автореферат диссертации по информатике, вычислительной технике и управлению, 05.13.09, диссертация на тему:Информационное обеспечение поддержки и управление лечебно-диагностическим процессом в амбулаторно-поликлинических учреждениях

РГ8 ОД

L Акадехйг наук УхраТнн ..

iHCTHtyî кибернетики ímckí В. M. Глушкова

На правах рукопису

КОВАЛЕНКО Олександр Серпйович

УДК 616-71:681.3

1НФОРМАЦ1ЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПЩТРИМКИ I УПРАВЛ1ННЯ Л1КУВАЛЬНО-Д1АГНОСТИЧНИМ ПРОЦЕСОМ

В АМБУЛАТОРНО-ПОЛ1КЛ1Н1ЧНИХ УСТАНОВАХ

05.13.09 — управлжля в б1олопчних та медичних системах (включаючи застосування обчислювальноТ технжи)

Автореферат дисертацп на здобуття наукового ступени доктора медичних наук

КиГв 1993

Диссртацдя е рукопксом

Робота виконана в 1нститу-п к5бернетики 1меш В. М. Глуш-кова Академа наук Украши.

Науковий консультант: доктор медичних наук,професор'

ПОПОВ А. О. . -

Офщ1йш опоненти: доктор медичних наук, професор

Алеев л. е.,

доктор медичних наук, професор ШЕВЧЕНКО Р. М„

доктор медичних наук, професор УВАРЕНКО А. Р.

Провиша оргашзашя: Украшсьшш державшш ыедичннй

ушверситет.

'О / 1 ^ • УУ" " -Захист в1дбудеться 199^р. 0 ^^

годин! на зааданш спещал1зовя,но1 учено! ради Д 016.45.05 при 1нститут1 ибер нетики ¡'меж В. М. Глушкова АН Украши за адресою:

252028 Кн'/в 28, проспект Науки, 41.

3 дисертащею можна ознайомитися в науково-техшчному арх1в1 iнcтитyтy.

Автереферат розкланий ^^УА/*- ¡дд 3 р.

Учений секретар спещал1зовано! учено! ради

КОЗАК Л. М.

АКТУЛЛЬНЮТЬ ПРОБЛЕМ. Кризове становище в систем1 охорони здоров'я виклйкано недосконал1стю П управл1ння та в1добрахуеться в складному багатор1вневому характер! Г1 структура та веллк1й к1лькост1 показник1в, що використовуються в процес! управл1ння. Складн!сть оц1нки насл!'дк!в р1шень, що, приймае адм1н1страц!я медичних установ, те б1льш ускладнюеться эначним в!дставанням ефек-ту б!лыгост1 управляючих вплив1в. Гака оц1нка стосуеться вс!х л1-кувапьно-проф1лактичних установ. Кр1м цього, сучасна система охорони здоров'я, яка е специфичною сферою економ1чяо! д!яльнист1, не мае каукового обгрунтування пр!оритет1в розвитку, анал!зу сп1вв1дношення витрат та корист1 при розподШ pecypclB, Таким чином, виникае проблема впровадження ново! системи охорони здоров'я, що базуеться на економ1чних зв'язках - страховок медицшш. Страхова медицина неможлива без ново! !нформац1йно! технологи, яка над!йно ев'яке страхову компан!ю а л1карем та патентом.

За кордоном уке е значний досв!д у використанн! засоб1в об-чисдювально! техн!ки та метод1в 1нформатизацП в установах охорони здоров'я, що сприяе п1двищенню р!вня медичного обслуговування. п1двищенню квал1ф!кац1! медичних кадр!в, знихенню захворюваностЬ У практиц! кл!н1чно1 та амбулаторной медицина 8 усп!хом застосо-вуються медичя! 1нформац1йн! системи (MIC), на баз! яких створе-ний ц1лий ряд автоматизованих госп1тальних систем (Д.Д.Щербаткин з :п1вавт..1983). При цьому доля витрат на 1нформатизац1ю в бюджет 1 установ охорони здоров'я становить в!д 2 до 33% (H.E.Peterson, 1983). Основний ефект пов'язаний а п1двищенням яност1 медичного обслуговування.

В УкраШ та кра'1нах СНД впровадхення засоб!в 1нформатизац1! е практику роботи установ охорони здоров'я почалося на початку 70-х рок!в. За цей пер1од було розроблено ряд 1нформац!йних систем (А.О.попов,1S71,1975, В.А.Бояджак,1983 В.М.Тимон1н,1989, ¡0.М.Довженко,1990), а також систем для автоматизовано'1 обробки медичних даних. Водкочас 1нформац1йн1 технологи важко впроваджу-валися у практичну медицину, що пов'язано з вХдставанням у роз-' робц! засоб1в обчислювально! техн!ки та з економ1чним станом крайни. Але п1двищення якост! проведения л!кувально-д1агностичного'-процесу, знихення дол! рутинно! npaul медичних роб!тник!в вимагае застосування засоб1в обчислювально! техн!ки в повсякденн!й прац! медичних установ (М.М.Бубнов, Ю.Г.Зотов.1989, В.М.Лехан.1990). Особливо це стосуеться амбулаторно-пол11сл1н!чних заклад!в, що. ма-

ють пропускну мо*лив1сть до 1000 i б1льие в1дв1дувань sa зм1ну. До цього ж через них, за данный ряду автор!в, проходить до 802 населения (¡0.1.Лисицин,1987) вахливими налрямками д1яльност! цих установ в проведения диспансеризацП та профогляд!в. Тому п1дви-щення к1лькост1 розробок в ц1й област1 пов'язано саме э такими задачами (Р.М.Баевський,1989, В.Ф.Анань1н.В.Н.Тимон1н,1939, . О.П.М1нцер,1989). Роблиться спроби створення автоматизованих систем управл!ння пол1кл1н1кою (В.М.Савелиев,1985, В.И.Гайдук,1989, В.0.ЧаушевР1991). розробляються так зьан1 автоматиэован! м1сця прац1 л!кар!в pisHoro проФ1лю. • Але до цього часу не мае едино! думки щодо технологи впровадження засоб1в обчислювально! техн!ки в амбулатории-пол1кл1н1чних установах. Це пов'язано, звичайно, 8 в1дсутн1стю п1дход1в та приншШв надання медично! допомоги в умовах ринково! економ!ки. Перех1д до страховой медидшш надасть актуальноетi роботам по створенн» методики вастосування 1иформа- . ц1йних технолог 1й в амбулаторно-пол 1 кл 1 н iчних установах, а т.акож роеробки 1лформац1йного забезпеченмя Шдтримки д!яльност1 л1каря на робочому м1сц1 на основ1 тако! методики.

META ТА 0СН0ВН1 ЗАДАЧ1 Д0СЛ1ДШ1НЯ. Мета досл1дження полягае в створенн1 адекватного 1нформац1йного забезпечення для п1дтримки *управл!ння л1кувально-д1агностичним процесом в умовах амбулатор-но-пол1кл1н1чно! установи.

Щоб досягти цШ мети, необх1дно вир1шити так1 задачи: проанал1зувати процес веаемодП фактор!в р!зного р1вня п1д час проведения л1кувально-д1агностичних заход1в;

досд1дити дикам1ку захворованост1 населенна району по основних'нозолог1чних трупах (ретроспективний аналШ;

розробити методику економетричного моделюваиня л1куваль-но-д1агностичного процесу в амбулаторно-пол i кл i н i чн их установах;

розробити алгоритми управл1ння л1кувально-д1агностичним процесом в амбулаторно- гол i кл i н i ч н кх установах. якщо ьiдома мета управл1ння та зовн1шн1 умови;

розробити адекватну мову опису функц1онального стану хворого для використання в 1нформац1йн1й систем!;

визначити 1нформац1йну модель функционального стану пац!ента пол!кл1н1ки як насл!док керуючих фактор1в ироф1лактики та л1кування;

. розробити метод формат зованого подашш д!агнозу;

розробити 1нформад1йн1 модел1 л1кувальних засоб1в щодо умов амОулаторно-пол1кл1н1чно! установи;

розробити та обгрунтувати структуру 1нформац1йного вг^еа-печення п!дтримки д1яльност! л1каря на робочому м1сц1;

I

НАУКОВА НОВИЗНА РОБОТИ:

1. Модиф1кована методика екокометричного моделювання для вир!шення задач управл1ння л1кугэлъко-д1агностичним процесом.

2. Розроблен1 частков1 модел! д1яльност1 пол1кл1н!чноК /станом в р!зних умовах функц!онування та показано ав'язок ефектив-ност1 д1яльност1 пол1кл1н1ки з р1внем захворюваност1 населения району.

3. Розроблен1 та обгрунтован1 георетичн1 основи 1нфор~ маШйного моделювання патолсг1чного процесу за принцияаыи теорп п1знання,

4. розроблено метол формал!эацП ыедично! 1нформацП у вкг-ляд1 форыули висловлювання, яка мае константну складову та к1лька 8м1нних складових, п1дпорядкованих константн!й.

5. Розроблена методика побудови словника з метою формування речення-висловлювання, яко в1добралсае розширений опис симптому чи д1агнозу.

6. Розроблен! словники для опису функц1онального стану окре-М11Х ф1э!олог1чних систем та орган1в людини.

ПОЛОЖЕНИЯ ДО ЗАХИСТУ:

1. Розроблено математичн! модел1 л1кувально-д1агностичного процесу, то описують процеси д!яльност1 пол!кл1н1ки, зм!ни стану здоров'я населения рег1ону, вплив керуючих сигнал!в, допомагають у керуванн! д!яльн1стю лол!клШкк за рахунок зм1ни умов функц1о-нування та впливових фактор!в зовн1шнього середовища.

2. Розроблений метод формал1зацП медично! 1нформац1'1, яка мае константну складову та к1лька зм1нних складових, п1дпорядко-ваних константн1й, дозволяв описувати кл1н!чний д1агноз, функц!о-нальний стан хворого, л!кувальн1 заход! в ун!ф1кованому вигляд1 для використання його в медичних 1нформац1йних системах.

3. Розроблена методика формування д1агнозу, яка базуеться на 1ерарх1чност1 здобуття сукупност1 ознак та 1х градац1й, висловлю-вань, понять та умовивод!в, дае можливХсть л1карю адекватно опи-сати д!агноз хворого незалекно в!д кл!н1чно1 школ! ч! класиф!ка-

цП хвороби.

ТЕОРЕТИЧНЕ ЗНАЧЕНИЯ РОБОТИ:

1. Запропонована в робот1 методолог1я економетричного моделю-вання л1кувально-д1агностичкого процесу, яка роароблена э ураху-ванням умов амбулаторно-пол1кл1н1чно1 установи, ыоже вастосовуьа-тися для вивчекня л1кувадьно-д1агностичного процесу будь-яких л1-карських спец1альностей, що мають м1сце в пол1клШц1.

2. Запропонована методика побудови 1нформац1йних моделей 8ах-ворювання може застосовувагися в медичких навчальних аакладах як 1нструмент для вивчення методики обстеження хворого.

3. Роароблена методика формал1зацП медичноЧ 1нформац11 ыоже аастосовуватися для створення медичних 1нфзрмац1йних систем р18ного приввачення а метою 1х впровадження в установи охорони вдоров'я.

ПРАКТИЧНА ЦШШСТЬ роботи полягяе в розробц1 економетричних моделей д1яльност1 амбулаторно-пол1кл 1 к 1 чного закладу; в розрооц1 1нформац1йного забезпечення п1дтримки д1яльност! л!каря пол1кл1-н1чного лрофХлю ка робочому м1сц1.

РЕЗУЛЬТАТИ дисертац1йно! роботи допов1далися на Шжкародиому симпов1ум1 "Моделирование систем в биологии и медицине" (Прага, Чех1я,1989), на М1кнародному сем1нар! "Информатика в медицине -ИН'КЖД-91" (Рига,1991). на Всесоюзна конференцП "Информатика в здравоохранении" (Москва, 1990) на Республ1канськ1й науково-прак-тичн1й конференцП "Информатизация в деятельности медицинских служб" (Рязань,1991), на II Республ1канськ1й конференцП "Актуальные психолого-педагогические проблемы медицинского образования" (1вано-Франк1вськ,1990), на наукових сем!нарах а проблеми "Мбернетика" (1988-1993).

СТРУКТУРА ТА ОБ'бМ ДИСЕРТАЦ11.

Дисертац1йна робота складаеться з вступу, 5-ти глав, заключения, списку л!тератури, який вм1щуе 228 найменувань л1тератур-них джерел, додатку, Матер1ал 1люстрований малюнками, таОлицями. Загальний обсяг дисертацП 238 стор!нок друкованого тексту.

ЗМЮГ РОБОТИ

У вступ1 обгрунтовуеться актуальн1сть проблеми, наведен1 мета та задач! дисертащиного досл!дження, його иаукова новизна та практична ц1нн!сть, а також сформульован! положения, ио вино, ять-ся до захисту.

У ПЕРШ1Й ГЛАВ1 детально розглядаються проблеми, пов'язан1 з застосуванням медичних 1нформац1йних систем в установах амбула-торно-пол1кд1н1чного проф1лю, вйкористання метод1в математичного моделювання з метою п1двищення якост1 управл1ння л1кувально-про-ф1лактичними установми. Зазкачаеться, що в краТнах СНЛ на цей час р!вень 1нформатизацП охорони здоров'я надто низький. а при 15% кал 1таяов кладень р1вень 1нформатизац11 в медицину так само, як взагал1 в невиробнич1й сфер1 буде дор1внквати виробничим сфера! т1льки на початку третьего тисячол1ття (М.Т.Матвеев, 0.ЬСоля-ник, 1991). Проте вже зараз необх1дно провести теоретичне та прак-1)1чне обгрунтування впровадження засоб1в обчислювально! техн1ки та 1нформац1йних технолог1й у практичну медицину, що, на думку багатьох автор!в. приведе до прямо! економП зароб1тно! плати, прискорення оплати за медичн! послуги, економП за рахунок авто-матизацП рутинно! прац! персоналу, п1двищення якост1 медичного обслуговування (0.Гепп»1909). Так! заходи вкрай потр1бн1 практична медицину бо, як зазначае Ю.П.СШкенко (1989). незадоволення як1ст» роботи амбулаторно-пол1кл1н1чних уставов висловило до 40% населения. Зрозум1ло, со нова технолог!я иадання медично! допомо-ги. що впливае на зац1кавлен!сть л!каря у Щдвищенн! р1вия здоров'я населения, сприйме I нову 1нфорыац1йну техколог1ю. Подо розвитку медичних 1нформац1йних систем, то за кордоном уже роз-роблена технолог1я 1х створення та впровадження. У перш1й глав1 наводиться етапи розвитку 1нформац1йних систем у медицин1, до-Ц1льн1сть застосування р1зних тип!в обчисловальноИ техн1ки, фор-мулюеться коло задач, як1 необх1дно вир!иувати для побудови кон-ПспцН 1!'1ормат!!заиП амбулаторно-пол1клш1чних усгаша, виходячи ь функц!ональних обов'язк1в л!каря.

Особливе м1сце в процес1 впровадження 1нформац1йних технологи пос1дають математичн! модели, 1 зокрема математичн! модел1 для задач оптим1зацП управл!нсько1 д1яльност1 в медичних установах. Эначний внесок у цьому напрям1 зроблено московською школою медично! к1бернетики, яку очолюе С.А.Гаспарян. Його концепц1я полагав в створенн1 експертно обгрунтованих, узгоджених 1 експери-ментально перев1рених моделей, що 1м1тують повед!нку об'ект!в

охорони здоров'я на ес!х 1ерарх1чних р1внях, з узгоджен!стю вс1е! система критер!ев на основ1 1х в1длов1дност1 щодо генерального критерХю ц!льово5 функцП охорони здоров'я, з одного боку, та груповими 1нтересами колектив1в медичних прац!вник1в служб та ус-танов охорони здоров'я - в 1ншого (С.А.Гаспарян,1990). С.А.Гаспа-ряном сформульовано ряд голобних задач, розв'язання яких за допо-могого методу математичного моделювання п!двищить як1сть та ефек-тиви1сть фунгаЦонування ааклад1в охорони здоров'я. Водночас не в1дпрацьован1 ыожл1вост1 1нфорыац1иного моделювання, що може дат1 чутлив! результата у иивченн1 ефективност1 л1кувально-д1агностич-ного процесу в медичних установах, не розроблен1 ефективн! засоби п1дтримки управл1ння д1яльи1стюцих установ на основ1 1нформац1й-но! технолог11. ТоСто, нар!кним каменем виступае задача перебудо-ви 1нформац1йно1 бази заклад1б охорони здоров'я.

1снуе ц!лий ряд науковц1в, як1 зайня?1 математичиим ыоделю-ванням з метою оптим1аац11 управл1исько1 функц1I в охорон!. здоров'я. У глав1 наведен1 приклади застссування таких моделей. Але кожна така модель мае сво'1 недол!ки, що затруднюють 1х викорис-тання в умовах страховоХ иедицини.

Досл1дження р1вноман1тних, як!сно неодиор1дних явищ та про-цес!в, характерних для системи охорони здоров'я, вимагае розробки методологи, що припускав аастосування комплексного, системного Шдходу до вивчення конкретного його напряму э метою створення 1нструментар1я, який адекватно описуе зд!йснення л1кувально-д1аг-ностичного процесу. Духе перспективним 1нструментом анал1зу 1 прогнозування д1яльност1 системи охоронс, здоров'я та його установ мокна вважати економ1ко-математичне моделювання. В останн1й час в практиц1 еконоМко-математичного досл1дхення широко розповсюджен1 •економетричн1 модел!, як! дозволяють з урахуванням тенденц!й, що склалися, отримувати оц!нки прогнозу розвитку об'екта на се-редньо- та довгострокову перспективу. 'Перевага економетричного п1дходу до вивчення д1кувально-д1агностичного процесу обумовлю-еться тим, що економетричн! модел1 заОезпечують в!дпов1дн1сть системи показник1в, що моделюються, врахування в моде л! велико'! к!лькост1 взаемозв'язашх фактор1в, а також дозволяють анал!зува-ти альтернативн1 траекюрИ розвитку л1кувально-д1агностичного процесу в межах медично! установи на баз1 множин первинних припу-щень та ц1льових настанов. У дан! и облает! наШльшу ц!кав1сть викликають роботи А.Г.Аганбегяна та сп!вавт, (1972), О.С. Емель-

янова (1985), А.Класа та сп!вавт. (1978). В.С.Михалевича. О.О.Бакаева. В. ЬГриценка (1982).

Таким чином, необх1дно зазначити, що метод математичного ио-делювання е найб1лыа перспективним методом, за допомогою якого можна в нових економ!чнйх умовах вир1тпувати скдали1 задач! плану-ьання та прогьоаування д!ялъност1 л1кувадьиих заклад1в. Водночас час вс! створен! математичн1 модел1 при вс1й сво1й р18номзн1?кос-т1 не використовувалися з метою п!двищення ефективност1 управл!н-ня л1кувально-д1агностичним процесом з амОулагорно-пол1кл 1н1чних устаяовах на основ1 системного п!дходу щодо його анал!зу.

У перш1й глав! наводиться також анал1з 1нформац1йних скстем. що роэроблен1 з метою застосування 1х в амбулаторно-пол1кл1н1 чи:ц« установах; эазначаеться, що вони в!дображугать т1льки окрем1 иап-рями роботи пол!кл!н!ки. Ло цього часу не створен1 системи, як! могл1 реал!зувати багато функц1й. пю Их мае л!кар на робочому ы!сц1.

В ДРУГ1Й ГЛАВ1 наводиться аная18 1нформац1йних процес1в, ею мають м1сце в аыбулаторно-пол!кл1ничя1й установ1 на робочому и!с-ц!.

Л!кувально-д!агностичнкй процес можна умовно под1лити ¡¡а к1шса зтап1в:

збиракия медичних даних та 1нформацП про стан здоров'я пан1ента;

встановлення д1агнозу й прогнозування переб1гу захворювад-

ня;

в!дпрашвання тактики та стратеги л1кування;

проведения л1кувальних заход1в;

оц!нка ефективност! проведених л!кувальво-д1агностнчнйх ваход1в.

Кр1м того, до цього процесу необх1дно вкшочати 1 самоп!дго-товчу д!ялья!сть л!каря, до яко* входять п!двищення профес!йнс.?о р1вня, ознайомления а !нформац!йними матер1алами директивних ор-ган!в охорони здоров'я, !нформац!ею про наявн1сть л!кувальних са-соб!в в аптечн!й мереж! та !н.

Шдвияення якост1 роботи л1каря 8 пац!ентоы. що повинно пера за все поэначитися на р!вн1 эахворюваност! населения, обумовдево п!двищенням як1сного р!вня проведения кожного з етал!в. Цього можна досягти, використовуючи нов! технологи, одн!ею в яквд е

. - е -

нова 1нфорыац1йна технолог1я з застосуванням эасоб1в обчислюваль-но! техи1ки.

Анал!зуючи л1кувально-д1агностичкий процес з точки эору ц1б! технологи, перекокуемося, щ,о кохний з етап!в е також елементом 1нформац1йного процесу, к1нцева мета якого - правильно вибране р1шення та його реал1зац1я. Такий 1нформац1йний процес мае вс! необх1дк! атрибути, куди входять джерело 1нфорыац11, методи 1 за-соби збирання, эбереження. опрацовання й анал1ау. Налриклад, еле-мектами етапу збирання 1нформац11 е опитування, огляд, Ф1зикальн1 ыетоди обстеження та проведения додаткових метод!в досл1дження; еталом абер1гаккя 1 кформац! '1 е занесения вс1х даних в 1стор1ю хвороби 1 створеннл !нформац!йно! модел! пац!ента, на основ! яко'1 проводиться П анан!з, та формування р!иення у вигляд1 д!агнозу та тактики л1кувания. Дал1 йде реал!зац!я р!шення 1 контроль 8а його виконанняы з метою корекцП правильност! вибраного р!шення п!д час виконання. Кр1м цього, л1кар веде ще певну к!льк!сть об-л1ково-8в1тно! документацП. витрачашк, за даними деяких авго-р!в, до 452 робочого часу (Ю.¡.Зотов, М.М.Бубнов,1991, В.Н.Ле-ханД990).

Опитування пац!ента можна роздЫити також на к1лька частин. Зг1дно в поширеною практикою, Л1кар знайомиться з анамнестичними даними хворого, детально розпитуючи про стан здоров'я пац1ента та родич!в, умови прац1 та побуту. Така форма опитування характерна практично для вс!х л!карських спеШальностей. 3 точки зору 1нфор-мац1йчого процесу огляд хворого являе собою збирання 1нформацП за допомогао ф1зикальних метод 1 в д0сл1д>.сннл ( ьлооне огляд, пальпац!я, перкус!я, аускультац!я). У первинному випадку пол!кл1-н1чного обслуговування (ВПО) л1кар проводить повн1стю обстеження 8а 8адано:о схемою. Тому повнота одержано! !нформац1! залежить в!д професЮнапьно! п!дготовки л!каря. Ф!зикальн! методи обстеження е найб1льш доступним засобом одержання 1нформац1! про функц!онааь-ний стан пац!ента 1 в багатьох випадках 1х результати ,найб!льш повно в!дображують цей стан. Для л1каря пол!кл!н!чного проф!лю -це один.а основних метод!б досл!дження патента. У повторному ВПО л!кар обстежуе хворого, акцентуючи свою уьагу т!льки на симптомах 8ахворювання. Таким чином, об'ем !нформацП, одержано! у первинному ВПО, значно в!др!зняеться В1Д об'ему шформацП у повторному ВПО, але схема одержання !кформац11 залшасхься незм!нною. Лабо-раторн! та !нструментальн! методй досл1дкеннй використовуються з

- 9 - .

метою одержання додатково! 1нформац11 про пад1ента. У деяких ви-падках збирання 1нформацП( про пац1ента проводиться за допомогою р1зних медичних прилад1в ( ЕКГ, Яг - д1агностика, УЗД, тепловИзор та 1нш.) та в процес1 обробки б1оматер1алу, вабраного у пац!ента за допомогою 1мунолог1чних, б1олог1чиих, м1кроскоп1чних досл1д-кень. 1х результати надходять до пол1кл1н1чного л1каря у вигляд1 закшочень чи перел!ку величин досл1джених параметр1в на паперових нос!ях.

У первинних ВПО л1кар призначае ту необх1дну к1льк1сть до-даткових досл1джень, що дозволяють. за його думкою , п!сля цього прийняти в1дгюв1дн1 р1шення. Водночас 1снують розроблен! спец1а-л!стами набори необх1дних метод1в досл1дження за п1дозрою на те чи 1нше захворювання. Тому при кеобх1дност1 л!кар моде використа-ти такий перел1к.

Таким чином, абирання 1нформадП про функц1ональний стан хворого аак1нчуеться. Наступним етапом л!кувально-д1агностичного процесу е етал створення чи формування 1нформац!йно1 модел1 функ-ц1онального стану пац!ента. Внасл1док анал1тично! роботи л!кар лоПчно пов'язуе 1снуюч1 дан1 про хворого у загальну картину па-толог1чного процесу, в!докремлюючи ет1олог1чн1 та патогенетичи1 фа-сгори. В1и 1дентиф1куе пров1дн1 симптоми та синдроми, створюючи у зво1й св 1домоет 1 1нформад1йну модель хворо'1 людини. Основна мета 1нформац1йно1 модел! е постановка д!агнозу. 3 точки вору 1н-фсрмац1йного процесу, кл1н1чний д1агноз - це узагальнення з1бра-но! 1нформацП про пац1ента у стисл!й форм!.

План л1кування - це 1нформац1йна модель переб!гу патолог1ч-ного процесу у хворо! людини, але в терм!нах л!кувальних засоб1в. П1д час розробки л1кар в!дштовхуеться в!д поставленого д!агнозу. В1н може йти двома шляхами - використовувати в1дом! схеми л1ку-вання захворювання чи створювати свою стратег1ю 1 тактику л!ку-вання, виходячи з особистост! пац1ента. .. \ ' '

Як св1дчить досв!д, л1кар пол1КлШ1чного проф1лю у эв'язку з великим навантаженням (12 хвилин „на одного хворого) в б1льшост1 випадк!в не застосовуе сво! схеми л1кування, а використвуе вже розроблен!. 1нформац1йний процес на этал1 розробки плану л1куван-ня - це в!рний п1дб1р адекватних л1кувальних засоб1в.

Проведения л1кувальнихх заход1в - це процес посередньо - через матер1альний вплив (л1куваш>н1 засоби). частково - черев вер-бальний та б!оенергетичний вплив передач! 1нформацП в!д л!каря

до патента зметою л1куБалького еф«кту. У проц«\Л проведения л1-кувальних эаход1в реаШзувться стьорений л1кареы план л1кування. Це найб1льш довгий та трудом1сткий процес, тому щр в цей пер1од л1кар повторюе вс1 етапи л1кувально-д1агностичяого процесу, про-водячи корекд!ю сво!м призначенням.

Таким чином, якдо роаглядати л1кувально-д1агностичний процес а точки эору 1нформац1йного процесу, його мокла розд1лити на к1лька зтап1в:

збирання 1нформац11 про пац1ента; переребка, анал18 та генераШя 1нформацП л1карем; передача 1нформацП в1д л!каря до пац!ента з наступно» ко-рекц!ею.

Проте не т1льки це виэначае обсяг 1иформац1йного процесу в д1яльност1 л1каря. Велике значения мае робота з обл!ково-зв1тниыи формами. К1льк1сть первинних документ1в (1нформац1йн1 масиьи),. як1 заповншть л1кар1 р1зних спец1альностей, може сягати в!д 21 до 35. Найб1лыпу к1льк1сть документ1в заповншть л1кар1 широкого проф1лю: терапевт д1льничий - 35; терапевт цеховий - 25; х1рург -31 СВ.Н.Лехан.1990]. Ц1 докумекти мохна розд1лити на три групи: технологичн1, комун1кативн1, статистичнх.

Як эаэначали Ю.¡.Зотов и М.М.Бубнов (1991), пол1кл1н!чн1 л1-кар! ведуть до 20 форм медично! 1нформац11 та витрачають на одного хворого в1д 8 до 10 хвилин, 18 яких на л1кувально-д1агностичну роботу - 4-6 хвилин, на оформления затверджених форм - до-3,5-4,5 хвилин. Наш1 досл1дження також показали, що для р1зних установ та спец1альностей пол1кл!н1чного л1каря к1льк!сть цих документ!в, 5х наоичен1сть та 1нтенсивн1сть обм1ну 8м1иоються.

На приклад1 роботи пол!кл1н1чного в!дд1лення РТМО Старо-ки'1вського району м!ста Киева було проанал1зовано його д1яльн1сть протягом 1987 - 1991 рок1в.

Перш за все треба зупинитися на д1намиц1 чисельност1 населения на тер1торП району. Бона характеризуется негативним темпом зростання. Так у 1987 роц1 чисельн1сть населения становила 44600 чол., що на З.ЗХ нижче, н1ж у 1986 роц1. Така сама тенден-ц1я вбереглася протягом 1988-1989 рок!в, коли темпи зростання становили в1дпов1дно -3.4 та -3.5Х. Але вже в 1990 рощ спостер!-галися деяк1 вм1ни в темп1 зростання населения Староки'хвського району: пор1вняно а 1989 роком населения 8б1льшилося на 0.5%, К1льк1сть населенна в цьому роц! була 41800 чол. Таку ж тенденц1ю

мае 1 загальна захворюван!сть, що Шдтверджуеться, як абсолютни-ми. так 1 в!дносними даними.

Значке м1сце в анал1з1 захворюваност1 пос!дають показш:хи, що в1дображують первинку захворюван1сть, тобто ефективн1сть робо-ти пол1кл1н1чного л1каря у виявленн1 первиннйх хвороб. По району ця цифра в к1льк1сних показниках становила: в 1987 роц1 - 29739 випадк1в з темпом зростання -9.3%. в 1988 роц1 темп зростання стаиовив вже 9.3Х, в 1989 роц1 - -14.IX, в 1990 роц1 - -4.9Х. У в!дносних показниках це мае такий вигляд: 6667.9 на 10 тис.населенна у 1987 роц1 з темпом зростання -6.2X в пор1внянн1 з 1986 роком, 13.1, -11.0. -5.3Х в!дпов1дно для 1988,1989 та 1990 рок!в. Було проведено анал1з по окремих нозолог1чних трупах 1, иав1ть, по нозолог1чних одиницях (Рис.1).

Розглянуто також динам1ку фактор1в навколианього середовиша, до яких наделить стан питно'1 воли, води поверхн1х водоймищ, атмосферного пов1тря та продукт!в харчування. Суттев1 в1дхилення в1д нормативних виявлен! т1льта плл сап1тарпо-розривних зон м1ж ли1ловими 0ул1ьлями ил промисловою забудовою - 84-88Z випадк1в.

В пол1кл1н!Ш Старою^ вського району амбулаторна в1дв1дува-и1сть л!кар1в мала тенденц1ю до зниження, що корелюе з загальною захзорюван1стю та динам !кою к1лькост1 населения. Кр1м цього, амбулаторна в1дв1дуван1сть проанал1зована з точки зору мети в1дв1-дуьання. Ооди мохна в1днести також анал1з к1лькост! дн!в непра-цегдатност!, к1лькост1 виданих л1карняних листк!в, динам!ки р!вия ШалШзацП та смертност! в район!. Проанал1зован1 також покаэ-нш-и роботи середнього медичного персоналу та кадров1 показники по вс!х трупах медичних прац!внии:1в.

Певну ц!кав1сть становлять показники, як1 характеризують на-вантажен!сть л1кар!в, тобто к1льк!сть пац1ент!в на одного л1каря за роОочий день. Можна було оч1кувати, що найб!льше навантажейня поляже на д1льничих л1кар1в. Але, як показав анал1з результат1в, кайб1льшу навантажен1сть витримують х1рурги, окул1сти, отоларингологи та дерматологи. Причому, сл1д зазначити, що у вс1х трупах л!кар1в з роками навантаження зменьшуеться. Так, загальна навантажен 1сть на лiкар!в пол1кл1н!ки становила, чол./л!к.: в 1987 poní - 15.83; 1983 poui - 12.07; 1989 - 10.2; в 1990 .- 8.9; 1991 роц1 - 8.48 (Рис.2). ■

Таким чином, анал1з д1яльност1 амбулаторно-пол1кл1н1чно! установи, а також анал!з 1нформац1йних процес1в, як! мають м!сце.

на

£90

isa

IBS

□ Ьг аь* вы

Рис 1, Темп и зросгання деяких захрорюнань, %: bv-аагальна эахнорюваЫсть; bgl - п'пертошчна хвороба; hi - ст(-нгж»рл1я

Рис 2. Динамша навантаженоеп л1кар|в,люл/лснь; vs - Bcix л)кар'|а; ter - в терапевтнчнш rpyni; ycht - диьничних лшарЬ; xir ~ xipypriB; oo - отоляринголоНв та окулкив; agin - гшеколопв; nevr -невропатолог! в; derm - дерматологии; stoin - стоматологи

показали, що л1кувально-д1агностичний процес характеризуешься:

високим ступеней 1нтенсивност1 1нформац1йиих процес1в, як1 залежать в1д поток1в пац1ент!в, р1вня захворюваност! в район!., орган1зац1"1 1нформац1йного забезпечення;

ст1йкою тенденц!ею до хроШзацП захворювань в район1; невисоким рХвнем зфективност1 л!кувалько-д1агиостичного процесу, що Шдтверджуеться тривал1стю л!кування одного захворювання (к1льк!сть вторганих ВПО та Шдвищення тривалост1 дн!в по л!карняних листках);

насичен1стю л1карськими кадрами;

ст!йк!стю р1вня захворюваност! по окремим нозолог1чним

трупам;

У ТРЕТ1Й ГЛАВ1 даеться обгрунтування застосупання математичного моделювання, а саме - економетричного моделювання з метою створення засоб!в п!дтримки прийняття р1шень управл!ння п1д час керування л1кувально-д1агностичним процесом, а також опис методики економетричного моделювання щодо медицини.

Складн!сть системи надання медично* допомоги в амбулатор-но-пол!кл!н!чних установах визначаеться не т!льки багатством П компонент!в та зв'язк1в м!ж ними, але також як1сними особливостя-ми медичних заход!в. 3 одного боку - стохастичний, з !ншого -ьизначений характер переб1гу л!кувально-д!агностичного процесу не 11льки впливае на як!сну структуру зв'язк1в, але 1стотно зм!нюе IX к1льк1сн1 характеристики, зб!льшуючи при цьому к1льк1сть еле-мент1в системи, яку необх1дно досл1дити. Стохастичний характер .•¡в'як!в м1ж елементами пол!клШчно1 системи надання медично! допомоги ще б!льш ускладмое отримання к!льк!сних характеристик л!-кувально-д1агностичного процесу. Р!эн1 зм!ни кожного з них приз-водять до певних зм!н великого кола ав'язаних а нею елеыент!в, як1, в свою чергу, викликають в1дпов!дн1 зм!ни вс1е'1 системи л1-кувально-д!агностичних заход!в. Характерною рисою системи л1ку-вально-д1агностичних заход!в в пол!кд!ниц! е лише часткова спос-тережен!сть псонес1в. то в1лображують механ!зм П фушиЦонування; деякх а них взагал1 не п!ддаються прямому спостереженню 1 про них можна судити т!льки за непрямою д1сю, 1нш! не мають к!льк1сно! м1ри та визначаються тШки як!сними категор!ями.

Таким чином, вс! вищезазначен! доводи обумовлюють необх!д-н1сть застосування системного п!дходу щодо вивчення д!яльност! амбу латорно- пол 1 кл 1 н! чно'1 установи з метою п!двищення якост! П

управл1ння. 3 П0ЭИЦ1Й системного анал18у д!яльн1сть амбулатор-но-пол1кл1н1чно1 установи :»оже бути в1дображена як велика та складна система, яка вм1щуе велику к!льк1сть пов'язаних м!ж собою компонента т1е! чи 1ншо1 природи, що упорядкован1 за сп!вв1дно-•шеннями. Така д1яльн!сть як складна система мае так! властивосИ: 1ерарх1я, структура, цШен1сть, фуякц1онаш>н1сть, керован1сть, спрямован1сть до мети, сшсюрган1зованIсть та 1н. (Д.М.РвШа-н1д978).

Процедура системного досл1дження складно! системи, якою е .д1я^ьн1сть амбулаторно-пол1кл1н1чно! установи, ввичайно вы1щуе ряд посл1довних етап1в: постановка проблеми; структуризац!я та опис систеыи; визначення ц1льових фунэд1й-, формаи1зований опис моделей системи; виб1р матеыатичного та програмного зайезпечення; математична 1нтерпретац1я моде пей; формування альтернатив повед!нки системи; моделввання роэвитку системи;

анал1з певно! к1лькост! прогнозно-1м!тац1йних р1шень по мо-

дел 1;

виб1р наШльш рацЛональних альтернатив розвитку системи;

реал!еац1я рац!ональних альтернатив повед!нки системи. В даному випадку ми аб Ышшуемо етапи а метою спрощення розв'язання задач, водночас забезпечуючи ¡х повну реал!вац1ю.

ЗПдно з методолоПев системного анал1зу, для розв'язання поставлено! задач1 моделювання та прогнозування д1яльност1 аы-булаторно-пол1клШчно! установи виэначен! головн1 Щл1, в рамках яких пот1м розв'явувались частков1 задач!.. У нашому випадку основною метою виступають 1м1тац1я та прогнозування д1яльност1 пол1кл1н1ки. Виходячи з поставлено! мети, ыожна сфор-мулювати ряд задач для кожного з р1внянь наближення до генераль-но! мети СРис.З).

Л1кувально-д1агностичний нроцес, то входить, як п!дсистема в систему "Д1.яльн1сть амбулаторно-пол1кл!н1чно! установи", е велика та складна система, яку мокна представит» у вигляд! сукупност1 апр!орно вщЦлених п1дсистеы. Внасл1док подалыго! диференц!ацП. системи досл!дкення (д!яльн1сть пол1клШки по забезпеченню л!ку-

6 - pÍBCltb

5 - piBCHb

4 - piBCHb 3 - piBCHb

2 - piBCHb

i - piüciib O - piwiHb

Рис.3. Збшьшснс дерево 1!1ЛСЙ ВИр1ШСННЯ проблсми моде-лювания Д1Яльност1 полжтийси

вально-д!агностичного процесу) в кожн!й з вищенаведених Шдсистеы вид1лен! наступи! елементи.

Елементи Шдсистеми I "Д!яльн!сть пол!кл1н!ки": кадри; амбулаторий в!дв1дуван1сть; процедури, досл!дження, ман!пудяцП.

Елементи Шдсистеми II "Р!вень захворюваност!": захворюва-н1сть; 1нвал!ди8ац!я; смертн!сть.

Елементи п1дсистеми III "Зовн!ин1 фактори": сан!тарио-г!г1е-н!чн1 показники; демограф!чн1 показники.

П!сля розбиття кожно! а вид!лених п!дсистем системи д!яль-' ноет! пол1кл!н1ки та П вовн!шнього середовища на складов! елементи необх1дно провести !х анад1з та синтез, тобто необхШю встановити обов'яэков!, виходячи з мети досл!дження, моыив! вза-емозв'язки м!ж елементами, що належать 1ншим п1дсистемам та систем! зовн!шнього середовища.

Схема взаемоав'зк1в м!ж елементами розроблялась виходячи а наступних передумов. Р1вень здоров'я населения району формуеться в залежност! в!д стану зовн!шнього середовища (еколог!чний, соц!-ально-економ!чний та демограф!чний). Одначе на його в1дновлен:ш впливають л!кувально-проф!лактичн! заходи, як! проводяться закладами охорони здоров'я. Б!д р!вня здоров'я залежать обсяг та !н-тенсивн1сть л1кувалыю-д1агностичних заход!в амбулаторно-'пол!кл!-н!чно! установи як закладу, через який надаеться медична допомога основн!й мае! жител1в району, як! захвор1ли.

Таким чином, вшшв елемент!в зовн!шнього середовища на елементи п1дсистеми "Д!яльн1сть пол1кл!н1ки" зд!йснюеться посередньо через елементи п!дсистеми "Р!вень захворюваност!" 1 безпосе-редньо впливають на елемент "Амбулаторна в!дв1дуван!сть". В свою чергу, елемент "Кадри" взаемод1е, а одного Ооку, в елементом "Амбулаторна в!дв!дуван!сть", з другого - з елементом "Процедури, дос-л1дження, ман!пуляц1'1". Елемент "Амбулаторна в!дв!дуван!сть" та-кож взаемопов'язаний э елементом "Процедури, досл1дження, ман!пу-ляц!'1". В ц!лому, п!дсистема "Д!яльн1сть пол!кл!н!ки" впливае, в свою чергу, на п!дсистему "Р1вень захворюваност!", а також на систему аовнШнього середовища. Зокрема, такий вплив може зд!йс-нюватися на елемент "Демограф1чн1 показники". Без зворотнього зв'язку залишаються елементи зовн!шнього середовища "Сан!тар-но--г!г1ен1чн1 показники".

Як приклад даемо формат зований опис взаемозв'яэк!в показни- . к!в елемента "Амбулаторна в!дв!дуван!сть", що в!дпов!дае форма»!-

- 17-

эованому опису п!дмодел! "Амбулаторна в1дв1дуван1сть ":

AV «* f(АТ,АХ,АОО,АА6,AM.ADV,AS,ADS,T). де AV - амбулаторна в1дв1дуван!с.^ (вдього);

АХ - амбулаторна в!дв1дуван!сть xlpyprlB;

АОО - амбулаторна в1дв!дуван1сть окулист!в та отоларинголог!в;

AAG - амбулаторна в1дв!дуван1сть акушер-т!неколог1в;

AN - амбулаторна в1дв1дуван1сть невропатолог!в;

ADV - амбулаторна в!дв1дуван1сть дермато-венеролог1в;

AS - амбулаторна в!дв1дуван!сть стоматолоПв;

ADS - амбулаторна в!дв1дуван1сть денного стац1онару;

Т - час (у роках). Дал1 надаються конкретн! формули, аа допоаого» яких описують взаемозв'яэки м1ж елементаыи.

Функц1ональн! эалекност! для розглянутих зм!нних ыояуть ыати як лШйну форму, так 1 р!зн1 види нел1н1йно!; при цьому сам! эм!нн! та фактори, цо впливають на них, молсуть бути в!добракен1 в абсолютних величинах та приростах.

ГИсля формал!зованого опису ввасмозв'зк!в покааник1в (ам!нних) yclx елемент!в (п!дмоделей) виконано злиття п1дмоделей в модел!, а моделей - в комплекс економ!ко-математичних моделей прогнозування д1яльност! амбулаторно-пол!кл1н1чно1 установи.

Модель досл!дкення реая1зована в середовищ! спец!ал!зо-вано! системи економетричного моделювання IAS, що в!доСражае едину технолог!ю виконаиня вс!х етал!в моделювання - в1д створец-ня 1нформац!йно! бази до отриманля результат!в реал1зац11 модел1.

Комплекс економiко-математичних моделей прогновування д1яль-ност! пол!кл!н!ки складаеться з сп1вв!дношень, як! вс! е сто-хастичними р!вняннями; комплекс моделей створюе систему 8 169 р1внянь.' Кр!м того, по моделях зд!йснювались розрахунки в1дносних величин темпу приросту показник1в.

Реал!зац1я комплексу моделей зд!йснена в середовищ! системи економетричного мсделювання.IAS, що дозволило впровадити едину технолог!» економетричного моделювання:

створення та п!дтримка 1нформац!йно1 бави (файли даних, р!в-няння та системи р!внянь);

оц!нка параметр!в стохастичних регрес!йних р!внянь методом найменаих квадрат!в, робастно'1 perpecli;

структурний анал!з економетричних моделей та 1х р!шень;

документування вс1х етап!в моделювання.

KíHueBoto метою системного лосл1дження д!яльност1 пол!кл!н1ки по peaaiaaulí л1кувально-в!агностичних заходtв е отримання прогнозу його розвитку на перспективу, а також групу прогнозно- 1м1тац1шш розв язк1в зг1дно 8 розробденими сценар!ями.

В ЧЕТВЕРТ1Й ГЛАВ1 наведен1 результати роботи економетричних моделей щодо "прогнозування та 1м!тацП д!яльност! амбулатор-но-пол1кл!н1чно1 установи по реал!8ац11 л1кувально-д!агностичного процесу.

Комплекс економетричних моделей д1яльност! пол!кл!н1ки включае групу моделей прогнозування внутр!шн1х пол1кл!и!ч-них показник1в, до вказують на р1вень захворюваност! населения району, та зовн!ан1х показник1в, якими е дан! про саи!тарно-г1г!ен!чний стаи зови1шнього середовища (продукта хар-чування, вода, водоймища, лов!тря на територИ району). На ochobI цього комплексу буди розрахован! прогнози на пер1од до 1QQ3 року, як1 включасть базов! р!тення та групу сценарних прогноз1в.

Результати прогнозування наведен! в такому вигляд!: абсолютнi дан! по чисельност! населения району; абсолюта! ?ан1 по загальн!й 8ахворюваност1; абсолютл! дан! по первинн!й захворюваност!; абсолшн1 дан! амбулаторно! в1дв!дуваност!; абсошотя! дай! амбулаторной в1дв!дуваност1 по 8ахворюва-

ност1;

абсолюти! даи1 по прсфоглядам; абсолютн! дан1 по викликах додойу;

абсолхггн! дан1 щодо к!лъкост! виданих д1карняних лист1в та 1х тривалост1;

абсолюта! дав! по смертност! та 1нвал!дизац11 населения; дан1 щодо захворюваност! на 10 тис. населения; абсолюти1 деш1 щодо вайиятих посад л!карями та середн1м медичним персоналом.

Як показав базовий прогноз. тенденц!я до зростання розпов-сюдження хрон!чних захворювань Суде гаяишатися 1 надал!. Не ж Шдтверджуеться тенденц!ею змениення к!лькост1 первинних захворювань по нозолог!чних трупах. Деяке зменшення к!лькост! гострих захворювань дихаяьних олях!в та леген1в передбачаеться вже в 1993 роц!. Таким чином, мсаша спостер!гати й зм!ни в робот! амбулатор-

но-пол!кл1н!чно1 установи.

Прогнозування амбулаторно! в1дв1дуваност1 pa.io.wio вщ мети в!дв1дування показало, що в1дв!дуьан1сть по захворюваност! (а л1-кувально-д1агностичною метою) ьуде пов!лыю спадати, наприклад, загальна в!дв!дуван!сть з ц1еы метою становитиме 20393'.) у 1093 роШ проти 206889 у 1990 роц! з темпом приросту -1.4Х, ио в1дбн-вас загальну тенденцию эниження в1дЫдуваност1. Гака « тендешНя поостежуеться 1 для терапевтично! групи, вокрема, для д1льничних терапевт1в. Тут ми будемо бачити ще б1льше эниження з темпом приросту -12.32. Эниження в!дв!дуваност! з ц1ею метою Суде спсс-1ч-р1-гатися у х!рург1в (темп приросту - -3.2Х). невропатологIв (темп приросту -40.62) 1 стоматолог!в (темп приросту -16.3?.). У вс1х 1 ягаих спенКчл1ст!в прогнозусться п1пвищення к1лькоот1 &!дь!лу-вань: окул!сти та отоларингологи Оудуть идти п1двищення на 11.5Х, акушери-г!некологи - на ИХ, дерматовенерологи - на 26Х, деннии стацЮнар - на 53?..

Таким чином, за групою показшшв, цо характеризуют д1яльн1сть амбулаторно-пол1кл1н1чно1 установи, можна простежиги зыеншешш 1х значень. Маючи на уьаз1 1х за^ежи1сть в!д значень захворюваност!, приходимо до висиовку, що основну роль вШграють гостр! захворювання верхи1х дихальиих шлнх1в, як1 обумовлюють значения загально! захворыьансот!. Бодночас тендешця до зб1льшення довжини одного випадку по л!карняних листах н1дтверд-хуе можлив!сть зб1льшення к1лькост! хрон!чних захворюва.а. Прог-нозуеться п!двишення к1лькост1 л!карських посад та посад середнь-ого медичного иерсочалу, що залежать в!д загально! захворюваност! населения району, яке характеризуемся пов!льним п!двищенням хрон!чно'1 захворюваност!, а отже зб!льшенням к!лькост! амбулаторно! в1дв!дувалост1 та подовкенням перебування по л!карняних листах. Виходячи з результат^ прогнозування сан!тарно-г1г1ен1ч-них показник1в можна прийти до висновку, що эагальний стан навко-лиишього середовища буде пог1риуватись, що, безумовно, в1д1б'еть-ся на р!вн! захворюваност1. населения району, тобто а'явиться мож-лив!сть зв'язати вс1 три блоки даних для посл!довного ан. л1ну стану здоров'я населения району, а виходячи з цього й прогнозування л!кувалыю-д1агностичного процесу амбулаторно-пол!кл!н!чно! установи.

В ц1лоыу 1м1тац!йне моделювачия та базовий прогноз показали, що захворюван!сть у район!, шо 6ув нами досл!джений, в!дбивае за-

гальку теилонц1ю захворюваност!, яка 1снуе для кра'!н Сх1дно'1 !в-ропи. Тому п!д час розробки сыенарних зв'язк!Ъ м!ж захворюван!стю та д!яльн!стю амбулатррно-под!кд1н1чно1 установи ми виходили 8 того, що процес п1двищення.эахворювш;ост1 основними не1нфекц!йни-ми хворобами буде поступово зменшуватись та виходити на (51льшменш стац!онарний р1вень. Водночас, маючи на уваз! нестаб!льний еконо-ы!чний стан УкраТни, а ав1дси й погане постачання медичних установ та населения л1ками, п!двишений р1вень ймов!рност! виникнення психолог1чних аркв!в. можна д!йти висновку, що все це приведе до досить емсокого р!вня вахворюваност! хрон!чними захворюваннями та хворобами пов'язаними э нервовою системою. Немае сумн1ву в тому, що вЮудуться аи1ни в еколог!чному стан! району та якост1 продукта спокивання. Вс1 и1 показники заливаться на тому р!вн1, що мае ы!сце сьогодн1. До цього часу район нашого досл1дхення за сво!м в!ковим та соШалъним станом е найб1лыи стаб!льним. За останн! роки не спостер1гався прир!ст населения чи будь-як! як1сн! зм!ни в його демограф!чному стан!. Тому для сценарного прогнозу ми за-лшиида ц1 показники без 8м1н. Таким чином основою нашого прогнозу стали вк1ии в захворюваност1 населения у виаенаведеноыу контекс-т1.

3 ц1ею метет були зроблен1 наступи! зм1ни в значениях захворюваност! по нозолог!чних трупах:

вегетосудинна д!стон!я - зменшення темпу зростання на 42. Ця цифра була вибрана. виходячи а того, що св1това тенденц1я мае динам!ку зменшення по ц!й нозодог1чн1й груп1 20Х за 5-10 рок1в. г!пертон1чна хвороба - зменшення темпу зростання на 4%; !шем!чна хвороба - зменшення темпу зростання на 4Х; стенокард!я - зменшення темпу зростання на 4%; гостр! та хрон!чн! гастрити - зменшення темпу зростання на . 4Х-,

хрон!чн! вахворювання печ!нки та жовчних шлях!в - зменшення темпу зростання на 42;

хрон1чн1 хвороби верхн1х дихальних шлях!в - п!двищення темпу приросту на 31;

хроничн! хвороби бронх1в та леген!в - п!двишення темпу приросту на ЗХ.

Проанал1эуемо зм!ни, що мохуть виникнуги .в цих показниках. При незм!нн!й структур! населення району, що залишиться на р1вн! 1991 року, можна спостер!гати зменшення загально'!' захворюваност!

на 0.9% в пор1внянн! з 1631 роком, амбулаторно! в1дв1дуваиост1 на 0.7%, амбулаторно! в1дв1дуваност1 тералевт1в на 1.77., амбулаторно! в1дв!дуваност1 д1льннчих терапевт1в на 1.7%, амбулаторно'1 ЫдМду-ваност! !нших терапевт1в - на 2. IX. Не набуде ям1н амбулаторна в1дв!дуван1сть л1кар1в пол1кл1н1чного проф1лю 1нших спец!альнос-тей. Водночас повинна зыеншитись амбулаторна в1дз1дуваи1сть денного стац!онару, яка буде становити 27377 чел., то на 0.9% менше и!х V 1991 роц1. Зменшиться амбулаторна в1лв1дуван1сть по захворюва-ност1, що в1дображае к1льк1сть эвернень пац1ент1в до л1кор!в в приводу будь-яких аахворювань - на 0.8%. В1дпов1дно. буде зыеншу-ватись в1дв1дуван!сть по захворюванню у. л!кар1в-тералевт1в (на 1.7%) та д!льничних терапевт1п (тех на 1.7%). Яклхось зм1н у в1д-в1дуваност1 л1кар1в 1ншнх специальностей не передбачаеться. Щодо в1дв1дуваност1 денного стац1онару, то в цьому випапку ми будемо сиостер!гати '¡1 зменшення на 0.92 пор1вняно з 1991 роком.. Така сама тенденц1я прогнозуеться в1дносно проведения проФогляд1в. Так1 зм1ни у амбулаторн1й в!дв!дуваност! безумовно приведуть до зм!н .у динам1ц1 виклик!в додому. Так у терапевтичШй груп! взагал1 зменшення передбачаеться на 1.7% для д1лышчих терапевт1в значения ць-ого показника впаде теж на 1.7%. Це таком вообразиться на робот! середнього медичного персоналу, де буде спостер1гатися аменьшення !х ьиклик1в додому на 1.1% та к!лькост1 ыан1пуляц1й у ман1пуляц!й-ному каб1нет! на 1.1%. Це ж стосуеться сестер дол1карського каб!-нету, де в1дв1дуван1сть повинна власти на 4.0%, та ро^оти сестер нев1дкладно'1 допомоги, де к1льк1сть викдик!в повинна зменшитись на 3.5%. 81дпов1дно зменшиться к!льк!сть процедур у ф!з!отерапевтич-ному В1дд1ленн1 (на 1.3%), к1льк1сть проведения ЕКГ-досл1джень (на 3.5%), к!льк1сть проведених лайораторних анал1з!в (на 1.0%). В той же час повинно спостер1гатися п!двищення на 0.8% к!лькост1 рентге-' нолог1чних досл!джень, . шо буде пов'язане з п!двищенням к1лькост! захворювань дихальних шлях!в та леген1в. Зниження р1вня амбулаторно! захворюваност! вообразиться на к1лькост1 виданих л1карняних лнсПв. 1к к1льк!сть впаде на 0.9%, але середне значения терм!ну перебування на л!карняному не набуде зм1н. У зв'язку з тими >. про-цесами знаходиться й к!льк1сть пац!ент1в, що отримали 1нвал1дн1сть та померли. За нашим прогнозом, 1х к1льк1сть впаде на-О.9%.

Щодо к!лькост1 л!карських посад, то тенденц!я до П зб1льшен-ня не буде зм1нюватися. Дуже непо;Лтно впаде темп приросту (0.2%). Водночас б!лыи значн! зм!ни будуть спостер1гатися з л!карськими

посадами в терапевткчн!й труп!, до к1льк!сть посад д!льничних терапевт^ повинна шеншигись на 3.5Я. Така я тендени!я эадишиться г?яо ло-ад слрел'кього медичного персоналу. Эагаиьна IX к1льк!сть впаде на 0.71 у пор1виянн1 з бааоаим прогнозом, де ця цифра стано-юить О, АХ. Не. к стосуеться даборант1в, медичних сестер ф1э!отера-новтичного в1дд1лення та Кших груп середнього медичного персоналу.

Таким чином, дм!ни в вахво|>юванс>ст1 населения району на 3-4% на р!к но деиких нозолог!чних трупах приведе до луже неэначних вм1н як в д1чльност! само! амбулаторно-пол1к.51н1чно! установи, так I в ¡-»яровому склад 1 л1карського та ыедсестринсъкого персоналу. 3 цього модна вробити висноьок, со невначне зросгання чи пап!ння р!вня вахворйваност! не викликае якихось ¡ьначних эм1н у л1куваль-ко-л1агностичиому процес! пэл1кл1н!ки й не приведе до структурних перебудов. Э !нтого боку, коли еалиснться Юнуюча тенденц1я динамо екологЛчного стану району, к1лъкост! населения та його демограф! чно! структуры, мелка оч1кувати подадьшого росту хроШчнмх захворювань по вс1х нозолог!чних трупах, а такох деякий р!ст аах-ворюпаност! гостр¡оли ресШраторнимн хворобами.

Эастосувания ыотод!в матем&тичного моделювання, а саые еконо-метричних моделей, д-аоыоже уникати такого негативного явииа в робот! пол1кл1н1к, як погоня за валом, тобто допоыоке керувати в1д-в1дуван!стю таким чином, иоб п!ти шляхоы п1двищення якост1 медичного сбслуговування населения виходячи з науково обгрунтованого анал!зу свое! д!яльност!. Методика сценарию ;рогноз!в коже стати ц1нним 1нструментом у поаг/ку оптимальных упрлм!нських р1сень. коли необх!дно знайти напрям роботи установи э найб1льш ефективниы виходом. А це стане основою для переходу до економ!чно! самост!А-ност1 аыбудаторно-пол1кл1чно1 установи, конче необх1дно в умовах страхово! медилини.

В П'ЯТШ ГЛАВ1 даються теоретичне обгрунтування розробки 1и-формац1йного забезпечення' л1куваль но-д1агностичного процесу на м!сц! праи! пол1кл1н!чного л1каря, конкретн! алгоритми реал1зац!1 1нформац1йного еабевпечення.

Насамперед наводяться вимоги до под!бного роду систем. Вони под!ляються на дв! групи: загальиосистемн! та медичн!. Загально-системн! 1дентичн1 з тими, до !х приводить В.Ленн!нг з сп!-вавт.(1984). До медичних можно в!днести: скорочення часу "рутинно! прац!";

-23-

иаявн1сть павчалъннх фушсц!й;

ыожлив1сть контролю аа д!ями л!каря на робочому ы!си1 з боку эав1душого в1дд1ленняи та головного л1каря;

мохлив1сть эабеэпеченни оШнки еФективност1 роботн л!кари; забезпечення пр!оритетного доступу до медичних данкх. що вбер1гаються у баз1 даних сиетеми.

Основним джерелом 1нФорыаиП л1каря е пац1ент, дан1 про »кого ваносяться у картку амбулаторного хворого (Ф,25-2/у). Туди ж заноситься 1 вся 1нша 1нформац1я, щодо його эдоров'я, у тому числ1 й виписн1 еп1кризи з 1сторП хвороби стационарного хворого. На основ1 даних карт:си амбулаторного хворого формуеться б1льша частина зв1тно'1 1нформац11 про л1кувйдыю-д1агностичну д1ялън!сть пол1кл1н1чно! установи. Тобто картка амбулаторного хворого (КЛХ) е основним документом наво! систеии.

Важляве значення для рсботн з КАХ мае снос 16 занесения 1нформацП про пац1ента, про переб1г 1 л1куьання хвороби. Тобто виннкае проблема створення 1нФормац1йно1 модел1 конкретного зах-ворювання.

ЭПдно з теор1ею п1знання, процес придбання знань - не процес эдобуттл та структуриьацП 1нформыдП. Причому триваткме ст!льки, доки не утвориться, для дакого р!вня одержашш 1нформа-ц11, стаде знания про об'ект п1знания. Тобто стаде знании -. це високий р1вень структуризацП 1нФормадИ.

Моделювання переб1гу захворюваиня - це процес матер1ал1ъу-вання знань людкни про захворювання, що дсюл1джуеться за допомо-гою р1зних засо01в. Цими засобами можуть бути як експеркментальн! тварини, так 1 математичн! формули чи просто 1нформац1я.

За В.М.Глушковим (1386), "1нформац1я у найб1льш загальному П розум1нн! е м!ра неодкор1дност1 розпод1лу матерП та енергП у простор1 та час1, м1ра зм!н, що супроводкують вс1 1снуюч1 в св!т! процеси"; на думку М.В.В1лькенштейна С1980), 1нформац1я . - це ступ1нь, м1ра орган1зованосг1 якого-небудь об'екта. Виходячи в цього 1нФормац1иие моделювання - це процес отримання к!льк1сно1 м!ри упорядкованост! структури об'екта. Об'ектом при 1н4ор-маШиному моделюванн!, як, до реч!, й при 1нших методах моделювання, виступае патолог1чний процес, що через 1нформац1ю перетво-рюеться в-1нформац1йну модель стану хворого при конкретному зах-ворюванн1, яку л!кар одержав п1д час обстеження пац!ента.

Реестрац1йний документ, . у свою чергу, явлне собою в1добра-

хення процесу ыислення л!каря, який характеризуемся к!лькома етапами:

Формування абстрактних ознак та Их градаШй у групи;

Формування к!лькох р1вн1в попять виходячк 1а э1браних ознак;

олерлания уровне1лу;

формувания суджения як к!нцевого результата ыислення на даному стал! ni знания.

Зрозум1яо, ко для п!знаяня 01льш узагальнеиих процес1в чи явиш, або, навпаки - тонких механ!зм!в »1ттед1яльн0сг1 орган1зму. одержан! судженкя переходить на р1вень абстрактних ознак, або оз-наки - на р!вень суджень 1 все повториться зиову. Таким чином 8д!йс1ш)сться п!знання навкшипшього св1г/. а такох наукове !11аиання. I весь цей процес супроводкуеться формувания« 1кфор-маШйннх моделей на кожному 8 етал!в миелс-ння.

Виходячи s вищевикладеного можно стверджувати, то !стор!я хворобн - це комплекс 1нформац!йних моделей р!зного р1вня пе-реб1гу конкретного вахворювання у конкретного хворого.

Л1агноз - це найб!лыа 1нформац1йно сына формула а високим ступеней структуризаиП 1нформацП. Бона вв1брапа в себе 1нфор-мац{ю про патолог^'.шй процес, яка до цього була розташована на вс!х попереди1х р1внях. Такою 1нформац!йно емною структурою е Формула д1агнозу.

Формула д!агнозу - це концентрац!я знань л!каря про патоло-г!чний стан хворого, з одного боку, та видай ступlia структуриза-цП 1нформац11 - 8 irauoro. Таким чинш, вс1 р1вн! процесу мислен-ня, в!д абстракц!й, через формувания понять 1 до суджень, в1доб-ражен1 в ЮторП хвороби та нев!д'емно один а одним пов'язан!. Природно, ио написания плану л!кування - це той самий процес мис-лення, в!дображення образу хвороби конкретно! людини, але в тер-м1нах л!кувальних эасоб1в. Йдеться про асоц!ац!ю знань про л!ку-вальн! заходи з внаннями про ет1опатогенез.

Перех!« s одного р!вня ыислення на !ншй е обов'язковим. Водночас адекватн!сть, повнота образу, про то вхе зазначалося, можуть бути р!зними залежно в!д знань л!каря. Знания про захворю-вання - це зб1рний образ, який в п}двищенням досв!ду л!каря, придбанням ново! !нформацП весь час поповнюеться. Тобто створю-ються пром!жн1 образи хвороби для кожного з р1вней мислення про-тягом всього П терм!иу.

Потреба в формал1зац11 вииикае перед т1еючи 1ншою наукою на досить високому И р!вн1, а можлив1сть реал1заи11 ще1 потреби передбачае велику попередкю роботу мислеиня, яка зд1йснсеться на еталах розвитку науково! тесрП. Чцо передувть формал1эад11 ( В.1.КураевД977). Як 1 ксжна формальна система, 1кФормац1йна модель створюеться для формал1зацП 8м1стовио-1нту1тишш тверд-хень, якими е, наприклад, знания л!каря про паШента. За аиадоП-ею з зм!стовною теории у формал!зован!й систем! 1! псх!дн1 об'-екти конструюють з вих!дних символ!в. Гак! пох!дн! об'екти носять назви формул та задаються за допомогою правил утворення. В 1нфор-мац1йн1й модел! в рол1 вих1дних символ1в виступають ознаки та градацП ознак, 1з якил пот!м форыуються формули еисловлквань зг!дно з лог!кою л1каря.

В1дправною точкою для форыал1заи!1 опису функц1онального стану людини е факт. Факт 1снувалня певного процесу, явкща, предмета, яким може бути, наприклад, фармаколог!чиий препарат ( до реч!, одиницею воображения 1нфориац11 в ыедичних 1нформац1йних системах, за Е.К-б^г^П (1985). е Факт). Причому 1сиуванна факту буде на кожному з р!ан1в ¡Пзнавального процесу, наприклад факт !снування симптому на олисоьсыу р!вн1, факт 1снування синдрому на понят1йному р1вн!, факт !снувачня д1агнозу на р1вн1 умовиводу. Коме яьище чи процес, чи фармаколог1чпий препарат ыають ряд особливостей, за допомогою яких !х можна в!др!анити в!д !нших. Так! особливост! можна назвати класиф1кац1йними характеристиками. Таким чином, ми маемо факт та класиф1кац!йн1 характеристики цього факту. 1 в1н же буде використоЕуватися п!д час побудови 1нформа-ц!йних моделей як одиниця 1нформац11 э ус1ма його характеристиками у вигляд! залису (висловлювання чи речения). Для вс!х 1нформа-Щйних моделей матимемо едину схему 1х побудови. тобто стандартну форму опису функцЮнального стану пац!ента. Такою стандартною формою може бути запропонована нами формула' висловлювань. Для за-гального винадку вона мае такий вигляд:

5 - Р (ерг,г"2.ерз.....ерп).

де Б - поняття чи висловлювання;

Р - факт чи константна складова;

В - класиф1кац!йн! характеристики чи вм1нн! складов!;

п - к!льк!сть эм!нних складових.

Таким чином, пропонуеться стандартна схема синтезу формули висловлзования. ао не ьалежить В1Д р1вня п!знання. Э цього випли-вас. во процесу формал!зац11 формул висловлювань передуе процес стаидартизацП. вд впорядковуе 1 всю роСоту в медичною 1нФормац1-сю.

Лал1 наводиться аагалььа схема !нформац1йного заВеапечення, ао створена в!дпов!дно до функц1оналъних обов'явк1в л1каря на ро-бочому м!сц! праи1 структура КАХ.

За наведено» визе методикою було побудовано формулу д!агно-ау, до чко? вв1йали: ноаолопчна одкниця (константна складова) та ет!июг1чна, морфолог 1чва, Фазна, стад1йна ознаки, локал1заи1я, кл1н!чка форма, ступ!нь захворювання, як класлф1кац1йн1 характеристики.

Повкий д!агяоз - це сукуцШсть основного д1агнозу, супутнь-ого д!агнозу та ускладнень кожного з них. До того ж. супутн1х д1йгноз1б може бути к!лька. Тод! побний д!агиоэ буде сюадатися а кШкох формул висловлювань, кожла а яких буде в!добрахати в1дпов1лний д!агноэ.

Опиим 1з вахливих показник1в ефективност! л!кувально-д1аг-ностичного процесу е динам!ка диагнозу. При 1снуванн1 неформал!-вованого дГагноэу простежити га найменшими ам!наыи в переб1гу хвороби дуже важно. Введения формал18ованого д1агнозу у вигляд! Формули висловлювання дае можлив!сть Ф1ксувати ц! найменш! вм1ки, бо кохна э класиф1кац!йнкх характеристик, як зм!нна складова, в свою чергу буде ам1аовати сьо! значения в1дпов1дно динаыШ1 симп-том1в. Така <Ьорма написания д1агнозу иезалехна в!д кл!к1чно1 шко-ли, де проходив навчання л1кар, 1 може використовуватися як нав-чальний зас1б на пропедевтичких дисципл!нах.

АналоПчно буди проанал1зован1 симптоыи захворювань в метою селекцП константних скдалових та класиф!кац1йних характеристик. Результатом анал1зу став список класиф!кац1йних характеристик сиыптом1в, який включав характер. пер1одичн1сть, 1нтенсивн1сть. локал1эач1ю, 1ррад1ац1ю. динам1ку, тривал!сть, кол!р, прозор1сть, тип, форму, зм1ст, доы1шки,. консистенц1ю, асоц!ац1».

На п!дстав1 положения" про ускладнення структура 1нфорыацП при переход! г одного р!вня п!внания на !ивий ыожна стверджувати, во кожна класиф1кац!йна характеристика, що 1снуе у формул1 д!аг-нозу, складаеться з певло! к1лькост1 симптом!в. А це, в свою чергу, дав мождив!сть створити правила формування кдасиф!кац!йних

характеристик д!агнозу, тобто в1дтворити »змоделювати) пюи*а постановки д!агнозу л!карем, В!Дсмо, що в сво!й св1домос-л л1кар систематизуе одеркану !нформаи!ю за иадежц]стю П до певних означ хвороби (ет!олог!чних, патогенетичких чи таких, ио хар.чкториуують П переб1г). Ней пронес залежить насамперед в1д професа\пого р!н-ня л1каря, його знань про дане захворьвшшя. Створ*правила формування класиф!кац!йних характеристик д1агиоэу, ми класиЯкус-мо симптоми за Кх налехн!стю до кож;о'! з них. Але й тут не можна забувати про динам!ку захворювання, Со в перЮд його пер<>б!гу симптом може зм!нюватися а« до зникнення внасл1док полегпення стану хворого чи появи б!льш тяжкого симптому. Як вже зазначало-ся, запропонозаний метод формал1зацП л1кувалыю-д1агностичного процесу дае можлив1сть заф!ксувати ц! зм!ни в эначешц симптому, що адекватно вообразиться на зм!нах у клаеиФ1кац1йннх характеристиках л1агнозу.

Л1карськ1 эасоби, що !х застосовують у пол!кл1н1чн!й практи-ц1, можна розпод1лити залежно в!д способу впливу на орган1зм т-дини: консерватизм! засоби, оперативн! эасоби. 1 дал1, кснсерда-тивн! подШють^я на Фармакотерапевтичн!, ф1з1отерапевтичн!, Ф1-тотерапевтичн1, д1ета, режим, тош.о.

Метод фармакотераиП пслягае у застосувани1 фармаколог1чних препарат!в п!д час л!кування хворих. Фармаколог!чя! препарат» поддашься залежно з1д груп препарат1в, у кожну з яких входять по к1лька десятк!в одиниць. Кожиий препарат мае наяву, калька сино-н!м!в та дек!лька параметр!в. що його характеризують: фармакоди-нам!чн1 характеристики, показания до вживання, спос!б вживания, дози вживания залежно в!д форми прийому. терм!н вживання, взаемо-д!я з 1ниими препаратами, поб1чна д!я, протипоказання.

Характеристики можна описати одним чи к!лькома словами,' чи нав!ть фразами. Назва препарату залитавтъся кепмИшою, вс1 !нш1 характеристики можуть зм!шиьы'й ово'1 значения. Таким чином, формирований опис препарату можна п1двести до синтезу формули висловлювання, вид!ляючи при цьому конотантну складову (назва препарату та його синоним!в) та класиф!кац1йн1 складов! у вш\.яд! параметр!о фармаколог!чного засобу. Догримуючись ц1еТ методики, можна описати й вс! 1нш! л!карськ! заходи: ф!з!отерапевтичн!, ре-жимн!, д!ету, ф1тотерапевтичн1.

Для реал1эацП в коми'ютерному вигляд! методу формал!зац!1 медично! 1!кЬорм.-шП V вигляд! формул висловлювань, природно,

- 28 -

потр1бно було роэробити словникову систему.

Одна s основних ц1лей створення словник!в - допомога л1каре-в1 в ftoro повсякденн!й npaui sa рахунок швидкого поту к1/ потр!бних терм!н!в, в також еапоб1гання помилок чи навмисних пропуск!в при написаяи! lcTopil хвороби чи 1ишого реестрацШюго документа. Ось чому ïx ваетосуваиня дисципл!нуе л[каря та стандартизуе вс1 л!-карськ! записи за единою схемою та теры1нодог1ею.

О 1кшого боку, стЕоревня словник1в тери2н!в це не т1льки зас!б Форыал1вацП опису фушаЦонального стану пац!екта, апе й iiaulftifit етс1б п1дготовки баз знань та статистичного матер!алу да* його подаяьвого амач1зу,

Эастосування словник1в термин!в ври роврооц! реэстрац!йного документа, ягаш е картка амбулаторного хворого, може перетворити його у нзвчальнкй вас!б при вивченн! пропедевтики внутр!ан!х хвороб. бо досконало розроблен1 словники сприяють вивченн» методики огляду та обстеженни хворого.

Словники под!ляють на 1ерархич.ч! та д!я!йя1. Вс! словники реал!&ован1 у в иг ляд 1 слоьникових систем.

Таким чином, еся структура КАХ е 1нфорыаи!йиск> моделд» уза-гальненого амбулаторного хворого, насаыперед, для того, щрб на його баз! рёал!вувс ги 1нФормацШ-' модель конкретного хворого. Це дозволяв, з одного боку, одеркувати 1нформаа!ю про иинудий та сь-огоденний пер1од жиля хворого - накопичувати 1кформац1ю про стан здоров'я населения району для подаяьаого його анад!зу за допомо-гою економетричного моделевания та п1дтримкм прийёяття р!шеш> п!д час керування л1кувапьно-д!агностичним пронасон в ачбулаторно-по-л!кд!и!чних вакладах, а це. в свою чергу, кагасть ыо«шв1сть п!д-вившти ефективн1стьв!д впровадження л1кувальких та преф!дактичних заход 1 в.

БИСНОВКИ

В результат! проведених досл1д*ень та практичных заход1в можна зробити наступи! висновки:

1. Л1кувально-д1агностичяий пронес в акбулаторнопол!кл!н1ч-Hift установ1 мае зы1нну структуру елемент!в, ао вм!нштъ значения cboïx параметр!в за часом п1д впливом фактор! а уяравл1ння та зов-Игшньсто'середовица. Ваэуючись на р1чних давих. пос/дован! еконо-метричи! v-.дел! д1»-гуваално-д1агиостичного процесу в код!кл!н!ц!, аоэьоляоть орДнюзг-.??» його стаз га ¿эрогаозузата оснсвк! тенденцП

динам1ки цього процесу ваяежно в!д часовой глибини досл1дження.

2. Роэрахована ва допомогою моделей прогноз' ^ тендешЦя эах-ворюваност1 населения м1ського району по осиовних трупах хвороб характеризуемся поступовим 801льшенкяы шввдкост1 !х приросту до 1993 року та збереженням тенденцП до хрон1зац!1 вахворюваиь.

3. РозроСлений метод сценарного прогнозу, яклй эастосо-вуеться при моделюваш1, створюе ыогаиь!сть кер1внику установи приймати доц!льн1 рШення.у кожному конкретному випалку при управляй! ,л1кувально-д1агноотичнии процесом на основ! динам1ки параметр^.

4. Розроблене 1нфорыац1йне Бабезпечення системи п!дтриыки д!яльност1 л1каря на робочому ы1сц1 дозволяв упорядкувати 1 аро-бити однозначною 1нформац1ю, цо збираеться про пац1ента, з метсю п!двищення р!вия д!агностики захворювання та його л!кування. Це надае можлив!сть анал!зувати д!яльн1сть л1каря з метою застосу-вання результат1в при оц1нц1 ефектианост! його роботи, цо буде важливим за умов страховой медицини.

5. Запропонов.лний метод формал!зацП л !куваль но-л ^ностич-ного процесу конкретного хворого на основ1 медично! 1нформацП, цо базуеться на побудов1 формул висловлювань, до яких еходять константна складова (факт) та к!лька ем1иних складових (класиф!-кац1йн! характеристики), дае можлив1сть стачдартизувати процес структуризацП 1нформац1йного забезпечення медичних 1нформац!йиих. систем та створення на ц1й основ 1 баз медичних даких та знань.

6. Структуризац!я форыули д!агнозу, ко вм!щуе константну складову (назва нозолог1чно! одиниц1) та к!лька зм1нних складових (ет!олог1я, кл!н1чна форма, ыорфолог1я, фаза, стуШнь, стад!я, локал!зац!я), для основного та супутн!х захворювань та !х усклад-нень дае можлив!сть л!карю невалежно в1д школи та класиф!кац!й хвороб сформулювати кл!н!чний д1агноз. та його зм!ни в процес! л1-кування конкретного хворого.

7. Процес (Ьормування д!агнозу допомагае л1карю в упорядку-ванн! сво!х знань про динам!ку захворюванпя конкретного хворого, а також удосконалювати одержан! в учбовому заклад! знания.

8. Формал!зац!я написания плану л1кування е процес побудови 1нформац!йиих моделей захворювань у терм!нах л1кувальних засоб!в, п1ддаеться формал!зацП на основ! формул висловлювань 1 дозволяв удосконалити управл!ння застосуваьням л!карських засоб1в у залеж-ност! в!д стану хворого, прискорити процес л!карських призначень,

-30-

спростити процес написания рецепт1в.

9. Побудова 1нформац1йних моделей функц!онального стану па-ц1снта дае ма!шш!сть систематизувати !кформац!йне забезпечення в метою створення Саз анань та систем ■ п!дтримки прийняття р1шень л!карями р1вния спеЩальностей та мохе бути эастосована в педаго-г!чиому процес!.

10. 1нформатизаШя л! кувально-д1агностичного процесу допома-гае л!карю у вибор! тактики та стратег!! л1кування, призначенн! конкретних л1кувальних заход1в, Шдвкщуе р1вень управл!ння амбу-латорио-п л1кл1н1чнкми закладами.

Основний bwIct дисертац11 викдаденкй у наступних роботах*.

1. Коваленко A.C., Стрикак А.Е. Методика описания знаний в медицинских обучающих системах// Имитационное моделирование и управление в биологии и медицине.- Киеь: Ин-т кибернетики им.В.Ы.Гдушкова АН УССР. 1SB8.- С. 45-49.

2. Моделирование на 36М медикаментозных воздействий с помощью иерархически зависимых марковских процессов/ А.А.Попов,

B.П.Соловьев, Н.В.Одрехивский, А.С.Коваленко// VI Мезедунар. скип. "Моделирование систем в биологии и медицине". - Прага, 1QS9.-

с.а?5-ззз.

3. Коваленко A.C., Стрикак А.Е. Обьектно-ориентированная среда для построения имитационных моделей// Там же.- С.411-419.

4. Соловьев В.П., Одрехивский Н.В., Коваленко A.C. Математическое моделирование медикаментозных воздействий с помощью теории марковских процессов// Кибернетика и ьычисл.техника.- 1990.-Вып.88.- С.45-50.

5. Автоматизированный словарь для изучения Фармакологии/ А.С.Коваленко, М.Е.Литвинова, А.Е.Стрижак, О.В.Шкода//" Тез.докл. 11-й Респ.научн.конф."Актуальные психолого-педагогические проблемы медицинского образования".- Ивано-Франковск: МЗ УССР,1990.-

C. 106-107.

6. Методологические аспекты компьютерного обучения в медицине/Л. Н.Варан. И.С.Витенко, А.С.Коваленко, А.Е.Стрижак, Л.М.Козак // Там же.- С.91-92.

7. Информационное обеспечение проведения диспансеризации работников промышленных предприятий/В.В.Загородний, Г'.М.Бодарецкий, А.С.Коваленко и др.// (Материалы Всесоюз.науч. конф."Информатика в здравоохранении".- 1990.- Часть!.- С.37-38.

- 318. Коваленко A.C., Пачин С.Ф., Попов A.A. Особенности разработки сценариев диалога при создании медицинских информационных систем.- Тр. Респ.науч.-практ.конф."Информатизация в деятельности медицинских служб".- Рязань: МЗ РОФСР.-1991.- С.61-65.

9. Моделирование деятельности амбулаторно-поликлинических учреждений/ А.А.Григорьев, А.С.Ковааенко, С.Ф.Пачин, Л.А.Попов// Там же,- С.112-114.

10. Бенесько О.И., Коваленко A.C. Математические аспекты прогностической оценки течения параноидной шизофрении/Кибернетика и вычисл.техника.- 1991.- Вып.90,- C.4Q--M.

11. Гецко Л.Н., Коваленко A.C., Стрихак А.Е. Структура экспертно-обучающей системы по диагностике заболеваний сердца// Там же.- 1992.- С.42-46.

12. .Андрусенко Т.В. , Гарбуз Ю.И., Коваленко A.C. Модель решения задачи в учебной систеие эпидемиологической диагностики// Тез. Междунар.семинара "Информатика в медицине,ИНФОМЕД-91".- Рига, 1991.- С.53-5о.

13. Моделювання б1олог1чних процес1в при л1кувальн1й дП ы1-неральних вод/ Попов O.A., Соловйов В.П., Коваленко O.e.та 1ьш.// Наук.-практ.конф. "Проблеми 1 лерспективи подальшого розиитку са-наторно-курортно! справи".- Трускаьець.1992.- МОЗ Укра!ни.~ С. 37-38.

14. Гарбуз Ю.И., Коваленко A.C. Подход к построению структуры информационного обеспечения автоматизированной обучающей системы по курсу зпидемисиюгической диагностика/Кибернетика и вычисл..техника.- 1992,- Вып.94.- С.26-29.

15. Компьютерная технология обучения: Словарь-справочник/Под ред. В.И.Гриценко, А.М.Довгялло, А.Я.Савельева.- Киев: Наук,думка, 1992.- 650 с.

16. Коваленко A.C. Начальные этапы проектирования поликлинических автоматизированных информационных систем//Кибернетика и вычисл.техника.- 1Ö93.- Вып.96.-С.23-25.

17. Особенности разработки автоматизированных информационных систем для медико-санитарных частей больших промышленных предприятий/ А.С.Ковааенко, В.П.Мартыненко, С.Ф.Пачин и др.//Физиологическая и медицинская кибернетика.- Киев.- Ин-т кибернетики им.В.М.Глушкова Ail Украины, 1993,- С.22-25.