автореферат диссертации по приборостроению, метрологии и информационно-измерительным приборам и системам, 05.11.05, диссертация на тему:Корреляционный и амплитудно-временной анализ на основе разностных методов (на примере бортовых исследований)

Державний университет "Льв1вська пол1техн1'ка"

Рожанювський trop Володимирович

КОРЕЛЯЦ1ЙНИЙ ТА АМПЛ1ТУДНО-ЧАСОВИЙ АН АЛ 13 НА OCHOBI Р13НИЦЕВИХ МЕТОД1В

(на приклад1 бортових дослщжень)

05.11,05 - Припади та методи викфювання

pre OA t з да mi

На правах рукопису УДК 621.374

електричних ¡ магнггних величин

АВТОРЕФЕРАТ

дисертацм на здобуття наукового ступени доктора техжчних наук

Льв'|в - 1996

Дисертацюю е рукопис

Робота виконана в Державному уншерсител "Львшська пол1техн1ка"

Науковий консультант - доктор технЫних наук, професор, академш М1жнародно7 АкадемйГ ¡нформатизацм та УкраТнськоТ Академи ¡нформатики Погр1бний Володимир Олександрович

Оф|Ц|йн1 опоненти:

Доктор техн'мних наук, Столярчук Петро Гаврилович

професор

Доктор техннних наук, Боюн В!тал1Й Петрович

кращий винахщник HAH УкраТни

Доктор техннних наук, Брапн Олексш Олекаевич

старший науковий сшвробгсник

Провщна органюац'ю: Фшко-механмний ¡нститут HAH УкраТни (м.Львш).

Захист вщбудеться _1997р. о W годим на зааданн!

спефлЬовано! ради Д 04.06.11 у Державному унюерсител "Льв'юська noniTexHiKa" (290646, Львш-13, вул.С.Бандери, 12, ауд.225 головного корпусу).

Вщгуки на автореферат у двох прим1рниках, завфен! печаткою, просимо надсилати на адресу: 290646, Львю-13, вул.С.Бандери, 12, Державний ун'юерситет "Львтська полггехнка", вченому секретарю ради Д 04.06.11.

3 дисертацюю можна ознайомитися у б'|блютец'| Державного ужверситету "Львшська полгахшка" (вул.Професорська, 1).

Автореферат розюланий ' & " t¿Р 1996 р.

Вчений секретар спец1ал1зовано! ради, д.т.н.,

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДИСЕРТАфЙНО! РОБОТИ

Актуальн'ють_проблеми. При автоматизации наукових

дослщжень, зокрема, бортових, вим1рюють параметри випадкових ф1зичних полю - електричних та магжтних, а також потоюв енерпйних часток, пщ впливом яких на виходах вщповщних давачт формуються випадков1 електричш сигнали - неперервьи I у вигляд'| послщовностей ¡мпульав. Обробка таких сигнал1в необхщна для побудови та уточнения моделей вщповщних ф1зичних полщ. Провести П в наземних умовах дуже часто не дозволяв обмежена пропускна здатжсть телеметричних систем. Тому на борту стараються зменшити обсяг даних, тобто стиснути Т'х, що можна ефективно реал1зувати на основ1 цифровоТ' обробки сигналт (ЦОС), а на Землю передають лише П результати.

До основних видщ ЦОС вщносять доповнююч'| один одного кореляц1йний (КА) та екстремальний (ЕА) анал1зи. Перший з них дозволяе визначити стохастичж взаемозв'язки мЬк сигналами в загальному випадку р1зноТ природи, будувати модел! фпичних процест, розтзнавати зашумлеш сигнали. Другий дае можливють знаходити екстремуми сигналт та вщдал1 м1ж ними, покращувати яюсть зображень, зд'|йснювати компресю даних. Частковим випадком ЕА е амплггудно-часовий анал1з (АЧА), який дозволяе селектувати випадков1 ¡мпульси за амплпудою та тривалгстю, що потр!бно для знаходження енергетичних спектр1в.

Бортова обробка сигнала ускладнюеться Тх випадковим нестацюнарним характером, широкою смугою частот, наявыстю лише м1ымальних апрюрних даних про Тх параметри та необхщнютю одержання результат в режим'| реального часу, а також жорсткими вимогами до надмносл, економниост та масо-габаритних показниюв бортових систем Для гидвищення ефективносп бортовоТ обробки сигналт в реальному чаа доцтьно використати адаптивж р|'зницев1 гпдходи, в тому числ1 адаптивы методи ! алгоритми КА 1 ЕА з низькорозрядною дельта-модуляцгёю (ДМ), яка е р'юницевим

видом подання аналогових сигнал1в в цифровм форм1 в вигляд|' ДМ-код1в, а також спец1ал!зован1 процесори для КА та ЕА.

Таким чином, актуальною в проблема модерн|'заци вщомих I розроблення нових ефективних метод!в ! засобт для КА, ЕА та АЧА випадкових сигналш в режим1 реального часу на основ! ДМ, а також для передавання даних при автоматизацп дослщжень.

• При бортових дослщженнях аналоговим сигналам на виходах давачш електричного та магжтного полщ вщповщають неперервн1' випадков1 процеси (ВП), а ¡мпульсним потокам на виходах давачш енерпйних часток - випадков! послщовностк

Моделями бшьшост1 аналогових сигналю можуть служити ергодичн^ локально-стацюнарж ВП. Методи дослщження таких процеав за Р.Стьверманом, Дж.Бендатом \ А.П1рсолом склады для ефективноТ обробки в режим1 реального часу 1 вимагають гроымзко? апаратури. Доцьпьними для реал1зацп економнноТ апаратури е методи адаптивного вибору в реальному чаа локально-стацюнарних дтянок реал1зацГ| ВП, запропонован1 В.Погр1бним, яю базуються на поргёнянж статистичних характеристик сигналш на б1жучих ¡нтервалах аналЬу I б1жучих дов1рчих ¡нтервалах реал1зацм. Але для таких метод1в не розроблеы алгоритми та структури для ЦОС, зокрема для КА.

® В уах цифрових пристроях обробки для подання сигнал1в використовувться один з вид!в модуляцп - ¡мпульсно-кодова (1КМ) або дельта-модуляц1я (ДМ).

Через складнсть математичного апарату I шзньоТ появи ДМ по вщношенню до 1КМ, методи и застосування в ЦОС розроблеы ще недостатньо. Роботи Р.Стта, М.Венедктова, Д.Спткера, В.Погр1бного дозволяють визначити основн|' параметри ДМ - частоту дискретизацм I кроки квантування для одном1рних сигналш. Однак методи знаходження в реальному чао' вказаних параметра дельта-модуляци двом1рних сигнал1в на основ|' апр|'орно вщомих IX статистичних властивостей не дослджени

Д.Лагояню. Б.Малиновський, Л.Роча, В.Погр'|бний 1 ряд ¡нших дослщниюв запропонували методи КА з ДМ в режим! реального часу одном'|рних сигнал'ю в вигляд1 довгих часових рядш. Однак безпосередне застосування цих метод1В до обробки коротких ряд1в та двом1рних масив1в даних неефективне. Не досл'щжет також загальн1 методи \ метролопчн1 властивост! КА випадкових сигнал1в в змшаних ДМ-1КМ форматах, в залежносгп вщ параметр1в ДМ. © Випадков1 поотдовност1 е моделлю ¡мпульсних сигнал1в на виходах давачю енерпйних часток. Параметрами потокш таких часток е диференцмний та ¡нтегральний енергетичж спектри, ¡нтенсивИсть потоку, вщношення величин потока в р!зних енергетичних ¡нтервалах. задач1 розв'язуються з допомогою ампл1тудно-часового анап1зу, який входить в склад бтьш широкого екстремального анал'оу.

Складнють визначення параметр1в потоюв авроральних часток обумовлена перш за все Ух нестацюнарнистю 1 накладанням сум1жних ¡мпульЫв, пов'язаного з ¡нерцмн1стю апаратури. Нестацюнарнють часто проявляеться в виникнены так званих мкросплесюв та бухт ¡нтенсивносл, тобто таких дтянок процесу, яю характеризуються резким (бтьш жж в 3 рази) збтьшенням або зменшенням ¡нтенсивност1 вщносно и середнього значения. До тепер1шнього часу мкросплески та бухти вивчен1 недостаньо,

На вщмту вщ добре пророблених способ1в ампл1тудно-часового анал'1зу, загальн'1 методи ЕА дослщжен1 значно слабше. Особливо це стосуеться ЕА на основ1 дельта-модуляци. © Телеметричним системам присвячено багато робп- в галуз'| теорп багатоканального зв'язку. Однак, питания побудови таких систем з часовим роздтенням каналгё розглядаються в них, в основному, з точки зору досягнення оптимальних параметра системи зв'язку, зокрема н пропускной' здатностк При бортових дослщженнях пропускна здатнють системи звя'зку задана. Для таких випадюв питания пщвищення завадостткосп та над1йност1, при максимальному використанн1 ¡снуючоТ системи на основ1

безнадлишкових кодт до кшця не виршен^ особливо для бортових систем, як1 повинт задовтьняти та кож жорстю конструктива та експлуатацмж вимоги.

• Для практично? реал1зацн ршень поставлених проблем, необх'щно також розробити економ1чн1 алгоритми функцюнування та структури кодер1в, спецпроцесор1в для кореляцшного та амплпудно-часового анал1зу з ДМ, а також комутацмно-розподшювальних систем, зокрема, ор'|ентованих на однор'щш обчислювальн! середовища.

Метою роботи е розроблення адаптивних метод!в кореляцмного та ампл1тудно-часового анал1зу на основ: дельта-модуляци в режим! реального часу, виб1р параметр1в ДМ одном1рних та двом^них сигналш, зокрема, рухомих зображень, розроблення способ1в тдвищення розд1льноТ здатност'1 на основ1 анал1зу метролог'нних особливостей кореляцШного та амплпудно-часового анал'1зу з допомогою Ытацмного моделювання, розроблення адаптивних тдход!в з делокал1зац1ею та узгодженою фтьтрац!ею для телеметричних систем, створення на основ'| зазначених метод1в структур кодерт, спецпроцесор1в кореляцтного та амплп-удно-часового анал1зу та комутацмних систем, ор1ентованих на бортов! експерименти та автоматизац1ю дослщжень.

© Для досягнення поставлено)' мети вир1шувалися наступи! задаук

1. Розроблення загальних пщход'ю до визначення параметр'® дельта-модуляцн одном'фних та двом1рних випадкових сигналш, зокрема, рухомих зображень.

2. Розроблення швидкодточого способу знаковоТ дельта-модуляцм на основ1 визначення знаюв прирост!в сигнал!в, а також арифметичних операцм над вщповщними дельта-кодами.

3. Розроблення адаптивних метод1в кореляц1йного анал1з\ локально-стацюнарних випадкових процеав та метод1в визначенн? характеристик потоюв енерпйних часток з:' змЫною ¡нтенсивнютю.

4. Дослщження метролопчних особливостей кореляцмного аналЬу довгих та коротких рядт в р1зних форматах, в тому числ1 в зм1шаних, створення метод1в ¡мтацмного моделювання та покращення точност1 кореляцмного анал1зу коротких ряд1в.

5. ГПдвищення амплггудноТ, часовоТ та ¡нтегрально! роздтьноТ здатност1 екстремального анализу, розроблення методш його ¡м'ггацмного моделювання.

6. Розроблення принцигйв побудови дельта-кодерш та спецпроцесорщ для кореляцтного та ампл'|тудно-часового анал'1зу, зокрема, з використанням однорщних обчислювальних середовищ.

7. Розроблення принцигпв побудови телеметричних систем з часовим роздтенням каналга з розширеними функцюнальними можливортями \ методики _ пщвищення Тх над1йносл, пропускноТ здатност1 та точност'| роботи.

8. Впровадження одержаних результата шляхом створення апаратури з новими покращеними властивостями та програмного забезпечення однорщних обчислювальних середовищ для обробки випадкових сигналю та передавання одержаних даних, оргёнтованоТ на бортов! експерименти та автоматизацию дослщжень.

Наукова новизна та основж положения, що виносяться на захист:

1. Загалы-и пщходи до визначення в режим1 реального часу оцжок частоти дискретизаци, кроюв квантування та розрядност! дельта-модуляци одномфних та двом1рних сигналш на основ'1 Тх спектрт потужност1 або усереднених ампл1тудних спектр1в, а також анал'1зу похибок апроксимацГТ.

2. Оснований на кодуванш ркзниць мЬк бЬкучими 1 попередшми вщлжами вхщного сигналу спос'16 знаковоТ дельта-модуляци (ЗДМ), а також модифковаы операци ЗДМ-множення, що дозволяють пщвищити точнють та швидкодш кореляцтного анал1зу на основ! ЗДМ.

3. Адаптивж алгоритми кореляцтного аналюу в реальному чаЫ на основ1 вибору б1жучих дискретних локально-стацюнарних

¡нтервалю реал1зац1й випадкових сигнал!в \ дослщження середньоквадратичних похибок апроксимацн.

4. Методи дослщження точност/ кореляцмного аналгау дельта-модульованих часових ряд1в в залежносп в!д параметра ДМ та похибок апроксимацн вхщного сигналу з використанням розроблено! ефективно!' методики ¡м1тац'1Йного моделювання.

5. Адаптивн'| методи визначення характеристик випадкових потоюв !мпульс!в.з1 змшною ¡нтенсивнютю, виявлення м'кросплесюв та бухт ¡нтенсивнос™ та корекцн накладань !мпульс!в.

6. Пщходи до пщвищення роздшьно! здатност1 кореляцмного аналЬу коротких ряд!в на основ! знаковоТ' ДМ в задачах виявлення зашумлених сигналю.

7. Методи пщвищення над1Йност1 та пропускноТ здатност! цифрових телеметричних систем з безнадлишковими кодами, за рахунок вибору оптимальних шумопод1бних реперних сигнал1в I видшення останн1х на основ! узгоджено!' цифрово] фтьтраци, делокал'1зац'Г( службових сигналш та виявлення збоТв в повщомленнях з тактовою самосинхрожзацюю.

8. Нов! алгоритми та структури ефективних кодер1в та спецпроцесор1в для кореляцмного '| амплп"удно-часового анал!зу, а також комутац1йних систем, зокрема, оргёнтованих на однорщн1 обчислювальн'1 середовища.

В|"рогщн1сть. НайважливЫ науков! положения I результат!/ обгрунтован! аналогично, а також пщтверджен1 комп'ютерни^ моделюванням, експериментальними досл'щженнями випробуваннями розроблених приладив 1 систем..

Практична цжнють. Одержан! результати сприяють реал1зац'| адаптивно!' бортово! апаратури, в тому числ! цифрови: спецпроцесор1в, для вивчення в режим! реального часу електричних магнггних пол1в 1 потокш енерпйних часток в верхах шара атмосфери та косм1чному простор!, а також телеметричних систе( для передавання одержаних даних. Вони дозволяють ставити нов1 т

поглиблювати традицмьн задачу як1 стосуються метода дослщжен^я та обробки випадкових ергодичних сигналов.

Запропонован!' методи, алгоритми та принципи побудови можуть знайти застосування при створена вщповщно! апаратури для бортових дослщжень, ф1зичних експериментш, промислових систем кёрування, ядерно)' енергетики.

Реал1зац1Я та впровадження результалв роботи. Теоретичт та практичж результати дисертацм використовуються з 1971р. при проведенш з безпосередньою участю здобувача низки держбюджетних науково-дослщних робп- з номерами державно!' реестраци 76034514, 81041809, 01.83.0053997 в рамках державно! программ 047 "Вивчення природних ресурса", п.0.74.09-Н7 та комплексно'! мЫсвщомчоТ програми "1нформац1йно-вим!рювалы-н системи для косм'нних дослщжень", госпдоговфних роба №N9 110, 333, 653, 904, 906, 993, 1033 зпдно постанов директивних органш СРСР, ям виконувалися вщдтом №22 сЭДзико-мехатчного ¡нституту АН УРСР, м.Львш, госпдогов1рноТ роботи N2 4697 I ряду договорш про науково-техннну спюпрацю, виконаних в НДЛ-40 та на кафедр1 АКМ Державного ун'шерситету "Льв'тська пол]техжка", а також п'щ кер1вництвом. здобувача дослано-конструкторськоТ частини 61льшост1 названих робпг в вщдии N»112 Спец!ального конструкторсько-технолопчного бюро ФМ1 АН УРСР, м.Льв1в.

На основ1 запропонованих методш та структур в рамках вказаних програм були розробленк вим1рювальний перетворювач ИП-1 (встановлювався на штучних супутниках Земл1 "Космос-484", "Космос-721"), цифрова телеметрична система АКПКР, дискретна вимфювальна система енергм часток ДИСЭЧ (використовувалися в м1жнародних стратосферних експериментах серм "САМБО), дискретна телевим1рювальна система ДТИС, бортовий паралельний спектроанапгаатор БПС-8 (ракеты експерименти), бортова цифрова телеметрична система з делокал1зац1ею реперних та службових слю МАК (призначена для м1жнародного косминого експерименту "Интербол"), корелятор з дельта-модуляцию ЭВК-2 (призначений

для космЫного експерименту "Ионозонд-Э"), блок адаптивних корелятор1в БК ДЭП-2 (призначений для м!жнародного косм!чного активного плазмового експерименту "АПЭКС"), експериментальний вз1рець авто- I крос-кореляцмно! системи "АККОР" (призначеноТ для косм1чного експерименту "Активний"), контролер керування золюючими барабанами (28 котролерш впроваджен! на шдприемств! "Св'|танок", м.Львт). Результати роботи знайшли застосування при створена програмного забезпечення та б1блютеки м!кропрограмних модул1В ООС для реал!зацм спецпроцесор!в (опубл1кован1 в вигляд1 методичних пос!бник!в для програм!ст!в ООС). На сьогодышнм день на основ! одержаних результата розробляються блок обробки сигналю детектора потомв часток СТЕП-Е (призначений для м1жнародного косм1чного експерименту "Попередження") та в'|бровим'|рювальний комплекс (для виробничого енергетичного об'еднання "Львшенерго").

Результати роботи використовуються в навчальному процеа вуз1в УкраТни та, зокрема, державного ужверситету "Льв1вська пол!техн!ка" (один пщручник та п'ять методичних вказ!вок).

Використання розроблених приладш та систем дозволило отримати низку нових результат при дослщженж ¡оносферно-магттосферних зв'язш Земл1, а також автоматизувати технологии! процеси на ряд1 пщприемств Захдного репону УкраТни.

За впровадження наукових результате при розробц! бортових систем здобувач нагороджений медалями ВДНГ СРСР (1977р., 1978р.).

Апробация! Основы результати дисертацмно! работи доповщалися \ обговорювалися на 28-му конгрес! ГМжнародноТ астронавтично'Т федерацн (Прага, 1977), 4-му мжнародному симпоз!ум! з ф1зики ¡оносфери 1 магнггосфери Земл1 та сонячного в1тру (Льв!в, 1983), 4-му м1жнародному сем1'нар| "Наукове космнне приладобудування" (Фрунзе, 1989), 1-му та 2-му м'1жнародних симпоз1умах украТнських ¡нженерщ механж!в у Львов! (Льв!в, 1993, 1995), М1Жнародному симпоз!ум1 "1мов!ржсж модел! та обробка

випадкових сигналт i пол!в" (Львт-Харюв-Тернопть, 1993), л/нжнароднм НТК "ДРУКОТЕХН-96" (Льв1в, 1996), 4 ВНТК "Створення та застосування комбЫованих прилад'т в народному господарств'Г' (Житомир, 1979), всесоюзних школах-сем!нарах "Розпаралелення обробки ¡нформаци" (Льв'т, 1979, 1981, 1983, 1987, 1989), всесоюзних науково-технЫних сем'шарах "Сучасж проблеми метрологи" (Москва, 1976, 1977), ВНТК "Статистичж методи в теорн передавання та перетворення ¡нформацтних сигналт" (КиТв, 1988), 4 всесоюзному симпоз'|ум'| "Проблеми створення перетворювачт форми ¡нформаци" (КиТв, 1988), ВНТК "Проблеми вдосконалення радюелектронних комплешв i систем забезпечення польолв" (КиТв, 1989), ВНТК "Методи подання i обробки випадкових сигналю i пол'|в" (Харюв, 1989), ВНТК "Методи i м^кроелектронж засоби цифрового перетворення i обробки сигнал1в" (Рига, 1989), всесоюзна конференцм "Однорщы обчислювальж середовища та систолНж структури" (Льв1в, 1990), 2-й, 4-й, 5-й i 6-й мЬкрегюнальних конференцжх "Обрабка сигнал1в в системах двостороннього телефонного зв'язку" (Москва-Пушюно, 1993; Москва, 1995; Москва-Новосиб|'рськ, 1995; Москва-Пушкжсы« Гори, 1996); "Krajowe Sympozjum Teiekomunikacji '96" (Bydgoszcz, Polska, 1996); PHTK "Структура методи пщвищення точности вим|'рювальних пристроТв" (Житомир, 1972), РНТК "Синтез фтьтруючих i коректуючих пристроТв для систем передавання ¡нформаци каналами зв'язку" (Одеса, 1982), РНТК "Структура методи пщвищення точност1 та чутливосп вим1рювальних перетворювач1в" (КиТв, 1976, 1977), республжанськмй школьсемшар! "Системи цифровоТ' обробки сигналш" (Лешнград, 1988), РНТК "Дослщження та розробка сучасних радюелектронних елементш та пристроТв" (Рига, 1989), 3-й украТнськм конференцм з автоматичного керування (Севастополь, 1996).

Пу_бшкшш. По TeMi дисертацп опублковано 101 робота в м1жнародних, всесоюзних та республканських виданнях. В числ1

публжац!й е один пщручник, три монографп та 21 авторське евщоцтво \ патент СРСР ! УкраТни.

В роботах в сп!вавторств1 здобувачу належать участь в постанови! задач, розробленн! метод1в \ комп'ютерному моделюванж, а також в реал1зацГ/ результате дослщжень.

Структура ) обсяг. Дисертац1я складаеться з анотацп, вступу, шести глав, завершения, викладених на 256 ст. машинописного тексту, списку л1тератури з 207 найменувань, 67 рисунюв I додатюв.

основний зл/нст РОБОТИ

У_вС1уш вщображена актуальность проблеми. 3 допомогою огляду Л1тератури обгрунтован! мета та основн! задач 1 дослщження. Зформульован1 наукова новизна I положения, що виносяться на захист. Розглядаються практична ц1ннють, реал1зац!я та впровадження результата роботи. Наводяться дан1 про апробацю роботи I публжацн.

В першт глав! висв1тлюються методи подання аналогових випадкових сигнал1в в цифровм форм1 за допомогою окремих видш дельта-модуляци, розглядаеться запропонований спосЮ знаково? дельта-модуляци (ЗДМ), а також математичж операци над в1дпов!дними знаковими дельта-кодами. Основна увага придтяеться розробленим методам вибору частоти дискретизацп та крокш квантування дельта-модуляци випадкових ергодичних одномфних та двом1рних сигнал1в.

Подання аналогових сигналов в цифровш форм1 базуються на операц!ях дискретизацп, квантування та кодування. При ДМ на код перетворюеться ДМ-похибка (р1зниця мЬк його миттевим та апроксимуючим значениями). Якщо ДМ-кодер (перетворювач) функцюнуе вщпов'щно з характеристикою сигналу, ДМ-похибка вщповщае приросту останнього.

При ЗДМ не використовують апроксимуючий сигнал, а оперують р1зницями м1ж бЬкучими та затриманими на к перюд1в дискретизацп вщлжами вхщного сигналу; к визначае порядок ЗДМ-

коду. Одержан! рюнищ пор1внюються з заданим апрюр1 ркзницевим

вкном б'"' > 0, яке обумовлюе роздтьну здатнють методу.

Рис.1.1 ¡люструе принцип ЗДМ-кодування сигналу для рЬницевого вкна 5 = 0.5. На рис. 1.1.б зображений ЗДМ-код (3| першого порядку (к = 1), одержаний шляхом пор1вняння з вкном 5

рЬниць = х. - хмЗДМ-код с1? другого порядку

зображений на рис.1.1.в. ВЫ одержаний на основ1 портняння рЬниць = х. -х._2|.

4 3

г

а 1

г

О 1

2 3 4 5 6 7 8

1 0 0 -1 -1 -1 0 0 0

1 1 0-1-1-1 0 0 1 1.

Таблиця 1.

дМ ¿(У)

1 1 1

' 1 0 о

1 -1 -1

О 1 О

0 О 0

0 -1 0

-1 1 -1

-1 0 0

-1 -1 1

Рис. 1.1

Подання сигнал1в за допомогою знаксвоТ ДМ здмснюеться на основ1 ЗДМ-коду е {-1,0,1}, який формуеться за

правилом

=

1, х,-х,_к >6<"

о, х. -х._к £

-1, х,

X.

1-к

8(х),1 = 1,Ч N = Е1ЧТ(0Т-1), (1.1)

< -8«

д'е к - порядок р1зниц1 та коду, ке|а|а=1,г|, гТ - ¡нтервал

кореляци, Т"1 - частота дискретизацП', яка не перевищуе частоту Найквюта.

Для покращення точное^ кореляцмного анал1зу на основ'| ЗДМ

запропоноваж модифковаж операцм множення * , ям вщповщають законам арифметичного множення \ результати яких можуть приймати три значения: 1, 0 '| -1. Таблиця ¡стинностГ модифкованого ЗДМ-множення зведена в табл.1.

Основними параметрами ДМ е частота дискретизацп та кроки квантування. В робол розвинеж методи визначення частоти дискретизацп ДМ одном^них та двом'|рних випадкових сигналш на основ! детерм'шютично-статистичного пщходу, запропонованого В.Погр!бним, який базуеться на обчисленж максимуму добутку оцЫок середжх ампл!туд гарможчних складових на Ух частоти для конкретних спектрю. Для цього використовуються апрюрно вщом!

середньоквадратичний {ах ¡} або ампл1тудний {0Х ¡} спектри сигналу. Якщо ж вщом1" ттьки результати ДПФ сигналу, необх'щно обчислювати усереднеж спектри {¡Х||} для множини реал1зац1й {9а} випадкового процесу.

Оц1нка частоти дискретизацГУ для заданого максимального

кроку квантування 8гаах залежить в!д добутку або {2^|Х;|}

при нер|'вном1рному спектр|', де 01 - частота I усереднений модуль ампл1туди 1 -о! гарможки.

Груба оцтка частоти дискретизацп (при апроксимацн синусоУдального сигналу сигналом трикутноУ форми) для т -ого рядка масиву ! максимально)' суми добуткт усереднених гарможк на Ух частоти мае вигляд:

\(т)

41 ' •'•,пих, -|Хк|б(0,1Х1^ , ^ е(0, $">], (1.1)

де f^ - частота верхньо! гармонии ш -ого рядка.

Для амгштудного i середньоквадратичного спектрш така оц!нка записуеться аналопчно.

BiflnoBiflHi T04Hi ощнки частоти дискретизацм на ochobI р1зних спектр'т вищ! вщ грубих оц'шок в % / 2 рази:

Hm+mtl t-, ь(ицГ|+ о,.,^;

m > 1m ~

max ^ninx

Для всього масиву двом1рного сигналу оц'1нки частоти дискретизацм для рядш:

Тр1 = maxjT,;1} або Т;1 = max{fm'}, ш = О, M-I. Аналопчно записуються i. оц1нки частоти дискретизацм для стовпц1в Т"1 або Тс~'. Наведен! вирази вщносяться i до ЛДМ при smnx =••• = smm = Де е - модуль ЛДМ-кроку квантування.

Оц1нки (1.1), (1.2) порюнювалися з вщомими на основ! дискретизацм рожевого шуму. Показано, що як'ють апроксимацм при

А

використанж оцЫки Т , яка знайдена на ocHoei вщомого anpiopi спектра, незначно поступаеться якост1 апроксимацм, знайденоТ

• . (х')

anocTepiopi для максимально!' похщноТ Т = —при е = const.

8

Tpy6i оц1Нки ДМ-частоти дискретизацм Т"1 зручн1 для

кореляцмного анал1зу широкосмугових сигналш, зокрема, таких як

pyxoMi зображення. Точн1 оцЫки Т-1 бтьш доц1льн'| для цифровоУ фкльтрацм, екстремального анал1зу та перетворення Фур'е.

При задан'|й частот'1 дискретизацм на основ") розглянених пщход1в вибирають максимальний крок квантування виходячи з недопущения перенавантаження кодера за крупстю наростання вхщного сигналу.

ММмальний ненульовий крок квантування m-го рядка знаходимо, виходячи з найбтыи короткочасного викиду сигналу,

обмеженого в смуз1 [О, Гв]. Найбтьший вклад в под1бний викид вносить верхня гарможка, усереднена амгштуда якоТ визначаеться апрюр'| з вщповщних спектрт. На основ1 цього одержимо:

(« л = 2п ^в = 71 °в Ъ И

ММмальний крок для ¡нших спектрш знаходимо аналопчно. Для всього двом1рного масиву

«шп = пип{(8т)„ш,}, т = О.М-1. Загальний пщхщ до вибору частоти дискретизаци рухомих зображень базуеться на тому, що для них частота дискретизаци Т"^

б-го кадру з рядковою синхрожзац1ею в режим! реального часу на основ1 г попередн!х кадр1в мае вигляд:

т-1 1 V1 ( \ ' \M-lN ТР-<* = (Г-Овтях ДтаХ1Хт.шах)т=0;. .

де 5тах - максимальний крок квантування, х'т тах - максимальна похщна сигналу хт(0 ш -го рядка, ш = О, М - 1.

Для тих випадюв, коли апрюрно не вщома максимальна похщна, запропоновано пщхщ для знаходження частоти дискретизаци, що оснований з оджеТ сторони на апрюржй ¡нформаци про спектри сигналу, а з друго)' на ДМ-частот! дискретизаци одже'| гармонии.

В__друпй глав1 розглядаються розроблеж методи

корелящйного аналгау неперервних випадкових сигналю в режим! реального часу на пщстав1 р1зницевих пщход1в в р1зних форматах, зокрема, 1КМ та в змшаних форматах ЛДМ-1КМ, Д1КМ-1КМ. Запропоноваж нов1 точж методи знаходження оц'|нок кореляцмних функцм (КФ) коротких рядш, в тому чисти на основ! прор'щжених р'кзниць. Розроблена методика адаптивного кореляц'много анал1зу локально-стацюнарних випадкових процесс.

В основу р1зницевих методов кореляцмного анал1зу випадкових сигналю покладено лЫмж р1зницев1 ршняння для нисхщних та

висхщних р1зниць. Для додатних та вщ'емних зсув|'в КФ на основ! висхщних та нисхщних р1зниць запишемо:

7Кху(ш)= Кху(ш)-Кху(ш -1), (2.1)

АКху(-ш) = Кху(-т + 1) - Кху(-т), (2.2)

звщки для КФ з додатшми зсувами (ш > 1} одержимо

Кху (ш) = " т + 1)]Мт ~1} ~

. ^У)<-т+1 = Ук-т+1 ~ Ук-т> (2-3)

о о N-1 о

■Хт_, У0" I Хк УУк-т +

к = т

для КФ з в'щ'емними зсувами {-т 5-1)

= - 1т1 + ^^хуС-т + 1) -

о о N-1 о

У|т|-1 Х0~ X Ук^к-Ч+1

к=т

- Ухк>| + ! -Хк-|т| + 1 ~Хк-|т|" (2Л)

Окремо знаходимо КФ для зсуву т = О

1 N-1 о о

— X

Алгоритми (2.3), (2.4) е точними, бо враховують добутки

Кху(0) = -Е хк ук. (2.5)

0 0 о о

х т-1 У о Та У|т|-1хо> ЯК' несуттев1 для довгих ряд1в \ якими не

можна нехтувати при знаходженн'| оцЫок КФ коротких ряд'ш. Ц1 алгоритми передбачають затримку низькорозрядних код'1в прирост1в сигналт, що сприяе економ1чност1 апаратури. Якщо замють прирослв в (2.3), (2.4) користуватися кроками квантування, то одержимо алгоритми КА в змшаних форматах, а саме в ЛДМ-1КМ

формат'! при зам\н| приросте сигналов {^х^, (Уу¡} ЛДМ-кроками квантування ' Д1КМ-1КМ-формат1 при замМ Д1КМ-

кроками квантування ^ в зм'шаних форматах

пёредбачае застосування ДМ-частоти дискретизацп яка диктуе в ц = Гц / ^ раз1в вищу роздтьну здатнють цЫою багатоканальностЬ що реал1зуеться в вигляд| цР -канальних структур. 3 метою одержання бтьш економиних алгоритм1в з роздтьною здатнютю, що в'щповщае КА з 1КМ, для КА при частот! доцтьно використати прорщжеж р|'знц1

цк ц(к-1) М^

V^1zцk = г(1к - 2ц(к_0 = 2 - £ = £ Уг,.,

г=0 л=0 г=ц(к-1)+1

де У,,* - оператор прорщженоТ в ц раз'|в рЬницк

На основ! розглянених пщход!в знайдеж ефективж рекурентж алгоритми КА в змшаних форматах з прор'щженням р1зниць.

КА в режим! реального часу нестац'юнарних ергодичних випадкових процесш ефективний на локально-стацюнарних ¡нтервалах реалЬа^й цих процеЫв.

Запропоноваж два алгоритми кореляц!йного анал^у на локально-стацюнарних вщр1зках реал'оацм. Перший з них передбачае знаходження оцшок автокореляцмно? функцм для кожного елементарного ¡нтервалу з наступним |'х осередненням за I ¡нтервалами, що складають б1жучий локально-стацюнарний вщр1зок:

k-t-i

( aNe-m _2\

Kxx(m,N(t)) = —--— I 2 XrXr+m-XA

Ц]\е - mj a=k + l Vr=(a-l)Ne+1

(2.6)

де N(t) - розм!рн1сть масиву даних, що вщповщае локально-стацюнарному в)др1зку, Nc - б1жучйй елементарний ¡нтервал.

Другий метод забезпечуе обчислення автокореляцтноТ функцп на всьому вщр'1зку локально! стацюнарност1:

KW(m,N(t)) = —- Zxrx,.+ra-х2а. (2.7;

lNe - m r=kNe+l Перший з алгоритм1в доцтьний для обробки випадкови; сигналш з р'!зко змЫними статистичними характеристиками призводить до економЫних структур адаптивних корелятор'1в. Други£

алгоритм точжший стосовно випадкових сигналт з плавно зм!нними середжми та диспераями, однак його реал|'зацт складжша.

Третя_. глава присвячена основним методам екстремального анал1зу (ЕА) в режим! реального часу неперервних сигнала з ДМ. Даються також пщходи до екстремального анал1зу на баз1 зм1шаного формату 1КМ-ДМ, вибору основних його параметрш. Придьпяеться увага частковому випадку екстремального анал1зу - так званому апмлп-удно-часовому анал1зу випадкових ¡мпульсних послщовностей. Зокрема, даються методи визначення нестацюнарностей випадкових ¡мпульсних потоюв та компенсаци накладань ¡мпульсш.

При екстремальному аналЫ наростання, незмЫнють та зменшення сигналу можна виразити наступним чином:

УхтЛ >0, УхшЛ+1 = хтЛ+1 - хтЛ >0, (4.1)

УхтЛ = 0 , УхтЛ+, =0, (4.2)

УхтЛ <0 , УхтЛ+1 <0. (4.3) Тод1 для строгих максимум1в та м1жмум1в сигналю запишемо:

УхтЛ >0, УхтЛ+1 <0; УхП1Л <0, УхгаЛ+1 > 0. (4.4)

Нестрогим максимумам теля наростання сигналу та теля його незм1нност! вщповщають вирази:

УхтЛ >0, УхтЛ+1 =0; УхтЛ - 0, УхтЛ+1 <0. (4.5)

I, наюнець, нестроп мНмуми пюля зменшення 1 теля постмност1 сигналу визначаються наступним чином:

УхшЛ < 0 , УхшЛ+1 =0; УхтЛ = 0, УхгаЛ+1 > 0. (4.6)

У випадку однорозрядного двмкового ЛДМ-коду зростанню, постмносл \ зменшенню сигналу вщповщають кодов! комбжаци:

...1111...; ...1010... або ...0101...; ...0000.... Ц1 комбЫацп при вщсутност1 перенавантаження кодера за крутютю вщображають рЬниц|' (4.1)...(4.3).

Строгим максимумам I мммумам, як1 описуються виразами (4.4) вщповщають комб^ацм ЛДМ-коду: ... 1100 ...; ... 0011 ... .

Нестрогим максимумам (4.5) пюля наростання сигналу 1 пюля

його постмнос™ вщповщають комбтацм: ...11010...; ... 10100 ... .

Нестроп м^муми (4.6) шсля зменшення сигналу \ пюля його постмносп вщображаються комбиащями: ...00101...; ...01011... . Решта комбЫацм ЛДМ-коду екстремумш не виражають.

Запропонований пщхщ дозволяв зформулювати алгоритм виявлення строгих \ нестрогих екстремум1в:

УВ, м((((ВЫ Ф В^2) а (В;_2 ф В;_з) а © В;_4) = 1 ) н> Мс) v (((В; © В;.,) а (Вм © В1_2) а (В,_2 © В^) л (В^3 © В1_4) ) v

((В; © вм) а (вм е в;_2) а (в,_, ф виз) а (в~7©в~7) )= 0 мнс))

Тут Мс , Мнс - сигнали, що ¡ндикують строп та нестроп екстремуми.

Для усунення впливу на ЕА початков ого перенавантаження за крутютю ДМ-кодеру двом1рних сигналю запропоновано споаб, оснований на комбжацм початкового значения масиву х00 в формам 1КМ ! решти значёнь масиву в формал ДМ. Для масиву корельованих даних розмфом М х N такий алгоритм мае вигляд

т п Ь

Xш.п = *о.о + I 4*о + 2 при £ = О, Ь < а. 1=1 г=1 г=а

Це дозволяе здмснювати окр"|м ЕА одночасно I компресю даних.

В склад ЕА входить бтыи вузький АЧА, який використовуеться

для знаходження лише строгих максимум1в \ тривалостей ¡мпульав.

АЧА е одним з основних методш вивчення випадкових ¡мпульсних

посл'|довностей, яю мають мюце в ядерних експериментах, зокрема,

при бортових дослщженнях потоюв авроральних часток на основ1 Тх

гальм1вного рентгежвського випромжювання в верхжх шарах

атмосфери. Важливу ¡нформацто про фЬичж явища в магжтосфер!

несуть нестацюнарж дтянки цих ¡мпульсних послщовностей.

Для локально-нестац'юнарних послщовностей характерна постмнють ¡нтенсивност! X,(t) = const в довготривалих складових ¡нтервалт реал1зацм 0| еб2, де 0£ - повний ¡нтервал

реалкзацп, i в той же час в короткотривалих ¡нтервалах ¡нтенсивност! можуть бути неоднаков1 й суттево вщр1знятися в!д середньоТ

¡нтенсивност! X.(t) в усьому 9v. Таю посл'|довност1 характеризуются

р1зким зростанням ¡нтенсивност! ^¡(t) » A(t) в окремих ¡нтервалах

(мжросплеск) або П спадом Xk(t) « X(t) (бухта).

При дослщженж мжросплесюв та бухт виникае питания вибору середньоТ' ¡нтенсивност'1 та тривалосп ¡нтервал'ш анал1зу. Запропоновано алгоритм визначення р1зких змш ¡нтенсивност! для нестационарно!' послщовностТ на основ! визндченоТ з попередньоТ реал1зац1Т середньоТ ¡нтенсивност!. Тривалють i -го ¡нтервалу аналЬу Oj(t) при вщсутносл даних про зв'язок зм1ни X,(t) з числом мжросплесюв або бухт ¡нтенсивност! визначаеться сумою випадкових ¡нтервалю часу (пауз) {Atm} м!ж Nc = const

¡мпульсами, юлькють яких вибираеться апрюрно, виходячи з характеру послщовностк Цей алгоритм, який найпрост!ше реал1зувати за допомогою пор!вняння часових ¡нтервал'т, пропорц'1йних вщпов'щним ¡нтенсивностям, дозволяв створити прост'1 адаптивН структури для визначення нестацюнарностей випадкових послщовн остей ¡мпульав.

■ Похибки вим'!рювання енергетичного спектра поток1в часток в значн!й Mipi обумовлюються спотвореннями, ям викликаються

накладанням ¡мпульав.

Ефект накладання виникае при малих часових ¡нтервалах м1ж сусщжми ¡мпульсами, що призводить до сумування амплп*уди

т

и.

и,

[к*1)

" и

S к t

чергового ¡мпульсуз "хвостом" попереднього (рис.3.1).

Запропоновано метод корекцм накладених ¡мпульЫв, придатний для апаратурно! реал!зацп. Б1жуче значения величини заднього фронту Ун(*) ¡мпульсу ик+1 з урахуванням його накладання в момент часу 1к+1 на попереднш ¡мпульс:

ун(1) = Н(г - 1к+1)[ик+, + у(1к+1)] ехр[-(1 - 1к+1) / 10] = Н(1 - 1к+1){ик+1 + ик ехр[-(1к+1 - 1к) / 10]} схр[-(г - 1к+1) / 1„],

де Н(-) - функц1я Хевюайда, 10 - постмна часу вхщного кола

вим1рювально! апаратури.

Якщо визначити момент накладання, сформувати ¡мпульс, идо доршнюв, "хвосту" попереднього ¡мпульсу, затримати вхщну послщовнють ¡мпульав на час встановлення т перехщних процеав в систем! \ вщрахувати сформований "хвют" вщ затриманих накладених !мпульс!в, то здмснимо корекц|'ю, точнють яко! визначаеться в основному точнютю формування експоненцтного "хвоста" коректуючого ¡мпульсу. Здмснення такоТ корекцм не залежить вщ закожв розподту ампл1туд ¡мпульЫв ! часових ¡нтервалш м1ж ними.

В четвертт глав1 наведен! результати дослщжень точност! р'|ЗНИцевого кореляцйного анал!зу коротких ! довгих ряд!в з 1КМ, ЛДМ, Д1КМ, ЗДМ та екстремального анал!зу.

Анал1з точност! р!зницевого КА коротких ряд!в у зм1шаному формат! ЛДМ-1КМ проводився шляхом ¡м!тац!йного моделювання корелятора, що працюе згщно з алгоритмами (2.3)...(2.5) при замЫ!

прирост!в сигнал!в {Уу;} ЛДМ-кроками квантування

И-И"}-

ОцЫки КФ, обчислеш з допомогою (2.3)...(2.5) пор1внювалися з "щеальними" к/Ху'(т), за як! приймаються КФ, що одержан! при ¡мп-ацмному моделюванн! 1КМ-корелятора з розряднютю не меншою

розрядносп м1кропроцесора комп'ютера. Нормована середньоквадратична похибка стк в цьому випадку залежить в1д

параметра ЛДМ s(x),s(y) i f i може бути визначена наступним

чином:

Gk =

I K<>)-Kg>(m)f

m=- P+l J

(2Р- 2)DXXD

уу

1/2

Де ^ хх' D уу - дисперсп сигнал!в.

Побудована залежнють g^e^ / e(0*pt) для коротких рядт P=N=15 при параметр! f = const (рис.4.1). Бона знайдена для однакових вщношень е(х) / е^, е^ / причому в загальному

випадку е^ ф s*^, s(0xpt ф Е(0р{. Оптималы-ii модул1 е^ вибираемо на основ! м1Н1м1зацГГ середньоквадратичноТ похибки апроксимацп

кодера од

Залежжсть ак / Ю-3, а,

1,5 1

0,5

j n-i

N^T §

Пх(£(Х) / 41)

хО2

1/2

2 i ^опт

для сигналу x(t) також зображена на рис.4.1. KpyTt дтянки обох залежностей обумовлеы перенаванта-женням за крутютю, а полоп шумами квантуван-ня дельта-кодера.

Одержан'| залежност1 дозволяють оптим'1зувати

0123456783

Рис.4.1

ЛДМ-кроки i частоти дискретизацп випадкових сигнал1в в ceHCi забезпечення мМмальноТ середньоквадратичноТ похибки КА з ДМ.

Аналопчним чином дослдакувалась точнють ржицеворо КА в зм!шаному формам Д1КМ-1КМ.

Рис.4.2

Рис.4.2 ¡люструе результати моделювання для < при Бш1п = 4пт Тут з буквами "а,б" зображеж початков!' фрагменти масив1в х,у 1 вщловщних апроксимуючих сигналш х,у, а з буквю "в" оцЫки КФ в змшаному формам ), яю позначен!

лМями, I в 1КМ-формат1 - з1рочками.

Використання зм'шаних формате Д1КМ-1КМ для обчислення оц'жок крос-кореляц1йних функц'м мае ту особливють, що при вибор'| неоптимальних крош квантування, яю допус кають перенавантаження Д1КМ-кодера одного з сигналш, появляються похибки КФ ттьки для зсувш однюТ полярности В зв'язку з цим при визначенн1 похибок КА доцтьно уточнювати середньоквадратичж похибки окремо для зсув'ш р1зноУ полярность

В робот1 дооиджувалися також можливосп ЗДМ-кореляцмного аналгау коротких ряд'щ в режим'| реального часу стосовно виявлення сильно зашумлених синусоТ'дальних сигналш, дискретизованих з частотою Найкв'юта. При ¡м'ггацйному моделюванн'| корелятор'т, що обробляли в режим1 реального часу коротю ряди (N=30) вхщного

масиву, знаходились ощнки автокореляцмних функцм Ххх(т) в формап' ЗДМ, яю пор|'внювалися з автоковар|'ац|'йними функцшми Я^т) \ Я^Чт) в форматах 1КМ та знаково!' 1КМ (31КМ) вщповщно.

Рис.4.3

На рис.4.3 зображен1 вхщний масив {х^}, х^О при вщношеннн С/Ш=-6дБ (рис.4.3.а) 1 нормоваж оцЫки (рис.4.3.б), Ххх(т) / Ххх(О) (рис.4.3.в) та

Я^Ст) / Я^(0) (рис.4.3.г).

Одержан! результати дозволяють зробити висновок про те, що в кореляцмному аналЫ коротких рядт (Ы < 30) в режим1 реального часу для виявлення зашумлених до -7дБ перюдичних сигналш, дискретизованих з частотою Найквюта, доцтьно використовувати знакову ДМ. Кореляц|'йний анал1з на основ/' ЗДМ характеризуеться високими розд'тьною здатнютю та економ'нжстю. Для екстремального анализу характеры два типи похибок, обумов-лених розр1зненням за ампл'1тудою та часом. Похибка часового

анал'1зу М (р'1зниця мЬк моментом появи сигналу про локальний екстремум \ дмсним моментом появи останнього) розподтена р1вном]рно на ¡нтервал'| [О, Тд / 2], де Тд - перюд дискретизацм.

Похибка ампл1тудного анал1зу Дх (р1зниця м1ж вим1ряним та дмсним значениями локального екстремума) може вщрЬнятися вщ похибки квантування. Бона з'алежить як вщ величини кроку квантування, так I в1д вибору частоти дискретизацм \ може суттево перевищувати крок квантування.

Метролопчж особливост1 запропонованого в попереджй глав! методу ЕА з ДМ нерозривно пов'язаж з похибками амплп-удно-часово! апроксимацм. Середньоквадратичж похибки ЕА за амплкудою та часовими зсувами можна подати вщповщно у виглядк

Тут п- число екстремум1в, {х|е) }, { х{г) } - значения оброблюваного I апроксимуючого сигналю в точц1 екстремума, }, вщповщно моменти дмсних та

виявлених на основ1 ЕА екстремум1в.

В робот1 запропоновано здмснювати одночасну корекц1ю параметрш ЛДМ сДд на основ1 амплпудно-часово! середньоквадратично! похибки

. (4.5)

Вщповщна усереднена залежнють (рис.4.4) дозволяв оптим1зувати для ЕА кроки квантування та частоту дискретизацп.

Запропоновано адаптивний алгоритм вибору крок1в квантування ЛДМ для ЕА на основ1 анал1зу похибки ох (4.4), який передбачае пор^вняння ох з заданими максимальними абсолютними похибками: перенавантаження за крутютю Дкр 1 квантування ДКЕ. Вказаж похибки обмежують ¡нтервал, при входженж в який величини

ах розм1р наступного кроку еп+] необхщно залишити попередтм, а при виход'1 за меж! ¡нтервалу - збтьшити або зменшити вщповщно.

Рис.4.4

П'ята глава присвячена запропонованим методам побудови телеметричних систем з пром1жним аналого-цифровим перетворенням та покращення ?х робочих параметрш. Придтяеться увага методам формування \ розподту цифрових повщомлень телеметричних систем з використанням делокалюацм реперного сигналу \ службових слш та узгодженоТ цифровоТ фтьтрацм.

При задант смуз1 пропускания передавача основы параметри телеметрично! системи з часовим роздтенням каналю (ЧРК), таю як завадостмюсть, точнють, можливють досягнення максимально! пропускноТ здатносл в велиюй м|'р1 визначаються параметрами комутатора передавальноТ частини та розподтювача приймальноТ частини телеметричноТ системи.

На основ1 аналЬу ¡нформащйних характеристик комутацмно-розпод'тювальних систем, давачю сигналю 1 каналу зв'язку показано, що збтьшення швидкост1 передавання ¡нформативних сигналю комутатором практично можна здмснити тшьки шляхом скорочення юлькост1 службових сигналю, що досягаеться делокал1зац1ею службових слю та мЫЫзащею довжини реперного

сигналу, який необхщний для синхрожзацм повщомлень при Тх розподт1.

Структура повщомленця з делокал1зованими розрядами службових та реперних сигнал)в, тобто при доповнен№ одним з таких розрядш кожного г-розрядного ¡нформативного слова мае вигляд

а1»а2'--• >аГ1 ас1.' • ■ • > &1>а2'"чаг>аспу а1' Э2 > • • • > аг > 3 р1 > • • • > а1 > а2 > • • •' аг > арЬ > 1-е слово ш-е слово (т + 1)_е слово (т + Ь)-е слово

де (а1,а2>... ,аг), (ас,,...,асЛ1), (ар1,...,арЬ) -символи г, ш, Ь

розряд1в вщповщно ¡нформативних, службових та реперного сигналу.

Застосування методу делокал1заци з використанням паралельних узгоджених фтьтрш в розподшювальжи частин! телеметрично! системи дозволяе пщвищити частоту дискретизаци вих'|дних сигнал1в давач1в при незначному збшьшенж часу входження системи в синхрон1зм в пор)вняны з аналопчними параметрами для локал'оованих повщомлень.

Для вибору оптимально)" довжини реперного сигналу розроблена методика розрахунку ймов'|рност) хибного формування такого сигналу ¡нформативними символами, виходячи з допустимого числа збо)'в при розпод'т'! повщомлень,

Оц)нку ймов1рност1 Р(кр) появи хибно)' реперно)' комбшаци, яка

зформована неоднаковими кодовими словами, можна обчислити з допомогою виразу

к=крш = к гт

де п - число ¡нформативних сл1в в повщомленн1, кр - число сл1в

реперного сигналу, т - число поруч розмщених слт з визначеними комбЫащями.

Розроблено також алгоритм виявлення збо'|'в, яю виникають внасл'щок появи хибних ¡мпульс'т або пропадания ¡стинних в

випадков1 моменти часу в кодовому повщомленн! з самосинхрон1зац1ею, реал1зовано7 за методами фазово! ФМ та частотно! ЧМ ман!пуляцП'. Такий алгоритм базуеться на пор|'внянж заданого числа тактових ¡мпульав, що вщповщае тривалосл одного слова, з числом видтених з повщомлення тактових ¡мпульств \ ефективний при сум1рних тривалостях хибних та ¡стинних ¡мпульав.

В шослй глав! розглядаються запропонован! орипнальн! структури кодерш, спецпроцесорю для кореляцмного та ампл1тудно-часового анал'1зу, а також комутацмно-розподтювальних систем з покращеними властивостями та розширеними функцюнальними можливостями. Частина структур ор1внтована на однор!дж обчислювальн! середовища. Основы з названих структур захищен! авторськими свщоцтвами та.перелНеж нижче.

Квдери

• Дельта-модулятор з блокуванням суматора на час перевищення вхщним сигналом верхньоТ меж1 динам!чного дюпазону з одночасним формуванням на виход! модулятора "нульового" кода ! розблоковуванням цього суматора при поверненж вхщного сигналу в заданий д!апазон. Дозволяе усунути ефект нагромадження похибок при вказаному перевищенж.

• Пристр!й, що дозволяе в попередньому дельта-модулятор! додатково перетворювати вхщний двополярний сигнал в багаторозрядний 1КМ-сигнал, додатн! ! вщ'емж значения якого подан! в прямому код1, а не в зм^иденому, що характерно для бтыиост! кодер!в.

• Кодер, який за допомогою додатково введених двотвперюдного випрямляча та аналогового суматора дозволяе одержати на виход! дельта-модулятора 1КМ-код, що вщповщае добутку значения вхщного сигналу на його прирют в момент дискретизаци.

• Кодер, що реал1зуе спос1б знаково! дельта-модуляц!!' зпдно з алгоритмом (1.1).

• Пристрой для реалгёацп способу зчитування вихщного коду сл'[дкуючих АЦП комб1нованого зршноваження з метою використання Тх високо! потенц|йно! швидкодн. Пристрм дозволяе зжмати вихщний сигнал АЦП п1сля заюнчення аналого-цифрового перетворення через ¡нтервал часу, що не перевищуе тривалють одного такту, незалежно в(д загально! к!лькост1 такт1в перетворення.

Коредашри

• Корелятор, який забезпечуе обчислення крое- та автокореляцмно! функц'й трьох порядив зпдно з алгоритмами (2.2.23)...(2.2.26). Основна перевага ще! структури - ор^нтован'ють на реал!зац1ю на однорщних обчислювальних середовищах.

• Адаптивний коррелятор, що реал'|зуе алгоритм (2.7). Для нього не вимагаеться очищения елементш затримки (рег1стру зеуву) на в'|дм'|ну в'щ алгоритму (2.6).

Ампл1тудно-часов1 анал1затори

• Одноканальний аналгёатор, який дозволяе видшяти з послщовност! ¡мпульси з тривалютю меншою вщ наперщ задано!.

• т -канальний анал!затор, некритичний до крутое^ фронтш анал1зованих ¡мпульав задано! тривалость

• ш -канальний анал'1затор з п'щвищеною роздтьною здатнютю за ампл1тудою за рахунок розд'тення в час1 ¡мпульею р1зно! тривалост1 з дов'тьною крут'ютю фронлв, частково накладених один на одного.

• Адаптивна бортова система на основ'1 ампл'ггудно-часового аналЬатора для вим1рювання характеристик випадкових ¡мпульсних посл'|довностей. Система дозволяе визначати розаяння в час'| м'жросплескш ¡нтенсивност1 енерпйних часток в р'1зних енергетичних д!апазонах (каналах) або енергетичний спектр 1 поканальне вщношення потоюв.

• Вим1рювально-оброблювальний комплекс для дослщження енерпйних часток, який складаеться з бортового спектрометра та наземно! апаратури для експрес-обробки в реальному чаЫ з

графнним вщображенням вихщних даних з допомогою самописних пристроТв.

Комутатори та розподтювач|

• Комбшований комутатор та вщповщний йому розподЫювач аналогових та кодованих сигналш.

• Адаптивний комутатор, режим роботи якого мЫяеться вщповщно до прюритетних ознак зовншних керуючих сигналю.

• Комутатор з делокал1зованими розрядами реперного та службових сигналв, структура повщомлення якого розглянена в попередьмй глав1, та в1дповщний розподтювач.

• Варганти комутаторш, реалЬованих на пол1 однорщних обчислювальних середовищ, зокрема, при використаны запропонованих модифжованих обчислювальних ком'|рок, що забезпечують чотири з'еднання (транзити).

• Розподтювач ловщомлень з самосинхронЬац1ею 1 безнадлишковими кодами, що дозволяе виявляти збоТ, яю не усуваються вхщною фтьтрацюю.

В_висновкзх коротко зформульован1 основж результати

дослщжень.

Додацш мютять документи про впровадження метод'ш, алгоритм1в та апаратури.

Основж результати роботи та висновки

1. Розроблеж гидходи до визначення в режим! реального часу оцЫок частоти дискретизацП, крок'ш квантування I розрядност1 дельта-модуляци одном1рних та двом1рних сигналю, зокрема рухомих зображень, на основ'| 1х спектральних характеристик -спектрю потужносп або усереднених амплп"удних спектр1в - а також анал1зу похибок.

2. Запропонований швидкод1ючий споаб знаково! дельта-модуляци, оснований на поршнянж з заданим вкном рюниць м1ж б1жучими та затриманими вщл1ками вхщного сигналу на число перюд1в дискретизацп, що дор1внюе порядку ЗДМ-коду.

3. Запропонован! модиф|кован'| операцм множення ЗДМ-код1в, як! вщповщають законам арифметичного множення ! дозволяють п!двищити точнють кореляцмного анал!зу на основ! ЗДМ.

4. Розроблен! принципи економ!чного ! точного авто- ! крос-кореляцмного анал'еу в режим'| реального часу довгих та коротких ряд!в на основ! р'1зних вид!в дельта-модуляцп ! прорщжених р!зниць кореляцмних функций.

5. Запропонован! два адаптивних алгоритми кореляцмного анал!зу в режим! реального часу з усередненням кореляцмноТ функцп за числом локально-стацюнарних д!лянок 1 з усередненням за бЬкучим ¡нтервалом анал!зу сигнал!в з р!зко та плавно зм!нними характеристиками.

6. Розроблен1 методи досл'щження точност! кореляц!йного анал!зу в зм!шаних форматах довгих ! коротких часових рядш в залежност! вщ частоти дискретизаци та крок!в квантування дельта-модуляцП на основ! запропонованоТ ефективно! методики ¡м!тац!йного моделювання.

7. Дослщжен'| п!дходи до кореляц!йного аналйу в и со ко! розд!льно! здатност! на основ! знаково! ДМ стосовно до виявлення сильно зшумлених перюдичних сигнал!в, дискретизованих з мМмально допустимою частотою.

8. Запропонован! принципи побудови адаптивних систем для дослщження енергетичних смпектр1в, виявлення м!кросплесюв та бухт ¡нтенсивност!, а також амплпудно-часових анал1затор!в з корекц!ею накладань випадкових ¡мпульав експоненцюльно!' форми в режим! реального часу.

9. Розроблеж методи пщвищення надмност! та пропускно! здатност! цифрових телеметричних систем з безнадлишковими кодами на основ! вибору шумопод!бних реперних сигнал'ш, делокал!заци службових та реперних сигнал!в та виявлення збоТв в повщомленнях з тактовою самосинхрон!зац!ею шляхом порщняння в!дповщних часових ¡нтервалт.

10. Запропоноваш Hoei алгоритми та структури кодер1в, комутац1йно-розподтювальних систем, а також адаптивних спецпроцесорю кореляцмного та амплп"удно-часового анлЬу на • основ! ДМ, зокрема однорозрядних з розпаралеленням операцм, придатних для мультиконвейерних систем i однорщних обчислювальних середовищ.

На основ! одержаних результате можна зробити висновок про доц'тьысть i перспектившсть застосування ДМ в кореляц'1йному та екстремальному аналЫ одном|'рних та двом1рних випадкових сигнал1в.

Розроблеж рекурентн1 методи та алгоритми з ДМ дозволяють створювати високопродуктивж та економ1чн1 структури мультиконвейерних низькорозрядних спецпроцесор'1в для ЦОС, випдних для реал1зацм на однорщних обчислювальних середовищах.

Дану роботу можна розцЫювати як теоретичне узагальнення та розвиток методщ цифровоТ обробки випадкових сигналю в режим1 реального часу на основ1 дельта-модуляци, а П результати сприяють прогресу в сфер1 автоматизаци дослщжень, зокрема, бортових. Список основних наукових публ^ацт пошукувача: Монографм, гпдручники

1. Погрибной В.А., Бобало С.И., Рожанковский И.В., и др. Ориентированные на ОВС методы корреляционного анализа со знаковой дельта-модуляцией,- Львов: НТЦ "Интеграл", 1990,- 70 с.

2. Погрибной В.А., Литвинюк A.A., Рожанковский И.В. и др. Ориентированные на ОВС методы нерекурсивной фильтрации с дельта-модуляцией.- Львов: НТЦ "Интеграл", 1990.- 76 с.

3. Литвинюк A.A., Погрибной В.А., Рожанковский И.В., Савчин О.М., Тимченко A.B. Алгоритмы, структуры и библиотека микропрограмных модулей цифровых фильтров с дельта-модуляцией на ОВС. - Львов: НТЦ "Интеграл", 1991. - 107 с.

4. Погр1бний В.О., Рожанювський I.B., Юрченко Ю.П. Основи ¡нформацмних процеав у роботизованому виробництв! / За ред. В.О.ПогрШного. - Львш: Cbit, 1995. - 304 с.

Статп в наукових виданнях

5. Блажкевич Б.И,, Воробкевич В.Ю., Рожанковский И.В. и др. Трехканальный электрометрический усилитель ИП-1//Приборы и техника эксперимента. - 1973. №4. - С.258.

6. Блажкевич Б.И., Воробкевич В.Ю., Рожанковский И.В. Измерительный преобразователь для статического измерителя Электрического поля//Космические исследования на Украине.- 1974.

- Вып.5. - С.67...73.

7. Воробкевич В.Ю., Корепанов В.Е., Рожанковский И.В. Электрометрический усилитель с автоматическим выбором диапазонов//Отбор и передача информации. - 1974. Вып.39. -С.87...89.

8. Агарков В.Ф., Антонов Н.М., Рожанковский И.В. и др. Измерение вектора напряженности постоянного электрического поля на спутнике "Космос - 484"//Космические исследования. -1977. Т.ХУ. Вып. 1. - С.94...101.

9. Драган Я.П., Жулин И.М., Копаев И.М., Куценко O.K., Погрибной В.А., Рожанковский И.В. Исследование тормозного рентгеновского излучения в эксперименте САМБО// Сборник "Магнитосферные возмущения в период эксперимента САМБО-79". - М.: ИЗМИРАН, 1980. - С.96...102.

10. Погрибной В.А., Рожанковский И.В. Повышение быстродействия АКП комбинированного уравновешивания//Отбор и передача информации. - 1980. Вып.61. - С.93...98.

11. Погрибной В.А., Рожанковский И.В. О распределении кодового сообщения при наличии сбоев//Контрольно-измерительная техника. - 1982. №31. - С.99...104.

12. Блажкевич Б.И., Погрибной В.А., Рожанковский И.В. Пут^ повышения надежности работы бортовых цифровых коммутационно-распределительных систем//Космические иссле-дования не Украине. - 1984. Вып.18. - С.39...46.

13. Рожанковский И.В. Пути улучшения метрологически) свойств аналого-кодовых преобразователей для бортовы>

телеметрических систем//Отбор и передача информации. - 1985. Вып.72. - С.105...110.

14. Погрибной В.А., Рожанковский И.В. Методика определения помехоустойчивости многоканального АЦП комбинированного уравновешивания//Приборостроение- Известия ВУЗ'ов, - 1985. Т.ХХУШ. №2. - С.35...39.

15. Билык М.Г., Погрибной В.А., Рожанковский И.В. Вероятность пребывания стационарного случайного процесса в области с изменяющимися границами//Отбор и передача информации. - 1986. Вып.74. - С.14...17.

16. Погрибной В.А., Рожанковский И.В., Савчин О.М. Корреляционная обработка со знаковой дельта-модуляцией для автоматизированных систем, управления//Автоматизация про-извод-ственных процессов в машиностроении. - 1989. Вып.28. С.129...133.

17. Погрибной В.А., Рожанковский И.В., Панчук A.C. Выбор частоты дискретизации и шагов квантования дельта-модуляции для сжатия данных//Автоматизация производственных процессов в машиностроении и приборостроении. - 1990. Вып.29. - С.129...134.

18. Атаманчук А.Н., Рожанковский И.В., Савчин О.М. Знаковые дельта-преобразователи//Автоматизация производственных процессов'в машиностроении и приборостроении. - 1990. Вып. 29. -С.147...150.

19. Погр1бний В.О., Рожанкшський I.B. та ¡н. Реалкзащя cyMaTopie з накопиченням на однорщних обчислювальних середовищах// АвтоматЬащя виробничих процесс в машинобудуванж та приладобудуванж. - 1993. Вип.31. - С.93...103.

20. Погр1бний В.О., Рожанювський I.B., Джиц1мсью 3. Використання однорщних обчислювальних середовищ для задач комутаци//1нформатизац1я та HOBi технологи.- 1996. №2. - С.40...42.

21. Погр1бний В.О., Рожанкшський I.B. та ¡н. Р1зницев1 методи в кореляцтному анал!з1 коротких ряд1в// Вим1рювальна техника та метролопя. - 1996. Вип.52.- С.8...11.

22. Погрибной В.А., Рожанковский И.В. и др. Адаптивный корреляционный анализ локально-стационарных случайных процессов //Радиоэлектроника - Известия ВУЗ'ов. - 1996, Т.39, №5.

- С.24...32.

23. Погр'|бний В.О., Рожанювський I.B., Джиц1мсю 3. Кореляцмний анал1з коротких часових рядш на основ! прорщжених р'|зниць//Доповщ1 АН Украши.- 1996. №12. - С.35...41.

Пращ в зб1рниках доповщей конференцш

24. Рожанювський I. Програмоваж комутацшн! системи на однорщних обчислювальних середовищах//1нформацтж технологи та розпюнавання образ1в: Зб1рник наукових праць м1жнародного симпоз1уму "iMOBipHicHi модел1 та обробка випадкових сигналю i пол1в". - Том III, Частина 1. - Льв1в - Харюв - Тернопть: ТП1,1993. -С.49...54.

25. Погрибной В.А., Рожанковский И.В., Зелинский И.Д. Экстремальный анализ в системах управления//РгосеесЛпдз of the II-ng Intern. Scientific Conf. "Achievements in the mechanical and material engineering". - Glivice, 1993. - C.171...177.

26. Погрибной B.A., Рожанковский И.В., Зелинский И.Д. Повышение информативности экстремального анализа с дельта-модуляцией//Доклады 2-й Межрегиональной конференции "Обработка сигналов в системах двусторонней телефонной связи". -Москва: МНТОРЭС, 1993. - С.26...29.

27. Погрибной В.А., Рожанковский И.В., Шумахер П. Повышение быстродействия корреляторов со смешанным представлением данных//Доклады 4-й Межрегиональной конференции "Обработка сигналов в системах двусотронней телефонной связи". Москва-Пушкино.- Москва: МНТОРЭС, 1995. -С.110...113.

28. Погрибной В.А., Рожанковский И.В., Джыцимски 3. Экономичные коммутаторы на однородных вычислительных средах.

- Там же. - С.129...131.

29. Погрибной В.А., Зелинский И.Д., Рожанковский И.В., Джыцимски 3 . Исследование точности ЛДМ-экстремального анализа в реальном времени// Доклады 5-й Межрегиональной конференции "Обработка сигналов в системах двусторонней телефонной связи". Москва-Новосибирск. - Москва: МНТОРЭС,

1995. - С.48...53.

30. Погрибной В.А., Рожанковский И.В., Джыцимски 3. Метрологические особенности корреляционного анализа в смешаном ДИКМ-ИКМ формате. - Там же. - С.54...57.

31. Погрибной В.А., Рожанковский И.В., Джыцимски 3., Ружыцки Я. Частота дискретизации дельта-преобразования в реальном времени двумерных сигналов. - Там же. - С.58...63.

32. Погрибной В.А., Рожанковский И.В., Джыцимски 3., Собульски А. Повышение точности ЛДМ-корреляционного анализа коротких рядов. - Там же. - С.64...67.

33. Погрибной В.А., Рожанковский И.В., Джыцимски 3., Собульски А. Экономичные алгоритмы корреляционного анализа с ДМ на основе прореживания разностей. - Там же. - С. 68...70.

34. Яворский И.Н., Погрибной В.А., Рожанковский И.В., Джыцимски 3. Адаптивная обработка сигналов с периодической нестационарностью// Доклады 6-й Межрегиональной конференции "Обработка сигналов в системах двусторонней телефонной связи". Москва-Пушкинские Горы.- Москва: МНТОРЭС, 1996. - С.35...39.

35. Погрибной В.А., Рожанковский И.В., Джыцимски 3. Обнаружение сигналов с помощью корреляционного анализа со знаковой ДМ. - Там же. - С.40...44.

36. Погрибной В.А., Рожанковский И.В., Тимченко А.В., Джыцимски 3. Распараллеливание вычисления свертки при использовании ДМ. - Там же. - С.48...51.

37. Pogribny W., Drzycimski Z., Rozankiwski I., Sobolski A. Adaptacyjna analiza korelacyjna w formatach mieszanych DM-PCM//Krajowe Sympozjum Telekomunikacji '96. - Bydgoszcz: ATR,

1996. - C.75..79.

Авторсьм свщоцтва

38. Блажкевич Б.И., Воробкевич В.Ю., Рожанковский И.В. A.c. 372725 (СССР). Двоичный реверсивный счетчик импульсов. - Опубл. в Б.И., 1973, №13.

39. Блажкевич Б.И., Погрибной В.А., Рожанковский И.В. A.c. 562810 (СССР). Распределитель кодовых сигналов. - Опубл. в Б.И., 1977, №23.

40. Погрибной В .А., Рожанковский И.В. A.c. 598238 (СССР). Устройство коммутации. - Опубл. в Б.И., 1978, N2 10.

41. Погрибной В.А., Рожанковский И.В. A.c. 668086 (СССР). Способ считывания выходного кода аналого-кодового преобразователя комбинированного уравновешивания. - Опубл. в Б.И.,1979,- №22.

42. Магин И.Д., Модла Р.Н., Погрибной В.А., Рожанковский И.В. A.c. 699668 (СССР). Дискретный амплитудный анализатор. -Опубл. в Б.И., 1979, №43.

43. Модла Р.Н., Погрибной В.А., Рожанковский И.В. A.c. 708497 (СССР). Синхронизированный генератор. - Опубл. в Б.И., 1980, №1.

44. Жулин И.А., Кедровский И.В., Копаев И.М., Погрибной В.А., Рожанковский И.В., Федорив Р.Ф. A.c. 790258 (СССР). Анализатор амплитуд импульсов. - Опубл. в Б.И., 1980, №47.

45. Модла Р.Н., Погрибной В.А., Рожанковский И.В. A.c. 851756 (СССР). Синхронизированный генератор. - Опубл. в Б.И., 1981, №28.

46. Блажкевич Б.И., Дмитриев В.Д., Жулин И.А., Копаев И.М., Куценко O.K., Погрибной В.А., Рожанковский И.В. A.c. 862699 (СССР). Устройство для измерения параметров потоков энергичных частиц. - Опубл. в Б.И., 1981, №34.

47. Гайданский В.И., Копаев И.М., Модла Р.Н., Осадця П.М., Погрибной В.А., Рожанковский И.В. A.c. 869032 (СССР). Коммутатор. - Опубл. в Б.И., 1981, №36.

48. Копаев И.M., Погрибной В.А., Рожанковский И.В., Тимченко A.B. A.c. 920811 (СССР). Устройство для передачи кодовых сообщений. - Опубл. в Б.И., 1982, №14.

49. Кедровский И.В., Погрибной В.А., Рожанковский И.В., Тимченко A.B. A.c. 1257849 (СССР). Дельта-модулятор. - Опубл. в Б.И., 1986, №34.

50. Кальмук Ю.С., Погрибной В.А,, Пристайко O.P., Рожанковский И.В. A.c. 1339584 (СССР). Коррелятор. - Опубл. в Б.И., 1987, №35.

51. Кальмук Ю.С., Погрибной В.А., Пристайко O.P., Рожанковский И.В. A.c. 1345349 (СССР). Дельта-модулятор. -Опубл. в Б.И., 1987, №38.

52. Погрибной В.А., Рожанковский И.В., Тимченко A.B. A.c. 1348883 (СССР). Устройство для передачи кодовых сообщений. -Опубл. в Б.И., 1987, №40.

53. Погрибной В.А., Пристайко O.P., . Рожанковский И.В. A.c. 1388992 (СССР). Дельта-модулятор. - Опубл. в Б.И., 1988, №14.

54. Погрибной В.А., Резников А.Е., Рожанковский И.В., Тимченко A.B. A.c. 1510075 (СССР). Коммутирующее устройство. -Опубл. в Б.И., 1989, № 35.

55. Погрибной В.А., Пристайко O.P., Рожанковский И.В., Кутаев Ю.Ф. A.c. 1510089 (СССР). Способ знаковой дельта-модуляции и устройство для его осуществления. - Опубл. в Б.И., 1989, №35.

56. Погрибной В.А., Рожанковский И.В., Савчин О.М., Атаманчук А.Н., Панчук A.C., Кулинич Т.В. А.с.1711332 (СССР). Кодер знаковой дельта-модуляции. - Опубл. в Б.И.,1992, №5.

57. Панчук A.C., Погрибной В.А., Рожанковский И.В., Савельев П.Ю. A.c.1746523 (СССР). Аплитудно-временной анализатор. -Опубл. в Б.И.,1992, №25.

58. Погр1бний В.О., Рожанювський I.B., Зел1нський 1.Д. Екстремальний анал!затор. - Позитивне ршення вщ 11.04.94р. на заявку №94041802 МКВ5 НОЗМ 3/00. Препринти

59. Погрибной В.А., Рожанковский И.В. и др. Корреляторы с знаковой дельта-модуляцией для распознавания образов// Конвейерные вычислительные системы. Препринт №17-88. - Львов: ИППММ АН УССР, 1988. С.32...34.

60. Копаев И.М., Куценко O.K., Погрибной В.А., Рожанковский И.В. Аппаратура для экспресс-обработки сигналов бортового спектрометра тормозного рентгеновского излучения//Препринт №11(324).- М.: ИЗМИРАН, 1981. - 7с.

61. Копаев И.М., Модла Р.Н., Погрибной В.А., Рожанковский И.В. Об улучшении свойств бортовых коммутационно-распределительных систем//Препринт № 10 (323). - М.: ИЗМИРАН, 1981. - 16с.

АННОТАЦИЯ

Рожанковский И.В. Корреляционный и амплитудно-временной анализ на основе разностных методов (на примере бортовых исследова-ний). Рукопись диссертации на соискание ученой степени доктора технических наук по специальности 05.11.05 -"Приборы и методы измерения электрических и магнитных величин". Государ,ственный' университет "Льв1вська полтехнка", г.Львов, 1996г.

Защищается 101 научная работа, в том числе 21 авторское свидетельство, которые содержат теоретические исследования и разработки адаптивных методов корреляционного и амплитудно-временного анализа случайных непрерывных и импульсных сигналов в режиме реального времени на основе дельта-модуляции с трансмиссией данных для бортовых исследований. Даны общие подходы к определению параметров дельта-модуляции случайных одномерных и двумерных сигналов. Исследованы метрологические особенности корреляционного и экстремального анализа на основе

дельта-модуляции с помощью имитационного моделирования. Созданы эффективные структуры, реализующие предложенные методы, в том числе ориентированные на однородные вычислительные среды.

ANNOTATION

Rozhankivsky I.V. Correlative and pike-temporary analysis on the basis of difference methods (for onboard researches). Manuscript-form thesis for degree of Ph.D.(Eng.) in speciality 05.11.05 - "Devices and methods of measurement of electrical and magnetic sizes" . State university "Lvivska Polytechnica ", Lviv, 1996.

To be defended are 101, scientific papers, including 21 inventor's certificates, that comprise theoretical investigations and the development of adaptive methods correlative and pike-temporary real time analysis of random continuous and pulsing signals on the basis of delta-modulation with data transmission for onboard researches. The common approaches to parameters definition of delta-modulation of random one-and two-dimensional signals are given. The metrological peculiarity of correlative and extreme analysis on the basis of delta-modulation are nvestigated by using of simulation methods. The effective structures, which are realize offered methods, including ones, oriented to ютодёпеоиэ computational media are created.

Ключов1 слова:

сореляцшний аналЬ, екстремальний анал1з, ампл!тудно-часовий 1нал13, р1зницев1 методи, дельта-модуляцш, комутацшно-юзподтювалы-п системи.

> . v ь