автореферат диссертации по радиотехнике и связи, 05.12.13, диссертация на тему:Исследование и разработка радиотехнических устройств формирования, принятия и обработки спекл-сигналов

і' £•:' ХАРКІВСЬКА ДЕРІАВНА АКАДЕМІЯ ЗАЛІЗНИЧНОГО 4^ . ТРАНСПОРТУ

"V________________________________________________________________

на правах рукопису

Прийонко Олександр Олександрович

ЗДК 621.375.826: 621.317: 681.785.64: 62.4. ДОСЛІДІЕННЯ ТА РОЗРОБКА РАДІОТЕХНІЧНИХ ПРИСТРОЇВ ФОРМУВАННЯ. СПРИЙНЯТТЯ ТА ОБРОБКИ СПЕКЛ-СИГНАЛІВ

Спеціальність 05.12.13 - Пристрої радіотехніки та засобів

телекокунікацій.

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук.

Харків - 1997

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі теоретичних основ радіотехніки Харківського авіаційного інституту.

Науковий керівник: доктор технічних наук, професор

Лахно Віктор Іванович

Офіційні опоненти: доктор технічних наук, професор

Зеленський Олександр Олексійович

Державній академії залізничного транспорту (310050,

«.Харків, Пл. Фейєрбаха 7)

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Харківської Державної академії залізничного транспорту.

кандидат технічних наук,доцент Волосюк Валерій Костянтинович

Провідна організація: АТ "Моторсіч”

Захист відбудеться "ІЗ" Зере^н/і І997р. о -¿3 годині на-засіданні спеціалізованої ради Д 02.15.04 у Харківській

Автореферат розісланий "18”^н>ТОгО 1997р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради

Книіев І.П.

- з -

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ.

АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕНИ. На сучасному рівні розвитку науки і техніки важливе місце займають радіотехнічні пристрої здобуття і передачі інформації про просторові параметри об’єктів. Це пов’язано з тил. що все частіяе виникає необхідність контролю складних конфігурацій промислових виробів. Особливо актуально ця задача стоїть у виробництві турбін для авіації, атомної енергетики, судобудування. де контроль просторових параметрів деталей має виріпальне значення.

йеханічні пристрої контролю геометричної форми, до використовуються до цього часу, не відповідають вимогам цодо точності та оперативності. Пристрої, працюючі на інаих принципах, наприклад, ємкісні. індукційні, пневматичні, оптичні не забезпечують загальний контроль виробів та непридатні для використання в цехових умовах в агресивному оточуючому середовищі. За цими причинами вони не задовольняють вимогам автоматизації технологічних процесів оброблення.

У зв’язку з цим виникла необхідність створення радіотехнічних пристроїв, які дозволяють одервувати інформацію про складні конфігурації всіх без винятку виробів у йорстоких умовах оточуючого середовича. Крім того, ці пристрої мають бути здібними входити безпосередньо в технологічний процес в якості зворотнього зв’язку, створюючи цим замкнену систему виготовлення деталей.

Сигнали, які використовуються з цією метою, повинні мати велику інформаційну ємкість і разом з тим ивидко оброблюватися.

За останнє двадцятип’ятиріччя пирокого розвитку набули

дослідження в галузі створення радіотехнічних пристроїв обробленні? просторово-часових сигналів. До цього часу немає єдино і точку зору на використання подібних сигналів для одержання інформації про конфігурації просторових об’єктів. Основна трудність міститься в їх формуванні та обробці. У зв’язку з цим особливий науковий і практичний інтерес викликають спекл-сигнали, які одержують в результаті взаємодії когерентного випромінюваний з поверхнею об’єкта та розробка на ослові матриць ПЗЗ радіотехнічних пристроїв для їх сприйняття та розроблення. .

У вітчизняній та зарубіжній літературі існують окремі праці, статті та повідомлення по данному питанню. Так в працях Клименка !.С.. Ангельського О.В.. Джоунса Р., Уайкса К. та ін. розглянуті варіанти використання спекл-сигналів для одержання інформації про конфігурацій. Однак, дослідження обнежувться тільки випадками спекл-інтерферометрії в різноманітних варіаціях. А це припускає використання інтерферометрів. що суттєво обмежує як інформаційну ємкість спекл-сигналу, так і авидкість одержання інформації про об’єкт. У фундаментальних роботах та статтях методи одержання і обробки спекл-сигналів практично ле не знайвли суттєвого відбиття.

Комплексний підхід. який використовує для одержання інформації про конфігурацію просторового об’єкта лазерні випромінювання, формування спекл-сигналу. сприйняття його матричним приймачем та перетворення в прийнятний для радіотехнічних пристроїв вигляд - це елях вирівення цієї актуальної для виробництва задачі. -

МЕТА РОБОТИ: Розробка та дослідження методів і

радіотехнічних засобів формування спекл-сигналів та здобуття із них інформації про прострову конфігурацію.

ЗАДАЧІ, які витікають із поставленої мети:

1. Аналіз існуючих методів формування та здобуття інформації про прострову конфігурацій.

2. Опрацювання теорії одержання інформації про конфігу-

рації на основі спекл-сигналу та її експериментальна перевірка. •

3. Розробка радіотехнічних пристроїв сприйняття та оброблення спекл-сигналів.

4. Синтез структури радіотехнічної системи здобуття інформації про прострову конфігурацію.

5. Експериментальне дослідїоння та реалізація радіотехнічних пристроїв виміривання конфігурації лопаток авіаційних двигунів.

МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ. '

При виріпенні поставлених задач використовувались методи: аналізу і синтезу радіотехнічних пристроїв і систем: поширення та оброблення когерентного і частково когерентного випромінювання: кореляційного і спектрального аналізу: математичної статистики.

НАУКОВА НОВИЗНА.

1. Вперше показано, що спекли являють собою просторово -часові сигнали, які містять інформацію про прострову конфігурацію.

2. Вперше взаємодія когерентного випромінювання з

об’єктом розглядається з урахуванням детермінізму спекл-полів.

3. Зперше одержані системи рівнянь, зв'язуючих параметри спекл-сигналу з параметрами конфігурації.

4. Опрацьований метод і реалізований пристрій здобуття інформації про конфігурацію на основі динамічних властивостей спекл-сигналу.

5. Розроблений метод і реалізований пристрій здобуття інформації про конфігурацію на основі просторових властивостей спекл-сигналу.

ПРАКТИЧНА ЗНАЧИМІСТЬ.

1. Одерзані зале2іюсті, зв’язуючі параметри спекл^-сигна-лу з конфігурацією об’єкта.

2. Опрацьований і реалізований алгоритм здобуття інформації про перерізи об’єкта.

3. Розроблені і реалізовані 4 схеми перетворень

спекл-сигналів.

4. Реалізовані та апробовані в умовах виробництва

радіотехнічні пристрої контролю складних просторових

конфігурацій.

• 5. Показана можливість використання розробленого методу

в будь-якому діапазоні електромагнітного випромінювання.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ. які виносяться на захист.

1. Результати теоретичних і експериметальних досліджень формування спекл-сигналів з метоп максимального відображення інформації про конфігурацію просторових об’єктів.

2. Теоретичні моделі просторово-часових радіосигналів у вигляді спеклів.

3. Результати експериментальних досліджень теоретичних моделей, які підтвердили прийнятний збіг результатів.

4. Синтез структури радіотехнічних пристроїв для здобуття інформації про складні просторові конфігурації.

РЕАЛІЗАЦІЯ РЕЗУЛЬТАТІВ РОБОТИ.

Опратьовані радіотехнічні вимірювально-обчислювальні засоби контролю конфігурації стали результатом співпраці з АТ "Моторсіч" (м.Запорігжя) та НВО "Турбоатом" (м.Харків). Експериментальні дослідження показали мояливість реалізації розроблених радіотехнічних пристроїв в умовах виробництва авіаційних двигунів. Результати дисертаційної роботи використані в навчальному процесі підготовки радіоінженеріз, використанні курсових і дипломних проектіз.

АПРОБАЦІЯ РОБОТИ.

Основні результати роботи доповідались та обговорювались у період 1992-1996р.р. на Третій міннародній конференції "Нові технології в машинобудуванні", на конференціях в НВО "Метрологія", щорічних конференціях ХАІ з підсумків науково-дослідницьких праць, науково-технічних семінарах організацій, які використали результати досліджень.

ПУБЛІКАЦІЇ.

По темі дисертації опубліковано 7 статей.

СТРУКТУРА ТА ОБСЯГ ДИСЕРТАЦІЇ.

Дисертація складається із вступу, чотирьох розділів, висновку та містить 185 сторінок друкованого тексту, 79 ма-

- З - ■ .

линків, 8 таолиць, список використаних джерел із 64 найменувань .

ЗМІСТ РОБОТИ. .

У вступі сформульовані задачі дослідження, обгрунтовано їх актуальність, виділена мета роботи і питання, що вирішуються. доведена наукова новизна і практична цінність робо ги. наведено відомостей «одо апробації і практичній реалізації основних положень дисертації.

У першому розділі дається аналіз сучасного стану проблеми вимірювання складних конфігурацій з використанням оптичних лазерних методів. Судячи з публікацій роботи з створення лазерних систем вимірювання складних конфігурацій за останні п’ятнадцять років найбільш інтенсивно велись в СІЙ та у ФРН. Не дивлячись на великий обсяг теоретичних та експериментальних досліджень в цьому напрямку проблема вимірювання складних конфігурацій у виробничих умовах залишається невиріше-нои. У зв’язку з цим показана перспективність використовування для рішення цієї задачі спеклів, які одержуються під час взаємодії когерентного випромінювання з шерехатою поверхнею.

Проведено класифікацію існуючих методів вимірювання конфігурації та показано у ній місце спекл-методу.

Уведені поняття атмосферних та об’єктних спеклів, які різняться способом творення. Інформація про конфігурацію міститься в об’єктних спеклах. При цьому аналізуються їх дифракційні , геометричні та динамічні параметри. Особливу увагу приділено апроксимації поверхні лопаток сопряяінням декількох дифракційних решіток, що відбиваються.

- 9 - .

Розглянуто співвідношення спеклів та фотоприймачів, які використовуються у вимірюванні конфігурації. Поява двомірних фотоприймачів, таких як матриці ПЗЗ, дали можливість найбільз ефективно використовувати спекли як виміривальний сигнал.

У закінченні глави сформульовані задачі, що вирішуються у дисертації.

У другому розділі представлені теоретичні дослідження спекл-вимірювань конфігурації.

Показано геометричне подання задачі вимірювання конфігурації (мал. і).

Мал. і

Геометричне подання задачі вимірювання конфігурації, ії - вектор нормалі до ділянки поверхні; г - відстань від початку координат на екрані до поверхні: £ У.ф - кути між нормаллю та осями координат 1,4,1 відповідно.

Згідно з геометричним поданням вимірввальної задачі опрацьована оптична схема вимірювача, в якій плоцина фотоприймача та лазерний промінь, що падає на поверхня, створввть трьохмірну прямокутну систему координат, відносно якої і проводяться вимірювання конфігурації.

Згідно з мал.1 відстань г від площини приймача до ділянки поверхні та спрямовуючі косинуси нормалі до цієї ділянки однозначно визначають його просторовий стан у заданій системі координат. Упорядкований набір цих параметрів визначає конфігурацію об’єкта.

Виведені системи рівнянь вимірюючого перетворення (1)-(3), вирінення котрих дають конфігурацію вимірювальної поверхні.

де оС - кут міг напрямком променя і проекцією нормалі до поверхні на площину ХОг: сі - період дифракційної решітки, апроксимірувчої вимірввальну поверхню;

Я- довїина хвилі лазерного опромінення.

ід 2а =

¿д Са + агсБІп [ д- - біп а 13 =

де р - кут міх напрямком променя і проекцією нормалі до поверхні на площину ХОУ.

' cos2? + cos2y/ + cos2^ = 1 ■

sin '41 - COS в (-о-)

sin p “ cos a

. tg ? = Ag2a + tg2/3

Проведено аналіз спекл-сигнала на основі скалярної та векторної теорії дифракції стосовно до задачі одержання інформації про прострову конфігурації].

Скалярна теорія дифракції застосовується у випадку, коли висота «ерехатостей поверхні набагато перевищує довжину хвилі опромінення, яке використовується. При цьому приймається, що фаза падаючої хвилі при.'дифракції перетворюється згідно з висотою нерівностей. Амплітуда світла, що відбивається, відлакується як амплітуда падаючого на поверхню поля, помнохена на коефіциєнт Френеля для відбиття при нормальному падінні. На практиці, коли інформація про конфігурацію поверхні міститься в параметрах фазової дифракційної репітки, амплітуда вважається постійною по всій поверхні. Згідно з скалярною теорією дифракції загальний аналіз

спекл-картини проводиться за формулою:

00

АСх’, у’ )=JJaCx7 уЗ^ехр £-2jTÍCjj, u+^, vJ Jün, náCx-x’ -jj»,

- oo ni, n

y-y’-^>)dxdy =

"i¿exp [_2ліср’ u + я’ naCx’ +p’ 'y’ +q’3 C4:>

де Ri,n - амплітуди дифракційних порядків.

Згідно з (4) амплітуда світла після дифракції на поверхні визначається амплітудами дифракційних порядків Rn.n, котрі виникають із-за періодичності структури поверхні, що

припускається, та інтерферують на фотоприймачі, утворюючи спекл-картину.

У випадку апроксимації верехатої поверхні сопряжінням двох фазових дифракційних решіток, що відбиваються, аналіз спекл-картини проводиться з рахунком наступної залежності:

АС?) = ехр[ ifSÜ cosC^) ] S 1 + -

- 8л2 ál cosC^O C5)

X.2 P

де fl(f) - амплітуда, яка описує спекл-картину у напрямку^ : d - висота структури фазової ревітки: р - період у напрямку£ .

Якщо дифракційна структура лопатки апроксимується поверхнею з синусоїдальним профілем, то під час вимірювання конфігурації слід враховувати висотний коефіцієнт:

S = kaCsin 0га + sin схоЗ C6D

де к - хвильовий вектор:

a - амплітуда синусоїдальної поверхні: cL0 - кут падіння опромінювання:

6iv - кут спостереження.

Показано, цо під час одержання інформації про конфігурацій слід враховувати параметри променя лазера, котрі впливають на точність.

Векторна теорія дифракції застосовується для опису спекл -сигналу у випадку. коли довжина хвилі опромінення співвимірювальна з розмірами иерехатості поверхні. В цьому випадку необхідно враховувати поляризацію лазерного оп-

- ІЗ - .

роиінення. При цьому одержання інформації про конфігурації) проводиться на основі аналізу спекл-поля, чо описується загальним виразом:

JJGC |rp-rs|3JfCrs3drs + -~r 7P7P/JGC|rp-rs|)>

xjfCrsDdrs - vpJJGC|rp-rspjfCrsDdrs = S

ЕСгрЗ при гр € VCr3;

2 ЕСгрЗ при гр є SCr!

О Ео зсех других точка:-:.

^ ЕСгрЗ при гр є SCr3; С73

де U(r) - ізотропна область простору, в якому аналізується спекл-поле;

S(r) - замкнена поверхня, обмежуюча U(r).

Рівняння (7) пов’язує поляризаційні характеристики опромінення з параметрами иерехатості поверхні.

Виведені аналітичні залежності, які дозволяють відносно просто одержувати інформацію про конфігурацію поверхні при можливості її апроксимації періодичним профелен з багатоку-товим перерізом та фазовою структурою з вертикальними та похиленими стінками.

Показано, що підбором параметрів опромінення можна звести до мінімуму впливу окремих поглиблень на поверхні.

Згідно з теорією стохастичних та хаотичних коливань можна запевнювати, цо всі реальні іерехаті поверхні не являють собою абсолютно випадкові у смислі теорії ймовірностей. їх

мохна інтерпретувати як динамічні системи, які описуються кінцевою кількістю рівнянь. Отже, поля, народжені цими об’єктами, тех не абсолютно випадкові, а містять у собі інформацію про ту ступінь упорядкування, котра характеризує об'єкт. Спекл-поле, створене такою поверхнею, мохна подати динамічною системою, якщо припустити, чо воно розвивається у просторі. Така подача дозволяє використовувати як характеристику спекл-поля кореляційну розміреність його просторового хаосу.

Цей параметр визначається кількістю неспіввимірювальних просторово-частотних компонентів опромінювання, які взяли участь у формуванні поля. Для оцінки розміреності в оптичному спекл-полі використана обчислювальна процедура Паккар-да-Такенса, ио дає можливість визначити число неспіввимірю-вальних дифракційних реиіток. спряжіння котрих створило певну шерехату поверхню.

З кінці глави позначено, що припущений спекл-метод одер-хання інформаці про складні конфігурації не накладує обме-хень на довхинд хвилі опромінювання, яке використовується, що значно розвирює його можливості.

З третьому розділі наведені результати експериментальних побддовань конфігурації лопаток, виконані за допомогою створеної фізичної моделі вимірювальной системи.

З зв’язкд з цим показано, що для оптимальної оцінки дифракційних параметрів спекл-картини необхідно апріорне знання стрдктдри самої поверхні або її фізичної моделі. Наведено математичне обгрунтування фізичної моделі дифракційної структури поверхні лопатки. З неї випливає, що реальну поверхню лопатки можна промоделювати за допомогою декількох дифракційних ревіток з заданим ступенем точності. Це особливо

вахливо у випадку апріорного незнання структури реальної поверхні .

На мал.2 показано оптичну схему вимірювача, на основі якої будуються конфігурації лопаток із застосуванням дифракційних параметрів спекл-картини, анізотропії спекл-карти-ни та еліптичності спеклів.

Мал.2

Схема вимірювача конфігурації.

Результати експериментальних побудов подані у вигляді реальних перерізів декількох лопаток, побудованих на основі вимірювання зазначених вище параметрів.

Опрацьовані методики побудови цих перерізів, до дозволяє створити програмове забезпечення для автоматизації цього процесу.

Виведено рівняння для одеріання інформації про конфігурацію за допомогою динамічних властивостей спеклів (8) та реалізована модель вимірювача, який працює за цим принципом. Оптичну схему його показано на мал.З.

і - їа г у’ , зг-іі

“ ¿і -и [ у і-а]

де Г - фокусна відстань лінзи;

V - ивидкість поверхні;

V- ивидкість спеклів на екрані.

Опрацьована методика побудови перерізів на основі вимірювання динамічних параметрів спеклів та побудовані декількох реальних перерізів для різноманітних лопаток.

На основ проведених експериментів розроблена фізична модель вимірввача конфігурацій лопаток. Оптичну схему її показано на мал.4.

Схема фізичної моделі вимірювача конфігурації.

1 = 11 + 12 С11 - var, 12 = const.)

1. Лопат-ка.

2. ОКГ.

3.4. Напівпрозорі дзеркала.

5. Лінза.

6,7. Екрани.

U завершенні розділу стосовно до опрацьованої моделі поданий алгоритм одеряування інформації про конфігурація лопаток авіаційних двигунів. Він призначений для опрацювання відповідного програмового забезпечення.

Я четвертому розділі показано, цо конфігурація лопаток одержується в результаті непрямих сумісних вимірювань з безпосередньої! оцінкою в статичному режимі.

Поданий аналіз зовнішніх умов вимірювання. Розраховані умови нормальності повітря для вимірювань конфігурації (згідно з ГОСТами та рекомендаціями ЇОЗМ): .

- тиск 101325 Па (760 мм.рт.ст.);

- 18 -

- густина при Т=233.15 К, р=101325 Па та наявність СОг

0.033Х дорівнює 1.203 кг/м?;

- показник заломлення дляД=0.6328 мкм п=1.000276 :

- турбулентність для^ =0.6328 мкм та с=10*^ 6"=3*10** та (Го=9-10*" .

Показано аналіз вібрацій при вимірюваннях.

Опрацьована функціональна схема системи вимірювання і контролю конфігурації лопаток.

Наведений розрахунок погрішностей вимірювання конфігурації з рахунком умов нормальності вимірювань та опрацьованої функціональної схеми.

Погрішність вимірювання кутів міх нормаллю до ділянки поверхні та заданими осями координат за абсолютним значенням не перевищує (2. 5* Ю*3- і . .

Погрішність вимірювання відстані міх базовою площиною і вимірюваною поверхнею не перевищує 5 мкм.

Відносна погрішність спекл-методу вимірювань конфігурацій не перевищує 1%.

Я заключному розділі сформульовані вимоги до системи одержання інформації про складні конфігурації і показані її потенційні мохливості. Деякі із сформульованих вимог:

- система повинна бути продуктивніие існуючих для того, щоб корекція конфігурації виконувалась в реальному масштабі часу без втрати точності:

- система має бути надійною, протистояти вібраціям, коливанням температури, вологи, не втрачаючи точності:

- система повинна бути простои для обслуговування відносно малокваліфікованим оператором:

- система має бути придатною для інтеграції у гнучку систему оброблення або автоматичного контролю конфігурації, тобто

- 19 -

вона повинна бути повністю автоматизованої).

ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ І ВИСНОВКИ. ’

1. Опрацьовані і досліджені радіотехнічні пристрої для реалізації спекл-методу здобуття інформації про прострові конфігурації, визначено місце спекл-методу в ієрархії аналогічних.

2. Збудовані моделі спекл-сигналів на основі скалярної та векторної теорії інтерференції та дифракції когерентного випромінювання у наближеннях детермінізму, стохастичності та хаотичності.

3. Результати дослідження динамичних властивостей спекл

- сигналу та реалізація методики відновлення конфігурації на їх основі. •

4. Реалізація побудови перерізів лопаток газотурбінних двигунів на основі одержаної системи рівнянь і введення фактора анізотропії.

5. Опрацьована та реалізована в имірювально-обчислюваль-на фізична модель здобуття інформації про прострові конфігурації.

6. Одержані рекомендації до технічної реалізації радіотехнічних пристроїв здобуття інформації про прострові конфігурації та показані варіанти реалізації.

7. Розроблений та реалізований метод апроксимації вере-хатих поверхнь сопряжіням дифракційних реиіток.

8. Оцінки точності спекл-методу вимірювання конфігурації

у вигляді: .

- абсолютної погрівності вимірювання напрямку нормалі до ділянки поверхні 0.025°;

- абсолютної погрівності вимірювання відстані від базо-

- 20 -

вої площини до поверхні 5мкм.

Основні положення роботи відображені у таких публікаціях:

1. Лахно В.И., Приёмко A.A. Спекл-метрология в робототехнике. Материалы Третьей международной конференции " Новые технологии в машиностроении" - Харьков - Рыбачье, 1994г.» с.153.

2. Костик Г.И., Лахно В.И., Зворский В.И., Приёмко Й.А. Лазерные информационные технологии в машиностроении. Материалы Третьей международной конференции “ Новые технологии в капиностроении" - Харьков - Рыбачье, 1394г., с.230.

3. Приёмко А.А-. Отражение в спекл-поле информации о пространственных параметрах объектов. Материалы Восьмого межреспубликанского научно-технического семинара "Применение лазеров в науке и технике." - Иркутск - 1996г. с.160-167.

4. Приёмко A.A. Спеклы в восстановлении конфигурации пространственных объектов. Материалы Восьмого межреспубликанского научно-технического семинара "Применение лазеров в науке и технике." - Иркутск - 1996г. с.167-172.

5. Лахно В.И., Зворский В.И.. Приёмко A.A. Формирование спекл-сигналов при контроле сложных пространственных конфигураций. Материалы Восьмого межреспубликанского научно-технического семинара "Применение лазеров в науке и технике.” -Иркутск - 1996г. с.118-123.

6. Лахно В.И., Приёмко A.A. Модели спекл-сигналов на основе скалярной и векторной теорий дифракции в приближении детерминизма, стохастичности и хаотичности. Материалы Восьмого межреспубликанского научно-технического семинара "Применение лазеров в науке и технике.“ - Иркутск - 1996г. с.111-117.

- 21 -

7. Приёико ft.fi. Алгоритм построения сечений лопаток на основе обработки спекл-сигналов. Материалы Восьмого меярес-публиканского научно-технического семинара “Применение лазеров в науке и технике." - Иркутск - 1996г. с.153-159.

SUMMARY.

Priyomko A.A. Investigation and design of radiotechnical devices for forming, accepting and processing of speckle -signals. The thesis for a degree of candidate of tecnical sciences on speciality 05.12.13 - the appliances of the radiotechniques and aethods of the telecommunication. Kharkov State Railway Academy, Kharkov. 1995.

7 scientific works with theoretical and experimental grounds of designed radiotechnical devices for forning, accepting and processing of speckle-signals were presented. The results of investigation which were obtained with using of mentioned above devices uere shown. Efficiency of their exploitation in industrial conditions was proved. Examples of aviation engine runner blades configuration measurements, and algorythms of speckle-signals processing uere demonstrated.

АННОТАЦИЯ.

Приёмко А.А. Исследование и разработка радиотехнических устройств формирования, восприятия и обработки спекл-сигна-лов. Диссертация на соискание учёной степени кандидата технических наук по специальности 05.12.13. - устройства радиотехники и способов телекоммуникаций. Харьковская государс-

твенная їелезнодорояная академия. Харьков, 1996г.

Защищается 7 научных работ, в которых дано теоретическое и экспериментальное обоснование разработанных радиотехнических устройств формирования, восприятия и обработки спекл-сигналов. Приведены результаты исследований, которые осуществлены с использованием указанных устройств. Доказана эффективность использования их в производственных условиях, приведены примеры измерений конфигурации лопаток авиационных двигателей и алгоритмы обработки спекл-сигналов.

Ключові слова: спекл-сигнал, просторово-часові сигнали, просторова конфігурація, радіотехнічни пристрої, матричні приймачі, лазерне випромінювання. *