2025914, 2025915, 93006547 та шшими).

Реалдзащя та практична цшшсгь результата достиджень.

В результат! виконаних досмджень розроблено 1 впроваджено:

• дифереищйну систему засоб1в мехашзаци вщвального обробгг-ку грунту в умовах Украши, що передбачае викорисгання перспективних плутчв (ярусних, оборотних, розпушувач1в комбшованих 1 лущильншив), з допомогою яких реал1зусться 52 вар1анти вщвального обробпку грунту шд основш групи с.-г. культур, що дозволяе тдвищити ефектившсть 1х вирощування завдяки кращому задоволенню потреб при виконанш оранки за принципом "на замовлення" 1 в цзлому тдняти р1вень культури основного обробггку грунту;

• вдосконалеш технолопчш процеси ярусно! оранки, лемшного лущения, оранки з поглибленням орного шару грунту (включен! до штенсивних технологш вирощування цукрових буря-ив, кукурудзи, соняшнику, картон/и, овоч1в, льону-довгунця та шших с.-г. культур), якд дозволяють на 55...61% зменшити засм1чешсгь поав1в бур'янами, на 6... 11% тдвищити врожайшсгь просапних с.-г. культур, ефективно вир1шити проблему збереження родючосп грунт!в шляхом високояшс-ного заорювання рослинних решток попереднигав (до 10

т/га), сидера-riB та оргашчних добрив (до 100 т/га);

• вих1дну науково-техшчну документащю на плуги ярусш (до тракторов класу 0,6-5), плуги розпутувач1 комбшоваш (до 3-5), o6opoTni плуги (кл. 3), плуги-лущильники (кл. 1,4), що обумов-люе ochobhi конструктивно-технолопчш параметри i техтко-GKoaoMiqiii показники роботи засоб1в мехашзаци в^двального обробшсу грунту, включених до "Национально!' програми....", затвердженоУ Постановою Кабшету MiHicrpiB Укра'ши № 536 В1Д 16.09.1992 року (том 2, стор. 270, позицп 2—4); яка стала науково-техтчною основою при розробщ 27 найменувань плупв, 12 з яких вирсбляються сершно AT "Одеський завод с.-г. машинобудування" та AT "Кам'янець-Подмьськслльмаш". Загальний випуск розроблених плупв складае понад 17 тисяч штук, що сгановить 15...20% ддачого на Украпи парку;

• рацюналып схеми агрегатування плупв з тракторами клаав 0,6—5, погоджеш з ВО "ХТЗ", яи за умов вр1вноваженого руху орпих a грегатш зменшують 1х питому енергом1Списть (зокрема, при яруснш оранщ на 9...32%), шдвищують нродуктившсть роботи плуг in (ярусних — на 27...33%, оборотних — на 16...20%, лущильншав — на 13...50%) залежно в1д режиму, умов виконання оранки та комплектацп агрегаачв;

• науково-методичш рекомендацп з питань ефективного впровадження вдоскопалених технолопчних процеав оранки, робочих opraniB, плугов та схем 1х агрегатування з тракторами в умовах сучасного штенсивного землеробсгва, розповсюджеш в ycix областях Укра'ши, що сгворюе передумови для щле-спрямованого шдвищення якосп оранки та скорочення щор1чних обсяпв и виконання до 60...50% поавних площ.

ГИдтверджений р!чний економ1чний ефект В1Д впровадження нових 3aco6iB мехашзаци подвального обробггку грунту складае 7,4 млн. крб. в цшах 1990 року.

Апробацщ результата досл1джень. Дисертацшну роботу обговорено i схвалено в 1995 рощ на розширеному зааданш в1дд!лу мехашзаци вирощування польових культур 1МЕСГ УААН. Окрем! результата досмджень допов1дались на вченш рад1 1МЕСГ УААН (1981-1995), об'еднаних науково-техшчних радах при ПВ ВАСГН1Л (1982,1983), УААН (1994), Держкомальгосптехшщ СРСР (1983, 1985, 1987-1989), науково-техшчних радах ГСКТБ "Одесагрунтомаш" (1987, 1988, 1995), AT "Кам'янець-Под1льськальмаш" (1992-1995), конференц1ях та семшарах в 1МЕСГ УААН (1982, 1994), 1нституп економши УААН (1982), УкрНДЮГОМ (1986), УС ГА (1988), 1нституп зернового

господарства УААН (1996), Под1\ьський аграрно-техтчнш академп (1996), УкрЦВТ (1996), НАУ (1996), що в^бувались в Micrax Kneßi, Дшпропетровську, MocKBi, Одео, Кам'янець-Подгльському, XapKOBi.

Конструктив!!! розробки макетних зразгав плупв (ярусних, розпушувач1в комбшованих, лущильник1в, оборотних) та змшних робочих оргашв до них здшснено сшлыго з ДКТБ 1МЕСГ, ГСКТБ "Грунтомаш", ВГК "Кам'янець-Подиьськмаш", BIM, ПФ В1СГОМ, СКБ "Алтайсшьмаш".

Структура та об'см роботи. Дисертацшна робота складасть-ся з всгупу, 5 роздшв, основних висновк1в i нропозищй, списку лиератури з 222 найменувань, у тому числ1 24 - на шоземних мовах, а також додатив.

ДисертацЫ включае 329 сгор1нок машинопису, 55 таблиць, 98 рисунюв.

Публжаци. OcHOBHi положения дисертацшно1 роботи опуб-лжовано в 50 працях, у тому чисти - 1 монографн, 15 приорггето-охоронних св1доцтвах. Загальний обсяг опублжованих poöiT складае 22 друкованих аркугшв.

На захист виносяться результата дослгджень, одержан! особисго автором:

• мехашко-технолопчш основи диференцшноГ системи засоб^в мехашзацп оранки;

» обгрунтування вдосконалених технолопчних npoiieciB оранки, ращональних параметр1в окремих робочих оргашв (плужних KopnyciB, л о м шш о - п олиц евих поверхонь) та технолопчних схем плупв (ярусних, розпушувач1в комбшованих, лущильни-гав);

в методичш основи анал^тичноГ оцшки орних агрегат1в та рацюнальш схсми агрегатування плупв р1зних титв з тракторами клаав 0,6-5;

• аналггичш та eMnipn4Hi залежносп, що характеризують вплив консгруктивно-технолопчних параметр1в плупв i орних агрегата на показники якосп та енергом!сгкосп оранки;

• науково-обгрунтована структура нового семейства плупв, з урахуванням особливосгей ix агрегатування;

• результати експериментальноТ оцшки ефективносп вдосконалених технолопчних процеав оранки, змшних робочих оргашв, плупв та орних агрегапв.

3MICT РОБОТИ

В першому роздш "Стан проблеми та завдання досл]д-жень" проведено анализ умов застосування оранки. З'ясовано ocuoBHi впливов1 фактори, що обумовлюготь необх!Дн1сгь диференщацп 3aco6ia мехатзацн оранки. Найбгльш поширеш на Украш! с.-г. культури розподхлено на дт технолопчт групи в залежносп вхд глибини залягання KopeHiB. Враховано грунтово-к/иматичнi умови; технолопчш властивосп грун-пв, с.-г. культур, агрофону; особливосп боротьби з бур'янами, ннодниками, хворобами; техшчш допуски i можливосп.

У в1дпов1дност! з розробленою структурою впливових фак-Topie, на ocuoBi функцюнальних завдань оранки, висвгглених в наукових працях Бахтша П.У., Вернадського B.I., В!льямса В.Р., Докучаева В.В., Зубенка В.Ф., Ковди В.А., Кондратюка В.П., Крутя A.M., Сдобшкова С.С., Собка О .О., Хвмм К.С., формализовано вимоги до оранки шд технолопчш групи культур. ГПд I трупу с.-г. культур (озим! та яр! зернов! koaocobi, багатор1чш трави, зерно-бобов1, круп'яш, льон-довгунець) оранку неободно виконувати на глибину 12...22см, з 75% розпушенням грунту, загортаиням 95% рослинних решток й гребшчаспсгю поверхн! до 5см. Шд II технолончну трупу (кукурудза, цукров1 буряки, соняшник, картопля, OBOHi) глибина оранки повинна складати 25...35см, загортання рослинних решток - бути повним (100%) на глибину не менше 15см, при однакових з I групою вимогах до розпушення i гребшчасгосп.

На основ! сучасних вимог агротехшки, спираючись на науково-методичну базу, сггворену працями Василенка П.М., Глу-ховського B.C., Корабельського B.I., Кушнарьова А.С., Лганика М.К., Нагорного М.Н., Пабата I.A., Панченка A.M., Погор1\о-го Л.В., Тарарико О.Г., систематизовано icnyio4i дан! й визначено перспективш технолопчш процеси оранки. П1д с.-г. культури I групи - це MiAKa оранка плужним корпусом з крутозшмом, а гад культури II групи - глибока ярусна оранка (комплексний коефщ!ент перспективност! - 0,87) або оранка з поглибленням (полицево-чизельний чи полицево-плоскор!зний оброб1ток) - при недосгатшй потужносп' родючого шару грунту тощо. Плужний обробп'ок загального призначення ще досить довго буде лишатись в систем! В1Двального обробп-ку грунту, найб1\ьш досконалим його предсгавником можна вважати гладку оранку, що здщснюеться оборотними (р!дко фронтальними) плугами.

Таким чином, сформовано шлях виршшння проблеми шд-вищення якосп оранки та ефективносп вирощування с.-г. культур, який полягае в уд о скопало н н ] засобт мехашзацн оранки, адаптацп ix до сучасних умов 1 вимог, тдвищенш ефективносп '¿х викорисгання. На основ! проведених анал1зу стану проблеми та вибору перспективних техпроцеав оранки розроблено концепщю розвитку засоб1в мехашзованого в1двального обробтсу грунту в умовах Украши. Й головна суть полягае в посгуповому переход! вгд однотипно! оранки загального призначення (понад 90% посшних площ в 1980 рощ) до иевно! системи перспективних технолопчних процеав оранки, я и повинш засгосовуватись диференцшно — у в1дпов1дносп з конкретними умовами. Концепция розвитку передбачае розробку I впровадження в аграрне виробництво нових (менш енергтпсгких) орних агрегапв на ба:й трактор!в клаав 0,6-5 та нового амейства плупв (ярусних, розпушувач!в комб1нованих, лущильниюв 1 оборотних), гшотетичну структуру якого наведено на рис. 1.

У другому роздш "Обгрунтування вдосконалених технолопчних процеав оранки та консгруктивно-технолопчних парамет-piB робочих органов плупв" розглянуто блок мехашко-технолопч-них досл1джень, спрямованих на вирпиення проблеми якосп оранки. Спираючись на основи теорп плута, розроблеш Бурчен-ком П.М., Горячкшим В.П., Гячевим A.B., Желя-овським В.О., Лурье А.Б., MiAioTKiHHM В.О., Пановим I.M., Рудаковим Г.М., Сакуном В.О., Синеоковим Г.М., Тураевим Л.Д., Хорошило-вим О.Д., Чикаллки Г.М., Шалшим П.В. та ix постйдовниками, проанал1зовано перспективш технолопчш процеси ярусноТ оранки та оранки з поглибленням орного шару грунту, параметри компоновочних схем та робочих органов плупв (ярусних, лущильниюв, розпушувач!в комбшованих).

Особливу роль в забезпечеиш високо! якосп ярусно! оранки (рис. 2 а, б) вщграе верхнш корпус. Працгоючи з верхи¡м ( 12 ... 22 см ) шаром грунту, вш сгикаеться 3i значною (до 100 ц/га) к1льк1стю рослинних решток, сприймае HepiBHoeri поверхн1 поля (aäl.O см) i в1дпов1дае за точшсть укладки скиби на дно борозни. Зважаючи на вагом!сть чинника глибини загортання рослинних решток ^ = 0,46), найб1льш прийнятною для верхнього корпуса визначено нашвгвинтову лемпино-полицеву поверхшо обертаючого типу. Умовно рух скиби при й взаемодп з поверхнею корпуса та теля сходу з не'{ в поперечно-вертикальнш плшцнш проекцш можна характеризувати рухом частки скиби,

Плуги

Основний в1двалы*ий \o6po6iToK грунту

^емдшиу^/ V/ / ////// либок^

^ / \ ч

Лущильники Оборота з.П. Ярусш Кокбшоваш

Тия робочих сргашв

Технологии схема оралкн

Т1 /ЩЩ гтгтз . /¿Л/Ф/"'

Н=12...22см Н=18,..28см Н=25..35си

Н=25...35см

Л

0,6 0,9 1,4 3,0

Агрегаггування з траггорами (,

1,4

3,0

0,9 м 3,0 5,0

Рис. 1. Перспективна структура семейства плупв

розмнценоУ в центр! и поперечного nepepiay. Траекторш руху щеУ частки грунту виявляеться сгабшьною i проходить на найбишшш в!АДал! В1д зон концентрацц напружень розтягу-стискання.

Встановлено, що для енергощадливого стшкого виконання робочого процесу верхня скиба при сход1 з крила полищ повинна спрямовуватись горизонтально. Це здшснюеться при умовк

Уц.=Уо2 . (1)

Ае У02, Уд. — кути в плаш лешша корпуса та TBipHoY полицево! noBepxHi на piBHi вищоТ точки тдйому центру скиби { рис. 2в). Вимогу (1) задоволено при проектуванш Kopnycie ПНЯ.02, ПНЯ.02-0, КПЛ-30.

ГИсля сходу з крила полищ рух верхньоУ скиби певний час (tj) здшснюеться в умовах в1дьного падшня (рис. 2г), тобто на неУ д1е лише сила тяжшня G —mg. На основ! положень теоретично! мехашки визначено р1вняння руху скиби та н траектор1ю на цш ддлянщ:

У, = Vy1t1f z, =0,5gtl zx - 0,5ff (2)

•yi

Одже, теля сходу з крила полищ верхня скиба рухаеться по параболь Й кшцеве положення на д^лянщ описуеться технолопчними параметрами:

(3)

= Д b - а2 + 0,5b, Д = - 1,5ра2 + 0,5^4 + Ь2 , _ Ёк.

де /" - — коефщент, що характеризуе розпушешеть

2

скиби теля н обробггку, iumi складов! на рис. 2 г.

Якщо скиба по лит траектори руху н центру не згруджуеться i не розтягуеться, то, враховуючи (1), предегавимо:

Уу1 = V„ Sin Г02'

де V„- швидгасть руху орного агрегату. Визначимо час (t,) подолання скибою nepnio'i д1лянки та швидюсгьУм :

t = у2а' " + У32' + ,(4)

Рис. 2. Схеми до обгрунтування консгруктивно-технолопч-них параметр1в ярусного плуга:

а - технолопчний процес ярусно-! оранки; б - розмщення BepxHix та нижн1х скиб теля ярусно! оранки (вигляд ззаду); в - до вибору купв установки TBipmtx лелишно-полицево! поверхш корпуса (вигляд збоку); г - рух верхньо! скиби теля сходу з к рила полищ на першш Д1лянщ (з поперечним змиценням); д - рух верхньо! скиби теля сходу з крила полищ на другш диуянщ (без поперечного змнцення); е - рух нижньо!" скиби теля сходу з крила полищ

V,

АЬ - а2 + 0,5Ь

4

2а1 - Зуа7 + ^¡а\ + Ь

В1ПГо2^-—-- ((5)

Виявляеться (5), що режим роботи орного агрегату (у„) залежить не лише В1д параметр1в лемшшо-полицево'1 поверхш (що характерно для плут1в загального призначення), але й в1д консг-руктивно-технолопчних параметр1в взаемного розшщення верхнього 1 нижнього корпуав (ДЬ, а!, а2, Ь).

Виршгуючи (5) в]дносно а! та анал!зуючи залежшсть а,=Г(УМ1 уог, Ь) при а2=ДЬ=0,14 м; ц=1,5 всгановлено, що в характерному для орних енергозасоб!в штервал1 роботах швидкосгей ( 2,0 ... 2,5 м/с ) задовиьно працюе лише корпус з Ь = 40 см.

На насгупнш дДлянщ верхня скиба падае без поперечного змицення. Крш сили тяжшня С, на не!' дде сила опору стшок борозни (Лг). Диференцшне р1вняння руху скиби в проекци на в1сь О^:

,(б)

Перед укладкою в борозну скиба перебувае в розпушеному сташ, зокрема, по контуру поперечного пepepiзy. Враховуючи особливост! реального технолопчного процесу оранки, тертя б1чних граней скиби об стшки борозни не справляе ¡стотного впливу на в1льний рух часгинок, розташованих в центр1 поперечного перер!зу. Тому останшм членом р1вняння (6) дощльно знехтувати. ГКсля перетворень та штегрування за умов 12=0, 22=0, ¿2=У)М:

* = V t + ГО

2 * го1 г т 2 '

де 3/в, .

Тобто швидшсть Уй, на меж1 ддлянок падшня скиби визна-чаеться лише технолопчними параметрами процесу ярусно/ оранки (а„ а2, Ь) та властивостями грунту (ц). Укладка верхнып скиби в борозну завершуеться при Час руху (У на другш

Д1ЛЯНЦ1 визначасться з виразу:

12

Загальний час (t) руху скиби з моменту сходу з крила полиц! верхнього корпуса i до укладки його в борозну складае:

2at - fia2 + -у/а^ + b'

.(8)

Працюючий позаду верхнього корпуса нижнш може вступати в роботу лише теля закшчення укладки верхньо"1 скиби в борозну. 1накше порушусться поемдовшегь виконання елемеигпв технолопчного процесу ярусно-! оранки. Тому необх^дно знати найменшу допусгиму В1дсгань (1Я) в1д верхнього до нижнього корпуса по ходу:

1 > V

2с\ - /Щ + +Ь2

1 - 2 sin2 Щ + aftgft + Abctgy0l ' (9)

де Р — кут нахилу випереджуючоТ трщини; у0) — кут в план! нижнього корпуса. Зокрема, для ярусного плута з а2 = АЬ=0,14 м, Ь = 0,4 м, а,= 0,2 м, Тог^Усн^О0 при VM=2 м/с, 1,5, р = 45° В1дстань 1я>0,46 м.

Рух нижньо! скиби (рис. 2 е), спричинений д1ею плужного корпуса, також мае сво! особливосп. За допомогою вигр^баючоУ форми обрису лемшшо-полицевоТ noeepxHi скиба спочатку тдшмасться в1д дна борозпи, а поттм обертаеться до укладки на вих1дну верхню скибу 3i змйценням вертикальних стшав. В результат! анал1зу визначено р1вняння руху i траекторЛю нижньо'1 скиби теля сходу з крила полищ:

ду з

y3=VMsiny01t3, z3=Q,5gtl, = 0,5 pj^^T" .(10)

Кшцеве положения нижньоТ скиби i час в1д моменту сходу до и укладки на верхню визначасться через технолопчш параметри:

1уз~0,5Ь, А3 = 0,5(<Jaf + b2a/3 = ^

л/af + b2 -axfi

Прщнвнявши h3 = z3, вирiшусмо вцдносно VM:

0,5 Ь

V -

* М

sin у01.

(д/df + Ь2 - аф

.(П)

3 урахуванням технолопчних особливостей процесу ярусноТ оранки найменша допустима в!д стань (1В) но ходу в1д нижнього до верхнього корпуса визначаеться з виразу:

1В= 1пд+ а2с1д|3 - Ьс1ду02, де 1ад - довжина польово! сгорони нижнього корпуса. При а2— = 0,19 м, Ь=0,4 м, 1пд=0,б8 м, 702=45°та (3=45° ,1в£ 0,47 м.

Взаемодно корпусов М1Ж собою в!Дображуе взаемозв'язок конструктива о-технолопчних параметр1в, вир1шений В1ДН0СН0 кута в план! (у02) верхнього корпуса:

У02 = arcsm

2 (Ab

а2 + 0,5б) sin гй\ ^Ф1!

byj2ai - Зца2 + -Ja^ + b7

-(12)

Зокрема, при yoi = 450, aj= 0,2 м, а2~0,14 м, Ь=0,4 м та 1,5 кут в плаш 7^=40°.

Власне, розроблено мехашко-математичну модель технолопчного процесу ярусноУ оранки, яка включае р!вняння руху верхньо! (2, 7) i нижньо! (10) скиб теля сходу з полиць KopnyciB та залежносп, що характеризують взаемод1ю KopnyciB (9, 12) через Ух компонувальш параметри. Наведеш елементарш модел! дозволять визначати i анал!зувати конструктивно-технолопчн1 параметри ярусних плупв та режими ix робота.

На ochobi загальноК модели опрацьовано технолопчш параметри процесу ярусноТ оранки з утворенням твборозни, що являе собою неповну в^криту борозну. По нш в робот1 здшснюеться рух правих котис трактора. Залежшсть шж технолопчними параметрами твборозни (ЬПБ, а2), плуга (Ь, ДЬ) i колеса трактора (Вх) мае вигляд: ЬПБ = Вк=b + а2 при АЪ~а2, де ЬПБ - ширина твборозни. Для орного агрегату з трактором Т-150К параметри твборозни складають: ЬПБ=0,54 м, а2 —0,14 м.

Обгрунтовано технолопчш параметри ярусно!" оранки з утворенням борозни, яку застосовують при агрегатуваши плупв з

кол!сними тракторами клает 0,6 -1,4; 5 та гусеничними класу 3. Окремо враховано особливосп умов роботи, параметри i типи рушив енергозасоб1в,

Мжа (на 12...22 см) оранка корпусом з кутозшмом мае певш особливосп.

Рис. 3. Схеми до обгрунтування конструктивно-технолопчних параметр)в робочих opranin плуга-лущильника: а — технолопчний процес оранки з кутозшмом, вигляд зверху; б — рух кутика шсля сходу з крила кутозшма; в — рух ochobhoY скиби теля сходу з крила полищ корпуса

Рух ochobhoY скиби та кутика (скиби, що в!дрпаеться в1д ochobhoY кутозшмом) вщбуваеться одночасно i незалежно ( рис. За). Якщо одночасшсть виконання заклад ено в суть-технолопчному процеа оранки , то незалежшсгь руху скиб необх1дно забезиечити в1дпов1дними параметрами взаемного розташування робочих поверхонь складного плужного корпуса та режимом роботи.

Обумовимо, що нижню кромку кутозн1ма встановлено горизонтально i таким чином, що вона в1др!зае в1д ochobhoY скиби л1вий верхшй кутик, 6i4Hi rpaHi якого в поперечному nepepi3i pieni М1Ж собою. Отже, кутик всгупае на кутозшм гпсля певного шдйому скиби основним корпусом. Ягасть виконання оранки в цьому випадку залежить в)'д того, як розташуються кутик i основна скиба теля сходу з робочих поверхонь. ПослДдовно розглянемо рух кутика теля сходу з кутозшму (рис. 36) та ochobhoY скиби теля сходу з крила полищ (рис. Зв).

Р1вняння руху кутика в проекщях на Bid 04Y4 , 04Z., та його траекторп мають вигляд:

y4= VMsiny03t4, Z4 = 0,5 fftl

2 „

0,5

gy\

К sin r03

-(13)

Ae Уоз — кут в плат TBipHoi робочо! поверхш кугозшма. Через консгруктивно-технолопчш параметри корпуса канцеве положения кутика на дш борозни та час (t4) його руху визначаються за формулами:

1ум=а1 + Ь, Л4 = -2а{а3 + b2, ¿4 =

/2л/а12 - 2а,а3 + Ь2

9

де а3 — висота катетав кутика.

Щоб кутик вчасно подолав в1дсгань 1)>м , Bin повинен зшти

з кутозшма шд певним кутом у03:

/ \

Г 03 = arcsm

af + b

¡2^¿if - 2a,a3 + b'

,(14)

3 (14) видно, що кутозшм для забезпечення ящсно! робота потребус точно! установки по куту у03. А цей кут залежить не лише в!д параметр1в корпуса (Ь), але значною Mipoio в1д режиму робота по швидкост1 (VJ та глибиш (а,, а3). Розроблено номограму (рис. 4), за допомогого яко! можна визначити иеобх!дний кут у03.

Рух основно! скиби теля скоду з крила полищ описуетьтся р1вняннями в проекщях на Bid OsY5 та 05Z5:

y5 = VMsinyokt5 , z5 - Q,5gtl

-(15)

де yok- кут в длаш основного корпуса. Кшцеве положения скиби i час (t5) руху визначшоться таким чином:

lyk = 0,5b, hs = 0+ b2 - а,//),

h =

ШТР

aji

Взаемозв'язок конструктивно-технолопчних параметр1в плуга-лущильника виявляеться при з'ясуванш взаемодп кугозшма та основного корпуса. Незалежний рух кутика забезпечуеться при умов1:

(Уу 22м Д

'/*,/■ /'/г- г Г' //-У/ /■ / £

дГозг ГРЭД 80

Рис. 4. Номограма для визначення кута установки в плаш (Уоз) кутозшма на корпус! плута-лущильника, де I, II — лпш, що обмежують зм!ну а, з агротехтчних ьоркувань

1 9 ^ 2) м] д V 2) ^

(16)

При р1вносп право! та л1во*1 часгин мае м1сце одночасне завершения укладки в борозну кутика ! скиби. Встановлеш законом!рност! роботи корпуса з кутозтмом, взаемозв'язки режим1в 1 параметр!в плуга-лущильника викорисгано при проектуванш робочих поверхонь корпуса ! кутозн!ма.

Технолог!чний процес оранки з поглибленням орного шару характеризуемся обертом з перем!щенням верхнып скиби 1 розпушенням без перемщення нижньо! (рис. 5 а). Розпушення може здшснюватись плоскор!зним або чизельним робочим органом. При застосуванн! плоскор1зного робочого органу в!дбуваеться повне и!др!зання нижнього шару грунту, а з ним ! коретв багатор1чних бур'яшв. Проте створюються умови для виникнення "плужно!" пщошви". Такий процес (полицево-плоскор!зний обробтж грунту) дощльно реамзувати на ярусних плутах з допомогою змшного корпусу нижнього ярусу. Тод! параметри всгановлення лем!ша плоскор!зного корпуса (ДЬ, у01)

?.) В* fj „ fe T I **т **

Рис. 5. Схеми до обгрунтування консгруктивно-технолопчиих параметр!в робочих оргатв плуга-розиушувача

комбшованого:

а — технолопчний процес оранки з поглибленням орного шару грунту, вигляд зверху; б — рух верхньо! скиби теля сходу з крила полицт плужного корпуса; в — плоскор1зний обробггок нижньо! скиби при полицево-плоскор1зному Bapiami виконання оранки; г — розпушення нижньо! скиби при полицево-чизельному Bapiamri виконання оранки

будуть тотожн1МИ параметрам нижнього корпуса ярусного плуга. Рух верхньо1 скиби (рис. 5 б) по аналоги можна описати р1вняннямн (2), вважаючи, що у6—у1 та Кшцеве положения

верхньо! скиби та час (16) В1д моменту сходу до укладки визначаеться:

= Д6 - а, + ОДЬ, Ц. = ¿^(1 -ц)4

Стосовно другого вар1анту виконання технолопчного процесу оранки з поглибленням орного шару грунту, то засго-сування (рис. 5 в) чизельнош робочого органу дозволяе викону-вати обробггок (полицево-чизельннй) без сгворення "плужно! гадошви", але без гадр1зання корешв бур'ян1в в нижньому шар!. Перемицення верхньо'! скиби описуеться тими самими р1вняннями, що й при полицево-плоскор1зному обробп"ку. А от конструктивко-технолопчш параметри установки чизельного

робочого органу повинш в1'дпов1дати певним умовам. Зокрема, положения розпушувача шдносио плужного корпуса характеризуемся параметрами ас га с:

О ^ ас 5 а2 + 0,5Ь, с = ас +Ьрс1др ,(17)

де Ьр — висота гребешв на дш борозни. Для повного (100%) знищення "плужноТ тдошви" розпушувач1 повинш працювати на глибиш не менше:

де Вд — ширина долота розпушувача; ЛЬ — глибина вдавлення долота розпушувача в грунт.

Розроблений технолопчний процес (рис. 5) оранки з поглибленням орного шару грунту реализовано в обох вар1антах виконання при засгосуванш змшних робочих оргашв на ярусних плугах та в плугах-розпушувачах комбшованих. Вш займае прог.пжне положения м1ж глибокою (25...35 см) ярусною та мелкою (12...22 см) оранками. Розроблеш механжо-математичт модел! технолопчних процеав ярусно1 оранки, лемшшого лущения корпусом з кутозшмом та оранки з поглибленням ( в двох вариантах виконання) складають технолопчну основу вдосконалення засоб1в мехатзацп повального обробггку грунту й спрямоваш на ¡сготне тдвшцення його якосп в систем! авозмш Украши. Адекватшсгь одержаних моделей реальним процесам гадтверджено в ход1 експериментальних досмджень. Зокрема, встановлено характер впливу консгруктивно-технолопчних параметр1в а! та у02 ярусного плуга на агротехтчш показники глибини загортання рослинних решток - 11зд, розпушення грунту -кр, гребшчатосп поверхш поля - Гр, глибини оранки - а, ширини захвату плуга - В при контрольованих тягово-енергетичних показниках тягового опору плуга - швидкосп руху агрегату -Ум, та буксування - 5 (рис. 6).

Оптш>изацпо параметр1в а, та у02 зд1Йснено з допомогою розробленого узагальнгоючого критерцо якосп ярусно! оранки:

ч п4& У V 1 ро / V 1 ро у V ц, /

де дк1 qrI дь - питома вага окремих критерпв огггданзацп; Ьзд0,

В,м 120

24 СМ 20

10

к у.

90 -85 30 -

& СМ

в

6 <

а

В*Стз; Кй«,____ В

1 а, йМ 32 28'

ОС

Гр • £5см

X. 3

Я Й

эо

2,0} % 20

Г,б| 20

40 43 град. 43

Рис. 6. Залежносп агротехштаих ( ЬЗА, кр, Гр, а, В) та тягово-енергетичних ( Я, Ум, 8) показнюав ярусно! оранки в1д консгруктивно-технолопчних параметр1в: а - кута в план! верхнього корпуса у02 , б - висоти установки верхнього корпуса вддносно нижнього а,

Кро, Гро, Ва - "¡деалъш" значения окремих критерпв оптим1зацн) КрР Гр+ Д - поточш значения показнигав якосп оранки. 3 вра-хуванням вимог до оранки тд с.-г. культури II технолопчно! групи: =0,46, 0,29\ дг=0,13, да =0,12; =21,8см, Гро=4,7см; Кро = 100%; В„ = 120см.

Методом посл1довних наближень з (19) при А~АШа визначено оптималып та а^ 17,5см. В результат!

теоретичних та експёрименталышх досмджень одержано ращональш конструктивно-технолопчш параметри робочих оргашв та 1х взаемного розмщення на ярусних, плугах, плугах-лущильниках та плугах розпушувачах комбшованих.

Зокрема враховано, що умови достатньо! стшкосп руху плупв в площиш поля формуються при визначенш параметр1в польових дошок полицевих плужних корпуав. За допомогою розроблених номограм, зважаючи на р]зницю в умовах роботи, вибрано рацюналып параметри польових дошок плупв-лущильнигав (100x300мм2) та ярусних плупв (150x450мм2).

Рис. 7. Схема зон можливого ефективного застосування плупв-лущильншив, ярусних плупв та плупв-розпушувач1в комбшованих

Апал1з залежностей експлуатацшно-технолопчних показнигав роботи плут1в рйзних тишв в^д Тх конструктивно-технолопчних парамсцлв (рис. 7) дав змогу оцшити потенщйш можливост! орних агрегат1в. Так, в!дпов1дно до умов, плуг-

лущильник до тракторов класу 1,4 може мати ширину захвату В1Д 0,7 до 2,0м i продуктившсть робота в межах 0,4...1,4га/год. В багатьох випадках потенцшна продуктившсть плупв наближаеться до продуктивно«! чизеллв i плоскор1з1в, тобто icHyiOTb реалып резерви зменшення енергом1сгкосп оранки.

БЫ прогалини на розробленш схем! (рис. 7) сшдчать зокрема про В1дсутшсть пром1жного тягового класу трактор1в м1ж 1,4 та 3. Попадаючи в таи умови виробничники змушеш зншати (всгановлювати) додатков! корпуси на плуз1 або впроваджувати консгрукцц 3i змшною шириною захвату (типу ПН1).

В результат! проведених мехашко-технолопчних доойджень обгрунтовано перспективт технолопчт процеси оранки, параметри та компонувальш схеми робочих оргашв ярусних плупв, плуттв-розпушувач1в комбшованих та плупв-лущильниюв. ix реал1защя сгворюс умови для виконання сучасних вимог агротехшки, тдвищення якосп оранки в систем! овозмш на Украгт.

В третьому роздал "Розробка рацшнальних схем агрегатування плупв з тракторами" вмкцено результата доойджень по зменшенню енергом1сткосп оранки. Вагомий науково-техшчний внесок в теорио спйкосп плуга, обгрунтування наприму лшн тяги, розробку параметр1в орних агрегатов зробили Афонш O.G., Вайнруб B.I., Гриципшн М.1., Данъ\евич Г.1 Кальбус Г.Л., KoBpiKOB I.T., Короткевич П.С., Крохмаль В.К., Кудинов П.О., Левчук М.С., Прокопцев Л.П., Сизов О.О., Тищеико С.С., Хоменко М.С., Шквира A.C., Щучкш М.В., Юшин О.О., Яновський Ю.С. та iHini.

На оранку припадае 10...30% загальних енерговитрат при вирощувант с.-г. культур I та II технолопчних груи. KpiM того, плуг — це несиметричне знаряддя, його агрегатування з трактором завжди шдзначалось складшспо. Саме з цих причин в опти-м^зацй' схеми агрегатування плуга з трактором закладено значний резерв економн енерпз при оранць ГИд схемою агрегатування маеться на уваз1 взасмне розмнцення плуга i тратора в робочому положенш у площиш поля. Aoci оцшку конкуруючих схем проводили шляхом експлуатацшно-технолопчних випробувань ф1зичних зразив агрегата. В процеа проведених доойджень розроблено методику аналогичного розрахунку схем агрегатування. При обгрунтуванш принцишв ощнки виходили з необх1дносп забезпечення статично'1 ршноваги плуга та вимоги зменшення енерГ0М1СТК0СП процесу оранки. В1дпов1Дно до цього розроблено критерп оцшки: Кя - безрозм1рний показник невр1вноваженосп плуга в площиш поля та ARzya - npHpicr тягового опору плуга, %.

Критерш Ки обгрунтовано в результат! силового анал1зу схем агрегатування на основ! систем р1внянь ргвноваги плуга. Вт характеризуе сшвв1Дношення М1Ж сумарними моментами сил опору (£.М^ на робочих лемшшо-полицевих поверхнях корпуав та сил тертя {ЕМД на Ьс польових дошках 1 визначаеться за формулою:

Кн =

I

,(20)

В-пм, формула (20) в!дображуе лише ф1зичну суть критер1я Для аналггичних розрахунгав розроблено докладш механжо-математичш модел1. Так, р1вновагу ярусного плуга (рис. 8) в площкш поля можна оцшити за допомогою виразу:

К'-

(т+1)оое(у0+9) СОЗ т т

О- 4+^— т

.(21)

дел- {йлыасть секцш корпуав; <р - кут тертя; шпп складов! наведено на рис. 8.

Для ощнки р1виоваги плуга-розпушувача комбшовано-го вираз (20) мае вигляд:

4 + 4-

р___________сов{Го + <р) I п _ ] '(22)

4 + 4

де Для плуга-лущильника:

4 + 4 -

соз <р

К- = " сов(<р + у0)

(4 + 4,)

1„ + 1Р .(23)

де ¡ху—^и 4~4.с

Розроблено вщтов1дш залежносп для визначення осладо-вих 1„ 1ц 1С„ 1с2, 1ху1 та 1ху? Результата проведеного анал1зу гадтвердили, що на р1вновагу плуга будь-якого типу в площиш поля впливають дв1 основш групи показниюв — параметри

Рис. 8. Схема сил, що дйоть на ярусний плуг в площин! поля: 1, 2 - нижшй та верхнш корпуси; RxyX, Rxfl - горизонтальш складов! сил опору на корпусах; Fxyb Fzy2,...FxrJ, - горизонтальш складов! сил тертя на польових дошках ;у¿„y^ Ь, ДЬ, I, 10 с, d - консгруктивно-технолопчш параметри ярусного плуга та схеми його агрегатуван-ня, з допомогою яких визначаються складов! 1н( 1F , 1с1 , 1с2, , 1ху2

взаемного розмщеня робочих opraHiB та прийнято! схеми агрератування. Умови роботи враховано в показниках <р та т.

Другий критерш характеризуе ефектившсть обраного напрямку лшй тяги при данш cxeMi агрегатування, яка визначае взаемне розмпцення центру опору плуга та повздовжньо! Bici трактора. 3i змшою напрямку лшн тяги (схеми агрегатування) змшюеться тяговий огар плуга. Тому його в!дносний npnpicr може правити за критерш оцшки р!зних схем. Показник KR В1Дображуе зб1лыпення (зменшення) тягового опору плуга при несимет-ричному розмйценш центра опору плуга вщюсно повздовжньо! Bici трактора. В випадку cпiвпaдiння лшй тяги з напрямом руху агрегату тяговий onip приймаемо за 100%. Тод! npupicr тягового опору KR визначаеться за формулою:

Кн + + ,(24)

Кут м1ж напрямками руху та лшп тяги у/п обумовленнй особливосгями конструкщ! плуга, параметрами схеми його агрега-тування з трактором:

де е, Ьп - поперечна та повздовжня координата центру опору плуга ведносно точки приеднання його до трактора. На основ! (24 та 25) розроблено номограму (рис. 9) для поршгошня схем агрега-тування м1ж собою за критер!ем Кк. Визначено аналатичш залеж-носп е та £я в!д консгруктивно-технолопчних параметров плуга I трактора.

Рис. 9. Номограма для визначення показника приросту тягового опору Кк в залежносп в1д параметр1в схеми агрегатування (е, та умов роботи [<р)

На основ! розроблених критерий К„ та Кк запропоновано методику аналогично! оц!нки схем агрегатування плуга з трактором, яку реализовано в комп'ютерн!й програм! до ПЕОМ. За допомогою щеХ методики проведено оцшку схем агрегатування плутав вох тип!в з тракторами клаав 0,6-5. Зокрема, проанал!зова-но агрегатування ярусного плуга з кол!сним трактором Т-150К. Результата аналогично! оцшки наведен! в табл. 1.

,(25)

Таблиця 1.

Результата аналп'ичнсн оцшки схем агрегатування

№ сх ем и Схема агрегату Кут У* Меж1 змш значень показниюв Кн та Кк в залежноси в1д <Р

кн кв,%

1 р ~г——¿Л ) ^Ьп Ц.О. -0°48 0,018...-0,094 -0,5...-1,0

2 Р } 1п 1 8°52 -0,166...-0,373 6„0...11,5

3 а -6°44 0,344.-0,432 -2,0...-6,3

р с ^ 1.П

Встановлено, що схема агрегатування 1, яка передбачае рух правих кол1с трактора по твборозш, забезпечуе найменше В1дхи-лення лшп тяги в1д напрямку руху {уг„ --(Р48). В результат! цього вона мае переваги в по^лвнянш з1 схемами агрегатування 2 та 3, за якими рух правих колю трактора здшснюеться В1Дпов1дно по полю та борозш.

Дослужено особливосп динамжи руху ярусного плуга в площиш поля. Диференщйне р1вняння його коливань мае вигляд:

Л. + Б . л „ ,(26)

© + -5-;—*--8!П0 =0 1 '

ш 1

де © - кут повороту плуга, 1 - приведена в1дстань в1д центра повороту до центра опору плуга, Кх, Рх - поздовжш складов! сил опору на лем1шно-полицевих поверхнях та сил тертя на польових дошках. ГНсля перетворень р1шення р!вняння (26) можна представити:

© п

© = агп рг = А • 31п р! ,(27)

де р - колова частота коливань, А - кутова амплпуда коливань плуга. Огже, плуг в робсп здшснюе в1лын гармошчш коливання. Максимально допусгимий кут повороту (©шах) плуга в

процеа коливань складае: ©та1й0,05В/1, де В - ширина захвату плуга. Зв1дси, виконання технолопчного регламенту по спйкосп ширини захвату (В) плуга забезпечусться перш за все на довгоба-зисних плугах. Це враховано при иизначенш рацюнальних конст-руктивно-технолопчних параметр1в плупв (ярусних, лущильниюв, розпушувач1В комбшованих, оборотних), динамжа руху яких зводиться до розроблено'1 мехашко-математично! модель

3 допомогою графо-аналггичного метода проаналлзовано взаемне розм!щення корпуав ярусного плута та визначено, що при агрегатувашй 3-х або 4-х корпусного плуга (Ь=0,4м) з колш-ним трактором Т-150К (при ширин! коли 1,86м чи 1,68м) перевагу с/ид надати схем1, яка передбачае всгановлення верхнього корпусу останшм в напрямку руху, тобто cxeMi 1. Розроблет аналггичт передбачення перев!рено в процеа лабораторно-польових досл!д-жень.

Визначено експериментальну залежшсть показника приросту тягового опору плуга KR в1д поперечно! координата е центра опору:

К R =12,28 +0,538(е-24,7) Л28)

В межах експерименту, при змии е В1Д О до 0,53сл, роз-б1жшсть м1ж теоретичною (24) та експериментальною (28) залеж-ностями складала 1,6...5,7%.

Пор^вняльною оцшкою можливих схем агрегатування ярусного плуга з кол1сним трактором найб1льш стШким в площиш поля визнано орний агрегат, в якому рух правих кол1с Т-150К здшснюеться гавборозною (табл. 1, схема 1). При змш1 швидкосп його руху з 1,94 до 2,40м/с ширина захвату плуга вдасилялась в1д конструктивно! не бш>ше, н1ж на 8,2%, а середньоквадратичне вадхилення (агцгЦ знаходилось у межах 2,6...3,6см, що узгоджуеться з теоретичними передумовами. Схема агрегатування 1 забезпечи-ла в nopiBHHHHi з шшими (2-ю, 3-ю) при оранщ на 1-й, П-й та Ш-й передачах найменыш питом* енергом1стюсгь (Еуд —204,8...249,7 кВт/м2) й тяговий onip {RyA — 66,1...69,9 кПа). В умовах руху правих KOAic трактора над борозною (схема 2): Еуд =211,6...258,5кВт/м2 та Иуд=7\,2...73,7 кПа. Агрегат, в якому рух правих колю трактора виконуеться борозною, забезпечив роботу лише на 1-й та 11-й передачах, при цьому Еуд—215,1...237,7 кВт/м2 та RyA — 72,4...72,8 кПа. Визначено також, що при оранщ на 30...32 см та глибган руху нижнього корпуса 17,5 см тяговий onip верхнього корпуса в 3,6...4,1 рази менший, Н1Ж нижнього. Це враховано при аналЫ результатов.

Таким чином, розроблеш мехашко-математичш модел! адекватно характеризуготь орш агрегати, а методика аналогично! оцшки дозволяе без зайвих витрат анал1зувати можлив1 схеми та визначати рацюнальш з них за критериями К„ та KR для bcîx ranie плупв з yciMa класами трактор ¡в. Це створюе умови для зменшен-ня eHeproMicn-Kocri оранки при засгосуванш нових орних агрега-

tîb.

В четвертому роздш "Ефектившсть розроблених техноло-гшних процеав оранки, робочих оргашв та плупв нового амейсгва" вм1щено результата лабораторно-польових дос/иджень, випробувань та польових дослщв, викладено загальну та окрем1 методики, реал13овагп в процеа експеримент1в.

Визначення агротехшчних та енергетичних показншав проведено зпдно методик ОСТ 70.4.1-80 та ОСТ 70.2.2-73. Уточнено: методику вдаирювання глибини оранки у випадку робота агрегату з утворенням швборозни, методику визначення ви-piBHHiiocri поверхш поля. Розроблено ряд окремих методик. До-стидження проведено з засгосуванням принципу багатократносп

BHMipÎB.

Для визначення енергетичних показнигав засгосовувались спещалъш тензосговби, тензовга консольного типу, тензостанщя на баз1 трактора Т-150К, вим1рювально-рессгруюча апаратура "ЭМА-ПМ", паливом1ри, тощо. Лабораторно-польов! дос/идження здшснювались за допомогою спещальних установок, прилад1в, обладнання. Обробку результате проведено з використанням методов математично!' статистики, в тому чисм дисперсшного, кореляцшного та регресивного анал!зу.

Виконання я русл oï оранки п!д культури II технолопчно! групи забезпечують плуги ярусш до трактор1в клаав 0,6-5. Агро-техшчш та енергетичш показники робота ярусних плупв (cepift-ного ПЯ-3-35 та експериментального ПНЯ-4-40) в arperaïi з трактором Т-150К вивчались на трьох р1внях швидкостей та двох piBHHX глибини (28 та 35см) оранки. Глибина загортання рослинних решток складала при робот1 плугом ПНЯ-4-40 В)д 16,6 до 25,7см, а плугом ПЯ-3-35 — В1Д 16,1 до 24,6см. Розпушення грунту експериментальний плуг виконував на 1,6...7,1% краще, тж сершний. В щлому по агротехшчним показникам пор1внюваш плуги демонстрували близьга результати, hkî задов1лышють вимоги до оранки п1д II технолопчну групу с.-г. культур. За питомими енергетичними показниками плуг ПНЯ-4-40 суттево перевершив сершний аналог, Продуктивii iсгь за годину орного агрегату Т-150К + ПНЯ-4-40 склала 0,81...1,02га, агрегату Т-150К + ПНЯ-3-35 —0,61...0,80га. ГОдвищення продуктивно cri

розробленого агрегату досягнуто за рахунок зменшення питомоУ eHeproMierKocTi технолопчного процесу, що викликано застосуванням новоУ схеми агрегатування ярусного плуга з трактором Т-150К та рацюнальним розмиценням робочих оргашв ПНЯ-4-40.

Виконання оранки з поглибленням на глибину 25,..35см у вигляд1 полицево-плоскор!зного обробггку грунту може реал!зува-тись за допомогою змшних робочих орган!в на ярусних плугах амейства ПНЯ. Досллдженням можливих технолопчних поеднань верхнього та нижнього корпус! в (ПНЯ.02/АСМ.03-1, ПНЯ.02/ПНЯ.51-И, ПНЯ.02/ПНЯ.61 -III) визначено, що за сгупенем загортання рослинних решток (96,1...97,6%), розпушенням грунту (85,4...93,6%), вир1вняшстк> поверхт поля (2,1...2,7см) конкурую'й вар!анти задогйлышготь вимоги агротехшки й ictotho не вщнз-няються Mi ж собою. Анаииз енергетичних показниюв роботи засвдоив icroTHi переваги II та III BapiamiB. Зокрема, тяговий onip плоскор1зного корпуса нижнього яруса ПНЯ.51 на 34%, а ПНЯ.61 на 18% менший, тж у АСМ.ОЗ. Експлуатащйно-технолопчна nepeßipKa змшних робочих оргашв при виконант оранки з поглибленням орного шару грунту довела, що на чистях В1д рослинних решток фонах перевагу в засгосуванш необх1дно надавати BapiaHTy II, на acix шших — BapiaHTy III.

Виконання оранки з поглибленням у вигляд1 полицево-чи-зельного обробику грунту забезпечують илуги-розпушувач! kom6i-новащ амейства ПРК. В пор!вняшп з виробничою технолопею (оранка плугами ПЛН + поглиблення чизельним агрегатом АЧП) плуги-розпушува<п ПРК-4-40.ПРК-6-40, виконуючи технолопчний процес за один npoxiA, дозволяють скоротити витрати палива на 5,6...6,5кг/га при задов!льному piBHi агротехшчних показниюв оранки.

Виконання MiAKo'i оранки (на 12...22см) плугом-лущилышком з шириною захвату корпуса 30см в пор1внянш з плугом загального призначення забезпечуе навиъ з трактором класу 0,6 шдвищення продуктивности орного агрегату на 0,10...0,11га/год. При цьому агротехшчш показники по загортапню рослинних решток (95%), розпушенню грунта (81%), гребшчатосп noßepxHi поля (4,7см) в1дпов1даготь вимогам до оранки тд культури I технолопчноУ групи.

В результат! пор!вняльноУ оцшки роботи оборотних плупв ПНО-5-40 та Kvemeland в arperaTi з трактором Т-151К визначено, що вп-чизняний плут, адаптований до роботи в умовах Укра'ши, забезпечуе на 5,0...13,3% меншу питому витрату палива на гектар.

Доойдження, безпосередньо пов'язат з впливом на

природне середовище, повинш супроводжуватись оцшкою настидк1в такого втручання. 3 цих позицш окремо вивчено агротехшчну дощльшсгь розроблених технолопчних процеав оранки.

Рис.10. Залежносп, що характеризують змшу вир^внепосй поверхш поля при оранщ агрегатом Т-150К+ПНЯ-4-40: а - на глибину 30см, б - на глибину 35см; ав, сгв - вир1вняшсть вздовж 1 впоперек напряму оранки; 1, 2, 3 - крив1 змши вир1вняносп поверхш поля до початку оранки, зразу теля проходу агрегата та госля осшньо-весняно1 усадки грунту

Розроблено оригшальну методику й дослужено змши вир1вненосп (а) поверхш поля в залежносп в^д складу орного агрегату,режиму роботи, напрямку та часу вшпрюваш, ординат профилю. Встановлено, що при а—30...32 см орний агрегат Т-150К + ПНЯ-4-40 забезпечив в умовах експерименту найвищу яшегь вир1внювання при оранщ на швидкосп 2,0м/с. 31 збкьшенням глибиии обробтеу а вир1виятсгь поверхш поля попршувалась, тобто су зб1лынувалась (рис.10).

Ярусна оранка забезпечуе крапц умови для вирощування с.-г. культур II технолопчно! групи, шж звичайна. Це зумовлено, перш за все, глибоким (на 15...26см) загортанням рослинних решток, насшня бур'яшв, шыдниюв ! подразншив хвороб. Зменшення засмченосп поав1в цукрових буряюв та кукурудзи на 55,1...61,0% внастидок ярусно! оранки сприяс шдвищенню врожайносп вирощуваних с.-г. культур. Польов! доелгди проведено в типових умовах сшльно з 1нсгитутами цукрових буряюв та кукурудзи УААН.

заорювання рослинних решток кукурудзи »¡д '¿X довжини:

1-шсля проходу ПЛН-5-35,

2-тсля проходу ПНЯ-4-42

Рис.12. Розпод1л листо-стеблово'}' маси (0,95кг/м2) в орному шар! грунту теля проходу:

1-плуга ПЛН-5-35,

2-ярусного плуга ПНЯ-4-42

В^двальна оранка в^грае важливу роль в поповненш орга-шчного речовиною грунту, збереженш його родючосп. 11 засгосо-вують для загортання сидерат!в, гною, рослинних решток (соломи, лисго-сгеблево! маси кукурудзи, тощо). Досл}дженнями в цьому напрям] встановлено, що заорювання сидерат1в (гороха, донника) без ¡сготних змш врожайносп с.-г. культур дозволяе на 31,3...36,6% зменшити прям! витрати в пор1внянт з в1дпов1дним заорюванням (бОт/га) оргашчних добрив. Стльио з в!дд*лом просапних культур 1МЕСГ, Iнститутом землеробсгва УААН вивчено вшшв довжини в!др1зк1в стебел кукурудзи на ягасть заорювання листо-сгеблово! маси в грунт (рис. 11) р1зними плугами (ПНЯ-4-42, ПЯ-3-35, ПЛН-5-35). Одержан! розпод1ли (рис. 12) лисго-стебловоГ маси кукурудзи по глибиш орного шару характеризують к1\ьк1стно та яшено Р13ЯИЦЮ в робот1 плупв ярусних (ПНЯ-4-42) 1 плупв загального призначення (ПЛН-5-35).

В результат проведених доелдджень, даних випробувань на МВС, матер!ал1в науково-виробничо! переварки встановлено, що розроблеш техиолопчт процеси, робоч1 органи та плуги для Ьс виконання задов)'льняють вимоги до оранки шд с.-г. культури, поширеш на УкpaЗfнi, ефективш в а гр оте хн \ чн о му та енергетичному розумшш, забезпечують в1дпов!дний економ1чний ефект, сгфияють збереженню родючосп грунту та еколопчнш безпещ навколишнього середовища. Таким чином, при IX системному застосувашп, розроблеш техпроцеси, плуги 1 робей органи дозволяють шдняти загальний р!вень культури в1двалыюго обробггку грунту 1 сгворити умови для скорочення щор1чних обсяпв оранки до 60-50% посдвних площ.

Не«, ем ' 1вБ,

Зонн використання плуг1в:

Н=25...35 см

Н«12... 22

25 «м 35_

Рис.13. Диференщащя технолопчних процеав оранки в залежносп в!д потужносп орного шару грунту

Рис.14. Диференщащя технолопчних процеов оранки залежно В1д глибини залягання корешв: 1-льону, 2-ярих зернових, 3-багатор1чних трав, 4-озимих зернових, 5-зернобобових, 6-круп'яних, 7-картогои, овоч1в, 8-кукурудзи, 9-соняшнику, 10-цукрових бурЯК!В

Ч» га,

80 60 40

20;

qLezi

Рис.15. Диференщащя технолопчних процесш оранхи в1д юлькос-■ri рослинних решток на поверхш поля: 1-гасля буряив, 2-тсля картопл1, 3-гасля озимих, 4-тсля кукурудзи, 5-тсля озимих (солому залишено), 6-перед заорюванням люпину, 7-перед заорюван-ням багатор1чних трав, 8-тсля кукурудзи (листо-сгеблову масу залишено)

В п'ятому роздьМ "Розробка диференцШно! системи в1два-льного обробггку та впровадження результата дооиджень" об'ед-нано основш науково-практичш результата виконаних po6iT.

В процеа сисгематизаци даних конструктивно-технолопч-них розробок, результата агротехнолопчноТ оцшки ефективносп перспективних технолопчних процеов, плупв i робочих органов синтезовано диференцшну систему засоб1в мехашзацц оранки (ДСЗМО). Вона розподДляе технолопчш процеси оранки в залеж-Hocri в1д потужносп орного шару (рис.13), В1д глибини розмпцен-ня Kopenia культурних рослин (рис.14), в1д илькосп рослинних решток на поверхш поля (рис.15), враховуе обсяги вирощування с.-г. культур.

В рамках ДСЗМО розроблено карто-схему (табл. 2), на якш вмццено близько 60 BapiamtB в1двального обробггку грунту шд основн1 с.-г. культури в!дпов1дно до грунтово-кл1матичних зон Украши. 3 деякими припущеннями що карто-схему можна вважа-ти реал1защею принцитв "оранки на замовлення". У В1дпов1дносп з ДСЗМО розроблено перспективну структуру сзмейства плупв (рис.1). Обгрунтовано рацюнальш схеми агрегатування плупв Bcix тишв з тракторами клаов 0,6-5. В ход1 дооиджень розроблено i практично апробовано алгоритм розробки систем мехашзованого обробггку грунту. Вш включае структурний анал!з умов,

Таблиця 2

Карто-схема диференцшнси системи засоб!в мехашзацп в1двального обробггку грунту шд основш альськогосподарсый

культури

Гр. Зоки Культури Пол1ссл оси, мой. .Мсостеп осн. мож. Степ **.. огм. меж.

I Оэимг зерно»! 28,6 % ь 18...22 18...22 2? 20...22 К 20...22 - 20...22

п Кукуйуд-эа 15,2 % Щ 25...27 т* ж 18...22 Ч '1 Ч? 25...30 ¡^г 25...30 а У 25Г^Тз0

I Евгато- Р1ЧН1 траса 13,5 % ■ь 18...22 16...22 20...22 20...22 — Й 20...22

I Ярх аериоа! 10,8 % 18...22 18...22 20.^22 20...22 — 20...22

п Еурлки 7,3 % 25...27 ^^^ 25...35 ^ 25...35

X Эерно- Й0б031 5.0 % 18...22 18...22 20...22 20...22 — 20...22

п Кер*опля< овочг 4.6 % 25...27 18...22 ¡»^30 ¥ 25...30 1 25...30

п Советник 3,3« — 25...27 ц 25...32 ^ 25...32 2^32

I 1.9 * Л? 18...22 18. „22 та? 20...22 20...22 — 20...22

I Льок-довгукець 0.8 * 18...22 18...22 ЛР 18... 22 — -

*- - на мfлкоконтуриих полях, в т.ч. на зрошуваних полях.

формал1зац]Ю вимог, методику выбору та виб1р перспективних технолопчних процеав, обгрунтування параметр1в техпроцеав та компонувальних схем робочих оргашв, методику ощнки та виб1р рацюнальних схем агрегатування, проведения комплексно! оцшки ефективносп розробдених процеав I зиарядь, формування науково-обгрунтовано! сисгеми оброб!тку грунту, створення в1дпов1дного семейства грунтообробних знарядь та подготовку рекомендаций виробництву. Використовуючи такий шдх1д як основу, можна розробляти аналопчш локальш сисгеми, а також макросистему обробггку грунту в целому.

Результата проведених досмджень в основному впровадже-но. Перспективш технолопчш процеси ув}йшли складовими еле-ментами в шдустр^альш та штенсивш технологи вирощування цукрових буряив, кукурудзи, соняшнику, овочевих культур, кар-тошй 1 т.д.

Спей плуг Спец плу!

IV* 0.3^

а}

Оборот.

0.1*1

Розпущувач.

Рис.16. Структура випуску плутав на Украшг. а - в 1980 рощ, б - в 1995 рощ

Плуги ярусш, розпушувач! комбшоваш, лем!шш лущильники та оборота» плуги складають основу нового амейсгва знарядь полицевого типу. Б1лышсгь з них пройшли випробування на МВС, мають в!дгюв1дну техшчну документацию. 3 27 найменувань плупв (опрацьованих в рамках ДСЗМО) 12 знаходяться на серш-ному виробництв! (заводи "Одесагрунтомаш" та "Кам'янець-По-д1льськалъмаш"), ииш проходять сгадн розробки, випробувань чи

науково-виробничо! перев1рки.

В структур! випуску плупв на Украпп (рис.16) значно зменшилась частка плупв загального призначення, icTOTHO зб!ль-шилась ильшсть ярусних плуг1в, плупв-лущилышюв

В1дбулись значн1 змши у випуску плухчв до р1зних клаав TpaKTopie. В щлому за о стан Hi 15 роюв для забезпечення потреб аграрного виробництва випущено понад 17 тисяч штук плупв (ярусних, розпушувач1в комбшованих, лущильншив, оборотних), часгина з яких експортуеться в кражи СНД, Польщу, Угорщину, PyMyiiiio. Нов! техн1чн1 ршення в галуз1 обробггку грунту захищено 15 npiopiTeTo-охоронними св1доцтвами. Випущено 6 науково-методичних рекомендацш з питань ефективного застосування розроблених техпроцеав, плупв, схем агрегатування та змшних робочих оргашв.

Зважаючи на всгановлену в процеа достиджень та державшее випробувань ефектившегь нових знарядь для диференцшова-ного В1Двалыюго обробггку грунту, плуги яруеш до трактор1в клаав 0,9-3 та нлуги-розпушувач! комбшоваш до трактор1в клаав 3 та 5 включено в "Систему машин" (позици Р21.45, Р21.55, Р21.62, Р21.61), на них розроблено та затверджено вихлдш вимоги. Плуги-лущильники для MiAKoi оранки включено до "Нацюнально! програми...", затверджено! Постановок? Кабшету MiHicrpiB Украхни N 536 ву\, 16.09 92 року, в яку також увшшли плуги яруеш 3i змшними робочими органами, плуги-розпушувач1 комбшоваш та оборота! плуги (Том. 2, стор. 270, позици 3, 4, 2, В1дпов1дно).

OCHOBHI ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦН

1. Мехашко-технолопчне обгрунтування системного вдос-коналення засоб1в мехашзаци оранки створюе реальну науково-практичну основу переходу, особливо необх1дного при штен-сифжацй виробництва, в1д однотипного шдвалъного o6po6iTKy грунту плугами загального призначення до диференцшно! оранки адаптованими до не! засобами мехашзаци, об'еднаними в систему на принципах гаркнтовано! функцюналь-но! в1дпов1дносп н еле-MeHTie умовам робота, вимогам агротехники та енергоощадносп.

Реал1защя цих наукових розробок, доведених до pisiui конкретних пропозицш, за даними практики, сприяе гпдйому загалыю! культури обробшеу грунту, скороченшо (мш1мал1зацн) щор1чних обсяпв оранки до 60...50% поавних площ Украши, в п ¡д сумку — забезпечуе пом1тне шдвшцення ефективносп вирощування с.-г. культур. Розроблеш на шдегав! викладених

положень засоби мехашзацн ьмдвалыюго обробггку грунту станом на початок 1996 року складають 15...20% дночого парку плупв.

2. Основою синтезовано! диференщйно! системи засоб!в мехашзацн оранки (ДСЗМО) виступае с1мейство полицевих знарядь на 6aai перспективних технолопчних тишв плупв (ярусних, розпушувач1в комбшованих, оборотних, лущильниюв) з урахуванням особливостей ix агрегатування з тракторами клайв 0,6-5. Використання ДСЗМО в умовах Украши дозволяе задовш,-нити мехашко-технолопчну доц1льшсгь виб1ркового засгосування 23 основних та 29 можливих BapiairriB оранки плугами нового амейства з обгрунтованим ix вибором в залежносп в\д вирощува-Hoi с.-г. культури (з 30-ти найбшьш поширених), грунтово-кл1ма-тично! зони (Пол1сся, Aicocren, Степ)), потужносп родючого шару грунту (шд 0,12 м) та кглькосп рослинних решток (до 100 ц/га) на поверхн1 поля перед оранкою.

Реа/изащя ДСЗМО здшснюсться через орган ¡зацио вироб-ництва передбачених нею техшчних засоб1в та включения п елементш у в!дпов1дт операщйш технолога (зокрема, таких с.-г. культур як цукров! буряки, кукурудза, соняшник, картопля та овоч1).

3. 3 анал1зу мехашко-технолопчних моделей глибоко!' (25...35см) оранки ярусними плугами та плугами-розпушувачами комбшованими всгановлено функцюнальш залежносп, що обу-мовлюють характер взаемозв'язгав м1ж конструктивно-техноло-пчними параметрами робочих opraHie (ас, b, АЬ, ВА, с, Ah2), елемент!в орних агрегат!в (bn6, BJ, показниками стану обробле-ного середовища (Р) та режиму роботи (а2, hp, Н2). Ц1 залежносп становлять аналгтичну основу при обгрунтуванш компонувальних схем робочих орган1в означених плупв.

4. Доведено, що рацюнальне використання ярусноТ оранки з утворенням твборозни, яке призводить до icroTHoro покра-щення агротехшчних i енергетичних показншив роботи орних агрегат1в за рахунок зменшення поперечного зм1щення центра опору плуга в1дносно повздовжньо1 oci трактора (кл.З) на 0,28...0,50м, можливе при забезпеченш ровностей поперечного змицення (ДЬ) верхнього корпуса його робочш глибиш (а2) та ширини швборозни (Ьп6) ширит колеса (Ьк) трактора. За цих умов при фпссованому поперечному змиценш (ДЬ = const) на як!сгь виконання технолопчного процессу впливають форма, обрис i параметри робочоУ поверх!» верхнього корпуса, зокрема кут в плаш (у02) та висота (а,) розмпцення над нижшм корпусом, а також режим роботи по швидкосп (vM) та глибиш' (а).

3 одержаних емтричних залежностей агротехшчних

показншйв (hw Кр, Гр, В) BiA конструктивно-технолопчних параметров (у02 i а.) верхнього корпуса (при ЛЬ — const, vM = 2,0м/с, а = 31см) за допомогою комплексного критерию якосп оранки визначено оптимальш параметри у02—45° i а, = 17,5см. Результата використано при проектувант лемшшо-полицевих поверхонь eepxHix KopnyciB ярусних плупв, плупв-розпущувачов комбшо-ваних та Kopnycis плупв-лущильншав, що працюють в под1бних умовах.

5. Обгрунтовано вдосконалеш технолопчш процеси ярусно! оранки, лемшного лущення, оранки з поглиблениям орного шару та визначено рацюнальш консгруктивно-технолопчш параметри розмщення робочих оргашв:

• ярусних плутчв до колюних TpaKTopiB класпв 3 i 5 (ширина захвату верхнього i нижнього корпусов b, = bs =40 см, поперечне змицешгя верхнього корпуса в1дносно нижнього ДЬ — 14 см, в!дстань М1Ж однойменними корпусами по ходу I — 105 см, кут в план! верхнього та нижнього KopnyciB у02 — 45, у0, — 42°, глкбина робоча верхнього та нижнього KopnyciB а2 — 14 см, а, — 15...21 см), до гусеничних трактор!в класу 3 [b2 = Ь, =43,5 см, Ab —10 см, 7=995 см, гог =45°, у0! =42°, а2 =10...14 см, а, =15...25 см), до TpaKTopiB клаав 0,6 - 1,4 {Ь3 =20 см, Ь, —30 см, Ab —5 см, 1 —850 см, у02 =45°, у0, =39°, a2 — \2 см, а, =15...23 см);

а плупв-розпушувачов комбмованих до кол1сних трактор1в клаав 3, 5 {b2 = Ь, = ас = 40 см, I = 105 см, у02 = 45°, ут = 90°, а^=12...22см, а, = 20...23см, де Ъ, — поперечна в1д стань м1ж долотами розпушувач1в, ас — поперечна в1ддаль шд польового обр1зу корпуса до долота розпушувача), до гусеничних трактор1в класу 3 (Ь2 — bj = ас =45 см, I = 995 см, у02 = 45°, у0, = 90°, а2 — 12...22 см, а, = 23 см);

• плупв-лущильниклв до TpaKTopiß кластв 0,6 — 3 (Ь = 30 см, 7=850 см, у0 — 39°, де b —ширина захвату корпуса з кутозн1мом, у0 — кут в плаш цього корпуса).

6. Ефективним шляхом диференщацй засоб!в мехашзацй' оранки (поряд з виб1рковим засгосуванням однофункцюнальних знарядь) визнано впровадження зимних робочих opraHiß, зокрема до ярусних плупв.

Експериментальним до сложениям р1зних тигав, форм, обриав та параметр1в розроблених i сершних змшних робочих органов при виконашп ярусно! оранки (ПНЯ.02/ПЧР.51 — BapiaHT 1, ПЫЯШ/ПТК.21 - II, ШШШй/тК.21 - III) та оранки з поглиблениям шару грунту (ПНЯ,02/АСМ.03 - IV, ПНЯ.02/ПНЯ.51 -V, ПНЯ.02/ПНЯ.61 - VI) визначено, що:

• ярусна оранка (1-Ш) переважае оранку з поглиблешшм шару грунту (IV-VI) на 2...4% за ступеней та на 10,5...14,7 см за глибиною загортання рослшших решток;

• чиста 1 широка твборозна для проходу колас трактора класу 3 забезпечуеться при реал1зацп вар1анту III ( з овальними верхшми корпусами ПНЯ.02.0);

• при ярусних схемах (1-Ш) найменший питомий тяговий отр створюе плуг за вариантом II (71,8 КПа), а при полицево-плоскор1зних схемах (1У-У1) — плуг за вар1антом V ( 67,8 КПа);

• в щлому за агротехшчними та тягово-енергетичними по-казниками ярусну оранку доцмыю виконувати за вар1антом II , а оранку з поглибленням орного шару — за вар1антом V;

• застосування змшних робочих оргашв на ярусних плугах розширюе зону технолопчного викорисгання цих знарядь в 2 - 3 рази.

7. Оранка помтт впливае на енергом1сгк1сть с.-г. про-дукци (гид окрем1 культури п часгка в загальних витратах палива складае 10...30%). Анал1зом схем агрегатування I глуп в з тракторами р1зпих тигав I клаав розкрито резерви енергоощадносп. Концептуально окреслено, що диференщащя орних агрегат1в здшснюеться, з одного боку — за рахунок обмеження I конкретизацй" зон застосування плупв р!зних тигп'в з додатковим под!лом в межах ди певних клаав тракторов. А з шшого — шляхом обгрунтування рацюнальиих компонуяальних схем на принципах безумовного забезпечення сгшкосп руху агрегату в площюп поля при найменшому можливому тяговому опор! плуга.

Розроблено методику та В1ДП0В1ДШ критерн (Кн та Кк) анеимтично!' оцшки схем агрегатування. Зокрема, показник (Кк) приросту тягового опору характеризуе йог о збмьшення (змен-шення) при несиметричному розмш!,ент центра опору плуга в^дносно в га трактора. Показник Кк при сталкх консгруктивно-технолопчних параметрах плуга I трактора залежить лише в!д поздовжньо'1 (Ьп) й поперечно! (е) координат центра опору плуга в^дносно митгевого центра його обертання на трактор! та кута тертя (ф), що характеризуе умови роботи. 3 вдоиленням центра опору плуга вправо в!д поздовжньо'1 »¡а трактора (характерний випадок) показник приросту тягового опору (Кк) змшюеться пропорцшно е та ср I зворотньо пропорцшно На цьому грунтуеться енергетична виправдатсть розробки широко-захватних плуг ¿в та оригшальних агрегаачв, що дозволяють зменшити е, наприклад — з використаншш твборозни для руху по шй правих колю трактора.

В результат» анализу залежиосп приросту тягового опору

(KR) в ¡л поперечно! координати центра опору плуга (е) та ц пор^внянням з аналогичною доведено, що розроблена мехашко-математична модель адекватно описуе досйджуване явище. Найб1льша розб1жтсгь результате склала 5,7%.

8. Експериментальним пор1внянням трьох основних схем агрегатування ярусного плуга з трактором Т-150К, яю передба-чають рух правих koajc трактора по швборозш (схема 1), по полю (2) та по борозш (3), доведено, що найменший питомий тяговий onip плуга {RyA = 66,1 КПа) досягаеться при засгосуванш схема 1 (а = 31...33 см, vm — 2,0...2,2 м/с), а при схемах 2 та 3 RyA зростае в1дпов1дно на 7,7 та 9,5%. Використання схеми агрегатування 1 в пор^вняшн 3i схемою 3 призводить до зменшенпя поперечного нахилу трактора в робочому положены! з 8...10 до 3...40 та гндвищення сгшкосп руху плуга по шириш захвату {ав, — 2,8 см < 3,7 см — ствз ). Схема 2 не забезпечуе достатньо! стшкосп ярусного плуга в площиш поля {аВ2 = 5,7 см). Результата збпаються з даними аналхтичних розрахунюв.

9. На основ! розроблено! методики аналогично! оцшки визначено рацюналын схеми агрегатування:

• ярусних плупв та п лу г i в - р о з j i у ш ув ач i в комбшованих з кол1 сними тракторами класу 3, що передбачають рух правих колхс трактора по швборозш (Ви6=0,54м, а2=0,10...0,14м);

• ярусних плупв та плупв-розпушувач1в комбшованих з гусе-ничними тракторами класу 3, при pyci трактора по полю;

• плупв-лущильншав з тракторами класу 3, що характеризуються рухом трактора по полю;

е плупв-лущильнигав з тракторами клаав 0,6 — 1,4 при pyci правих кол1с трактора по борозш (Вб— 0,20...0,30 м, а=0,12...0,22 м).

10. Експериментально всгановлено, що:

• серед поргвшованих орних агрегапв по кшцевш вир1вненосп {а2) поверхш поля теля ярусноГ оранки на 30...35 см та усадки грунту перевагу над сершним плутом ПЯ-3-35 мав новий плуг ПНЯ-4-40. При робот! на швидкосп 2м/с вир1вняшсгь о2 шсля осганнього склала 1,26 см ездовж та 1,28 впоперек напрямку оранки, що на 30,7 та 33,2% вище за вюадпу вир1вняшсть поверхш поля перед оранкою;

• в порхвняшп з оранкою плугами загального призначення (ПН-4-40, ПЛН-5-35), ярусна оранка (ПНЯ-4-40, ПЯ-3-35) дозволяе на 55,1...61,0% зменшити засмгчетсгь nocinie бур'янами, на 6,4...9,3% шдвищити врожайшсгь цукрових буряив, на 10,7% — кукурудзи на силос;

• серед семи BapiaHTiB основного оброб1тку грунту (знаряддями ПЛН-5-35, ПНЯ-4-42, "Параплау" та плугами 3i змшними

роботами органами ПНЯ.02/ПНЯ.61. ПНЯ.02/ПНЯ.31. ПНЯ.31. ПНЯ.61) неревагу мае ярусна оранка плугом ПНЯ-4-42, що зумовлено кращим знищенням бур'яшв (наприклад на 59,4% пор1вняно з ПЛН-5-35);

• при близьких показниках з врожайносп озимого жита (29,2...32,0 ц/га) заорювання плутом ПНЯ-3-40 сидерат^в (гороху, донника) на 31,3...36,6% зменшуе прям! витрати в пор!внянш з заорюванням п!дпов1дноТ кллькоеп оргашчних добрив;

• в пор1внянш з плугами загального призначення (ПЛН-5-35) та ярусними сершними плугами (ПЯ-3-35) розроблеш ярусш плуги типу ПНЯ забезпечують на 22,5 та 4,8% кращу повноту загортання грубостебельних решток, навггь коли вся лисгостеблова маса (до 10 т/га) залишена на новерхш поля. Розподь\ ще!" маси по глибиш в обробленому шар! (0...25см) грунту теля ярусного плуга мае, пор1вняно з оранкою ПЛН, перевернутий вигляд (основна маса рослинних решток на 12..15см глибше), що на ямсно вищому р!вш забезпечуе виконання функцш оранки в борогьб! з бур'янами, шклдниками 1 хворобами.

11. Розроблене гад реал!защю ДСЗМО амейство плупв дозволяе покращити яюсгь оранки, тягово-енергетичш та екс-плуатацшно-технолопчш показники робота орних агрегатов. Ярус-ний плуг ПНЯ-4-40 та його модифжацп в пор1внянш з сершним плугом ПЯ-3-35 при оранщ п!д культури II технолопчно! групи на 25...35 см знижуе питом! показники тягового опору плуга та енергомга'косп оранки на 0,7...17,8% та 9,4...31,6%, тдвищуе продуктивтегь робота на 27,6...33,0%, скорочуе кхльмсть проход1в його по полю в 1,52 рази. При близьких значениях агротехшчних показниюв плуги-лущильники ПЛН та ПЛ з шириною захвату корпуса 20 та 30 см забезпечують в пор1внянш з сершними плугами — аналогами тдвищення продуктивности на 13-25% та 48-50%, в1дпов1дно. Плуги-розпушувач! комбшоваш типу ПРК за один проход виконують роботу, яку в господарських умовах здшенюють посл!довно двома агрегатами (ПЛН-5-35 та АЧП-2,5), тому питом! прям! витрати скорочуються на 30-32%, а витрати палива на 21,7...33,3%. Оборотний плуг ПНО-5-40 пор!вняно з плутом-аналогом 4»рми "К\'егпе]апсЗ" скорочуе витрати палива на 5,1...9,4%, збшьшуе продуктивн!сгь на 16,3...20,3%.

П!дтверджений р!чний економ!чний ефект в!д впровад-ження нових засоб^в мехашзаци оранки складас в цшах 1990 року 7,4 млн. крб.

СПИСОК

опублжованих наукових праць по те Mi дисертацп

1. Дубровш В.О. Основи диференщацй" sacoöiß мехашзацн оранки (Монограф1я).— Чершвщ-Ктв: НАУ,1996. — 64с,

2. Нагорний М.Н., Дубровш В.О. Лемннш плуги //Мехатзащя альського господарства. - 1984. - №11, - С. 19.

3. Циков B.C., Масло И.П., Дубровин В.А. и др. Методические рекомендации по применению и регулировке ярусного плуга ПНЯ-4-40. - Днепропетровск: ВНИИК, 1987. - 14 с.

4. Дубровш В.О. Ращональна схема агрегатування двох'я-русного плуга як економ1чний 3aci6 полшшення системи обробп'-ку грунту тд цукров1 буряки //BiciiHK с1ль сь ко г о сп о да р сь ко 1 науки. - 1986. - №1. - С. 15-19.

5. Дубровш В.О., Шквира A.C., Бабченко Л.П. До обгрун-тування параметр1в польово! дошки двох'ярусного плуга // BiciiHK С1Льськогосподарсько\' науки. - 1986. - № 5. - С. 71-73.

6. Дубровин В.А. Обоснование параметров рабочего процесса двухъярусной вспашки почвы с образованием полуборозды //Механизация и электрификация сельского хозяйства. - К.: Урожай, 1986. - Вып. 64, - С. 15-19.

7. Дубровш В.О. Про BHÖip м!сця всгановлення корпуса верхнього яруса на двох'ярусному плуз1 //Bichhk альськогоспо-дарсько! науки. - 1987. - № 4. - С. 73-75.

8. Левчук Н.С., Нагорный H.H., Дубровин В.А. Улучшение качества работы двухъярусного плуга //Техника в сельском хозяйстве. - 1989. - № 2. - С. 49-50.

9. Дубровин В.А., Гуков Я.С., Серый В.А. Новые почвообрабатывающие орудия // Земледелие. - 1990. - Na 7. - С. 75-77, 81-82.

10. Дубровш В.О. Випускаеться ярусний плуг //АПК: Наука, техшка, практика. - 1990. - № 7. - С. 12-13.

11. Дубровин В.А., Милюткин В.А., Афонин А.Е. и др. Ярусная обработка почвы //Земледелие. - 1990. - № 11. - с. 50-55.

12. Левчук М.С., Дубровш В.О., Бабченко Л.П. Чим загор-тати гербщиди //Мехатзащя альського господарства. - 1983. -№4. - С. 18.

13. Нагорний М.Н., Левчук М.С., Дубровш В.О. та шш. Вир1инювач1 грунту //Мехатзащя альського господарства. - 1983. - №2. - С. 12-13.

14. Забаштанський С.А., Нагорний М.Н., Дубровш В.О. та шш. Для двох'ярусаof оранки //Мехатзащя альського господарства. - 1983. - №10. - С. 12-13.

15. Нагорний М.Н., Дубровш В.О. Начшний ярусний плуг // Мехашзашя альського господарства. -1985. - №1. - С. 14-15.

16. Дубровин В.А. Приспособление для регулировки корпусов лемешных плугов //Информационный листок. - К.: Киевское отделение УкрНИИНТИ, 1985. - №12. - 8 с.

17. Доля И.Я., Дубровин В.А. Плуг общего назначения для агрегатирования с колесным трактором //Информационный листок. - К.: Киевское отделение УкрНИИНТИ, 1985. - №100. - 4с.

18. Нагорный H.H., Дубровин В.А., Левчук Н.С. и др. Плуг для ярусной вспашки почвы //Перечень рационализаторских предложений и прогрессивных технологических решений, рекомендованных для внедрения в сельскохозяйственное производство. - К.: ЮО ВАСХНИЛ, 1985. - С. 5-6.

19. Дубровш В.О. Схеми агрегатування плут //Мехашза-щя альського господарства. - 1986. - 1. - С. 12-13.

20. Забашганский С.А., Дубровин В.А., Нагорный H.H. и др. Новый двухъярусный плуг ПНЯ-4-40 //Техника в сельском хозяйстве. - 1986. - № 3. - С. 27-28.

21. Дубровин В.А., Шквира A.C.., Нагорный H.H. и др. Двухъярусная вспашка почвы под сахар.ную свеклу. - Белая Церковь.: Гортшюграфия, 1986. - 4с.

22. Дубровин В.А., Бабченко Л.П., Нагорный H.H. и др. Ярусный плуг //Перечень рационализаторских предложений и прогрессивных технологических решений, рекомендованных для внедрения в сельскохозяйственное производство. - К.:

ЮО ВАСХНИЛ, 1986. - С. 8-9.

23. Нагорный H.H., Дубровин В.А. Плуг навесной ярусный ПНЯ-4-40 к трактору Т-150К. - К.: Киевское отделение УкрНИИНТИ, 1987. - 14 с.

24. Дубровин В.А. Двухъярусная вспашка. - К.: Киевское отделение УкрНИИТИ, 1988. - 1 л.

25. Дубровин В.А., Бабченко Л.П., Тищенко С.С. и др. Плуг ПНЯ-4-42 с овальными корпусами верхнего яруса //Информационный листок. - К.: Киевское отделение УкрНИИНТИ, 1988. -№ 87. - 4 с.

26. Дубровин В.А. Рекомендации по применению сменных рабочих органов к ярусным плугам семейства ПНЯ. - К.: Киевское отделение УкрНИИНТИ, 1989. - 2 л.

27. Клюенко В.И., Балан В.П., Дубровин В.А. и др. Упрочнение рабочих органов почвообрабатывающих машин дуговой точечной наплавкой. - К.: Киевское отделение УкрНИИНТИ, 1989. -1 л.

28. Дубровин В,А., Арутин В.В., Милюткин В А. и др. Осна-

щение ярусных плугов семейства ПНЯ корпусами с утлоснима-ми // Информационный листок. - К.: Киевское отделение УкрНИИНТИ. 1990. - № 30. - б с.

29. Дубровин В.А. Перспективы ярусной вспашки (рекомендации по применению новых орудий и технологий обработки почвы. - К.: Киевский центр ИМЭКС, 1990. - 1 л.

30. Дубровин В.А., Арутин В.В. Плуг навесной ярусный ПНЯ-4-42. - К.: Облполиграфиздат, 1990. - 6 с.

31. Дубровин В.А., Афонин А.Е., Арутин В.В. Сменные рабочие органы к ярусным плугам. - К.: Облполиграфиздат,

1990.-4 с.

32. Клюенко В.Н., Олисеенко В.И., Дубровин В.А. и др. Дуговая точечная наплавка рабочих органов почвообрабатывающих орудий. - К.: Облполиграфиздат, 1990. - б с.

33. Масло 1.П., Дубровш В.О., Нагорний М.Н. та шш. Hoei плуги для ярусного обробтсу грунту ПНЯ-4-42, ПНЯ-4-42-01, ПНЯ-6-42. - К.: Республжанський центр виставок i ярмаргав,

1991.-4 с.

34. Скоробогатов В.В., Дубограй О.Г., Дубровш В.О. та шш. Новий плуг ПЛН-3-20. - К.: "Прес-граф1ка", 1992. - 2 с.

35. Двояковский A.A., Дубровин В.А. Плуги Одесского завода сельскохозяйственного машиностроения. - К.: Республиканский центр выставок и ярмарок, 1992. - 24 с.

36. A.c. № 1064878 СССР. Почвообрабатывающее орудие /Нагорный H.H., Бабченко Л.П., Дубровин В.А. и др. //Открытия, Изобретения. - 1984. - №1. - С. 3.

37. A.c. № 1090272 СССР. Плуг для ярусной вспашки почвы /Нагорный H.H., Дубровин В.А., Левчук Н.С. и др. //Открытия. Изобретения. - 1984. - № 17. - С. 3.

38. A.c. № 1165244 СССР. Ярусный плуг /Дубровин В.А., Бабченко О.П., Нагорный H.H. и др.// Открытия. Изобретения. -1985. - № 25. - С. 3.

39. A.c. № 1172459 СССР. Плуг для ярусной вспашки почвы /Дубровин В.А., Бабченко О.П., Нагорный H.H. и др. //Открытия. Изобретения. - 1985. - № 30. -С.З.

40. A.c. № 1396978 СССР. Сельскохозяйственный агрегат /Шквира A.C., Масло И.П., Дубровин В.А. и др. //Открытия. Изобретения. - 1988. - № 19. - С. 3.

41. A.c. № 1407413 СССР. Многокорпусный плуг для ярусной вспашки почвы. /Шквира A.C., Масло И.П., Дубровин В.А. и др. // Открытия. Изобретения. - 1988. - № 25. - С. 3.

42. A.c. № 1454275 СССР. Способ глубокой вспашки почвы на склонах./Шквира A.C., Дубровин В.А., Литвинюк Л.К. и др. // Открытия^ Изобретения. - 1989. - № 4. - С. 4.

43. A.c. № 1473725 СССР. Двухярусный плуг / Дубровин В.А., Шквира A.C., Нагорный H.H. и др. //Открытия. Изобретения. - 1989. - № 15. - С. 4.

44. A.c. № 1583005 СССР. Устройство для сельскохозяйственного агрегата /Шквира A.C., Масло И.П., Дубровин В.А. и др. //Открытия.Изобретения.-1990.-№29.- С. 4.

45. A.c. СССР. Плуг /Афонин А.Е., Бурченко П.Н., Дубровин В.А. и др. //По заявке № 4765373/15, заявлено 14.12.89.

46. A.c. СССР. Корпус плуга /Афонин А.Е., Панов И.М., Дубровин В.А. и др. //По заявке № 4794190/15, заявлено 02.03.90.

47. A.c. № 1662365 СССР. Плуг /Прокопцев Л.П., Прокоп-цев П.И., Дубровин В.А. и др. //Открытия. Изобретения. - 1991. -№ 26. - С. 4.

48. Патент № 2025914. Российской Федерации. Корпус плуга /Тищенко С.С., Дубровин В.А., Беляев H.H. // Открытая. Изобретения. - 1995. - № 1. - С. 3.

49. Патент № 2025915. Российской Федерации. Корпус отвального типа почвообрабатывающего орудия /Тищенко С.С., Дубровин В.А., Калинченко В.Я. //Открытия. Изобретения. -.1995. - № 1. - С. 3.

50. Патент Укра'ши. Плут / Дубровш В.О., Горобець Р.В., Бабченко Л.П., та шш. //По заявщ № 93006547, заявлено 16.07.93

Дубровин В.А. Механико-технологическое обоснование диференциации средств механизации вспашки. Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора технических наук по специальности 05.20.01 — механизация сельскохозяйственного производства, Институт механизации и электрификации сельского хозяйства Украинской академии аграрных наук, Глеваха, 1997.

Защищаются механико-технологические основы диференциации средств механизации вспашки. Они содержат результаты теоретических и экпериментальных исследований перспективных технологических процессов отвальной обработки почвы, обосновывают рациональные параметры плугов и пахотных агрегатов, предлагаются методы их оценки. Разработанное семейство плутов (ярусных, лущильников, рыхлителей комбинированных и оборотных) позволяет полнее удовлетворять требования и учитывать условия вспашки на Украине. Приведены данные об эффективности результатов.

Dubrovin V. A. Substantiation of moldboard plows differentiation/Manuscript.

Thesis for scientific degree of Doctor of technical sciences on spesiality of 05.20.01 - Mechanization of fanning; Farm Mechanization and Electrification Institute, Glevaha, 1997.

Under defence is dissertation containing mechanical and technology bases of moldboard tillage differentiation, basic results of theoretical and experimental research on prospective technology processes of moldboard tillage. Conducted researche allowed to substitude of rational parameters of plows and tillage units and propose effective methods of their testing. New plows complex (for deep and shallow tillage) permited to realize the demands and to take into account tillage conditions in Ukraine. The paper under consideration contains the efficiency of research results.

Ключов1 слова: механжо-технолопчне обгрунтування, оранка, технолопчний процес, методика аналогично! оцшки, силовий анал1з, диференгращя, система 3aco6is мехашзаци, плуг, орний агрегат.

Тираж 100 прим. 17.12.96р.

Паблш-цеитр Нацювального аграрного университету

252041, m.Khíb, вул.Герош Оборони, 15, к. 70.

тел. 2678741

fax. +380 44 2631327

E-mail: postmaster@osau.kiev. ua