автореферат диссертации по строительству, 05.23.01, диссертация на тему:Температурнi зусилля, мiцнiсть i трiщиностiйкiсть елементiв залiзобетонних iнженерних споруд при циклiчному однобiчному нагрiвi до 150 градусов С i зволожуваннi

кандидата технических наук
Брыжатый, Олег Эдуардович
город
Полтава
год
1994
специальность ВАК РФ
05.23.01
Автореферат по строительству на тему «Температурнi зусилля, мiцнiсть i трiщиностiйкiсть елементiв залiзобетонних iнженерних споруд при циклiчному однобiчному нагрiвi до 150 градусов С i зволожуваннi»

Автореферат диссертации по теме "Температурнi зусилля, мiцнiсть i трiщиностiйкiсть елементiв залiзобетонних iнженерних споруд при циклiчному однобiчному нагрiвi до 150 градусов С i зволожуваннi"

"" ПОЛТАВСЬКИЙ 1НЖЕНЕРН0-БУД|ВЕЛЬНИЙ ¡НСТИТУТ

ТЕМПЕРАТУРЫ! ЗУСИЛЛЯ, МЩНЮТЬ i ТРЩИНОСТШЮТЬ EJ1EMEHTÍB ЗАЛ130БЕТ0ННИХ ¡НЖЕНЕРНИХ СПОРУД ПРИ ЦИКЛ1ЧНОМУ OflHOBiMHOMy HArPiBi ДО 150°С i ЗВОЛОЖУВАНЫ

Спец1альн1сть 05.23.01 - Будтельж конструкций

буд1вл1 та споруди.

Автореферат дисертаци на здобуття вченого ступеня кандидата технмних наук

На правах рукопису

БРИЖАТИЙ ОЛЕГ ЕДУАРДОВИЧ

Полтава -1994

Дисертац1ев е рукопис

Робота виконака а Донбасъкоиу 1нкенерно-буд1вельному _1нститут1

Науковмй кер1вник - доктор техн!чних наци, професор Крнчевський О.П,

0ф1ц1йн1 опонекти - доктор техн!чних наук, професор Шаг1н 0.Л.

кандидат техн1чних надк Петров 0.0.

Пров1дна орган!зац1я - Донецьшй Про«бцдНД1про«кт

Захист в1дбудатьса ___ 1994 р. в /{'"годин

на эас1данн1 спец1ал1зовано1 вчено! ради по захисту кандидатсъких дисертац1й К 068.46.01 у-Полтавському 1нженерно -бцд1вельна«у 1нститут1 за адресов: 314601, и..Полтава, ПарИотравневнй проспект.24.

3 дисертац1ею ыокна озиайоыитися у б1бл!отец1 Полтавського ¡Щенерно-буд1в^Аного Институту.

В1дгуки на автореферат просимо надсилати на 1ьГя вченого секретаря в -двох прим1рниках. ствердкених печаткою.

Автореферат роэ1сланий р.

Вмений свкретар спец1ал1зовано1 вчено'1 ради к.т.н., доцент

ЗЙ1 АЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ йктчалыпсть роботи. Одним з вавливих завдань в буд!вництв! с пЦви^ення зкост! 1 довгов1чност! буд1вель та споруд при макси-мальн1й еконон!чнпст! буд!вництва. При Лого розв'азанн! суттеве значения мае найб1лы1 повив урахування ус 1х фаитор!в, як! впливапть на роботу конструкщй буд!вель та споруд.

Одним з наймени вивчених аспекпв для зал^зобетонних конструк-ц!й е сун!сний вплив на 1х роботу цикл!чних д1 Л п1двщених температур 1 звологення та силових д1й. Такий реаим експлуатацП характер-ний для ряду споруд - диысвих труб, газоход!в, рвзервуар!в, а'такоя конструший Ц8Х1В металург!йно1 1 х1м!чно1 проыисловост1 та деяких 1номх конструкц!й. Цнкл1чн1 дП п!двицених температур та зволояення приводать до змПш а1зико - механ1чних властивостей бетону, змеенка нзпрухено - дефораованого стану зал1зобетонних конструкц1й I. як правило, до накопичення повкодлень. Розповсшдженим явиием е поикод-згкня зал13об8токних дииових труб, цо виникаить в результат! випа-д1ння конденсату при знизенн! текператури газ1в, що в1дводяться, ннкче точки роси. В результат! дифузП вологи по товщин! стволу з них рсзвиваяться серйозн! деструктив»! процеси, знизуеться м!цн!сть 1 довгов1чн!сть бетону 1 проходить ряд суттевнх зм!н у роботI труби, цо в ряд! випадк!в приводило до серйозних авар1й.

1снупча методика розрахунку зал!зобетонних 1нхекерних споруд, що експлуатуаться в складних температурно-волог!сних уыовах, внкагае подальыого розвнтку для таких умов експлуатац!1. У персу чергу це вЦноситься до досл1дя9ння <р1эико-иехан1чн1(х властивостей бетону при

г'

цшшчних д1ях гпдвищених температур та зволоиення, до визначення зусиль в ишенерних спорудах, цо виникаить в 1 д теиперзтурно-волоМс-них д!й такого типу, ! до дослЦвування впливу цикл1чних текператур-но-еолопсних д 1 й на ишпсть, хорстк!сть та тр!циност1йк!сть еле-мект1в споруд.

Удосконалення метод!в розрахунку зал!зо6етонних !н*енврних споруд з м8Тоя забэзпечення 1х над!йност1 ! довгов1чност1, а такоя зкигеиня 1!атяр!алон1сткост1, вартост! 1 трудоы!сткост! зеедення с актуальна завданнян 1 мае вавливе значения.

Язта дисертзц!йно1 роботи: експериыентально - теоретичне досл!дкеннз зусиль в елементах зал!зобетонних споруд б 1д д!Я п!двнцено'1 температуря та,звологення за висотси аерер 1зу при 1х цикл1чн1й д11, впливу цикл!чних текпературно - вологкних д1й н» Ы1цн!сть, тр!виноспйк!сть та деформацП елеиеит1в споруд ! удосконалення методики 1х розрахунку. а тако* впливу нагр!ву та

зволо*ення на м1цнкть 1 деформацИ при стиску та розтягнешИ.

За основний об'скт експеримвнтальних досл^дяень було прийнято зал1зобетонний брус, позбавлений мо«ливост1 згинатися при дП температурного 1 волопсного град1енпв 1 наванта*ення. Елемент. який дослЦшуеться. за характером роботи вЦповЦас фрагментам оболонки димових труб, силос!в 1 резервуар1в. .

йвтор захицае:

- результати експериментально - творетичних досл1дшень зусиль в елементах зал1зобвтонних споруд при цикл1чних температурно -волог1сних д!ях I методику 1х розрахункового визначення;

- результати досл!джень впливу цикл!чних температурно - воло-г1сних д!й на м!цн!сть, тр1чиност1йк!сть 1 деформацИ елемент!в споруд 1 рекомендац11 1хнього урахування;

- результати експериментально - теоретичних дослЦжень температурно - воло^сних дефорыа^й 1 деформацИ повзучост1 бетону при цикл1чних температурно - волог!сних Д1ях 1 методику 1х розрахункового визначення;

- результати експериментально - теоретичних досликень впливу цикл1чних температурно - волог1сних Д1й на <р1зико - механ!чн1 властивост1 бетону при осьовому тиску 1 розтягненн1, методику ^х розрахункового визначення.

Наукову новизну роботи становить:

- дан1 про мЦн1сть I деформацИ бетону на стиск 1 розтягнення при цикл!чних температурно - волоНсних д1ях з р!знов максимальной температурой 1 довяинов циклу та методика 1х розрахункового визначення;

- дан! про температурно - волог1сн! деформацИ 1 дефорыацп повэучост! бетону при цикл1чних температурно - волог1сних д1ях I методика 1х розрахункового визначення;

- дан1 про зусилля, цо виникапть в арматур! 1 оетон! зал1зо-бетонних елемент!в при цикл1чних температурно - волог!сних д!ях;

- дан1 про зусилля тр1щиноутворення, розкриття триин та н1ц-ност! зал1зобетонних елеменпв споруд при цикл1чних температурно -волог!сних д1ях;

- розв'язання завдання по визначеннв напругено - деформованого стану едемент1в зал1зобетонних споруд при цикл1чних температурно -волог1сних д1ях.

Практично значения роботи м!ститься у розроб1П рекомендаций:

- по визначеннв ф1зико - механ1чних Властивостей бетону при , цикд!чних температурно - волог!сних Д1ях;

- по визначеннв зусиль в елементах зал!зооетонних споруд

- 5 -

вЦ цикл1чнмх д!Л íiarpisy та зволояення;

- по вдосконаленню розрахунку míuhoctí, утворенни i розкриттп TpiniiH в влеионтах зал1зобетонних споруд, на як i д1ить цикл!чний narpis та зволовення.

йпробац1я роботи i публпоцП, Основы! результат» досл1д*ень були.докладен1 i обговорен! на XIII - XX науково - твхн1чних конфе-pemiiax Донбаського 1RÍ (19В8 - 1994-рр.), на координацШних нарадах "йелеэобетонные пространственные конструкции в кнкенернкх соорукекиях" (м. Донецьк, 1983 - 19Э2 рр.), не науково - практичнШ конференцп "Роль нолодеки в репении конкретных научно-технических проблем нефтегазового комплекса страны" (м.Красний Курган, 1989 р.), на координации!« нарадах CICIND (Москва, 1991, /Цсабон, 1992 рр.).

ОсновнГ матер1али дисертаци вЦобраяен! у трьох надрукоеанкх роботах.

Обсаг роботл. Дисерта^а мае вступ, чотирн роздкаи, висяовок i список лмератури (172 стор!нки машинописного тексту, 36 ыалЕнк1в, 21 таблицв, б1бл1ограф1Ю з 119 найменуванняии).

3MICT РОБОТИ

Стан питанпя. Експерименталып дослЦкення температурных 1 5олог1сннх зусиль у дкмових трубах та íhbiix insenepiiiix спорудах викоаувались у роботах Б.Й.Йльтгаулера, ПЛ. Васильева, В.С.Зырянова, й.Л.Кричесського, Й.Ф.Куренкова, В.Г.Лебедъева, Й.О.НГлоеа-ковэ, В Л.Муравеза, Н.Е.Прокоповича, В.Н.Санойленка, С.Л.Фомина, Hoakovsky та íhsikx. Досл!дкення виионувались в основному на зразках-брусах з поздовжньоп niccra, цо не згинзлася, як i завантажувались або но завантажувались поздовяньога силой Н. Всгановлено, цо ркперзтурн! моменти зростапть з (йдвиченняк теипературного перепаду i ввидкосН iiarpiny i досягают"-. максимального значения при первому нагр1ванн1. При тривалоыу нагрI в i иоиеити значно зниаушться внасл!док усадки i повзучост! бетону, а при насгупкоку охадодкуваши до нормально» температур» утворкшться текпературн! момент» зворотного знаку.

Тривала д1я гпдвищених температур i осьового стиску призводить до зкачного перерозпод!лу напрут ais бетонок i аркатурой внаслЦок усадки i повзучосп бетону, цо збтвус стискальн1 напруги в армагч-pl i зникуе напруги стиску у бетон!.

Для зал1зобетонннх елеиент!в 1нзенерних споруд практично не досл1д!«вний в пли в цикл1чних теипературко - волог!сних jíft на темпе-ратурн! иоменти, перерозпод1л напруги xii бетоно-а 1 арматурой, ка 1х м!цн1сть 1 тр1ииноспйк1сть. Експерииеитальних даних про о1энко -wexaHÍ4Ui властивост1, як! ии иаемо, недостагньо, goó в!рно оц1нати напрувэно - дефориований стан 1 н1ин1сть эал!эобетонних елеиент!в

- б -

¡нкенерних споруд.

Методика експеримеятальних восл1д«ень. >Мзико - механ1чн1 властивост1 бетону при циюпчнах Д)ях п)двицеиих теиператур 1 звслоЕення доел)днуааднсь на зразках у форы 1 куб1В розапрами ребра 15 1 10 си I призк з роз»!раки 10x10x40 1 15x15x60 с«, вмкоканих з ваякого бетону на гран1тному чебн!. Шцн1сть бетону »а стиск -35-38 ИПа, склад - 1:1,4:2,5, ДослЦшувались так1 ф1зико -'иехан1чн1 власгивост! бетону: теыпературно-волог1сн1 дефорыацП, дефорыацИ повзучост!, ы!цп1сть бетону на стиск, н1цн1сть бетону на розтягнен-ня Спри розколвзанн!), початковий модуль пру*ност1,-граничн! дефор-аацП 1 структурн! характеристики бетону при стиску. Роэроблено обладнашш для експериыентальних дослЦ*ень, експериментально-теоре-тично виэначвио найб!льа иесприятливий для бетону рвхнм цикл1чних д!й п1двизених теиператур та зволоявнна. Цикл д1й пЦвичених температур та зволожэння складався 1э нагреву з швидк1ств 10 град/год, 13огзри1чного витримування при п1двицен1й температур! 90 и 150*С на протнз1. 6 Д1б, охолоЕЕбнна на протяз! дойи, зволокення на протяз! 6 д1 б и витримування на протяз1 доОи при норыальн!й теиператур! -(6+1М6+1). «ля дослЦхенмя к5цносних характеристик використовува-лксь такая цикли (3+1)+3+1> 1 (1+1)+(1 + 1). Бетонн1 эраэки випробува-лись у .131 ц 1 из ывнз ¡пк 240 д!б.

0сновн1 досл5даешш проводились на зал!зобетонких елеыентах 1н>енер>шх споруд У форн1 брус1э з в1ссв, яка нв згинаеться, рози!-раии пврер!зу 250x120 ыи 1 довкинов 2100 ни, сииетрично арыованих, Поздовянз аркатура класу Й-Ш. процент арнування - 1.52, поперечна арматура класу Бр—I.

На ниенв грань зраэка по черз! д!яла вода або пЦвищеиа температура, на верхн1й гран1 П1дтриыувалась нормальна температура. Незгинн1сть поздованьо! ос1 забвэпвчувалась прикладанням поперечних сия до консолей. Кокектк, то забезпечували нвзгинн1сть ос\, дор1в-нввть номентза, ио виникавть при наавност1 теипературних 1 волопс-них градиянт!в в елеыеип, тобто теыпературно - волог1сни« иоментаи.

У процесс уикл1чних температурно - волог!сних Д1й досл^у-валисъ теипературно - волог1сн1 коыенти 1 дефорнаци поздовщньр! ос1 зал1зобвто!ших еле«8нт1в, а таков розпод1л теиператур та зволояекна по висот! перер!зу елеменпв.

Прийнята посл1довн!сть навантаження 1 теипературних дгй на зал!зобетонн1 елементи в!дпов1дас в основному етапаи роботи таких Ииенермих споруд, як динйв! труби, силоси 1 резервуари; завантазан-ня поэдоввньоп стиекальнов силов. при цьоы'у напруга у йетон! склада-■ л а 7.2 ИПа, что б1дпо$1дае наг.руз! В1д власно'?1 ваги споруд; наступна

- ? -

цикл1чна д!я п1язи«ених тенператур ! ззолокення \етап експлуатацП споруди): поЕангааанкя тимчасово д1вчим стискальнии навантаявнням або згинальнин ыоментоа сдовзнтаяення в!д д11 в!тру окремих перер!-з!в 1к:енгрних споруд). Реши температурив - волог1сних д!й: однобокий нагр!в на протяз1 вести д!б до 90 або 150'С, доби на охолод-яення зразка, вести д!б одноб1чного зволояення 1 доби вктримання зраэка перед иагр!вом у нормальннх текпературно - волог!счнх умовзх.

М1ин1сть » дефорнацП важного бетону при цикл1чи!й дП п1двипв-1шх температур та зволояення. При циял1чн1й дП п1двицених температур та зволояення вибувавться значн! коливання ы!цност! бетону на стиск на кояноыу циклг <рис.1). На початку коянсго циклу на втап1 короткочасного нзгр1ву в1дбуваетъса пад!кня и1цност! бетону на 15 -¿¿У.. Пот1в при подалыиому 1зотери1чноыу нагр!ванн1 на протяз1 вести д!б на кожному цикл! вЦбуваеться значив зростанна м!цност! бетону, величина якого при наступисну охолодяузан)|1 заливаеться поспйнов. Прир1ст и!цност1 при тривалоиу нагр!в! залеяить нв Ильки в1д теыпе-ратури нагр1ву, а й в!д к!лькосм поперодн1х цикл1в тенпературно -волог1сних д1П, При дП Шдвяцених температур ::а зволояений бетон на другому 1 третьему циклах тенпературно - волог!сних д1й спостер1га-еться значке зб!льаення м!цност1 (на 20 - 25И), н!г при б!льз!й к1лькост1 цикл!в тенпературно - волог!сних д!й. г

На втап! наступнога зволояення при нормальны температур! >иц-н1сть знов значно знияусться. При зволозенн! бетону в!дбуеаеться зиензеина м1цност 1 бетону на 25 - НУ. у пор1внянн! з м1цн!стп бетону до початку зволояення. Так! зм1ки м!цност! бвтону на стиск пояенв-пться одночасник в!дпуванням конструктивних та деструкти^-шх проце-с!в у бетон!. Конструктивн! процэси переваяувть на початковкх циклах д1й. до приэвояить до росту н1цност1 бетону при невелиюй к!лькост1 циклов д1й. Подальв1 цикл!чн1 дИ приэводягь до переваги деструктив-них процес!в.

Такна чином мояна вид!лити три характерн! стаки на кояному цикл1 нагр!ву 1 зволояення: и1ц>11сгь при короткочасному иагр!в1 -мПимальна >пцн1сть на кояноиу цикл!, и1цн1сть при тривалому нзг-р1 оI - иаксимальна М1цн1сть на коаноыу цикл!, ! м!ин!сть бетону при настуш!вну зволозенн! - нШыальнз м1цн!сть на кояному цикл! при норйалыпй тенператур1.

Максимальна м!цн!сть (трнвалэ нагр!вання) эч!наеться такна чином: п!сля нагреву нормального бетону на перяоиу цикл! вШуяа-еться р1зке 11 зиенвення, на другому цикл! п!сла нагр!зу зэологв-ного бетону вибуваеться в!дновлгння и!цност1 таким чином, ао приз-кова м!цн1сть бетону перэвинус юцн!сть бетону, яо не 1иго!ва»ся.

на 1.2 - 6.82. При наступних цикл1чних д1ях вШувастьеа деяний прир1ст «¡цност1 до п'ятого - восюго цикл!в, и1цтсть зростае на 2.6 - 10.42 в пор1внянн! з початковою. Пот1м спостер1гаеться посту-пове неэначне пад!ння мщност! бетону на 0.5-1,12 В1д максимально! м!цност! бетону на кожному цикл].

НеобхЦно зауважити, цо в досл!дженому 1нтервал1 в 1 д одного до двадцати п'яти цикл!в д!й п!дви«ених температур 1 зволоженйя най-б!льве зниженна м1цност! бетону слоствр!галося на початковому та останньдму циклах, Для циклов з температурою нагр1ву до 90*С при короткочасному нагр1ванн1 на початку другого циклу пад1ння м1цност1 бетону було 45.5%. а зкихення м1цност1 бетону при короткочасному нагр!ванн! для 25-го циклу - 49.72. Для цикл!в з температурою нагр1-ванна 150*С падения мщност! складало 45.92 I 52.52 в1дпов1дно.

Тривал1сть циклу д1й пЦвщених температур'' та зволоженйя значно вплнвае на м!цн1сть бетону. При мениМ трнеалост! циклу досагаетьса б!львий прир1ст ы!цност1 бетону, 1 максимальна ьптисть досягаеться при 61льм1й к1лькост1 цикл¡в.

Зм1на ыщност! бетону на розтягнення мае такий же характер, як 1 при стиску. Пиля нагр1ванна бетону на первому цикл! вЦбуваеться р!зке пад!ння м!цност1 бетону на розтягнення, пот1м пкля нагр!ву зволоженого бетону на другому цикл! в1д6уваеться »нтенсивне вЦнов-лвння ыщност1 таким чином, що його >пцн1сть перевериуе м1цн!сть вталонного бвгоку на 6.8 - 8,22. При подальвих цикл1чних д1ях вЦбу-ваеться прир!ст ьпцност! до 10-15 цикл!в - на 32.2-38,92, а попы поступове падЫна н!цност1 бетону на розтягнення на кожному цикл! на 0.2-1.22 в1д максимально! «¡цносп циклу. В!дносне зниження м!цност! на розтягнення при короткочасному зволслешп 1 короткочасному нагр!-ванн! д8«о б!льве у пор1внянн1 з м!цн1ств на стиск (на 2 - 52).

При цикл1чн1й дП пЦвицених температур та зволоження в1д6уеа-сться процес каливання початкового модуля пружност! бетону на кок-ному втап! циклу. На первому цикл! з початком нагр!ву вЦбуваеться пад!ння модуля прунньсп бетону, а при подальшому нагр!ванн1 в!доу-ваеться його стабШзаЩа на р1вн!&3.9 - 70.62 в1д початкового. При наступному зволожемп величина початкового модуля пружност! спочатку зменшуеться на 5.5 - 9.82, а пот!м поступово збиывуетьсд на 4.5 - 82. При иагр1ванн! зволоженого бетону на другому цикл! початковий модуль пружносг! зм!нюетьса !накое, н1в при нагр!ванн! сухого бетону: при короткочасн!й дП п!движено! темгиратурн спосте-р!гаяься зр 1 ст модуля пружноет! на 34.2 - 46.52. Подальвий иагр!в не приводить до 1Стотно1 зм1ни початкового: модуля пружност!. При , короткочасному нагр1ванн1 зволоженого бетону наступних циклах

температурно - вологЧсних д1й 81дбуваеться зр!ст початкового модуля npy*hocti на 6.2 - 12. tX. Лодальве нагр1вання не приводить до суттсво1 зм1ни модуля npyíHOCTi,

При короткочасному нагр!ванн1 зволо»еного бетону вЦбуваеться знивення граиичних дефор*ац!й на 23 - 50Х у пор1внянн1 з еталоиними зраэкамн. Тривале нагр!вання приводить до п!двицения ule! величинн на 30 - 70*. 0холод*ення п!сля тривалого нагр1вакня приводить до неэначного зб!львення граиичних дефориац1Я бетону. При зволожеин! бетону в1дбувасться зменвення граиичних дефоркац1й батону в початко-вий пер1од зволояення на 19.6-20.92 1 поступовий його зр1ст при б1льв тривалому зволо*енн1 - на 22.6 - 28.IX.

Цикл1чна д1я п1двиченнх температур та зволозення приводить до поступосого зни«ення каксииальних на цикл» граиичних деформац1й бетону при 36ÍJ!bBBHHÍ к!лькости цикл!в. П1сля 25 цикл!в д!й п!дви-вених температур I зеолохения ix величина зыенвилась до 34 - 93Х в i д початково] величинн.

Для анал!тичного о'пису зи!ни и1цност! батону при цикл1чно«у HarpiBaHHi та зволовенн! використсвуеться методика побудови д1аграан деформувашш бетону при п1двицених температурах, розроблена в роботах О.П. Кричевського. Внкористання uiei методики дозволяе визначити м1цн1сть, початковий нодуль 1 граничн! дефораацП бетону у будь-якнй час вляхои niдсумовування функц!й впливу, як! описучть эм(н» ф!зико - иехан1ч>шх властивостей бетону при короткочасному нагр1ван-н1. короткочасному зво.юяенн!, тривалоиу нагр1ванн! 1 тривалому зеолозенн!. Пор1вняння результата експерииенту 1 розрахунк!в за запропонозаноо методикой свЦчнть про ix задов!льну зб18«.сть. Максимальна poaSisiiiсть складас 3-52.

На основ i про..гд9них дослЦяонь створенх таблиц! значенъ кое<?1-ц!9нт!э . . р. зо доззолявть визначати величинн

míuhoctí бетону на стиск i розтягнення, а такоз визначати початковий модуль npysHocti при цикл!чн1й дП гНяаидених температур 1 эзолоаення.

Тенпэпатирно - волопсн! дефоризцП бетону при цикл!чк1й я i 1 ni движении температур i зволовенна значно в!др1зняоться е 1 д температурно - усадочних деформац!й бетону зразк1в - аналогta при цик-л1чноку HarpiBaHHi. В зразках при цикл1чн1й дП п1двияених теипера-тур та зволозення спостср!галось зб1лъвеиня \к л1н1йних розн1р18 1 обсягу з пЦвиденням к!лькост! цикл!в випробуван'ь.

Стаб!л!заи1я температурно - вояог1сних деформац!й 81дэнзчзллсь при аакси«альн!й температур! циклу ЗО'С на п'стому, а при вансиналь-н!й тенперзтчр! циклу 150°С на авяиздяиатому цккл! випробувзнь. яо

. F

,S

í ti

—1 ч

1 1

I

--------J----- 1 ,1

u

U- /г 1 • ■

1 — t 1

\

/ 1 . -•-•да

* .y

8 *

S «>

5*

I- M

о

O Xt

^ с»

О le» M о о сч

ta » t>-о; I-, m ni at (U

<1J O»

m «ri

• s*

( a*

а

пояснветься р1эни< механ!змом масопереносу в бе тон t при температурах 90 1 150*С,

ДеформацП роэвирення спостер^галисо на комноиу цикл! ни т1льки п!сла звояо*ення, але й п1сля Harpiey i наступного охолоджанна, П1сля ко*ного циклу спостер1галось зб!ль«емня зволо«ення Сетону s nopiBHSHHi 1з зводохенням пкля пер*ого нагр1ву.

Загальна веллчина в!льних температурив - волог1ских деформац!й бетону при цикл1'4Н1й дП гийвицених температур i звояохенна ia мею-дииов, яка 1снуе, вклвчае три види деформаций - волог!сн! деформацП (усадка i набуханнз), эворотн! I незворотн! температуря! деформацП, Запропонован! анал!тичн1 вирази i таблиця значень'коеф1ц!ент!в, «а дозволявть урахувати вплив циклНних д1й на всi три вуди деформац1й. 31ставлення досл!дних значень теыпературно-вологкних деформац!й з теоретичними св!дчить про 1х задов!льну зо11н1сть, Максимальна posôiiHlcTb складас ¿-А'/..

ДеформацП повзцчосп оетону при цикл!чн1й дi 1 п!дви«ених температур та зволокёння зроставть на кохному цикл! (рис. ¿>. Розвнток деформац!й повзучост! в!дбувзеться не 11льки при п!двщон!й температур!, a й при наступному зволомвнн! навантавеного батону на кохксмц цикл!, але ix величина в 3 - 4 рази менва. His на втап1 нагр1ванмя.

Гранична величина вЦносно! деформацП повзучост! при циклНшй flil пЦвицених температур 90о1 ! зволоменн! в 2 рази вища деформац!А повзучост! бетону при стационарному або цикл1чному нагр1ванн( до Tici i температури без зволохення ! в 6 разia внае. Hii деформацП повзучост! при 20*С. При температур! циклу 150'С деформацП повзучост! зб1ль«увться в 3.5 ! в 18 раз1в в!дпов! дно.

На ко1ному цикл! е!дбуваеться эр!ст деформац1й повзучост! з початком нагреву. noriM зменяенна «видкосг! розвитку децшриац1й повзучост! i !х затухания. Збтиення температур« циклу привело до зб1ль»ення ывидконаНкавчих деформац!й ! ивидкост! затухания повзучост!. При дi1 води на бетон такох иоина вид!лити д!в швидконат!-кавчих i поступово эатухаючих деформац!й, але 1нтенсивн!сть процесц розвитку деформа|Цй поазучосп при цьому значио нивче, his при HarpieaHHi.

величина граиичних деформац!й повзучост1 на кохному цикл! эмвн-шуетьс^ !э зростом к1лькост! попередн!х цикл!в, При цьому б tля 50* деформац1й човэучост1 розвиваеться иа 1-2 циклах теипературно-воло-г!сних д1й. Затухания дефорнац!й повзучост! в!дбуваеться практично п!сля ? цикл!в при температур! циклу 30"£ i п!сла 15 ци»л1в при температур! циклу !50*С,

С*(О"5, ППа-

30

20

10

»

\ 2.

3

-----

I

0 /0 20 30 <?£{?

Рис.2. ДеформацП ловзучосп бетону при циюйчних гемпературно -«вологкннх д1ах.

1 - максимальна температура циклу 30°С; 2 - максимальна текпгратура циклу 150°С: 3 - звичайнх умови.

290

300

Т,

сс/т.

Величина граннчних де$ормац!й повзучост! бетону значна зале-жить в i д 1Плькост1 цикл!в температурно - волопсних дЬ1 перед наван-тажекням. При 3 циклах температурно-волог!сних д!й, skí в!дбувались до навантаження. величина сумарних граничних деформац1й повзучост! бетону знизилась в 2.5 - 2,65 рази. Запропонован! анал1тнчн1 залеж-ностi, цо дозволяють урахувати вплив цикл1чних температурно -волоНсних д1й на деформацП повзучост! бетону. Портвняння досл!дних значень деформаций повзучост! бвтону з теоретичними св!дчать про 'ix задов1льну зб!*н!сть.

Температура зусилля в зал!зобетонних еленентах ¿нкенорних споруд. Температурив мом-енти в зал^зобетонних елементах при перыому короткочасноыу нагр1ванн! досягли максимально! величини при максимальному температурному rpafiieim. Подальше нагр!вання приводить до pi3Koro знижгння йога величини на 30 - 352 внасл1дон ¡нтенсивного розвитку деформац!й усадки i повзучост! бетону з боку нагр!вання. Охолодження П1сля тривалого одноб)чного нагревания привело до появи протилежного за знаком температурного моменту, цо пояснюеться р1энов ввидк!ств розвитку деформац1й усадки ! повзучост! бетону по biicoti перерезу елементу при тривал1й дil педвичено'! температури. Односмчне зволоження елементу на первому цикл) випрооувань привело ди виник-нениа град!енту вологост! i до набухания бетону з боку зволоження, 40 привело до зиияення величини негативного моменту на 15 - 502.

При наступному нагр!ванн1 зволоженого бетону ненавантажених . зразк!в на 2 1 наступних циклах величина температурно - волог!сного моменту була на 48 - 722 менша. His при короткочасному нагр1ванн1 на первому цикл!.

Для навантаясних зразклв величина температурно - волог1сного моменту при короткочасноыу HarpisaHHi зволоженого бетону на 2 цикл! в пор!внянн! з короткочасним названиям на первому цикл! знизилась на 132 - 362. Величина змйш моменту при нагр1ванн! зволоженого бетону на 3-102 вища. His при первому нагр1ванн!.

Величина температурно - вплоПсного моменту при охолоджуванн! ненавантажених зразклв змениилась у nopiвняннi з охолоджуванням на першому цикл! на 152 i 62 для температур 90 i 150°С, а для наванта-жених - в!дпов1дно на 232 i 132.

При подалыиих температурно-волог1сннх д1ях величина ыаксимал!-ного моменту для ненавантажених зразк!в поступово зменвуетьса !з зростанняи KiflbKocTi цикл!в, i до 6-7 циклу його величина стае менее

X X X X a X я о 13 о X о я -* s X <0 аз о е аз îa a ■в со X X

D> о о о СУ о 0> X X •o -i о a Ol Ok о <0 о СИ X Ф X о го X о си го о te

r> та X ta M X я а> 3=1 а к s сс со X ь о s Ol ь » "О ia • ta

X Of s тэ ы го ¿3 ъ n X О о хз со a -4 Of ш X ±э Уз о тз в X so

X ta- W се СС X <e м. •H »•"к з: о «0 О X д о о Я OJ V Г7> X О ta» sa

о ri X О s =Э to X ® « сэ се » •о О H Ьэ X 13 С-5 о X ш CD X ïa

-J X X X о » •а CO о о о ТЭ Си 13 Of о> Of X W a а п w п Ol С ГО fO n Ь

» о ta- îa X <е о X о ■H •4 И» да X ф a и -4 го H о о» сс о -4 * X X X ta SZ хз ъ »

rt <ii • m » X ь хз Of ce го та Сг ш о В о X ж X X X »

о ja X 0» ta»» ù> «с en X о О X 0» за та X X тэ X X is &> -4 тэ п X а —t

О* X Q> •а ь s a X (JZ в) к о X » X la X X ГО X w а • се X ь Sa Ja c_n ГО

S 0» СИ X Ох ta» X -о «© Of m X H (О X о • X X CU a X *а œ СИ со X о a Ь К

о X и Ci со w ь о •о ha & Û» tr X Ol и (С о >—- i-— X о X X 0> a 0* X a с: a

Cl <е » СП И -i о ta» (а tr п a о и tí 1 X тз п о X о ТЭ ta«» X го

Ь ее о о» JZ И1 X н •а » да а» сэ *а X X •с» »— X Си CD о с: X зэ со œ СП X X тэ

О ил » » ■а X cd X & ce X er ce о X X о Of X та 0* it) • О' a го К 1 0) is &

ш СИ Ci i*— (С ta» -i тэ X п W ь о <0 о о го 00 X 0 —< X X. >3 -4 to*» n -J cc -»

к Î3 О 3 u\ • о X» СС X & СУ о со п X Sa 0» X и а- Of Ol ce •-» ГО X * О тэ <с

X »_►. OV И* о X X 03 о X <e м> И си H о О X о> тэ • X X о ZZ сс к* ЕС X со <-•• о тз

<7* и> со уз к Of ja X ja си Ol 0) ь CD ь »-•• s -5 -4 та о X —1 X) «4 X из СП a С£> С œ ta» s

О о M со о S ta» Sa 1 a о. о. сг X мм 01 & СО Of Of Ol X к a о <t» 1С X Of X

о о X » ta* V хз ш G X и г» в О m X го M О) X X ь—. тэ • ТЭ а ГЗ X X СО

со X л о> a X ш (С ь -i CD хз о —1 о X CD •-» ■е a со ф f X О X X о Of X о> Ï3 X <0 о

О H X (9 • тэ © a «M» о «г о X Ol X X X X о* -4 •о X X m a -4 го со <е » s •

3J о X X со X ь ь> в X X о œ о ул X S к X X a s M Лэ тэ с. » te X X го <->

X X X а о X о сс ш и m •H X X X <0 се <о X го о к сг тэ X X

35 X X ! о К «я с» п. X со О а fc— У» X -Í тэ X £= Of о X ta» се a О го e

го и 03 X a о. X s> X b о <0 <В> X -i а> S3 ft» и» ГО X X Of •а -1 X ce

X ь •и X X А t? Г) CD хз X 3 X er ■о ь X CD к s bi и X п Г) се CG <е s О Of m X

« го <0 СП н (О «г X •H Û» о X X CS о <0 Ж я к о о X un о V с*/

<0 s в • с X -j s О тэ ТЗ "О со X о *о X ы a CD X X в м> ж îa » X -4 œ Ol «r ta

X ь та гз СП X s X о 1С о a к <о тэ CD тэ X ro о* ю 0) та о 0/ <В го X n О

Ol со X <0 К* X X си ш и> о PC ■о Of X Of "О О) я X X со • Í3 ^ ш К ¿3 -4 & —>

¡а а: -4 тэ О •HI о ra » -» 1С о о X о с -н W Ol •ч X -4 о X tr о » о Of a X о* ta.

го го см А -t хз ce M 0) -4 о> я H СП t» X в X о X <0 JZ M ce X

X X to H a X ГО с s> СО •ч "О •о X о a х> X О) ce ТЭ о 0 к X а w о î=» -4 хз X го X

•ч m се со о О X ю te X« о* •H ■о X • X •о ta*» ЕС а> о X тэ о о* Of Си X X a ta»

о 13 к 99 X a к <k> о а • ю о тэ te й» «Л X ъ в ш о Ьз ЕЭ M •-» а* 55 о

-4 ш О со m о <D Си X 0» • ce n X Of а а с: a X3 сг X о ез СИ го се X ТЭ CO

Сг о м» я X X •а к о ь хз X д X ta о> X тэ N" X M Зя о -ч -4 X тз со ta» К

о Е2 о D) te cu ь «г "О ÜS о JZ та Л ее i я X о о о су. X Of X X X , И- X СО ю ta»

со to о W (S » ■о X о X X о X M» ■е к ь ь п тэ се го m Of Of X. го тэ X X

X ъ (9 Л о хз <c ta» о ta X ь s» a о X о ю сс и о о со X X X Oí sa s

СУ а о и о a s M X .с a X a ■о •о о то о со •4 Of a ÇD го со Ol a to X -

•о га ь X 0> и СО s ф ТЭ a •о о X M Ъ ъ X X X X В тэ го СП тэ n X т; X X

X о о а> >н ® Т? 0) X X о X Ч&- 7Э X И Си га о сг a a (D а -4 ш X ь N: о» тэ ь ta. ta. о

01 с* о ЭЙ X S X О ia о Of X m s ГО с тэ X -1 о го п er X ы »-»» о* ю X

то •о о о W о o* X a о я о 1—* » тэ T3 0> -4 о a -4 £ X а о (0 (t)

«с со а (С CÖ & та ь X <£ гз с »-л о » (Ji о C~î Су M. О* (Е> SO о го s: X 01 01 и- Ja X

тэ о» X п о о s о <£Z то X t— X 1» X го X S> » SC X H» X X О a —t

X X » jj X •н Ь s О -1 -i s ш аэ a X s 1 'х: (С ш a о a а» M X а ф ce

S Of 0* О X -i о о* s ¿a о с Ja X тэ X СО •о X го a JQ CCI T2

ы X и Ю о о El . 0» Си <С X ь t—• J=» •И от со п X X о тэ X ез тэ -н a •а a о e a

X •S д; Kl со <T> X Q Ja ÍC л о 07 (0 s се X Of Of П 01 <71 Of го тэ X о s тз

о» 3 се Of О« X X го s Cf О X (С a се —i О г: о со —» >4 •4 X s О тз ta» X X

А "О M X ГО п ta X СП 3 тэ о ta X н ^ тэ X ее OJ X С7> X го сг ce a X ta-

X го ~4 X CD » <o a se«»*3 CH^i« со о X X О о о м» а? иэ X ЕС s о тэ ГО a ú> со CD ta» с о

S eg О О СУ ■о sc ТЭ X о 1 о (О О X • ь í: О <33 a аз ТЭ го о 3S СП X X

X X X bt о X ra û* г> «H <D X с Зз о а -Ч с'-" се X К CD CK ■о ТЭ • » <е> X о

о « to 9 TJ PI и> -H ta CC X X X -И «м X В к X го •а тэ со -4 e о X • Í3 Ь

X "О V» X X s cc •о о X X ö <ч <9 * te- ь X Of с <£ о V • X о О О

Ol о (D Sa о Ol X •o M» к X ь X » К о» ГС —1 о — <-4 со 0 ТЭ ж 0» ta- X ta

а И1 M X rz Си о се <0 се Ol со СС тэ * се «с X Г"> X te X (В a*

•с» X О 5 X CO 8 СП X о •н <-> 5> тэ а о X CO ta» X ce

се о тэ Oí О ta* &i X о о я О a Of Б м. Ja Of та

» » rt X (О 1 X в 1 X аг т -1 о тэ X 1 a 0 1 Of X I

о

стисну, чо виникли в результат! тривалих випробувань. При цьоиу в nopiBHaiiHi ia зразкоы - еталоном р!аень навантажень, при якоиу в арматур! досягаетьса Meia текучостi, знихуетьсэ на 5 - 152. Граничн! дефориацП скорочення елемент!в знихуються на 10 - 122. У цей пер!од спостер1гасться утворення тр!ц>ш в захисноыу зарi бетону, яке поясив-вться розклинЕвчоп fiien арматури, чо знаходнться в стан! текучост!.

Особливостями напрухено - дефориованого стану зал1эобетонних елеиент!в, випробуваних при короткочэсн!й дП згинального моменту s наявн!сть в арматур! розтягнуто'! зони розтягувальних иапруг, но виникли в результат! тривалих випробувань. При цьоыу в пор!вняин! is зразкон - ет.алоноа pleenu навантахення, при якому в руэтягнупй apMatypi досягаетьса межа тгкучост1, энихуеться на 5 - 102. i цосйг-ненням aes! текучост! арыатури. ко розтягнена, в!дбувавться !нтан-сивннй прир!ст розкриття тр1цнн. Для зраэк»в. на як! в пронес! тривалих випробувань д!яли цикл1чн1 текпературно-волог!сн! дП, вирина розкриття тренин на 12 - 3Ь'Л б!льаа. hîs при випробуванн! эталону. UtmiicTb эразклв при цикл1ч|ий дП пиеиавних температур i зволохан-ня зиеньаувэлась на 3-92

Для зал1зо6етонних елехеит!в iHxeiiepmix споруд розроолена програма розрахунку из EUH i розв'язане заедания по визмченню напруяено - дефориованого стану при R.Î1 температуря 1 наоантаяення. Посл1довно вир!оуоались два загдакня:

- визначення напруяено - дефориованого стану зал1зобетонних елеыент1Б 1няенерних споруд при дП експлуатацп1ио! теыпературн ! навантазення з урахуваннам фактору часу методами спадково! теорП стар!ння бетону;

- еизначення напруяено - дефориованого стану зал!зобетонннх елененпз ¡нхенерних споруд при наступноиу доваитахенн1 '1х поздов-аньов силою аоо згинальжш моментом до вичерпання несучо! здатност1 на основ! теорП деформування зал13обетс.ну з тр1шинаыи У. 1 .Карпенко.

3anp0n0H0Bani такоя ¡наеиерн! методи розрахунку напружено -дефориованого стану i HiiumcTi зал!зобетонннх елементгв ¡нхенерних споруд, iJoCTOBipHiCTb результапв розрахунку п!дтвердшена дашши експериментальних дослЦхень. il Тр!циноцтворенна i ширина розкриття тр!щин при цикл1чн!й дП пiдвицених температур та зволояення. При перыоыу короткочасному нагр!ванн> вЦбуваетьса у.творення тр1щин у бетон! зони елеыента, цо не нагр!валася, иирина розкриття яко! складала 0,06-0.08 ни. При подальяому нагр!ванн! иирина розкриття тр1чин значка на эн1нввалась,

При охолоджуванн! в!дбуваеться закриття тр1щин у зон1, ио не нагр1-валася, 1 творения тршш на протилехнЫ гран1 елененНв при зиЫ знаку температурного моменту. При цьому ширина розкриття тр1щин досягае 0.06 - 0.09 мк. При наступному зволояешп вибувасться зиен-вення ширкни розкриття тр1щин внасл!док набухания 1 зменмення вели-чини температурно - волог1сного моменту, •

Нагр1вання на 2 цикл1 температурно - вологчсних д!й приводить до закриття тр1щин гран1, во мае б1льву температуру. 1 розкриття трНин протнлекно! гран!, але ширина розкриття. тр1иин менша. н1е при первому нагр1ванн!.

Наступи! цикл1ч1п дП П1двищаних температур 1 зволояення г причиною подальшого знмення вирини розкриття тр1цин при юлькосп цикл1в д1до 5 - 8. При короткочасному нагр^вашп до 90°С на 6 цякл1 вирина розкриття тр1цин у нонв изгр!пй зон! у пор1внянн1 з короткочасним нагр1ваннды на парному цикл! знизилась на 172, а при охолодвуванн! змениення шнршш розкриття тр1щпн у б1льч нагр!-т1й зон1 склало 10^. при нагр1вакн1 до 150°С на 5 цикл1 - 407. 1 302 в1дпов1дко. При б!лыпй юлькосН цшШв ди'1 в1дбуваеться пос.тупове з^лызення нирнни розкриття тр1адн внася1док перерозпо-д1лу иапругн м!ж арматурой 1 бетоном. На 14 цикл! температурно -волог1сних д1й иирина розкриття трхцин у зо>п, що не нагр1васться, на 207. 61льиа, н1н при короткочасному нагр1ванн1 на 6 циил1, а при околоджуванн1 ширина розкриття трщин протилежно1 зони - на 102.

0СН0БН1 ВИСН0ВКИ

1. Вивчано вплив цикл1чних температурно - еологШшх д!й на ф!змко - иехан1Ч1П властивост! бетону. Запропонован1 анал?тичн! залсаносп 1 коеф1ц1енти умов роботи, якл дозволпють визначитк вплив цшшчних д!й нагреву 1 зволокення на м!цн1сть, початковий модуль пружносп, граничн1 деформацП бетону 1 коефШект Пуассона, а таков визначити температурно-волог1сн1 деформацП 1 деформацП повзучост! бетону в цих диовах.

2. При цикл1чн1й д!1 п1двищених теыператур 1 зволохкння В1'дбу-вааться значка наливания «¡цносних властивостей бетону на коеноиу цикл! випробузань як при стиску, так 1 при розтягненн1. На етапая короткочасного нагр!вання I зволояення в!дбуваеться пад1ння и1цност! та граничних дефориац!й бетону, а при триЕалому 13отери1чному нагр!-ванн1 в1дбуваеться 1х зростаикя. При нагр1ванн! иезволонек!?го бетону 1 зволохенн! бетоиу в!дбуваеться пад1кия модуля пруеност! бетону.

При narpleaHHi зволоненого бетону спостер!гаеться зр!ст модуля пружност1.

Максимальна м1цн1сть, модуль пружност! та граничи1 деформацП бетону на початкових циклах э61львупться виасл1док переваги конст-руктивннх процес1в. а пот!м эменьвувться внасл1док розвитку деструк-тивних процес!в. 1нтенсивн1сть i величина эростання 1 зменяення м1цност! залвжить в1д твмператури та тривалосп циклу д1й.

3. Для прййнятого в експеримент! режиму цикл1чних д!й п!дви-цеиих температур 1 зволоження спостер!гаеться поступовнй зр!ст дефррмац1й подовжеиия бетону до 5 - 12 цикл!в, п!сля чото в!дзнача-ласа 1х ста61л1зац1я. npnpicT деформаций в!доувався як за рзхунок незворотх температурних деформаций бетону (до 40 - 452 загально! величини приросту), так i за рахунок набухания бетону при зростанн! зволоженносп бетону з п1двищенням к!лькосп цикл1в випрооувань.

4. Загальна величина деформаций повзучост! бетону при цикл!ч-них темпвратурно-воломсних д!ях в 2-3.5 рази ви«а, н1ж при иагр!-ваннт до Tiei ж температуря без зволоженна i в 8 - 18 раэ1в вияа, н!ж при звичайн1й температур! без зволоження.

Величина приросту граничних деформации повзучост 1 на кожному цикл! змениуетьса при зростанн1 к1лькост1 попередн!х цикл1в випро-бувань. ЕНла 502 деформаций повзучост! в1дбуваеться на I - 2 циклах темперлтурно - eonoricnnx д!й. Затухания деформац1й повзучост! вЦбуваетьса практично п!сла 7-15 циклов Д1й.

5. Йнал!з напруаено-деформованого стану зал!зобетошшх елемен-т!в при цикл!чимх температурно-вологтсних д!ях виконаний за детально розробленою програмою, в anift ураховано вплив HarpiBy 1 зволоження на основн! властнвосг! зал!зо6етону: MiquicTb, деформа-Uii, усадку, набухания i повзучкть бетону, а також роботу зал13о-бетону з троицами.

BiporiflHicTb розроолено! методики розрахуикового визначення напругено-деформ?ваного стану елеыент!в споруд п!дтверджена пор 1в-нянпяы з даними експерименталышх дослЦжень.

6. Температурно-вологши ыоменти, цо виникають у зал!зобетон-них елементах при цикл!чних температурно-волог!сних д!ах. залеяать вiд величин температурного i волог!сного перепад!в, в 1 д к1лькост1 цикл1в Д1й, режиму циклу д!й i силових flirt на елемент, наявиост1 тр!щин, а такоя pi3imui по висот! nepepi3y температурно-волог!сних деформац!й ! деформац!й повзучост! бетону.

Величина температурно - волог!сного момрнту значно залевить

вЦ розпод!лу по перер1зу температур I зволоження. В основному споствр1габться зниження максимального позитивного температурно -волог!сного моменту при короткочасному нагр1ванн1 при зростанн1 к1лькост1 цикл1В випробувань.

Величина негативного моменту при цикл1чн!й дП п1двияених температур 1 зволомення зб!львуеться при з,ростанн1 к1лькост1 циклов, *о можна пояснити р1знои !нтексивн!ств прот1кання процес!в усадки, набухания 1 повзучост! по висот! перерезу зра'зк1в. При упов!льненн1 деформатЦйних процес!в 1 масообм1ну в1дбуваеться стаб1л1зац1я негативного моменту при охолоджуванн!. Шсля охолодгвння на 15 цикл1 величина негативного моменту була в 1.89 рази б!льша. Н1К п1сля охолоджвння на 1 цикли

?. Цикл!чна д1я П1дввдених температур 1 зволоження впдавае на м1ин1сть зал!зобетонних елемент1в. 0соблив1ств напружено-деформо-ваного стану зал1зобетонних елеыент1в е наявнкть в арматур! значних сткскальннх або розтягувальнкх напруг. цо виникли в результат! трива-лнх випробувань. При цьому в пор!внянн! !з зразком - еталоном р1вень навантаження, при якому в арматур! досягаеться нежа текучост!. знияуеться иа 5 - 152. У цей пер1од спостер!гасться утворення тр1иин у захисному вар! бетону, яке пояснпеться розклинюючои д!ею арматури, цо знаходиться у стак1 текучост!, М!цн!сть зразк!в, на як! д!яли цикл!чн! дI1 температури 1 зволоження, знивувалась на 3-92.

Суттево впливапть на м1цн!сть зразк!в так1 фактори - зкйна м!ц-носних властнвостей бетону, знижвння ст!йкост! стиснутих стеран1в внасл!док змйш коеф1ц!ент!в поперечних дефор"мац!й бетону та пере-розпод!л напруг м!ж бетоном 1 арматурой.

8. Цикл1чна д!я пЦвищених температур та зволоження дри невели-К1А к!лькост1 цикл1в дI^ приводить до пивииення тр!щиност!йк1стг зал!зобетонних 8лекент1в ! зменвення иирини розкриття тр!цик. як1 виникли п!сля первого нагр1вання бетону. При подальших цикл!ч)шх д!ях п1двиц8Но1 температури ! зволоження вЦбуваеться зр1ст лирики розкриття тр1чии за рахукок перерозпод!лу напруги м1ж арматурой ! бетоном.

Основний 3MicT дисертацП опубл1ковано в роботах:

1. брыкатий 0.3, 0 методике экспериментальных исследований физико - механических, тепло- и влагофизических свойств бетона при повышенных температурах и 9влаанении//Роль молоде«и в решении конкретных научно-технических проблем нефтегазового комплекса страны: Тез.докл.Всвсопзн;конф,- Н., 1989,- с. 141.

2. Брызатый 0.3. Влияние циклического нагрева и увлажнения на деформации ползучести и температурно-вла«ностние деформации бетона //Прогрессивные конструкции и материалы для строительства в условиях Донбасса,- К... 9НК ВО. 1991,- с. 157-143.

3. Krichevsky fl.P.,-Brizhaty О.Е., Hessauady fl. The Behaviour of reinforced concrete under the action of repealed heating and wettlng//ClClHD report.- Uol.9.- 1993. - Hi, - P.28-33,

сдано е производство 18 05.94, юрнат ао*90/»б. мс.печ. тиш '(00. олш 2ЧГ. ГЧ.-изд.*. 1,60

ц8ыти угольной гоожшсжюг'м

шх оперативной полигра«кк

340000. Г.ДОНЕЦК, ул.АРТЕКА, СО