автореферат диссертации по машиностроению и машиноведению, 05.02.01, диссертация на тему:Коррозионные повреждения трубных элементов котлов высокого давления ТЭС

кандидата технических наук
Василик, Аристид Владимирович
город
Львов
год
1993
специальность ВАК РФ
05.02.01
Автореферат по машиностроению и машиноведению на тему «Коррозионные повреждения трубных элементов котлов высокого давления ТЭС»

Автореферат диссертации по теме "Коррозионные повреждения трубных элементов котлов высокого давления ТЭС"

n ï- f\ л il

'«' i J

АКАДЕМ 1Я НАУК УКРАШИ - Ф13ИК0-МЕХАН1ЧНИЙ IНСТИТУТ ¡м. Г. В. КАРПЕНКА

На правах рукопису

В А С И Л И К Аристид Володимирович

К0Р031ЙШ ПОШКОДЖЕННЯ ТРУБНИХ ЕЛЕМЕНТ1В К0ТЛ1В ВИС0К0Г0 ТИСКУ ТЕС

Спец!ально^т1*: 05.02.01 — матер^алознавство в машинобудуванж (проиисловкть)

05.17.14 — Х1'мпчний onip матер!ал!в î захист в1д Kop03ÎÏ

Автореферат дисергацп на здобуття вченого ступени кандидата техтчних наук

Львт — 1993

Роботу виконаво в 01 аико-махвн! чноыу 1нститут1 1м. Г.В. Картонка 1Н Урра!ш

Науковвй кар1вннк: доктор теха1чша наук, врофаоор ' ШШ Росгвслав Кувыег -

0ф1ц!йн1 опоавнта: доктор твхШчних наук, профзсор БАЕЕй Asia 1вановач

! кандатат таШчняк наук

' КЕКСЛЕР вЕГва1я Як!вна

Пров1дна устадовя: Шдпраеыотво ш пуску, налагодквнню, . удосконвдэшсо технологи та ексгшуатец!! елветроотащШ i шрэя "ЛЬВШОРГйЮ"

Захиот в1доудатьоя " $ * ^^ 1994 р. о ^ годин! на вас1даш1 спэц1ал1воваво! вчэео! рода Д 016.42.01 щш 01аико-нехан1чному tEOiffiryTl 1Ы. Г.5. Кгрлевка АН 3/fepaIfra (2SQS0I, м. Льв1а, ЫШ, вул. Наукова, С).

.3 даоертад1ев «окна эзнаЗоматкоя у б1Сл1отец1 Ф1вико-ыехаЩщюго 1иеяи?угу |ы. Г'.В. Керкэвва ДН УираИш.

Авторэфораг past слано » iss^p. .

учеша секротор ЮШИОРЧШ

cireiUaaiaoBaBai вчено! рада ' ¿7 ГРИГ0Р1П ЫИКОЛАЙОВЙЧ

ЗАГАЛЫй ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

1';туяльн1сть теш. ПроЗлома забозпэчошгя иадШюст! обладнвн-ня шмошга Электростали!й, як! в1д1Граоть ироп!диу роль в енерго-постачашИ народного гоедоларсша УнраЬт, аумошша там, що 01дь-июгь ешфргатагга ЗлекЮ ТЕС £1 дпрэщявала розракугисовий ресурс, а токоя 11!тепт!И10 скегмуатуеться у тсокаманввроиому рэтч!. 361Д1,-еэщ1я задищошэго ресурсу теплоенэргенгшого облоднмш шмчю» м1-ров залэетть в!д частота корозШю~мэхан{чних иошкодайнь котла, зокрекз труб поверхонь гагр1пу. Вишкнення та 1нтэнсивн!сть крихких короз!йшх руйнувань трубких вломояПв вдхпшсаеться комплексной л!~ ей на метал низки зовн1вн1к те внутрШШх фактор!в - тэмшрптури, мехап1чних 1 терм!чних напруяэнь, сюзаду та гп робочого свредовща (особливо на локалышх д!лянках повэрхн! труб з осадами), механ!ч-них характеристик 1 структура моталу з урахуванням 1х зм!ни в про-цес1 довготривало! зксплуатэцН тощо. Найчаст1шэ руйнування мэталу зумовлюеться несприятливою сШльяою д!ею вказанпх фактор)в у локальному об'ем! моталу або гршоверхневих шарах захясно! оксидно! пл!вки 1 в!дкладвнь. . '

Незважаюта на великий. досв!д з п1дащэння над!йност! могалу теплоенергетичного обладнання, нагромаджэний персоналом влвкгро-ст8нц1й, налагодаувальншш та досл1дницькими орган!зац!ями, пода'ль-иа розробка заход!в, спрямованих ва гопередкення крихких короз!йних руйнувань трубшх елеменИв котл!в, стримуеться склада!стю механ!з-м1в р!зних вид!в короз!йно-механ!чного руйнування.

Основн! законом1рносг1 процес1в пошкодаень мэталу тегоюанергб--тичного обладнання внасл1док високотэмпературно1 газово! корез!I, повзучост!, терм!чно! та короз1йно! втоми металу викладвно в'працях П.О. Акольз1на, ВЛ. Н1к1т!на, П.О. Антикайна, 6.1. Крутасово!, Т.Г. Берэз!но! та 1н.

Проте ряд важливих аспект!в короз!йно~механ1чних пошкодюпь трубних 9лемэит1в пароводяного тракту котл!в все те не розкрито. Позначна увага првд!ляеться рол! водят, абсорбованого метилом, т. розвиток крихких руйнувань. Не виясноно даерел 1нтенсивних потоп¡и вояию в нотельну сталь 1з- теплоное1я, як! могли б впливаги на к;.и/ к! руйнування трубних елошнт1в; не вивчено локальний рТхшсуИл т; кояцв1прац!1 водно в зон! руйнування 1 мооив! форм» йог» юч-. >•:/{•' з неталом; п!дсутн! спроби математнчяого иодвлювэния пронос) г

ц1йно1 иааемод!{ шдн» з компонентами феритно-пврл! тш! стал! -гощо. Для вивченвя маха»1см1в звродаэння га росту кршла тр!щш1 в ко-телмшх труОах вддостатньо використовуютьея адоктрох!м!чн1 Шдаода 1а валучэцнш талозяощ. х1м1чао! термодаииЛш та елэктрал.1Ш! спла-

в1в.

Парад! чен! дитання шууальн! як дая дадашюго логлнбдаыня знань отосовно проблема короэ 1 йно-мохйн 1 чншс руйнувань трубних еле-мент1в котд!», тек 1 да цраитнчяо! оц!яки нвд!йност1 металу тепло-«шргвтйчшго обладаамш.

Матов робота е в'ясуващш особлшоствй процес!в, як1 зумовли-тъ розвиток неоропюзованих 0ездз^орм8ц1 йних крахких руйнувань котельных елешнт!в з урахуваншш водаавого фактора, а такой вивчення осоОливостой влектрох1м!чно1 1юв9д1нкк сталей назько! мЩност! 1 Шкелевого сплаву у високотешвратурних воданх с&редовщах з висо-кими значениям! рв (тешюнос1й ТЕС 1 АЕС).

Для досягноння поставлено? мети неоОх!дно було вир!шти так! задач!:

1. Встеновити причини та механ1зми локалышх крихких макро-руйнувань парогенеруотих труб 1з стал! 20 котл1в високого тиску.

2. Проанал!зуваги дорела яадходаення воднш в ко то ль ну сталь з тешюнос1я та при короз!йних процэсах на локалышх говерхнях у систем! мет8л-оксид-т9плонос1й.

3. Розробитя математичну модель процос!в раакц!&но! д!Г водно на фвритно-перл!тну сталь з урахувшшям дифузШшх процес!в водно та буг.'йцв ! 1х вэевмод!! в нетал! при експлуатац!йшя температурах (до 340 °С), вивчкги к!натю-.у цщ. хзроцос!Е для визначення трава-лост! розвитку окрихчення гаал! 20 ва в1дцов!днпх умов.

4. Проанал!зувати роль водна в традиц1йннх пошкоджеянях металу парошрегр!вшх труб (стал! 20, 12ГШФ при температурах пари в!д 450 до 570 °С), згин1в необ!гр!ваних трубопровод!в !з стал! 20 п!д д!ею котлово! води та пароводяю! сум!ш! та гнутех д!лянок паропро-в0д1в св!ао1 пари 1з стал! 12X1!» (13,5 НПа, 545 °С).

5. З'ясувати притани м Икриста л !тного розтр!скування труб па-роперогр!вач!в 1з аустен1ию1 стал! 12Х1ВШ2Г.

Вязначитн роль н!калз 1 хрому в процесса зародаадня коро-аШшх тр!щнн у сталях ннзысо* м!цност!, легованих н!келем, хромо-нлиш'вШ стал! та високон(келэвому сплав!.

Наукова новизна робота, Досл1да;еда асоблнвост! короз!Ено-ш-

хшичтх руйпувань котольшпс труб ТЕС 1 ТЕЦ. Проанал1зовано дкэрела паводншашя мэталу повврхонь пагр!ву котл!в, фактори, як! зумовло-шть гонзрац!ю протон1п то сорвц!и водна 4 шшшають на його локально» розпод!л в гзтал! котэлыш. труб. Розроблэко катемвтичну модель процосу роакц1йлог дН годна .па фзрнтго-трл 1 тау сталь. Втараэ об-груптовапо, то дшшй цроцэо короткочашша 1 кэ залесить в!д терм!пу оксгшуатацН обладпапня. Тако:; шзрш встановлено, ¡да при аародан-п! та поптрэпн! короз!5шк трщап н паропорэгрИших трубах !з стал! 12ХШЭ в1дбуваетьоя дяфуз!я кшга в попу вдрэдруйнуванпя мвталу. Вшзчено щшиш роотр1скувшнл парап9рвгр1впях труб 1з аустен1тгга! стал! 1ШЕШ2Т 1 встсноагшо вплш пода кз цзЗ процас. Досл!двено роль нШлэ га хретду в шзроз1дш процэсах при яаоивацЛ хрог,кш1нэ-лэют та яэговают нИэдлем отадоЯ 1 шсокон1колввого сплаву, ¡до зу-мовлеэть зароджешя короз1йхшх гр!гсш у'водянх сзрэдошщах з висо-

КИМЯ рЗ.

Практачна ц!го1!сть робота. Пзрегллзуто сзотэматпзец!» корозШ-по-мэхшПчшх шшядеэяь груОнот олзг;эпт!в т:огл1о высокого таску з урахувашкгд водоэвого фактора, Результата робота рзал!зоваяо шта-лознавчшгз слуазакя ИЗО прз !дснтеф!кацП вяробштх нвпрогкозова-тх бэздзфориагцанлх руВпувщь когаиьши груб I рексжндовано для урахупашл в галуз9В!й сястом! контроля 1 спостерогшня за кагалом котл1в 1 трубопрсвод!а. Екояом1чш!3 ефэкт.Щд впровадаиння отрима-них результат^ на ТЕС 1 ТЩ ПЕО "ЛьШвэшрго" станошть 61 ля 500 тис. крб. в ц!нах 1990 р.

На задаст вяяосягься:

- результата досл!дгэнь причин та мэхая!зм локалышх крихких мш<роруйнуваш> парогэнерувчпх труб ко?л!в шсокого таску; "

- математичнв моделввшня проще 1в раакц!Йно1 д!Т водню на' фо-ритно-пэрл!тну сталь 1 отршая! анал!тичн! залэгшост! вуглець-водневоТ взаемодИ в стал!;

- результата анал1зу взаемодН водна з мэ талом при традиЩйних пошкодаэшях паропэрегр1вшп труб котл!в I трубопровод^;

- результата досл!даэнь рол! н!келю та хрому в процасах зарод-ження короз1йних тр1щин в сталях низысо! мЩност! та аустеШтному високонИталавому сплав! п!д д!ею гарячих луняих розчин!в.

Апробац!я робота. Матер!али дисертац1йно1 робота вщспадено на III Всесоюзному сем1нар! "Водень у мвталах" /Донэцьк,' 1983/, XI конфэрвнцП молодих науковц!в ®!зико-шхан!чного Институту 1м. Г.В.

Дарпошш АН УкраХш /Льв!в, 1883/, V роспубл11«шськт вонфзрошЦХ "Короз1я ко талу п!д шшруаонгш) 1 метода сагшсгу" /Льв!а, 1283/, роспубл1канськ!й науково-теззИчнШ парад! "Шдащеяая надШост! поверхонь .нагр!ву нотл1в та !ших елшант!в пароводяного тракту блочшх тошювих олектростанЩй" /КиЛв, 19ЭЗЛ

• Публ1кац1Х. Осаош! матер! али диоортацП викладено в II друко-вакнх працях.

Структура та об'ем робой:. Дасерт£Ц1я сюгадаеться 1а вступу, п'яти глав, звгальних шсшвк!в, б!бл!ограф!чюго списку л1терэтура 1а 146 наймевувань, вклвчае 168 сторШок машинописного тексту, Б5 рисунк1в, 8 таблиць..

. ОСНОЫШ ЗШСТ РОБОТ »

У вступ! обгрунтовано актуальнЮть Ейбраяо! теш, стисло паев! тлено ступ!нь розробки дало! провлвш, назначено мату досл1даэнь 1 внхладено основе! результата робота.

В пэри1й глав! розгляиуто сшцш|1ку взаеизд! ? внеокотешэра-турно! вода 1 пара 1а стаию, проанал1зоваЕо робота з штааь локально! корозИ 1 корозИЗно-ыахан!чвш: пошкоджэнь елегант1в тепло-енергетичшго обладнання та втащу водав из характеристика котоль-них сталей.

В другЮ глав! иавадеда дан! про штер1аж, зразки 1 досл1да! саредовшда, оплейно обладаання 1 штода доол!даопь.

Для анал1з1в в1дбиралн пошкодазн! н!сля рваного часу эксплуа-тац!1 тру Он! елеьа-лти повэрхош. иагр!ву котл1в 1 трубопровод!в 1з сталэй 20,- 12ХШ5 1 12ХГ8Н321. ЕяскгрогШчШ оксперимэнти провэдэ-ыо на вразхах д!шэзро:л 10 до 1 доггг.тг.оа роЗочо? чоотшш 20 ш 1з сталей лабораторных плавок ш ослов! ар^о-зал! за, лэгованих окрзш . 1 сукушго 3 % т 1 18 2 .сг,-БрЩ£0-вал1вв, стая! 20 1 аустея!тшго сшаву ХЛ35ВТ у водных розтанах ь'аоя (ря 14 1 16) баз ! з добавкою 0,5 % N001. Досл!ди пря п1деш19Нйх те;.яературах проводила в автоклав!, винористовуючи хлорсрЮнйй елонтрод схтц!алыга! коаструкц!!.

Локально шзначешм кошдагрЕЩИ на роЕШд1яу окрог^их олвмзн-г1в у досл1дауваннг сталях зд!йсаэно за допомого» рэнтгано-спекгрвлыюго м1кроснал1эатора ¿'2-4(5 "ашим", рентгенострунтурнка Ш1сл!з повархнових иар!в та катрщ! еоикодеэшх труб викоиако па "ч4ржтск-этр! ДРОН-3, фрахтограТ;!чн! досд1д23кня - иа скануючому

олоктрогаюму м1кросноШ азп~г та проса 1чувалщому олвктрошюму м1к-рогаюп! пагзо", гаталогреф1чи! досл1давшя - на еттгвш

мИфоскопмс "Нгофот-З" та ИШ-а. '

Для попоизта олактрох1м1ч1ш прэцзо1в у скотом! мзгал-високо-гошэратурна вода влкористопувэля д!аграну р1Еноваги (р~ряг (д!агра->*У Пур€в), розраговаяу для тешоратурн 350 "С.

В трвт!й глав! впкладэно результата досл!да:вяь пошкодашя. трувпих елемант!в поверхонь нагр!ву котл!в ! трубопровод!в.

Для низки боадо®ормац1йних руйпуващ. парогвнэруычих труб !з стал! 20, га« ураяэшп локальною виутр!иньои корсз!ев, так 1 боз втрат метолу, встешвлэяо,.-до шидшояал!зоват зневуглецювання струтгеури, м12зэреннэ розтрюкувшшя 1 високвй р!вввь наводнения стал! з! сторош тего7онос1я е характеряя/л оспакекц необоротнього рэшаийпого водаевого окршсчошш стол!. Шелл довготрнвало! експлу-агедН груб макепкалья 1 каэдептрацН водаа в [летал! (400...600 см*/1 кг) в!да!чего> в зон! руйзувапнл шряноэ до 5 т з вогнэво? сторони (рис. I, а). Црз корогкочасша (50 год) вкспозпцН в робо-чпх уковах до моменту руЯдуванпя гйдаздниа вм!ст водню (до 300 смVI кг) заф!ксовано бэзпосередньо 01ля паскр1зна! короз!йно! тр!-щиш (рис. Г, б).

-Локальний розгод!л водню в метал! пошкоджени: парогеяеруючих труб (сталь 20) когл!в високого тиску п^яД^готртвало? Л120 тис. год) (а) ! короткочастк (50 х^од) оксплуатацП - .

В поикадкешх KopoaíüHMi тр1щша'ш парогонорукчих. трубах ви-явлено п1двицвну концентрата тот практично по вс!й ювдш! ст1п-ки труб, що вказуе ва шашшЮть внутр!шш>огс> ы!нзерашюго окисления, або на наявн1сть у кластерах водшо? пара шсокого таску.

3 позицИ 21м1чно1 твршдшаийш цроаяаи!80вано моаливЮть рэ-ал!зац!1 електрох!м!чшх умов для црог!кання локалышх реакц!й, в nepeöiry яша еид!лявться !они водшо. На першому «тал! зародаошя короэШшх тр!щин, коли высокотемпературна вода з рэгламэнтовашм вначенням рш взаемод!е s пл!вков магнетиту, розглядаеться система ?еао4- яао, а на другому стал!, коли вода взагмод!е а вввн1льноэ повэрхнэв зал!за, - система хе-пао. Ероанал!зовано роакцП, як! в процес! д1К на мэтал шсокотэшоратурно! вода з лошггешм значениям рят в аалэашосП ,в!д потанц!алу локально! д1ляшш поверхи! труби моауть виклшшти ,поыкодкзння заилено! окевдног miara, вдасл!дон чого оголев! д!ляшш цаталу будуть кородувати в водновов деполяризацию i настушшл наводанвашшд моталу. Тско полоеошш кош зуыов-люватпея гакоа ашиюншш ряг иотлово! вода в розультат! П забруд-•нэння продукта,и короз!! д0к01л0в0г0 трш'Л'у, шсашород 1оншя1 аа-л!за. При цьоглу область р1вноваги Рйао4/Уоя* ву!цуегься вл!во <ря зншуеться до 4,б...4,0), отаэ, створяоться ушш для взд1лешя водах. Показано, що п!дшдэ1шя тешорагури вода вшиикае розшдрашя облает! CT8Ö1 лыхост! loaa üreo¡ si значшш II гайщашям до 01льа шзышх псказник1в рн. Ягсяр потощ!ай короз!J стал! 20 при рд>9,3 (пра температур! 350 °С в1даов!дао С1лшэ 6,7) знаходаться т д!а-rpau! ф-рдт в oojjücií píEHcsars ?саол/гí'o повархн! крастал!-г1в моауть бута загасшвоваи!, в той час. ßs sa м!нфистал1тш1Х гра-шщях створвюгься уковл дая езд!лсшя ioaa m3¿o~. IIa 'гец ашшошк ря котлово! водо дд'кржанниг ешяонь часто еуковдетгься'црошашзЕ-ням в котж si SBoporaiu коадашеатец isogs або готещ!йш кислах рэчошш. Отжа, оародшшш ко$;оз1£ко1 ар1цваа в стел! коз» в!дбува-тися за рахунок локал!вов1Ш0го роочыаггзл грашщь аорэн щш одао-часнЬму окричоин! из талу &3copckJB?i2ia годаоа. Зроблода шсеовок, ¡до в!дхилэння рзт котдово! еодл, са аЕшдаимя в контакт! з теп-лонапругенов ыакрод!ляшсоа повэрлй, па i2:iíi в!дбув£егься пароутворения , при е]дпоб!дйс:.!у еотснц!ёл1 сти:дулвз гс:£ая1802шо як кислоэ-пе, тек •! .луааа поекодпзешз дасизуглого ssapy катнэтоху, що xrpmw-. дать до насгухшо! взае'код! 1 юшлячоХ водя з кэталоа, яка супропод-едеться liiTOHCiianos, нороваало и&ззрзщоэ, дк5уз1еа водшз в сталь.

Утворения на границах верен метану високого таску в результат! вуг-лзць-водневоТ взаешдП спрютияз розршз ы12атошшх ав'язк!в, за-родаання та р!ст мПсропорояпш, коал1сцощ!я яких зуыавлюе розвиток короз!Шшх тр!щш в шрогонвруоткх трубах.

Розглянуто роль водил в шесодзннях труб !з шрл!тно1 ствл! 12X1 Ш> р!зшгх ступэп1в 0ароперагр!вач1в котл1в, в яких температура пзрвгр!то! пари зм1вюеться в!д 450 до 670 °С.

Встановлэно, що локальпа кощэнтраЩя водшэ в мвтал1 труб; уршгзшк терл1чпо» втошю, тзэ досягатп 120. см*/1 кг. а його роз-под!л в зон! руйнувшшя прштачто одааковиЗ як з внутр1ипьо1, так 1 в зовн1ганьо!£ поверхн!. Каксииальн1 коицэятрац1* водаю заф!ксовано в штал! па глпбин! 0,5 «и в!д впутр1ппьо1 1 в!д зош!шьо! поверхн!. Отггз, процеси наводтпзшаа ¡лэталу труб ыозуть грот!ката язе з поро-во! фази, так ! з! сторонп топочиях гсз!в.

Досл!деошя локального розггод1лу водаю в штал! дек!лькох де-сятк!в пароперогрШшп: труб !з стал! 12ХЗМ>, як! зазнали крихких бездефор»лзц!йшх руйнувань, показала, що м!якристая!тн1 тр1щини розвивавться в зшвуглецьованоиу штал! при в1дсутност! товстих рлагнетитовлх пл 1 вол на ваутр!пн1а првзрхн! труб. В окрэт.та випадках локальна ковцэнтрац!я водив в гэгал! б!ля вэразшя короз!йних тр!щин дуги впеока (до 500 см9/! кг>, тобто в!дпов!дае р!вш> водна в глэта-л! парогэнеруючих труб, цо зазвали рэакцШюго воднэвого пошкодтан-ня.

Шдввдэний пор!вняно з пршовархнэвиш шарами.металу локальнк'" вм!ст вода (приблизно в 5 раз1в) та кисни (у 8 - 10 раз!в) заф!к-совано на в!ддал! 0,5 ш в!д вэршни пшчастого дефекту шталургШ-ного або технолог! чиого походгання на внутр!ш!й поверхн! труби, (рис. 2, а). Максимальн! концэптрацИ цйх елемент!в виявлэно в доо-татяьо вузьк1а зон! трив!сних розгягушюс напружэнь, тод! як в::э на в!ддал! пряблизно 2 ш в!д дано? зонн кощентрац!! кисни та водню' шзначно перввщують !х р!вевь у впх!даому метал!. Поблизу вершили короз!йно! тр!щини, що ррзвиваеться. ковдонтрац!я залшкового бодню майжэ в три рази б!льшв, н!а б!Яя вэршнш м1кроконцэнтратора яапру-жэнь, в!д якого зародасуеться короз1йна тр!щина (рис. 2, б). Врахо-вуючи дифузИйга-рухлквий .водэнь, лкий переноситься в да зону шшем дифуз!! та на дислокац!ях, необх1дао розглядати процес крихкого руйнування труб ! з участю декогез!йного мэхан!зму водневого охрих-ченая мвталу. . -

Рис. 2. Розпод!л киснв (I) 1 вода® (2) в район! концентратора нвпруяэнь в napomperpiBHtfi труб! 1з стал! 12Х1КЯ (а) 1 розпод!л водню в зон! розвинуто! короз!йно1 тр!щя-Ш1 (б) на в!ддал! в!д вершши, ш: I - 3.2; 2-1,2; 3 - 0,3

Досл1даэно шимв вода» на процесн зародаення 1 росту корозШ-них тр!щик в нео<Игр!ваних трубопроводах котл!в 1 паропроводах св1-ш! пари. Зокрама, в метал! пошодазнлх згш!в И9001гр1вшшх трубо-провод!в котловой юда, парошдаыо! оуы!и1 (сталь 20) в!дсутая явна дкф8рбнц!ац!я ш!сту водив я» по товщии! ару Си, так t по парима тру в! сторона шутр!ш»о! поверхн!. Максимальна концентрация водню 61-ла повархн! короз!йно! тр1щини досягае 200...500 af/I кг. Прого раакц!йво! дП вода» на штал не в!да!чено - нав!ть поблизу знввуг-лещшапня структура на заф!ксоваао. Пшв!рно, роль водню полягае в 8К9НШ9Ш1 пласткчност! í п!дащаш! нИдаост! у вераш! горвшшого концентратора í тр!цяш, що розвяваеться.

ШЕзерониа руйнувсшш та зшвуглоцавашя стал!, иаявн!сть ха-рактерпих короз!йннх тр!щш при одночаснШ в1дсутаост! ознак розвинуто! повзучост! шгалу ЕошкодаэноХ гнуто! д!лянки паропроводу св!-íx)I пари (373x32 км, 'сталь 12ХЗКФ) дали талив1сть припустите, цо порад о короз!йшш нроцэс&чи . в!дОуваеться 1 роа;щ!йяе воднаве

окрпхчеяяя каталу ol оторош робочого середовища. Максимальна коп-центрац!я залишкоюго водню звф!ксована б!ля повэрхн! руйнування -до 300 raí/I кг, розпод!л його яер!шюм!ртй 1 вздовя злому нона коляватися в!д 40 до 300 cmVi кг. Поблнзу злому вм!ст водно в катал! з боку внутр!пньо1 поверхд! значпо вящей, н!н 61ля зовн!шньо!. Цэ св!дчить про тэ, що в зов! руШувапня .каводнювання 1 зяевуглещз-вшшя стал! в!дбувалисл з! сторони тешюнос!я. Оггсэ, поряд з повзу-ч!стю 1 втомоп из талу при висовJ0 тешератур! необидно враховувата 1ни! можлив! причини гошкодаень згин1в паропровод!в cbIeoí пари, в тому чнсл! в результат! воднэвого оирихчения стал! вбо кокб!новано1 сун!спо1 водаевого окрихчешя 1 повзучост! мэталу.

Механ1зм пошкодавшя паротарегр!вшх труб !з аустон!тго! стал! 12Л8Ш2Т суттево в!др!зняеться в!д розглянутих шшадк!в руйпування труб пароперогр!вач!а la горл!тно! стал!. Вотановлено, що м1пзорон-не розтр!скувавяя аустен!тшх парошрегр!вних труб з внутр!пньо! та зовп!сньо1 поворхонь в!дбуваеться за мзхап!зггам х!м!чного окисления зб!днеппх хромой пряграшгшях областей зерен ! вш1ад!гаш вторшппк фаз. Розтр1скування труб шх!дш1х ступен!в пэрвшяого паропорегр!-вача з! сторопи пэрогр!то! паря (570 °С) зушвлеяо вщгад1яяям на границях зерен високохрокиотах карб!д!в, а з! стороня топочша Га-з1в при локальшк перэгр!вах маталу вица 570 .. .600 °С - вид! лмшям на границах зерен а-фззи. Водэпь. ¡цо дпфуядуе в зону передруйнувая-ня 1 концэятрац!я якого в локальных м!крооС'емах кет ¡злу досягае 120 см'/I кг, ввкллкае послабления м!зкатошнх зв*язк!в. Шдвкщений вм!ст водшо в аустен1пшх трубах вах1дяого стуяеня вторинного па-роперэгр!вача з температурой паря не вище 500 °С, Пков!рно, тек сприяе вид!лэнню о-фази.

В четвертЩ глав! описано математичне моделввання процес!в ди-фуз!! водню та вуглецв в стал!, пк! шзначавть к!нэтаку реакцШю! д!1 водно на сталь парогашрунчкх труб котл!в високого тиску. Сфор-, мульовано основя! положения розрахунково! схеш (рис. 3), в рамках яко! дифуз!я водню 1 ДЕфуз!йний перерозпод!л вуглецю яояснюеться з урвхуванням дисоц!ац!1 останяього з карб!дно! складово! перл!ту вуглецевоК стал! в умовах роботи парогэяоруючих труб. Утгарення трИцин на границах кристал!т!в розглядаеться як результат роориву м!жатомних зв'язк!в через зароджання 1 розвиток м1кроцеи!лыюстея та !х коал!сц9шШ п!д тиском мотану, утвореного внасл(док гуг.кш.ь-воднево! взаемод!J в стал!.

Ряс. 3. Схема структурного елемэнта кэталу парогенеру-шо£ труби (л - половина усервдневого розшру верна)

Система р!ваянь, цо огшсувть дш$у8!ю во дню 1 вуглецю в в!в-ск!нченому .тШ, под1ланоыу ва смути шириною га по ос! т мае вид:

ОС СхЛ) о*с <*,*) г , г ,

——-М^^ГМ0«'*'0'*''^ (1)

о*». сл(х.о)=с£. о^смх^ о^п.и^,

ОС (Х.у.г)

—!--5-:-:—• ' о $ V 4 (2)

at Оу

Тут ^,х>а - ко9ф1ц1еита диёгвП водна 1 вуглзца; с1,са - концзнтра-ц11 водав 1 вуглацю; - початков! р!ЕНовкш! концантрац!! водна 1 вуглецв; с° - гршшша концентрата водна? ям, к4а - характера! коэф!ц1ентн в!дпов!дно кра чяэпах рШшшя, цо визначають по-гуиюст! в!д'емних дашрэл еодшз, прошрцИЩ вм1н&ы концентрат! вода та вуглэци.

Отримано сл1вв1дноаавш1 розшд1лу водав та то шиш! дафуз1йно1 ио!ш ак функцН часу 1 фордулу для сиал!зу особливооюй к!нвтшш ьсюного насичешя ыатар1алу з внутр1пш!ш стока,а. Показано, в;о

е'С^Ос.О.и

ефэкт "уловлгаач!в" приводить до нор1шом!рного розпод!лу водою в дкфуз!йн1й зон! та 1нтенсиф1кац1! воднэвого пасетошш матер!алу.

Дано р!иення задач! про дафуэ!в вуглецв у вигляд! сп!вв!дно-иення, що 01шсуе/вм1пу концентрац!! вуглецв в т1л1 аэрна, внкликану утворенням метану при взаегад! I вуглоцо з воднэм, яккй дафундуе по грацид! зерна. ГлиОнну зневуглецивання матер!алу к (вздовк ос! а) як функц!ю часу оцШано на основ! сп1вв1дн0ш9нвя к1лькост! вутлэцв. що залнпшвся в оО'еы!, до вих!дно! к!лькост1

ъ(н.л.г)

pí^v,d.t^ = ——5- « I (3)

»> а

ДО и^ГЬ.а.О = / / я., =

о о

В наведен!» схэн! звдвуглоцавання дафуз!я вуглецв враховуеться на б!льи п!зн!Й стад!! Свелшс! вначэнпя 1), цо при vl« дозволяв розглядата дафуз1йшШ рроцэс для водно як неззлеЕННй в!д часу. Тод! глибина зневуглоцшання як фупкц1я часу влзначввться сп!вв!дношэн-ням

2 V ' - Р «V, -р;

с? - K.cd0. - с» t

Д0 р . -- < р<1, V -Jr ' к -

(4)

Виявлено (рис. 4) 1снувашя !нкубац!£тго пэр!оду при зневуг-лецюванн! стал! 20 (цра d я 100 tsa, ít=IO~° см*/о величин! %% = I в1дпов!ДЕе час 25 год).

3 анал1зу кНзэгакя дефуз!йнв2с та psaiajtfíteax процес!в у ферит-ш-пврл!тнпх сталях вяшшвае, по травал!сть пзр!оду зневуглацавання далих сталей на глибыну деШлькох Шл1штр!в е порядку досятк!в го-Д1Ш, що в!дпов!дзе Tsp:i!ny роззптку гошсодауБ8Ност1 пароганоруючлх труб в рэальниз умовах, папршигад, при р!зкому анпконн! v¡¡T котло-во! водя в котлах Т2Ц, коля з! зворота!н конденсатом у гивлльпу воду потрашшоть зснсл! аба штенц!йпо кисл! дом1екя. Окр!н цього, за-ф!ксова;го випадхи волнового ропкЩйяого руйнувашы д!лянок новях труб, установлшопс пра ремонт! котла, п!сля вяходу його на робочий

реким через 25...БО год.

- Н -

0,8 1,2 0 %

Рис. 4. Залэкн1сть товащш зиевуглецювання стал! в!д часу: I - р = 0,1, р = 0,2;

2 - б = 0,075, р = 0,15;

3 - р = 0,05, р = 0,1

П'ята глава м!стать виклад результат!в влектрох!м!чних досл!д-кань процвс!в зародаення короз!йних тр!цшг в сталях низько! м!цнос-т! п!д д!бю лухних сорэдоввд. Вшзчано роль н!колю та хрому на перо-х!дн1 процеси при пасивац!! маловуглецзво! стал! в чистих 1 заОрудие ши хлорид-Юяами (локальняй дзпасивагор) перем!шуваних (що в!д-творюе пот!к тешюнос!я) ! не перем!туваних (що в!дтворюе умовн в зонах застою - п!д осадами солей або в!дкладенняади магнетиту) роз-чинах коон а рн 14 1 15 врк кстсдШй ачтнвац!» зряяк{в ! без не!.

Всгаковлено (рис. 5), що в розчинах з рк 14 без иером!шувашя п!сля катодного акгавування доел! дауашшх матер!ал!в (у®,- у» + 9 % ги-, р® + 18 К сг: ?в + 18 £ 01- + 9 Я и*) на анодное потенцЮдана-м!чних кривих <•- <р проявляйться два анодних п!ки. Легування зал!за окремо хромом (18 Ж) полегауе паснвованЮть металу. Уведення н!келю в сталь вшиикае п!двщення 2-го максимуму. Пэрех!д до аустен!тно! структура при увэдеян! в звл!зо 9 % ш 1 18 % сг покращуе пасивова-н!сть даталу. .

Шдаищвння рж розчнну в!д 14 до 15 при температур! 98 °0 • ви-клшше ем!щ0нля максимуы!в до б!льш нагатавних потонц!ал1в для дос-л!двеках матор1ал!в (за вшштком стел! типу 18-10) приблизго на 0,1 В. При пареншуваш! розчику аиодн! максимума на залекиостях { - ф зншшють.

-/ 9

м -

-

/ ■ щ

/' -2

0^-0

-ф -0,6

0 0/ 0,3

Рис. Б. П0лярязац!!Ьз1 крив! « - <р зразк!в в розчин! наоп ря 14 без порэм!пування п!сля катодного акти-вування протягом 10 хв (1-3) 1 40 хв (4). Натер!ал вразк!в: I - ?е; 2 - ?© 9 3 л4; 3 - ?о + 13 3 сг; 4 - ?в + 9 % П1 + 18 5 Сг

На основ! отриманнх долях ствардзуеться, що утворення 1-го 1 2-го п!к!в у вс!х досл1даевих шшадках зумовлено електрохНИчнш розчиненяяы зая!за в цроцес! двостадШо! посивадИ металу за схемой я» —► р»(оп)3—► ш>»о~—» 7-Рвооя. Ел0ктрох1м!чна повед!нка н1кел» в лужпому серодоввд! аналог!чеэ до швед!нки зал!за, тобто його ввсзввц!я тек проходить за да! стад11. Зоф!ксовано своер!дну повед!нку кошлекснолаговано! н!кэлеы та хрошм аустен!тно1 стал! в розчин! з ря 16: на крив!й < - <р просл!дщгеться б!лыз р!зкэ внд!-лвння 2-го п!ка, а взсота пврзого кайла у 3 раза нзяча. Могма пра-пустата, о,о в цьому Ешгвдку б!льш !нтэвспвпо в1дбуваеться розчинен-пя п!кела, н!я зол1за. О ттм, введения н1кели ноаэ сприята локальнШ солектнвн!й корозИ стал!, а таков II короз!Ёноыу розтр!скуваннв. Потенд!аш1 короз!! аустоп!тпо! яретязн1иелевоТ стал! телу 18-10 в!д-пов!даоть облает! пасивност!, алэ при забруднеш! розчшу хлорида?,от иозуть всташвдзоватися в д!вгшзоз! пэрепасавац! I .хрллу, тобто дана сталь ногм зазнаватн короз1йного розтр!скувашя за умов, коля локальна двпасивац1я стал! зумовлветься виходоы у розчин !он!в Сго*~

Анал!з результатов досл!дкень п!дтвердауе полокення про те, що стал! нпзьдо! ! серздньо? и1цност! феритного класу зазнавть коро-

31ЙНОГО розтрюкуввння, ЯВДО СТВОрШТЬСЯ 6ЛвКТрОХ1!л1чн1 УМОВИ, в яких реал!зуеться активяо-пвоивний шрвх1д в результат! превалюшо-го розчинення одного а<5о к!лькох компонент!» стал!; для розглянутих матер!ал!в ца зал1зо 1/аОо н!кель. Аналог!та1 умови на аустен!тн!й зромон!келев1й стал! кожуть форздватися в облает! потенц1ал1в даре-пасивац!! хрому, коли хром селективно розчшяеться у вш-ляд! i он! в crol'.

Отриман! дан! дали шклив1сть поясните продес короз1йного роз-трюкування шпильок кр!ш1вння кришок колекгор!в парогенератор!в ¿ЕС ВВЭР-440. На в!дм!ну в!д сталей з низышм вы! с том н!кела на ауств-н1тному сплав! ХН35ВТ (ыатор!ал шпильок) анода! п!ки ф!ксувться практично при bcíx швидкостях розгортки пот0нц!алу, що св!дчить про мешу швидкЮть пасивацП сплаву з високим bmíctom н1келю в лукннх евредовищах з дом!шками хлорид!в. При первм!шуванн! розчину внодн! максимуми не виявляються. Значения штенц!ал!в, цо в!дпов!дають цим п!кам на сплав! ХН35ВТ, сп!впадають 3i значениями потвнц!ал!в, ви-зяаченими на чистому н!квл1 1 сплавах р!зного ступеню леговаяоет! н!келем та хромом, тобто t перший, ! другий максимуми в!дпов!да»ть н!келевому та зал!зному п1кам (перла та друга стад» пасивац!йного процесу). Зростання величини 2-го Шка в б1лып концентрованому електрол!т! (рП 15) св!дчить про б!льшу !нтенсивн!сть розчинення н!келю на друг!® сгадН пасивацИ (вих!д 1оя!в лто'г поряд з 1онами syeO¡), н!к на пери!й стад!! пасивацИ (вих!д у-розчин !он!в f»* ! та'*), Ня основ! цього зроблено висновок, но, враховуючи експлуата-ц!йн! умови - роботу шшльок в паров!й фаз!, при конденсацП «ко! на шверхя! металу в!дбуваеться концентрац!я хлорид-!он!в, а такок концэнтрування лугу (кон) при пэрет!канн! вода з 1-го контуру, мож-на ствердкувата, що м!ккристал!тне руйяуваняя вдильок 1з сплаву ХН35ВТ зумовлево лухним короз!йним розтр!скуваяням металу при локально депасивуючШ дИ хлорид-!он!в. При цьому активно-пасивний пэрех!д реал1зусться за рахунок селективного анодного розчинення Школю та зал!за на м1®звренаих грашцях сплаву.

OCHOBHI РЕЗУЛЬТАТ!! I ВИСНОВНИ "

I. Вивчено оообливост! непрогнозованих крихких руйнувань труб-них еломанг(в пароводяного тракту котл!в високого тиску } паропровод! в ТЕС í ТЕЦ п!сля р!зно! трявалост! експлуатацИ з урпхуванням

водяового фактора. Встаяоашшо,, цо у soli вкладках кршваа пошюд-пзнь труб в1д\йчшться Шдшщэшй! лскалшлЗ nslcT зоиекового водна в мэтал!, пкей п^ 1-2 порядки екщхЗ, nta коЕЦэптраЩя каталурПйко-го вода у впх^дподЧу г,о тал t.

2. Вотвновлело прзчшн за кэшйсиа локаяъшх СоэдофоргзаЩйша руйнувань парогвяерушях труб ta cmî 20. Показано, що цой вид руйнувашя зушагаззться рзакцШоэ д!еа водна из сталь. ЮТзгрзль-япа вм!ст залиикопого водпэ в оруйяовансзд гззал! п!дшэдниа, пра-чому максииальн! коэдэнтрзцП ведав (3G0...GQ0 Ы71 кг) восерэдкз-

HÍ бЭЕПОСЭрЭДОЬО в СОЯ! ПОЗКОДЗЗНШ! в1 сторона TOEÍOnOCtíl.

3. S поаяцН sîiJt4Eo! тор^одщ&м!ки провэдзао теорэтнчний ша-д!3 ОЛЗКТрОХИйЧНЯХ процэот у СЗСТСШ1 з0л1оо-шсокот0?.швратурна пода. Показано, до пародшш sopoaifimis тр1гз:п з стал! 20 в!дбува-еться пра 4,6 > гят> 7.3 в д!шозон1 поташЦализ, цо в!дпов!давть облает! актшао-паеншого порэходу, î оумозмазпо пробоеи пасавуото? пл!еки тглатату па сктшшкгах резтэтдетпрл* нзпругашшкя л1:гзорэп-пнх гршззцях. Црп рз • < i ,5 пего еяцзтхзтш! пароходом у розтап !он!в а при 7,3 - íoriiD ít?eo¡ па Шпзерэпшк граняцях. В обоя Еятадках прз одоэтрох!и1«зш рэазд!ях в!дбувасться гонорад!я upoToniB, rat! пЮгл розраду па позоряН катоду сОсорбувться сталля 1 пасткопо п!сля !'.ол!зйц!1 з ?сплспос1Я. АбсорбовавнЗ ЕОДЭЕЬ еяр^ПОИЗ рзкэд!й:э 20ЛПЭ2Э ещряпошм вутлзцэво! стал!.

4. Знпропопоишо ютоиатаяяу тададъ рзглщШоТ д» водшэ па фзрптпо-порл 1 тпу сталь. З&яозапо, r;¡o процэо ошвуглещаашш парого-нерувчах труб вяйслЦо:; росаДОлоЗ. д!" zo^td, абсорбовшзого стадлэ, е короткочаяшЯ - доептия годш. Dpa цьсну вагаяьпа третал!сть око-ДЯуаТЕЦН трубя до еодн9еого СЩГЭТЙШЯ Х2Э П!Д1грйЗ jtCTOTHOÎ рол!.

5. На основ! еясгорсмотадыюго дссл1д™.313ня лзнпльпого розпо-д!лу водаэ n roh! щткк руйяугиа napcropcrplnrax труб !з стал! 12ШЭ помшш, щ> для ïpyô, зраетт адрз1чЕоэ втоков ча з роз-ввнутоо яоввуч1ста, поводаззпш котол? з сккмуатаДОВшвс умовах коке в1дбуватяся i з тмщиоо1я, J э газогого сэрэдовяща. Локальна К55щоптрац1я волзсЕЮЕота содаэ в катал! трзгб ш дооягата 120

Crí/I IÎT.

5. Лсиал!зац!я МЕксзмальлпх коацеггарацИ! bo^-j (до 70 с.ч®/1 ¿:г> б i ля вораша концоптратор!э иглруг.гзвь па 2вутр!ш!й попергн! труб !s стал! 12X1®, а тшеоз в вся! тр:ш! сшя розтягушпх папру-г-опь б!ля вершпш розвггнуто! itopontfôroï гр!щани (до 240 см*/1 кг)

дае моклив!сть розглядяти процос руйнувашя а участа дзкогозИйгаго мохвп!зму водаового окрихчешя стал!.

7. Впэршэ встшювлеш, цо м1йфиотад1тно розтр!скувашш паро-горвгр1вних труб 1з стал! 12X1® з паводаиваиням кэталу (в окол! вершили короз1йао! тр1вдани ыазсышальша вы!ст водна досягав 900 сы*/1 кг) моге розвиватися за мохан1змом воднево! корозН. Таков впэршэ вмявлено, що при зародаеш! та при яошгренн! короз11Ших тр1-щян в паропэрегр1вшп трубах 1з стал! 12Х1Ш в!д<5уваеться дафуз!я кнсню в зону передруйнування.

8. Яроанал!зовадо лричиш пошкодаень нэоб!гр1ваних гнутих делянок трубопровод« 1а стал! 20 та паропроводов 1з стал! 12ХШФ. При розвитку короз1йно-втомнях трицин у стал! 20 роль водшо, концентрация яхого в локалышс об'еыах ыеталу досягае 120 сн®Л кг, 1мов!рно, полягае в послаблэнн! м1евто?яшх зв'язк!в в зон! пэрэд-руйнування. На приклад! досл!дкення штаду поиходаеного згину паропроводу св!ео! пари 1а стал! 12ХШФ (максимальна концэнтрац!я водни заф!коована б1ля повэрхи! руйнуваяня - до 300 см*/1 кг, розпод!л його вздовх злог^у кого колшзатася в!д 40 до 300 см"/1 кг) показано, що поряд з повзучЮтю 1 шсонотешэратурноэ втомою нэобх!дно врахо-вувати Я 1нш! моют! причшш пошкоджонь зпш!в, в тому числ! в результат! водвового окрахчэння, вбо комб1новано! сум!сно! д!1 водне-вого окрихчання та новзучост1. .

9. Шзкзарэнш розгр1скування пароперогр!вш1х труб 1з аустен!т-но! стал! 12Х18Н12Т пов'язаае а дестабШзаШе» !х структура - ви-д!ленням на М1Каира>шиА ГраЕкЦЯХ ЗТОрЕННйХ фЗЗ. ЕСТЗКСБЛЗКО, ¡цО

розтрЮкування вих1дних ступен!в пэрвинного паропэрегр!вача з! сто-рони перегрИо* пари (570 °0) зумовлэно випад!нням аа границях зерен висонохромистих керб!д!а тану а з! сторонн топочних га-з!в (570...600 °0) - О-фаэа.

10. Досл!дшю роль н1кэлю та хрому в активно-пасивному переход! в. сталях низько? м!цност! та особлявоот! електрох!м!чно! пове-д1нки ауст0н!тного сплаву ХН35ВГ в серадовищах з високими значениями ря (теплонос!й ТЕС 1 /ЕС). Встановлено, до зародження короз!йних тр1щин в мотал! зумошдаегься селективнвм розчиненням легуючих еле-мент!в, голотта чином н!келю та основи стал! - зал!за - в процвс! двостад!йво1 пасивацП.

11. Результата роботи внкорастовуюгься шталозяавчими службами ТЕС при экспортному анал!з! експлуатацМ&шх руйнуаань трубнюг. от-

гонт 1 п котэльпях пгрэгат1п 1 рекомендовано для урахувашш в галузэ-

Езх 1торматак:Ю-тсш11ч!ш документах. Екопс.'.й'ппй сфакт в!д впровад-

яэння отримашсс рэзулътат!в робота па ТЕС 1 ТЕЦ ЕЕО "Льз1вэнерго"

станопять б i ля БОО тяо. кр<5 в ц1нах I9S0 pony.

ПШШСАЦИ ai "¿АГЕР1А1АШ ДйСЕРТАЩШЮ! РОБОЙ!

1. Василии A.B. Про 5эргадшам1ку цроцзс!в водаевого окрихчення порогонерувчих труб kowiIb ТЕС // Матор1ала П'конф. иол. нау-ковц!в Ш 1м. Г.В. Карпешса AJI УРСР, Льв!в, 10-13 говтня IS83. рук. дап. в винити 16 литого ieai р.

2. Павлнпа B.C., Мелехов Р.К., Bacanst ¿.В. Ыатекатячзское моделирование процессов ревщаошзого воздействия водорода на сталь па-рогенорирувдих труб /f йяз.-хин. -тхшвяса материалов. - IS84. -.<3 3. - С. 26-29.

3. Малахов Р.It., йяш О.Л.. Василия Л.В, Псогодоввпио коррозион-

ных поврездэша труб повврхпоотоЗ паграпа котлов // Энергетика я электрификация. - 1284. - Л 4. - С. 4-8.

4. Нзлэхов Р.Н., Еасдки A.B. Об одной из npimn возникновения иоя-кристаллитннх трэсрш в парогенерцрущей труба из стали 12Х18НГ2Г // йаз,-хш. кехашша материалов. - IS34. - J3 4. - С. 97-93.

б. Павлина B.C., Василии A.D., Мелехов Р.К. О кинетпко обезугларо-шзания нарогепорирушют труб котлов TSC // Флз.-хнл. мохашша материалов. - ISS5. - .'3 4. - С. 64-68.

6. Иелзхов Р.Й., Нруцаа A.M., Василия A.B., Василенко И.И. Образование мэяфисталлптта трегиш в окрашшх трубах котлов ТЭС // fe3.-2SC4. иоишика маторгалов. - 1985. - S S. - С. 92-9S.

7. ВсЯнман A.B., G.B® О.Д,, Гнрнна С.И., Костпченко Н.П., Василии A.B., f-йлехоз Р.Л. Особэшюстп грушек поврэЕдеппй и наводороки-веепя мэталяа тру0 котлоэ высокого девдвпая // Фаз.-игл. механика материалов. - ISS7. - Л4. - 0. 83-83.

5. Василия A.B., ГпрнаЗ С.И., "олэхоа P.I?. Роль ппколя и хрома в ектавно-пасснвко:! пароходе у сталзй шзеоЗ прочности в средах с высокими значениям! pli // tej.-zra, i/эхашка материалов. - IS89, - i. - с. 43-47.

9.. ВаШман A.B., Кэлзхов Р.К., Сябер И.О., Cr.iiш О.Д., Васшшк A.B.

. Вплив вода на iqxixnl псякодкешя нэсб1гр1вених трубопровод^ ТЕС // SÍ3.-xíh. И9звз!ка катэр!ал!в. - 1991. - II I. - С. 31-36.

10, Мелехов P,K.» Cuttra О.Д., Карчах; B.I., Васшшк А,В. 0ооблквоот1 крихккх поБорзщовЕХ пошкодгзнь spyö паропарогр1вач1в когл!в ви-сокого ткску ГЕО // Oio.-xîM. шш:Ыа матар!ол1в. - 199Г. -£2.-0. IIQ-I2I.

11. Василии A.B., Малахов Р,К., Моксззв Р.Г. Особенности элзктроги- . мичоского поводешл сплава ХШБВГ в горячзх растворам о высокими значениями pH // ©1з.-х1м. шхеШка штор1ал!в. - 1991. -й 3. - С. 74-76.