автореферат диссертации по разработке полезных ископаемых, 05.15.06, диссертация на тему:Повышение углеводородоотдачи с частично истощенных газоконденсатных и водоплавающих газовых залежей

ВЩКРИТЕ АКЦЮНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "УКРАШСЬКИЙ НАФТ0ГА30ВИЙ1НСТИТУТ"

;гб . Ой

/ I № гШ

КОНДРАТ ОЛЕКСАНДР РОМАНОВИЧ

УДК 622.276

П1ДВИЩЕННЯ ВУГЛЕВОДНЕВИЛУЧЕННЯ 3 ЧАСТКОВО ВИСНАЖЕНИХ ГАЗОКОНДЕНСАТНИХ I ВОДОПЛАВАЮЧИХ ГАЗОВИХ ПОКЛАД1В

Спещалынсть 05.15.06 - Розробка нафтотшх 1 газових родонит

Автореферат

дисертацп на здобуття паукового ступеня кандидата техшчних наук

О

Кшв - 2000

Дисертащею е рукопис.

Робота виконана в 1вано-Фрашавському державному техшчному ушверситет1 нафти 1 газу Мппстсрства освпи 1 науки Украши.

Науковий кер1вник — доктор техшчних наук

Дорошенко Володимир Михайлович, ВАТ "Укрнафта" (м.Кшв), начальник управлшня геологорозвшувальних роб!т 1 розробки родовищ нафти та газу

Офщйш опоненти: доктор техшчних наук, професор Зарубш Юрш Олександрович, ВАТ "Укрнафта" (м.Киш), заступник Голови правлшня по науково-техшчному прогресу

кандидат техшчних наук, доцент Войцщький Володимир Павлович, ДК "Укргазвидобування", газопромислове управлшня "Льв1вгазвидобування" (м.Льв!в), заступник начальника управлшня, головний геолог

Провщна оргашзащя; Украшський науково-дослщний шститут природних газ^в, ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз УкраТни" (м.Харк1в)

Захист дисертацп в¡дбудеться С^/илЛ 2001р. оЮ-й годин 1 на

засщанш спещагизовано!' вченоУ ради Д 26.837.01 у Вщкритому акцюнерному товарисгв! "Украшський нафтогазовий шститут" за адресою: 03142, Украша, м.Кшв, пр.Палладша, 44.

3 дисертащею можна ознайомитися у б1блютещ Вщкритого акщонсрного товариства "Укра'шський нафтогазовий шститут" за адресою: 03142, Укра'ша, м.Кшв, пр.Палладша, 44.

Автореферат розкланий "25 " 2000р.

Вчений секретар спец1ал1зованоУ вчено\' ради

Ягодовський СЛ.

------ЗАГАЛЬНАХАРАХаЕРИСТИКАРОБОТИ

AKi^ajibuic'ib ¡e.usi. llcp.;B-.ïA'Ha Gi.ai.niici:, родонит природних газ iE Укрл'ти, ч л к s ! х донелаина •.иримув-чди осжнший впдобуток газу i вуглеводне-вого конденсат)', всглшша в перка сг, .даючого видобутку i завершальну ста-;iiio ск;плу;ма1Ш. д>оГ>;:а (Ильин .гг t :пт\ проходила в уловах прояву воло-uauipmro режиму, iui! нри.л ело до чтемлеани иолою к дористому середовн-mi значних запаав газу i конденсату. На водоплаваючих газових i газоконден-сатппх ногчядах «•кч-млуиытя сьердлоиш; «одахкэсо усклпди'ссться кочусоут-воренням, яке особливо нпеисивн.о проявляйься в ¿аключппй перлод розробки родов!лд у зв'язку ¡з загалышм тдйомом газоводяного контакту. Практично Bei газлконденсатш родовиша УкраУнп, за винятком Ново-Тро'Уцького, Тимо-фн'всъкого i Котелевського, розробдяються на режим! виснаження пластовоУ енергп, що супроводжуеться випаданням з газу у пласп вуглеводневого конденсат;/ в межах змши пластового тиску вщ початку конденсацп до максимальна конденсацп вуглеводневоУ сумшп.

У 'lacTKwiii: впена-книч mv.or-пике; прпро m их i<r,»i» me знаходяться чгачш" .а.'игньом ьмасп «jj «.¡своп-й;« F vmoiun !->npoio лефшшу вуглеводневоУ сщ-obhüu i. Укр/нм ••;!.( нения pi«;р<н>\-у * uiwjkohhx «matin вутлеводтпв vpf лер^длше значения. Пр< >\т.'ч;< имкмш'.кид ву .деводпевпдучення ч частко-во г.пепажеппх ролсвши природнпх го «а ыртрнкно нов'яюна ¡з забезпечен-ням ефлдчпно! екгг iyaT;«uiï зилот ни: сверл.юшш и учовах низьких пласто-в»х инлдв i кисок») » об \ mhoi о вм'ту рь'ичш {n.vm i вуг кволнепого конденсату) У ПЛаСГОВШ 1фоДу'ЦЦ11.

Нечважаючи на значний обсяг проведених дослщжень, BiflOMi nayKOBi poipuôoi ч видоГп ну •и,>ш;ьч1-<н>. î,"iï;.î.î:; пуглсвояшв i екенлуатацй свердло-вии на П13Н1Й стадп розробки родов.нц ».рдредиил газ!в не знаПшлн широкого застосування на npaKTimi, що по.тснюеться Ух недостатньою технолопчною ефектизшетю, дороговизно!о i складшспо pewmauiï.

У :i;';nh} i лиг.-' г «уачмшм нровсчсння полги; лппх досл1Дя:спь з метою ргчв;пку ¡('!)\!<_i4u\ i,) riBi-.pciDi'.i пових високоефекливпнх rcxisonorin i Texni4i лх прпстроТв fin чилобуку залишкових вуглеводтв з частково висна-женнх родовит природних «шп. юкрема, < газокондсисатиих иоклахпв, як\ розробляються на режикн виснаження пластовоУ eitepriï, i водоплаваючих газових (i пзоконденсатних) поклад1в.

Проблема п1двищення вуглеводневилучення як виснажених газокон-денсатних, так i водоплаваючих газових (i газоконденсатних) покладдв вимагае вдосконалення технодопУ i техшкн експлуаташУ свердловин в умовах Ух обводнения шдошовпими та крайовими водами i випадання з газу важких вуглево-

дн\в. У зв'язку з цим питания, як! розглянуп в дисертацшшй робоп, е взаемо-пов'язаними.

Зв'язок роботи з науковими програмамн, планами, темами. Ди-сертацпша робота виконувалась у вшповцщосп з напрямком наукових досл1-джень "Розробка та експлуатащя нафтових 1 газових родовищ", затвердженим иауковою радою 1вано-Фрашивського державного техшчного университету нафти 1 газу, 1 вщповщае прюритегному напрямку розвитку науки I техшки "Еколопчно чиста енергетика 1 ресурсозбер^гаюч! технолопГ', затвердженому Постановок) Кабинету Мшстр^в Украши. НауковI дослвдження за темою ди-сертацп проводились у рамках виконання держбюджетних науково-дослщних роб1т з Мшютерством освш! 1 науки УкраУни та госпдоговор1в з нафтогазови-добувними шдприемствами УкраУни (Держнафтогазпромом, АТ "Укргазпром", ВАТ "Укрнафта", ДК "Укргазвидобування" та 1х шдроздшами).

Мета 1 задач! дослщження. Метою роботи е вдосконалення техноло-гШ 1 техшчних пристрош для тдвищення вуглеводневилучення з частково виснажених газоконденсатних \ водоплаваючих газових поклгщв за рахунок ви-лучення з пористого середовища сковденсованих вушеводшв, оптим1зацп та штенсифжаци роботи газових ( газоконденсатних свердловин в умовах обводнения т'дошовними та крайовими водами I випадання з газу важких вуглевод-шв.

Основш задач1 досладження

1. Анал1з мегодпв тдвищення вуглеводневилучення з частково виснажених газоконденсатних 1 водоплаваючих газових поклад1в \ визначення перспе-ктивних напрямив дослщжень щодо видобутку з пласпв залишкових вуг-леводшв та штенсифжацн роботи газових 1 газоконденсатних свердловин в умовах низьких пластових тисмв I високого об'емного вмюту рщини (води I вуглеводневого конденсату) в продукцп.

2. Ф1зичне моделювання процеЫв випснення сконденсованих вуглеводшв з . необводнених 1 обводнених газоконденсатних по клад ¡в р1зни.ми робочими

агентами. Обгрунтування, за результатами експериментальних досль джень, ефективних технологш вилучення сконденсованих вуглеводшв з частково виснажених газоконденсатних поклад!В.

3. Математичне моделювання процеав хндщмания \ осщання конуав шдо-шовно'1 води при експлуатацп свердловин на водоплаваючих газових по-кладах для р1зних геолого-промислових умов. Оптим1защя процесу перю-дичноУ експлуатацп газових свердловин на покладах з шдошовною водою.

4. Експериментальне дослщження спшьного вгшиву тиску 1 температури на пшоутворюючу здатшсть розчишв поверхнево-активних речовин. Вдосконалення технологи перюдичних обробок свердловин розчинами сшню-ючих ПАР для штенсифжашУ винесення рщини з вибою на поверхню.

------ .... з

5. Екс11ерименталыге"досл!Дження.пдрод!1налпчного, акустичного 1 ф!зико-Х1м1чниго шитву на газоводяшш, газоконденсатний тгазоводоконденсат-ний потоки стосовно до експлуатащ'У обводнених газових 1 газоконденсат-нпх свердловин. Встановлення областей ефективного засгосування диспе-ргуючих пристроУв 1 сшшоючих ПАР для зменшешш втрат тиску в насос-но-компрссорннх трубах свердловин.

6. Розробка техтчних пристроУв для пдродншппчного та акустичного впливу на газорццшний потк в стовбур! свердловин 1 прпвиб^йну зону з метою пщвнщення продуктивное^ видобувних I приймальност1 нагштальних свердловин, обгрунтування технололчних схем зх заетосування. Поставлеш задач! вир1шувались застосуванням методш шдземноУ пдрога-зомехашки, с[тики нафтового I газового пласта I математично'У статистики.

Наукова новизна одержаиих результатов

1. За результатами фпичного моделювання процесу ви'пснення сконденсо-ваних вуглеводгав разними робочими агентами з необводнених 1 обводне-ннх газоконденсатних поклад(в визначеш коефвденти конденсатовитю-нення, встлновлено вплив на Ух значения типу 1 Ф ¡зи ко-л поло пчних характеристик пористого середовиша, початковоТ конденсатонасиченост!, типу 1 об'шу закачування робочого агента I вдпсту ¡г ньому активних компонентов, обгрупговано комнозишУ робочпх агенпв для гнгисиення сконденсо-ваннх в\ глеводшв з необводнених 1 обводиеиих газокон.ченсатних покла-

д1в.

2. За результатами мате.матичного моделювання процесу конусоугворення при експлуатащ'У свердловин на водоплаваючпх газових по кладах встанов-лено вплпв геолого-промислових фактор1в на законодп'рносгз опдання конуса шдошовнсУ води 1 розв'язано задачу пптичващУ процесу перюдичноУ експлуатащ'У свердловин з метою шкеимпаип иоточиих вщбор!в газу.

3. 3 впкористанням розроблено'У експериментальноУ установки вперше вета-новлено законом1рност! комплексного впливу тиску 1 температуря на ш-поутворюючу здаттйсть розчишв ПАР. Отримано р1вняння регреаУ для ви-значення кратност! 1 епйкоезт 1Йнп, якл враховують вплив тиску, темпера-тури, мшершнзашУ води 1 когщентрацн шшупюрювача у сшшованш рщи-

Ш.

4. За результатами вперше проведених експериметальних досльтжень пд-родинам1чного, акустичного \ ф1зико-х1м1чного впливу на газоконденсат-ний ! газоводоконденсатний потоки встановлено вплив диспергування сшнювання газорщинно'У сумшн на втрати тиску в насосно-компресорню трубах свердловин залежно вш характеристик газорщинного потоку.

Практнчне значения одержаних результатов . Розроблено технолога тдвищення вуглеводяевилучення з частково ви-снажених газоконденсатних покла/пв за рахуиок витюнення з пористого середовища сконденсованих вуглееодшв запропонованими композишями робочих агент1в.

!. Створено методолопчш основи оппшвацп процесу перюдичноУ експлуа-тацп свердловин на водоплаваючих газових шкладах з метою макотпза-ци поточннх Bi/j,6opiB газу, i. Запропоновано метод вибору спппоючих ПАР для штенсифкацн вннесен-ня рщини з обводненнх газових i газоконденсатних свердловин залежно вщ термодинам1ч1!их характеристик газорщи иного потоку i мшергиизашУ пластовоУ води.

. Розроблено HOBi типи диспергуючих пристроУв для створення однорщного газорщинного потоку в насосно-компресорних трубах видобувних сверд-ловин i HOBi типи пристроУв для акустичного впливу на стовбур i приви-бшну зону в нагштальних свердловинах. . Розроблено технологи тдвищення продуктивное^ обводненнх газових i газоконденсатних свердловин i приймальносп напптальних свердловин, яю включають:

• перюднчне закачування в затрубний троспр свердловин розчиш'в спшюючих ПАР у вигеиад ninn;

• застосування нових тишв диспергуючих пристроУв (окремо чи разом i3 введениям в газорщшший rioTiK спппоючих ПАР) для зме-ншення втрат тиску в насосно-компресорних трубах видобувних свердловин;

• застосування нових тишв свердловиняих пристроУв для створення акустичних коливань з метою тдвищення коеф'щ'1ента охоплення пласпв виткненням i приймальноеп нагштальних свердловин при закачуванш запропонованих робочих агент в частково виснаже-iii газоконденсатш поклади.

Peajmaniii та впровадження результатов дослщжень. Результата исертац» використаш при виконанш держбюджетиих po6iT за Д-19.1/95, [-4-1/98 i госпдогов!рних робк за №№ 6/94, 27/94, 28/94, 41/95, 3.8/96, 170/96, 06/98 в науково-дослщному ¡нстшуп нафтогазових технологи! 1вано->ранктвського державного техшчного ушверситету нафти i газу, а також ключеш у типов1 програми, яи використовуються у навчальному npoueci (ле-ци, курсове i дипломне проектування, мапстерсьд робота) при вивченш дис-иплш "Технолопя розробки газових i газоконденсатних родовищ", Технология експлуатацн газових i газоконденсатних свердловин", Проектування розробки газових i газоконденсатних родонпщ",

"Проектування- експлуатаци газов их i газоконденсатннх свердловин", "Розробка та експлуаташя газових i газоконденсатннх родовищ", студеитами спещальносп 7.090304 - Вщ,обування иафти i газу (cneuiajibanii "Розробка та експлуатащя нафтових родовищ" i "Розробка та експлуатащя газових i газоконденсатннх родовищ") i включеш в програму гпслядипло,много навчання за спещалынстю 7.090307 -- Розробка та експлуаташя нафтових i газових родовищ. Практичш рскомсилацн з шдвшнення вуглеводневнлучеиня з частдово виснажених газокондег"атних i водоплаваючих газових покладав та штенсифь кашУ роботи обьодасшьч газових i гззокоиденсатних свердловин передан! Держнафтогазпрому УкраУпи, ВАТ "Укрпафта" i _ ГПУ "Полтавагазвидобування" для практичного використання. Робоч1 сумiini для очищения привибшних зон газоконденсатннх свердловин вщ сконденсованих вуглеводшв впроваджеш в НГВУ "Полтаванафтогаз" i "Охтирканафтогаз". У Bcix семи оброблених у 1999р. газоконденсатннх свердловинах отримано при-picT дебтв газу та конденсату: дебгг газу збшьшився на (6,6-53)%, деб1Т конденсат)' на (6,8-53,1)%.

Особнстпй виесок здобупача. Основш результат експерименталь-I n ix i теорегичних досльлжень. як1 в и носиться на захист, отримаш автором особис'о.

Апробашн ¡>езул1.та riß дисертаин. Ochobhi положения дисертащйноУ роботи лоповщалися на таких конференшях i сем ¡нарах: па 2-й М1жнароднщ на\ково-техщчщй конференшУ "Унравлпшя енерговикорнстанням" (м. Льв1в, .3-6 червня 1997р.); на иауково-техшчнпх конференшях професорсько-викладг.иького складу Ьзано-Франктсъкого державного техшчного ушверснте-ту нафги i газу (м. 1вано-Франювськ, 1997, 1998, 1999, 2000рр.); на першш зсеукраУпсвкли науковнг конференшУ стулеипв та acnipairriB на тему "Нафтов! та nnori ресурс» Укра'нп:: проблем« рошуку, вицобутку. транспорту, перероб-ки та внкорнстання" (м. 1ваио-Франивськ, 28-29 жовтня 1997р.); на 5-й ГуПж-народш'й конференщУ "Нафта i газ УкраУни-98" (м.Полтава, 15-17 вересня 1998р.) па конференшУ "Розробка та застосування новерхнево-актнвиих речо-шш у н 1фгогазовш нромисловостГ (Кр;ш, с.Ппцане. 15-17 вересня 1999р.); на науково-техшчнш конференщУ "Шдвищешш ефектпвпостт використання по-всрхнеЕО-актншшх речовнн в нафтогазовпдобутку" (мЛвано-Франювськ, 27-30 березня 2000р.);

Публ1каци результатов наукових дослвджень. За результатами до-слщжень, яю викладет в дисертапп, опублковано 26 po6iT, з них 15 poöiT без cniBaBTopiß, 13 тез доповщей, 2 патента УкраУни

Структура i обсяг дисертацШноТ роботи. Дисертащя складаеться з всгупу, шести роздиив, загальних висновюв, списку використаних джерел з

254 найменувань на 27 сторшках. Змют роботи викладено на 222 сторонках машинописного тексту. Робота включае 64 рисунки, 7 таблидь i 4 додатки.

Автор висловлюе щиру подяку науковому кер1внику д.т.н. В.М.Дорошенку, а також колективам кафедри розробки та екпслуатацн нафтових i газових родовищ 1ФДТУНГ i ЦНДЛ ВАТ "Укрнафта" за науков1 консультацн та практичну допомогу шд час викокання дисертацп.

ОСНОВНИЙ 3MICT РОБОТИ

У вступ1 обгрунтовано актуальшстъ досл1джувано1 проблеми, наведено основн1 напрямки наукових дослщжень i подано загальну характеристику дисертацшно1 роботи.

Перший роздш присвоено огляду дослщжень з ш'двищсння вуглево-дневилучення з частково виснажених родовищ природних rasiB.

Проведено кяасифкащю заггишкових i не залучених в розробку запа-ciB вуглеводшв в родовищах природних газ^в, до яких в1диесеко: газ i конденсат, що залишились в зонах пласта, ям не були охоллеш розробкою або недо-статньо дренувались; газ, що залишився в родовищах шсля зниження пластового тиску до гранично рентабельного значения; защемлений газ i конденсат в обводнених зонах родовищ; вуглеводневий конденсат, що випав з газу у imacTi в npoueci розробки газоконденсатних родовищ на режим i виснаження пласто-Boi енергп; нафта в невеликих за розм1рамп i запасами облям1вках; зв'язану нафту в газоконденсатних родовищах; ресурси газу в невеликих за роз\прами i малодеб^тних родовищах, що раньше не розроблялись. На момент закшчення розробки родовищ природних газ1в у пласт! може залишатись до (15-30)% газу, (60-87)% конденсату i майже 90% нафти в]'д i'x початкових 3anaciB.

Завдяки експериментальним та теоретичним дослщженням 3.С.Алиева, Б.Г.Ахмедова, В.А.Ам1яна, Ю.С.Абрамова, Ю.А.Балаырова, К.С.Басшева, Ю.С.Бшмана, М.М.Бшецького, В.С.Бойка, В.С.Григор'ева, АЛ.Гриценка, Г.Р.Гуревича, В.М.Дорошенка, Ю.В.Желтова, С.Н.Заирова, Ю.О.Зарубша, Р.М.Кондрата, М.П.Ковалка, Ю.П.Коротаева, Б.Б.Лапука, В.М.Мартоса, Ю.В.Марчука, А.Х.Мфзаджанзаде, В.А.Нжолаева, Л.Р.Смоловик, Б.О.Сомова, В.С.Петришака, Г.В.Рассохша, Г.С.С тепаново!', Р.М.Тер-Саркюова, В.С.Уляшева, 1.М.Фика, ОЛ.Шандригша, П.Т.Шмипн, C.L.Cook, E.C.Geer, D.L.Katz та шших розроблено ряд технололй шдвшцення вуглеводневилу-чення з частково виснажених родовищ природних газ1в, анал1з яких наведено в дисертацп[11, 14, 15, 16, 21]. Проте, через недостатню технолопчну ефектив-Н1сть, дороговизну i складшсть рсал1зацп, бшышсть вщомих технологш не знайшли широкого практичного застосування для видобутку залишкових запа-ciB вуглеводшв.

Результата досдшжень з шдвищення вуглеводневилучення з частково виспажених газокондепсатпих родовищ свщчать про можливкть видобутку з пористого середовища часгини сконденсоваппх вуглеводшв напитанням рш-ких 1 газопод1бних витюшовальних агенпв. Протс через значтн затрата 1 тех-нолопчш трудноши тшьки окрем1 з вщомих метод1в видобутку конденсату, що випав з газу у пластк знаходяться в стади досл1ДГто-промислових випробувань.

Аналн результата теоретнчннх, лабораторних 1 промислових досль джень в облает конусоутворення стосовно до розробки аодоплаваючих газових поклад1Е показав, що окрем! сторопи процесу, зокрема, динамша конуса тдошовноУ води теля зупинки свердловшш, вивчеш недостатньо. Потребу-ють подальших дослшжень питания "деформацГГ межл роздшу газ-вода при перюдичнш експлуатащУ газових свердловин у пластах з шдошовною водою, впливу геолого-промислових фактор]'в на динамку конусоутворення ) вибору оптимальноУ тривалост1 пер ¡оду оещання конуса шдошовно'У води.

Незважаючи на значну юлькють дослЬджень в обласп застосування епштогочих поверхнево-активних речовин (ПАР) для ¡нтенсифжащУ робот и об-водпенпх газових 1 газокондепсатпих свердловин, окрехп питания шеТ пробле-ми вивчеш недостатньо. Зокрема. шдсутш дат про епш.шш вплив тпеку 1 1емперагури на ппюутворюючу здатшеть розчшпв ПАР, то утрудшое прави-льний вшмр Тх для свердловин з р1зною тер.\юпдродипам1чною характеристикою.

Результат« поиередшх лабораторних експеримешмв 1 дослщно-промнеловнх роб1т свщчать про дошлыпеть застосування диспергуючих пристроУв для змепшення втрат тиску в насосно-компресорннх трубах I шдвишен-ня продуктивное^ газових свердловин в певному Д!апазош змши дебшв газу 1 об'емного вм1сту рщинн у иласювш продукшТ. Проте диепергатори не знайшли широкого застосування у промисловш практицк Це пов'язлно як з конструктивними недолками вщомих диспергуючих пристроУв, так ) з викори-станням Ух в областях руху газорщинного потоку, як\ не вщповщають умовам ефективного диеггергупаиня рщини в газь

Наведенс обгрунговуе необхшпеть проведения додатковнх досль джеиь з вдосконалення технолопй 1 гехшчпих пристроУв для шдвшпення вуглеводневилучення з частково виспажених газокондепсатпих '1 водоплаваточих газових покладав [II].

У другому роздип наведено результати дослщжень виткнення скон-денсованих вуглеводшв з частково виснажених газоконденсатних покладш рь зними робочими агентами.

Як встановлено дослщженнями Е.Х.Аз1мова, К.С.Басшева, Н.А.Белкша, АЛ.Гриценка, Г.Р.Гуревича, С.Н.Заюрова, Р.М.Кондрата, Ю.П.Коротасва, А.Х.М1рзаджанзаде, В.Н.Нколаева, Р.М.Тер-Сарюсова,

В.Е.Уляшева, I.Б.Федотова, П.Т.Шмипп, та ш. методи витюнення з пласта сконденсованих вуглеводшв, окр1м напптання води, складш в реал1зецн I ви-магають застосування дефщитних агештв. Але вода мае низыа випснювальш властивость Покращати 1'х можна, зокрема, додаванням до води ПАР чи пагш-танням у пласт разом з водою газу. У зв'язку з цим проведено комплекс доедает, з виткнення конденсату з пласта водними розчинами ПАР ] газоводя-ними сумшами, а також шшими внпснювальними агентами [10].

Дослщження виткнювальних властивостей водних розчишв ПАР проводились на моделях пласта у два етапи. На першому еташ дослщжень вивча-лись випсшовальш властивост1 водних розчишв ПАР на насипних моделях пласта ггри тиску 2МПа I температур! 110°С, а вже потш вивчапись ¡х витк-нювалып властивост1 на моделях пласта з використанням натурних зразк1в ш-сковшив 1 пластових флкидов з горизонте В-20 I В-22 Руд1всысо-Червонозаводського нафтогазоконденсатного родовища в умовах, наближених до пластових (тиск - ЗОМПа, температура - 90°С). Для насипних моделей плас-' та абсолютна проникшсть становила близько 1мкм2, порист!сть-0,4. Для моделей пласта з реальних зразюв поргд абсолютна проникшсть дор1внювала 40, МО'3; 96 10"3 1 172 10'3мкм2, пористшть - (0,103-0,367). В доел щах иоделю-валась залишкова вода 1 створювалась р1зна початкова конденсатонасичешсть - (0-0,5). В експериментах з витюнення сконденсованих вуглеводшв розчина-ми ПАР для отримання пдродинам1чно стабшыкн системи услщ за розчином ПАР закачувався пол1мер РДА-1020. Дослщи проводились з використанням метод1В наближеного моделювання в обласп автомодельносп по кртер1ях П| Ш2.

Для вибору найбмьш ефективно'1 поверхнево-активноТ речовнни проведено дослщження практично з уама вщомими та доступними ПАР, гцо ви-пускаються в УкраТш 1 за кордоном. В дослщах ощнювались поверхнево-активш властивост! ПАР шляхом зам1ру поверхневого натягу на меж1 роздшу водних розчишв ПАР р1зноТ концентраци 1 вуглеводневого конденсату. За результатами проведених дослщжень нiдiбpaнo три ПАР: жиринокс, савенол SWP \ мирол-1, як! випускають вггчизняш шдприемства [18]. Зпдно з дослщ-ними даними, найменший м!жфазний натяг на межч роздшу водних розчишв ПАР з конденсатом забезпечуе мирол-1. Тому подалыш дослщження випеню-вальних властивостей розчишв ПАР на моделях пласта проведено в основному з миролом-1. В пор1вняльних цимх окрем! експерименти виконано також а жириноксом 1 савенолом 8\\'Р.

За результатами проведених дослщжень на насипних моделях пласта встановлено оптимальну масову концентрацно в робочому (водному) розчшн миролу-1 - 5% 1 тсшмеру РДА-1020 - 0,03%, а також оптимальш об'еми зака-чування цих агеттв - по 20% в1д об'ему початково конденсатонасичеиих пор.

В подальших_дослщженшх_вивчено_ефектившсть вштснення скон-денсованих вуглеводшв р1зними рабочими агентами з пеобводнсиих 1 обвод-нених пласта [24].

За результатами дослщжепь витюнення сконденсованих вуглеводшв з необводненпх пласп'в встанэвлено, що найкранн виткшовальш властивост1 мае 5% мае. розниц миролу-1 з вт.пстом 0,03% мае. пол1меру РДА-1020, так звана говерхнево-актнвна гклтмервмюна система (ПАПС). Так, при значешп початковоУ конденсатонасиченост! огк=15% коефппент конденсатовитшнення д для ПАПС становий 80%. Доспть впеогл вгтешовальш пллстивост! мае також почергове закачування 5% мае. водною розчину миролу-1 1 0,03% мае. водного розчину типмеру РДА-1020 (Д,=70%). Для конденсату коефвдент витюнення становить 32%, для 5% мае. водного розчину савенолу SWP - 60%, а для 5% мае. розчину жириноксу в конденсат] - 38%. Найнижч1 вигпенювальш властивосп мае вода (для ак = 15% р^ ~ 15%).

За результатами дослщжень встановлено критичш значения конденса-тонасиченосп, починаючи з 51кнх частина конденсату вит1сняеться з пористого ссрелог.шца, для ршшх вттснювальннх агентш ! концентрат» ПАР та нол1ме-ру в ро^очнл розчинах.

Для обводнених пллст'ш крашими випенювальними властивостями характеризуемся облям1вка Г1АПС. Так*, при значешп початковоУ конденсато-нлсиченосп 15% коефщ!ент штспення конденсату зростае з 15% на момент заводнения до 27% теля закачування облямток 5% мае. розчину миролу-1 1 0.03% мае. розчину РДА-Ю20 1 до 60% теля закачування облялпвок ПАПС 1 0.03% мае. розчину пол1меру РДА-1020.

В експериментах з використанням натурних зразмв пор1д 1 пластових флюУдш дослшжувалось вит.снення з моделей пласта сконденсованих вуглеводшв водою, почерговим закачуванням води 1 газу, облям1вками вуглекисло-го газу I мщелярного розчину (ПАПС).

Аналгз результата дослщжень св1дчить про низьку ефектившеть заводнения виснажених газоконденсатних пласт ¡в (для а,е =(29,6-36,7)% .^=(10,6-13,9)%} \ деяке зростання коефцг'гнта конденсатовшзснення ¡з збьчьшенням коефщента проникносп.

Довилучити залишковий конденсат з обводнених пласт можна за-стосувалням водогазовоУ репресп'.В деслщах на модел! пласта з абсолютною проникшетю 40,1Ю'3мкм2 ( ак =29,6% коефниент вштснення конденсату зрк з 11,8% на момент заводнения до 55,4% шеля п'яти циюпв закачування газу 1 води в об'ем) по 20% вщ об'ему початково конденсатонасичених пор. Проте бшьш ефективним е застосування водогазовоУ репрес1'У без попереднього заводнения виснажених газоконденсатних пласта. Для модели пласта з

к=40,110"3мкм2 1 ак =34% коефвдент витюнення конденсату при здшснешп водогазовоТ репресн становив 63,4%.

Найвищ] значения коефщкнта конденсатовитюнення одержано в до-схпдах з використанням облямзвки СОг, яка перемвдувалась по моде л 1 пласта водою, з наступним здшсненням водогазовоУ репресн по 5 циюнв закачування газу 1 води. Коефщ1ент витюнення конденсату {ак =23,5%) на момент появи води на виход1 модел1 становив 61%, а теля водогазовоУ репрес!У зрк до 80,2%.

Досить ефективним е почергове застосування облямшки ПАПС 1 водогазовоУ репресн. Шсля закачування облям1вок ПАПС 1 0,03% мае. розчину РДА-1020 з проштовхуванням Ух водою коефвдент конденсатовшчснення становив 46,5%, а наступна водогазова репреЫя дала можливкть збшьшити його до 57,2%.

В дослщах з використанням облям1вки вуглеводневого розчинника (конденсату) 1 наступним закачуванням води (ак~26,2%) коефипент конден-сатовипснення на момент появи води на виход1 модел1 становив 14,8% (у по-р1вняшп з 13,9% при заводненш), а шеля здШснення водогазовоУ репресн зр!с до 40,5%.

За результатами проведених дослщжень для практичного використан-ня в процесах вилучення сконденсованих вуглеводшв з частково виснажених газоконденсатних поклад1в рекомендовано застосовувати облялнвкн С02 1 ПАПС з перемщенням Ух по пласту водою 1 наступним здшсненням водогазовоУ репресн, а також закачувати подогазов1 сумшь У раз! обводнених газоконденсатних поклад1в облям1вку С02 не рекомендуеться використовувати через високу розчиншеть вуглекислого газу у водг

У третьему роздии наведено результати дослщжень процесу нестаром арного конусоутворення стосовно до експлуатацп газових свердловин у пластах з пщошовною водою.

Дослщженням в област1 конусоутворення присвячено роботи Ю.С.Абрамова, З.С.Алква, Р.А.Аллахверд1своУ, Д.А.Ефроса, С.Н.Заюрова, Ю.О.Зарубина, Н.ФЛванова, В.А.Карпичова, В.А.Кюшя, Ю.П.Коротаева, А.К.Курбанова, Б.Б.Лапука, Б.1.Лев1, Н.С.Шскунова, Л.Р.Смоловик, Б.О.Сомова, ЮЛ.Стклянша, С.В.Теслюка, А.П.Телкова, Ф.А.Требша, 1.А.Чарного, МЛ.Швщлера, В.Н.Щелкачова та шших. 3 використанням вгдо-мих математичних моделей процесу конусоутворення оцшено вплив на кое-фвдент вуглеводневилучення розташування свердловин на структур!, темпу вщбору флюУдт, величини розкриття пласта, характеристик флюУдш 1 пористого сердовища та шших фактор1в. Але питания оещання конуса води ш'сля зупинки газовоУ свердловини та перюдичноУ ексилуатащ'У газових свердловин у

пластах з шдошовното водою вивчено недостатньо, що зумовило необходносто проведения подальших дослдакеооь пронесу конусоутворення.

Дослщження в и ко на Hi з використанпям математоочноУ модело процес) нестаононарного конусоутворення в газових покладах з пщошовною водою записано! за аооалопею з моделлю С.Н.Заюрова. Вона включае систему дифе-ретналышх р1внянь неусталено'о фш.трацп газу i води в неоднородному за ко-лекторськимоо властивостямп пористому середовипп змпоноУ товщини з враху-ванням сил rpaBiTauii. На вщшну вщ в ¡дом о го розв'язку задач i moTOMi витратк газу i води зводяться до одиншл плоип дренування, а середой тиски в газона-сичешй i водонасооченш зонах пласта знаходяться на р!вно середньозважеинх площин, яю проводять на вщстан! вщповщно 1/3 газонаснчено'о зони вод поточного положения газоводяного контакту i 1/3 водонасичеоооо зони вод шдошви пласта. Для розв'язку задачi використано вщповщш початков! i rpaiiHHiii умо-ви [7].

За результатами проведених дослщжень з використанням наведано! математоочоооУ моде л) процесу конусоутворення отримано числов1 та граф1чн]

залежоюеп, що описують форму i диооамжу конуса шдошовноУ води при оюго ni;noiMainii i осодаопн. Аооал1з розрахункових даних показуе, оцо наннотеоосоовн!-ше конус пщошовноУ води тдшмаеться i опускаеться в nepini мкяцо роботи свердловоооои та У! зупинки опеля обводнения. В подалыному темп перемшоення конуса води сповшо>огоосться. В пронес! подйому конуса води навколо свсрдло-вини утворооеться збурена зона, радоус якоУ поступово зростае, але с портняно невеликим i для умов розглянутого в робот! базового вар!анту не перевищуе 4,5м. Характерним с розтшання конуса води но оооверхн! початкового газоводяного контакту у npoueci зупинки свердловини. Для умов базового вар1анту радоус збуреноУ зони на момент повогого ос!дання коооуса води стаооовооть 8м. Час повнооо ос!даооош коооуса водоо (108 м!сяц!в) огабао^ато перевиоцус час ного пщшманооя (35 мосящв).

Зг!дно з результатами доел!джень для р!зних розрахункових вароантов, змешиення коефщ!ента 01роникносто пласта з 0,1 до 0,005мкм2 призводить до зростаооня трнвалост! пер!оду безводно')' екеллуаташо свердловоооои (з 20 до 70 мюяшв), змеоооооення pafliyca збуреноУ зони (з 4,1 до 2,3м) i споволыоеооооя пронесу повнооо оещання конуса водоо теля зуноонкоо свердловиноо (з 98 до 118 Mi-сящв).

Зб!льшення ступеня розкриття пласта производить до зменшення три-валост! перюдо'в безводноУ експлуатацп свердловини i повного осодання конуса пщошовноУ води. Зп'дооо з результатами дослщжень, icioye оотгимальна величина водносного розкриття пласта, при якш досягаеться найдовший пер!од безводноУ експлуатащУ свердловини. Для умов розглянутого в робот! базового варо-аооту вона змшюеться в межах 0,2-0,4.

1з збшыненням товщини водонасичено')' зони пласта (при постшному значена! загальнсн товщини) прискорюеться процес обводнения свердловини 1 сповшьнюеться осщання конуса води.

Таким чином, наведена в робот1 математична модель процесу конусо-утворення дае змогу оцшити вплив геолого-промислових фактор1в на динамку обводнения свердловин на водоплаваючих газов1гх покладах I вибрати опти-малып значения вщносного розкриття пласта.

Як показують результати дослщжень 1 промислов! даш, процес повно-го оидання конуса води е досить тривалим (вщ декшькох мгсящв до року 1 бшьше), що призводить до зменшення поточного вадбору газу ¡з свердловини. Можливим напрямком збшьшення в1дбор1в газу е проведения першдично!' експлуатацн свердлойипи з перюдом зупинки, значно меншим за перюд повного осщання конуса води. 3 метою вивчення можливосп оптимЬацй за поточними выборами газу процесу перюдичноТ експлуатацн газово'1 свердловини проведен! дослщження для умов базового вар!анту з р1зиими депрес1ями на пласт (2; '3; 4; 5МПа) ! р1зною тривалютю перюду осщання конуса води теля зупинки свердловини (1; 2; 3; 6; 12; 24; 144 мюящ).

Анатз результата проведених дослщжень показав, що для вах розг-лянутих вар1ант)в ¡з зменшенням тривалоси перюду осщання конуса води по-точний В1дб1р газу ¡з свердловини за заданий перюд часу (144м1с.) спочатку зростае, досягаючи максимуму, а пот! зменшуегься. Для кожного значения депреси на пласт ¡снуе оптимальна тривалютв перюду зупинки свердловини, при якай досягаеться максимальний вщб1р газу (для А Р=2МПа - 3 мюящ; для А Р=ЗМПа - 2 м1сяц!; для А Р=4МПа - 1,5 мшяцг, для А Р=5МПа - 1 мшяць).

Проведет додагков1 доапдження для встановлення оптимальних зна-чень тривалосзт перюду зупинки свердловини показали, що для вах розгляну-тих депресш на пласт з ростом вщносного розкриття пласта понад (0,2-0,4) спостер1гаеться зменшення сумарних вщбор1в газу.

Рёзультати проведених дослщжень свщчать про дощлынсть перюдич-ио1 експлуатацн газових свердловин в пластах з пщошовною водою з перюдом зупинки, меншим за перюд повного осщання конуса води, \ можливють вико-ристання наведеного в робот методолопчного шдходу для визначеннл опти-малыЮ1 тривалост1 перюду зупинки свердловини з метою максимгзацп поточ-них вщбор!в газу.

У четвертому роздш наведено результати дослщжень процесу вине-сення рщини з обводнених газових \ газоконденсатних свердловин з викорис-танням ста нюючих ПАР.

Застосуванню ПАР для ¡нтенсифжацн роботи обводнених газових 1 газоковденсатних свердловин присвячено дослщження А.А.Абрамзона, В.А.Алняна, М.М.Бшецького, С.В.Богуш, 1.Г.Бойченка, Н.П.ВасильевоТ,

Б.П.Гвоздева, В.С.Горшенева, С.Н.Заюрова, Г.О.Зшченка, Ю.К.Ггнатенка,

Б.О.Казакова, В.А.Юреева, Р.М.Кондрата, С.А.Малицького, В.С.Маринша, Ю.В. Марчука, Б.В.Панасова, В.С.Петришака, 1.С.Сатаева, А.Я.Строгого,

B.К.Тихомирова, K.I.Толстяка, В.Н.Тихонова, Ю.Г.Чашкша, Б.С.Чистякова,

C.I.-Ягодовського та ¡нших. Проте у вщомих дослщженнях вивчався в пли в тшьки одного параметра (тиску чи температури) на пронес пшоутворення. Тому виконано експериментальш досл1дл<ення з метою комплексно!' оцшки впливу тиску i температури на пшоутворюгочу здатшсть розчшнв р)'зних ПАР у р1зних рщинах. 3 ц¡ею метою розроблено лабораторну установку (модель свердловини) для оцшки пшоутворюючих властивостей ПАР при р1зних тисках i температурах [4]. Особлишстго и" с застосувапня електроконтактного методу для контролю piBHiB шни i рщини в модел1 свердловини.

В дослщах використовувалися cnimoBani савенол SWP та ОС-20, як1 випускае 1вано-Франк1веьке ВАТ "Барва". В npoueci лабораторних експери-метв в модель свердловини заливалось 40 10"6 м3 водного розчину дослщг у-ваного сшнювача у прюнш i мшерал1зованш вод1 масовою концентращею 0,25; 0,5; 1; 2; 3; 4; 10%, через який на протяз1 30с пропускали 0,5'Ю"3м3 повгг-ря. Експерименти проводились при температурах 20 i 70°С, тисках 0,1 (атмос-фернин), 1; 2; 3; 4 i 5МПа та мшератзацп води 25; 50 i 100 г/л NaCl. При про-веденш експеримештв з метою уникнення можливих систематичних похибок в кзнневнх результатах викорисгано принцип рандом1заци, який передбачас ви-падковпи порядок реашзщн" дослав.

За результатами експериментальних дослщжень, використовуючи модель другого порядку та пакет анал1зу прикладноТ программ Microsoft Excel, одержано р1вняння perpecii для визначення впливу тиску, температури, кон-центращ! ПАР у спниовашй рщиш i мшерал1зацп води на кратшсть i спйюсть шни.

Анализ експериментальних даних показуе, що кратш'сть i сл'йюсть ni-ни розчшнв дослщжуваних ПАР у npicnifl вод1 ¡з збшьшенням тиску i температури безперервно зростають [5]. В дослщжених ¡нтервалах змши тиску i температури кратшсть шни змшюеться в 1,115-1,35 рази, а спйюсть пши - в 1,54-3,87 рази [22, 25]. Зпдно з результатами дослщжень сганюючих властивостей розчшнв савенолу SWP i ОС-20 у npicnitt вод;, ¡з збьчьшенням температури вплив тиску на кратшсть шни зменшуеться, а на стншсть niini зростас. Аналопчно вплнвае температура на кратность i стшккть гпни ¡з збшьшенням тиску. Сшльний вплив тиску i температури призводить до зменшення впливу температури на стншсть шни. 1з збшьшенням концентраци шноутворювача вплив тиску на кратшсть i стшюсть niHH зменшуеться, а вплив температури зростае. Збшывення мшершпзацп води призводить до зростання кратносп i CTiHKOCTi niHH у всьому дтпазош дослщжених значень тиску i температури.

Наведет закононпрносп комлексного ьпливу тиску 1 темперагури, а також концентрацп ПАР у сшнюванш рщиш1 мшерал1заци води на кратшсть 1 стшккть шни отримано вперше. Вони дають можливють обгрунтовашше про-ектувати процес винесення рщини ¡з свердловини з використанням сшнюючих ПАР.

У п'ятому роздин наведено результата дослщжень використання ди-спергуючих пристро\'в 1 сшнюючих ПАР для штенсифжацп роботи обводне-них газовИх 1 газоконденсатних свердловин.

Застоеуваншо диспергатор1в для зменшення втрат тиску в насосно-компресорних трубах (НКТ) за рахунок створення однорщного газорщинного потоку присвячено роботи М.М.Бшецького, В.С.Горшенева, С.Н.Заирова, 1.0.31нченка, М.П.Ковалка, Р.М.Кондрата, 1.М.Кравцова, Г.С.Л1, Ю.В.Марчука, 1.М.Муравйова, Ю.В.РПгая, В.А.Попова, М.М.Решна та ¡нших. Проте ще не дослщжено законом1рност1 диспергування газоконденсг.тних су, мшей 1 спшьне застосування диспергатор!в 1 сшнюючих ПАР для нтенсиф!-кацн винесення 1з свердловин газоконденсатних 1 газоводоконденсатних сумь шей.

Для вивчення характеристик процесу диспергування 1 сшнювання га-зоводяних, газоконденсатних 1 газоводоконденсатних сумшей з використанням диспергатор1В 1 ПАР виконано комплекс лабораторних експеримента на модел1 свердловини [6, 26]. Експериментальш дан! оброблено у вигляви залеж-ностей питомих лшшних безрозм1рних втрат тиску в колош НКТ Я. вщ пара-

метр!в Фруда для газу Ргг 1 рщини Ргр (х = —■ р _ ™ г2 . рг _ ц' р .

РреЬ Г Р вн

Д Р- втрати тиску на дшянщ "колони НКТ" доежиною Ь; рр - густина рщини;

с!в„ - внутршшш Д1аметр "колони НКТ"; V.',, Wp - ащповщно швидкють руху газу \ рщини на вход1 в "колону НКТ"). Дослщження проводили при фшсованих значениях параметра Фруда для рщини 0,217' 10"4; 1,07 10'4; 8,7 10"4 в област1 параметров Фруда для газу, менших мпнмалыю необхщного значения для винесення рщини ¡з свердловини.

Анашз результата дослщжень впливу типу газорщинно!' сушин на питом! втрати тиску в НКТ показав, що в облает] нараметр1в Фруда для газу Ргг, менших за мнймально необхщне значения для винесення рщини 1з свердловини, залежност1 втрат тиску в НКТ вщ Ргг мають однаковий вигляд. Незалежно вщ типу газорщинно'У сум1ин Я безперервно зменшуеться з ростом Ргг, причо-му ¡з збшьшенням Ргг зменшуеться вплив типу газорщинно'У сум1ин на втрати тиску в НКТ. Залежно вщ типу сум ¡ил (газоводяна, газоконденсатна чи газово-доконденсатна) 1 параметра Фруда для рщини Ргр зм1нюеться величина лшш-них безрозм1рних втрат тиску.

Результати дослщжень впливу ;наметра осьового отвору шайбових ди-

снергатор1в на питом] втратн тиску при руа газорщшнюУ сумши в насосно-компресорних трубах показують, що, незалежно ш'д типу газорщннноУ сум1нн, для шайбових диспергаторт ¡снуе левпни д1аметр осьового отвору, при якому досягаються мипмалын втратн тиску в НКТ при заданому значенш параметра Фруда для газу.

Ефектившсть диспергування газорЬдшиюУ сумши залежить вщ тину рт'дшти. типу лнспергуючого пристрою \ витрати газу [6, 26]. Кожний типдис-пергуючого пристрою мае левннй ;наназон ефектнвноУ роботи. Найбшыне зниження втрат тиску за рахунок диспергування отримано для газоводяноУ су-мпш, панменнте для газоконленеатноУ. 3 ростом параметра Фруда для газу (нитрат н газу) ефсктившсть диспергування гнзорминноУ сум ¡им збыьшуеться. Високоефективними виявились запропоноваш нами диспергатори.

Доандження впливу сшшоючих ПАР на втратн тиску в НКТ при рус! газорщинного потоку показали, що чим менша внтрата рщини, тим при мен-ших витратах газу проявляеться позитивний вплив епшювання газорщинноУ сумшн на зменшення втрат тиску в НКТ. Гз збшьшенням параметра Фруда для газу темп зменшення втрат тиску в НКТ при застосуванш сшнюючих ПАР зростас Для газоводяноУ сумшп величина зменшення втрат тиску в НКТ при застое) ваши ст'нюючих ПАР тим биыиа, чим бпыпа нитрата рщинн, а в облает! Гг,<(0.009-0,025) застосупаиня епппогочих ПАР с недошльним через утворе 5ня високократноУ пиш шлвишгноУ в'язкосп. Для газоводяноУ сум1цн величина зниження втрат тиску за рахунок епшювання перевшцуе величину зниження втрат тиску за рахунок диспергування. Для газоводоконденсатних сулишь й величина зниження втрат тиску в НКТ при використанш диспергаго-рш 1 сгйшоючих ПАР мешха, гнж для газоводяних сум1шсй, а втрати тиску знижуються тим в менппй степеш, чим бшыний параметр Фруда для р иди ни за рахунск утворення емульсп "вода-конденсат" гпдвищеноУ в'язкосп у пор1в-няшп ; водою. Для газсводоконденсатних сумнней величина зниження втрат тиску в НКТ за рахунок сшнювання пор1вняна з величиною зниження втрат тиску .за рахунок диспергування.

Результати дослщження комплексного впливу диспергуючкх при-строУв \ сшшоючнх ПАР на втрати зисчу в НКТ при рус1 газорщинного потоку евщчать про ефектившсть сшльного застосуванш Ух для зменшення втрат тиску в ПК Т. що поясиюсться штенсившшим дроблениям рщини в потощ газу гид д1сю ПАР 1 утворенням пшн з др1бнозернистою структурою [6, 26]. Характер залежностей безрозм1рних лшшних втрат тиску в НКТ вщ д1аметра шайби з введениям ПАР в газорщинний по'пк аналопчннй, як 1 без застосування сш-нюючих ПАР. При цьому в умовах епшеного газорщинного потоку Д1аметр

шайби менше впливае на втрати тиску в НКТ, шж в умовах газорщинного потоку без сшнювання.

Як для газоводяного, так i для газоводоконденсатного потоив ефекти-вшсть спшьного застосування диспергуючих пристроУв i спппоючих ПАР бшьша шж у кожного з них окремо.

Результати дослщжень показують, що, залежно вщ витрат газу i рщи-ни, можна пцпбрати такий тип диспергуючого пристрою, тип стнюючого ПАР i концентращю ПАР у спшюванш рщиш, при яких буде досягнуто мак-симальний ефект щодо зниження втрат тиску в НКТ [19].

У шостому роздип наводяться результати дослщжень з розробки но-вих технолопй i техшчних пристроУв для шдвшцення вуглеводневодневилу-чення з частково виснажених газоконденсатних i водоплаваючих газових по-клад1в.

За результатами лабораторних експеримента, наведених в другому роздш робота, запропоновано технологи витгснення сконденсованих вуглево-дшв з необводнених i обводнених частково виснажених газоконденсатних по-клад1в. Вони передбачають закачування обля\пвки витюнювального агента (вуглекислого газу чи ПАПС) з перемоденням и по пласту водою чи водогазо-вими сумшами або застосування водогазовоУ penpecii в умовах пщтримання на постшному piBHi поточного пластового тиску. За узгодженням з ВАТ "Укрнафта" попередньо пдобрано можлив! об'екти для впровадження запро-понованих технолопй: поклади горизонта В-19-В-20 Арткшвського i В-196 AnacTacieBCbKoro нафтогазоконденсатних родовищ i поклад горизонту С-5 Го-гол1вського газоконденсатного родовища. 1ншим напрямком застосування за-пропонованих робочих агент!в е використання i'x для очищения привибшних зон газоконденсатних свердловин вщ сконденсованих вуглеводшв з метою пщвшцення дебтв газу i конденсату та продовження периоду стабшьно'У експ-луатацн свердловин за рахунок використання енергн пластового газу [9, 20, ■23]. У 1999р. проведено обробки водними розчинами савенолу SWP i ПО-6К привибшних зон газоконденсатних свердловин №№ 25, 213 . Глинсько-Розбиинвського, №№12, 76 Юр'Увського, №25 Гогол^вського родовищ НГВУ "Охтирканафтогаз" i №30 Швденно-ПанаЫвського, №48 Велико-Бубшвського родовищ НГВУ "Полтаванафтогаз" [9, 23]. П1сля обробок свердловин деб1т газу 3pic на (6,6-53)%, а дебет конденсату - на (6,8-53,1)%.

Враховуючи результати лабораторних дослщжень впливу тиску i тем-ператури на шноутворюючу здатшсть розчишв ПАР, запропоновано метод ви-бору спппоючих ПАР для штенсифжащУ винесення рщини з обводнених газових i газоконденсатних свердловин.

Стосовно перюдичних обробок обводнених газових i газоконденсатних свердловин розчинами сшнюючих ПАР, враховуючи результати лабора-

торннх доопцджень впливу тиску ! темперагури на кратность I стндасть ш'ни (роздш 4), занропоновано закачувати в затрубний прост!'р розчнн ПАР у ви-гляд1 ппш, приготовлено'!' на поверхш. Розроблена технолопчна схема установки для приготування I закачування ниш у свердловину.

Враховуючи позитигдп результати лабораторних експерименпв з ви-корпстапня дпспергатор1в для штенсифжацп роботи обводненпх газових 1 га-зоконденсатних свердловин (роздш 5), проведено вдосконалення в^домих дис-псргуючих гтристро'ж [2. 12]. Розробле!Ю три нов! диспергатори. В запропоно-ванпх нристроях вщсутш застшш зони по шляху руху газорЬдинного потоку, в яких могла би накопичуватисъ рщина, в процеа руху газорщипно! сумшп через диспергатор створюеться звукове поле, яке сприяе додатковому диспергу-ванню рщини в потощ газу, меннп втрати тиску у вузл1 диспергування.

Стосовно закачування запропонованих робочих агента у виснажеш газоконденсатш поклади запропоновано два иоп1 пристро!" для т'бродп на при-вибшну зону пласта [3, 13, 17]. В результат! IX використання шдвшцуеться приималынсзь нагттальних свердловин ]' коефщкнт охоплення пласт1В видс-непням.

основш висношш

В робоп за результатами ф|зичного I математичпого моделговання процесш вуглеводневилучения 1 дослщно-конструкторських роо! г запропоновано технологи 1 техшчш пристроТ для збкльшення впдобутку вуглеводшв з частково виснажених газоконденсатних 1 водоплаваючих газових покладав. Осиовш пауков! ! практичш результати, висповки 1 рекомендапп, ята отримаш при викоиалш доанджеш», зводяться до наступного:

1. За результатами ф!Зпчного моделювання пронесу витюнення сконденсо-ваних вуглеводшв з необводнених \ обводнених газоконденсатних покла-/нв водою, водогазояими сумниами, водними розчинами ПАР (миролу-1) 1 пол1меру (РДА-1020), вуглеводневими розчинниками (конденсатом), роз-чином ПАР (жириноксу) у вуглеводневому розчиинику (конденсат!), по-верхнево-активною пол1мервмюною системою (ПАГ1С) (ПАР+пол'1мер). вуглекислим ¡азом втиачеш коефвденти конденсатовгшснення, остановлено вплив на IX значения геолого-промислових фактор!В, обгрунтованс оптимальш концентрацн ПАР 1 пол!мер]в у робочому розчиш та об'емг закачування робочих агенпв.

Для практичного використання у процесах вилучення сконденсова них вуглеводшв з частково виснажених необводнених газоконденсатних поклад!в запропоновано такл робоч1 агенти:

• облямшку вуглекислого газу об'емсш 20% вщ об'ему початково конденсатонасичених пор з неремшоенням п по пласту водою 1 подалышш закачуванням водогазовоУ сум1нп;

• обляяпвку поверхнево-активноУ пол1мервм1СНоУ системп, яка мю-тить 5% мае. миролу-1 1 0,03% мае. пол1меру РДА-1020 об'емом 20% вщ об'ему початково конденсатонасичених пор з подалыним закачуванням облямовки 0,03% мае. пол1меру РДА-1020 такоУ са-моУ величини з перемщенням Ух по пласту водою 1 подал ьшим закачуванням водогазовоУ сумшн;

• водогазов1 сумнш (почергове закачувапня води \ газу).

Для обводнених газоконденсатних покладав рекомендуються для практичного використання другий 1 третш вшзенювальш агенти.

2. За результатами математичного моделювання пронесу нестацтнарного конусоутворення стосовно експлуатацн газових свердловин у пластах з ш-дошовною водою дослщжено вплив геолого-промислових факторов на динамку шдшмання 1 подальшого оещання конуса пщошовноУ води, оцшено рад1ус збуреноУ зони навколо свердловини, встановлено оптимальш значения вщносного розкриття пласта, доведено доцшьшеть перюдичноУ експлуатащУ газових свердловин у пластах з шдошовною водою 1 обгрунто-вано тривалють перюду зупинки свердловини залежно вщ депреаУ на пласт 1 ступеня розкриття пласта з метою макстйзацп поточних в1дбор1в газу.

3. Вперше експериментально встановлено законом1рност1 епшьного впливу тиску 1 температури на пшоутворюючу здатшеть розчишв ПАР. Отримано р1вняння регресоУ для визначення кратноеп1 стшкосп шни залежно вщ тиску, температури, концентрацн ПАР у сшпювашй рщиш 1 мшерал1зацп пластовоУ води.

4. Вперше на модел1 свердловини експериментально дослщжено законом1р-носп диспер1ування газоконденсатних сумшей з використанням р1зних типш диспергуючих пристроУв 1 сшльне застосування диспергатор1в 1 сш-нюючих ПАР для штенсифшацн винесення ¡з свердловин газоконденсатних 1 газоводоконденсатних сумшей. Встановлено величини зниження втрат тиску в насосно-компресорних трубах окремо за рахунок диспергу-вання I сшнювання, а також при епшьному застосуванш диспергаторш 1 епшюючих ПАР для р1зних тигпв газорщинноУ сумшг Отримано залежно-ст1 втрат тиску в трубах вщ параметра Фруда для газу (витрати газу) 1 рь дини (витрати рщини). Обгрунтовано област1 ефективного застосування епшюючих ПАР 1 р1зних тишв диспергаторов.

5. Розроблеш три диспергуючо пристроУ для створення однорщного газорь динного потоку в насосно-компресорних зрубах видобувних свердловин 1

два пристро! для ак>стич юго вплизу на газорщинний потж в стовбур1 свердловнн i привнбшну зону пласта в нагттальних свердловинах.

6. 3 використанням результат!» прсведеннх доанджень розроблепо:

" гехнологп: виткчення сконденсованих вутлсводшв з необводне-них i обводненю газоконденсатних поклал^в запропонованими композищями робочих агешш; перюдичного закачування в затруби ий ¡ipocîip свердловии розчишв сшнюючих ПАР у вигляд1 пши; ¡нтенсифжацн вппесення ршнни з газових свердловии застосу-ванням спппоючих ПАР i нових тит'в диспергуючих npucrpoïn; шдвищення охоплення пласт1в виткненням i приймальностт нагттальних свердловнн застосуванням нових пристроУв для акус-тичного впливу на газорщинний потпс в CTOEOvpi свердловии i привибшну зону пласта. • метод вибору стгаоючих ПАР для штенсифжацп винесення р1ди-

ни з обводнених газових i газоконденсатних свердловнн; > методолог]» oiiTHNmaiin пронесу перюдичноУ експлуатацн свердловнн на водоплаваючнх газових покладах з метою максим1зацн ноточних BuGopiR газу

7 Роосчi сумшн для очищения прнвибипшх зон газоконденсатних свердловии ви скоиденсованпх вуглево/инв впроваджено в НГВУ "Полгаванафтогаз" i "Охг фканафтогаз" на свердловинах № 25, 213 Глнн-сько-Розбшшвського нафтогазоконденсатного родовита. №12. 76 Юр'Увського, №25 Гоголшського, № 30 Швденно-Панаавського i №98 Велика -Бубтвського газоконденсатних родовищ. Шсля обробок привибш-1шх юн свердловии дебп газу зрк па (6.6-53)%, деб:г конленсату - на (6,8- 53,1)%.

ОСНОВШ ПУБЛ1КЛЦП ПО РОБОТ1

1, Контрат O.P. Оглтйзащя розробкм нафювнх облямпзок нафтогазокон-денсатних родовищ // Рошгцка i розробка нафтових i газових родовищ. Серш: Розробка та експлуатащя нафтових i газових родовищ: Держ. ллж-в!д. наук.-техн. зб.-Вип.ЗЗ.- 1вано-Фрашавськ: 1ФДТУИГ, 1996,- С.57-62.

2. Кондрат O.P. Вдосконалення диспергуючих пристроив для створення од-норщного газорщинного потоку в насосно-компресорних трубах обводнених газових i газоконденсатних свердловнн // Розвщка i розробка нафтових i газових родовищ. Cepiï: Буршня нафтових i газових свердловии. Розробка та експлуатат'я нафтових i газових родовищ: Держ. м!жвш. наук.-техн. зб.- Вип.34,- 1вано-Франк1вськ: 1ФДТУНГ, 1997,- С. 165-171.

i. Кондрат O.P. Використання Biôpauiï для пщвищення приймальносп нагш-тальних свердловин i продуктивное™ обводкених газових i газоконденсат-них свердловин // Розвщка i розробка нафтових i газових родовшц. Cepiï: Буршня нафтових i газових свердловин. Розробка та експлуатащя нафтових i газових родовищ: Держ. мгжвщ. наук.-техн. зб.- Вип.34.- 1вано-Фрашавськ: 1ФДТУНГ, 1997,- С.171-179.

I. Кондрат O.P. Лабораторна установка для дослщження впливу тиску i тем-ператури на пшоутворюючу здатшсть розчшпв поверхнево-активних ре-човин // Розвщка i розробка нафтових i газових родовищ. Сер ¡я: Розробка та експлуатащя нафтових i газових родовищ: Держ. м!жвщ. наук.-техн. зб,- Вип.35 (Том 3).- ¡вано-Франивськ: 1ФДТУНГ, 1998.- С. 3-8.

5. Кондрат O.P. Лабораторш дослщження впливу тиску i температури на ni-ноутворюючу здатшсть розчишв поверхнево-активних речовин // Розвщка i розробка нафтових i газових родовищ. Сер1я: Розробка та експлуатащя нафтових i газових родовищ: Держ. м1жвщ. наук.-техн. зб.- Вип.35 (Том 3).- 1вано-Франк1вськ: 1ФДТУНГ, 1998.-С.8-16.

3. Кондрат O.P. Лабораторш' дослщження застосування диспергуючих при-строгв i спшюючих поверхнево-активних речовин для штенсифшацн робота обводнених газових i газоконденсатних свердловин // Розвщка i розробка нафтових i газових родовищ. Сер1я: Розробка та експлуатащя нафтових i газових родовищ: Держ. лпжвщ. наук.-техн. зб.- Вип.36 (Том 3) .-1вано-Франивсыс: 1ФДТУНГ, 1999,- С. 153-164.

7. Кондрат O.P., Осипчук М.М., Смоловик Л.Р. Дослщження процесу неста-цонарного конусоутворення стосовно до експлуатацн газових свердловин в пластах з шдошовною водою // Розвщка i розробка нафтових i газових родовищ. Сср1я: Розробка та експлуатащя нафтових i газових родовищ: Держ. М1жвщ. наук.-техн. зб.- Вип.36 (Том 3) .- 1ван0-франк1вськ: 1ФД-ТУНГ, 1999.-С. 164-172.

8.* Кондрат O.P., Смоловик Л.Р. Розрахунок середшх тнсюв в газов¡й та во-дянШ зонах пласта при дослщженш процесу конусоутворення в пластах з гидошовною водою // Розвщка i розробка нафтових i газових родовищ. Се-р1я: Розробка та експлуатащя нафтових i газових родовищ: Держ. шжвщ. наук.-техн. зб.- Вип.36 (Том 3) .- 1вано-Фрашавськ: 1ФДТУНГ, 1999.-С. 172-180.

9. Кондрат P.M., Лилак М.М., Манюк C.B., Марчук Ю.В., Височанський З.М., Кондрат O.P. Впровадження технологи фЬико-х1м1чних обробок привиб1йно'1 зони газоконденсатних свердловин в умовах випадання з газу конденсату на родовищах НГВУ "Полтаванафтогаз" та "Охтирка-нафтогаз" // Розвщка i розробка нафтових i газових родовищ. Сер1я: Роз-

робка та експлуташя нафтових i газовпх родовшц: Держ. М1жвщ. наук.-техн. зб,- Вип.36 (Том 3) .- 1вдно-Франктст>к: 1ФДТУНГ, 1999,- С. 146-153.

10, Кондрат O.P. Експернментальш дослшження внпснення скопденсованих ну i'j 1С и о д н i р з газоконденсатннх родовиш розчинами ПАР / Нафтова i га-зова промнанлнсть.- 2000,-№1.-С.34-38.

! 1. Кондрат P.M., Кондрат O.P. ГПдпшлення вуглеводневилучсштя з частково висналсечил родовищ природних кгяв /7 Розвщка та розробка нафтових i газових свердловин, Cepi.«: Геолопя, розробка га експлуаташя нафтових i газовнх родовищ: Дсрж, М1жь;д. наук.-техн. зб.- Вин.32,- 1вано-Франклвськ: 1ФДТУНГ, 1995,- С. 54-62.

12. A.c. 24513 А Украша, кл. Е 21 В 43/00. Днснергуючий пристрш / Р.М.Кондрат, Я.Д.Климишнн, О.Р.Кондрат; 1вано-Франк1вський держав-ний техтчний ушверситет нафти i газу,- №97052335; Заявл. 21.05.97; Опубл. 21.07.98, Бюл. №5

11. A.c. 24321 А Украша, кл. G 10 К 7/02, Е 21 В 43/00. Пристрш для ство-ренмя акусгичнпх колпванк / Р.М.Кондрат, Я.Д.Климишнн, О.Р.Кондрат; 1вано-Франкч'всмчш'1 держаанин техш'чний университет нафти i газу.-№Ш2Л11\ Заявл. 11.06.97; Опубл. 17.07.98, Кюд. №5

14. Кондрат O.P. Видобугок защемленого газу 5 обводнсних родовищ // Тези наук.-юхи. конф. проф.-викл. складу ун-ту нафти i газу,- feaito-Франклвсы,: 1ФДТУНГ, НД1 11П, ¡997,- С.Ь.

15. Кондрат O.P. Шд.вшцеш1я вуглеводнсвилучепня з нафтових опляч1'вок иа-фтогазоконденсач них родовшц//Maicpiaan ла\ к. копф. "Нафгов! га газош рссурси УкраУни: проблемы пошуку, видобугку, транспорту, нереробки га викорисганшГ (1вано-Франклвськ, 28-29 жовтня 1997р.).- 1вано-Франювськ: 1ФДТУ1 [Г.- 1<>97.-С.!7-19.

16. Роман Кондрат, Дмитро €rcp, Лижа Смолоанк, Олександр Кондрат. Енер-¡чннцпдш технолопУ видобутку залишкивпх занас:а вутлеводшв з частково ииснаженпх родовшц природних газ1в // 2-а М^жнародна паук.-юхн. конф. "Управления енергоникористанням" (Льв1в, 3-6 червня 1997р.; - Лыш,-1997,- С.58.

17. Кондрат O.P. Нов! тини пристроУв для »¡броди на нривиб1йну зону нагш-тальних свердловин // Тези наук -техн. конф. проф.-викл. складу ун-ту нафти i газу.- 1вано-Франкшськ: 1ФДТУНГ, НД1 НГТ, 1999,-С.105-106.

18. Кондрат O.P. Видобуток сконденсованих вуглсводшв з газоконденсатннх родовищ // Тези наук.-техн. конф. проф.-викл. складу ун-ту нафти >' газу,-1вано-Франювськ: 1ФДТУНГ, НД1 НГТ, ¡'998.- С.155-156.

19. Кондрат P.M., 31нченко I.O., Петришак B.C., Кондрат O.P. Доел ¡дно-npoMHCJioßi випробування ежекторно-диспергуючих пристроУв для штен-сифжацн роботи газокондснсатних свердловин // Тези наук.-техн. ко нф.

проф.-викл. складу ун-ту иафти i газу.- 1еано-Франк1вськ: 1ФДТУНГ, 1998.- С.157-159.

20. Кондрат P.M., Зшченко I.O., Кондрат O.P. Промислов1 дослщження ф1зи-Ko-xiMiHHUx обробок привибшних зон свердловин Ямбурзького газокон-денсатного родовища // Тези наук.-техн. конф. проф.-викл. складу ун-ту нафти i газу.- 1вано-Франивськ: 1ФДТУНГ, 1998,- С. 159-160.

21. Кондрат P.M., Кондрат O.P. 1нтенсифкацш видобутку газу i конденсату в заключний перюд розробки газоконденсатних родовищ // Матер)али 5м М'гжнародноУ конференцн "Нафта i газ Украши-98" (Полтава, 15-17вересня 1998р.).- Полтава: УНГА,- 1998,- Том 2,- C.5S-59.

22. Кондрат O.P. Дослщження закономерностей сшнюваиня розчишв новерх-неао-активних речовин при ршшх тисках i температурах // Тези наук.-техн. конф. проф.-викл. складу ун-ту нафти i газу,- 1вано-Франювськ: 1Ф-ДТУНГ, 1999,- С.104-105.

'23. Кондрат P.M., Марчук Ю.В., Височанський З.М., Кондрат O.P., Ли-лак М.М., Манюк C.B. Використання поверхнево-активних речовин для ф1зико-х1м1чних обробок привибшних зон газоконденсатних свердловин // Матер1али наук.-тех. конф. "Пщвищеиня ефективност! використання поверхнево-активних речовин в нафтогазовидобутку" (1вано-Фрашав:ьк, 2730 березня 2000р.).- 1вано-Франшвськ: 1ФДТУНГ.- 2000.-С.5-8.

24. Кондрат O.P., Кондрат P.M., Михайлюк В.Д. Використання композиты поверхнево-активних речовин для вилучення сконденсованих вутлеводнш з газоконденсатних родовищ // Матер ¡ал и наук.-тех. конф. "Шдвищення ефективност'! використання поверхнево-активних речовин в нафтогазовидобутку" (1вано-Франк1вськ, 27-30 березня 2000р.).- 1вано-Франк1вськ: 1ФДТУНГ.- 2000.-С.36-41.

25. Кондрат O.P. Використання поверхнево-активних речовин для винесення рщини з обводнених газових i газоконденсатних свердловин // Матер1али наук.-тех. конф. "ГПдвищення ефективносп використання поверхнево-активних речовин в нафтогазовидобутку" (1вано-Франк1вськ, 27-30 березня 2000р.).- 1вано-Франювськ: 1ФДТУНГ,- 2000.-С.41-46.

26. Кондрат O.P. Використання днспергуючих пристроТв i поверхнево-активних речовин для штенсифжацн винесення рщини з обводнених газових i газоконденсатних свердловин И Матер1али наук.-тех. конф. "ГПдвищення ефективностт використання поверхнево-активних речовин в нафтогазовидобутку" (1вано-Франювськ, 27-30 березня 2000р.).- 1вано-Франк1вськ: ТФДТУНГ,- 2000.-С.46-51.

23

АНОТЛЦ1Я

Кондрат O.P. Пншншення яуглеводневилучепня з частково виснаже-ннх газсконденсатних i водоплапаточих газових поклад1в.-Ру копис.

Диссртшйя на здобутгя паукового ступени кандидата техшчних наук за спецнльшсгю 05.15.06 - Розробка нафтовмх i оазовнх родовит.- Во'дкрите якпюнерне товаристно "УкраТчськиЯ нафтогазовий шститут", 2000.

Дттссрташю присвячено вдосконаленню технологи! i техшчних,-при-строУв дчя шдвишення вуглсг.однсвилу"еш1я з частково висттажених газоконденсатних i водоплаваючих газових ноклгцив. Розроблено технологи вит1.снен-ня сконлоксовапш: г.упепогпив з необводнених i обводнених газоконденсатних покладш з аикорнстзнням чапропоноваггих композицш робочих aremm Створено методолопчш оснони оптим1зашУ пронесу перюдичноУ експлуатацн свердлозин на водоплаваючих газозих покладах з метою максим1защУ поточних BiflEopie газу. Запропоновано установку i аналп-ичш залежност! для ошнки сшльного впливу тиску i температури на шноутворюючу здатшсть розчишв ПАР. Розроблено технолопУ шдвишення продуктивное^ обводнених газових i газоконденсатних свердловин застосуванням епшюючих ПАР i нових тишв днеперпгорт та lexmvioiiï п двишенн« приймалыгосп нагн^тальних свердловин эаг.осуванняч нових иристроУ'ь дл« акустичного впливу на газорщяшшй nom- в ( rofifiypi свердловин 1 фипибпшу зону пласта. Окре\н результата пращ" зшйшлн промисдоне впровс.'Джения для очищения прнвибншнх зон газокон-денсапых свердловин вщ сконденсовамнх вуглеводшв.

Ключов1 слова: газоконденсатне родовище, снердлошша, привнбпша зона, конус шдошовно1 води, сшнююча поверхнево-активна речовина, газорь динний потне, конденеато.чилучення, штенсифжащя.

Кондрат А.Р. Пови тенге углоподородоотдачи с частично истощенных газокоиденсатных н подо плавающих гач,р,ых залежей.-Руконись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата технических паук по специальности 05.15.06 - Разработка нефтяных и газовых месторождений.- О крыше акционерное общество "Украинский нефтегазовый институт", 2000.

Диссертация посвящена совершенствованию технологий и технических устройств для повышения углееодородоотдачи с частично истощенных газокоиденсатных и водоплавающих газовых залежей.

Проведена классификация остаточных запасов углеводородов в газовых, газоконденсатных и нефтегазоконденсатных месторождениях. По результатам анализа материалов, опубликованых в научно-технических изданиях, проведен обзор исследований по повышению углеводородоотдачи частично

истощенных месторождений природных газов, обоснованы цель работы и задачи исследований.

По результатам физического моделирования процесса вытеснения сконденсированных углеводородов с необводненных и обводненных газокон-денсатных залежей водой, водогазозыми смесями, водными растворами ПАВ (мирола-1) и полимера (РДА-1020), углеводородными растворителями (конденсатом), раствором ПАВ (жиринокса) в углеводородном растворителе (конденсате), поверхностно-активной полимервмещающей системой (ПАПС) (ПАВ+полимер), углекислым газом определены значения коэфициента кон-денсатовытеснения, установлено влияние на их значение геологопромысловых факторов, обоснованы оптимальное содержание ПАВ и полимера в рабочем растворе и объёмы закачивания рабочих растворов. На основе проведенных исследований разработаны технологии вытеснения сконденсированых углеводородов с необводненных и обводненных газоконденсатных залежей с использованием предложеных композиций рабочих агентов.

За результатами математического моделирования процесса нестационарного конусообразования при эксплуатации газовых скважин в пластах с подошвенной водой исследовано влияние геолого-промысловых факторов на динамику подъема и последующего оседания конуса подошвенной воды. Оценен радиус возбужденной зоны вокруг скважины, определены оптимальное значение относительного вскрытия пласта. Доказана целесообразность периодической эксплуатации газовых скважин в пластах с подошвенной водой и обоснована продолжительность периода остановки скважины в зависимости от депрессии на пласт и степени вскрытия пласта.

Впервые экспериментально определены закономерности совместного влияния давления и температуры на пенообразующую способность растворов ПАВ. По результатам исследований получены аналитические зависимости кратности и устойчивости пены от давления, температуры, концентрации ПАВ во вспениваемой жидкости и минерализации пластовой воды.

Впервые на модели скважины экспериментально исследованы закономерности диспергирования газоконденсатных смесей с использованием разных типов диспергаторов и совместное использование диспергаторов и пеноо-бразующих ПАВ для интенсификации выноса из скважин газоконденсатных и газоводоконденсатных смесей. Разработаны технологии повышения производительности обводненных газовых и газоконденсатных скважин использованием спенивающих ПАВ и новых типов диспергаторов и технологии повышения приёмистости нагнетательных скважин использованием новых устройств для акустического воздействия на газожидкостный поток в стволе скважин и призабойную зону пласта.

Отдельные результаты работы (робочие смеси для очистки призабой-

ных зон газоконденсатных скважин от сконденсированых углеводородов) внедрены в НГДУ "Полтазанефтегаз" и "Охтырканефтегаз" на скважинах № 25, 213 Глинско-Розбышевского нефтегазоконденсатного месторождения, №12, 76 Юрьевського, jVs 25 Гоголевского, Лг2 30 Южно-Панасовского и Лг"98 Велико-Бубнопского газоконденсатных месторождений. После обработок при-^»auuilKbiа ЗОН СКВаЖ13Н Дс5пТ ГиЗа уБСЛЛЧИЛСЯ Пи - 53^/'oi дсолт коид^исито"

на (6,8- 53,1)%.

Ключевые слова: газоконденсатное месторождение, скважина, приза-бойная зона, конус подошвенной воды, поверхностно-активное вещество, га-золспдкостный ноток, кондеисатоотдача. интенсификация.

Kondrat O.R. - Hydrocarbon extraction increment from partly depleted gas condensate pools and gas pools with bottom water.- Manuscript.

The thesis for the candidate cf technical science degree in speciality 05.15.06.- Development and exploitation of oil and gas deposits. - Open join stock company "Ukraine oilgas institute", Kiev, 2000.

The thesis is devoted to improvement of current highly efficierit technologies and techniques for condensate production from partly depleted gas condensate pools and development of new technologies and techniques. The thesis is also devoted to increment efficiency of gas and gas condensate wells exploitation under water encroachment conditions. The technologies of displacing gas condensate from watered-free pools using new displacing agent have been developed. Methodological principles for optimization of periodic exploitation of wells at the gas and gas condensate pools with bottom water for maximization of current gas withdrawal have been developed. Installation and analitical dependences for estimation of common influence of pressure and temperature on foam generating ability of surfactant solutions have been suggested. Increment technologies of watered gas and gas condensate wells productivity by using surfactants and new types of powder distributing devices and injectivity increment technologies for injection well by using of new acoustic devices have been developed. The results of the thesis which deal with clearing of bottom hole zone from gas condensate have been tested and implemented.