автореферат диссертации по процессам и машинам агроинженерных систем, 05.20.01, диссертация на тему:Исследование условий функционирования и разработка метода оптимизации парка зерноуборочных комбайнов сельскохозяйственного предприятия
Автореферат диссертации по теме "Исследование условий функционирования и разработка метода оптимизации парка зерноуборочных комбайнов сельскохозяйственного предприятия"
1БСТИГУТ МЕШ13АЦН ТА ЕЛЕКТРИФ1ИКАД11 СЫЬСБКОГО ГОСПОДАРСТВЛ
- г Q Д УКРАШСШ)! АКАДЕМП АГРАПЖ НАУК " С1МЕСГ - УААГО
/
На правах рукопису
ГРИБИНШ ОЯЕКСАВДР МИКШАИОВИЧ
Д0СЛ1ДЖЕННЯ УМОВ ФУНКЦЮНШШШ I Р03Р0ЕКА МЕТОДУ СТОИМ ШШ ПАРКУ ЗЕРНОЗБИРАЛЫЖ КОМБАЙН IB СМЬСБКОГОСПСЩАРСЕКОГО ШДПРИеМСТВА
Спец1альност1:
05.20.01 -Мехая1зац1я с1льськогосподарського виробництва 05.20.CG - Експлуататя, ремонт та в'Шовлення с.-г.техн!ки
Автореферат дисертацп на здобуття наукового ступеня кандидата техн!чних наук
смт. Глеваха - 1974
Дисертац1ею е рукопис науково! прац1
Робота никонана в 1нститут1 мехая1зац11 та електриф1кацП с1льського господарства Укра1нсько1 академП аграрних наук.
Науковий кер1вник - кандидат техн1чних наук, БОСИЙ МА
Науковий консультант - доктор техшчних наук, професор Ф1нн Е.А.
0Ф1Ц1ЯН1 опоненти: доктор техн!чних наук, ' академж УМН, професор Погор1лий Л.В.
кандитат техшчних наук, доцент Мельник 1.1.
Пров1дна устанива - Центр випроСування та прогнозування
с.-г. техн!ки 1 технолог1й М1н1стерства с1льського господарства та продовольства Украши (УкрЦВГ)
' Захист в!дбудеться (ЛСЛ*7Л//1А°Ы р. о год.
/
аао1данн! спвц1ал1зовано1 вчено! ради Д 020.30.01 по првсудаанню наукового ступени доктора технхчних наук в 1нститут1 механ1зац11 та електриф1кацп с!льського господарства Укра1нсько1 академП аграрних наук за адресов: 255133, йпвськг область, Васильк1вський район, смт.Глеваха-1, вул. Вокзальна, 11. ШЕСТ УМН, киюата 613.
3 дасертатею можна ознайомитись в 01блютеш 1нституту *ахан1зацп та електщф1кац11 с1лъського господарства УААН зе
вказанов ввде адресов. 2 _ ^
Автореферат роз!сланий ? О.МТ-ЫЛЛ.1994 р.
ВченнЗ секретаре - __.
спеЩал1зовано1 вчено! ради -- * '' ^ Грицшшн М. I.
Загальна характеристика робота
Актуальн!сть теми дослШення. Зерно для Украйш е одним 1з основних фактор1в стаб!льност! економ!ки.кра1ни. В звязку з ним зависли актуальним е питания п1дЕвдення валових збор!в зерна з одночасним зниженням витрат на його вироОництво. Б1ля половили витрат на виробництво зерна пршадае на утримання 1 експлуатац!ю машно-тракторюго парку (ИГЛ) господарств. Одним з основних завдань впровадження науково-техн!чного прогресу в виробництв! зерна е покращення. сп!вв1дпошення м!я затратами 1 одержаним с$ектом. За осташШ час це сп1вв!дношешя мало тенденШю до поприення, незважагочи на низьк!, пор1вняно з св!товими ц!ни тахШчютх ззсоб1в. При переход! економ!ки на ринков! вШосини надзвичайно актуальним стае питания формування оптимального складу МГП.'- АктуальнЮть задач! рац!онального формування парку зернозбиральних машин особливо велика. Це шдтвержуеться 1 к!льк!стга дослШвнь по ц!й тем1 в пров!дних розвинених крашах. Причому вс! ц1 дослШення завернуться побудовою ор!ентованих на широке використання комп'ютерних моделей, з дружн!м !нтерфейсом, що е одним 1з найдЩовНиих' метод!в впровадження науково-техн!чних розробок в цих крагнах. Формування парку господарств Украии проходило без впливу ринкоких фактор!в.' Парк зернозбиральних. комбайн 1в конкурентно здатного с.-г. п1дпрпемства повинен бути сформований з урахуванням багато-5акторност1 умов його фуикцЮнування - економ!чних. кл1матичних, вгротехнолопчних, нгроаколоПчшк, оргш1зац1Дно-господарських. Задача формування такого парку мае пост1йно кираясену актуальней?.
Об'ект досл!дження "- умови збирання на протяз1 погодно-иИматичного циклу (ПКЦ) ! парк зернозбиральних ком«айн!в "осподарства.
Мета робота - обгрунтування рацюнального складу парку зернозбиральних комбайн!в с!льськогосподарського Шдприемства, жий забезпечував би найб!льшу економ!чну ефективнЮть при 5биранн! зернових .культур.'
Метода досл!джень ! устаткування. • Обгрунтування парку зернозбиральних машин проведено на основ! метод!в 1м1тац!йного юделювання, досл!дження операЩй, тесрИ ланцюпв Маркова I ¡та'тистично! 1дентиф!кац!Х. Експериментальн! досл1ження аконано в господарських умовах для . перев!рки адекватност1 -•с-трсб^оних моделей.. При цьому використовулись статистичн!
ма хеш ойрооки i анал1зу одержаних даних. 1м1тагпйЕ1' експерименти проведено при допомоз! розроблено! комп'ютерно! системи ШтацШного моделювання процесу збирання , що включае також детерм!новану математичну модель . Модел1 запрограмовано при допомоз! мов. програмування Turbo Pascal 6.0, Turbo Basic 1.1. 1м1тац№1- експерименти проведено на ПЕОМ IBM PC AT.
Теоретичн! результата 1 новизна. Розроблено модель функцЮнування парку зернозбиральних комбайн!в с!льськогоспо-дарського шдприемства, що дозволила поеднати переваги !м!та-ulflHoi 1 детерм1новано! математично! моделей при проведенн! системного анал!зу Bclei множини вар1ант1в з урахуванням 1мов.1рй1стного характеру фушШонувашя парку. Розроблено модел! випадання опад1в 1 дефщиту вологост! пов!тря. 1дентиф1кац1ю моделей погодних умов проведено -'з застосуванням нового ШформацШного критер!ю Акахке. Обгрунтовано методику проведения 'експеримент!в з вин • ристаниям 1м!тац1йно! модал! 1 математично! модел! збирання, яка дозволяе скоротити к!льк1сть 1м1тац1йних прогон1в. Розроблено модель Л1н1йного програмування (ЛП-модель) управлшня роботов парку зернозбиральних комбайн1в.
Практичн! результата 1 новизна. Розроблено комп'ютериу систему 1М1тац1£ного моделювання робота парку зернозбиральних .комбайн-IB, жа дозволяе обгрунтувати оптимальний парс конкретних господарств, окремих perloHlB, всього АПК. Розроблено алгоритм!чне 1 програмне забезпечення для моделшання випадання опад!в 1 дёф1циту вологост! пов1тря. Обгрунтовано оптимальн! склади парку зернозбиральних комбайн!в для !снуючих 1 модельних господарств.
На захист шноситься: модель функцюнування комбайнового парку господарства, методика обгрунтувашя оптимального складу комбайнового парку. с!льськогосподарського шдприемства, комп'стерла система для обгрунтування оптимального парку господарства та оперативного управл!ння його роботов шд час збирання урохаю зернових культур, обгрунтован! склади парку зареозбиральних комбайн 1в.
АпроОап1я робота. Ochobhî положения i результата досл!джень OCB1TJBQH1 в 8 друкованих наукових працях, допов!дзлись на роспубл ишяських науково-практичнкх конференщях (Глеваха 1988. 1994 р.).
Предмет 1 ступ1нь впровадженнп. Розраху!кл по складу ппгку ^рн^екрпъних kcwOpHhib передано для итро?ретення в
кодгосп! села Партизани-1, Запор!зсько! облает! Примороького району. Программ для ' розрахунку оптимального складу комбайнового парку 1 моделювання погодних углов п!д час збирання зернових передано В1М ( м.Москва) 1 УкрЦВГ. Обгрунтований склад парку зернозОиральних комбайн!в в- господарствах Украши з врахуванням поставок комбайн !в "6НИСЕЙ" передано Красноярському комбайновому заводу.'
ЕФективн!сть впровадження. Впровадження оптимального парсу зернозбиральшк комбайн1в 1 програмного забезпечення гтя його ефективного шгористання дозволяе знизити загальн! затрата на збирання на 17-23 х.
Область впровадження. Методика дослШення по обгрунтуванню опткмалт-ного складу комбайнового парку, 'алгоритм« 1 програми для персонального комп'ютера кожуть-. бути вгасористан! при вдоскошлённ! 1снуючих 1 проектуванн! • новнх склад!в парку зернозбиральшк комбайнхв для господарств, цо вяробляять
Структура 1 обсяг дисертацп. ДасертаШя складаеться з вступу, чотирьох роздшв,' загальних висновки;. списку ословно! викоргетано! лиератури, який включае 110 назв. в тому числ! 53 на 1ноземних мовах. Загальшй оОсяг дисертацп з доцатками складае 215 стор1нок. Основна частша дисертацп - 124 сторшки машинописного тексту, 14 малшк1в» 25 таблиць.
ЗМ1СГ РОБОТИ
У петому розд1л1 "Стан питания 1 задач! досл!дженья ■розглянуто р!зн1 технологи 1 техн!чн! засоси збирання. зернових культур в.Украш! 1 розвинених крашах св!ту. Проведено анал!з роб1т по обгрунтуваннв складу комбайнового парку с!льськогосподарського Шдприемства. Наведен^ результата досл!джень по сукупних втратах зерна в р1зних уловах.
.Досл1даення по обгрунтуванню оптимального парку почалися з розробки детерм!нованих моделей. Дальний розвиток ' в удосконаленн! мзТод!в йшов по шляху надання 1м динам!чного характеру з мзтою врахування стохастичност! функцюнування с!льськогосподарсышх. машин. -В розробху цзх кетод1в значний вклад внесли вчеН! СНГ- М.С.Рунчев, Л.В.Погор!ляЗ. Ю.К. Киртбая, Е.В.Жалн!н, ЕЛ.Липкович, В.Г. Антип!н. Е.А.Фйш. В.1. Дубина , М.А.Босий, МЛ.ТаСашников, К.С. Ормандяи, МЛ.Шгбаюв. Б.Д.Цвкк, С.М.Коваль, В.П.Третяк, А.Г.Ф1л!пов , Л.Д.Пас1чнэ. В.А.Гоберман, Г.М. Данилова , В.В. Войцех!вський та 1нш1, а такой рчен! 1нших кра!н - Д." Хант, Е.Одсл!, Д.С.Бойс, .Е.ван-Ельдерен, В.С.Барровс,
Г.Ф.Дональдсон, Г.Е.Фа!рбенкс, М.Б.Мак-Г1чен, Г.А.Паскаль, П.Р.Ф!л!пс, Рамеш Кумар, П.Д.Врублевський та !нш!.
. Проведено анал!з р!зних моделей для оптом 1зацП парку зернозбиральних комбайн!в. .'Для одер^ання початкового р!шення поставлено Г задач! шС-^ю сучасну математичну модель оптим1зац!1 парку зернозОиральних комбайн1в, розроолену • в 1лл!нойському ун!верситет! США п!д' кер!вництвом професора Д.Ханта китайським вченим Г.Хуан-Венем, яка дозволяе знайти оптимальний р!вень сумарно! потужност! парку зернозбиральних комбайн1в.
' Проведений анал!з дозволив зробити висновок про необхьшсть створення системи !м1тац!йного моделювання на основ1 персонального комп'ютера для обгрунтування рацЮнального парку зернозОиральних комбайн!в, орштваао1 на вшроке впровадження в господарствах Украхшь
Система ШтацШного моделювання по аналоги з реальною системою повинна включати шдсистеми моделювання погодних умов на иротяз! збирання, п!дсистему прийняття р!шень 1 Шдсистему моделювання роботи зернозбирального комбайна.
Для досршення поставлено! мети визначено наступи! задач! дослшень:
-эа допомогою системного Шдходу, використовуючи метод 1м1тацШюго моделювання розробити комп'ютерну систему для обгрунтування рацЮнального складу парку зернозбиральних комбайн 1в с!льськогосподарського Шдприемства, що забезпечуе максшальну ефективнЮть при збиранн! зернових культур;
-лерев1рити одекваашсть розроблених математичних моделей за допомогою експериметальних дослшвнь;
-розробити методику обгрунтування оптимального складу парку зернозОиральних комбайн1в, основану на використаш! розроблено: 1м1тац!йно1 модели
-обгрунтувати оптимальний парс зернозбиральних комбайн!в. У другому Р03Д1Л1 обгрунтовано ! сформулъовано в тергшах системного п1дходу умови функцюнування парку зернозбиралыых кшбайив госяодарства. У б!дпоб1дност1 з системнимд парздуыовама розроблеко 1штац!йну модель функцюнування парку азриозочрапы-шх комбайн 1в с1лъськогослодарського шдприемства. ш вклшве модель -робота зарнозОиралыюго комбайна, модель погодшх умов, модел! втрат зерна в!д перзстси, за гатко», за »»воторкиа. модель розпод!лу комОа&цв по полях. Передбачас.ться,
що модель може адекватно в1добразити д1йсний х1д збирання ранн!х
зернових культур. Розроблено модель лйИйного програмування
розпод!лу зернозбиральних агрегат!в по^ полях, що пШягають
збиранню, з Щльовою функцию, що виражае прибуток, який буде
одержано при збиранн! в даний день, з в1драхуванням ц!ни
втраченого зерна 1 прямих експлуатац1йних затрат. Критер1ем для
пор!вняння альтернатив в рамках системного пШоду прийнято
сукупн! затрата на утримання 1 експлуатаЩю парку
зернозбиральних комбайн!в 1 вартост! втрат. зерна..
Модел! погодних умов розроблено на основ! теорП ланцюг1в
Маркова. Агрегована модель погодних умов складаеться з двох
оиювних п!дмоделей - модел! опад!в 1 модел! дефЩиту вологост1
пов!тря. •
Для обгрунтування правильного порядку ланцюга Маркова нами
використано новий не Штерактивний 1нформац1йний критер!й Акагке.
Акаже визначив цей критер!й (А1С) в сл!дуючому вигляд!:
А1С = С-3) 1о§;Смаксимальна правдопод!бн!сть) + 2к (2)
де к - число незалежних параметр 1в одн!е1 мoдeJ]l.
Якщо 1снуе к1лька конкуруючих м!ж собою оц!нок в модельной
проблем! 1дентиф!кац!1, то кращою.' альтернативою являетъся, та
оц!нка, що м!н1м1зуе А 1С (МА1СЕ).
Використовуючи спрошен! позначення. визначаемо 1мов!рн!сть
переходу ергодичного марс1вського ланцюга як Р1,1+1,...>1,.1, а
частоту цих переход!в при допомоз! N1,1+1,Коли робота
зедеться з великими виб1ркзми даних (або з в!дносно великими),
рункщя логарифму правдопод!бност1 задаеться виразом:
1оеЬ = Е N1,1+1,..х 1оеР1,1+1,...,>1 -1,1+1,-■...,
■ Е N1,1+1,. ..,J-1,J х 1огСМ1,1+1.. ..,>1,.|/М, 1+1,..., >1) (3) 1,1+1. - - •
де (N1,1+1,.,., >1, _]/№,1+1, ...,>1) е оц1нкою по максимзльнШ правдопод!бност1 для проби, .в!дносно нев1домо! 1мов1рност! переходу. Задачам автора е визначення правильного порядку з набору конкуруючих порядк!в. Для цього необх1дно визначити пор1вняльну 1стинн1сть порядку т 1 порядку 1 т-1. Хай Р1,1+1,...,>У предст'авляють собою !мов!рност! переходу ланцюга порядку т I Б -дор1внюе к!лькост1 стан1в ( в даному вшадку 5 = 2, день сухий, або дощовий), 1 потр!бно визначити справедливють р1вност1 Р1,1+1,...,>1Л = Р1+1,_)-и, при 1 » 1,2...Б. На сл1дуючому кроц! необх!дно отршати логарта|ми правдопод!бност! 1 . IX вШошення 1о£Лт-1,т. 21ое\ш-1,ш для
ергодочного ланцюга е асимптотичною с hl-квадратною вар!аШею з ступенями свобода. В даному випадку v - позначае оператор даференшшання по верхньому 1ндексу, тобто:
уха = х3 - X3"1 ,
1 v2xa = 7(7Xa). (4)
Перепишемо -21og\m,m-l = m-lllm, зв1дки з врахуванням (3) одержимо: ,
ш-1Нш= 2 Е N1,1+1,...J-1J х [log (Ni,l+1, ...,j-l,j/ l,l+l,...,j-l,J
N1,1+1,.... j-1 - log (N1+1,..., j-l,J/Ni+l.....j-1)]. (5)
Вираз," що сто1ть в прав1й частит, служить м1рою або ступ!нш
того; наск1льки добре посл1довн1сть, яка вивчаеться Шдтверддуе
Ппотезу про порядок ш, або порядок ш-1 для ланцюга, де
Л1Ч1ЛЫШК ПОСЛ1ДОЕНИХ номер!в стан1в, в посл1довност1 яке
спостер!гаеться 1,1+1____J-1J сумуеться до т. Для k < т-1 можг
показати, що mllm= kllk+l +...+m-llim. Тод1, пр. умов! що ланцш
was порядок к,- виходитъ сЫ-квадратшй розпод1л з и-стушняш свободи:
• U = vSmH - vsk + 1 при к >= О С6) Наосцов1 А1С-п1дходу впкористовуемо сл!дуючу функцию втрат:
R(k) - ш!1ш - 2C?Sm+1- ?Sk+1) (7),
да *k - порядок модел!, що вивчаеться, m = найб!льший порядок що прийнято для вивчешя.
Функц1я втрат складаеться з двох взаемод1ючих членш,' i самь- вшошення логари$м1в правдопод!бност1 1 кхлькост ступен!в свободи. Таким чином , кращий порядок являеться таким що м!н1м1зуе суму цих двох члеШв. Це 1 буду м1н1мальна АК оц1нка (HAICE).
Формулу для визначення числа ступен1в свободи сл! пзретворгга до 01льш зручного для використання вигляду:
?ха - ха - х3"1 , U - vsk+1
^n+1 . srn+l ^ш+1 , sm+l _ sm тод1:
о - sm+1 - Sm - Sk+1 * sk (0).
Вшсоростовуючи формулу [8] визначаемо к1льк!сть ступен!в
свобода для кипадглв коли k-0, ш-1, Ы) 1 m»2, k«0 1 т»3, к»1
т»2. к-1 1 т»3, к»2 1 т-3. к=3 1 т»3.
Еисоршлсвуючк форму (5) ш?нг;ча.'ы стагистаку в1дцошеЕ
логарифм 1в правдопод!бност!. Для одержання вс!х значень статистики достатньо Ейрахувати kllm дл^ шшаж!в коли k=0 1 ~=1, к=1 1 m=2,' Y-2 1 ш=3, вс! 1нш1 значения можна знайти використовуючи формулу шНт= kHk+1 +.. Ят-lHrn. Використовуючи формулу (7) визначали функц!ю втрат, яка 1дентиф!куе адекватний порядок модел! випадання опад!в.
Розпод1л к!лькост! опад!в для дощових дн!в, як! йдуть за
дощовим днем, 1 дощових дн!в, як1 йдуть за сухим днем для
кожного перюду було п1д!брано, використовуючи симплекс-метод
Нельдера 1 М!да , шляхом м!н!м1зац11 суми квадрат !в р!зниц! м!ж
дШсними значениями кумулятивних 1мов!рностних кривих 1
п'дгоночними. Кумулятивну функцт гамма-розпод!лу визначали як х • о
F00 = J CCx-£)/bc_1)texp(-Cx-£rVb)Kb ГСс) dx, (9} - S
да b - параметр маштабу;с - параметр форми.г -нижня межа розпод!лу, х' - значения випадково! величини, мо:::е знаходитись в 1нтервал1 0 -
Г (с) - гамма-$ункц1я в!д параметру с;
Для' п1дгонки по ■ методу Найменишх квадрат1в, нами
запропонована сл!дуюча функц1я:
N d(l-l/2j 2
аъ,с,е>^ | «x-rt^blexpC-Cx-eMOl'Cb rcc>jx - FCdCl-1/2) #
(11).
де 1 - поточний 1нтервал; • .
N - к!льк!сть Штервгцвз d ^max^mln^'
•Використовуючи. ранние розвинут! положения по моделюванню посл!довкэстей сухих t дощових дн1в, в основу моделювання дефЩиту вологост! автором покладено перюдичнчй марк!вський процес з перюдом 8. Таке значения перЮду зв'язано з там, що на метеостанШях прийнлто. ф!ксувати значешш деф1циту вологост! пов!тря через ко:ш! три години, в!с1м раз1в на добу.
Так як npoi^c 'зм1ни величини дефЩиту вологост1 носить поступовзй характер, нами прпйнято, що величина деф!циту вологост 1 в момент часу I залежить липе в!д значения дефЩиту вологост! в чао t-1 (Tpi години тому) ! не 3a..j;:aiTb в!д будь-ntol toruol 'Лфорлзци про попереднШ розвлток процесу. При цьому тачоа розум!еться, що деф1цит вологост! пов!тря окремо визначаеться для сухих 1 дощових дн!в.
Д1апазон можливих-значень ' деф!циту вологост! псв!тря було
изоито на BlclM р!вшк 1нтервал1к0-3,. 3-6, 6-9, 9-12, 12-13, 15-18, 18-21, 01льше 21 гПа Матриш перехших 1мов!рностей для перехода 12-15 подано в таблиц! 1 (матеостанц!я.яФаот1вя).
Матрщ1 перех!дних 1мов!рностей лягли в основу алгоритму ' моделювання. дефшиту вологост! пов!тря. Так! матряп розраховано окремо для сухих 1 дощових да!в. ПерЮд зб- рання ранн!х зернових розд!лили на ш!сть п!дперюд1в з 1 липня по 31 серпня. Перш! чотири пер!рда по - 10 дн!в, два останн! - по 11 Дн!в. Для кожного 1з пер!од!в розраховуються 16 матриць перех!дних ймов1рностей, 8 - для сухого 1 8 -для дощового дня. Рикористовуючи метод Монте-Карло моделювали х!д дефшиту вологост!. пов!тря. Отриман! реал!зацп дефшиту вологост1 пов!тря вищжстовували для одержатш статистично незалежних прогон1в загально! 1м!тац1йно! юдел! -роботи комбайнового парку.
3 метою перев!рки методу моделкшання дефшиту вологост! пов1тря, основуючись. на теорП • марк!вських ланцюПв, використовуши одержан! матриц! перех1дних 1мов!рностеЯ, промоделювали шпадкошй вектор дефшиту вологост1 пов1тря для •12 реал1зац1й. За результатами моделювання побудували !нтегральн! Функци розпод!лу 1мов1рностей дефшиту вологост!. Ц1 функцП ^ля кожного з переход1в пор1вняли з такими ж . функшями, одержаними за результатами обробки фактичних даних.
Таблиця 1.
Матриця перех!дних 1мов!рюстей для переходу 12-15 годин
ДефШит] 0-3 ~\ 3-6 1 6-9 I 9-12 И2-15 7l5-16 И8-21 > 21
Ô- 3 5.288 5.264 0.298 Б.115 0.019 0.010 0.005 О
3- 6 0.015 0.068 0.220 0.376 0.203 0.034 0.005 О
6- 9 0.009 0.009 0.027 0.109 0.355 0.318 0.155 0.018
9-12 ООО 0.038 0.154 0.346 0.308 0.154
12-15 0 0 0 0 0 0.667 0 0.333
15-18 0 0 0 О О О О О
. 18-21 00000000
>21 О О О О О О О О
Для парев1ркн гшотези Оуло застосовано критерий Колмогорова-Смирнова на р!вн1 значимост1 0.05.
Критична значения "щтер!в Дкр при к!лькост! даних в 8ЖЗорц1 522, для вс 1х переход1в дор1вшэе 0.0619.
Дания тест також Оуло застосовано для перев!рки даних по дафШиту вологост!, одаржаних методом моделввання 1 1стортних даних (метеостанщя "Фаопв") Оез розбцЕкн на переходи, тобто для шрев1р?а! функшенувшня модел! в шлему (мзл.1).
ВибХрка становила 499 спостереже; Для такох к1лькост1 спостережень критична значения критер!п становить Дкр=0.063308, д!йсне в!дхилення становить.0.060105. Ппотеза про належн!сть виборок до одн 1е 1 генеральнох сукупност! не може Оути вхдкшута на даному р!вн! значимост1 (0.05).
1Н.....:.....'—•'—'■—!.....-V......'^»г***—»--— !♦—■'■........•'.....П Мал.1 Кумулятивна
функц!я розпод!лу дефЩиту вологост1 пов!тря С Д1ИСН1 значения 1 одержан1 методом моделювання).
в и а ав «в
Деф1цит вологост! пов!тря, гПа.
Для визначення теиНко-експлуатаЩйних показникХв робопт комбайна розроблено модель його. робота в конкретних умовах збирання.
Для визначення миттевох пропускнох здатност!. в реальних умовах по в1дом1й пропускн!й здатйост! для комбайн1в класичнох технолог1чно1 схгми використовували рХвняння , запропоноване профессором В.Г.Антип!ним :
- с<р)[сюо уе) * (юо - уа)]
(12)
. " (100 - «сЗее/'С1 + £е) + бк(100 -\1а) де: g0 - можлива миттева пропускна здатнхсть в кгнкретних умовах, кг/с; gp - паспортна (розрахунко^а) пропускна здатнхсть, кг/с; ыр • - розрахунковий вм!ст зерна в мае!, яка пХдлягае обмолоту, 0.4; Ус- вологХсть незерново1 частини урожаю (НЧУ), % ; Уа - вологХсть зерна, % ; ес- засмХченХсть хл!бно1 маси в долях о_жицх; 6К - фактична соломистхсть культура, що п1длягае обмолоту,
ВологХсть зерна" х незерновох частини урожаю визначаетьСя динамхчним ходом дефХциту вологост! пов!тря.
Вектори деф!циту вологост! пов!тр-, одержан! за допомогою моделювання, а також хсторичн! дан1 Оули апроксимован! за допомогою !нтерполяц!йногс пол тома Лагранжа в 10 точках: О, 3, 6, 9, 12, 15, 18, 21, 24, 0 годин. Така апроксимаЩя потр1бна для визначення величиш деф!ш!ту в пром!жних точках, а також
для визначення тривалост! робота комбайн IB на протяз! дня. Для апроксимаци використовували формулу:
DCt)
ft - ttD Ct - t2). . . ct -
£t - ct -. t .) t0) it -ct - t ) . t2) . . ct -. ct - t)D(J
ctr ct - tn) t0) ctr ct - t2) . tp . • ctl" . ct -
t0) ctn" 4) . ■ CV
(13)
. дб t - час доби, значения деф1циту вологоет!, годин; пол!ному Лагранжа, час доби; D,
для якого потр!бно назначит поточне
Ч)"
- Dr.
t„
вузлов! точки
- значения дефпщту
"а-- -а
вологоет! в вузлових точках, гПа;п - к1льк1сть вузлових точок, п = 10.
Визначення середнього деф1циту вологоет! пов!тря потрЮио проводит з врахуванням обмеження на мишальне значения деф1циту вологоет1, коли можлива робота зернозбирального комбайна, - > Г гЕа. Теоретично може вшшшути ситуашя, кода на прот'яз! дня дефщит вологоет! може дек!лька раз знижуватись низкче 3 гПа., в той час як критер!й по шшаданню опад!в (H8 0!льше 1,4мм на протяз! попереднхх 24 годин) ще не спрацьовуе. В такому випадку може бути дек1лька робочих в!др!зк1в на протяз1 робочого дня, 1 тривалЮть робочого дня буде визначатися сумов цих в!др!зк1в, а середа!й дефПшт вологоет! пов!тря визначиться
як:
N
■£ Ц 1-1
И
-1+1
f DCt) dt
Li_
(t1+1- tj )
[14]
до Б - середаШ деф!Ш1т вологоет! пов!тря на протяз! робочого дня, гПа; 1 - номер пер!од на протяз1 дня, коли можлива робота ксмбайна;Ь - кг/пасть перюд1в на протяз1 дня, коли дефщит вологоет 1 пов1тря вищий ЗгПа.
Нами прийнято, що в пер1од проведения збирання комбайнэш вакористовувться весь час, коли мошшва IX робота в залежност! в!д Еипадання опад!й 1 значения дефшту вологоет! пов!тря. Нсааива тривалють робота ксмбаШш визначаеться по формул! (14). Йкио на протяз! дня вшзуваеться поре!зд комбайна з одного поля
шше, тод! тривалють робота комбайна розбиваеться на два р!ода 1 з осганнього вщшаеться час на переш комбайна, а кож на imi Шдготовч! робота.
Використовуючи в1дом1 залежност! визначимо обернену личину до коефЩ1ента викоргстання зм!нного масу Кзм як
к г °'36 1 ЬР * 1вЦо . 60 М0 f lB0 v3 Vo ,
К а I -X.--f ------
зм 0.36 1 ьр 60 мб
1 »n * 1вп УНЧУ \ , f То+Т3 f То+Т5 , То + Т6.2 4 (15)
60 м • т0 т0 т0
де I - довжияа Гон!в, м, Ьр- робоча ширина захвату, м; продуктивнють за говшу основного часу, га^год; te-¡редн!й час повороту, с; Мб- маса зерна в бункер!., т; tBC¡-:редн!Й час вивантаження бункера, хв{ y3- уроиайнють зерна, 'га; Mjj- маса НЧУ в причеп!, т; 1ш- час вивантаження тепа, хв; Ущу- урожайнють НЧУ, ivra.
Позначиваш шграз в квадратних дужках через R 1 виконавии Ю0Х1ДН1 перетворення з врахуванням (12), одержимо В1фо01ток ¡рнозбйрального комбайна в га
„у т .. з.б epci - dp)[cioo - v/e) * сюр - waj]_
w 0 0 [(100 - Vc)ec/Cl ♦ ес) + ó^cioo -%■)] Y (1 + 6K)
Тзм~ Т5 " Т6.2
R -T..T.1I- 2
(16)
Значения коеф!Ц1ент!в надШосп технолог!чного процесу держано на основ! результата перев!рки робота комбайн!в в )сподарських умовах та випробувань на МВС.
Моделввапня б!олог!чних втрат зерна, а такоа втрат за аткою 1 комбайном проведено на основ! роб!т вчених СНГ Пугачева .Н., К1ртбая D.K., Процерова A.B., Лубн1на М.Г., Вс 1лех!вського .В., а також робота голандського вченого Д.Х.Ван-Квмнена.
Для розпод1лу зернозсиралышх агрегат!в по полях, що [длягавть збиранн» авюром розроблено модель лшшного юграмування.
Шльова функц1я nimsmi /(одел! ßitpasae щмбуток, який Суде херхано при збиранн! в даний день, з в!драхуеання цши граченого-зерна 1 прямих експлуатаИйних затрат:
N М
2 - н (т *и 4 - ри т хи) '
м
n г хи)т
р! Ц [5Г 2-] ->НАХ» <17>
обмеження л1н1йно1 модел!: М
Е Т Ху Уу <= (обмеження по плог ' пол!в), N
Е X,, <= К. (обмеження по к1лькост! комбайн1в
1 J-I марки), N
У у <ш ь- • (обмеження по к!лькогт! комбайн!в
т Аик ^к ' к-1 комплектаци - копнувач.под-
1 ' р!бнювг )
де Т - тривалють можливо1 (за погодними умовачи) робе комбайн!в в даний день, годин; У1> продуктивнЮть комбай марки на 1-му пол!, га/год; Б1 - поточна площа 1-го поля початку-дня, га; У1 - поточна урожайнЮть на 1-му пол!, и/] С1 - ц!на зерна на 1-му пол!, крб/ц, Й/ц, ГЦ- поточн! втрс зерна на1-му.пол1, ц Р1> ,екс~луатац!йн! затрата комбайна J марки на 1-му пол! без врахування- реноваци, крС/га, 8/1 Х1> к!льк!сть комбайн!в >1 марки на 1-му пол!, шт; N к!льк1сть пол1в; М - к1льк1сть марок комбайн1в. Щ - загаль к!льк!сть комбайн!в _)-1 марки; К_}к- загальна к!льк!с комбайн!в марки к-1 комплектаци.
У третьому розд1л1 наведено програмн! питания, методики результата експёриментальних дослШень в горподарських умое та експериментальшх прогон!в !м!тацЛно! модел 1.
Програмою експериментальних досл!лжейь передбачалося:
- псрев1рити адекватнють модел! робота зернозбиральнс комбайна по продуктивност1 1 нитрат1 палива для комбайн!в р!зг пропускно! здатност1;
- перев!рити адекватнють модел! Л1Н1® по програчува* розпод!лу збиральних агрегат!в по полях, шо шдлягають збираг е даний день;
- перев!рити адекватнють функцюнування агрегова? модел1 збирання;
- провести 1м!тац1йн1 експерименти на' основ1 даь реального господарства.
Експериментальн! досл!дження по перев!рц! моде;
жцюнування зернозбирального комбайна 1 модел! розлод!лу рнозбиральних агрегат!в перев!ряли в ряд1 господарств л!сько! ! л!соотепово1 зон;- Украши на тротяз! 1986-1990 s1r
Так як натурн1 експерименти 1з зернозбиральним комбайном антично неможливо повторити в одних í тих же умовах, кожний кий експеримент можна розглядати Т1лыси ж окрему точку. Тому и перев!рц! адекватност! модел! функцюнування рнозбирадьного комбайна ■ було вирШено застосувати параметрииий U-критерШ (крггерШ У1лк!нсона або Манна-Угга!) ний критерШ призначено для перев!рси Ппотези 11° про те, що нгаШ розлодЫв F 1 G 'двох генеральних сукупностей однаков!
:F = G.
Проведена перев!р<а з зас.осуванням статистики УШШсона о Манна-У1тн1 для даних, одержаних в результат! проведених. сперментальних досл!джзнь в господарських умовах для мбайн1в з пропускною здатнЮтю 5 1 7кг/с показала, що модель нкцЮнуваннд комбайна задов 1льно прогнозуе показники одуктивнос™! 1 витрати палива з прийнятов 1мов1рн1стю 0.95.
В господарських умовах лроведено перев!рку ЛП-модел! 13под1лу • зернозбиральних агрегат!в. Я'- показуе анал!з зультат1в перев!рки, ¿ р1шення по розпод1лу комбайнових ■регат1в по полях, як! шдлягають зб1фанню, при використанн! 1-модел! за Еибранкм критер!ем - максимум щмбутку кращ1, н!ж шення, як! приймали спец!ал1сти господарства. Розроблена |дель л 1н Много програмування може служити як порадник при Шнятт! оперативних рПпень, а сача ЛП-модель може бути користана в склад! загальни! модел! 1м!тац1йного моделювання и розпод!лу агрегат 1в по полях, що п1длягають збиранкю.
Математична модель Х.Ееня-Д.Ханта виксристана для перев!рки ;зультат1в 1М!тац1йного моделювання збирання. В згадан!й >дел! зазначено, що щэи визначенн! оптимального парку ¡рнозбиральних комбайн1в при допомоз! дано! модел! необх1дно ) одержано! к!лькост! комЗайню додати це один зег юзбиральний змбайн, щоб г. ахувати динам!чний Х!д нсгодгак умов. Сиходячи з ¡ого, моана зробита нисновок, що загалышй р1ве!гь потугност! зрку, зерюзбиральншс комбайн! в, одерзглиЯ за допомогсв Шещйного моделгаачня, загдди буде ишй за pissm. зту2Иост1, Еизначений за допомогсв нодел! Х.Ееня-Д.Ханта.
Вжористовуши штатйну мод?ль фушопснуЕгння
зернозбирального комбана проведено повдофактордай експериме для комбайн1в р1зно! пропускно! здатносИ на трьох р!княх 3MJ основних агроеколопчних фактор!в 1 одержано perpdclf залежност! для енерги, завантаження двдгуна 1 швидкос руху, як1 е вхшими даними для модел! Х.Веня-Д.Ханта. ЕнерПя (Е). кВт год ':
Е = 100.3740 - 0.4366 XI - 25.5981X2 - 1.3366 Х5 + 0.0054 Х12+ + 1.4902 XI Х2 +0.01392 XI Х4 + 0.02244 XI Х5 + 0.9046 Х2 Х5,(18
до XI - урожай- 1сть, и/га; Х2 - содошспсть; ХЗ - заайчешсть; Х4 - волоПсть зерна, 5 Х5 - вологють НЧУ, *«.
ШвшШсть руху комбайна (S), т-Тод:
S =6.2424 - 0.0083 XI - 1.1971 Х2 - П.0152 XI Х2 - 0.0067 XI ХЗ-- 0.0002 XIХ5 +0.3974 Х22. (19)
Коеф1ц1ент завантаження твигуна комбайна (LF):
LF = 0.2828 + 0.0167 XI + 0.0994 Х2 + 0.1304 ХЗ - 0.000083 XI2 -- 0.0024 XI Х2 - 0.0026 XI ХЗ - 0.000Q19 XI Х5 - 0.7905 Х2 ХЗ (20)
Р1ВНЯШЯ (18-20) мать значущ! коефШенти множит дете{м1нацП з 1мов1рн1стю 0.95
Використовуючи модель Х.Веня-Д.Ханта нами . провед 1м!тац1йн1 експерименти для трьох зон Украши - Cti (метеостанц1я "Нова Каховка"), ЛЮостепу ("Полтава"), Пол! ("Коростень"). В результат 1 проведение експершент1в визнач оптимальний парк комбайн!в для господарств трьох зон, для pía площ! пос!ву ранн!х зернових культур. Проведено пор!вняння pl: сумарно1 потушост! парку, одержаного в результат! !м!тац!1 використашшд модел1 Х.Веня -Д.Хаита (мал'.2). Патуийеть.кВт
та /
isa //
lea 2
--^ 1
ш
•
483
Мал.2 Сумариа пот жй1сть парку в за КНОСТ1 в!д ПЛОЩ1 п!д ранн1ми зерно культурами, кВт: 1-модель Х.Веня-Д.Ханта; 2-1м1тац модель (HARVEST).
isa
КЗ
ша
Штата, га
Викор!стовуючи систему 1м!тац!йного моделювання визначено ттимальний парк зернозбхфальних комбайн!в конкретного госпо-арства - колгоспу "Прогресс", .^лХвсько! облат., Басильк1вського айону (дан! 1988 року), з комбайн!в перспективних типорозм!р1в ропускною здатнютю 6кг/с 1 9кг/с. Дане пор1вняння показуе, що 1вень потушост! оптимального парку, одержаного в результат! роведення 1м!тац1йних ексгор5мент1в завжди вищий, як 1 ередбачаеться в робот! Х.Веня-Д.Хвнта.
У четвертому розлш * Шдсумков! результата досл!джень 1 х еконоМ!чна ефективнЮть" представлено розроблене на основ 1 «ззультатю те^ретичних дослшсень, наведених в першому 1 (ругому розд!лах, а також експеримёнтальних досл!джень, [аведених в третьему роздШ, 1нформац!йно-програмне забез-ючення для 1м1тац!йного моделювання функЩонування парку ¡ернозбиралышх комбайн 1в, яке об'еднано в дм 1нформац1йн! агстеми VEATHER-1.0 1 IIARVEST-1.0, та результата обгрунтування гарку зерно^биральних комбайн1в для р!зних типорозм1р!в тосподарств степовог, люостеповох 1 пол!сько! зон Украиш.
Для використашя системы неоОх!дно ведения г*яти баз далее- по сортах культур, полях, погодаих умовах, комбайнах, тракторах, що використовуються при проведенн! збирання, тарифах эплата прац1, цШах на пальне та мастияыП матер!али 1 т.1.
Програмне забезпечення, розроблене, з використанням мов програмування TURBO-PASCAL 1 TURBO-BASIC, 1 забезпечуе дружиМ 1нтерфейс .з користувачем. Система працве на персональному комп'ютер! типу ШМ п!д управл1нням MS-DOS.
Розроблен! систем! моделювання робота зернозбирального комплексу господарства можуть бути використан! для двох основних Ц1лей - опшизацп парку зернозбиральних комбайн 1в 1 оперативного управлшня парком п!д час »нив. В ав'язку з цим економ!чний ефект вхд використання система склада^ться з прибутку оде ржаного за рахунок рац)онал1за!Ш складу парку 1 прибутку за рахунок рацюнал1звц11 управлИшя парком шд час проведения збирання. Так як як1сть упровлитя „арком важо оцтити фор«шл1зованит метода®, ми обмежилися Пльки визначенням прибутку в!д ращонал1загШ складу парку.
В табл. 2 представлено результат!! розра*унк1в для зеш! Степу. Рацюнэлшй шш пэрку зздеез'йфапшу: ке?£аян!в дозволяе змешмти сумэрн I затрата на ргеплуатаат, гтгямптя 1 втрати лерт не 13-27 % р!д iniymnrc ? г^сподагстгпк лзгку зеряозбигйлъпих Kc?«f=C!i*iiIF, <ЧУ? на '^v-f? n^.S unpi'nn
Оптимальний парк
Таблиця 2. зернозбиральних комбайн1в (Сте
Площа,
Варт1сть комбайна в процентах в1д ринково! вартост
га
X 25 % 50 % 75 % 100 %
0 Проп. Прибу- Проп. Прибу- Проп. Прибу- Проп. Пр
л кг/с ток.» кг/с ток,8 кг/с ток,8 кг/с то
г 6 9 6 9 6 9 6 9
50-60 п 1 0 14.2 1 0 8.9 1 0 3.7 1 0 -
к 1 0 15.6 1 0 10.6 1 0 5.6 1 0
61-70 п 1 0 17.2 1 0 11.8 1 0 6.3 1 0
к 1 0 18.9 1 0 13.8 1 0 8.5 1 0
71-80 п ' 1 ■о 20.2 1 0 14.5 '1 0 8.9 1 0
к 1 0 22.2 1 0 16.8 1 0 11.5 1 0
81-90 п 1 0 23.3 1 0 17.4 1 0 11.5 1 0
к 1 0 24.4 1 0 19.9 1 0 14.4 1 0
91-100 п 1 0 26.2 1 0 20.2 1 0 14.1 1 0
к 1 0 28.7 1 0 23.0 1 0 17.3 1 0 1
101-150 п 1 0 41.1 1 0 34.4 1 0 26.9 1 0 .1
к 1 0 ' 44.8 1 0 38.3 1 0 31.8 1 0 2
151-200 п 1 0 56.4 1 0 46.4 '1 0 38.3 1 0 3
к 1 0 59.7 1 0 52.3 1 0 44.9 1 0 3
201-250 п 0 1 68.7 1 0 58.9 1 0 49.7 1 0 4
к 1 0 74.9 1 0 66.7 1 0 58.4 1 0 Ь
251-300 п 0 1 82.8 0 1 70.6 1 0 60.3 1 0 к
к 0 1 90.1 1 0 80.6 1 0 ,71.5 1 0
301-400 п 2 0 111.0 2 0 94.8 0 ' 1 80.0 0 1-
к ■ 2 0 121.2 2 .0 106.3 0 1 94.2 0 1 £
401-500 п 0 2 139.5 2 0 120.2 2 '0 • 101.9 2 0
к и 2 152.1 2 0 135.6 2 . 0 119.1, 0 1 1С
501 -600 п 0 2 168.2 1 1 143.9 2 0 123.3 2 0 1С
к 0 2 182.3 2 0 163.6 2 0 145.5 2 0 12
601-800 п 1 2 223.8 3 0 193.'9 3 0 165.4 3 0 13
к 2 1 243.2 3 0 217.4 1 1 193.1 1 1 16
801-1000 п 2 2 279.4 2 1 241.4 2 1 207.1 3 0 17
к 2 2 303.5 2 1 272.1 3 0 243.0 3 0 21
1 СО'-1500 п 3 с> <-.* 418.3 3 2 363.7 о »V 2 309.0 3 1 25
к 3 2 455.7 2 2 408.0 3 1 363.0 3 г 31
Технология з подр!бнювачем - п, з копнувачем - к.
ЗАГАЛЬШ ВИСНОВКИ I ПР0П03ИЦП
1. Досл!джено вплив умов функШонування зернозбиральшх 5айн!в на IX техн!ко-експлуатац1йн! показники. Встановлено, на денний вироб!ток зе'рнозбиральних комбайн!в найб!льш гево впливають - агроеколог!чн! характеристики б!олог!чно1 I урожаю, погодн! умови, рельеф поля 1 -довжина гон!в, ан1зац1я робота.
2. Досл1джено ймов!рн!стн! характеристики погодннх умов в 1од збйрання урожаю в р1зних природно-кл!матичних зонах ахни.розроблено методику IX моделювання 1 одержано зматичн1 модел! погодних углов для р!зних природно-кл!матичних Украхни.
Встановлено, що найб!льш адекватно погодн! умови можуть ,1 описан! марк1вськими ланцюгами 1, 2 або 3 порядку з ористанням !нформац!йного не штерактивного кр1тер!ю, який волне автоматизувати процес вибору найб!льш адекватно I зл! для погодних углов дано! географ!чно1 точки.
Для кожно! облает! Украши визначено середн! значения валост! роботл зергозбиралылк комбайшв на протяз! доби, з хувшшям ймов!рн!стного характеру погодних умов.
3. Розроблено анал!тичну залежн!сть (16) для визначення ного вироб1тку зернозбиральних комбайн 1в з урахуваннпм в!рн!сного характеру умов :х функцюнування - вологост! зерга НЧУ, урожейност!, соломистост!, засм!ченост!, довжини гои!в, ведено! пропускноI здатност!.
4. Встановлено, що на величину загальних витрат пр1 ранн! зернових, з урахуванням ц!нност1 урожаю, суттево ивае орган1зац!я викорястання парку зернозбиральних йайн1в. Для оперативного управлишя роботою парку ¡нозбиралышх комЗайн!в с.-г. п!дприемства розрбблено модель [1йного прогрзмування (17), гаса також Еикористовуеться в тац!й:1й »одел! 1 дозволяе автоматизувати процес приГляття ення по оперативному управлшню роботса парку зернозбиралыш ■байн1в с.-г. шдприемства.
б.Розроблеио методику обгруптуеанняя парку ззрнозбирашэдх юайнт с.-г.п1дп1.ис;/.1:тва. Особлив1стю створено! методика с :днаннл !Штац1йю1 (адекватоють модел! реальному процессе! фглня) та детермшоЕано! матскатпчшк моделей {тпчнгй гемати^йй метод етгпшзацп), но дозволяе практично лыуватп задачу олтиШзаШ! парку на ПЕШ за рахунок
скорочення в 30-50 раз!в к!лькост1 яеобх!дних ШтацШп: прогон!в при оптим1зац11 парку зергозбиральних комбайн'в дг господарств з площею пос!ву ранн!х зернових 50-1500га.
6. 3 використанням 1м1тацШю1 модел1 функШонуват зернозбирального комбайна одержано емп1ричн! залежност! м] енерг1ею (18), яка затрачаеться на процес збирання, швидк1м руху комбайна (19), коеф!ц1ентом завантаження двигуна (20) ч характеристиками б1олог!чно1 маси урожаю с.-г. культури урожайнЮтю, солош г.Ютго, засм1ченн1стю, волог!стю зерна 1 №В
Експериментальними досл!джещями • модел! функцюнуваш зернозбирального комбайну в 'виробн шх умовах встановлена : адекватн1сть на р1вн1 значимост! 0.05.
7.Експериментальними дослшеннями встановлено, що розр< блена модель л1к!йного програм.зання для вир1шення зада* розпод!лу комбайн1в по полях, готових до збирання, може бу-викоргстана як в склад! зага.льно1 1м1тац1йно1 модел! бео втраг II одекватност1, тек 1 самост!йно для оперативного управлНв парком зернозбиральних комбайЛв с.г. шдприемства.
8.0бгрунтовано. рацюнальний склад парку зернозбиральк комбайн1в для с.-г.пШриемств з площею пос!ву ранн!х зернов] культур в1д 50 до 1500 га в основдих природно-кл1матичних зон; Украши на основ 1 комбайн 1в з пропускною здатШстю 6 кг/с 9 кг/с.
9. Економ!чний. ефект в1д впровадження результат!: дослШень на одне господарств з площею пос1ву ранн1х зернов культур 700-1500 га складае 23-85 тис. -дол. США в ц!н американького' ршку на зерно та с.-г.техн1ку 1 досягаеться рахунок рац!онал1зац11 складу парку зещозбиральних комбайн1в ефективного IX використання. '
Ошорн! положения дисертацП опубликован! в таких роботах
1.Методические указания по разработке зональной систем машин для комплексной механ!зации растениеводства на-1991... гг./У Госагропром СССР, ВИМ. М. , 1988, с.40.
2.Грийшкк О.М. Ск!льки потр1бно комбайнов? // АПК Наук Техн!ка Практика. -1990, -N11, с.14-15
3.Грицишин МЛ.,ЕосиЯ МА.А.Н.Грибишк. Чого потребуе ДС // Механ1зац1я с1льського господарства -1988. -Л7.- С.10.
4.Боснй Н.А.,Грицышин М.И, Грибинкк А.Н. Обоснование стр ктурн парка зерноуборочных комбайнов для условий УССР. //Пу развития механизации производства зерна в Украинской ССР: Те
кл. Респуб. научно-практ.конф. УНИИМЭСХ. -Глеваха,-1988.~С.91.
5. Грибинюк АД Имитационное моделирование уборки зерно-х культур с учетом их сортового состава. _ // Пути развития ханизации производства зерна в Украинской ССР:Тез.докл. учно-практ.конферен. -Глеваха.-1988. -С.100.
6. Грибинш АН Обоснование парка зерноуборочных комбай-в хозяйства . /V Механизация и электрификация сельского зяйства. -1991. -«4. -С.15-16. . ' , .
7.Грицишн M.I., Грибинюк О.М. БЮенергетична оц1нка робництва продукт I рослинництва. /V 1нженерн1 проблема льськогосподарського виробництва Украпш: Тези доповШ уково-практ.конферен. -Глеваха.-1994. - С.41.
8. Масло 1.П., Грицишш M.I., Грибинш О.М., Шикирявий О.М. ергетична оцГнка с 1 льськогосподарського виробшщтва. // хнПса АПК. -1994. -N6. -€.12-13.
GiwU'enuk A.N. A Investigation of the Function Conditions ал an OpUmizatnn Method Development for Grain Combine Fleet. Typescript. ;
The thesis for a candidate of technical scince degree о specialized fields 05.20.01 - Argriculture Mechanization an 05.20.03 -Agriculture Machinery Exploitation, Repair an Restoration. The Institute for Mechanization & Electrlflcatio or Agriculture, Glevakha, 1994.
A defence of elgh' science works on Investigation of th function conditions and an optimization method development fo farm grain combine fleet. With using this computer system ar designed the optimal fleets for the .model and existing farm: The results are used for substantiation of combine fleet о Ukraine.
Грибинюк A.H. Исследование условий функционирования и разработк метода оптимизации парка зерноуборочных комбайнов сельскохозяй ствешого предприятия. Рукопись.
Диссертация на. соискание ученой степени кандидат техни ческах наук по специальностям 05.20.01 - механизация сельскохо зяйственого производства и '05.20.03 - эксплуатация, ремонт, : востановленве с.-х.техйики, институт механизации и электрифика щи сельского хозяйства, Глеваха, 1994.
Защищается. 8 научных работ, которые содержат исследована условий функционирования и разработку метода оптимизации парк зерноуборочных комбайнов с.-х.предприятия. На основании прове денных исследований разработана компьютерная система дл обоснования оптимального состава парка. Обоснован оптимальны парк для модельных и существувдх хозяйств. Результаты исследо ваний использована при обосновании комбайнового парка Украины.
Ключов1 слова:
с1льськогосподарське Шдприемство, парк зернозбиральних комбай н!в. оптимальшсть, 1м1тац1йне моделювання.
-
Похожие работы
- Анализ и оценка потенциальных возможностей зерноуборочных комбайнов
- Статистическая оптимизация основных конструкционных параметров зерноуборочных комбайнов с учетом зональных условий
- Оптимизация использования зерноуборочных комбайнов по параметрам надежности
- Оценка эффективности зерноуборочных комбайнов по основным показателям надежности в условиях Сибири
- Оптимизация состава и ситуационного использования зерноуборочных комбайнов
