автореферат диссертации по радиотехнике и связи, 05.12.02, диссертация на тему:Исследование устройств тактовой синхронизации и фазирования в системах на базе МВК.

Українська державна академія зв'язку ім. О.С. Попова

Для службового користування Екз. Кч£/ На правах рукопису

Сосін Олександр Михайлович

УДК 621.234.;396.043

ДОСЛІДЖЕННЯ ПРИСТРОЇВ ТАКТОВОЇ СИНХРОНІЗАЦІЇ ТА ФАЗУВАННЯ У СИСТЕМАХ НА БАЗІ БЧК

05.12.02 Телекомунікаційні системи та управління ними

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук

Одеса 1998

Дисертацією є рукопис

Роботу виконано в Українській державній академії зв'язку ім. О.С.Попова

Науковий керівник:

Офіційні опоненти:

Провідна установа:

кандидат технічних наук, доцент Захарченко Вадим Миколайович, Одеська державна морська академія, доцент кафедри

Академік академії зв'язку України, доктор технічних наук, професор Лучук Андрій Михайлович, Інститут космічних досліджень Національної академії наук України та Національного космічного агенства України, ведучий науковий співробітник

Кандидат технічних наук, доцент Бритнер Леонтій Петрович, Українська державна академія зв'язку ім. О.С.Попова, доцент кафедри

Київський військовий інститут управління і зв'язку, науково-дослідний центр,

Міністерство Оборони України, м.Київ

Захист відбудеться « » /с&______199»? р., о « /«£-■» годині на засіданні

спеціалізованої ради К 41.816.02. Української державної академії зв'язку ім.

О.С. Попова.

Адреса: Україна, 270021, м. Одеса, вул.Кузнечна, 1.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці академії.

Автореферат розісланий « /У»__________/'/ 199^ р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради К 41.816.02

Фоміиа Г.Т.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Технічний прогрес в галузі засобів зв'язку України реалізується на основі комплексного підходу, що забезпечує перехід від аналогових мереж до цифрових з інтеграцією служб (Integrated Scrvice Digital Network). Особливість перетворення мережі зв'язку України зумовлена переходом її з регіональної мережі колишнього Радянського Союзу в незалежну державну. В зв'язку з цим переглянуто принципи побудови й подальшого розвитку первинних та вторинних мереж і розроблено Комплексну програму розвитку ЄНМЗУ, «Основні положення ЄНМЗУ» та концепцію розвитку національних мереж електричного та поштового зв'язку.

Ці документи визначають послідовність розв'язання задач в розвитку мереж зв'язку, котрі мають стати транспортним середовищем в період інформатизації України, базуючись на принципах, що приймаються світовим співтовариством, та інтегруючись з ним, утворюючи глобальну інформаційну інфрастуктуру.

Успішне розв'язання задач щодо підвищення ефективності існуючих засобів та мереж багато в чому залежить від поліпшення показників якості окремих локальних пристроїв систем зв'язку. До таких пристроїв, зокрема, належать системи синхронізації та фазування.

Широкосмугова мережа, що будується, грунтується на технології ATM -асинхронному методі перенесення інформації зі статистичним ущільненням 51-байтовими пакетами мережних трактів та їх синхронної комутації. Зфективність використання пропускної здатності, прозорість, сумісність значною мірою зазначаються якістю роботи систем синхронізації.

Багатопозиційні часові сигнали, шо використовують в сигнальних конструкціях базовий елемент менше за найквістовий, дозволяють збільшити пропускну здатність існуючих мереж, однак за рахунок широкого спектра використовують системи синхронізації з точністю та швидкодією більш високої якості.

У зв'язку з вшцевикладеним, тема даної дисертаційної роботи, спрямована на підвищення якості роботи систем синхронізації при використанні базового елемента менше за найквістовий в апаратурі зв'язку, є актуальною.

Розробці систем фазового автопідстроювання присвячено багато робіт вітчизняних та зарубіжних учених. Серед них є відомі роботи Шахгільдяна В.В., Первачова С.В., Тихонова В.І., Каяцкаса А.А., Клеппера Дж., Колтунова М.Н., Стиффлера Дж., Фоміна А.Ф., Зайцева Г.Ф., Стзклова В.К., Гостєва В.І. та інш.

Незважаючи на велику кількість робіт, присвячених аналізу та синтезу дискретних систем синхронізації з безпосереднім впливом на частоту генератора, багато питань, важливих для практики застосування СФС в сучасних пристроях та мережах звя'зку, не досліджено. Зокрема, не розроблено методи синтезу оптимальних за швидкодією розімкнених та замкнених СФС, не досліджено рекурентні алгоритми керування фазою генератора, СФС з місцевими позитивними зворотними звя'зками, алгоритми підвищення точності роботи систем, побудованих на базі багатопозиційних часових кодів.

Мета праці та задачі роботи. Метою дисертаційної роботи с теоретична розробка, дослідження і впровадження СФС вьісокої точності та швидкодії в класі систем з місцевими позитивними зв'язками, призначеними для сучасних систем зв'язку. Розв'язуються такі задачі:

• розробка структур і методів синтезу аналогових та цифрових СФС з місцевими зворотними зв'язками з умови підвищення точності й швидкодії;

• розробка структур та синтез оптимальних за швидкодією розімкнених та замкнених дискретних СФС;

• оптимізація СФС для систем з багатопозиційними сигналами;

• аналіз самосинхронізуючих властивостей лінійних кодів, оптимізація інформаційних та надлишкових елементів в кодових словах, що мінімізує втрати на циклове фазування;

з

• здобуття аналітичних виразів для імовірності невиявлення асинфазного стану при роздільних лінійних кодах;

• розробка алгоритмів та пристроїв фазового автопідстроювання для реальних систем автоматики, телемеханіки, зв'язку, оцінка їхніх статистичних робочих параметрів.

Методи дослідження. При синтезі та аналізі СФС використано спектральний і операторний методи розв'язання диференційних рівнянь, статистичну теорію зв'язку, теорію множин та кодування, теорію імовірностей і оптимального керування, методи розв'язання діафантових рівнянь, теорію інваріантності та чутливості.

Наукова новизна.

1. Запропоновано структуру СФС і розроблено методику структурного та аналітичного синтезу її з місцевими позитивними зворотними зв'язками, фізично реалізованими, з умов підвищення точності.

2. Запропоновано нові структури оптимальних за швидкодією СФС й наведено результати їх дослідження.

3. Запропоновано метод зменшення помилок розкладання при сигнальних конструкціях багатопозиційних часових кодів.

4. Запропоновано методику розрахунку часу виходу з фази до СТС для систем на базі багатопозиційних часових кодів при різних видах завад.

5. Проведено аналіз якості роботи системи тактової синхронізації прн дії дроблень.

6. Встановлено верхню та нижню межі для імовірності невиявленої помилки фазування через коефіцієнт надлишковості лінійного коду, запропоновано алгоритм мінімізації цієї імовірності.

7. Запропоновано алгоритми та пристрої, що поліпшують параметри роботи цифрового регулятора, двофазного асинхронного двигуна, пристроїв передавання та приймання на базі КР580ВВ51.

Основні тези, що виносяться на захист

1. Дослідження ефективності ввімкнення в системі ФАПЧ ланки позитивного зворотного зв'язку для підвищення порядку астатизму, мінімізація інтегральної оцінки якості роботи систем фазового автопідстроювання.

2. Порівняння множин дозволених сигнальних конструкцій багатопозицінних часових сигналів при захисті в цілому та за окремими значущими моментами модуляції.

3. Оптимізація відповідностей кодових множин розрядно-цифрових та багатопозиційних часових кодів, що дозволяє зменшити помилки «розмноження».

4. Аналіз пристроїв тактової синхронізації для систем, використовуючих сигнальні конструкції з базовим елементом менше за найквістовий.

5. Аналіз якості роботи СТС систем ПД на базі багатопозиційних часових сигналів при дії дроблень в каналі зв'язку.

6. Алгоритми використання самосинхронізуючих властивостей лінійних кодів для зменшення втрат при фазуванні.

7. Приклади синтезу систем фазового автопідстроювання в автоматиці, телемеханіці та зв'язку.

Обсяг і структура роботіг Дисертаційну роботу викладено на 152 сторінках машинописного тексту, вона містить 53 рисунки, 10 таблиць. Робота складається із вступу, п'яти розділів, висновку, списку використаної літератури, який включає 119 найменувань.

Публікації. З теми дисертації опубліковано 6 робіт, з них чотири статті у науково-технічних збірниках з автоматики та інформатики і два розділи в книзі «Системи електрозв'язку», підготовленій видавництвом «Техніка».

Апробація роботи. Основні теоретичні і практичні результати праці обговорено на семінарах кафедри Передавання дискретних повідомлень, науково-технічних конференціях Української державної академії зв'язку ім. О.С. Попова.

Реалізація результатів робота Тема дисертації безпосередньо пов'язана з виконанням держбюджетної НДР кафедри Передавання дискретних повідомлень Української державної академії зв'язку ім. О.С. Попова. Експериментальні дослідження характеристик каналів провадились на реальних каналах мереж Кримтелекому.

Результати роботи, викладені в підручнику «Системи електрозв'язку», використовуються в навчальному процесі Української державної академії зв'язку, Київському коледжі зв'язку, Львівському та Харківському технікумах зв'язку.

Основний зміст роботи. У вступі обгрунтовано актуальність теми, сформульовано мету та основні задачі дисертаційної роботи. У наступних розділах викладено розв'язання поставлених задач.

Перший розділ присвячено питанням підвищення порядку астатизму систем ФАПЧ за рахунок впровадження позитивного зворотного зв'язку. Оскільки досягнення абсолютної інваріантності в замкненій системі фазового автопідстроювання неможливе, то для зменшення фазової помилки системи в усталених та перехідних режимах пропонується дістати за рахунок впровадження у замкнену систему ланок місцевого позитивного зворотного зв'язку (МПЗЗ).

Передатна функція %(/>) такої системи через помилку визначається

к(,),____________і-УзбО^ОО______________ (1)

де И^- (рУ передатні функції основних ланок системи;

ІУос (р)~ передатна функція ланки місцевого позитивного зворотного зв’язку, замикаючого і-у основну ланку.

Передатна функція для помилки за задавальпим впливом має вигляд

а для помилки за збуренням

Показано, що впровадження коректуючої ланки з передатною функцією,

функцією Уґг(р), усуває вплив МПЗЗ на стійкість системи. Ця властивість систем з позитивним зворотним зв'язком забезпечує їхню фізичну реалізовність.

Розглянуто питання підвищення астатизму систем ФАПЧ за допомогою ланки МПЗЗ для випадку поліноміальних впливів, що виникають при стеженні за несучою у супутникових системах. Зокрема, для впливів вигляду

Для підвищення порядку астатизму без втрати стійкості у замкнений

Наявність різниці в чисельнику передатної функції (5) дозволяє шляхом відповідного добору параметрів ланки МПЗЗ підвищити порядок астатизму.

В роботі наведено алгоритми мінімізації інтегральної квадратичної оцінки якості за допомогою ланки МПЗЗ, введеного у замкнену систему ФАПЧ. Інтегральні критерії дають оцінку швидкості згасання та величини перехідної складової помилки у сукупності. За рахунок вибору передатних функцій ланок незмінної частини системи (р) ^2 (/*)> Щ (р)] реалізується вихідна замкнена система ФАПЧ, яка має астатизм першого порядку, що дозволяє за відповідноі характеристики передатної функції ланки зворотного зв'язку УУ0С (/^забезпечити мінімум оцінки.

^(р)=Кс(р)/Щ(р) що вмикається паралельно до ланки з передатною

<Ргх(0=аО + аі' + а2?2-

(4)

контур системи вводиться ланка МПЗЗ_з передатною функцією №ос(р) та коректуюча ланка з передатною функцією ЩІр)- Тоді передатна функція за помилкою буде мати вигляд

(5)

Щ (р)= [ъ(рУос(р)-£з(рКс(р)КСрУ2(р);

(р)= И (рУЬ (рУз (р)+ А (рРї ірРг (р№ос(р)- (6)

Другий розділ присвячено питанням формування сигнальних конструкцій з базовим елементом менше за найквістовий. Показано, що потужність дозволеної множини кодових слів за змінного числа інформаційних значущих моментів і визначається выразом

т

іїпТ. = І с‘ .4

И1, т?-ф-і)

(7)

де т - інтервал реалізації дозволеної кодової множини за постійної тривалості сигнальних конструкцій;

Б - ціле число (5 Є 1,2,3 ...к), що визначає величину базового елемента.

. *0

А = -

1

{°= де7

(8)

де /о - тривалість найквістового елемента при смузі каналу Д/\

Збільшення швидкості передавання відбувається за рахунок того, що потужність дозволеної множини багатопозиційних бінарних сигналів більше за число кодових слів, реалізовних на інтервалі /«-одиничних елементів за розрядно-цифрового коду

N^>2"' (9)

Пропускна здатність каналу Ст за таких сигналів визначається числом реалізацій Nта імовірністю помилкового приймання сигнальної конструкції:

1 ~Рв

Г =*

»и

МрТ. + Рв 1оЙ2 Рв + (? - Рв)1оё2'

^2-1.

(10)

де рв-імовірність правильного приймання сигнальної конструкції, визначувана середньоквадратичним значенням відхилення значущих моментів в даному каналі та середнім числом переходів /:

т

Зазвичай потужність використовуваної дозволеної множини менше за величину, що визначувана виразом (7), оскільки з останнього вибираються лише такі, характеристики яких дозволяють виправляти чи виявляти певного класу помилки. В основному застосовуються два алгоритми відбору:

1. множина, в якій місця перебування значущих моментів модуляції х<

розташовано у визначених місцях:

А]Ху + Л2Х2 +...+ Апхп =0(то<1Ло) (12)

де коефіцієнти Л,-визначаються через кодову відстань сі;

1. множини, в яких місця знаходження кожного переходу

задовольняють умові

хі =0(тосІ/1о)

В роботі проведено порівняння цих алгоритмів формування за критерієм максимуму пропускної здатності за заданих параметрів завад в каналі, здобуто аналітичні вирази для коефіцієнтів А,- через параметри каналу та вимагану якість приймання.

Одна з проблем при використанні як канальних сигналів конструкцій багатопозиційного часового коду - це знахождення оптималышх таблиць відповідностей конструкцій розрядно-цифрового та багатопозиційно-часового кодів. При цьому оптимальною вважається така відповідність, за якою с-кратні помилки зміщень ЗМВ при БЧК не приводили до більшої кратності помилок за РЦК. Для прикладу на рис.1,2 подано графи для РЦК та БЧК за однакової потужності дозволеної множини Ир=32. У вершинах графа вказано номери кодових комбінацій, а вершини, іцо відстоять одна від одної на відстані, зорівнюваній 1, з'єднані дугами.

г2 * ї /4 /5

/9 е/

23 .. 24 **

27 г*

зо

Рис. 1 Граф БЧК

зображено на рис. 1.

■гг

■ге

складається з двох частин: для слів з одним (рис. 1а) та двома (рис. 16) інформаційними переходами. Граф, відповідний РЦК, зображено на рис. 2 (2а -пряма, 26 - зворотна сторона графа).

Задача побудови таблиці відповідності зводиться до знаходження відбиття плоского графа БЧК на граф РЦК. При цьому відбитті вершини графа БЧК на вершину графа РЦК інцидентні ребра переходять у відповідні ребра графа РЦК. В роботі наведено докладні розрахунки імовірностей помилок перекодування за заданої ваги помилки в каналі.

Третій розділ присвячено питанням дослідження пристроїв синхронізації, побудованих на базі багатопозиційних часових сигналів. Враховуючи, що

базовий елемент при БЧК є набагато меньш за найквістовий, виникає проблема підвищення швидкодії системи. Для аналізу перехідного процесу пропонується використовувати узагальнений інтегральний критерій.

Сформульовано алгоритм синтезу оптимальної за швидкодією СФС:

1. з умов вимаганого запасу стійкості обираються параметри замкненого контура керування СФС;

2. визначається число рівней сигналу («) перемикання;

3. при заданій величині стрибка та числі рівней п визначається амплітуда сигналу А;

4. з системи трансцендентних рівнянь визначаються моменти перемикання керуючого сигналу;

5. визначаються тривалості імпульсів (/,), генеровані формувач;іми;

6. у відповідності з обчисленими параметрами імпульсів А, визначається тип формувачів імпульсів ФІ та схеми іхнього з'єднання.

Враховуючи значення тривалості базового елемента Д при БЧС, було зроблено оцінку середнього часу до зриву СТС за наявності дроблень. Для передаваного сигналу було накладено обмеження, що апріорні імовірності передавання «1» та «-1» однакові (Р,(+1) = /*,-(-1)). Такі сигнали задовольняють рівнянню

де ц - інтенсивність переходів поміж станами (+1) та (-1) в одиницю часу.

Дія дроблень порушує симетрію вхідного сигналу, тобто інтенсивності ц (1) та (і (-1) стають неоднаковими:

Ця асиметрія за відомих параметрів дроблень визначає середній приріст частоти вхідного сигналу, що дозволяє визначити смугу утримання. В роботі наведено розрахунки часу до зриву синхронізму при заданих швидкостях та реальних параметрах дроблень. При цьому визначено: тривалість одинокого дроблення, здатного призвести до зриву синхронізму, імовірність зриву

(13)

(14)

синхронізму за дії поодинокого дроблення. Для прикладу в таблиці 1 а наведено значення імовірності зриву синхронізму від ?др, 1 б - імовірності зриву від тривалості дроблення, 1е - імовірності знахождення системи в стані синхронізму за наявності нестабільності генератора та дроблень.

Таблиця 1 а

<др, мс 20 50 100 200

р, 0,12 0,24 0,49 0,98

Таблиця 16

ДГ.Гц 0,4 0,8 1,2 1,6

/дрМС 210 104 69 52

Таблиця їв

Д/, Гц 0,4 0,8 1.2 1,6

1 -Рг 0,99 0,49 0,24 0,12

Четвертий розділ присвячено питанням використання структурної надлишковості сигнальних конструкцій для циклового фазування. Визначено межі самосинхронізуючої здатності лінійних надлишкових розрядно-цифрових кодів через їхні параметри. Показано, що ранг матриці простору перерізів при зміщенні фази

RangGnoj >2k-mj (15)

та імовірності невиявленої помилки асинфазного стану

^шах=2т^, (16)

де к - число інформаційних елементів;

mj - номер елемента, з якого починаються кодові слова множин перерізів.

Нижня межа імовірностей невиявленої помилки також визначається структурою коду (п,к) та місцем виходу із фазиНаприклад, при п!З < к < п/2:

2-(^+^') при 1 < 7 < п - 2/с

піт =' 2~(п~^ при п-2к< _/ < 2Л

2 ~(n~j+l^) При 2к< ] <п

Для інших співвідношень п та & вырази для У у тш будуть іншими. Являє інтерес

мінімізувати не верхню межу Рі при окремих значеннях у , а таї-: розставити стовпці матриці надлишкового коду , щоби мінімізувати верхню межу середньої імовірності невиявленої помилки відсутності синфазності. Показано, що мінімум верхньої межі досягається за умови

де ]лс[ - ціла частина х. При цьому завжди можливе таке розміщення інформаційних розрядів комбінацій, що задовольняється умова (18).

На основі загального аналізу дістано аналітичні вырази для імовірностей невиявленої помилки для кодів з парним числом одиниць, коду з повторенням та інверсного коду.

В п’ятому розділі наведено приклади синтезу пристроїв, що використовують елементи систем синхронізації. Проведено аналіз цифрового регулятора з перестроюваними параметрами, які дозволяють здобути добру якість перехідних процесів з нульовою помилкою в усталеному режимі. Показано, що різницеве рівняння цифрового регулятора має вигляд

Часовий параметр к змінюється через крок квантування, а параметр п -змінюється за крок моделювання. При цьому система буде тим ближче до стаціонарної, чим менше крок квантування п.

Для забезпечення умов досягнення стаціонарності слід вводити змінні коефіцієнти в передатній функції регулятора.

В роботі показано, що однорівневі пристрої прямого цифрового керування двофазним двигуном (ДАД) мають високий коефіцієнт гармонік.

, . Щк-ІЇ

—--------- 1 < ті < —--

и-1 и-1

(18)

ир(к)= Ь03(*)+ ЬрЦе -1)+ ир(к -1)

(19)

За рахунок введення фазового методу керування двигуном, за якого формується багаторівневий вихідний сигнал оптимальної форми, забезпечується зниження коефіцієнта гармонік.

Синтезована система фазового автопідстроювання з цифровим регулятором, за якого для забезпечення вимаганої динаміки використовується аналого-цифровий та цифро-аналоговий перетворювачі.

Показано, що передатна функція цифрового регулятора визначається

(20)

г + а\г+а2

де

Ь0 =45,214; Ьх =46,56; Ь2 =9,88;

«І = 0,8006; Я2 = 0,11.

Значення Ьі , аі дістано при заданих в роботі параметрах неперервної та дискретної частин передатної функції.

Якщо замість електродвигуна та функційних потенціометрів використовують електронний інтегратор та функційні претворювачі и/соб и, и/біп и, то передатна функція цифрового регулятора має вигляд

И/(г)=М±А. (21)

2 + а\

У висновку наведено мікропроцесорну реалізацію пристрою циклової синхронізації для системи з використанням часових кодів. Показано, як за рахунок впровадженої в сигнальних конструкціях надлишковості реалізується стартстопна система з негайним входженням в цикловий синхронізм. При цьому рекомендується використовувати префіксний код, для якого автокореляційна функція задовольняє умові:

В(т)+(т)<В(0) (22)

де т - дискретний зсув. В роботі наведено алгоритм синтезу префіксного коду Гільберта.

ВИСНОВОК

В дисертаційній роботі здобуто такі основні результати:

1. Проведено аналіз впливу позитивного зворотного зв'язку в системі ФАПЧ на стійкість, порядок астатизму, мінімізацію інтегральної оцінки.

2. Проведено синтез передатної функції ланки місцевого позитивного зв'язку, що забезпечує мінімізацію інтегральної оцінки.

3. Проведено оцінювання пропускної здатності бінарного каналу при передаванні багатопозиційних часових сигналів.

4. Здобуто алгоритм перетворювання кодів БЧК в РЦК, що мінімізує помилки розмноження.

5. Досліджено стійкість роботи пристроїв синхронізації для систем, побудованих на базі БЧК, при різних завадах в реальних каналах зв'язку.

6. Визначено нижню та верхню межі імовірності невиявленої помилки при виході із фази системи, що використовує надлишкові розрядно-цифрові коди зі структурою к, п, г.

1. Проведено аналіз самосинхронізуючих властивостей найпростіших

надлишкових лінійних кодів: з парним числом одиниць, з повторюванням, інверсних.

8. Синтезовано пристрої синхронізації для цифрового регулятора системи амплітудного автопідстроювання, електроприводу з фазовим цифровим керуванням, системи цифрової корекції.

За матеріалами виконаних досліджень опубліковано роботи:

1. Сосин А.М., Захарченко В.Н., Шкуренко А.С. Пропускная способность канала при неравномерных МВС. Сб. науч. трудов «Информатика и связь». УГАС им. А.С. Попова, - Одесса, 1997, с. 13-16.

2. Захарченко В.Н., Владишевский Б.С., Сосин А.М. Защита информации от несанкционированного доступа в телекоммуникационных системах. - В кн. «Системы электросвязи». Том 2. Киев, Техника, 1998, с. 146-176.

3. Захарченко В.Н., Рудый Е.М., Сосин А.М. Системы передачи информации. - В кн. «Системы электросвязи». Том 1. Киев, Техника, 1998, с. 73-120.

4. Гостев В.И., Сосин А.М., Шерет А.Н. Параметрический синтез цифрового регулятора системы амплитудной автоподстройки. Сб. Автоматизація виробничих процесів. №2. Київ, 1997, с.107-111,

5. Гостев В.И., Присяжнюк Н.Н., Сосин A.M. Электропривод с устройством фазового цифрового управления. Сб. Автоматизація виробничих процесів. №1. Київ, 1997, с.95-99.

6. Гостев В.И., Сосин А.М., Яновский О.Г. Цифровая коррекция систем фазовой автоподстройки. Сб. Автоматизація виробничих процесів, №3. Київ,

1997,с.96-101.

Сосін Олександр Михайлович. Дослідження пристроїв тактової синхронізації та фазуванпя в системах БЧК.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук зі спеціальності 05.12.02. - Телекомунікаційні системи та управління ними. Українська державна академія зв'язку ім. О.С. Попова, Одеса,1998.

Дисертаційну працю присвячено питанням синтезу систем тактової синхронізації та циклового фазування при роботі сигнальними конструкціями з базовим елементом менше за найквістовий, здобуто аналітичні вирази для пропускної здатності з урахуванням характеристик завад в каналі, для верхньої та нижньої меж імовірності невиявленої помилки асинфазного стану, проведено аналіз самосинхронізуючих властивостей найпростіших надлишкових лінійних кодів, наведено приклади реалізації систем синхронізації та фазування в різних пристроях.

Ключові слова: синхронізація, надлишкові коди, багатопозиційні сигнали, позитивний зворотний зв'язок, передатна функція.

Сосни Александр Михайлович. Исследование устройств тактовой синхронизации и фазирования в системах на базе МВК.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата технических наук по специальности 05.12.02. - Телекоммуникационные системы и управление

ими. Украинская государственная академия связи им. А.С.Попова, Одесса, 1998.

Диссертационная работа посвящена вопросам синтеза систем тактовой синхронизации и циклового фазирования при работе с сигнальными конструкциями с базовым элементом меньше найквистового, получены аналитические выражения для пропускной способности с учётом характеристик помех в канале, для верхней и нижней границ вероятности необнаруженной ошибки асинфазного состояния, проведен анализ самосинхронизирующих свойств простейших избыточных линейных кодов, приведены примеры реализации систем синхронизации и фазирования в различных устройствах.

Ключевые слова: синхронизация, избыточные коды, многопозиционные сигналы, положительная обратная связь, передаточная функция.

Alexander М. Sosin. The research of time synchronization devices and phasing in the systems of multihighfreguency channels.

The thesis for application for the scientific degree of the candidate of technical sciences on speciality 05.12.02 - Telecommunication systems and their control. Ukrainian State Academy of Telecommunication named after A.S.Popov, Odessa,

1998.

The thesis research work is devoted to the guetions of synthesis of time synchronization systems and cycle phasing in dealing with signal construction with the basic element less than Nykwist one; the analytical expressions; for passing abilities were received with taking into account the characteristic'!; of channel interferences for lower and upper probability boundaries for nordetermired error of asynphasc state; the analysis of selfsynchronizing properties of the symplest surplus linear codes is presented as well as the examples of synchronous system realization and phasing in various devices.

Key words: phase selftuning, multipositional the way “in the whole”, feedback, transmitting function.