автореферат диссертации по электротехнике, 05.09.13, диссертация на тему:Дослiдження та комп'ютерне моделювання впливу сильних електричних полiв на деструкцiйнi процеси в iзоляцii

кандидата технических наук
Резинкин, Олег Лукьянович
город
Харьков
год
1993
специальность ВАК РФ
05.09.13
Автореферат по электротехнике на тему «Дослiдження та комп'ютерне моделювання впливу сильних електричних полiв на деструкцiйнi процеси в iзоляцii»

Автореферат диссертации по теме "Дослiдження та комп'ютерне моделювання впливу сильних електричних полiв на деструкцiйнi процеси в iзоляцii"

' ХАРК1ВСЫШ П0Л1ТЕШЧ1Ш 1НСТИТУТ

Р Г 6 о

2 î MAP

На правах рукопису

Разинк1н Олег Лукьянович

ДОСЛЩЕНВД ТА КОМП'ВТЕРНЕ МОДЕЛШАНШ ВПЛИВУ СИЛЬНИХ ЕШТРИЧВДХ ПОЛЦЗ НА 1ЕСТРУКЦШН1 ПРОЦЕСИ В 130ЛЯЦИ

05.09.13 - техн1ка сильних елвктричних та • мапЯтних пол!в.

Автореферат дисертацИ на здобуття вчаного ступеня кандидата техн1чних наук

Харк1в-19ЭЗ

Дисертац1ею в рукопис.

Робота виконана у Науково-досл1дному проектно-конструкторському Оститу!! "Молн1я" при Харк1вському пол1техн1чному ' 1нститут1.

Науковий кер'1вник - кандидат техн1чних наук, професор Конотоп Владлен В1кторович

0ФШ1ЙН1 опоненти : доктор техн1чшх наук, професор Михайлов Валер1й Михайлович; кандидат техн1чних наук,' Т1тов Михайло Миколайович.

Пров1даа орган1зац1я - 1нститут 1мпульсних процес1в та

:, .технолоПй АН Укра1ни (м. Микола1в).

Захист в1д0удеться " " ("'-"Ь 1994 р. на-зас1д'анн1 спвц1ал1зова-но1 ради Д 02.09?02 у Харк1вському пол1техн1чному 1нстИтут1 (310002, Харк1в, ГСП, вул. Фрунзе, 21). '

3 дисертац1ею можна ознайомитись у б1бл1отец1 Харк1вського ■

ПОл1Т0ХН1ЧЯОГО 1яституту

Автореферат роз1'сланий "Л" 1994 р.

• " - ' ' ■ /' ■■ ■ Вчений сокретар

гатец1ал1зовано1 вчено! ради /УЖУ^ Батиг1н Ю.В.

ЗАГАЛША KAPAKlEfMi"!ИКА ГООД'И

АКРУ AJlI.il 101b ТШН: Ejígk'1 рич'г. 1золац1я • в иди leu а наЯьаклпвlü-iix чьотин кси5онсатор!в, формуичах я1н1й, кабьл1в 'fa 1ншх елемент1в високоьэлвтно! tùxhIku. Кон.^'грукц 1 я lso-ßwili-суттсьо впливас на працоздатШсть, питомI х&рактйриетлки та росурс • високовольтиих npiicrpoïB. iianlíKi ¡í;tl 1золяц11 копдеисатор1ь е naílBait-iiiiulfflOD характеристикою, яка оС mû згу в п1двлщошш ïx запасаемо! оноргИ. Прагнонля до знижвньл 1ндуктт!Шост! та опору рэзистиьно! фази пробою твбрдот1льних розрлдаип:!в lipucomiTb до необхРдност1 И1н1м1зац11 Шдстап1 м!ж îx елькгродами та, як насл1док, до рростатш ймов1рноет1 1х' спонтанного ыяжання у puai в1дмови 1золяц11. Жорстк1 вимоги до вагогабаритних характеристик бортового обладнания л1талших анарат1в, рухомих заео31в та портативно! ап&ратурн призводять до несбх! дно cri онтш.изацИ' 1золяц11 Ix олвмент1в.

Екгоркмонталвна дасл1дгк0ння вплиьу ' конструшШ 1зсшщП та форми д1ючо1 на пвТ нагфуги на питомi та вкснлу&тоц1Ш<1 характеристики того чи 1шого вцсоковалвтного «дошита иов'яэдю з проведениям трнвалих вмпробувгшь та великими шгратшш- коатНь.

Развитой обчиолввалыкЯ • tgxhíkii . в останн1. роки нацав моышврств коып'ютерного ыодчлювання олактрюфРзшпшх upouecíb, як1 мають и1сцв в 130ЛЯЦШШ. системах- при ,щТ на них напруги, Розробка- компьютерно! ' модол1 ¡гроцас1в, • що нрпзводлп до алпктричного {фобов . д]ш10ктркк:1в, дозволяв прогнозувати час бозвРдмовного використашгя та надШЦсть 1золяцН, а такса одаркувати рекошндацП щодо II конс1трукк11 та.raidopy магер1ал1в до застосувания У склад! ноьих зрызк]в.високоьолыких нрц1отро!в.

МЕТА'РОКО'Щ. ДослДдженнн та ксмп'ютерш' ноделвБащш проц-зс!в, цо нразг-.одять до елактричного 'пробои -твердо! та комсНновано! 1залац1! п!д ишшом оальних вдектричних. подРв, для забвзпеченнд нропюзування м1сця пробою та часу, життя 1золяц1йних конструкц1й.

НАУКОВД НОВИЗНА ГОБО'ГИ. Розробпона методика моделы.шш пронесу илвктричного етар1ннм твердо! та комбЮТвшо!. 1золяц1!( основана на шселвн1м -Бнал1з! розподЫу нанрухкиост! .елоктричного ПОЛЛ Б 130ЛШ(1Й!!0МУ цриИжку ТЭ BHKOpûOïaUHl г}КСШрРМ0НГШ!ЫШХ

стямега-иш Фунш1й [юз1юц!л!в часу жигтя м1к)юоб'ем!в нрисугШх у ш.ому iiPj.;idiCTpn ¡них маторралш. Цл мнтодпка дозволяв нрсгпопувигм розвпгок у час! та простор! дш;трукц1Яи;« npoiwciß,

(

яте), игпбуваттьсл в; 1золяцИ Шд вготавом сильнлх елактричнах пол1в.

'; ' . • . Роэроблеиа • методика ирокодойня автоматкзовашх екскорименгальних досл.Црюнь фужцП. роз11оя1лу. густиш ймов1рнос.т1 чооу жит-тя локальши об'ем]в !золяц!йних мзтор1ал1в при Дозгск.

• значениях иалрушюот! елвктричного поля.

' Одержан! • результата-. эксперим-шталши. досл1д»онь фушш1й ' розпод!лу ■ густини Ямовйрност! часу .киття проооченого конденсаторного паперу у об'емах 10""м® - 10" "и*.

Проведено чисёльне модедювення ефекту виливу к!лькост! шар]в паперу .ка ймов!рн1сть розвитку. пробою п!д обкладинками та на »акраШ конденсаторши •' секцШ. . .

ЯРАКПГПТЕ ЗНАЧЕНИЯ. Внасл1док проводених досл1джень розроблэний лрикладний пакет програм для 1ВМ-сум!сговс комн*втер!в. Зястосування цього пакету, в 1яженерн.!.й ■ практик.! дозволяе прогнозуватп 'поввдйяку'. !золяц!1- • в!домих та внов розробленнх елемепт1в шсс&ьвольтно1 тохн1ки . у р1знй«ан1таих- -режимах 1х експлуатацП. розроблеяа методика проведення- ёкстгаримэнтальних доел1даень, яка дозволяй визначати над1йн;1сн1 властивост! м1крооб,сн1в дХолоктрячних матер1ал!в. . .

РЕШЗАЩЯ РЕЗУЛЬТАТ!!* РОЕОТИ.. Розроблений пакет нрикладних програм вгато в 1нститут! 1мпульсних прог,чс1в та технолог!® АН УкраЫи Ш. Микола1в) при вибор1 конструкцШ кондоноатерпих секц1й. •

' АПРОБАЩЯ ' ЯРБОТИ. Результат» дисертац1йно1' робота доповЩалися та обговоргаалися на 6-1Й. всесохш!й иауково-техи1Чн1й яарад! "Щдвшення . якост! та, покрещеиня 7ехи1ко-екоком1чнйх . воказшк!в . скловкх копдоноетор1в, та

• комплектних • коаденсаторнюс установок- "(Серпухов, 1991);, 5-1Й науково-твхн1чн!й конферошШ. "Електричний розряд у р.!дин!'та його застосузвяня У нромислсЕост!" (МкколаХв, 1932); Гос1Яськ!й 1тукБо-техн1чн1й конфоронцИ з ф.1зташ д1»лектрик1в з мШтародною учайтю "ДИелектрики-ЭЗ" (С-Пптэрбург, Л9ЭЗ); VI-!й. науков!й школ! •ЧИзика 1мзульсшис д!Я на коиденсовшП -середовидаГ О.*акола1в, 1993).' .

ПУВЛШАЦП. Освоений зм!ст ди?ертяц11 рЛдображено у 5 друкованих нрацях.

СТРУКТУРА ТА ОБ' ОТ ДИСЕРТАЦИ. Робота «игадяеться з сстуду, 4х рседШв та висновку.

- 5 -штат pciioi'i!

• У ВСТУШП'Й 4ACTIHI • показана актуалхлисть теми досвртшШШо! робота» 11 наукова новизна та практична значения, сфрму-п.ованв мета роботи та коротко розкритий 11 осяовьий знХст.

У ПЕЙООМУ РОЭДШ " розкритий .стан нрсблзвд ■ дослШаиия • надШюст! 1золяцП елбмеит1в високовольтно! твхн1кя.- \

' Велика 'коитовнХсть та тривал1сть ресурсная внпробувань високовольтно! ХзоляцН. -'кризшдать да. Я9сбх1доост1 *. створеиня' методик anplopiiol мЦнки . 11 працездатнсст! на otonl розробки. В1дом1 ьисоковольтн! пристро!, для яких ,ном1аальнай ресурс поЕинен-складата дек1лька рок1в. В'цьому-вшадку оэзпосерзднХ эксперимента по ' знаходиэшш ресурсу та надХЙностХ. ХзоляцИ при нормальному ре;ккм1 експлуатацИ практично шможлквХ, '1 шзапоОХжшш в нерехХд до прискорених метод1в випробувань. Однак коштобнХсть л эких вшррбувань вкрай висока."Кр1м того, зм1на'рвкиму работи ХзоляцИ. можв призрвсти до того, ¡до б нроцвс! И стэрХшш 'дсмХнуючу роль будуть в1Д1грэвати не т! явща, дк1 визначаютк рееури та над1йн1с'гь при нормальнШ експлуатацИ. ■

У ряд1 роб1т вХдзначавться, адо суттевий вшшв на старХния 1золяц1.1 .мае наявн!сть зон локального 'посилення. иапружвност1.' блектричного поля. Як причини, що призводять до наявност!'таких зон, вказуються токопров1ди!• • включения, закряТни конденеатортп. • свкЩй, м1крстр1щтш у . твард1й ХзоляцИ, nepexljmí процесс тгараразпод1лу заряд1в у комб1новаянх дХелактриках та; 1ишв. Розрахунок рЬзиод1лу нш1рукешст1 влектричного-поля в' 1золяц1йному пром1жку .дозволяв шявита -найб1льи наиружонХ oúJiacTl 1зодад11 та внроояти' .рвкоыои'дацп до зшшения у'них значения влектричшго поля.

НаЗб1лшз розповсюджйпвя у иршешй розрах'уику влектричшц . noiilB машть так1 чиеелый метод»: метод скХичвшгс рХзниць, метод скйпаних оломонт1в, метод Штогральши р1вняиь, . т^од, бкп1валентши зарядХв, метод роленсзпИ. Область найб1льш »{»¡ктишюго ВЖИВаННЯ . кожного 3 • . ВШЦ81Юрвл1Ч0ИИ* • ШТОДЮ низначавтьея осойштегшщ --досуг! джуваних систем, а твкож. mtov 1!Р-''«вЦй'т1Я розрахушХв; ' • ' .

В ocramii роки ciiocropli'UHTbOíí plaKü зйШлення Шврзсу до до:мМд«ень нового'класу Ф!зичжи об'?кт!а - фрактальки* кльс?вр!ь'

- ■

}ряитал1в). Тополог 1л та л»«гам1ка розвитку просторов»« структур, утЕироних п!л д!сп чаоткових рсзряд1в, мож» Сути отюана та эчслчлнжяге .за допомогс» ши .^зимних о.а'окт1в. Викорпстакня мя1«?м?п1тчи010 апярзту фрактально!. геом»лрП дозполяс к1льк1сио описяти простеропу структуру та дннам1ку розвитку . фрактал1п, гяибго пропусти ф1Г5!1'Ш1 явтач, здо призводять' да 1х вшшкнеиня.

: I3 Л-И'-'ратурП Г>1ДОМ! ЧИСОЛЬИ! МСД"Л1як! ониоукть розвиток У дК>лектриках Фрзкталишх утеореш». Ло ослови такого мсдалювання нчк.п-алуно роздр[(1л'.-шня. усвсго об'ему л1с.п';ктр11ка на окрем1 ячейки, та иквчвшя СТОХОСТ1ГШОГО пронесу. приеднання до кластера чи згрегота .провШшх чисток. Однак. за цими моделями процосн вшшкнеиня та рогвитку трПнПв розгляла&тьея без зв'язку 1з д1йсним часовим мэютазем 1 влзстикостями реалышх д1ел9ктрик1в.

Для виеч?!;ня розвитку дефгктиях. утворень у д1<?л<эктрикэх п!д час - електричного стзр!ння -у д!йсному масштаб 1 часу проионуеться розребити кемт'ютерну модель, оенэвэну на 'чис<зльн1м аиал1з! рс-зпод1лу наггру.вдност^ ел9ктр;пного поля в 1золяи1йному прсм1ксу та застосувзнн! експериментолышх стотистичния функцШ розпод1лу часу життя м1кроог5Ч.м1в д1електрнк!в.

0ск1льки пров1дним фактором, д1ючим на електричну 1зсшш1ю п1д час II експлуатецП в напружпн!сть прикладного електричного • поля Е, н90бх1дн0'розрахувати Е в ус1х течках замкнуто1 О0ласт1, в як'1Й проводиться коделквашш. При цьому пстрЮно врахувати' влзстивост! иаровандго д!ел<зктричного. середовиаа 1з вм1стом пров1дних вклвчень, э тонок пор*х1дниЯ про'цес пер?розпод1лу заряд1в на кожах розд!лу-с^родопиа. Виходячи 1э усього викладчиого для р1шегаш задач мод?лквання доц1лышм уявлястюя застосувания метода скЬгюнмх р1зн;шь.

В1дом1 1з л1терзтури зая^аиост! часу до про<Ч>п д1електрик1в в1д р1вня нзпруленост1 влоктричного ноля .одержан 1 гслое-иим чином для багатошароЕо! 1золяц11 з плода» 10'* - 10° м*. Для робот» комп'ютерно! моде л 1 необхШю як юи!ди1 дан! застосовуватн статастачн1 ФункиП розпод1лу часу таття 9д»ктро1 голяШйних матер!ал!в одержан! для об'см1в, сл!т?! ких ло розм1р1в ячеек розрахуиково! с!тки. Врзховувчи значипй статпстачний розкид ' величин часу життя м1крооб'ем1в ЮоляиШшх' мзтер!ол!в 1 необх!дн1сть одержання даних для широкого спектру напрузгеностей електричного поля, був розробдчний екстк'риментз.лнгей ст?чл, якай

дозволив проьисш вшфооуБанна ь ытдоаичыому р;л:аи1.

Тз крахувашшм ус1х назншшх проблем, у пар-лону poa.ni.al и[юрмульчьан1 001ЮВК1 задач), що мапть бут» розв'язьн! в запрочааованМ рсбот1.

У ДРУГОМУ Р03ДТД1 описаний розрохунок розподЫу влойтриша« ноли в иарсьанШ 1&оляц11 1з проеЗдшааи та шпров1дними включашшмл, яккй врахсвуе парах!,ишй нроцос иербрознод1лу заряЩн на меках роэдЗлу середовид. 3 метою формад1зац11 задач! модалювання електроф1зичнмх иродесЛв, як1 прсгходять у товщ! д1влбктрика, на / розрахункову область нанесена пряыокутна с1тка таким чином, щос! II вуали оул>1 розташовац! на мзюх розд!яу середовищ. Властивост1 д1адектрика у меках кожио! з ячеек. ввакаються однор1даими. Будамо дал! нази^ати ячейки ц1в! о!ткй, а також саму цп с1тку "ф1зичнши". Габарите "ф.1зи'итихл ячеек вэдовя горизонтально! та вертикально! осей складэютъ в1дпов1дно ВХ и 64.

У зв'язку з тш, що. при розрахуяку розпод1лу тиружвност! електричного поля був застооований метод ' ск1нчвних р1зниць, на область модалювання.панесона ще одна прямомутна с1гка, така к чи б1лыя дрМнз, н!я "ф1зична", прок яко! (АХ^, ЛУ^> знаходаться виодячи з потр1бно! точаост! розрахунку. Д.зл1 будеш иазивати ць роэраху'нкйву с1тку "математячшю". Вузли "ф1зачяо1"' розрахунково! с1тки розташоъан1 из перохрест1 д!агоналей "математичних" ячеек.

• У меках кожно! з МхМ ячеек "матемадашо!" с1тки выируквн1рть елвктричного поля Е ввакавться одааковою, "Ф1зична" сХтка створюе Г.хР ячеек, у межах . кокио! а котри.г власпшост! соредошзд ввакаються однор1дш5ш, ,1 напр,ужон1сть електричного поля В усерндаюеться по вс1м "матаматичийм" ячейкам.

Розглягомо найб.1лыа загалышй вкпвдок, коли ■ 1золяпXл сююдйбться !з дек1лькох 1Ш1в д1елек?ртс!п з резнями значениями . д1елйктричзю1 пронга-ност! та штоно! пров1дноот1. 3 пр'лчшта иедосконалост! Мснуиччя 1золяц1йшх матер!8л1в • у них- присутн! '•нровШ! та неирсж1ди1 гаишчення. Як иоказуыть чаплвт«! доел Цвднна, -щншшу роль у старИт! • 1золяцИ вШгракль. пронеся яа 'краю обкладанок-.- Тому, розгллдаючи розиод1л ■елоктричппго по-пя, Ш>бх1ди» брати да ур'аги пилив крайопого ефэкту.

При- доел! дядин!. дииам1га тякгсс мекгроЯзи'чтгс прпнос1в як р!от я*»ирит1»,-в' тиков накотиения продукт.! в часткоииь рояряд)в У тог'>'д1 ,п!о,!-о'ктрик.у ■ трчба -брати до уваги поре* 1дч1»й ' пронес

порсчкмшдхду заряд 1в у ноодиор1дпих д1алектричних сере домших. 1з ск1нчзною питошю ;фов1дн1стю.

Для кожного вузла розрахунково! с1тки буи записаний перший 'закон Максвела, в1д. обох частин якого була взята д1вергенц1я та, проведено 1нтегрування ' по об'ему. ячейки тй по часу . Тод1 за теоремою Гаусса рстаточно Оуло одержене тат р1впяння:

г , ■

| нг;л<!0 + Л ,7.^.15 -и. = О, '(!.-'

г. ор

де 5 - поверхня, _охшлшча .ячейку; 1ндокс п позначае проекц1ю вектора на нормаль до поверх»! 5; е - д1електрична прошпсн!сть середовища; .1 - густ*шз струму.

Останне р1вняння було зведене до скалярного шляхом виражеиня

ч

ивггрутоност! елэктричнэго поля Ж через потетЦаляг у вуз.тх

розрахуиково!' с!тки. Остаточно (1) було записана у' р!зничному вигдяд! для елдментар1ю1 ячейки в момент часу 1}г:

. ЛЛ.;) + ■ - (2)

-. - - ^««и+ + фи<1В11,.1;

АХМ» • вх1,1' ~ пр°гоночн1

коефШ1енти; íi . - нрава часгина, пропорцШш заряду, що мЛститься у ячейщ в момент часу

' Р1еняння (2) вирНаувадооь 1терац1йним методом зм1нних наирямк!в на кожв.1м кроц1 по часу. Описана схема р1пгеяяя двовим!рного р.1вняння була реализована у вигляд1 прогреми для 1ВМ РС на.алгоритм!чн1й мов! КШШМ~77.

При практичному викорис'Танн!' 1терац1Йио'го методу зм1нних пшфямк!л важливою проблемою в виб!р 1терац.Шюго параметру Ргг .пкий ззбезпечув . шксямальну швидкЮТь зб1жност1. Шляхом матоматичних. експеримент!в Суло встановлено, • що при П'ф1внявд однор1дшх величинах. прогоночних коеф!ц1ент1в

(а=к /к ^ <Б00 , де к ,' „.,„ - максимальна П м1п1мальне значения прогоночних коеф1ц1ент!я в1дпов.1дао> Г1Т треоа-

вязначати за формулою: ^(¡'"''^пр.яЛп'

Т0Д1 iIT=Kip m3X/100. При «>1600 iVr26"kirp.Kltrr НИЗНЙЧ61ШН величины !тарац!йного параметру FI<p од1йснюатьсн у npi't-puMl розрахунку поля. автоматично у залешност! Ыд значевь та

'Sip.n ir. '

iipa виэначенн1'крок1в.роадр!блоннн облает!, що дсел1дкувтьсн.. забезяачуючих задану точи!сть розрахунку. иаируюзност!' оявктричного поля, було проведена пор1ьняння результат^ розрахунку р1внбй модуля напруженоот1 влектричного поля.IE I,. одержаних при р1зному чиол1 розд1лень шару !золяц!1 на "математичн!" ячейки. Величине Е вважалися однаковими, "якщо is в1дноснГ в!дхилшшя i в кожн!й 1з "ф1зичнихп ячеек не переб1льшували 105». Розм1ри "ф1зичш«в ячеек уздовж ocl 0Y дор1внвдть тавщин1 одного шару.

У результат! пор!вняння .■ величин напруженозт! елоктричнего поля у "ф!зичних" ячейках, на котр1 роздХлений шарований д1електрик 1з пров!дними включениями, при одаократн1м, даскратн!м та чотирьохкратн!м розд1л1 включения на "математичн!" ячейки було встановлено, що двократний розд!л забезпечуе задану точн!сть розрахунку. Математичн! експерименти такса показали, що к!льк!сть крок1.в по ос! 0Y у зоп1. що межуе !з торцам елэктроду, ив '.повинна бута меншою н!ж 3+4.

Електричне поле д!електрика, який м1стйть" пробит 1 м1крооб'еми, не е плоскопаралельюш, ! для р!шення тако! задач! потр!бна II постановка у тривим1рному вигляд!.

Була розглянута система плоских обкладияок, м1к якими 'розташовано однор1днз д1електричне середовще,. що м1отать об'енн! пров1дн! включения. Вих1дн! р!Еняння аналог1чя1 приведении ран1и (див.(2)). При.р!шенн! цього р1вияння, як 1 у двовюЛ.рнШ випадку, був використаний метод зм1шшх напрямк1в. Той же п!дх!д, ¡до 1 для двоькм1ршх задач, був використпний для р1шешш тривим1рно1 ■ задач1. Перех1д в1д k-ol 1т8рац1.1 до (к+1 )-о! 1терац11 зд1йен»вався за допомогою посл1довного застосувашш метода прогонки по напрямках X,Y та Z для трюхточочиих р1вшшьь. Описана схема р!шення тривиШрного р!вшпшя була реал!зована у вигляд1 прографи дли IBM PC на мов! FORTRAN-77. ' ,

Для оц1нки ••похибки ррзрахуик1в роапод1лу напруилност! елактричного поля, ; виконаннх у .авоьши1рн1й•' та триьим1ри18 •к)стыювц1,. 'було проведена тестувшпш. розробленм нрогрвд. Гк-зультати тестування показали сп!впадения одаржаиах значепнъ Р. з

- JO --

dUs-wïmm р1е»шдам а шток потр1био1 для к?ми*»терно.го. ксделмвйпия томноетi (до 9%). ■

Для оц!нки стугаия чпливу оО.'бмю! конфЗгурзцИ пров1даа т!л ни розподЗл .«lenpjntenocTi олоктрлчнэго ноля у дЗелектрику <5уло.

• проведена с»]Чя розрдхушс1в на Ш ГО. Щ штематичн! ексиерпмкэнти проводаяися для, систвки, яка ехллдпвться з двох плоских ' влектрод1в, м1ж тяни розташовавий одпор1даиЯ д1ел<зктрик з

ПрОВ1ДЯНМИ •• РКЛИТЮННЯМИ.-' ГОЯОВИО» . MOTO» ЦИХ ОбЧИСЛЧНЬ Оуло

знаходяенпп похябки розрахувчияя розяодЗлу няирукеяост1 злектричного поля, виханопого у двовимЗрнЗЛ постеновЩ, 1гри р1зши кот$1гурзц1ях, розтагаовчних у д1влектряц1 ировШнх т!л.

Було проведен® • доел 1дшдая розпод1лу напру квиоот! елвктргто'го поля в 1золяц.И конденсаторного тазу, яка вм1дув пров1дн! вкличешя, ас. зановтяоть по товащн! увесь шар. II? дослЗдлмння показало, що- шаав1до|«-усерелявяяя модуля Е по лосять' nsjniîtliî "ф1эяч1Йй" ■ ячейц! 'гохябка розрахушеу електричиого поля, вяконаиого у плосшгараяелыюму яэблгаю'нн1, m -перашевдв MX J "в достатньов дая 1ял9яертшх-о(5таслввапь.

РозроОлока щ.ог]1.зма знаЯндч нрактитез виксристатм для отчисления 'розисд!лу рдеятрпчного поля у коядопсатордах секциях р1згах KCîFilrypauljR, agnponanoRamJx фах1шяот. по розробц! Змпульсшх ' кондянсатор!» 9 Тнстатуту !*пул1>гпих. «роцчсЗв та технолог!« 1Л -.Укрзйга (м.. Микола1в). Метою иього роарахупку було ггар1вияш1я характеристик едактричного поля у вмчялкэх рЗших щ>1тт!в конотрукцЯ cerailft.

'У,- ТРШ.<Щ РШД1ЛГ описан! експорвнептолья! досл1д*эпчя члйктрзгшого етзр1нп-ч . д1пл9ктрпчняя-м?>тйр1ш»1в.

Кода'втерна модель дчструкцШшх процос1в в 1золяцП у якост.1 рих1дших дапих потребу« ззлогаюст1 параметр j.b .статиствчяи*. розподШв pocypol» д!елоктричних матор1вл1в в 1л plnin прикладоного ло них влектричиого поля.

Для ТОГО, щоб 1*1 3<Ц)9ЖЧ00Т1. могли Оутп KO|*>KW .впкорястзя.: кенп'югорно» МОДОЛЛ«, 1ЮЯИ ПОВШШ.! бути' одоркаи! ДЛЯ об'мЦр д1длектрик1в, ЯК1 мать той яз порядок, mo^t. ячейки |*>згпхункг*«т С1ТКИ, яка .викоркстовусп.оп при мрд*лте-ачн1. Такта т/ном, яяг-р1ж9Н!1Я поставлено! зада ч! необтдгстм р. пропел«/!""1 Д">"1Шр

• стотистичних ф?№щш рйсурпу'ЛОКСЛЫГИХ зон я!».тчггрпк!г., m'l-mî,çrv .хчрэктнрц! розмзря порядку ОПИНИПЬ - Д<?СЯТЧ1п MlKpOB.

- и -

ЛослШеиия на грэдкчх таких маяих розм!рт дозволяв шл1литв впит |чктор!в, кс обумовя<ш1 д.им1ко-ф1г«птип влястивсстями д1еяоктрчк1п на Тон! витку тмгопроя1лшгс вктпеяпь та 1н;ии дефект 1о, приеутп1х у тарах комб1япванс>1 1з6ляц11.

3 метою здобуття то6х1дтп для роботи ксчп'втеряо! моде..! характеристик члоктро 1 золяиШпа матвр!ал1в булв розроблеио екеггеримонтальнв м^тглккя та стенд, по дозволив II■реал1зуратл. Ип методика дозволяв иропэдито •аптемати!*овив:1 вксперимеятвлыИ лссл1 лкенля функпН рог>под1лу густини ЯмоШрност! часу життя донэлытх областей ЬедчШйяих мзтер!ал1в.

1ссл1,да'шя проюдалися на поодиноких варгзх конденсаторного ротору. • пресоч«них коядэиеяторним .та костсровим мяс-лами. У чкоет1 рпсокоьольтних олектродШ були засгосован! понеречн! яр1зя трпдцяти м.1дши обмо'ткових провод!в д!яметром 20 ♦ во мкм, залит ппок.шптш комппуидом. .' Копструк.ц1я стенду дозволяе при нео-бх1диост1 легко звм1няти. систему електрод1в на 1ншу з 1доям л!амотром електродШ. Заземления електрод був зроблениЯ з ал*м1н1ЙОЕс1 Фольги товщиноп 10 мям. Зрззки досд1лкуваного д1електрика рикснан1 у внгдяд! рулон1в, розтшювених у герметичних заяовнених просочуючон» р1диною кесетях.. • •

Иопередня сер1я эксперимент1в показала великий розкйд зчачень ресурсу м1кросб'пм1в коиденсэторних пепер1в. Кр1м того, зрезки д1елоктргаш не'повитай мети контакту 1з атмосферою, бо присутн1 у. пов1тр1 водяп! порт знижують його 1золяц1йн1 властввост!. Таким типом, впяяказ необх1дч1сть овтоматизяцИ пронесу випробувань.-

Автоматозуяться. тлк.1 . . прсцеси: . зом1на д1електрикя, переключения вясокоГ яэпругв з одного едактроду на 1гаиий, терурення осппдвграФом. рмикания та вимякэння високс! папруги, •сер,уронил лвпроЛувяям?«?*» нзпругою у вШюй!даост1 1з задютч чяиоигм його г;м1и»шш, ст™?{;пвшг»п значен*, часу зшття 1эолчц11 1з ?ен<?сенням Тх до нем'ят! комп'итлра, а тякож перчинка обробкэ отрвмвнях лигах. • .

Одним |з нпйлки-я рогтвсадрчпих метод 1а отримення кривих стттй <: чрпве копия пилробуеань при-1фикладапн1 до 5фззк1в

пост'Ляо! ичггругя. Яри ник гатробурппиях. частпно гфвэкЗв г.|.«з0т"ть<«1 'П11 до того, як япиругя дослгне вилробугелытоТ, а 1гова чястшге прп'яго" |цтерпэ.яу часу у який проводиться екопоричент не тжирястт-сч эгчгс!м. |)погл1дов нъого визначштя стятиетичнгас

- 1г

фушаЦй роыюд1лу часу ш?я 1золяц11 на Хх ¡к>чатков!й -га к!ацав1й д1л«шак стае практично гомонившим. Таким чином, скласти ц1л1сау картину иоведХшш м1крооО'ем1в д1електрша в електричному пол! не вдавться.

Застосування --методики Старра та ЕщЦкотта дозволяй використовувати експериментальн! дан!, отриман! внасл!док д11 на зразки 1золяц11 наростаючо! напруги, для побудувакня кривих киття при р!зноман1тних значениях постШю! напруги. Зг!дно 1з ц!ею методикою, внасл!док незалехност1 пошкодкень 1золяц1Х, накопичвних при прикладанн! пост!ЙноХ та наростаючоХ напруги, зв'язокмХж в1дпов1дними' пробивними напругами та часом до пробою для будь-якого квантиля мае вигляд:

V" г,

о о

V" г

_ Л

Г1 + 1

(3)

пробивнь напруга у експаримвнт! з постШюю

Дб

напругою;

V - пробный напруга при р1внсм1рно зростаюч1й напруз! на зраэку; .

1; - час до пробои при постШИй напруз!; г - час до пробою при р!вном!рно наросшачХй напруз!; п - показник стугоня, який являв собою характеристику 1зодяц!йного матерХалу.

ТодХ за в!домши Ур та г , маычи

крив! ¡шття 1золяд1Х, вЬшоь1дн1 р1зномаи!тним р!вням вапружаност1 елактричного поля. Значения коеф!ц!ента п 'можна здобути,- зам1нивши у (3) л!ву частину, в!дпов!дну пост!йн!й. напруз!, виразом, 1Д8НТИЧ1ШМ прав1й частик!, ала здобутим при !нш!й швидкост! збХлышшя напруги. Остаточно здобудемо п у вигляд!:

пев! Ч0 .можливо збудуьати

и =

Ш !р2 - Ш

1п V

Р1

!п V,

(4)

*2

де.1идекси 1 та 2 вХдповХданяь гтчетии, здобу-тим яри рЛзних швидкостях зростакни напруги.

■ У мехах дано! робота було проведена окспвриманталыи дослХджоянл функцИ разгюд!лу густкни йиоь!рнбпт1 ресурсу лок&льних об'емХв р!зном&и!тних 1золяцШшх матер!вл!и и!д час

вгаглву на них електричного поля. Бттробування ¡гроводились на таких 1золяи111шн матор1олах: '

кснленсаторний пэпор К0Н--2-10;

конценсаторний паггер НИКОН 2-0.005-200 ТУ ОН 13-0281041 -120-90;

конденсвторгаЯ папер НИКОН 3-0,009 ТУ ОП 13-0281041-84-89.

У якост! просочувально! р!дшши для папару К0Н-2-10 вяавэлося кондонсаторнз масло; !кш! д!ллоттрик:г буди 1з касторовим просочвнням.

Напруга на об'скт!. вииробувпнь зм1нювал'ася' за л1н1йно

наростэючим законом.

За. допомого» залекност! (3) був здХйснений перех.1д в!д розульуатХв випробувань наростаючою напругою до даних в1дпов!дких якепориментам 1з незм1нною напругою. Показник ступаня п у формул! (3) е стала величина для певного д!електрика, якщо у досл!джуваному д!зпазои1 напруженостей поля (Е ■=» 200-350 кВ/им) пронеси, що мзють м!сцо при стар1нн! д!электрика однаков!. Розрахунок л за формулою . (4) для гами квантилей по експерименталыю одержаним виборкам при випробуваннях 1дентичних зразкАв.в умоввх р1зно1 швидкост! наростання напруги показав, ср при зб1лыпенн1 квантиля величина п знижуеться. Наприклад, при двох ишидкостях зростання - 5В/с та ЮВ/с - значвшя п знизилося з 6,66 для 5% квантиля до 3,01 для 95% квантиля. Таким чином, для переходу в1д результат!» експериманталышх досл!джвнь при паростаюч1й наттруз! до даних по часу життя при пост!йн!й напруз! иерерозрахунок треба вккояувати для кожного квантилю осебисто за знэйденим для нього р1внем п. Така процедура була р9вл1зована у гигляд! п!дпрсграш 1 застосована у склад! комп'югарно! модел! процасХв електричного стзр1ння 1золяц11. ■

При д1Г на тверду !зс„эдц!ю зм!нно1 у час! велико! нэпруги в н1й в1дбувавться- розвиток утвореннь, як1 мають яскраво виражений фракталышй характер - дондритХв. Дчндрити потинають р!ст з областей !з локалышм п!дсиленням нэпруженост! електричного поля (з м!кровиступ!в но елегстродах, з лровХдпюс включень 1 г Л.) тз можуть перекривяти значну частину 1золяц!йних пром1жк1в, ашшупчи цим електричяу м!цн1сть та ресурс 1золяц11. Тополог!я то линям1ка. розвитку '.дендрит1в зале жать в!д електрягчних та ресурсяих характеристик д!електрика, в!д конф!гурац!1 елоктродно! система,. а

тикох шд фора! та амял1туда д1ачо1 ньируги.

Дня швчаний характеристик розеитку дендрите у простор! та чао1 та для оцИши 1х впливу на розпод!д електричного ноля в 1золяц11 був розроблвний екшэриментаиький стенд, "«кий дозвоэда проводити оптичну реестрац!ю фаз зросташш дендрит!ь у 1юл1етилан1 п!д чао його електричного стар!ння.

Проведен! спостережешя дозволили зарееструвати власне Бтгром1кювання, виходяче з каиал!в дендриту у вигляд! почергових спалах1в його г!лок. Певно, шрошнст! капали, що утворюють девдрит пер1одично заповншться плазмою, та 1х елвктричний ш!р стае суттево (на кош н!ж на двк!лька гюрядк1в) ыениим, н!к у цол1етшюну. Таким чином дендрит повинен сутгсво ■ спотворювати , електричнв поле у пром!кку м!ж електрсдами.

Досл1дження динам1ки росту тр!!нг!в в пол!етиленов!й 1золяцИ в Систем! голка-шюищна дозволили одержати' вксиеришйгапьн! залвжност! довжини дом!нугчо1 г!лки 1 та фрактально! вим!рност! В( дендрит1в в1д часу. В умовах проведения цих досл!,д1в твидк!сть просування дом!нуючо! г!лки дендриту до протилакного електроду бвзперврвно падае. Водночас стаеться эростання 1)(, що св!.дчить про переваккий розвиток пагон1в, як! не належать до дом!нуючо! г!лки. Обидва ц1 явюцз стимулюють одна одного 1, як св!дчать результата обчислень за допомогою рояроблено! прогреми розрахунку розиод!лу напруженост! електричного поля, призводять до яшикення максимально! напруквност1 електричного поля, у пром!жку та до зроетакня коеф!ц!енту використання !золяц11 . пор!вняно 13 1х початковиш значениями.

У ЧЕТВЕРТОМУ РОЗДШ описан! методика та алгоритм читального моделювання розвитку Фрактального кластеру, утвореиого д!лянками 130ляц.11, зруйнованими у результат! II- стар!ння п!д впливом' електричного ноля.

Нродес .моделювання починаеться 1з завдання вих1дних далях, як1 являть собою значения в1дносно1 .Щелектрично! ироаикност! (е1 ^ та питомб! пров!дност! . мементариих ячеек, да . 1=1,2,...,Я; ¿=1,2,.'..М,- ,2,...К. *Йр1м' того вводяться значения г) та б,, експерименталъно одермзн! у розглядаемому д!апаяон! елвктричних пол1в для кожного !;< д1ел.ектрмчиих ' нвтер1ал!в, эастосованих при копсгрушаши 1золяцН. Для модчлготщя винадкови» чином розподШнкх ' штптивостой к-чнкрк.тнот--. ярч'-ка

!золяпП, кскнМ з яччвк за, дрномогрп генератору кпаз1ттадкових чисел, равном!рнп р~:шоц!лош!х но 1ят*рвая1 10,11, ставиться у МтюМлнЦгтъ ттпкокп число Т. ПоПм 'робигьсл розрзхунок иппрулкчюст! електричного поля у лосл!лкут>н»й облает!, якнЯ берп до упчги крпйсвий Н"?кт та н>ч>ох1д!1ий пронес п«{ярозиод!лу заряд1в на мозгах розл!лу сер» донга.

П1сяя зарпрадоиня розрахунку гкин для ксжю! з ячеек за ДОПОМОГО» фупкцщ, ЗВОрОТ н1х РКС1к>р|ДОКГЯДЫЮ ЗНОЙДПНИЧ росурсним характеристикам м!к{юобЧ;м1в зяетосованик д1еляктрик1в, при роярахованому зиачеин! инпру*.«чюет1 е.вдктричного поля ризначачться ресурс Т{> у При иьему у якост1 стартоьих при знаходрюмн! Т1 j •-вкиваптьоя- агпдпн1 ви;це числа Р. ;,->л! робиться -пчшук ячейки, яка вШюШдае мШмалыюму значению добутку ^-[1. . к . до П) ^ к -гласив поиравочних коеф1ц1еит!в, йведениГ1 а метоп обл1ку офзкта ям!нения ресурсу елементарних ячеек завдяки рплнву на них електричного поля у час, попереднК! к - му часовому шару (к--0,1,?,,..}. Значения П1 ^ )( характеризуют р1вень виробки ресурсу кохно! ел<??гатарно1 ячейки 1 обчислюг.ьбся по рекурентнК! ^;рмул1:

Г Тшк_,

1гтт!,^ "!,.). (к-1)

де П1 ; ¿,-1; Тшк-ш1п[ Т1 ^-Г^ . к] - величина часового кроку; Тгяч'х^ J - ресурс элементарно! ячейки, яка на зазнала впливу електричного гю.лп.

. Ячейки, п1дпсп1дн1 м1н1мал1нсн.у значению евзка*>ться пробитими ! притлмат'1 1м, значения ^ к , Т^д ' эом!«г.«тюч на величини, характерн! для нров1лт!Х т!л.

Пот1м, зг1дно з1 спеШэлыго розробленнм та реяп1зованим на 11'М {'0 алгоритмом программ перев1ряе, чи е провШшй шлях, який з'слнус »""ктроли розрохункоьо! систем». У роз1, якшо токий шлях пнаЯлено, рс'Зрахучск нршишястьи», ■ 1 текучий час Ь = Е Тшк р.т;'!жтгп оп часом шття 1?оляц1йного прпсм1кку у ц!лому. Ящо * ззмжшч олектрол1в не г.лявлено, программ переходить до дос.иджокия стану с.истеми на сл1дуючочу часовому шар!. 3 и! ею мате») сносу ¡Плтормяься ус!. первл1чен1 операцИ, починяючи з розрэхунку рогтод! лу нанружчиост! електри'июго поля -у пром1кку з прийппттям до у ваги знов з'явившихся провших включечь та нового

лигмтя кыфуги из елйктродах.

Ьныол!док того, цо к1льк1сть поакодлених ячеек з кокним новим ыконшшгм описаяого алгоритму зростав, через деякв. число крок!в UO-часу ь 1золяц1йи1м пром1«ку з'являетвся пров1дикй шлях, ■ який замикай елоктроди шстеми. Сума величин ycix розрахованих до цього моменту часових крок!в модальз час митя доол1даувано1 системи у привэденому чиселыюму експершент!, Розроблена програма, роблячи багаторазовв викснання .таких чисельншс експеркмбит1в,.. дозволяв добудуьати функцИ розпод1лу часу таге» для моделюемого. 130ЛЯЦ1ЙН0Г0 npOMl»:a, ДОСЛ1ДИТИ ftpOCTOpOBl. .рОЗПОД1ЛИ ймов1рвост1 пробою, знайти слаб1 м1еця 1золяцИ, тощо.

Для паревХрки, достов!рнэет1 опиеу розробледаю ■ комп'юторною кодеяли процес1в електричного етар1ння Д1електрик1в був проведений ряд чиселншх . екепзр;шецт1в ¡цодо моделивання розвитку деструкЩйких проце-ciB в 1золнц11 п1д д1е» силышх електрйчних оол1в. Результат;! модвлшаявя.. буж пор1виян1. 1з в1домиш з . л1тератури ■ данями. Була проведена еер!я розрахунк1в часу ашття чогирьох, шести та восьми шар!в -просоченого конденсаторного паюру, розташованого м1к плоскими обкладияками та в зон! закра1ни. конденсаторио! секцИ. У якост1 вих!дних . дьних для роботи моде л 1 оули використан! результат екстримонт1в на м1крооб'омах надеру К0Н-2-10, просоченого конденсаторним маслом.

Розрахунок часу до пробою для кошю! з к!лькоетей шар!в 1золяд11 Ni.проводався 80 - 110 раз!в при р!зшх наборах стартових чисел ?, як! характеризуешь ррзпод1лен1 ьипадкоьим чином властиьост! д1елвктричного ыатыр1алу. В результат! були. розраховйи! ро"зггад1ли й.»в1рносгой' час1в до пробою суолокальшх зон, йк1. Mlci-ить та не м!стя?ь закрашу, при р1зних !!■-. .Для переходу в1д Ьмов1риостеих раз'подШв. чаз!в життя сублокалышх'-' зон до йьгаь1рноетшх розподШв .час1в. життя-" реалишх систем' був' застооовакий закон перетьорення масштабу. Для визначешш м1сця пробою по вЦомлм розт1рд1лам часу киття для 'закра1ни i для" зони ц!д обклацанкши оула розроблена ирограмэ для IBM 1'0, Цч'програма зосвована на застосуваня! метода Монте-Карло, -'у nporpaiii для. закраГни та зоки П1д обкладюжаьш генеруеться пара ышндкишх чисел Pj та Ра', р1вном1рио 'роэлод1лоинх на 1нтбрвал1 (0,13. Ц1 числа вакориоюьуоться- як стартов! при двокрзтлому -запуску, геячр&тора, до на«: ьигляд • розпод1лу Вейбулла . або с>ш двох

- IT -

Войбулловсыетх роптюд!л1в. При периому допуску гекщштсра иар.чметря роя1юд1Лу гыпоуляп т>1*1т1дэть 3WpoI.nl та оядчн!й гелпчял! .IÍV, П!Ш другому отпуску - зон! П'д Рбютт-НКЧМИ ID .?злш11й толичш! И>.. В результат! одоркувмо чзеи улття ярипкщ дчл ."OKpalíB! t, та зони и!д, обклпдяляоия tof!. у лрограч! раалЬоваг :> алгоритм п1драхунку ;шсла прсУЛз на закраШ 1 п!д обклядитоями зо сл1ду»яим принципам: коли t <t глажаеться, що пробой мэв м1сц0 , на smcpslhi, коли ж t^<t , • tí) - иап'пшш. Алгоритм ■ поптортотюя, починончл з гояврупагом чисел F та Р , доки I. (при розрзхуниах Т. було пришито 50) рзз. »гёдряд к!лы<1сть проц«нт1з пробе 1е на закраТн! та в зон! п!д обкладшкаш не перестана зм1ниватися у межах 'задано! точно'ст!.

Пор!вняння розраховзпо! к!лькост1 пробоХе п1д обяладинкамн та на закраХн! з в!дсмими екешримэнталышми данями показало 1хн1й зб!г у мэжзх 10% похибки. .

ОСТОШ - РЕЗУЛЬТАТ!! РОЕОТИ ■

1. Розроблона та програмно реял1зована методикакомп'»тарного мод*?лювання елактричного стар1ння 1золяц1!, зосновака на чисельному анал1з1 розпод!лу нп!1руженост1 елактричного поля в !золяи!йному пром!жку та застосуваяв! ёксперимантальшх кривих

. гагття м1крооб'ем!в д1електричних матер!ал!в. Модель дозволяв • досл!джувзти динан1ку та- просторовий розпод!л трэдпроб1Р™х процос!в, -.('вручи до увеги наявн1сть у досл1джувэно1 облзст! пров1дних включень дов1льноХ просторово! конф!гурац!1, ск!нч9но1 величшш питомо1 пров!даост! д1електричних матер1ал1в, т?рех1дного пронесу перерозпод1лу заряд!в на м'еках розд!лу серодовищ, а такой краевих ефект!в. Модель придатка для засгосування у випадку SMinmtx у час1 гитомо!. пров1дност.1 та д1елэктрично1 лрошпдаост! еходяадос- до складу 1золяцП. д!електрик1в, а також при дов!льн1й ' íopMi нзпруш на 'электродах. . "•

2.' Гозроблеиа методика, яка дозволяв'проводят звтоматизован!

. оксппртюнтапьн1 досл1дження функцИ розпод1лу густота ймов1ряост1 часу з'иття локальних областей 1золяц!йиих матер1ал1в..

3. 3 чзтою отримання" вих!дакх даних для робота комп'ытпрно! нод»л1' олйктроф.1?йчних процвс1в, як.! маять м!сцо у тверд)Л ,1зодяц11 т! 1л вплйвом силыяпс електричиих пол!в, екгпчрпшятсльяо

Бизначан1 статистичн1 функц11 розподиу ресурсу поодиноких шар1в просочаних конденсаторних naiieplB ripl об'емах зразк1в порядку

10" V - 10-V.

4. Проведена чисьльна моделлвашш е<1«кту ьшшву к:1лыюст! ■ шар!в .паперу на розиод1л. мРсць npoöoiu конденсаторних сакц1й. Пор1ЕНЯ1Шя результатов розрахунку к1лькост1 пробо!в . п!д обкладпнками та на закра!н1 конденсаторних секи1й, з експерименталышми даними показало 1хн1й'зб1г у межах тюхибки 10-J.

Розроблена комп'ютерна програма мо.делювання розвптку дендрит1в, що призводягв до илэктричного пробою твердо!- та комбРновано! 1зоЛяц11, дозволяв створити ввтоматизованв робИчшчв м1сц0 для розробки 1золяцШшх. конструкцрй бисоковольтних пристро!в. При цьому р!зко зменшуеться об'вм експорю.19нт1в, 1хн1 . строки та KOUiTOBHl витрати при зниходженн! рюсуроу та надШюстГ bsicokobojibthoi РзоляцП за рахунок переходу в1д випробуванв на натурних зразках до роботи з локалмшми об'емами д1ел0ктрик1в. Результат» . бкси.еримент1в ' на • м1крооб'емах 1золяц11 е унРверсалвшщи, залекними- лише в]д сорту д1електрика, тому воин мокуть бута застосован! для модыгмьаиня процесс пробо» дов1льш! : 1золяцРйно! 'конструкцП, у якРй вшсористано даанй матер 1ал. Таким чином, стае ' мошшвиы суттвве. зменшан'ня коштовност! та строкiв розробки. нових1 зразк1в високоьольтно!' тахн!ки. Баваторазово (, у цикл 1 ) проводячп коми'ютарне модоллвашш та. змШюычи при цьому ■ конструкц1йн1 параметри 1золяц11 моишиво проводит!!' оптш 1зац1ю конструкцП по .11. ресурсу, над1йност1 та вагогабаритним показникам'. .

Осноьний зм1сг дисертацП -опу0л1коьанкй у слРдуючих робот«*-: " 1. Резинкин 0. Л. Математическая подоль электрических процоссов в комбинированных 'диалектрикак.-' в кн. таз. докл.-.6-qpo всесоюзн. -науч.-техн. совещ. " 'Пошшанпв качества и улучш-нце Тбхтжо-экономических показателей силовых конденсата pot-; -ti комплоктних конденсаторных установок Серпухов, .1991.

■ 2. .Конотоп В. В., Резиккин- 0. Л:, FuamttaiHu. М. .!.(. Компьютерная модель пробоя- комбинированного диэлектрика.- В. кн. ТОЗ. докл. 5-ой науч.-техн. конф. "Электрический разряд в адпкнии и его' применение-в'промышленности ". Николаев, !, с..

3. долбин A.B., Нояотоп Б.В., Резинкин О.Л., Г&зиикшш М.М. Получения кривых жизни твёрдой тк.ллции ия опытов « 'нйрчоташи.)

напряжением. - в кн.' тез. докл. VI-научной школы " Физика импульсных воздействий на конденсированные среды". Николаев, 1993, 229с. '

4. Гадаскин С.Г.,, Долбин A.C., Конотоп В.В., Резинкин О.Л. Экспериментальное исследование динамики роста девдритов в, полиэтиленовой изоляции.- В кн. тез. докл. Российской науч.-техн. конф. пофизике диэлектриков с мевдународным участием "Диэлектрики-93". С-Петербург, 1993. .

5. Конотоп В.В., Резийкин О.Л., Резинкина М.Ы. Исследование влияния 'дендритов . на распределение электрического поля в полиэтиленовой изоляции.- В кн. тез. докл. Российской науч.-техн. конф. по физике . диэлектриков • с международным участием "Диэлектрики-93". С-ПетерОург, 1993..

Робота /2/ - /Б/ виконан1 у сп1вавторств1. Особистий вклад у ц1 робота полягав ; у ■ розробЩ основних положень математичних моделей та методик проведения експеримэнтальних досл1д«ень, отриманн1 експериментальних даних по' часам життя 1золяц1Х, створенн1 розрахункових пробам для IBS* PO, проведенн1' чисельпих експаримент1в на IBM PC, та анал!з1 одержаних результат!в..

Шдп. до . Форч,т бОХЯ'/и. Пй'Шр . • ' '

Лрук офсеткий. -Уновн -друк. арк. <tC . Умови. фярЙо-в1дб. /f f . ОМк.-вид. арк. S'C . Тир. УСС

Зам.

ХарМвське орендне пол[граф1'чне пГдприемсгво 3)0093 Xsptiln, яу.г Свердлова; И5-.