автореферат диссертации по машиностроению и машиноведению, 05.02.02, диссертация на тему:Формообразование поверхностей шнеков литьевых машин

кандидата технических наук
Хиблин, Александр Михайлович
город
Хмельницкий
год
1997
специальность ВАК РФ
05.02.02
Автореферат по машиностроению и машиноведению на тему «Формообразование поверхностей шнеков литьевых машин»

Автореферат диссертации по теме "Формообразование поверхностей шнеков литьевых машин"

^МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ УКРАЇНИ Ь ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ПОДІЛЛЯ

На правах рукопису

Хіблін Олександр Михайлович

УДК 621.7.04 621.665

ФОРМОУТВОРЕННЯ ПОВЕРХОНЬ ШНЕКІВ ЛИВАРНИХ МАШИН

Спеціальність 05.02.02 - Машинознавство

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук

АВТОРЕФЕРАТ

Хмельницький 1997

Дисертація є рукопис

Робота виконана на кафедрі “Технології машинобудування” Технологічного університету Поділля (м.Хмельницький)

Науковий керівник - доктор технічних наук, професор Костогриз Сергій Григорович,

Технологічний університет Поділля, проректор з навчальної роботи.

Офіційні опоненти: - доктор технічних наук, професор

Кіницький Ярослав Тимофійович,

Технологічний університет Поділля,

зав. кафедрою “Основи конструювання машин".

- кандидат технічних наук, доцент

Овчинніков Олександр Олександрович,

Академія Прикордонних Військ України ім. Б.Хмельниць кого

Провідна організація - Вінницький державний технічний університет,

кафедра «Металорізальні верстати та обладнання автоматизованих виробництв»

Захист дисертації відбудеться “ЪО ” І) І 1998 р.

о 'М год. на засіданні спеціалізованної вченої Ради Д70.052.02 при Технологічному університеті Поділля за адресою: 280016, Хмельницький-16, вул.Інститутська, 11.

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці університету.

Автореферат розісланий “23 ” ^0^/3Й _____________1997 р.

Вчений секретар спеціалізованної вченої Ради Д70.052.02 кандидат технічних наук, доцент Г.С.Калда

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність роботи. На сьогодні у багатьох галузях народного

господарства збільшується обсяг виробів із пластмас виготовлених на термопластавтоматах, екструдерах і ливарних машинах. Продуктивність цих машин і якість виробів залежить від надійної роботи вузла пластикації і найбільш відповідальної деталі вузла - шнека.

Відомі з літературних джерел дослідження вузлів пластикації показали істотний вплив поверхні шнека і, насамперед, його профілю на пластикаційну продуктивність. Однак питання про раціональність профілів поверхні шнека не вирішені. Особливо це стосується таких елементів профілю шнека, як перехідні криві при основі гребеня, їх вплив на утворення так званих “застійних зон” і на пластикаційну продуктивність.

Шнек досить складна деталь в конструктивному і технологічному плані, тому для формоутворення гвинтової поверхні шнека (ГПШ) на машинобудівних підприємствах використовують спеціальне обладнання, яке не виготовляється промисловістю нашої країни. В основному' шнеки виготовляються на токарних верстатах профільованими різцями, або із застосуванням спеціальних фрезерних пристроїв профільованими фрезами. При цьому обробка ведеться в «розгін»: спочатку формується впадина, потім ліва сторона гребеня і права сторона гребеня.

При формоутворенні деталі гвинтової поверхні цими методами важко досягти необхідної її якості, внаслідок утворення слідів від інструменту’ та ін. Це обумовлює введення додаткових технологічних операцій по доведенню профілю гвинтової поверхні до конструктивних розмірів, що збільшує трудомісткість виготовлення в цілому.

Таким чином, постає комплексна проблема, яка має дві сторони. По-перше, необхідні дослідження, на основі яких можна було б обгрунтувати раціональні з точки зору пластикаційної продуктивності профіті поверхонь шнеків. По-друге, потрібно розробити прогресивні методи формоутворення такої поверхні, яка забезпечила б високу продуктивність та якість механічної обробки. Вирішення цієї проблеми є важливим як для підприємств, які виготовлюють ливарні машини, так і для підприємств, які ці машини експлуатують, а тому це актуальне завдання.

Мета досліджень. Метою та основними завданнями роботи є обгрунтування раціональних профілів шнеків ливарних машин і розробка та впровадження у виробництво методу їх формоутворення. Цій меті підпорядковані такі завдання:

1. Дослідження впливу параметрів перехідних кривих профілю шнека на пластикаційну продуктивність і обгрунтування на цій основі раціонального профілю шнека.

2. Дослідження геометрії та кінематики процесу формоутворення раціонального профілю шнека із застосуванням універсального непрофільованого інструменту, при зміщенні осі інструменту відносно осі заготовки.

3. Розробка методики розрахунку геометричних характеристик зрізаного шару при формоутворенні поверхні профілю шнека та дослідження впливу на них зміни геометрії профілю.

4. Дослідження похибки профілювання поверхні шнека запропонованим методом та характеристик якості поверхонь.

5. Дослідження ефективності запропонованого методу формоугворення поверхні шнеків у виробничих умовах.

6. Розробка та впровадження технологічного обладнання механічної обробки гвинтової поверхні шнеків.

Загальна методика досліджень. В роботі використані теоретичні і експериментальні методи досліджень. Теоретичні дослідження виконані на основі загальної теорії формоутворення тіл обертання і гвинтових поверхонь з застосуванням аналітичних та числових методів і використання ПЕОМ.

Експериментальні дослідження по визначенню параметрів машин, у тому числі пластикаційної продуктивності, виконані на обладнанні Хмельницького заводу “Термопластавтомат” (ХЗТПА). Експериментальні зразки шнеків виготовлялись на заводському виробничому обладнанні. Шорсткість поверхонь профілю шнека вимірювалась на профілометрі мод.296. Виміри форми профілю ГПШ виконувались на універсальному вимірювальному мікроскопі УИМ-23. Ресурсні випробування на працездатність шнеків проводились при виготовленні деталей на виробництві, а вимірювання величини зношування шнеків проведені у лабораторії головного метролога ХЗТПА також на мікроскопі УИМ-23.

з

Наукова нозизка.

1. Досліджений вплив параметрів перехідних кривих профілю шнека на шіастикаційпу продуктивність та встановлені їх оптимальні значення.

2. Обгрунтований новий спосіб формоутворення геометрії гвинтової поверхні шнеків термопластавтоматів.

3. Встановлені геометричні та кінематичні співвідношення для процесу формоутворення раціонального профілю шнека із застосуванням універсального пепрофільованого інструменту. Виявлений вплив змішення осі інструменту відносно осі заготовки на характеристики профілю шнека.

4. Одержані аналітичні залежності для розрахунку характеристик зрізаного шару при формоутворенні шнека запропонованим методом.

5. Розроблена методика й аналітичні залежності визначення шорсткості поверхонь профілю шнека: активної і пасивної сторони гребеня, перехідних кривих і впадин шнека, з урахуванням шорсткості леза ріжучого інструменту.

Практична цінність робота. Одержані результати теоретичних та експериментальних досліджень дозволили запропонувати прогресивну форму профілю шнеків термопластавтоматів, які забезпечують підвищення продуктивності машин і якості виробів при переробці термопластичних матеріалів, у тому числі з наповнювачами. Розроблена нова принципова схема і комплекс технологічного обладнання для формоутворення профілів шнеків термопластавтоматів, екструдерів і видувних машин. В схемі взаємодії комплексу впроваджено новий метод профілювання конструктивно заданих ГПШ при зміщенні непрофільованого інструменту відносно геометричної осі заготовки. Отримані результати геометрії зрізаного шару, що дозволяє проектувати нові конструкції непрофільованих фрез.

Результати стійкістних досліджень фрез дозволяють прогнозувати гарантовану працездатність інструментів при обробці ГПШ довжиною (20...26)/).

Визначений ресурс роботи вузла пластикації дозволяє прогнозувати термін роботи машин при якісному виготовленні виробів із пластмас.

Результати вимірів показують, що шорсткість поверхонь, оброблених запропонованим методом, дозволяє виключити операцію попереднього шліфування і зменшити трудомісткість обробки шнеків.

Реалізація результатів роботи.

На основі проведених досліджень розроблено і впроваджено у виробництво па ХЗТПА нові прогресивні конструкції шнеків термопластавтоматів об’ємом вприскування 63-1000см3 з оптимальними радіусами перехідних кривих в основі гребеня: ДЕ3127-63Ц1-32-Ц05; ДЕ3130-125Ц1-32-405; ДЕ3132-250Ц1-32-409; ДА3032-312.402-02; Д3136-1320-010-402. Шнеки нової конструкції дозволяють збільшити продуктивність ливарних машин на 15-20% при стабільній якості виробів.

На базі модернізованого токарного верстата мод.ІМбЗ розроблено і впроваджено у виробництво на ХЗТПА комплекс для формоутворення ГПШ термопластавтоматів, екструдерів, видувних машин, який демонструвався у 1982 році на ВДНГ СРСР і відзначений золою медаллю. Загальний річний економічний ефект від впровадження нового способу обробки та обладнання склав по ХЗТПА 470 тисяч гривень.

Особистий внесок здобувана:

- розроблені прогресивні конструкції шнеків з оптимальними перехідними кривими в основі гребеня;

- розроблений і захищений авторським свідоцтвом спосіб формоутворення гвинтових поверхонь шнеків, і встановлені необхідні геометричні та кінематичні співвідношення взаємодії інструменту та заготовки для реалізації цього способу;

- одержані аналітичні залежності для розрахунку зрізуваного шару при формоутворенні гвинтових поверхонь шнеків, та шорсткості елементів профілю ГПШ;

- розроблений та впроваджений у виробництво комплекс для формоутворення гвинтових поверхонь шнеків по запропонованому способу.

Апробація роботи. Окремі положення дисертації, роботи доповідались і обговорювались на Міжнародній науково-технічній конференції “Оснастка-95” (м.Киїн, 1995 р.), на Міжнародній науково-технічній конференції “Ресурсу та енергозберігаючі технології” (м.Одеса, 1995 р.), міжнародній науково-технічній конференції “Виробництво та ремонт механізмів машин в умовах конверсії” (м.Київ, 1995 р.). Основні положення роботи доповідались на наукових

розширених семінарах кафедри «Технології машинобудування» Технологічного університету Поділля (м.Хмельницький, 1996-1997 pp.).

За матеріалами дисертації опубліковано 15 робіт, серед яких 2 авторських свідоцтва на винаходи.

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, 6 розділів, загальних висновків по роботі, використаних джерел і додатків. Робота виконана на 118 сторінках машикопксного тексту, має 42 рисунки на окремих сторінках, 15 таблиць. Список використаних джерел містить 97 назв.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Перший розділ присвячений огляду конструктивних та експлуатаційних характеристик шнеків термопяаставтоматів і екструдерів, які висвітлені в роботах: Басова Е.А., Бернхардта Е., Брацгосіна Е.А., Рябініна Д.Д., Тадмора 3., Янкова В.І., а також аналіз кінематичних схем, обладнання. та інструментів для формоутворення тіл обертання і шнеків, які подані в роботах Боброва В.Ф., Граіговськогс B.L, Етіна 0.0., Каширіна 0.1., Костюкова Я.Х., Ларіна С.І., Люкшина B.C., Розенберга О.М., Родіна П.Р.

Це дозволило встановити, що:

а) при розрахунку конструктивних елементів шнеків їх профілі прийматись прямокутними, а пластикаційна продуктивність розраховувалась без врахування форми перехідних кривих в основі гребеня шнека;

б) формоутворення профілів шнеків здійснювалось з обробкою на токарних верстатах із застосуванням фрезерних пристроїв і профільованих фрез для обробки впадини лівої та правої сторони гребеня.

При таких схемах формоутворення на поверхнях профілю утворювались надриви металу і багатоступеневі переходи, що призводило до збільшення трудозатрат і зменшення точності профілювання гвинтових поверхонь.

На основі огляду літературних джерел сформовані мета та основні завдання дослідження, які спрямовані на розробку прогресивній' профілів шнеків та вирішення питань формоутворення їх гвинтових поверхонь.

У другому розділі розглянуті питання обгрунтування основних геометричних параметрів шнеків, виходячи з аналізу цих параметрів, їх впливу на пластикаційну продуктивність ливарних машин.

Встановлено, що при малих розмірах перехідних кривих (і?л=1мм, і?Іф=2мм) в основі пасивної сторони гребеня Япр виникають застійні зони з твердих гранул пластмас, які транспортуються у розм’ягченому стані в зону дозування, і цс призводить до браку виробів.

Одержана залежність розрахунку пластикаційної продуктивності ливарної машини з врахуванням наявності перехідних кривих Ял і Дпр: (рис.1)

де D,h - відповідно зовнішній діаметр та глибина гвинтової поверхні, см; Рг-Р\ - зміна тиску розплавленої пластмаси відповідно на початку та в кінці зони,г/см2; Lu - довжина зони набору дози, см (паралельно осі шнека); к -частота обертання шнека, об/хв; ц - в’язкість розплавленої пластмаси, кг с/см2; •Sim - площа ГПШ, що знаходиться під перехідними кривими Кл і J?np Snn визначається співвідношеннями

Іл> Inp, hл, Лпр - довжина та висота перехідних кривих, см.

Досліджений вплив перехідних кривих Д, і Rnp на пластикаційну продуктивність термошіаставтоматів. Оптимальними виявились радіуси перехідних кривих: і?л=(0,04...0,06)2) і Лпр=(0,12...0,16)0. Залежність зміни пластикаційної продуктивності від частоти обертання шнека подана на рис.2. Оптимальні радіуси забезпечують підвищення продуктивності на 15...20% за рахунок збільшення частоти обертів шнека, при яких не утворюються непроплави та застійні зони в основі гребеня шнека.

(1)

де а - 0,5%//2 + її* , відповідно дня Лл і Р.ир

Рис.1 - Схема взаємодії заготовки і фрези

1’ис.2 - Результати виробничих випробувань ливарних машин па пластккаційпу продуктивність:

1- шнек з прямокутним профілем гвинтової поверхні;

2- аналітичний розрахунок пластикаційної продуктивності;

3- шнек з /?л=(0,05...0,06)2) і і?пр=(0>12...0,16)і>;

а) машина ДА3032-02 при переробці поліетилену;

б) машина ДЕ3132-250Ц1 при переробці полістиролу

В третьому розділі розглянуті питання геометрії та кінематики ормоутворення ГПШ запропонованим способом профілювання, при якому реза зміщена відносно осі заготовки на величину е; (рис.]). Основною еревагою такого способу є те, що конструктивно задані радіуси перехідних ривих профілю шнека формуються за один прохід. Схема взаємодії інструменту і іготовки для цього способу формоутворення ГП подана на рис.1.

Встановлені основні залежності для визначення геометрії процесу ормоутворення ГП. Діаметр калібруючої частини інструменту (фрези)

Оф=(Р-Ц)-с оэф (4)

де Вф - діаметр фрези, мм; Р - крок ГП, мм; Ь, - ширина гребеня, мм;

<р - кут підйому гвинтової лінії, град.

Довжина перехідної кривої 1ІЛ і Япр

Кф~Є 1?1Пф ,

С08ф

~\Яф ~еі > (5)

' ’ ' (6)

де ¿і - величина зміщення фрези, мм; Яг, - радіус фрези, мм.

Висота передніх кривих і?л і і?пр

К =]/(еі -Я^іпф)2+Ро -ро, (7)

КР =1/'(еі + ^5іпф)2 +рЛ -р0. (.8)

де ро - радіус внутрішньої поверхні профілю, мм. Координати точки А на кривих Л, і Дпр

^".4-Ф - уРс +^Є1 КфС0$$,) Рі) •

Відповідно, координата X точки А на лівій та правій перехідній кривій ізначається як

Р і - кф ;—7—-

ХАи? = Кф»кв + —агсЦ-----—-----~^ЯФ--е\ ,

р е, -Кф соїО

А',, =й#япЄ- — агсщ--- -----^¡Яф

Радіус кривизни перехідних поверхонь

При заданих конструктивно Ял і Лпр з достатньою для практики точністю, на підставі досліджень та вимірювань параметрів Ял можна покласти, що

• ’ (9)

звідси е1 -- В + ^В2 -С (10)

А 2 КФ ,

де В =-------Г~т~\ С = А --------7-г-] А=---------;------.

1+1/^ ф l + l/tg¿<f ЇІПф

Розв’язування прямої (4, 5) та зворотньої (9, 10) задач дозволяє розрахувати параметри взаємодії інструменту та заготовки для визначення величини зміщення при якому одночасно формуються поверхні і?л , Дпр і весь профіль ГПШ.

В четвертому розділі розглянуті питання геометричних характеристик шару, зрізаного лезами фрези при формоутворенні профілю ГП шнека згідно із запропонованим способом. Відповідно до схеми (рис.1) подача визначалась як довжина гвинтової лінії набігаючої на ріжучі леза зуба фрези: периферійні, радіусні, торцеві. Миттєве значення подачі на ріжучі леза визначається співвідношенням для подачі в точці А (рис.1) .

с *Рл «З

соБфг

де п3 і Лф - відповідно частота обертання заготовки і фрези, об/хв; Z - число зубів фрези.

Максимальна товщина зрізаного шару визначається виразами

«з

(II)

со&р ■ г Кф

2тс(ро +г) п

соз^агсБш{ііф (12)

(13)

Нф совф - гаЦогс/^Д^ - ех) / (р0 + г)]|

. 2п-р0 «з

(14)

Иф сояф • агсі^ф -Єі-г)/ р0]|

Встановлено, що для рекомендованих подач 52і.=0,06...0,08 мм товщина шару, зрізаного торцевим ріжучим лезом дорівнює 0,002...0,01 мм (рис.З), що значно менше радіуса вершини ріжучого леза (0,02 мм). При цьому різання не можливе, а тільки тертя і це призводить до зношування леза та непередбачених поломок інструменту.

п

Риг.З - Залежність товщини зрізуваного шару від довжини торцевого леза /т і величини зміщення фрези £]

Рис.4 - Розрахований га виміряний профілі гвинтової поверхи піяека:

©—ф- ~о—О-

- виміряно;

- за розрахунками

Одним із шляхів вирішення проблеми зношування торцевого леза і зміщення фрези на величину ej (рис.1), що дозволяє скоротити довжину активно частини леза і тим самим зменшити контакт із оброблюваною поверхнею Залежність зміни товщини зрізаного шару від величини ej подано на рис.З.

В п’ятому розділі розглянуті питання дослідження якості профілюванні ГПШ, запропонованими у цій роботі методами їх формоутворення.

При одночасному формоутворенні перехідних кривих Rn і ifnp посереднії впадини виникає випуклість, тому необхідно визначити довжину торцьовогі ріжучого леза для формоутворення прямолінійного профілю між поверхнями Rn Rnp. Миттєве значення радіуса випуклості (рис.1) визначаємо виразом:

Виміряна форма профілю двох поверхонь подана на рис.4. Профілі утворений торцевими ріжучими лезами задовільно співпадає з розрахунковим! профілями (рис.4).

Для експлуатаційних характеристик шнека важливим є встановленні шорсткості його характерних поверхонь. Максимальна шорсткість профілю буді посередині впадини і визначається співвідношенням

де ро, Р2 - радіус обробленої поверхні і інструменту, мм; оп , 8Т - битг: периферійної і торцьової поверхонь леза фрези, мм; - шорсткість торцьово задньої поверхні вершини леза зуба фрези за час роботи т, мкм.

Встановлено, що на поверхні активної та пасивної сторони гребені перехідних кривих Лл і ігпр шорсткість буде менша, оскільки там менша подача товщина зрізуваного шару. При формоутворенні ГПШ запропоновані» способом, покращуються параметри шорсткості по всій ГПШ, а на поверхи активної сторони гребіня перехідної кривої К,л достатньо виконувати тількі полірування.

В шостому розділі розглянуті питання випробування стійкості фрез призначених для формоутворення ГПШ у виробничих умовах. При довжин

р< — Vpo ^ Кі ’

де kZi = Яф COS0, - €\

Мкттгєве значення висоти випуклості поверхонь Rn і Rnp:

hzi=ei-(srcosQu),

(15

(16

(17

ГПШ (15...30)1) можливі поломки інструменту, тому гарантована стійкість інструменту має важливе значення для своєчасної заміни фрез, з метою дотримання стабільних розмірів профілю по всій довжині.

Оброблялись заготовки шнеків із сталей 38Х2МЮА, 40Х, 40ХН2МА, 20X13, фрезами, з пластинками 02114-060304 ГОСТ 19048-80 із твердих сплавів Т5К10, Т15К6, МС2210. Отримані залежності стійкості апроксимовані

степеневими формулами наступного виду.

1. Сплав Т5К10 - Т^-^-КмуІ (18)

192 З

2. Сплав Т5К6 - Т = Кмг; (19)

10599

3. Сплав МС2210 - Т = Кш, (20)

Оптимальними для профілювання ГПШ виявились режими різання: ¿'¿=0,06...0,08мм, Р=90...1Ю м/хв. Збільшення величини подачі або швидкості різання призводить до значного зменшення стійкості фрез.

Випробування, проведені ка комплексі технологічного обладнання, розробленого автором для реалізації запропонованого способу профілювання у виробничих умовах ХЗТПА дозволили визначити гарантовану стійкість фрез при формоутворегаїі профілів шнеків.

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

1. Виявлений вплав параметрів перехідних кривих біля основи гребеня шнека на пластика ній ну продуктивність. Виробничі випробовування показали, що прогресивними з точки зору шіастикаційної продуктивності є профіті шнеків термопластавтоматів з перехідними кривими при основі гребеня Ял=(0,04...0,05)1!

і ^,,.=(0,12...0,16)/). Встановлена залежність для розрахунку пластикаиійної продуктивності термопластавтоматів з урахування форми і розмірів перехідних кривих Япр і Лл.

2. Розроблений і обгрунтований новий спосіб формоутворення ГПІІІ непрофільованим інструментом за один прохід, при зміщенні осі інструмента відносно осі заготовки, для якого встановлені всі геометричні характеристики та співвідношення процесу взаємодії заготовки і інструмента. Розроблені технологічні регламенти взаємодії заготовки та інструмента (фрези) для

формоутворення конструктивно заданих профілів ГПШ ряду ливарних машин вітчизняного та зарубіжного виробництва.

3. Визначена геометрія зрізуваного шару ріжучими лезами фрези залежно від величини зміщення є/. Так, при заданій подачі ¿’.=0,06-0,08 мм і зміщенні на е;=0,5-1,0 мм, товщина шару, зрізаного торцевими лезами становить (0,002-0,01) мм, що менше радіуса вершини леза (0,02 мм), і це призводить до зношування і непередбачених поломок торцевих лез. Одним із шляхів зменшення навантажень на торцеві леза є зміщення фрези, що дозволяє скоротити довжину активної частини торцевого леза.

4. Виявлений вплив зміщення осі інструменту відносно осі заготовки на геометричні характеристики ГІШІ. Впливаючи на це зміщення, можна керувати геометрією формоутворення ГПШ. Доцільно при попередній обробці ГІШІ використовувати фрези з неповними торцевими ріжучими лезами.

5. Досліджені похибки профілювання гвинтових поверхонь шнеків запропонованим методом. Виконані виміри цих похибок на оброблених деталях. Аналітичні розрахунки похибок задовільно співпадають з вимірами профілів.

6. Встановлено, що на шорсткість ГПШ, крім геометричних співвідношень, значно впливає шорсткість поверхонь зубів фрези при затупленні.

7. Розроблено комплекс технологічного обладнання для реалізації в умовах виробництва запропонованого способу формоутворення ГПШ, який впроваджено на Хмельницькому заводі «Термопластавтомат».

8. Проведені ресурсні випробування шнеків термошіаставтоматів з різними профілями. Шнеки з оптимальними перехідними кривими в основі гребеня забезпечують стабільну роботу вузла пластикації при переробці різних термопластичних матеріалів, у тому числі з наповнювачами. Проведені стійкісні випробовування кінцевих фрез у процесі роботи запропонованим способом формоутворення ГПШ дозволили визначити, що найкраща стійкість отримана при використанні пластинок з МС1022 і Т15К6.

9. Застосування запропонованого способу формоутворення прогресивних профілів ГПШ у виробничих умовах на розробленому для реалізації цього способу комплексі технологічного обладнання дозволили підвищити продуктивність виготовлення ГПШ у 5-6 разів та продуктивність ливарних машин на 15-20%.

Економія від впровадження результатів роботи на ХЗТПА складає 470 тисяч гривень.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ОПУБЛІКОВАНІ В РОБОТАХ:

1. Хиблин А.М., Лескив В,Д, Фрезерование винотового канала шнека // Машиностроитель.- 1980. - №5. - С.26-27.

2. Хиблин A.M. Формообразование профиля шнеков:// Технологічний університет в системі реформування освітньої та наукової діяльності подільського регіону: Тез. доп. н-п конф. -Хмельницький: ТУП, 1995. - С.296-297.

3. Хиблин А.М., Сирацкий В.Н. Ресурсные испытания шнеков

термопластавтоматов// Проблеми сучасного машинобудування: 36. наук, праць. -Хмельницький: ТУП, 1996. - С.40-42.

4. Хіблін О.М. Формоутворення гвинтових профілів за заданими параметрами // Машинознавство. - 1997.- №1. - С.34-37.

5. Хиблин А.М. Комплекс для фрезерования винтовых поверхностей: Информлисток №01-96.-Хмельницкий: ЦНТЭИ, 1996.-4с.

6. Хиблин А. М. Фреза для фрезерования винтовых поверхностей:

Информлисток №02-96. -Хмельницкий: ЦНТЭИ, 1996.-4с.

7. Хиблин А.М., Леськив В.Д. Способ обрабоши винтовых канавок: Информлисток №03-9б.-Хмельницкий: ІІНТЗЙ. - 1996.-4C.

8. А.С..№ 1768361 (СССР) МКИ В23В. Способ обработки винтовых канавок / А.М. Хиблин. - опубл.в БИ.- 1992. №38.

9. Хиблин А.М. Определение радиуса кривизны у основания гребня шнека /,/ Оснастка-95: Тез. докл. Межд. н-т. конф. -Киев: УкрДЭНТЗ, 1995.-С.12-ІЗ.

10. Хиблин А.М. Определение размеров слоя стружки срезаемого торцевой фрезой при обработке винтовых поверхностей // Оснастка-95: Тез. докл. Межд. н-т. конф. -Киев: УкрДЭНТЗ, 1995.-С.13-14.

11. Хиблин А.М., Мазур Н.П.. Определение размеров профиля и

шероховатости винтовой поверхности при фрезеровании // Рссурсо- и энергосберегающие технологии в машиностроении: Тез. докл. Межд. н.-т. конф.-Одесса: УкрДЭНТЗ, 1995. - С.51-52.

‘ 12. Хиблин А.М. Определение стойкости фрез при фрезеровании шнека //

Производство и ремонт машин в условиях конверсии: Тез. докл. Межд. н-т. конф. -Киев: УкрДЭНТЗ, 1995,- С.54-55.

АНОТАЦІЇ

Хібдін О.М. Формоутворення поверхонь шнеків ливарних машин. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук ж спеціальності 05.02.02 «Машинознавство», Технологічний університет Поділля Хмельницький, 1997.

Захищається 12 наукових робіт із них 1 авторське свідоцтво на винахід, як містять результати теоретичних та експериментальних досліджень питані формоутворення гвинтових поверхонь шнеків.

В роботі розглянуті питання впливу профілю гвинтової поверхні шнека нг пластикаційну продуктивність ливарних машин. Запропоновано новий спосіЕ формоутворення гвинтових поверхонь шнека за один прохід непрофільованим інструментом при зміщенні осі інструменту відносно осі деталі. Визначені похибки профілювання та шорсткість профілів шнеків. Виконані ресурсні випробування запропонованих конструкцій шнеків у вухті пластикації термопластавтоматів.

Ключові слова: гвинтова поверхня шнека, перехідні криві, пластикаційнс продуктивність, параметри взаємодії, шорсткість.

Хиблин А.М. Формообразование поверхностей шнеков литьевых машин. -Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата технических наук не специальности 05.02.02 - «Машиноведение», Технологический университет Подолья. Хмельницкий, 1997.

Защищается 12 научных работ из них 1 авторское свидетельство на изобретения, которые содержат результаты теоретических и экспериментальны* исследований вопросов формообразования винтовых поверхностей шнеков.

В работе рассмотрены вопросы влияния профиля винтовой поверхности шнека на лластикационную производительность литьевых машин. Предложен новый способ формообразования винтовых поверхностей шнека за один прохоя непрофилированным инструментом при смещении оси инструмента не отношению к оси детали. Определены погрешности профилирования и шероховатости профилей шнеков. Выполнены ресурсные испытания иредложеных конструкций шнеков в узле пластикации термопластавтоматов.

Ключевые слова: винтовая поверхность шнека, переходные кривые, пластикационная производительность, параметры взаимодействия, шероховатость.

Khibiin A.M. Shapings of Screw Surfaces of Casting Machines. - Manuscript.

Thesis submitted for a candidate’s degree. Speciality 05.02.02 «Machines and Mechanisms Studies» Technological university of Podillya region (Khmelnitskiy). Khmelnitskiy, 1997.

Twenty scientific papers including one copyright certificate on inventions which contain the results of theoretical and experimental investigations dealing with shaping of helical surfaces of screw conveyers are defended.

The work considers the effect of section of screw conveyors helical surface on plastication output of casting machines. A new technique of screw conveyer helical surfaces in one pass by means of a non-profiled tool, whm the axis of the tool and that of the part are misaligned, have been proposed. Errors of profiling and proposed designs in the units of plastication of thermoplastic automatic machines have been carried out.

Kev words and word combinations: helical surface of screw conveyer, transition curver, plastication output, interaction parameter, ruogness.

Автор висловлює подяку к.т.н., доценту Мазуру М.П. за надані наукові консультації під час виконання дисертаційної роботи.

Підписано до друку 16.12.97р.

1,0 дрк. арк., 1,2 ум. друк. арк. Наклад 100 прим. Замовлення №276

Редакційно-видавничий центр ТУП. 280016 »(.Хмельницький, вул. Інститутська 7/1