автореферат диссертации по архитектуре, 18.00.02, диссертация на тему:Принципы реконструкции архитектурных сооружений исторических ансамблей малых городов Западной Украины

КШВСЬКИЙ НАЩОНАЛЬНИЙ УН1ВЕРСИТЕТ БУД1ВНИЦТВАIАРХ1ТЕКТУРИ

, 9 et» гт

ЛЕЩЕНКО Нелля Арсентпвна

УДК 72.025.4/9

ПРИНЦИПИ РЕКОНСТРУКЦТ! АРХ1ТЕКТУРНИХ СПОРУД 1СТОРИЧНИХ АНСАМБЛЮ МАЛ ИХ MICT ЗАХ1ДН01УКРАШИ

18.00.02 - ApxiTeiaypa будтель та споруд

АВТОРЕФЕРАТ дисертацп на здобуггя наукового ступеня кандидата арх1тектури

КиТв

-2000

Дисертащоо е рукопис.

Робота виконана на кафедр! основ архгеектури 1 архитектурного проекгування КиТвського Национального ушверситету буд1вництва 1 архггектури.

Науковий кер1вник - кандидат архггектури,

Заболотний Володимир Олександрович, ООО "Мш д'ш", директор

Офщ1йн1 опоненти:

доктор архггектури, професор Дурманов Володимир Юршович, Державний университет "Льв1вська полггехшка", професор кафедри арх1тектурного проектування

кандидат архтектури, старший науковий сшвробтшк Буравченко Серпй Григорович, Укршнський НД1 Цившьсшьбуд, заступник директора з науково'1 роботи.

Провщна установа

НД1 теорп 11сторп арх1тектури 1 мютобудування держ. комгтету буд1вництва, архггектури 1 житлово'1 полтжи Украши, м.Кшв.

Захист вщбудеться "22" червня 2000р. о 13 годин! на засщанш спещашзованоТ вченоТ ради Д26.056.02 при Кшвському Национальному университет! буд1вництва \ архЬектури за адресою : Ки'1в-37, Повггрофлотськи! проспект, 31, аудитор!» 466.

3 дисертащею можна ознайомитись у б1блютещ Кшвського Нацюнального университету буд^вництва \ архггектури за адресою: Киш-37, Повггрофлотськи проспект, 31.

Автореферат роз1сланий " 22 " травня_2000р.

Вчений секретар спещатзованоТ вчено! ради

ТЧмохш В.О.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Вщродження штересу украТнського народу до своеТ ¡стори I культури, агнення вщновити I зберегти архггектурну спадщину знову ставить проблему конструкцй пам'яток архиектури в ряд найбшып важливих. Особливий ¡нтерес я проведения дослщження мае забудова малих м!ст ЗахадноТ УкраЗГни, як найб^лып сельно'1 групп ¡сторичних мют, що волод!е ушкалынши ¡сторичними й хггектурно-планувальними особливостями 1, одночасно, найбшьше постраждалоТ изш пер'юди XX стор!ччя.

М1ста захцщоукраТнського репону на р1зних 1сторичних етапах знаходилися пщ ливом р'вномаштних культур : польсько1, ншецько1, литовськоТ, росШськоТ. Щ роди, в залежносп В1д дом1нуючого в Тх перюд панування стилю I нацюнальних яах його втшення в архитектур!, змшювали 1 доповнювали структуру й образ оруд мкысих ансамбл1в. Забудова ставала рЬноршною, а м1ста набували зактерноТ репональноТ риси - поедиання на однш тepитopi\■ р^знонацюнальних «тектурних особливостей.

Актуальтсть теми. Проте з плином часу дуже багато мют втратили свШ эактерний ¡сторичний образ. В них було знесено багато ¡сторичних оборонних эруд, громадських 1 культових будинив, що служили центрами композшш :ьких архЬектурних ансамбл1в. Зникло багато житлових будинюв рядово'1 оричноТ забудови, що складали характерний фон для домшант.

Зам1сть знесеноТ ¡сторичноТ забудови тут зводилися нов1 типов! споруди, яю ш економ1чнпш. Щ об'екти своУм масштабом 1 неверно обраним розташуванням 'йнували ¡сторичне середовище. Порушилася спадкоемшсть його арх1тектурно-эсторового розвитку. Законом[рно сформоваш мгсьм ансамбл1 зруйнувалися. 1л1 м!ста втратили функщональш напрямки розвитку. Це зупинило зростання Тх щнв 1 ансамбл1в.

3 шшого боку, ¡сторичш пам'ятки, що залишились, зараз знаходяться в дуже [едбаному стань 3 часом багато з них втратили свою початкову функцно 1 зараз сористовуються не за призначенням. Це також сприяе Тх подалышй руйнаци 1 ;е до порушення ¡сторично'Т функци ансамблю в пшому. Гсторичним будинкам та :амблю потр1бна функцюнальна реконструкщя в межах оптимального напрямку ¡витку самих м1ст.

Проте реконструктивш робота в малих мкггах практично не проводилися, або ж гата реконструкцш в кращому випадку закшчувалася реконструкщею окремоТ 1'ятки.

В даному доашдженш пропонуетъся розглянути комплексну реконструкцш I гстосування основних тип ¡в архггектурних споруд кторичних ансамбл1в на ocнoвi ного м1стобуд!вного ршення всього ¡сторичного центру М1ста. В малих М1стах )ричний центр М1ста формують, як правило, один або два взаемопов'язаних )ричних ансамбля. Споруди цих ансамбл!в являютъ собою едину зберёжену

¡сторичну спадпщну. Вони розташовуються поруч один одного навколо одшеТ а( декшькох домшант, традиц1йно мають взаемний планувальний 1 об'емн просторовий вплив. Через таке близьке розташування вони, по суп, е складовик единого ансамблю, сформованого навколо одшеТ домшанти. Тому, проведен! реконструкци будь-якого окремого будинку може бути тшьки за умови проведеш реконструкци всього ¡сторичного ансамблю в цшому. Причому, з огляду 1 особливосп йоге I сторичного розвитку, для вибору оптимально]

реКОНСТруКГИВНОГО рНЛеННЯ ПОТр1бнИЙ 6ШЬШ ГЛИбоКИЙ ПОр1ВНЯЛЬНИЙ рОЗГЛЯД 1СТО{ формування 1 розвитку ансамбл!в захщноукра'шських I европейських мют д] визначення гх взаемного композицШно-структурного I стильового впливу. Сучасш стан кожного будинку I ансамблю в цшому необхццю також розглядати в пор1внян з IX ¡сторичними даними. Це с единим способом прослщкувати розвиток кожно] окремого будинку в ансамбл! I дата правшьш рекомендади стосовно його сучасно] пристосування.

Виходячи з цього, проблема реконструкдП' архггектурних ансамбл1в \ будинюв з яких вш складаеться, в ¡сторичних центрах малих мкгг ЗахадноТ Украши в перюд вщродження ¡нтересу украшського народу до своеТ ¡стори \ культури стае актуальною 1 потребуе бшып глибокого вивчення.

На сьогодш окремим питаниям ще! важливоТ проблеми присвячено ряд наукових праць, серед яких е як монографп 1 пауков! публжацп, так $ проектш пропозици.

Загальш питания з теори й 1Стор1'1 архйгектури I мютобудування, просторовоТ оргашзац11 площ I комплекав, що приеднуються до них, освгатеш в роботах Ю.С.Асеева, М.В.Баранова, О.В.Бунша, Т.Ф.Саваренськоь КомпозицШш принцищ оргашзаци ансамблш розглянуп В.1.Балдшим, 1.Бондаренко, М.Ф.Гуляницьким, О.ВЛконшковим. Типолопя архггектурних пам'яток частково дана в роботах

B.Я.Ваги, 1.1.Глемжи, В.О.Чантур1я.

Анашз сучасних проблем реконструкци проведений Б.Калмиковим, ОЛ.Кос ревським, В.К.Косточкшим, Д.СЛ1хачьовим. Загальним питаниям метода! реконструкщУ пам'яток архггектури I м1стобудування присвячеш робота 1.Е.Грабар

C.М.Давидова, В.ОЛаврова, е.В.Михайловського, в тому чист методам реставра! М1ст у XIX столггп - праця В.М.Возлинсько1.

Розроблена 1 застосовувана останшм часом методика реконструга архкегаурно!" спадщини висвгглюеться в роботах е.С.Пронша,0.1.Пруцин Ю.В.Раншського. Тут велика увага придшясться питаниям м1стобудуванн Робота з! сполучення старо! 1 ново! забудови в ¡сторичних центрах м!ст проведе О.Ю.Беккером, О.С.Щенковим, В.М.Бшоусовим, Н.М.Бочаровою, В.А.Васильченк Д.Брунсом, С.Регаме, Н.Усовою, А.Е.Гутновим, 1.ГЛежавою, О.В.Маслови В.1.Юрштасом.

Сучасному використанню пам'яток архгтеюури та цшноТ фоново!' забудови присвячеш пращ А.Бокова, Г.Мюллера-Менкеса, М.О.Орлова, О.С.Щенкова.

Питаниями теорп й ¡сторп архкектурнсм I м1стобуд1вноТ спадщини Украши, и жонструкцп \ пристосування до сучасних умов займалися е.е.Водзинський, Г.Возницький, О.М.Годованюк, М.М.Дьомш, В.О.Заболотний, О.В.Заварова, ,В.Лесик, Г.НЛогвш, 1.Р.Моптич, Ю.О.Нельговський, ОЛХОлШник, О.А.Пламе-щька, 0.1.Седак, Л.П.Скорик, В.1.Тимоф!енко,Т.Д.Товстенко, Т.Трегубова.

Анал1з наявних робгг з обраноТ теми дозволяе вщзначити вщсутшсть наукових »слщжень стосовно виявлення ¡сторичних законом1рпостей 1 репональних юбливостей планувальних, об'емно-просторових 1 функцшнальних ршень «¡тектурних споруд в склад1 ¡сторичних ансамбл1в в малих м!стах; принцишв к жоиструкцп 1 сучасного пристосування. 1снуюч1 робота торкаються або загальних юблем, або питань щодо окремого об'екту. Це 1 викликало необхщшсть даного »слщження.

Таким чином, постановка задач! конкретна, вона виникае ¡з сучасного стану габлеми, 1 це визначае и актуальшсть.

Зв'язок роботи з науковими програмами. планами, темами. Робота виконана в ЙУБА, у вщповщност з державною програмою по вщродженню ¡сторичних мкт краТни; входить до плану роб1т, ям виконуютъся кафедрою Основ архггектури 1 П.

Метою роботи е визначення принцишв I методичних основ реконструкци хггектурних споруд ¡сторичних ансамбл!в малих мют ЗахщюУ Украши на основ1 [явления ¡сторичних та сучасних особливостей Тх формування 1 розвитку та часних вимог до них.

Основними завданнями роботи е:

- визначення ¡сторичних 1 сучасних особливостей та процесу формування [анувальноТ, просторово11 функцюнально! структури ¡сторичних ансамблт;

- виявлення ¡сторичних 5 сучасних архггеетурно-планувальних особливостей новних споруд ансамбл1в;

- анал13 сучасного вггчизняного 5 закордонного досв1ду реконструкци;

- визначення принцишв реконструкци архггектурних споруд;

- розробка методичних рекомендацШ по реконструкци 5 регенераци х^тектурних споруд.

Методи дослщження. Дослщження грунтусться на системному пщход! до [вчення арх1тектурних споруд, який дозволяе виявити законом!рност1 гх зрмування, ¡сторичного розвитку 1 сучасш особливосп, визначити спадкоемшсть в хггекгурно-просторовому 1 функциональному розвитку, позначити меяа конструктивного втручання I визначити принципи м1Стобуд1вно1", об'емноТ та 1тасц1онально1 реконструкци.

Значне мшце займае аналп 1 узагальнення сучасного в1тчизняного 1 кордонного досвщу реконструкгивних перетворень в ¡сторичних М1стах. В нежности В1д окреслених задач застосовувалися конкретш методи дослщження ггорико-архкектурний анал!з пам'яток 1 середовшца, анал13 5х сучасного стану,

пор!вняльний анаиз, типолопчний аналЬ основних архггектурних споруд ансамб експериментальне проектування).

Наукова новизна робота полягае в наступному:

- удосконалена систематизацш ¡сторичш ансамбл1 мал их мют Захщно! УкраЗй за IX планувалыгами та об'емно-просторовими особливостями;

- удосконалена систематизацк тили архггектурних споруд дослщжуваних ансамбл1в, виходячи з типолопчного розподшу самих ансамбл1в;

- удосконалена класифпсащя ¡сторичних ансамблш та 1х складових окремих споруд за ступенем збереження функщонального призначення;

- вперше визначенш принцишв м1стобущвноТ, об'емноТ $ функцюнально! реконструкцп споруд;

- вперше розроблена методика комплексно! реконструкцй архггектурних спо в структур! единого ¡сторичного ансамблю для малих м!ст;

- вперше розроблеш рекомендацш по визначенню напрямив сучасного розвитку архгтектурних споруд ¡сторичних ансамбл1в з урахування перспектив розвитку малого мкта в цшому.

Обгрунтоватсть 1 доскшршсть наукових висновк!в! рекомендапШ шдтверджу-еться засгосуванням загальноприйнятих фундаментальних метод!в дослщження та впроваджепням результат дослцркення при розробщ проекта р« конструкцп ¡сторичних центр1в та окремих ансамбл1в малих М1ст.

Наукове значения роботи полягае у:

- виршенн! принципових питань реконструкцп архггектурних споруд ¡сгори них ансамбл1в малих мкт в зв'язку з загальними тенденциями збереження та розв] ку архггектурно! спадщини;

- створенш науково-теоретичних основ для вивчення характерних рис архш турних споруд ¡сторичних ансамбл1в малих м1ст Захадно! Украши.

Практичне значения отриманих результат полягае у можливосп використа ня розроблених принципе I методики реконструкцй при робот! над конкретними проектами реконструкцп! регенерацп архкеюурних споруд 1 сторичних ансамбл1 Отримаш результата можуть бути використаш в проектних орган1зац1ях, що зай\: ються питаниями реконструкцй центр!в ¡сторичних мют Укра\ни, реконструкцй 1 пристосування пам'яток арх1тектури.

Впровадження результата роботи було здШснено при розробщ:

- проекту реконструкцй забудови ¡сторичного центру м1ста Теребовл1 Тер-нопшьськоТ облает!. Проект виконано в 1993р. в КДГУБА (в авторському колектг на замовления райадмшетраци мюта та впроваджено у в!ддш районно! архгсект} для реашзацп в натур!;

- проекту реконструкцй забудови !сторичпого центру м!ста Володимира-Волинського Волинсько! облает!. Проект виконано в 1992р. в КГБ1 на замовлення райадмшетращ! м!ста та впроваджено у Волинськ!й фиш шетитуту "Дшром!сто" м. Луцьку для подалыло! детально! розробки! реал!зацп в натур! та у ввддш райо но! арх!тектури м. Володимира-Волинського;

- проекту реконструкца забудови ¡сторичних ансамбл!в смт. Олики аверецького району Волинсько'1 область Проект виконано в 1994р. на замовлення айадмЫстращУ м. Клверш та впроваджено в ¡нституп "Укрпроектреставрашя" в м. "иев!, у Волинсьюй фш1 шституту "Дшром1сто" в м. Луцьку для подальше? де-альноТ розробки i реал!зацм в HaTypi та у Biaaini районно? архггектури м. Юверщ.

Викладення матср1а;пв дисерташ? в публкащях та особистий внесок автора. Ре-ультати дослщження надруковаш в 5-ти публшашях, одна з яких зроблена i3 п1вавтором.

В стата " Перспективи реконструкци та розвитку ¡сторичного центру Володи-!ира-Волинського" автором розроблеш напрямки подалыпого розвитку ¡сторичних нсамбл1в, що формують ¡сторичний центр мкта, з урахуванням запропонованого озвитку Mi ста як туристично-торгового центру.

Апробац1я результат! в дисерташТ. Основш результата дослщження оповщалися на 54-й i 55-й науково-техшчних конференщ'ях КДТУБА (м.КиТв, 993-94 p.p.) i на м1жнароднШ конференщ? "Проблеми мютобудування ЗахщноТ краУни", (м.Льв!в, 1994 р.).

Структура дисертацн. Дисерташя складаеться i3 вступу, трьох роздшв, виснов-1в, загальних bhchobkib, додатк'т - загальним обсягом 135 сторшок тексту, 45 иострацш, списку використано? лтератури 1з 115 найменувань, додатк1'в.

ОСНОВНИЙ 3MICT РОБОТИ

В першому роздш проведений аналтчний анаш еволюцп арх1тектурних 1самбл1в i ix споруд.

Дослщження структури ¡сторичного ансамблю в pi3Hi перюди дае можливкть Шбшып повно роздивитися шлях розвитку кожноТ окремо? його споруди. Окремо ;ятий ¡сторичний будинок виникав, розвивався i занепадав не в1дособлено, а в Luafli ансамблю, взаемозалежно з ¡ншими будинками. Тому ¡сторичне дослщження [самблю е базою для дослщження окремих ¡сторичних будинюв, i в той же час >згляд окремих будинюв служить продовженням комплексного дослщження щлого 1самблю.

Розвиток ансамбл1в мав поступальний характер, на р1зних вжових етапах epiraB спадкоемшсть планувальних, об'емно-просторових та функщональних шень. Ансамбль у npoueci розвитку доповнювався новими типами споруд, що [рияло його функцюнальному збагаченню.

Починаючи з епохи середньов1ччя apxiTeinypHi ансамбл! захщноукраУнських ст розвивалися в ткному зв'язку i при взаемному культурному, релИйному J «¡тачному вплив$ ¡з захщноевропейськими i росШськими мютами. Головне мюце 'ix загалыюмюькш композици займав храмовий ансамбль. Акпшзащя торговоТ гльноеи захщноукра'шських мют сприяла розвитку Ух ринкових ансамбл!в.

Починаючи з XV - XVI стор1ччя значения ринкового ансамблю посилюеп Вш стае потужним громадським центром, де зосереджуються основш мюью буди

3 другоТ половини XVIII - початку XIX стор!ччя храмов! ансамбл! одержу! композицШне еднання з мгською житловою забудовою, \ починаегься розшире] меж окремих ансамбл!в I об'еднання 5х у шгафушацональш ансамбле Згодом стае основною вщмшною рисою ансамбл!в мал их захадноукрашських мют.

В малих метах храмов! 1 ринков! ансамбл1 збереглися в надежному стат1 б; IX композицшними \ функщональними центрами аж до друго! свгговоТ вшни. В< активно сприяли розвитку цих м1ст, тому що в них були розмщеш найважлив для мгста будинки. Пщ час вШни та у повоенний перюд багато ¡сторичних ансамб були зруйноваш. Це стало причиною руйнування загальномкькоТ композици, втр малим м!стом основних функцШ, що призвело до його занепаду.

Для вадновлення ¡сторичного значения I подальшого перспективного розви малого м^ста необхщна, насамперед, реконструкцш його центрально! часп включно з кторичними ансамблями I будинками, що IX утворюють, як складов центру житгед1яльносп всього мкького оргашзму.

Анал!з ¡сторичного розвитку архггектурних ансамбл1в ма! захцдаоукрашських м1ст дозволив визначити гх планувальш й об'емно-простор особливостк Планувальну систему за формою плану варто роздшити на три гру нерегулярна (характерна для храмових ансамбл^в I ринкових ансамбл!в XII - 3 столпъ); регулярна (характерна для ринкових ансамбл!в); змшана (характерна, ансамбл!в центру малих м1ст). Щодо розмнцення домшанти стосовно фонов оточення можна видшити: рядове розмщення, коли домшуючий об'ект входить фоново'1 забудови (характерне для ринкових ансамбл1в); рядове окреме розмщен коли домшуючий об'ект цшком займае одну з! стор!н плопц (характерне , ринкових ансамбл1в, але зустр1чаеться й у соборних ансамблях); кутове розмяцеи коли домшанта ансамблю займае р1г площ'1 (характерне для храмових ансамбл центричне розмщення, коли домшанта розташовуеться в центр! плоил, а ряд забудова формуеться навколо неГ (характерне для храмових ансамбл1в); змпп розмщення передбачае сполучення декшькох прийом^в розмщення фон} домшанти в ансамбл! (характерне для ансамбл!в центру малих м!ст, де в< утворюють пол!функц!ональний ансамбль). КомпозицШне ршення забу® ансамблю стосовно загальномкько! забудови може бути: композицШно закрит (характерне для ринкових ансамбл!в XIV-XVЦ стор!чч); композищйно вщкрю (характерне для храмових ансамбл!в). Композиц!йне рнпення забудови сам ансамблю може бути: ¡з яскраво вираженим силуетом, простим або склад* (характерне для храмових ансамбл!в); ¡з р!вновисокою забудовою (характерне , ринкових ансамбл!в XVIII- XX стор!чч).

Анатз основних тип!в споруд 1сторичних ансамбл!в малих захщноукрашсы м!ст був проведений виходячи з типолопчного розпод!лу самих aнcaмбJ храмових ! ринкових. Досладження храмових ансамблю показало, що вони м; достатньо постшний типолопчний склад будшшв: храм (церква, костьол, соб(

[звшиця, каплиця, житло ешскопа, житло парафшн. Архггектурш споруди ринкових .нсамбл1в у процесс историчного розвитку зазнали значних типолопчних змш 1 [оповнень. Повноцшний ансамбль ринковоТ плоил в захщноукрахнських м!стах формувався в XIII стор1чч1 \ мав такий типолопчний склад: ринкова церква, житло 'емюникш 1 торговщв !з майстернями та лавками. Над ал 1 ансамбль доповнювався ювими типами споруд: адмипстративними (ратуша, мапстрат); торговими (галереТ, оргов1 ряди, торгов! будинки); господарськими (склади, примщення для ваг, ринищ, вартов!); комунальними (готел!).

Багато з цих ¡сторичних архггекгурних споруд шд д!ею часу почали уйнуватися 1 потребують негайного реконструктивного втручання. Найбшьш овним рнпенням проблем збереження 1 сучасного використання ¡сторично1 падщини е комплексна реконструкцш окремих споруд в масштаб! всього лиричного центру. Процес реконструкцп повинний проходите вщ загального до кремого: вщ реконструкцп всього ансамблю ! його взаемозв'язку з ¡ншою рядовою [¡ською забудовою до реконструкцп окремих будинив ансамблю й елемент!в цих удинюв.

Сучасн! в!тчизнян! й закордонн! архггектори притримуються трьох основних апрямюв реконструкщТ !сторичного середовища:

- радикальна змша! перебудова ¡сторичного середовища, при якому ередбачаеться знесення старих малощнних будинив! сучасна забудова територп, 10 звшьнилася, ¡з внесениям у загальну композиц!ю основних пам'яток архггеюури м!стобудування;

- повна консервац!я сучасного образу архитектурного ансамблю з реставращею кремих споруд, без введения нових об'ем!в;

- реконструкц1я ¡сторичноТ забудови з максимальним збереженням уие! щнноТ эхпгектурноТ! м!стобуд1вноТ спадщини.

Останнш напрямок е оптимальним.

Застосован! при комплексшй реконструкцп методи реконструктивного гручання можна пщроздшити на використовуван! для реконструкци окремих Уеюпв! реконструкцп в масштабах м1ста.

М!стобуд!вна реконструкцк охоплюе проблеми планувально!"! просторово'1 жонструкцн ансамблю в цшому. Окремий ¡сторичний будинок, що е складовою щного ансамблю, не може бути реконструйований! розвинутий вщособлено вщ ших споруд ансамблю. Тому мктобудгвна реконструкщя спрямована на створення тгимального середовища для пам'ятки арх!тектури шляхом:

- його повного збереження! незначного, схованого втручання в ¡сторичний гсамбль;

- повного вцщовлення юторичноТуяви середовища на визначений оптимальний :рюд;

- оновлення середовища шляхом введения нових елемент!в, необхщних для дновлення композицшно! цшсносп ансамблю;

- збереження основ ¡сторичноТ планувальноТ структури при активному новоя буд!вництв1.

Об'смна реконструкцш передбачае пошук оптимального архггектурно-планувального ршення для ¡сторичного будинку з урахуванням сучасних вимог д< нього шляхом:

- його збереження в тому вигляда, в якому вш дШшов до нашого часу, тобто н виконуючи н1яких робгт ¡з його добудови або перебудови;

- виконання реставрацШних робя окремих фрагментов пам'ятки або пам'ятки I цшому ¡з вщновленням и втрачених окремих елементш або повного вщгворення г початкового вигляду;

- активного введения нових елементав у конструктивну й об'емно-просторову композищю ¡сторичного будинку.

АналЬ сучасного досвщу реконструкцп показав, що в даний час немае вггчизняних приклащв реконструкцп вах архггектурних споруд в ¡сторичному ансамбл1 в мал их м1стах. Реконструктивн! робота проводилися тшьки в середнЬс 1 великих мгстах. Сучасна проблема реконструкцп мал их м1ст залишилася на р!вш реконструкцп к окремих об'екпв. Стан самих мют IТх ¡сторичних центр1в на сьогодшпппй день е критичним.

В другому роздип анашзуеться сучасний стан архй-ектурних споруд ¡сторичп ансамбл1в мал их м!ст ЗахщноТ УкраТни .

Досладження сучасного стану ¡сторичних ансамбл1в показало, що з ни1 сталися достатньо сильш змши, яи призвели до порушення Тх планувальноТ об'емно-просторовоТ композици. Порушення були викликаш знесенням ¡сторич! забудови, неправильним вибором м1сця розташування нових будшшв неправильним ршення Тх об'ем1в. Це призвело до змши розм!р5в I форми пла площ1 ансамблю; змши характеру забудови 1 порушення силуету; роз1рван в1зуальних зв'язкш м1ж ¡сторичними домшуючими 1 фоновими будинкал порушення значения домшанти в ансамбл1 1 пластичноТ едност1 фасадов нових ¡сторичних будшшв. Дослщжуваш ¡сторичш будинки, що входять в ансамбль, такий спос1б виявилися в середовшщ з цшком далекими для них об'емь просторовими 1 планувальними параметрами.

Пюля пор1вняльного розгляду сучасного та ¡сторичного стану планувальноТ об'емно-просторовоТ снстеми ансамбл1в були визначеш тенденцп в Тх композищ& структурнШ побудовй Збереглися основш ¡сторично сформоваш прави композицШноТ оргашзацп забудови в ансамбл1 (пщпорядковашсть, доповнювашс композищйна едшсть); збер1гся загальний напрямок на концентращю та зближен основних мгсышх ансамбл1в; збереглася основна схема структурно! оргашза ансамблю: домшанта, будинки фонового оточення, проспр, елементи горизонтаг ного зв'язку, елементи благоустрою.

Було збшьшено або зменшено об'емне сшввщношення М1ж будинком 1 прост ром в залежносп вщ придбання ансамблем нових функцШ; удосконалено (зближек зв'язки м1ж окремими будинками (тобто спостер1гаеться оргашзацш будшшв

цщбними функщями в единий комплекс), \пж будинком 1 простором (тобто постерп-аеться винесення \ продовження функцп будинку на проспр перед ним); багачено елементи структури ансамблю за рахунок нових елеменпв благоустрно, озвитку горизонтальних зв'язмв, введению нових елеметтв вертикальних зв'язюв.

Анал13 сучасного стану окремих будинюв в структур! ¡сторичних ансамбл1в юзволив подшита Тх за ступенем збереження на чотири категорп:

- максимально збережеш (до них вщносяться будинки, що добре зберегли зторичне об'емно-планувальне рппення1 декоративне ршення фасадав та ятер'ер1в);

- будинки, що збереглися з незначними змшами в об'емно-планувальному ¡шенш, що мають часткове збереження ¡сторичного декоративного виршення )асад1в та ¡нтер'ер!в;

- будинки, що збереглися з! значними змшами в об'емному 1 планувальному ¡шенш, що не зберегли щлком або зберегли окрем! елементи ¡сторичного екоративного виршення фасад1в та ¡нтер'ер^в;

- будинки, що не збереглися або знаходяться в зруйнованому стан!.

Основними причинами, що впливають на ступшь збереження будинюв, е юто-

ичне композищйне значения будинку в ансамбл! та його сучасне використання. [айбшыпе збереженими е дом1нуюч1 об'еми.

Анатз сучасного функц'юнального стану ансамбл1в ! Тх окремих елеменпв озволив визначити взаемозв'язок М1Ж 1х функщею I композицшним станом.

Функцюнальне збереження ¡сторичних ансамбл1в залежить вщ »ункщонального збереження окремих ¡сторичних будинюв, що входять до '¿х кладу. В той же час функцюнальне збереження ансамблю впливае на подальше ;нування ¡сторичних 1 розвиток нових функцш його окремих елеменпв - будинюв. функцюнальне збереження ¡сторичних ансамбл1в можна класиф!кувати в такий поаб:

- максимальне збереження ¡сторично\" функцй в межах ансамблю (при цьому нсамбль щлком зберпж традицШне композицШно-структурне ршення);

- часткове збереження ¡сторично\" функцп в межах ансамблю (при цьому нсамбль втрачае елементи, що не використовуються, або вщбуваеться його омпозицшно-структурне перетворення);

- перенесения ¡сторичноГ функцп за меж! ансамблю (веде до ¡нтенсившн струк-урно'1 руйнаци ансамблю через руйнацю будинюв, що його складають);

- введения в ансамбль ново! чужоТ функцп (веде до порушення його загальноТ омпозицп через дисгармошю нового будинку з навколишньою ¡сторичною абудовою).

Функцюнальне збереження окремих будинюв, що входять до складу ¡сторич-ого ансамблю, можна подшита на чотири групи:

- будинки, що не використовуються (такий стан веде 1х до повшьноТ руйнацп);

- будинки з новою функщао, що суперечить ¡сторичшй (таи будинки швид! руйнуються через невщповщшсть новоТ функцй к коричному архггектурно-планувальному рппенню);

- будинки з новою функщею, близькою до исторично! (так! будинки можуть бути збережеш, тому що нова функщя не суперечить !х ¡сторичному архггектурно-планувальному ршенню);

- будинки, що зберегли ¡сторичну функцно (при цьому для подальшого !х ¡снування необхщно збагачення к початково! функцп сучасними вимогами).

Таким чином, для збереження композицй ансамблю 1 йога окремих спор необхщна функцюнальна реконструкщя. Класифжащя ¡сторичних ансамбл1в окремих будинюв, що входять до !х складу, за функцюнальним збереженням I можливгсть визначити стушнь реконструктивного втручання для !х подальше використання в межах найбшьш сприятливого I перспективного напрямку рост розвитку мал их мгст 1!х центр1В.

В третьому роздм запропоноваш напрямки сучасного розвитку, розроблена методика 1 визначеш принципи реконструкцй архггектурних споруд ¡сторичних ансамбл^в малих м1ст Захвдно! УкраГни.

Напрямки сучасного розвитку та використання окремих ¡сторичних споруд т; ¡сторичних ансамбл1в, як! вони формують, залежать тд напрямку сучасного розвитку мюта в цшому. Для дослуркуваних малих ¡сторичних м!ст виходячи з ¡сторичного огляду IX формування та розвитку доцшьним буде & сучасний розвит ж торгових та туристичних центр1в.

Вибраш напрямки розвитку ¡сторичних ансамбл1в та Тх окремих споруд потребують проведения Тх комплексно! реконструкцй.

Методика реконструкцй полягае у визначенш форм реконструктивного втручання для пристосування ¡сторичних будинюв 1 ансамблю в цшому до сучасш умов на основ1 аналЬу хх ¡сторичних особливостей, сучасного стану 1 сучасних вимог до них. Методика передбачае проведения комплексно! реконструкцй, при т послщовно будуть виршеш питания:

- реконструкцй всього ¡сторичного центру;

- видшення} реконструкцй' окремих ансамбл1в, що складають ¡сторичне ядре

- реконструкцй 1 сучасного використання окремих будинюв, що входять в ¡сторичний ансамбль.

При цьому етапшеть виршення цих питань може бути як пряма, так 1 зворел в залежноей вщ початково! задач1 реконструкцй (реконструкцй окремого об'екта е м1стобуд1вно! реконструкцй). На кожному еташ процес реконструкцй повинк проходити послщовно вщ ¡сторичного анашзу й анашу сучасного стану об'екту визначення сучасних вимог до нього до визначення задач 1 методш й< реконструкцй.

1сторичний анаиз передбачае з'ясування стану ¡сторичних будинюв у скл единого ансамблю на рЬних ¡сторичних етапах. При цьому визначаються ¡стори планувальш й об'емно-просторов1 особливоеп ансамблю в цшому, типолопчний I

'динюв, що входять до його складу, '¿х ¡сторичт архггектурно-планувальш шення, функцюнальний розвиток ансамблю та його складових споруд.

Анашз сучасного стану передбачае виявлення сучасних особливостей горичних будинюв у склад! ¡сторичного ансамблю 1 його рол1 в сьогодшшнШ гальномюыай структур!. На його основ! робиться висновок: насюшьки ансамбль иг зберегти свое початкове м1стобудовне значения; визначасться його зв'язок ¡з 'часними центрами тяжшня I культурними центрами; насюльки серйозш змши в 5'емно-планувальшй композицп ансамблю, викликаш новою забудовою I гвиправданим знесенням старих будиныв; яю будинки бшыпе збереглися, у якому тш, у якому стань

Визначення сучасних вимог до ансамблю та будинюв, що входять до його ладу, виходить ¡з перспективного розвитку всього мкгга 1 нових сощальних I гилггарних заштв його мешканщв; показуе, яи функцп для ¡сторичного будинку й гсамблю в цшому в даний момент будуть максимально корисш для його активного нування в сучасному суспшьств1, ям тили будинюв варто розвивати.

На основ1 пор1вняльного дослщження арх!тектурних споруд у склад! единого торичного ансамблю 1 визначення нових вимог до них визначаються задач! гконструкцп I м1ри реконструктивного втручання. М1ри реконструктивного гручання залежать вщ: наявносп ¡сторичних вщомостей про ансамбль в цшому й сремих будинюв; ступеня збереження планувальних 1 об'емно-просторових якостей 1самблем; арх!тектурно-планувальних 1 конструктивних якостей окремих будинюв; дношення будинку до сучасних сощальних потреб, тобто чи зможе будинок стивно продовжувати свое ¡снування, залишаючись тшьки пам'яткою архетектури, 5о для його ¡снування обов'язково шщибна нова функц1я.

Висновок про м!ри реконструктивного втручання дае можлив1сть вибрати етод реконструкцп, що допоможе вщповети на поставлен! задачл реконструкцп. ибф методу реконструкца повинен бути здШснений на единШ комплексшй основ!, )бто з використанням комплексу метвдв, який для архггектурних споруд ¡сторичних 1самбл1в малих мет являе собою единий реконструктивций процес, роздшений на зи окремих етапи: м!стобуд1вну, об'емну та функщональну реконструкции Кожному сапу в!дпов!дають своТ методи та види робгг, яю можуть виконуватися разом або ■сремо послщовно в залежносп вщ особливостей кожного ансамблю та будинив, що эго формують, щлей реконсгрукци та фшансування.

Виходячи з запропонованоГ методики поэтапного виконання реконструкгивних эб1т були видшеш принципи реконструкщ1 для кожного етапу: метобущвного, 5'емного, функц'юнального. Кожний принцип передбачае проведения цшого эмплексу заход1в на основ} використання в р!зноман!тному сполучетп всис гконструктивних метод!в, вщ консервацп до повноТ модершзацп з елементами ового будовнищва.

Перший етап включае реконструкщю планувальноТ й об'емно-просторовоТ груктури ¡сторичного ансамблю як середовища для адаптаци! сучасного розвитку Зереженого ¡сторичного будинку. Реконструкцш планувальноТ структури

спрямована на УУ упорядкування 1 пристосування до сучасних техшчних вимог. Принципами п реконструкци е:

- максимальне збереження ¡сторичноУ планувальноУ структури;

- гармошчне доповнення \ розширення и новими елементами з урахувашш сучасних вимог.

У першому випадку реконструктивш робота варто проводите з використанн метод1в м1схобуд1вноТ консерващУ та ревалоризащУ (вщновлення), у другому вила слщ використовувати оновлення та перетворення.

Реконструкц1я об'емно-просторовоУ структури ансамблю спрямована на вщновлення цшсного образу ¡сторичного середовшца 1 гармошчного сполучення ¡сторичного будинку ¡з сучасною забудовою. Принципами и реконструкщУ е:

- збереження просторовоТ близькосй м1ж окремими ансамблями (реконструктивш заходи слщ проводити з використанням методу ревалоризацп);

- композицШно-просторова цшсшсть середовшца кожного окремого ансамб. (реконструюцю рекомендусгься проводи з використанням методов м1стобуд1вно\' консерваци, ревалоризащУ 1 оновлення);

- едшсть (однорщшсть) фоновоТ забудови в ансамбл1 - застосовуеться для видшення домшанти ансамблю (рекомендусгься проведения реконструктивних заход!в ¡з використанням методу модершзацн та перетворення);

- гармошчне сполучення старого 1 нового - застосовуеться при необхщносп добудови фону ансамблю (слщ використовувати метод модершзащУ 1 сучасноТ перебудови).

Другий стал, реконструкцш архггектурно-планувальноУ структури окремих будишав в ансамбл!, спрямований на вщновлення Ух архггектурних I художн1х особливостей I гармошчного вписування в загальну забудову ансамблю. Принципами об'емноТ реконструкци е:

- збереження вщповщноеп архкектурно-планувального ршешы будинку ступеню його важливосп в ансамбл1 (при цьому реконструктивш робота з доминантою можуть бути виконаш за методом фрагментарноУ або повноУ реставрацн, повного вщтворення, сучасного пристосування; при реконструкци фонового будинку можуть бути використаш метода частковоУ або повноУ модершзащУ);

- щцпорядковашсть нових форм \ декору будинку збереженим ¡сторичним (с застосовувати при модершзащУ ¡сторичних будинюв або при сучасному буд1вниц на територгУ ¡сторичного ансамблю).

ТретШ етап, функциональна реконструкщя ¡сторичного будинку в сю ансамблю, спрямований на знаходження оптимального сучасного функцюнальв вирппення для ¡сторичного будинку з урахуванням сучасних вимог функщонального зонування всього ансамблю. Визначення оптимальи функщонального виршення для ¡сторичного будинку засновано на з!ставл< традицшноУ ¡сторичноУ функщУ будинку, сучасного його використання 1 сучас вимог до нього. П^сля з5ставлення цих даних будинок при реконструкщУ м

;ержати: вщновлення свое! початково! функци; розвиток ¡снуючо! функци (л гаширення чи оновлення); нову функцио.

Вцшовлення початковоТ функци рекомендуеться при проведенш реконструкцп горичного будинку з застосуванням р1зноман1тних реставрацШних методов: 'нсервацн, фрагментарно! 1 повно! реставраци, а також при повному вщтворенш гдинку.Розвиток сучасно! функци рекомендуеться при проведенш реконструкцп горичного будинку за методом повно! реставраци або частково! модершзацп. ункцюнальне оновлення (пристосування) рекомендуеться при проведенш конструкцп ¡сторичного будинку за методом частково! або повно! модершзацп, а кож при активному введенш в ансамбль нових елемент1в.

При вибор1 нових функцШ для ¡сторичного будинку варто пр итримуватися таких инцишв:

- максимально! близькосп ново! функци до ¡сторично!;

- збереження вцщовщносп або близькосп обрано! функци ¡сторичнш формь

Основним принципом фунщюнально! реконструкцп дослщжуваних ¡сторичних

самбл1в у малих м1стах може бути збереження 1 ор^ентацш Гх на багатофункцюналь-лъ.

Виб!р правильних функцШ для ¡сторичного ансамблю 1 йога складових окремих оруд в сполучешй з оптимальними засобами його реконструкцп може бути иним способом для виживання I розвитку всього ¡сторичного центру 1 малого ста в цшому.

ЗАГАЛЬШ ВИСНОВКИ

1.Проведене дослщження дозволило визначити, що ¡сторичш особливосп -рмування I розвитку архггеюурних ансамбл1в украшських М1ст на р1зних •оричних етапах являють собою базу для формування 1 розвитку окремих 'оричних будинюв, що входять до IX складу. Гсторичш ансамбл! малих м1ст через 31 невеличю розм1ри являють собою, по суп, ансамбле сформован! навколо одного динку.

2.Проведений ¡сторичний аналЬ ансамбл^в малих захщноукрашсысих м1ст та !х оруд дозволив визначити !х архтктурно-планувальш 1 композицшно-просторов! эбливосп. Ансамбл! було класифшовано за формою плану, за засобами розмщення м'шанти, за композищйним рппенням забудови стосовно загальномкько! забудови, типолопчним складом споруд.

3. Розгляд сучасного стану дослщжуваних ¡сторичних ансамбл1в показав, що эедовище для ¡снування ¡сторичного будинку зазнало значних порушень в його мпозицшно-структурному рппенш, що призвели до руйнаш! його цшсносп. р1вняння ¡сторичних особливостей 1 сучасного стану дослщжуваних ансамблш 5волило визначити сучасш тенденцп в !х композищйно-структурному \ нкцюнальному розвитку, що полягають у: збережешн основних ¡сторично эрмованих правил по композицШнШ оргашзаци забудови (пщпорядковашеть,

доповнювашсть, композшцйна едшсть); збереженш основно! схеми структур органиавд! ансамблю; збереженш загального напрямку на зближення й об'една! основних мюьких ансамбл!в в единий пол1функщональний комплекс; збшыпешн г зменшенш часткового сп!ввщношення м~1Ж будинками 1 простором в ансамбл: залежносп вщ ново! функцп; удосконалешп (зближенш) зв'язюв м!ж окреми будинками, М1ж будинком 1 простором в ансамбле збагаченш елеменпв струи} ансамблю.

4. Розгляд сучасного стану окремих споруд в !сторичниному ансамбл1 роздали за ступеней збереження на чотири категорп. Встановлено, що основними причина! ЯК1 впливають на етупшь збереження кторичних будинюв, е : ¡стори1 композищйне значения будинку в ансамбл! \ його сучасне використання.

5. Анал13 сучасного функционального стану дослщжуваних ансамбл!в та !х окремих елемент!в визначив взаемозв'язок м!ж функщею! композивдйним станом. Встановлено, що руйнацк загально! композищ! ансамблю е слщством введения в нього будинку з новою чужою функщею або винесення юторично! функцп за меж ансамблю; руйнацш !сторичного будинку е слщством неправильного його використання або не використання. Приведена класифшацш функцюнального збереження ¡сторичних ансамбл1в! !х складових окремих будинив дае можлив!стъ визначити етупшь реконструктивного втручання для !х подалыпого використання розвитку.

6. Досл!дженням встановлено, що для архггектурних споруд юторичних ансамбл!в малих м!ст доцшьним буде Тх сучасний розвиток як складових торгових та туристичних центров.

7. Проведен! в робой дослщження дозволили запропонувати методику комплексно! поетапно! реконструкцп' арх!тектурних споруд ¡сторичних ансамбл!в малих м1ст Захщно! Укра1ни. Бона полягае у визначенн! форм реконструктивного втручання для пристосування юторичних будинив! ансамблю в цшому до сучасш умов на основ! анализу !х !сторичних особливостей, сучасного стану! сучасних вимог до них. Процее виконання реконструктивних роб!т на кожному еташ реконструкцп (м!стобуд1вному, об'емному, функциональному) пропонуеться об'еднати в таку схему: анал!з 1сторичних даних! сучасного стану ¡сторичних об'ект!в; визначення сучасних вимог до них; визначення задач реконструкцп! виб1] комплексу методав реконструкцп для 1х ршення.

8. Виходячи з запропоновано! методики поетапного виконання реконструктивних робп були видшеш принципи реконструкци для кожного етапу: м!стобуд!вного, об'емного, функцюнального. Принципами м!стобуд!вно! реконструкцп юторичних ансамбл!в пропонуеться вважати: максимальне збереження ¡сторично! планувально! структури; гармонШне доповнення та розширення п нови-ми елеменгами з урахуванням сучасних вимог, збереження традищйно! просторовс близькост! м!ж окремими ансамблями; композицшно-просгорова ц!л!сн!сть середо вшца кожного окремого ансамблю; едн!сть (однор!дн!сть) рядово! забудови для видшення дом!нанти; гармошчне сполучення нового й старого.

Встановлеш таш принципи об'емноТ реконструкцй: збереження вцшовщносп рхггектурно-планувалыюго ршення ступеню важливосп споруди в ансамбле щпорядковашсть нових форм та декору будинку збереженим ¡сторичним.

Пропонуються там принципи функцюнальноТ реконструкцй: збереження та р1ентац1я ансамблю на багатофункцюнальшсть; максимальна близьюсть новоТ ункцй до ¡сторичноТ; збереження вщповщносп або близькосп ново! функцй гторичшй формь

Знаходження правшьних функщй для ¡сторичного ансамблю i складових його кремих будинив у сполученш з оптимальними засобами 'ix реконструкцй' е единим пособом для виживання i розвитку всього малого Micrra.

9. Експериментальне проектування, проведене на окремих арх^тектурних нсамблях ряду найбшьш характерних i яскравих мал их mict, пщгверджуе Bipincn. озробленоТ методики i принцишв реконструкцй'.

Результата дослщження надруковаш:

1. Лещенко H.A. Функщя i пвплив на формування ¡сторичноГ бу/цвл! та ансамб-ю в цшому // Сучасн! проблеми арх1тектури та мктобудування. - КиТв: КНУБА. -999. -№5.-С. 120-122.

2. Лещенко НА. Реконструкция рядовоТ забудови шд сучасне елггне житло // Мучает проблеми архтекгури та М1стобудування. - Кит: КНУБА - 1999.-№6.-

142-146.

3. Лещенко H.A. Композиция старого и нового в структуре исторических ан-амблей малых городов // Бущвництво УкраТни. - 1996. - №5. - С. 12-15.

4. Лещенко H.A. Реконструюця i сучасний розвиток исторично! забудови малих пет ЗахщноТ УкраТни // Буд^вництво УкраТни. -1996. - №6. - С. 24-25.

5. Заболотний В., Лещенко Н. Перспективи реконструкцй та розвитку 1сторич-[о- го центру Володимира-Волинського // Тези м1жнар. конф."Проблеми м^стобуду-¡ання ЗаюдноТ УкраТни". - Льв1в: Держ. ун-т "Льв1вська Шштехшка".- 1994. - С. 05-106.

1СТ0РИЧНИИ АНАЛ13

СТОРИЧМЕ МСТОБУД ВНЬ

ЗНАЧЕНИЯ АНСАМБЛЮ •

СТОПАМ ПЛАНУВАЛЬН ТА

ОБ'смнолросторае!

ОСОБЛИВОСП АНСАЖЛЮ. АРХПЕКГУРНОЛЛАНУВМЬМ

ОСОБТОВОСЛ СПОРУП •

сторичний типолотнии

СКЛАД СПОРУД ПОЧАТХОВА ФУНКЦН

ДОСЛ1ДЖЕННЯ

ов'екту

АНАЛВ СУЧАС-НОГО СТАНУ

СУЧДСНЕ ИСТОбУИВНЬ ЗНАЧЕНИЯ АНСАМБЛЮ

СУЧАСН ППАНУВАЛЬН ТА

оесмнолксторов ОСОЕЛИВОСТ1АНСАМБ1Ю, АИШШУРНОЛПАНУВАПЬН ОС06ЛЮ0СТ1СПОРУП

СУЧАСНИЙ птопопчний СКЛАД СПОРУП

СУЧАСНАФУНКЦЯ

ЕТАПИ РОЗВИТКУ ВИЯВЛЕННЯ ДИЗГАРМО-

ПОР1ВНЯЛЬНИЙ АН АЛ 13

МГСТОБУД1ВНЕ ЗБЕРЕЖЕННЯ | 06 ЕМНЕ ЗБЕРЕЖЕННЯ СЕРЕД06ИЩА | (СТУПНЬ ЦННОСП СПОРУД) ФУНКЦЮНАЛЬНЕ ЗБЕРЕЖЕННЯ

СУЧАСН1 ВИМОГИ^ЗАДАЧ! РЕКОНСТРУКЦН М1РИ ВТРУЧАННЯ|

КОМПЛЕКС МЕТОД1В

М1СТОБУД1ВНА РЕКОНСТРУКЦ1Я

ОБ'бМНА РЕКОНСТРУКЦ1Я

ПЛАНУВАЛЬНА СТРУКТУРА АНСАМБЛЮ

ФУНКЦЮНАЛЬНА РЕКОНСТРУКЦ1Я

ОБ6МНО-ПРОСТОРОВА СТРУКТУРА АНСАМБЛЮ

1НФРАСТРУКТУРА АНСАМБЛЮ

ФУНКЦЮНАЛЬНЕ ЗОНУВАННЯ АНСАМБЛЮ

ш та НЦДО.

с ---у*

Р1ШЕННЯ ЗОВН1ШНЬО| ВИГЛЯДУ СПОРУДИ

Р1ШЕННЯ ВНУТРШНЬО ПРОСТОРУ СПОРУДИ

армтектурнолпанув« конструхтивне ижинср^-тинига

я

ВИБ1Р ОПТИМАЛЬНОГ ФУНКЦИОНАЛЬНОГО Р1ШЕННЯ СПОРУДИ

МЕТОДИКА РЕКОНСТРУКЦН АРХ1ТЕКТУРНИХ СПС 1СТОРИЧНИХ АНСАМБЛ1В МАЛИХ М1СТ

АНОТАЦЙ

Лещенко Н.А. Принципи реконструкци архтектурних споруд ¡сторичних нсамбл1в малих шст ЗаххдноТ Укра'ши. - Рукопис.

Дисертацш на здобуття наукового ступени кандидата архггектури за пещальшстю 18.00.02 - Архггектура будовель та споруд. - Кшвсысий Нацюнальний шверситет буджництва та архпгектури, КиТв, 2000.

Дисертацио присвячено питаниям реконструкци та присгосування архггектурних поруд ¡сторичних ансамбл1в малих мют Захцщо1 Украши. В дисертацп був [роведений ¡сторичний анатз та апал13 сучасного стану дослщжуваних ¡сторичних поруд та ансамблю в щлому, як бази для виявлення можливих сучасних напрямюв юдалыпого '¡х об'емно-планувального та функцюнального розвитку. Були встановле-11 тенденци в Ьс композищйно-структурному та функцюнальному розвитку. Аналв учасного стану ¡сторичних ансамблш та Тх складових окремих будиншв дозволив ласифжувати Ьс по ступеню архггектурно-плаяувального та функцюнального збере-<ення,що дае можлив5сть виявити ступшь реконструктивного втручання для Ух пода-[ьшого використання I розвитку. Запропонований шдхщ комплексно!'реконструкци, фи якому послщовно будутъ вирнпеш питания реконструкци всьго ¡сторичного (ентру, його складових окремих ансамбл!в та окремих будинюв, що входять в щ ан-¡амбл1. Розроблена методика етапноТ реконструкци як е найбшып екоштчно опти-1алыгою для малих мот. Видшеш принципи реконструкщТдля кожного етапу: мюто-•удшного, об'емного, функцюнального. Кожей принцип заснований на проведенш >яду реконструктивних заход1в з використанням оптимально пщбраного комплексу «конструктивних методш. В!ршсть результапв дослщжешш пщтверджена експери-1ентальним проектуваниям, проведении на окремих ансамблях та цших ¡сторичних (ентрах малих м!ст.

Ключов"1 слова: архггектурш споруди, ¡сторичш ринков1 та храмов! ансамбл1, сту-инь збереження, етапнють реконструкцй, комплекс методш реконструкщТ.

Лещенко Н. А. Принципы реконструкции архитектурных сооружений историче-:ких ансамблей малых городов Западной Украины. - Рукопись.

Диссертация на получение научной степени кандидата архитектуры по специ-льности 18.00.02 - Архитектура зданий и сооружений. - Киевский Национальный университет строительства и архитектуры, Киев, 2000.

Диссертация посвящена вопросом реконструкции и приспособления архитектур-[ых сооружений исторических ансамблей малых городов Западной Украины. В (иссертации был проведен исторический анализ, позволивший определить гсторические особенности формирования и развития ансамблей украинских городов [а разных временных этапах. Ансамбли малых городов из-за своих небольших »азмеров являются, по сути, ансамблями, сформированными вокруг одного здания. Троведенный исторический анализ ансамблей малых западноукраинских городов юзволил определить их архитектурно-планировочные и композиционно-гространственные особенности. В работе была предложена систематизация типов

ста. В работе была предложена систематизация типов сооружений исследуемых ансамблей исходя из типологического разделения самих ансамблей на рыночные (ра-тушные) и храмовые.

Был проведен сравнительный анализ исторического и современного состояния исследуемых архитектурных сооружений и ансамблей в целом, как базы для выявле ния возможных современных направлений дальнейшего их объемно-планировочноз и функционального развития. Определены тенденции в их композиционно-структурном и функциональном развитии. Анализ современного состояния исследуемых архитектурных сооружений позволил классифицировать их по степени сохранности на четыре категории. Основными причинами, которые влияют на степей сохранности архитектурных сооружений, есть: историческое композиционное знач< ние здания в ансамбле и его современное использование. Проведенный анализ совр менного функционального состояния ансамблей и их отдельных сооружений позволил определить взаимосвязь между функцией и композиционным состоянием. Фун; циональное сохранение исторического ансамбля зависит от функционального сохрг нения сооружений, которые входят в его состав. В работе приведена классификацш исторических ансамблей и их составляющих отдельных зданий по функциональной сохранности, которая дает возможность определить степень реконструктивного вме шательства для их дальнейшего использования и развития.

В диссертации предложены направления современного развития и использова ния отдельных сооружений исторических ансамблей в зависимости от направления современного развития малого города в целом. Для исследуемых малых городов, ис ходя из анализа их исторического формирования и развития, обоснованным будет и современное развитие как торговых и туристических центров, а их сооружений - кг составляющих этих центров. В работе разработана методика реконструкции архите турных сооружений исторических ансамблей малых городов Западной Украины. О заключается в определении форм реконструктивного вмешательства для приспособ ления архитектурных сооружений и ансамбля в целом к современным условиям на основе анализа их исторических особенностей, современного состояния и современ ных требований к ним. Предложен подход комплексной реконструкции, при которс последовательно будут решены вопросы реконструкции всего исторического центр его составляющих отдельных ансамблей и отдельных сооружений, которые входят эти ансамбли. Разработанная методика этапной реконструкции является наиболее о тимальной экономически для малых городов. Выделены принципы реконструкции для каждого этапа: градостроительного, объемного, функционального. Каждый при цип основан на проведении ряда реконструктивных мероприятий с использованием оптимально подобранного комплекса реконструктивных методов. Верность резулы тов исследования подгвервдена экспериментальным проектированием, проведеннь на отдельных ансамблях и целых исторических центрах малых городов.

Ключевые слова: архитектурные сооружения, исторические рыночные и храмо вые ансамбли, степень сохранения, этапность реконструкции, комплекс методов реконструкции.

Leshchenko N. A. Reconstruction principles for architectural constructions in historical sembles of West Ukrainian small towns. - Manuscript.

Thesis for obtaining scientific degree of Candidate of Architecture in speciality 00.02 - Architecture of Houses and Constructions. - The Kyiv National University of nstruction and Architecture, Kyiv, 2000.

The thesis is connected with the problems of reconstructions and adaptation of hitectural constructions in historical ensembles of West Ukraine small towns. Historical ilysis and that of the present state in studied historical constructions and ensemble were lducted, on the whole, as the basis to determine possible modern directions in their ther volume-and-planning and functional development The trends in their composition-I- structural and functional development were determined. Analysis of the present state in torical ensembles and separate houses as their components allowed to classify them by level of architectural-and-planning and functional preservation, thus providing the ¡sibility to determine the level of reconstractional intervention for their further usage and 'elopment. An approach of complex reconstruction was proposed with successive ution of reconstruction problems for all historical center, separate ensembles as its nponents and separate houses included in the above ensembles. The methods of stage onstraction were elaborated as the most economically optimal for small towns, instruction principles were chosen for each stage: town-planning, volume and functional :s. Each principle was based on the number of reconstraction measures conducted with ization of optimally selected complex of reconstraction methods. Realibility of the lings was confirmed by experimental projects made in separate ensembles and whole orical centers of small towns.

Key words: arcitectural constractions, historical market and temple ensembles, the level )reservation, stage-by-stage reconstruction, the complex of reconstruction methods.